| Сторінки (3/227): | « | 1 2 3 | » |
Не хвилями неба
Нахлине на тебе
Безсила потреба
Ідей
З фігури віконця,
Десь нарівні сонця,
Молить оборонця
Людей
Людей
Бо ми
Самі вже награлись,
Напорядкувалсь,
А ради давати йому
Спустошені землі
Спустошені душі
Усе це дісталось кому?
Чому?
Навала безсиля
І де те свавілля?!..
Поламане гілля
Гординь
Підірвана воля
Підмінена в ролях
Спроваджує долю
У тінь
У тінь
Де ми
Приспів 2 рази
Вперті у думках
Все у нас в руках
Вільні у словах
І в брудних ділах
Збридаємо
А нема куди
Дітись від біди,
Що не говори
Руки догори
Складаємо
Благаємо
Благаємо
Прости!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948456
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Вже скінчились останні набої,
Навіть той, що для себе тримав
Полетів з опустілої зброї,
Лютий ворог іще один впав
А брати мої тут, вони поруч,
Їм вже досить, уже по війні...
Спочивають праворуч, лівруч,
Лиш не спиться одному мені
Ще не витекла кровонька з рани,
Ще дивлюсь я на сонце крізь дим,
А воно мене журить, що рано
Помирати таким молодим
Я кажу йому, шкода, так сталось,
Шкода рідну країну й народ,
Та не шкода життя, що віддалось
За спасенну свободу свобод
Не сумуйте, не плачте, кохані,
З кожним днем, з кожним сонцем повік,
Повертатиметься на світанні
Син ваш, батько ваш і чоловік
Ну а зараз пробачте, я мушу
Відслужити, допоки солдат,
Вдерлись пси, відпущу мою душу,
На них звівши пустий автомат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945294
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Світ жорстокий належить не Богу,
Тут лише його діти живуть,
Що самі обирають дорогу
І від Нього/ до Нього ідуть
І у кожного є своє серце
Дуже різної величини,
Їх діяння — то їхні люстерця,
Розмір серця транслюють вони.
Добре серце — чеснот генератор,
Та якщо цих замало ознак,
То іще один є індикатор,
Твого тіла незримий вожак.
І свята її вартість безцінна,
А буває не варта й гроша...
Взагалі вона чиста первинно
То ж почесне ім'я їй — Душа.
Та одразу зазначити мушу,
Що на обітованній землі
І живі гублять серце і душу,
Й топлять всіх за собою в імлі.
То ж пильнуй, щоб такою не стати,
Збережи, пронеси чистоту.
Все, вже час тобі, донечко спати,
А мені помолитись за ту,
Що блукає все поміж, по краю...
І за цю, що всередині теж,
Ще за тих, про чиї забуваю...
Всім, за правильний бік наших меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Балада про землю
Я бачу світ, Новий Завіт стікає...
Любов з тавром сиріт в пітьмі блукає
Шукає свого прихистку дарма,
В зачинених серцях його нема
Гойя-гей
Зневіра небо ґратами закрила
Там ангели ламають свої крила
І падають на попелища мрій,
Де стогне у вогні, біді своїй
Моя земля.
Позбавлені собою головного,
Ми так і не навчилися нічого...
Ми ходимо по колах маячні,
По вінця в цій війні, чи в тій вині...
Гейя-гойя
А ти усе прощала і прощала,
Та ми прощені знову розпинали...
У надрах твоїх ран пульсує біль,
І ми на них, ми сиплем, сиплем сіль,
Моя земля!
Брідж: Ми знаємо, ми вміємо
Красою слова, мріями...
Чому, йдучи до вищого,
Лише псуємо й нищимо?..
Я бачу сон — усі кордони впали,
Новий закон на небі укладали:
Любов — наш дім без стін і без вікон,
Ми всі тепер навіки той закон.
І все тепер, не смію прокидатись,
Ну що ж, прийшла пора тут залишатись,
Де синь небес у золотих полях,
Назавжди в мирі небо і земля,
Моя земля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944166
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Янголята немовлята тут не бу́ли
Ані місяця, а й тижня, знов поснули...
