| Сторінки (1/88): | « | 1 | » |
Хмари летять, мов розтріпані бантики,
тужать за домом солдати-сержантики.
Стеляться мрії розпатланим снігом,
сковані холодом та колобігом.
Вітер шматує безжалісно бантики,
мамою снять молоді лейтенантики,
райдугою навколо хати, де вже зростають малята.
Сонце розгладить на бантиках кантики,
ввійдуть в оселю солдати-сержантики,
скинуть ладунки в покої, що засвітився весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Яблучка додолу падають налиті,
туляться у листя, сонечком умиті.
Яблучка у жовті рушнички махрові
витирають очки, витирають брови,
з кришталю сережки одягли росисті,
павучки веселі їм сплели намисто.
Яблучка пишаться, яблучка радіють,
хоч вдягли запаски, не в танку - важніють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375190
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2012
День за днем, тижні і ро́ки,
я не чую твої кроки,
я не бачу твої тіні -
з заметілей в заметілі.
З закоконених туманів
марева зринають й в'януть,
ходять віями кривими,
гладять пальцями сухими,
просять обернути в тіні
з заметілі, з заметілі.
Лід зашерхнув,
білі тіні виринають з заметілі,
стукають в шибки мигтінням,
тихим схибленим сумлінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2012
Коли не побачиш промінчика зрання,
тоді увірветься банальне звикання.
Солодкі стрічання, гарячі прощання -
розбурхане море емоцій - кохання.
Ліричне, трагічне і сни кольорові -
приблуда душі в океані любові.
Зима, літо, осінь в квадратному місті -
це вже не кохання, а дні золотисті.
Сріблисті і чисті домашні підкови-
барвінкові дні, чи майно ярмаркове.
Стривожений вітер, розбурхані води,
і краплі дощу - це від блага природи.
Затишшя, мовчання, чекання...
Емоція тиха, чи, навіть, безлика...
Чому так дратує банальне звикання,
ноги до старого свого черевика?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
Іду до лелеки,
щоб побачити, великі сліди,
гострі кігті та міцний дзьоб...
Іду до лелеки,
щоб побичити не таке вже й біле пір"я,
та дуже смолясте ?...
Іду до лелеки,
а він від мене... Іду до лелеки,
хоч знаю - не зловлю...
Іду до лелеки -
хочу побачить наскільки буває великим
розмах його крил,
коли зринатиме...мені це треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362400
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.09.2012
До сну вкладається
гілок склепіння, що звисло,
вмліло в яблучнім убранні.
Й гаряче, сильне сонячне
прощання вмива його,
розчісує несміло.
Красніються, пишняться
та регочуть, яблучні
личка в буйнім хризоліті,
і сонечко цілує їх досхочу,
мов діток рідних,
наймиліших в світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
...Nie bój sie deszczu,
W białych obłokach smutne korale kropel zimowych wiatr zakołysze,
I błyskawicy ogień palący schowa się w ciszy.
Gromy piaszczyste w kuźni dębowej woda omyje.
Nie bój się gromu, podaje znak ci, że obłok żyje.
Nie bój sie wiatru, liście deszczowe w tańcu zaręczy,
Ścieżkę udręki czasu nadzieji wmaluje w tączę.
Słońce palęce z letnich smaragdów rósę osuszy.
Słońce nie spali, deszcz nie roztopi – zabłądzisz w duszy.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Дині тішились до сонця -
скоро виріжуть віконця
й виглядатимуть із хати
насінняток оченята.
Посміхались мальви в танці:
"Ми і дині - новобранці
у осіннії полки,
що формуєм залюбки.
Чорнобривці, соняшата
долучайтесь, вість крилата
хай до яблунь долетить.
Груші, сливи, хто ще спить?
Моркво, підніми косицю,
досить мила хорошиться,
бо вже стука бурячок,
вибиває каблучок".
Сформувалися полки,
йдуть у танцях залюбки.
Зустрічайте, нині свято
урожайних днів багатих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357381
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.08.2012
Сонячне військо соняшиться,
листячком листиться,
росами вмивається,
промінням втирається,
із небом змагається в глибині,
дивується,
у вітрі милується,
до хмарок смішиться
і зерном любується,
тішиться
й готується із землі пробиться.
Мило і багато, пишно і крилато
військо сонця в небі синім соняшиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357370
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2012
Я не хочу без тебе,
я не можу з тобою
розрізать темне небо
і свічою, й сльозою.
Я не хочу у темінь,
я не можу у барвах.
Стислі зуби, як кремінь,-
шкіри теплої варта.
Ти далеко й так близько,
у горі, понад нами,
а ми тут, над урвиськом
на плечах із хустками.
Смертний сон непорушний,
не збудити плачами,
не сховать теплу душу,
не розплюснуть дошками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357029
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.08.2012
ти тихо ідеш,
залишаючи повінь,
ти тихо відходиш у книгу буття,
тебе не зловити й сховати,
як промінь,
та й там, у кишені немає життя,
ти тихо відходиш,
тікаєш додому,
до стін, що в уяві,-
нема вороття,
і майже дитинно
стряхаєш полову,
набуту полову, подій вишиття,
ти тихо ідеш,
і не можна вдержати,
і ангел манить
коло стін, як чужий,
як мусиш іти - буду я проводжати,
лиш тихо змолю: "...ще хвилинку постій..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345136
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.06.2012
Посміхаються до сонця
дві сестричечки-сунички.
А воно їх потішає,
у чоло цілує й личка.
Аж рум'яняться сестрички
з гордості, тепла та втіхи...
Враз сунички не вдержалась
з пагона зірвались тихо...
Визирнув слимак в віконце,
що за радісна картина,
дві сестричечки-сунички
покотились в конюшину.
Між травинок й буйних квітів
миготить рука маляти,
оченьки знайшли сунички,
ротик буде ласувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343526
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.06.2012
Чому подихом ми не
ходимо
очі в вікнах
мало світла
не помітно
що так цвітно
часом бродимо
та не подихом
може поглядом
навіть подумом
часом помахом
в чужих вікнах
нам там світло
та безквітні
очі в вікнах
не привітні
вже помітно
мало ходимо
в собі подумом
як же ж з подихом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
ось я тут вся
завішена твоїми полотнами
обкладена твоїми чашками
з замкненими твоїми руками вікнами
у кутку тапочкики
для чого ці тапочки
як не чую спупень твоїх
геть же ненависні крізь розімкнені двері
тож чутиму
пульс твого подиху,
дзвін серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
Ох, бабусі-пострибусі
зранку встали й пострибали,
хто до сонної криниці,
щоб збудить срібну водицю,
в ліс по ягоди, чи дрова,
хто у хлів - доїть корову,
хто в сільмаг по хліб та здобу,
з полуниць знімати пробу,
щоб на радощах сніданку
ласували внуки зранку:
булку з маслом,
хліб, ковбаску
чи молочну манну кашку,
полуниці у сметанці,
сир в яєчній запіканці.
