Tinka

Сторінки (1/3):  « 1»

Відчуття

Листок  паперу  на  столі,    
 І  ручка  збоку,  наче  так  і  треба.    
 Зневіра  в  людях,  так  як  і  в  собі,    
 Та  все  ж  існує  та  межа  землі  і  неба.    

 І  весь  той  біль  і  ненависть  в  душі,      
 Роз’ятрить  там  глибоку  рану,    
 І  кров  полине  як  з  думок  вірші,    
 Та  не  судилося  забути  ту  всю  драму.    

 І  суміш  крові  із  думками,    
 Заставить  свідомість  втратити  мені.    
 І  все  те,  що  залишиться  між  нами,    
 Мусить  померти,  як  в  страшному  сні.    

 Не  потрібно  більше  іронії  й  сарказму,    
 Доволі  вже  оплакано  було.    
 І  перекрито  всі  дороги  від  маразму    
 Усе  в  минулому,  все  загуло.    

 Єдина  річ  не  зміниться  ніколи,    
 Довіра  й  віра  –  вбиті  назавжди.    
 І  я  забуду  той  момент,  відколи    
 У  мене  на  шляху  відбилися  твої  сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012


Забудь.

Забудь,  все  те,що  сталося  між  нами
Забудь,  очисти  пам'ять  всю  свою.
Забудь,  що  все  тривало  це  роками,
Забудь!  Не  вдалось  здійснити  мрію  мою.
Лише  прошу  тебе,будь  ласка,
Не  покидай  принаймні  сни  мої.
В  них  жити  хочеться  від  щастя,
Коли  згадати  ті  чудові  дні.
Лиши  сторінку  незаповнену  в  житті,
На  згадку  про  радісні  роки.
Можливо,  це  і  непотрібне  тобі,
Та  прошу  тебе,просто  залиши…
Ніхто  не  знає,  як  в  душі,
Як  серце  б’ється  і  тремтить  від  болю.
Як  важко  дихати  мені,
Як  важко  жити...на  землі…
Потону  скоро  в  океані  сліз,
Згорю  в  вогні  любові,
Мені  потрібен  тільки  свист,
Для  вбивства  гордості  моєї!
Не  знаєш  ти  про  почуття  мої
І  не  дізнаєшся  ніколи.
Ти  все  зробив,  і  вибір  твій
Я  закопаю  в  ненависті  своїй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2011


без сенсу в рядках…

Кожен  вчинок  життя  залишає  шрами,
Відстань  думок  вимірюється  роками.
Мета  людини  –  запалити  вогонь,
Свого  існування,  зберігши  тепло  долонь.

Відчути  всі  злети  й  падіння  буття,
Щоб  потім  поринути  з  головою  в  забуття.
Відчути  бажання  любити  щоразу,
Як  тільки  в  душі  грає  музика  джазу.

Зануритись  в  світ  своєї  мрії,
Забути  всі  безглузді  життєві  дії.
Жити  в  той  час,хвилину,  секунду,
Даруючи  посмішку  всім  свою  чудну.

Залишитись  людиною  в  будь-якій  ситуації,
Навіть  коли  ти  на  грані  деградації.
Керуючи  підсвідомістю  фантазії  й  грації,
Знаходитись  з  світом  в  межах  інтеграції.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291164
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2011