Відлетіли знов до дому, того дому...
Не бажав такого бачити нікому.
Не давав такого варварського права
Вести на Святій Землі криваву справу,
бісу жертвувать чужі невинні душі
тим, хто Заповіді всі, що є, порушив.
Нині первородний гріх змивати кров'ю,
Поминати невідчутою любов'ю,
Голосити, проклинати, не прощати!
Бачить Бог, не час за правилами грати
З тим, для кого їх ніколи не буває,
хто дітей цькує собаками, вбиває,
хто ревінням в небі янголів паплюжить,
хто всі пекла у всіх вимірах заслужить!
Споконвічна доля — зло туди скидати,
Люди створені в собі його долати,
Хай складні шляхи у вірі й правді, сину,
Відмолімо, відборімо Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Недописані, заколисані,
Не пробуджені, не відроджені,
Хитрі лисами, гострі списами...
Все дарма, висять непогоджені.
Такі вчасні в своїй невчасності,
Такі кислі, що аж солонії,
Не лояльні для лав сучасності,
У епоху цю пост-іронії.
В біль досказані необачністю,
У рулетці в набій не втраплені,
Що наступну гру запартачать всю
Тому, хто не піт зронить краплями...
Протиріччями неминучими,
Канонічно мруть під цензурою,
Бо живими — раз, два — живучими,
Не заразними конь'юктурою.
Що ті задуми водоспадами?!..
Те важливе, проте незможене...
В цілі — чергами, в суть — тирадами —
Так собою і переможене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Всі ді́ди морози попадали в піч,
Дитинство квапливо скінчилось.
Не змога любити його, в тому річ,
Дозріти нестерпно хотілось...
Нервова понурість у юній душі,
Травмована тайною страху,
Казки лиш дратують і бісять вірші
Тебе, самоту-бідолаху.
Хотів десь подалі від своїх жахів,
Що їх переховував пильно...
Від іншого себе втекти не зумів
Й дитинство скінчилось насильно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Інколи, коли
На серці лиш Бітли
І мир, нема імли,
Що ледь не чудеса...
Віриться мені,
Загоять світ пісні,
В захопленні-весні
Поквітнуть небеса.
Втихнуть ті вірші
Про душу, без душі.
І гроші у гроші́
Попадають в ціні.
Довгий шлях — поріг
Всіх звивистих доріг,
Й фінали гарних книг
Так солодко сумні...
Вір, ще не кінець,
То рубіжів рубець,
Яким тебе митець
Захмарний наділив.
Втішся, порадій,
Серед прогресу мрій,
Серед чудес мудрій,
Живи для добрих див!
Й незалежно ким
Написані рядки,
Точнісінько такі,
Про те-ж, хай різні ми,
Впродовж віку, ця
Жар-пісня без кінця
Літає, світиться
Між добрими людьми.
"І хай буде так!",—
Сказав один дивак
Не вперше, але як!
Хоч не в найкращий час...
Й до останніх квіт
Любов рятує світ,
Її живучий біт
Іскрить в серцях у нас.
У вірші присутні посилання до пісень
The Beatles "All You Need Is Love", "The Long and Winding Road", "Let It Be".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Я — той хто не погодиться,
Коли таки народиться,
Зі мною щось не сходиться,
Отож
Не варто наставлятись
У відмові прислухатися
Проходь собі, всміхайся,
Не тривож.
Коли немає хімії,
Я йду, я не витримую,
Очищу чакри римою
Й нехай!..
Не треба нам нудотності,
Токсичності-кислотності,
Лишайся в безтурботності,
Бувай!
Блаженно засоромлююсь,
Підігравати втомлююсь,
На язики настромлююсь
Лихі
Таке воно, та не біда,
Не все до п'ятниць середа,
Стирчить не кожна борода
З верхів.
Я той, хто міг би кращати
Під репліки "ледащо ти!..
Слизький рудий ледащо ти!.."
Та часом я глухий...
Я той, кого проґавили
Й на кару не відправили.
Я хто, не знаю правильно,
Такий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Лід-льодо́вище,
Чиє пристанище, чиє ти сховище?
Вод зупинених, душ зачинених
Кладо́вище...