Так бабусеньки стрибали,
своїм внукам догоджали,
і роздалось по садибі:
"Дякую, рідна! Спасибі!!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341203
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.06.2012
На лавочці, що в парку,
бій іде: маститі скачуть,
збиті падають корнети,
шашки угору... крики,
зойки, сигарети.
На лавочкі у парку бій іде.
Похмуро загляда король
статний із вежі,
а королева ще обдумує
марш-крок:
бій можна виграть
лиш рядами випереджень,
а виграш у війні - не виграшний урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339733
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2012
Лялька Майя, лялька Соня,
здивувалися спросоння,
чом Ілонка спить у ліжку,
не кладе у ранець книжку,
не вмиває оченята, щоби не хотіли спати,
чом не снідає швиденько,
не вдяга пальто хуткенько?
Не дивуйтесь ляльки нишком,
не гомоніть - сидіть тишком,
бо в Ілонки нині свято -
час канікул розпочато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339056
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.05.2012
Не можна втекти від себе
тож треба тікати з собою
вдягнути окуляри на очі
блакитно-зелені
закинути в ранець
декілька дріб"язків
це ж втеча...
тому не требе турбуватись
що буде по тому
як висохне море
які погляди кидатимуть
в тебе
крислаті дерева
ти ж пілігрим
ти ж несеш себе в кишені
і декілька дріб"язків у ранці
серед яких свічник і свічка
щоб либонь не згубитися
у тінях крислатих дерев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2012
Що буде зі мною по тому, як ти мене вб"єш?
Може, стану вітрильником в морі,
вогнем папороті, чи диким
дзвіночком конвалії...
Що буде з тобою по тому, як я тебе вб"ю?
Може, станеш рікою - вбиратимеш й нестимеш,
я ж камінням буду в тобі -очищатиму ...
Втім, у тих вбивствах немає логіки,
як у виборі улюбленої руки живого організму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2012
Я не вмію творити мережива,
щоб захоплювати і дивувати,
моя одіж буденна й залежана,
щоб могти і пиляти, й рубати.
У мереживних сукнях кружляти
в вальсі ніжному, в залах ошатних,
не для мене, та, щоб у тих сніжностях
не замерзли, - мені і рубати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2012
Я тікаю від буденності,
Ти тікаєш від реальності, -
Що ж буде з котом,
котрий, сидячи на підвіконні,
тертляче вдивляється в безвість,
й інколи
поглядом кида в мовчанку
чорних огидних дверей?
Може, зайдеться мявкотом у
відчутті неминучості,
може, в мовчанні спустить на очі
два решета важких вій.
Кіт не пірна довго в себе,
щоб обійти там буденність,
дати лице їй й олюднить,
розмалювавши вії.
Кіт не тіка від реальності -
сміливо пада на лапи,
лише хоче,
щоб її руки завжди були теплими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337965
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.05.2012
Дощі, дощі...
Ні видиху, ні згину,
ні голопузих хмар
з-за вогнедайних стріл,
липка земля в підошвах,
без зупину цямрить,
чалапа день
під накладання кіл.
Дощі, дощі,
ні заходу, ні сходу,
палітра перейшла
в протяжний монохром.
Враз - блискавка,
дожити би до грому,
чи дотягнути б хоч
в ударі батогом.
Дощі, дощі,
без страху, без любові,
а чи любов існує без страху,
у накладанні кіл в уяві кольоровій
креується відвіт на істину глуху,
і простір внутрішній доступний, переможний,
поник, присів і затаїв пиху:
Страх без любові існувать не зможе,
любов не проживе теж без страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336328
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2012
до Р.М. Рільке
Нарциси сплять, мов вишиті,
в цвинтарних ризах,
тюлюпанів крик примарний, -
а дарма... і примул цвіт, що
сплющився в валізах.
Душі холодний тополиний пух літа.
Хмар дивний сон
в крові тюльпанів жасних,
що часом перейде в
гниле, терпке вино,
і ангел кам'яний, смиренний та
прекрасний підставив вітру блик,
що освітля чоло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333021
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.04.2012
Валіз, коліс врозріз жалю,
коли підеш ти, не відчую,
а, може, я собі малюю
а, може, я собі молю.
І радості сухе вино не випити
і не віддати,
не розкидати,
розривати тих слів,
що вже нема давно.
Ескіз униз врозріз жалю,
коли впаде,
я не почую,
а, може, просто я малюю,
а, може, просто я молю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
- Пристав же драбину до вишні.
- До яблуні?
- Може, не треба - у вишні плоди червоніші
й коротша дорога до неба.
А віття, мов янгола крила,
що ніжно твій світ обіймають,
пелюсточки - неба шматочки,
що вітер несміло стряхає.
- У яблунь плоди ж бо великі,
і плями лишити не сміють...
- Як вишеньки бризнуть багрянцем -
ті плями не посвітліють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331324
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2012
Сміються оченятка доченятка,
у ручці, наче маятник, лопатка.
В веселий крик грайливих малюків
промінчик пензля вміло опустив.
І виросло з пісочниці в малят,
казкове місто і квітучий сад,
веселий парк яскравих карусель,
високий міст та ратуша, басейн.
Хлюпоче річка поміж берегів,
хтось рибку, раптом, ізловить зумів.
Шкварчить, кипить, бо вариться обід.
Заходьте в гості - підкріпитись слід!
Веселий ранок в вечір перейшов й
дитячий гамір сон спритно знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330982
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.04.2012
Цок-цок туфельки нових копієчок
каблучками асфальт пробивають.
В одиничок вони і в п'ятірочок
лиш за розміром різні бувають.
Сунуть, хряскають двійок кросівки,
поміж нами - десяток балетки.
Чи різняться чимось двадцять п'яток
постмодерні жіночі штиблетики.
Так за розміром різні бувають
копійчата, за віком і цінністю,
та орлиністю чи решкатістю
за світоглядною плинністю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330268
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.04.2012
***
Не дратуйте бджіл -
у них також є відчуття власного простору.
***
Важко що-небудь побачити -
коли на очах проміння.
***
Голод задушить -
коли погляд стане безколірним.
***
Трутень не з'їсть -
лише пошматує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Ну, що ж, із святом, із квітневим снігом!
