| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Оранжевый «Язик» качает волна,
закипает на солнце спина
Что он тут делает, что? Вот в чем вопрос.
Не видел в глаза черноморский флот,
в гальюн не ходил, якорь в компот!
Да и фиг с ним! ты зорче гляди, матрос!
Да и фиг с ним! ты зорче гляди, матрос!
А эти в дежурке: чай и покой
и вдруг холодок пробежится спиной...
и точно - рация бьет позывной...
И вот уже катер летит стрелой,
навстречу ветру, на бой с судьбой,
Безнадежный нелепый бой!
Безнадежный нелепый бой!
Бывает «старуха» сделает нас,
Бывает, обставит ее водолаз
Но если... там, в мутной речной воде
Из тысячи есть хоть один шанс
он будет использован до конца
никто... не покинут в беде.
Никто, повторяю – никто, не покинут в беде.
А на пляже сиськи, холодный пивас
и вряд ли там кто-нибудь вспомнит о вас,
вряд ли кто-то поверит, что это борьба.
Здесь нет героизма, как мне не жаль,
и вроде бы не за что вешать медаль,
но вот уж точно, эт не работа, это судьба.
Вот уж точно, не работа — судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292923
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2011
Їдеш додому і хочеш поспати.
А в гаманці нема навіть гривні.
І тут тебе починають штовхати:
«Шановний! Квиточок! Немає!? На вихід!!»
Пр.:
Їде потяг, їде потяг – лісом, полем, долиною.
Їде потяг, їде потяг – влітку, восени, зимою.
Їде, їде, їде, їде потяг…..
Окрема розмова про всіх спекулянтів:
« Пропонуємо батончики «Прима»,
Факты, Сегодня и Теленеделя,
Свіженькі біляші по гривні!
Пр.:
Ходять тут всякі, видурюють гроші,
Кожному дай – бо кожен просить.
Хворі, музики, цигани, приїжджі.
Да хай вам всім грець! І на тому спасибі.
Пр.:
Дякуємо батьку Кучмі!
Дякуємо Укрзалізниці!
За те, що ходять у нас електрички –
Перлися б з дому до Києва пішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2011
Маслонасос разбирая на части,
В кучу щебенки вонзая лопату.
К стройкам холодным, всем, кто причастен,
Душою кричу: «Держитесь ребята!»
Пр.:
Да здравствует Первое Мая!
Старая рваная роба родная!
Да здравствует класс рабочих!
На хер! капиталистов и прочих!
И у станка, за рулём, на «болгарке»,
С бензопилой иль у сварки горячей –
Работают парни, пашут трудяги,
Общую вместе решая задачу.
Пр.
И ты не смотри, кто деньгами богаче.
Это мы направляем кипящую лаву!
Мы - пульс планеты! И не иначе.
Рабочему классу вечная слава!
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292494
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.11.2011
Посипані попелом рани,
Пил нескінченних доріг.
І я відчуваю знесилля,
Біль твоїх ніг.
Сонце та біле небо –
Забрали півжиття.
Та не сумнівайся, я вірю,
То був єдиний шлях.
Руки, що приємно згадати,
Будь-де і будь-коли.
Тихої ночі очі –
Щирої молитьби.
Спогади, спогади, спогади, спогади
Нехай горять у вогні.
Та, все ж, без тебе сумно,
Гірко й самотньо мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Раніше все було набагато простіше:
Я прокидався сам-на-сам у теплому ліжку,
Ранок блідий зустрічав сторінками й цигарками,
Й жодної думки, жодної гадки, що може бути інакше…
Все раніше було набагато легше.
Легко жити сам-на-сам із собою,
Легко кохати, не сподіваючись на взаємність,
Інколи когось трахаючи, повільно себе вбивати…
Те життя – наче пляшка горілки,
На початку – завжди нескінченна,
В ній повно веселощів, мужності й сили…
І я щодня не тверезий, щоночі, постійно…
Чверть століття минуло… згасло…
Придбав гармоніку в до-мажорі,
Намагався когось там вести за собою.
Потім, нарешті, побачив твоє обличчя…
Похмілля важке, життєве…
Складно бути дорослим, усе розуміти.
Як вірний пес, лину до твоїх ніг.
Хочу сховатись від дивного світу.
Лишень хазяїн настільки могутній,
Що не боїться примар цього світу:
Скільки людей… Надто швидко…
Моторошно, незрозуміло, жахливо…
Сприймай це як мою слабкість,
Сприймай це як мою силу…
Я, знов, як собака, на шмаття готовий рвати
Світ, до крові, до крику... заради твоєї втіхи…
Жадаю ворожої крові, вщент!
Ніщо мене не зупинить, ніколи!
Та зараз… Єдине, що в світі реальне, єдине, що справжнє, -
Це… теплий прихист твоєї долоні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2011
Эх… было бы неплохо
С тобою улететь в Париж.