Пащі твої ошкірені
Хащами безрозмірними,
Буревісними буруль вістрями-
Звірами.
Вени твої синьо-сивії,
Гени твої пра-красивії,
Пра-довершені тією першою
Зорезливою.
Скільки всесвітів
Перепестив ти, перелестив, щоб
Занапа́стити, заграбастати
Не по-чесному...
Глибочезно
На дні небесному, сні гротескному
Криогенному, криги демона
Безтілесного
Заховав, замів
Слід завіями довговіїми,
Їх повіями обізвати би
Спересердя, та
Сил не статиме...
Й бракуватиме
Часу теплого разом з клепкою,
Де прострація...
Чи інфляція не зростатиме,
Доки спатиму
І мовчатиму?..
***
Криє кригою
Рядком, сторінкою, важкою книгою,
Кров не біжить, кульгає, клигає
У сон з відлигою,
Де не прокинеться...
Замок зачиниться й зупиниться,
Кришталь над прірвою опиниться
І кинеться...
І вже нікуди не подінеться
Усе вже замкнено,
Всьому причиною
— Назвати прірву комірчиною
Таємною, приємною,
Холодною дівчиною,
Що її вперто добиваєшся,
Навкруг не озираєшся, не прислухаєшся,
Допоки не зламаєшся
І каєшся
За те, що серце обпалив морозом,
Анабіозом
Та перекинув полум'я на ближніх,
Проси ж, моли ж їх!
Кричи безмовно в товщі льоду,
Топи глобально, щиру воду
Скидай льодовики
Обтрушуй крижані думки!..
Дарма, що навпаки...
Куди тобі з льодами воювати,
Кумедно зазіхати,
А їм у відповідь
Сонно-морозно позіхати,
Одспівувати-осміхати
Тебе заклятого,
Закляклого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Їдкі думки, кусючий дим,
Потріскують слова...
Запал емоцій, імпульс рим,
Гаряча голова.
Душевний опік, серця крик,
Хіба не досить, ні?!..
Що то за пристрасть — вік у вік
Згоряти у вогні?..
З ростка у попіл стрімголов,
В яскравість швидкостей!..
Себе самого поборов
Не Фенікс — Прометей.
Себе самого подолав,
Та не смакуєш тим,
Бо всеодно не поміняв
Місцями жар та дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Я чую холоди
І кров гуде у венах,
Немов млина рамена
У тисняві води
Вона біжить, тіка,
Щоб не заклякнуть льодом...
Та згодом уже, згодом
Зупиниться ріка
І кришталевий страх,
Що втратив лік агоній,
Умоститься на троні
В прочинених очах
В застуджених серцях...
Розділиш — запануєш!..
І ти мене не чуєш,
Ми зникли в холодах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Локальна досконалість
У снах втрачає зиск.
Ти інший, ти нізвідки,
Ти з чистого листа.
Як натяки моралі
На злидні і на блиск,
Їх справжню ціну видко
Із іншого кута.
Як раптом розбереш
Сигнали сновидінь,
То змінишся, можливо
Й до стану дивака,
Бо дотик осягнеш
Прамудрих поколінь,
Ті не пророчать диво,
Так — помічі рука.
Нічого не візьмеш,
Як у машину часу,
Пропорція така
— Підеш із чим прийшов...
Лиш душу підіймеш
Й летиш у вись Пегасом,
А раптом, як важка,
То трісне в крилах шов..
Ще влада при тобі,
Чи може так здається...
Абстрактика сумлінь,
Лімітність вольова,
Де праці й боротьбі
У спину хтось сміється...
То заздрість, страх і лінь,
Що не лише слова,
Що гонять в хибний кут,
З якого не побачить
Потрібного з боків
Наземного життя.
Чи ми даремно тут,
Чи може щось і значать
Ті знаки між рядків
Твого серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021
Сніжець легкий з важкого неба
Безпечно падає униз,
Сюди, на землю, як і треба,
А ніби янголів каприз!..
Вже на землі він обважніє...
Та все це потім, а нараз
Летить, куди вітрець повіє,
Кудись в імпро́віз, в білий джаз...