Влетіли надокучливі джмелі - інвазія
циклічним білим бігом - трава в полоні,
весь пейзаж в імлі.
Обрамлені пелюсточки нарцисів
холодним пухом - це ж бо жартома
з своїм квітневим капризом-сюрпризом
забігла в гості радісна зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329227
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2012
Внутрішні стіни душать,
зовнішні - ковзають пальці.
Знову тканина і п'яльця,
вуха епіграфом глушить.
Піняться в морі зеленім
ніжні квітки анемонів.
Білому світу сезоннім,
наче й немає кордонів.
Сплющує простір буденний
стеля з мазків фіолету,
стрілами із арбалету
листя зупинить хід темний.
Шматтям подертого неба,
що підпирають руки,
наче кочвникам-крукам,
вирватися дуже треба.
В світі отім барвінковім,
з помостом фарб фіолету,
місце пролога для злету
і розгортання сюжету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Дерева в бронзі, наче чаші миру
на різбленім, мережанім столі.
Вина налийте, дайте сонцю ліру,
хай музика пройдеться по землі.
Трава в меду, тягуча, мов зміюка,
і тане, наче мід, в сльозах здичілих хмар.
Не заважайте їй, і вкриє гниль сталюку,
та осінь перейде у інший цикл примар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2012
смак-несмак
нитка павутинки
суниці виглядають із корзинки
із неба дивляться униз хмаринки
в полин-траві перлинки-намистинки
їх гладять пальчики маляточка-дитинки
та дістають суниці із корзинки
в солодкому гірке і намистинки
смаки - вони як нитка павутинки
у пальчиках маляточка-дитинки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
слухати сонце
переглядати дощ
торкнутись пальчиками клавіш фортепіано
вдихати море
бути вітром п'яним
відчути смак графічних книжних площ
до чого ж сонце образи картини
метаморфоз сплетіння
в дивний кіномонозвук
реальність - ірреальність
світло - мрія
чи таїна захована в розхресті губ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2012
...істинне щастя - відчуття бути потрібним -
вміння нівелювання самотності, що постійно нас переслідує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322398
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 16.03.2012
Сьогодні гордість
сьогодні знову
не не колінах
не при розмові
не на лежанці
з чаєм у склянці
збирає нині
дорожні ранці
помандрувати
краєм казковим
людей зігріти
могутнім словом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322351
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2012
O czym myśli siwa kobieta idąc ścieżką
Ciężko stąpa pod wagą noszy
Pochyla się z boku na bok
Drepcze
Sunie do przodu
coraz ciężej
cóż
nie do przemyślenia
zapóźno
Podejmuje głowę patrzy przed siebie
idzie dalej
Nagle zahacza za kamień
zatacza się
pada
białym strumieniem płynie mleko
zrozpaczona wstaje
zbiera torby i kulgając przesuwa się dalej
krok po kroku
ciężej
o czym myśli kobieta co odchylając firankę
patrzy na siwą kobietę która idzie ścieżką.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Чому у тебе мокра голова?
Мабуть, вона затоплена дощами.
Не треба сліз і зайві епіграми,
ще не чекає пустка вікова.
Коли до голови прилипне мокрий сніг,
тоді вже прийде час її будити.
Хоч на руїнах, треба зараз жити,
бо тільки літо на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321784
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2012
Місто весняʹне диха вогнями,
попри вітрини всілись машини.
Квіти вже сонні на підвіконні,
мрякою втоплені в вікна бездонні.
Ніч поспішала, бігла, злітала
поміж машини, попід вітрини,
мчалась вогняʹним містом весняʹним,
вщерть наповненім вишень туманом.
Вміхався кожен з смутних прохожих,
крокусам білим, на бузьки зхожим.
А ніч летіла, аж посиніла, встигуть хотіла,
всигла - й присіла.
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321758
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.03.2012
...білий танок танцює смерть по червоній вже землі.
Шукає, заглядаючи у маленькі віконця
великих будинків, кольорових чоловічків.
Нема!
Тут лише білі, а там - чорні
Де ж кольорові?
Ні, тут - сірі!
І на сірих прийде колись час.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321455
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2012
Пустий балкон, пусті будинки,
спустілих вулиць темні ліхтарі,
пустих ночей покинуті зупинки,
побиті вікна у пустім дворі.
Спустіли гнізда у спустілім місті,
спустілий день на тлі земних віків.
В спустілий час десь, раптом,
на обійсті, слід смаку пустки,
хтось, мабуть, залишив.
Холодна пустка грізно зачаїлась
і тигром вижидає на митця,
та, раптом, дивним чином розчинилась
у посмішці веселого слівця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
Kiedy z zakresu strachu wyniosą cię Anioły -
Zdaje się nie ma przyszłości tylko
Zero jako punkt odejścia i punkt przybycia pociągu.
Pystka, bezradność i zegar w głowie, zaprogramowany
na pamięć w kilkadziesiąt sekund niepewności,
czy dualistyczny sen na skrzdłach Aniołów.
Po tym ekzplozja sumienia jak wynik analizy, samostracenie.
Nie ma na to rady, nie ma możliwości uciec od bicia serca.
Krzyczysz i błagasz o przebudzenie z tego snu, bo jesteś spocony
I już wiencej nie ma siły trzymać w sobie narastający ból,
Który zaraz wyrwie ci serce.
Za zamknętymi drzwiami nikt cię nie słyszy,
Tylko Anioly, trzymające za ręce.
Rozumiesz - cykliczny układ twego życia w ich dłoniach.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
- Тінь-тінь, -
підсніжники з-під снігу
голівки випихають та бринять,
почувши ранню весняну відлигу.
Схопились:
- Досить, квіткам спать!
Тінь-тінь вставайте,
приспані листочки,
травинко, пробивай сніжну красу,
вербо, вдягай жовті торочки,
веснянко, розплітай свою косу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320944
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.03.2012
Подарувала фіалку
украла повітря
дивний обмін
Не як у Дерріди
як у іншого знаного
а як же фіалка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320873
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.03.2012
Ніколи про тебе,
як про повітря,
коли летиш ввісні,
головою хмар торкаючись.
Хмари також пливуть парами
й одна в одній розглядаються,
дощу краплі летять парами,
по пелюстках розпливаються,
листки бузку живуть парами,
серед вітру обнімаються,
ніжним квітом обтуляються,
жовкнуть, сохнуть, розлітаються...
Без повітря поміж хмарами не летіти в парі з чарами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2012
Тюльпани зелені, сині, червоні
у целофановім полоні
по світі, майже ірреальнім,
мандрують поглядом печальним.