И с Эйфелевой башни, посмотрев на мир,
Пить кофе заварной «Элит».
В отеле, жаркий голод утолив,
Услышать за окном аккордеон.
Да-а-а… Хорошая идея,
Да только уж похоже все на сон.
Пр.:
Ты где? А я здесь.
Как только мы найдемся – я твой весь.
Я б при луне писал стихи,
Их посвящал тебе, моля,
Отдать мне поцелуй и всю себя.
Нас не дождутся Елисейские поля,
Уютные кафешки на углу,
Вино провинции Шампань.
А как прекрасен берег Сены
На закате, ты только глянь.
Пр.
Ну что, договорились?
Встречаемся, недельки через две,
Ступеньки – главный вход в Версаль.
Не хочешь? Ладно, Церковь Сенжермен-де-Прэ.
Ты видишь меня насквозь:
В моем кармане, на удачу, шиш.
И денег нам не хватит даже на троллейбус.
Чем нам с тобою Киев не Париж?
Пр.:
Ты здесь. И я здесь.
Чем нам с тобою Киев не Париж?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292229
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 11.11.2011
Ты что-то шепчешь сквозь километры дорог,
Я что-то слышал, а что-то услышать не смог.
Но это не важно, важно, завтра, увидеть тебя,
Запомнить взгляд твоих глаз, и снова бежать от себя.
Пр.:
Я загляну во внутрь свей души.
Я спрошу там кого-нибудь: «Как дальше жить?»
У нас еще все впереди и нам не уснуть,
Осталось дождаться ответа – и в путь…
Тяжек наш путь - это, наверно, судьба.
Молись – если чем-то поможет мольба.
Между нами километры дорог, дождь и гроза,
Но это не важно. Важно видеть твои глаза…
Пр.:
Я загляну во внутрь свей души.
Я спрошу там кого-нибудь: «Как дальше жить?»
Между нами километры дорог, дождь и гроза,
Но это не важно. Важно видеть твои глаза…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292000
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2011
Бар о півночі -
Твої розгублені очі.
Мартіні «Bianco»,
Тетянко, моя Тетянко.
Розлючений вітер
На вулицях міста,
Торкаеться холодних долоней.
Світло й думки неначе намисто…
Пр.:
А навкруги будинки сплять,
Ліхтарі деінде горять.
І над нами божевільне небо –
Там жодної зірки,
Там, жодної зірки, там, там,
Там, там, там жодної зірки - окрім тебе!
Далі рушаю сам,
Путь не близький, небого.
Зупиняю автомашіну
І стрічкою сіра дорога.
Крізь темряву мчу,
все далі і далі від тебе.
А у грудях - щось надзвичайне,
Можливо, що так і треба…
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Що ти залишиш після себе?
Завтра лишень порожні пляшки.
Обгортки, брудне і холодне небо.
Подумай про то, на самоті…
Пр.:
Хто володар твого життя?
Лиш кілька кроків до небуття...
То хто ж володар твого життя?
Часу лишилось мало....
Хто заливає в твою горлянку пиво?
Хто до рук дає цигарки?
Хто підбиває тобі косяк чи кислотні готує дороги?
Подумай про то, на самоті...
Пр.
Телевізор весь день репетує:
„McDonalds - то свято. Я ЦЕ ЛЮБЛЮ!!!,
Чернігівське, Хортиця, Снікерс , LG, Coca-Cola”.
Подумай про то, на самоті...
Пр.
2Пр.:
Послухай спів пташок.
У лісі дерево обійми.
У неба мільйон кольорів,
А чи бачив ти хоч один?
Як давно ти кохав?
А чи кохав до нестями й жару?
Цей світ – танок Творця.
Він твій – і сонце й хмари...
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
Ночью слушаешь ветер,
Собак и старых соседей,
И ищешь причинно-следственный ритм.
И представляешь
Мягкость ее ладоней,
То, что не ощущал и не ощутишь.
Пр: И небо - словно мечта.
Ленивые дни – как сон.
Ты быть самим собой обречен.
Там кто-то наверху
Вписал в графу душевной тоски
Твой адрес, имя и телефон.
Вот дверь под номером двадцать.
За нею осень…
Кленовый лист и ветер с дождем.
Отчетливо слышен
За дверью знакомый голос:
«Давай быстрее! Мы тебя ждем».
Пр: И небо - словно мечта.
Ленивые дни – как сон.
Ты быть самим собой обречен.
Там кто-то наверху
Вписал в графу душевной тоски
Твой адрес, имя и телефон.
И ночью приходит чувство -
Словно все так, как надо,
Словно это то, чего ты ждал.
Ночью пишутся странные песни,
Была бы ты со мной вместе,
Я б эту песню - не написал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291861
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2011