Ще ненабридлі нам пасажі,
Вкотре обернений акорд
На землю гармонійно ляже
У ритмі хвиль, парабол, хорд...
В'юнкий танок в синкопах вітру,
Числений пірует пір'їн
Сплелись у звичну нам, нехитру
Виставу зимових картин
В Чумацький шлях, сніжин сузір'я,
По ним маршрути не шукать,
Лиш зранку чистити подвір'я
Й авто з полону визволять.
По насолодах і робота!
То ж пропонує не дарма
Красу, а згодом вже й турботи,
Так по-жіночому, зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
Серце-бубон вибиває,
Wee will rock you — впізнаєш?..
Чи про себе підспіваєш,
Мо й долонями плеснеш...
Серця рок — роки і доля,
Ніби власна, ніби й ні,
Бо господар її волі
Десь отам — в височині...
Він лишив за нами вибір.
І обрали, і не раз
Долі розмір, долі вимір,
Так, щоб потім без образ...
Серця ритми, різно-темпи,
Завтра — блюз, сьогодні — рок.
Стане гуркіт вже нестерпним,
Вийме очі блиск зірок.
Обпече безпечну душу,
Аж отямиться вона.
Мо й піднятись її змусиш
Із замуленого дна...
Необачно, сонно, мирно
Серця вибори живуть...
Доки з рук, з грудей не вирвуть
І за тебе оберуть.
Чому так — загадка досі,
Годі думати-гадать...
Може й не загадка зовсім,
Якщо книгу прочитать...
Буде, чи було цікаво,
Коли відповідь знайде,
Й Колисковою для Клави
Літнє сонечко зайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
Жила-була поми́лка,
Чи по́милка — не суть...
Однак, аж до могилки
Змогла собою буть.
Одна, кому вдалося
Душею не кривить,
Із тих, у кого просять,
Щоб потім не любить.
Давно байдужі слава,
Чесно́та показна,
Помилці не цікаво,
Награлася вона.
Вона стількох навчила,
Скількох і не змогла,
Достатньо, щоб могила
Повік не заросла.
Все ходимо до неї,
Став цвинтар прохідним,
Мов зіркова алея...
Пора уже, ходім?
Підемо, відзнайдемо
І буде що робить!..
Й нікому не будемо
[s]Казать[/s], ой!..
Говорить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Обережно з мріями, старий
Кажуть — якщо красти, то мільйон!..
Та подумай добре, чи такий
Витримаєш óб'єм, чемпіон.
Отже, вони збудуться колись,
Ти свідомо й ні до них ідеш,
Добре підготуйся, стережись,
Результат й очікування стеж.
Можна і по течії пливти,
Та запас везіння — не безлім,
Хоч у це нерідко віриш ти...
Ні, не все так просто, краще йдім.
Ворушись і будеш мати сенс,
Будь на крок попереду й тоді
Різні там депресії і стрес
Будуть усе більш "по бороді"!
Отаке, лиш келих не пролий...
Жити можна, жити треба, брат!
Й обережно з мріями, старий,
Не зашкаль чутливий циферблат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Йдуть вони, йдуть, шарудять,
Листя в агонії стигне,
То вниз гудуть, то свистять...
Й гілля в мольбах руки вигне
Буде просити за всіх,
Скрушні гріхи нам пробачить,
А у відлунні лиш сміх,
Звідки він — й зрячий не бачить.
Отже, вони підійшли,
Спостерігають, парують,
Подих збивають імли,
Заднім числом пророкують...
Їм, поза часом — не нам,
Зайве кудись поспішати...
Зникнути геть холодам
Волею не наказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2021
За вуха притягнуте щастя,
І виставлене напоказ,
Зі смаком козирної масті,
Під товщею фільтрів-прикрас.
Очами зґвалтовано радість,
Змаснів благородний інтим...
Нездоланий голод на заздрість
І заздрість, нездолана ним.
Змісились відрада і горе
В строкатих стрічках соцмереж
Гібридно-мутоване море,
Що справжнє тут — не розбереш!..
Але так не мусило бути!..
І ось ти у пастці уже,
Де інші духовні банкрути
Ламають своє об чуже.