Стискають мужні квіт долоні,
торкають губоньки сезонні, -
їм пестощі, вірші, тюльпана крашого,
постійним - навіть завалящого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320315
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.03.2012
Лежу на холоднім асфальті,
а пальці мої в планетах,
заплуталися в кометах,
неначе тканина і п"яльця.
Лежу і тамую подих,
холод у нирки лоскоче,
в ласці отій прозорій
цілунки трав - урочі.
Шумить і вирує космос,
його не дістать вустами,
хоч дотягнутись б бровами,
до веселкових полос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317836
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.02.2012
Знов сніг іде...
Що ж дивного - зима.
Господар-лютий впорядковує комори,
розтрушує сніжно-земні тенори
несміло - час відходить крадькома.
Що ж дивного, коли лягає сніг
на запах кави, й обіймає сльотне місто.
Лимони у вітринах ще в намисті,
й на лавці, кашлем хворий чоловік.
Знов сніг іде, й лютневий щемороз
покашлює весною, також хворий,
хоч вже старий, та все одно суворий,
на лавці з чоловіком обговорює прогноз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317519
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.02.2012
В моїй галереї безлад:
полотна розкидані і фоліанти,
розпрямили спини атланти,
котрі підпирають всесвіт.
В моїй галереї світло
від поглядів. Сліпить очі.
Мелодії й звуки урочі
в полотнах чаяться помітно.
В моїй галереї тісно,
що руки піднятись не хочуть
прибрати цей хаос робочий,
щоб барвно було і квітно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2012
Прокинешся - вже інший буде світ,
вже інший день (не нині) й не вчорашній.
І іншим людям ти гукнеш: "Привіт!",
та іншими очима їх побачиш.
І бджоли в вулик, той що в голові,
влетять і вилетять вже іншими стежками,
й мелодій звуки рідні, чи чужі
вже іншими ти чутимеш вухами.
Блакитне небо, інше й не таке,
по-новому чуватиме в калюжах.
Полотна намалює на шибках байдужих
проміння красне - завтра золоте.
Вже завтра зовсім інший буде світ,
нові та перегорнуті сторінки,
пусті вокзальні й переповнені зупинки
і інший щирий ранішній: "Привіт..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317236
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2012
Сльоза зими застигла на долоньці
маленької дитячої руки.
Всміхається і бавиться на сонці,
стікаючи по пальцях залюбки.
І не струмком, а справжньою рікою,
вихлюпує в уяві малюка.
І лісом, і долиною, й горою
здається вже малесенька рука.
І в"ється, і іскриться
та спадає краплинка радості
з дитячої руки.
А он вже серед снігу виглядає
голівонька провісника весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315997
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.02.2012
Чи довго ще триватиме зима?
В полоні сонце. Заморожене проміння
зігрітись хоче й видихнуть сповна
на білу постіль і гілок сплетіння.
Як довго ще тягтиметься зима,
що ловить зорі й закрива тепло собою?..
Я хочу так прокинутись весною,
пробити холод барвних звуків простотою,
розмалювати сивий горизонт собою,
щоб поглядом торкнувся ти до дна,
вдихнув проміння і відчув - весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315977
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.02.2012
Знов мужньо боровся мій бідний солдатик,
І ручки в бою тім, і ніженьки втратив,
хоч в кожен свій подих і клав ноти серця.
Не бійсь більше болю -
до смерті не вмерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2012
Давай запалимо вогники,
хай вікнам буде весело,
очам прохожих радісно,
що бачать щастя тінь.
Хай дзвоники хвилюються,
чужих гостей втішаючи
і німо проводжаючи,
нічних сніжинок лінь.
Та ти стоїш, мандруючи,
у голоси вдивляючись,
дуріючи, блазнюючи,
з ілюзії надхнень.
І кришиш сніг безжалісно,
когось перефразуючи,
і на шибках малюючи
вже свій холодний день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307777
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2012
До Василька, до кота,
завітала Муркота.
Кіт сидить пів дня, муркоче,
з дітьми бавитись не хоче.
Геть же злісна Муркота!
Ми врятуємо кота!..
Й виманимо геть від Васьки
Муркоту кільцем ковбаски.
Налякалась Муркота
і шкурнула від кота.
Завітала М'явкота
до Василька - сміхота .
Котик леститься, м'явкоче,
ніби нам сказати хоче:
- Віддавайте ковбасу -
холодильник рознесу!
Геть же злісна М'явкота!
Знов врятуємо кота...
Забирай кільце ковбаски
і чимдуж вікай від Васьки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302377
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.12.2011
Вже точно знаю,
не повернуся ніколи
до трьох ставків, інкрустованих голубими бабками,
до клаптиків неба, застиглих на дні дірявого човника,
що жалісливо причаївся коло маленького містка.
Здавалось, не закінчиться ніколи стежинка
доокола тих водяних королівств,
обрамлених липами, кінськими каштанами,
загадковими кленами та дикими черешнями.
Більш не відчую терпкий запах пізніх нарцисів,
веселого бузку та черемшини.
Тепле сонце не поцілує в голівку
серед височенного очерету,
що шшумить-шшумить...
Тепер вже знаю - що є неминучістю...
Та тоді, центром мого маленького світу був зимовий став
з ополонкою посередині,
з смаком гордості тріумфу бути серединою,
страхом самотності і дзвоном тиші.
Вже знаю -
тріумф - мінливість,
самотність - приреченість,
тиша - біль.
І нема на те ради...
Та зараз неможливо
бути в тій ясній каблучці,
але вона завжди в тобі.
І не відпускають кораблики з гусячих пер,
випущені на волю, в став,
та присмак гіркої черешні,
що опала коло нього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300931
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 19.12.2011
Купила старість кущ малини,
щоб влітку внуків пригощать,
несла тремтячими руками,
хоч не втустити б, не зламать.
Щоб кожен прутик вкрився цвітом,
пилком привабив бджілочки,
і загорілися б рубіном
великі, стиглі ягідки.
Везла додому кущ малини
самотня старість іздаля,
щоб смак гостинця літаднини
запам"ятало внученя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2011
Чому ти постійно дряпаєш
виделкою
мою тефалеву сковорідку?
Я ж просила...
Може,
на коліна перед тобою встати?
Не потрібно?!
Деградація твій діягноз.
Атрофація реальності в
божевіллі амбіцій.
Прокляття буття як сутність.
А я за межею сприйняття...
Квадрат Малевича.
Надто складно
вибрати зі слів ті, що знайомі вуху.
Я ж кажу - егоцентризм.
Відносність.
Тремтіння повітря.
Вібрація думки
під час польоту твого паперового літачка
із п"єдесталу
погорди і зверхньості
над господарем сковорідки тефалевої,
що несе свій квадрат, аж під серцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300407
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2011
Маленькі зірочки-сніжинки
втомились бавитись вгорі,
і, розпустивши одежинки,
мандрують тихо по землі.
Вкривають вулиці, оселі,
і липнуть до дитячих ніг,
щоб по веселій каруселі,
опасти дзвінко на поріг.
Потішні зірочки-сніжинки
лоскочуть в носик малюків
і, мов прозорі намистинки,
життю радіють з їхніх брів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300094
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.12.2011
Коли у вітальні цвіте ніжно фрезія –
то в гості приходить пустунка-поезія:
постука у шибку дощем,
промінням весняним посріблить нам рами,
здригнеться сніжинки плачем,
всміхнеться спросоння очицями доні
і дзенькотом пташки здалля.
А як у турботах, то губить всі ноти, і завтрашній день
доганя,
Та крила сітчасті занурені в щасті, омиті під стоком надій.
Лелій ніжно фрезію, вітай же поезію,
твори і здаватись не смій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011
Обрубано...
Політ земний лелеки
Не здійсниться
Чекати до весни
Немислимо
Можливі і далекі
Розтоплено
В піску холоднім сни
Обмануто,
Залишено,
Не пройдено
Шляху свого,
А, може,
Він і твій,
Та зірвано
Із маринарки ордена
До нового
Хоробрим будь і стій
Розтерзано,
Загублено,
Покинуто
Шматки думок
З безвинних галерей
До нового
Трамваю
не зупинено
Маршрут у нім,
Хоч той і
Без дверей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011
Тихо і ніжно торкнусь очима,
Щоб не сполóхати сон твій урочий,
Подихом теплим, помахом вій.
М’яко колишеш шепотом клена
В люлі зеленій в вітряну днину
І обіймаєш поглядом чистим,
дотиком губ сонну дитину.
Встелиш під ноги хмари прозорі,
щоб не забилась.
Стіни розсунеш, теплом долоні,
щоб не схилилась.
Сльóти розженеш помахом крил,
щоб дать здійнятись.
Сонячні промені, запах дитинства
впустиш до хати:
- Спи, моє дѝтятко… Буду тя завше
я дозирáти…
Втома солодка взялась повіки й твої колисати:
- Спи ж бо, матусю, ковдру з казок буду я гаптувати.
Сон материнський, легкий, урочий,
ти не розвій
подихом теплим, помахом вій...
́́́́́́́́́́́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298415
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.12.2011
(збірка "Подвійне дихання")
̶ згуби мене зоре –
мовить поет
пройми мене стріло відстані
випий мене джерело
- мовить спраглий -
до дна мене випий до ницості
хай зрадять мене
добрі очі
пожираючим краєвидам
слова що мали бути охоронцями тіла
хай прірви мені приведуть
зоря корінь пустить в чолі
джерело олюднить мені обличчя
--------------------------------------------
потім прокинешся мовчазний
в долонях безруху
в серці речі
**********************************
Wersety panteisty
̶ zatrać mnie gwiazdo –
mówi poeta
przeszyj mnie strzała odległości
wypij mnie źródło
- mowi pijący –
do dna mnie wypij do nicości
niech mnie wydadzą
dobre oczy
pożerającym krajobrazom
słowa co miały być ochroną ciała
niech mi przepaści przeprowadzą
gwiazda w czoło korzeń zapuści
zródło twarz mi odczłowieczy
-------------------------
potem obudzisz się milczący
w dłoniach bezruchu
w sercu rzeczy
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297338
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.12.2011
1.
Я знав лише позір речей
шкіру предметів
Калейдоскоп і друзі мої живописці
мене навчили укладати світ
з банальних кольорів
Крихкий світ
тиньк реальності
під нею підшкірні пухирці повітря
тонни вакууму
Кожен дім
в якім не проживав
був готелем ницості
Не думав
що в грудях людини
мешкає серце
Не міг уявити собі
троянду з середини
хмару з середини
2.
Ти погляд
внутрішній погляд
ведеш із легкістю
у третій вимір
як полум’я ясне
що тремтить
Тепер вже знаю
ой як добре
безодню дрібниць
людських витворів
Нічним небом
можу пройтись
питаючи зірок як дівчат
їх імена
Приятелюючи з усім світом
знаю вже біль
знаю таємниче слово
середина
середина хмара
середина троянди
Твоя
3.
Дивлюсь угору – ніхто не спогляда
Обпікає чоло
Торкаюсь чужих клямок
прошу:
десять пальчиків
як десять горошків
Ночами
бачу в вісні плоди
рожеві як Твої п’яти
беззахисні яблука над ранком
___________________________
Nauczyłaś mnie patrzeć
1.
Znałem tylko pozór rzeczy
skórę przedmiotów
Kalejdoskop i moi przyjaciele malarze
nauczyli mnie układać świat z płaskich kolorów
Kruchy świat
tynk realności
pod nią podskurne pęcherze powietrza
tonny próżni
Każdy dom
w którym nie mieszkałem
był hotelem nicości
Nie myślałem
że w piersi człowieka
mieszka serce
Nie mogłem wyobraźić sobie
wnętrza róży
wnętrza obłoku
2.
Ty jesteś wzrokiem
wzrokiem głębi
prowadzisz lekko
w trzeci wymiar
jak jasny płomień
który drąży
Teraz już znam
o jak dobrze
odchłań drobiazgów
tworów ludzkich
Przez nocne niebo
moge przejść
pytając gwiazdy jak dziewczęta
o ich imiona
Zaprzyjaźniony z całam światem
znam teraz ból
i radość głębi
znam tajemnicze słowo
wnętrze
Wnętrze obłoku
Wnętrze róży
Twoje
3.
Patrzę w górę – nikt nie spogląda
Pali czoło
Dotykam obcych klamek
proszę:
dziesięć paluszków
jak dziesięć groszków
Nocami
widzę przez sen owoce
różowe jak Twoje pjęty
bezbronne jabłka nad ranem
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296923
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 30.11.2011
Про наші роздвоєні голови
про постіль спільну і спільне кохання
Тиха розмова двох подихів
в ясну косу міцне сплітання
Про лікті тверді і раптові світанки
в волоссі затоплені сутінки
теплий промінчик двох подихів
в косу ясну міцне сплітання
про нетерплячість і прощання
і про сліпих долонь жадання
малий струмочок двох подихів
______________________________
Podwójny oddech
Na nasze głowy rozdwojone
Na wspólną pościel wspólną miłość -
Cіcha rozmowa dwu oddechów
splecionych w jasny warkocz
Na świty nagłe twarde łokcie
na zmierzchy zatopione w włosach –
ciepły promyczek dwu oddechów
splecionych mocno w jasny warkocz
na niecierpliwość i rozstanie
na ślepe dłonie porządanie –
mały strumyczek dwu oddechów
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295360
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.11.2011
Щоденно, навіть спокійно ідучи вулицею, ми знаходимося під прицілом чужих поглядів, думок, суджень...