Йой, я ще ж не мірявся писком
Із другом, що "сяє" мені,
Щоб вирівняти силу тиску
По цей і по той бік матні.
Дивіться, який я всекласний!
Вподобаний, критики — нуль...
Тому і насправді нещасний
Від холоду в спину та дуль.
І будь хоч спартанцем, хоч скіфом,
Та раз ти вже тут, пілігрим,
Ми, владою смайликів-гіфiв,
Тебе нарікаєм своїм!
Своїм — це не те, що ти думав,
Своїм — це як бачиться нам,
Ми владні розтягувать гуму
З часів митих мамою рам!
Кудись не туди шлях заводить,
Спотворюючи хід думок,
Обіцяний зиск не виходить...
Слід трохи надумать і ок!
І ось воно — глянцеве щастя,
Ну гляньте, хоча б один раз!
Та хай ні на мить вам не здасться,
Що решта всього — теж про нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
Я пірнув глибоко в осінь,
В кольори багряні,
Лише зверху неба просинь...
Розчиняюсь п'яний
Все вона — ворожка бура!..
Розмішала фарби,
Листя-зілля кучугури
Марять-манять скарбом,
Трави змушують вдихати,
На жертовник хочуть
Суховіями загнати,
А самі регочуть...
Раптом дружно затихають,
Щось шепочуть сонно,
Так, неначе починають...
Обряд забобонний.
Відступити нема сили,
Подих зупинився...
Сам собі я вже немилий,
Нащо ж надивився?!..
А вона дзеркалить небо
У бездонних водах,
Мовля, так тобі і треба,
Гультяю по вродах!
За красу, за насолоду
Так не обійдешся,
Обіцяй свою свободу
Й відтак не зречешся!
Бо тебе як породила,
Так і поховаю
Від колиски до могили
Довипроваджаю!..
І на серці лист клеймовий
Запікся й жевріє...
Я тепер на все готовий,
Що вона зволіє.
Розплатився-поплатився...
Йдуть та йдуть за мною
Всі, хто чар її напився
І стають до строю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
Все, що не вбиває нас,
Робить молодими,
Вічно молодими,
Нетверезими.
І крутіший раз-у-раз
Нахил той, куди ми,
Градус той, куди ми
Ходим лезами.
Все, що не вбиває нас,
Знищує кордони,
Спрощує закони
До неписаних.
В правді не шукай прикрас,
Знайдеш лиш канони
Залізо-бетонних
Фактів висохлих.
Все, що не вбиває нас
Множить овертайми,
То ж часу не гаймо!
Бо його нема...
Все, що не вбиває нас
Й не зам'ятаймо,
І натомість знаймо,
Що все недарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021
Їду в туман по самІ віконця,
Їду в туман, там сріблясте сонце,
Їду в туман крізь один густий туман.
Десь там вони, золоті дерева,
Десь там межа, де земля і небо,
Десь там внизу під вертигом колес автобан.
В лоні туману кордони стерлись,
Там інші виміри в діри продерлись,
Їх фрагменти під кальку змальовує щось.
Не придивляйся, дивись на дорогу,
Не обертайся, нема там нічого,
Сонце вже вище і все це розтане ось-ось...
День буде теплий, — віщує голос,
День буде жовтий, мов стиглий колос,
День буде довгий і ти це знаєш сам.
Всі кілометри, всі твої милі
Десь там чекають, все ще у силі,
Отже сповідуй-бо, то ж добудовуй-но храм.
Ти — в далину, далина — до тебе,
Сивий асфальт і блакитне небо
Білі хмарІ, пожовклі газети дерев...
Там, попереду ще стільки всього...
Осінь прикрасила шлях-дорогу
Шаллю туману і статним вбранням королев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021
Ніч мала, день малий...
Швидше каву в склянку лий
Мозок міцну, серце — ні.
То що ж вибрати мені?!..
Думать ніколи — дурдом!
Ставлю все це на рандом
Раз ковток, два ковток,
Гаряче!!.. Облишу, ок!..
Треба йти, біжу кудись,
Крокоміри понеслись!
Одо, спідо, тонометр,
Тиск, година, кілометр!..
Стрес, молитва, гумор, жарт
Грішно лаюсь, фініш, старт...
Забуваюсь, каюсь, вчусь,
Зарікаюсь:"Не зіп'юсь!"...
Мантри, паразити слів,
Чеки, банкомат здурів...
Фонотека іпотек...
Йо, напарник Чука, Гек!
Вже дванадцять, чи не гуд?..
Пригальмуй, отам фастфуд!
Дизель, бургер, руки мив?!
Чайові... Поспать захтів...
Пальці мацають смартфон,
Залипання вунісон...
Заспокоюй себе сам,
Всім по-своєму — як нам...
Так було у всі часи,
Поколінь конфлікт неси!
Й завжди був прогресофоб,
У якого вузький лоб.
Депозити, реквізит,
Тут кінцева, там — транзит...
Пандемійний маскарад,
Крок вперед, процент назад...
Ні вакцини, ні двора...
Розвиток, прогрес, ура!
Пік досягнень, всім вінець,
Курс на світлий на п...ець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2021
Сіренькі,
Ви вперто продираєтесь до сонця,
У нампрямку до п'ятого червонця,
Сивенькі...
Тепленькі...
Тепленькі заховалися у осінь,
А я "свічусь" на холоді і досі,
О, ненько...
Маленькі,
Дні зовсім невеличкі нам радіють.
Ми — ті, що роблять холодно і гріють
Близенько...
Рясненько
Дощі б вкривали землю, де сухенько,
А в мерзлоті хоч інколи б тепленько
У жменьки...
Пустеньке
Ховать в дрімучу темряву надії,
Туди, де необачні жертви-мрії
Сліпенькі
Сумненько...
Хоча, це може вересень чаклує,
Казок-пасток наставив і чатує
Хитренько...
Крихкенькі,
Тендітні наші душі не пронести,
Без тріщин і пошкоджень до сієсти...
Страшненько?..
— Смішненько!
Отак зазвичай й боремось з страхами,
Поки вага колишуться під нами
Тихенько...
Спритненькі,
Куди ж так поспішаєте, стривайте!
Хоча би подих перевести дайте
Тихенько.
Повненько
Налитий келих розплескався швидко...
Ми ж п'ємо, ніби краю там не видко...
— Й сухенько.
Рідненькі,
Давайте озиратися навколо!..
Час — початкова і вечірня школа
Старенька
Й мудренька,
Аби лиш прислухалися частіше,
Але натомість ми на неї грішим,
Дурненькі.
Простеньку
І не вловити істину в гонитвах,
Чому собі ми прогораємо в битвах,
Чудненькі!
Слизенько
Під нашими ногами круглорічно,
Сьогодні тут, а завтра — потойбіччя...
Хутенько...
Гарненько
За нас ніхто не житиме, хіба що
За себе честь-по-честь, як не ледащо,
Чесненько.
Легенький
Повіє вітерець і вже відрадно
І непогано зовсім і не складно,
Поденькуй!
Частенько
Це відмічай, а не лише завади,
Заради себе і усіх заради,
Раденько!
Простенько,
Щоб потім знов ускладнювать по колу,
Щоб вибивать Миколою Миколу
Вкотреньке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Лежу, розпластавшись,
Ще б трохи і зручно,
Та нерви у м'язах не ті,
Спочинку діждавшись,
Рахую поштучно
Насущні зірки золоті.
Блаженство і більше
Нічого не треба
В цей лагідний вечір по дню,
Усі стиглі вірші
Зриваються з неба
І я їм не забороню.
Диви, знову падає,
Вбравшись зорею,
Мигтить полум'яним хвостом
І справді нагадує...
Він разом з нею,
Чи може вона з ним разом
Кружляють і котяться
В наші уяви,
У наші записані сни,
У рими колотяться,
В прозоау каву,
Лише їм себе відчини...
Поки день прийдешній
Не вручить турботи
З ранкових запасів рясних,
У снах ти тутешній
І твоя робота
— Всього лиш блукати по них...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Їдуть іржаві машини,
Виють підшипники, осі,
В гулях, в пролисинах шини,
Як же так швидко пройшло все?!..