Ну що ж,
стріляйте...
пекзлем кольоровим
з чола мого мішень собі зробіте.
А розстріл ваш - є заняттям не новим -
вбивати завжди легше, ніж творити.
....не зволікайте...
...я чекаю...
Тож стріляйте...
не цільтесь довго,
бо самі впадете,
не зловтішайтесь,
не дразніте вовка,
і ваше ціле може
стати колись битим.
Стою!..
Стріляйте!..
Нічого тікати,
хоч є куди,
нема мети, ідеї.
...не вперше, мабуть,
гвалтувати думки чужої галереї?..
Не схибте,
зручно умостившись.
Чекаю...ціль не впізнаєте?
Стою!.. Стріляйте!..
Затамую подих!...
До смерті все одно не вб"єте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2011
(збірка "Подвійне дихання")
1.
Вивчити Тебе напам’ять
а потім
бути добрим батьком
Твоїх обрисів
З потиску долонь
немов з веретена
випрясти Тебе
лінія за лінією
Замкнути очі
відректись від світу
аби здобути зникаючий рух
котрим обіймаєш мене
як полум’я свічі
2.
Голова тріпоче пухната птах
присів на мить й відлетить
Шия верхівка інструменту
просіює музику крові
найніжніше тепло
Тому й почепив на неї
бурштинове сердечко
дешевий медалик кохання
у нім пухирець повітря
де поселюся
якщо ж по смерті
врятований буду
3.
Час просвітлює пам'ять як кліше
блякнуть виразні форми
лінії далекі як континенти
вода залива
Стукати ще в пам'ять
як по спасіння двома лініями
по яких пливе пливе жаль
і залишає в куточках губ
смак мигдалю
Твоїх очей
_____________________________
Na pamięć
1.
Nauczyć się Ciebie na pamięć
a potem
być dobrym ojcem
Twoich kształtów
Z ucisku dłoni
jak z wrzeciona
wysnuć Ciebie
linia po linii
Zamknąć oczy
wyrzec się świata
by zdobyć znikomy ruch
którym osłaniasz mnie
jak płomień świecy
2.
Głowa trzepoce puszysta ptak
na chwilę usiadł i odleci
Szyja jest szczytem instrumentu
przesiewa muzykę krwi
najczulsze ciepło
Dlatego na niej zawiesiłem
bursztynowe serduszko
tani medalik miłości
w środku pęcherzyk powietrza
w którym zamieszkam
jeśli po śmierci
zostanę zbawiony
3.
Czas przesiewa pamięć jak klisze
wiotczeją ksztalty napięte
linie dalekei jak lądy
zalewa woda
Кołtać jeszcze do pamięci
jak o ratunek o dwie linie
po których płynie płynie żal
i pozostawia w ust kącikach
smak migdałowy
Twoich oczu
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295050
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.11.2011
(збірка "Подвійне дихання")
вітання замкнутим повікам
поклін гіркому тілу в вісні
і диханням скрипучим як журавель
крові невсипущої
прощення голові
що несвідома блюзнірства заснула на моїм плечі
це Ти
Ти гніздо
і терен
без Тебе
сон повен каміння
намул у горлі
груда землі в вічі
піднеси голову
що несвідома заснула на моїм плечі
дай увійти –
по лініях покинутих
по зупинених порухах
з малої долини повітря
з котрої воскресли мертві
______________________
Szeptem
pozdrowienia zamkniętym powiekom
pokłon ciału gorzkiemu we śnie
i oddeczom skrzypiącym jak żuraw
krwi czuwającej
przebaczenie głowie
która nieświadoma bluźnierstwa usneła na moim ramiu
a to Ty
Tyś jesteś gniazdo
i cierń
bez Ciebie
sen pełen kamieni
muł w gardle
gruda ziemi na oczy
przyjm głowę
która nieświadoma usneła na miom ramieniu
daj wejść –
po liniach opuszczonych
po zatrzymanych ruchach
z małej kotliny powietrza
z której powstali zmarli
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294058
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.11.2011
... Когда мы были маленькими,
часто в войну играли,
из карабина деревянного
стреляли,
звонко крича: «Пах-пах».
Теперь мы стали взрослыми
стреляем тоже…улыбками,
которыми умело, маскируем
оскал волчий.
Не волчий - шакала приблудного,
что долго свой час выжидает,
прикинуться волком.
Когда мы были маленькими, то видели разницу между понятиями,
став взрослыми часто блуждаем в чужих измерениях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293837
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 17.11.2011
- Куди пливеш і де твоє весло?
Нема штурвала й чом не підняті вітрила?
- За течією я, загублене воно.
Хіба небесна течія тобі не мила?
- Як повернеш? Попереду шторми
І напрям вітру аж ніяк не угадати.
- А я знайду веселчині мости
і буду твердо курс на них тримати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293655
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2011
(збірка "Подвійне дихання")
це моя краса нетривала
така крихка
як волосся і як шкло
вкладаю своє приладдя до співу
на березі столиць y переддень війни
- ти малий келих насолоди
й струна як вбитий цвіркун
ліра не більша за долонь дитяти
фальшива тінь вигаданий сміх
це шкатулка барв заходу
скарбничка пестощів флокончик сліз
музика стукотів і молодості -
нестиму це як хліб й кохання
оминаючи тілом заліза колію
це і є моєю крихкою красою
вкладаю своє приладдя до співу
на березі морів на леткому піску
а хвиля бачачи мою безпорадність
замість квітки подає камінь
_________________________
Niepoprawność
oto jest moje piękno niepoważne
a kruche jest
jak włosy i jak szkło
układam swe przyrządy śpeiwne
na brzegu stolic w przeddzień wojny
- ty mały kubek upojenia
i struna jak zybity swierszcz
lutnia nie większa niż dłoń dziecka
falszywy cień zmyślony uśmiech
oto szkatułka barw zachodu
puzderko pieszczot łez flakonik
muzyki pukieł i młodości
to bądę niósł jak chleb i miłość
mijając cialem tor zelaza
oto jest moje kruche piękno
układam swe przyrządy śpiewne
na brzegu mórz na lotnym piasku
a fala widząc moją płochość
kamień podaje zamiast kwiatu
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293540
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.11.2011
Ангелам не нужны деньги,
у них шелковые одежды.
Ангелы растят лен, играясь с бабочками,
живут без часов в карманах, им не нужны карманы;
в сумку из полотна собирают дни
дождливые.
Ангелы ткут одежды льняные для душ на осень холодную,
плетут соломенные шляпы от солнца.
Только люди хотят одежды шелковые
с карманами глубокими, чтоб спрятать лучики солнца.
Увы, но посланники солнца в карманах светить не будут
и крыльями стать не смогут,
однажды с кармана сбежавшие.
Приступно притвориться ангелом, надев его одежду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293419
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.11.2011
(Колисанка)
Ой летіли ангелята
й несли діткам на крилятах
сни барвисті, веселкові
про ліси дивні, казкові,
де на гіллі сплять зозулі, за деревами косулі,
поміж їхніх роженяток вклалось сонце спочивати.
А в смарагдовій травиці зачаїлися суниці.
Попід листям звірям хату
взялись ельфи будувати.
Гноми по грибочках скачуть,
зайці заздрять й чуть не плачуть,
мишки хліб для всіх печуть,
павучки одежу тчуть,
жабки пісеньку скрекочуть,
лапки у струмку полощуть,
а лисички вигравають
на скрипочках, ще й співають.
Метелики щось шепочуть,
хмарки крильцями лоскочуть,
ті від лоскотів регочуть,
дощиком пролитись хочуть.
Із збудованої хати вийшли ельфи вартувати,
і маляток колихати.
-Люлі, люлі, спи, Мартусю, спи, Ілонко і Павлусю,
Не співайте, жабки, дзвінко -
спить малесенький Максимко.
Світ казковий на крилятах несуть малі ангелята...
А чи може буть інакше
у казкових снах дитячих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293286
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.11.2011
Білий лист лякає білизнóю...
Такий вигляд має чоло новонародженого
і одежа ангела.
В природі не існує білизни
(як абсолюту),
виходячи із субʹєктивності,
циклічності і досвіду.
На випадок є коректор,
та під прожектором лампи
долини і гори по нім
пускають довгу тінь.
Гумка стерти не зможе сліди
кулькової ручки,
що скрипом знайомих чобіт
в сніг січневій втоплено,
і самотіти залишено
на сивім листí
до весни.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293033
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.11.2011
Коли іде сніг -
жарко від сліз на руках.
Хмарки в голові, що лежать на полицях, стають дикими
і тікають комином,
залишаючи по собі парасолі
зелені і фіолетові.
Захоплення часом -
втеча від реальності,
що з порожньою торбою стоїть на порозі хати.
Промов,
щоб зловити промінчика і
сховати до голови,
під парасолі,
як таємницю
...мрію...
_____________________
Kiedy pada śnieg -
gorąco od łeż na rękach.
W głowie obłoki poskładane na półki dziczeją
i uciekają przez komin,
pozostawiając za sobą parasole
zielone i fioletowe.
Fascynacja czasem -
ochrona przed rzeczywistością,
co stoi z pustą torbą na progu domu.
Przemów,
by złapać promyk i
schować do głowy
podparasole,
jak tajemnicę
...marzenie...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293015
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 14.11.2011
… щоб бути великим,
потрібно хоч раз пірнути в калюжу
із дна котрої видно, як рухає вітер хмари,
полоще сонце коси в розтоплених сльозах неба.
Приклеїтись одною сльозинкою
до рамок сухої підошви,
що вдавить тебе інертно
у землю до дна – до ницості,
щоб ранком росою веселою
бриніти гімни сонцю...
Піднятись ефіром чистим до
хмар, що рухає вітер.
Великим можна стати,
лише побувавши маленьким,
й підставивши юне обличчя
передсвітанковій зорі.
***
... чтоб быть великим
нужно хоть раз очутиться в луже,
со дна которой видно, как гонит ветер тучи,
солнце полощет волосы в расплавленных слезах неба.
Прилипнуть одной слезинкою
к подошве чужого ботинка,
что вдавит тебя инертно
в асфальт до дна - до низости,
чтоб утром росой веселой
звенеть в ожидании рассвета.
Подняться эфиром чистым, столкнуться с
холодным облаком, которое гонит ветер.
Великим стать можно только лишь, побывав маленьким,
подставив лицо юное предрассветной заре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292765
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.11.2011
Мій крок лякає калюжі
листя зів’ялого неба
Протягую самотність тривалу
крізь вушко голки ліхтаря
Не можу знайти королівств
котрі благословенні
Гарні інтер’єри помешкань
стайні що пахнуть махаоном
Покриті кольором теплим
солодких мандарин
У центрі стіл округлий
поцілений вазою квітів
При люстрі гола дружина
вкладає сипке волосся
що можна вночі розплести
Як марити про таке щастя
як кроки лякають калюжі
бентежать камінну доріжку
І Сіріус лишень сприя
усмішкою мене вітаючи
це мій приятель єдиний
Зоря
______________________
Samotność
Krok mój płoszy kaluże
liście zwiędłego nieba
Przewlekam przeciągłą samotność
przez uczo igelne latarni
Nie mogę znaleźć królewstwa
błagosławienni którzy
Piękne są wnętrza mieszkań
stajnie pachnące mahoniem
Obite ciepłym kolorem
słodkich mandarynek
Na środku stół okrągły
trafiony flakonem kwiatów
Przed lustrem naga żona
układa sypkie włosy
można je w nocy rozplątać
Jak marzyć o takim szczęściu
gdy kroki płoszą kaluże
wzruszają kamienny chodnik
I tylko Syriusz sprzyja
uśmiechem mnie pozdrawia
to mój jedyny przyjaciej
Gwiazda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292735
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.11.2011
Куда идёшь, мой медный странник...
Что ищешь в мгле, в дыму осенним?
Бросают на твоём пути
руки деревьев крылья-тени.
В слезах уставшего дождя
мелькнёт на миг лишь взгляд прощальный,
на удивление печальный,
с дарением времени придя.
Звёздами клена слов размытый след
укроет вмиг осень-невеста.
Эмоциям нет больше места,
на сцене Ницше человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292528
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.11.2011
Листья летят под замерзшие двери.
Холодно в доме и в желтой постели.
Тянутся руки к чужой зажигалке.
Спичек нет в доме - глумитесь не жалко.
Время вскружилось в осенней пастели,
Свечи потухнуть совсем не хотели.
Скрылись дороги в холодной ладони.
Ветер безжалостно тучами гонит.
Спичек нет в доме - словам не поверю -
просто раскрашу камин акварелью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292505
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.11.2011
Патетика як фальш,
Гіпотетично,
Для відчуття катарсису звучить,
І ловиться так солодко, так звично,
І розпливаєшся в собі в ту мить.
Патетика – вінок самообману,
Амбіцій хибний крок в п’янкому куражі,
та солод відчуттів так філігранно
Розчиниться на першім віражі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292301
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.11.2011
(…Матусі)
Перлинами рясніє ранок між буйних квітів під вікном,
і сонце котиться до мами, вмиваючи їх радістю й теплом.
Веселий вітерець річкам вкладає води,
що від цілунків хмар прокинулись зі сну,
і мальвами рясніються городи,
й біля воріт бузок чекає на весну.
Мереживо гілок туманиться від щастя,
Чувати лепет й сміх веселих малюків.
Матуся вийшла на вишневий ганок,
Цей юний день благословити для трудів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292262
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2011
Так долго не приходит утро,
устали звезды, ночь им в тягость.
И я войну веду с тобою,
моя незримая реальность.
И я веду войну с собою,
моя укрытая страна,
и за врагов, за всех героев,
что их дыханием полна.
За каждый миг пути к рассвету -
сражаться буду без конца.
И кто сказал, что за победу,
Не расстреляют наглеца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292023
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.11.2011
Якби промінчики уміли говорити,
Якщо б змогти у руки їх схопити,
Залоскотати посмішкою в очі,
Збудити зранку, бо вставать не хочуть,
Скупатись разом з ними у калюжі,
І порівнятись силами, хто дужчий.
Навипередки бігати чимдуж, щосили...
Вони б хотіли, щоби їх ловили...
А ми б благали, щоби нас шукали...
Вони би знову носа лоскотали....
І ми б просили, більш так не робити...
Якби промінчики уміли говорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292013
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2011
… що є любов?
…зіткнення самотніх хмар у холодному небі,
вересневий ранок, вереском наповнений,
поміж гілками котрого туман, що чекає на сонце,
немов пасажир на тролейбус, коло пристанку вокзального
із проїзним у кишені, як квіткою магнолії,
чи носовою хусточкою,
до котрої звик,
та…
все ж, інколи, дратує безбарвністю?
Гроза прихованості?
Мінливість статичності?
Динаміка думки?
Ідилія почуттів?
Існує сотні відповідей
на це питання банальне,
замкнене в прямокутнику
кімнати з двома вікнами
на захід…
----------------------------------
... Что есть любовь?
Столкновение одиноких облаков в холодном небе,
сентябрьское утро, вереском наполнено,
среди ветвей которого туман, что ждет солнце,
как пассажир на троллейбус на остановке вокзальной
с проездным в кармане, будто цветком магнолии,
или платком носовым, привык к которому,
но
все равно раздражает своей старостью.
Гроза скрытности?
Изменчивость статичности?
Динамика мысли?
Идиллия чувств?
Существует сотни ответов
на этот вопрос банальный,
спрятанный в прямоугольнике
комнаты с двумя окнами
на запад ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291787
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.11.2011
(зб. "Подвійне дихання")
Навіть на вістрі дня
навіть в каміннім місті
посеред скляних блисків
м’які замшеві профілі
пальці флакони ніжності
пливу сухою вулицею
мов горло мерлого пророка
вітаючи минаючих
котрим простягаю приязно
очі
Поселився б – О Незнайомко
у зморшці малій
як в господі
«Під оком сумним»
вигин забрав в мене всіх
не встигнуть бути друзями
залишиться здивований колір погляду
долонь скалічена повітрям
І щирість моя неторкана
й велика така
що зробить можна з неї
трищогловий цирк
й фантову лотерею
із виграшними квитками
А от ім’я моєї ніжності:
чутлива шия віолончелі
струмок волосся на щоці.
Czułość
Zbigniew Herbert (zb. "Podwójny oddech")
Nawet na ostrzu dnia
nawet w kaniennym mieście
pośrodku szklannych blasków
miękkie zamszowe profile
palce flakony czułości
Płynę ulicą wyschłą
jak gardło zmarłego proroka
pozdrawiając mijanych
do których przyjaźnie wyciągam
oczy
Zamieszkałbym – O Nieznajoma
w małej zmarszce
jak w gospodzie
„Pod smutnym okiem”
Zakręt zabrał mi wszystkich
nie zdązą być przyjaciółmi
zostanie zdziwiony kolor spojrzenia
dłoń skaleczona o powietrze
I moja serdeczność bez ujścia
tak wielka
że można z niej zrobić
trójmacztowy cyrk
i loterje fantową
w której wszystkie losy
są pełne
A oto imię mej czułości:
Dotkliwa szyja wiolonczeli
strumyczek własów na policzkach
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291781
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 09.11.2011
Осень в сентябрь прячет россыпи зелени.
Звездами клена землю укрыла.
Ветер-скрипач ей целует колени,
дарит мелодию песни унылой.
Дождь-озорник растрепал нежно косы,
Ласками неба по шее струиться.
Осень-невеста все ждет на морозы,
Чтобы в туманах рассветов укрыться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291532
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.11.2011
Відкрийте віконце на запах смереки,
На соняха сонце, на клекіт лелеки,
На видих повітря, що рухає води,
Відкрийте віконце на гордість свободи.
Розкрилюйте крила мети та ідеї,
Що втілюють силу країни моєї.
І радість здобутків, і вдячність родині
Вплетіть у вінок молодій Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291529
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.11.2011
У затійливій корзині, коло нашого вікна,
Усміхались жовті дині, день втираючи з чола.
Усміхаючись пашіли попід звуки цвіркунців,
Згадуючи гострі стріли вогнедайних промінців.
Поміж запах матіоли, поки вечір ще не згас,
Спочивали руді бджоли, денний згадуючи час.
Коло сонної криниці, що на небо спогляда
Жовтий сонях аж іскриться й листя-крила розклада.
Позіхаючи, мов киця по тарілці з молоком,
Й закотившись у криницю, місяць вклався спать клубком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011
…інколи ангели
з неба
до нас телефонують…
бадьоро питають: «Як справи?»,
даруючи час нам викреовати,
антиномічну відповідь
і
мимохідь заглянути в
закапелки свідомості, де
у кутку під лавкою
сховалася правда.
Та ми того не знаємо –
своїми дзвінками ангели
нас попередити хочуть, що
швидкість руху хмари нерівна швидкості листя
(хоч вітер жене їх однаково).
А ми, як комаха в бурштині (словами одного поета),
так вперто в собі вбачаємо блакитних танцівниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291347
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.11.2011