Чом супорти, мов коліна,
Важко скриплять і гуркочуть?
Не посміхається гинуть
Й ремонтувати не хочуть...
Де ж ті нові запчастини,
Хто ними вдячно поможе,
Коли й новіші машини
Дать тому ради не можуть?..
Можуть...
Розбившись у жертви,
Разом з новим поколінням...
Але чи є право вмерти
Тим, хто посіяв насіння?..
Відповідальність сувора,
Вперта і завжди їй мало...
Зроблено вибір не вчора,
То ж і не ремствуй невдало.
Поки прокручує стартер
Ця не нова батарея,
Поки не тріснув ще картер,
Їдь колією своєю
Що ж тобі ще залишилось,
Окрім не бути, чи бути...
Всім від початку судилось
Мати кінцеві маршрути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Загострення по-осінньому...
Смакуєш її ковтки,
У хмелю меланхолійному
Полонишся залюбки...
І всі почуття у істину
Із міфів переросли,
Дерева салютом вистрілять
З пастельної півімли...
Водночас, така урочиста
Й гостинна, в один фужер...
Припросить до дна і дочиста,
На першій же із прем'єр...
Автографи роздаватиме
До самої до зими
І листя з дерев хапатиме,
Мов зорі з небес, як ми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Вона вже тут і ввічливо вважає
На всіх, хто не натішився теплом,
Так, ніби й дати точної не знає...
Лиш птах, зібравшись в даль, махне крилом
Й розкриє, видасть нам її присутність,
А сам гайне тепло наздоганять,
Пост-апокаліптичну вбивчу скрутність
До кращих пір десь там перечекать...
А ми тоді, прокинувшись в тривозі,
В путь проведемо поглядом птаство
Й зустрінемо оту, що на порозі,
Примиримось, приймем її єство.
Підкупимося затишком, красою,
Дарами її щедрими — як є!..
Вона ж поверх дерев пройде з косою
І торби свої золотом наб'є.
У всього є ціна і своя плата.
За спекою закрались холоди...
Ми маєм вибір зовсім не багатий,
Окрім посіять-пожинать плоди...
То ж вона тут, це важко не помітить,
Зробити вигляд, що її нема.
Усе рясніше листопадом смітить,
Вступає в силу, доки не зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Літо вийшло з-під контролю...
— Решту залишіть собі!..
Відпущу його без болю
В цій кумедній боротьбі...
Упіймати кілька тижнів,
Упіймати кілька днів...
Дальнє літо — осінь ближня,
Перемкну вже, як зумів...
Пересіяне крізь сито,
Йде кудись, та як нове!..
Воскресає диво-літо,
У літа́х моїх пливе...
Тільки я вже інший трішки,
— Є вже літ і є вже зим...
Проведу, пройдемось пішки
Чемно попрощаюсь з ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Велика була держава
З червоним вином прапорів,
Чумни́м язиком шершавим
Лижи валер'яну чортів
Заклинься у трансі пасій,
Відбірних смачних ностальгій,
Не згадуй репресій рас і
Як геній пускався на гній
І ще, не дивися в очі
Отим, що не мали життя,
Хто згадувати не хоче
Й не хоче туди вороття.
А раптом провалля часу
Тебе повернуло б туди?..
Напився би з бочки квасу!..
Що доброго б далі зробив?
Пішов би сказати бабусям:
"Пробачте мої витівки,
Я нині оцим не горджуся,
Усе навпаки-навпаки!" ?
Чи перепросив би Лілю,
З тих злиднів радянського дна,
Що був серед тих дебілів,
Цькувавших таких, як вона?
Хіба нас такому вчили?..
То з відки ж був той злий дух,
Де сильні слабкого били,
Що півні з мізком папуг?
А там, де митці ховались
(У власній уяві, авжеж),
Творилось їм і писалось
У голоді й злості без меж
То ж з мріями обережно,
Не варто гнівити Творця.
Народжений стати залежним,
Не мусить ним буть до кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2021
Моя художниця-уява
Полотна білить котрий день...
Усе, що ловиться, то гави,
Співається лиш п'ять пісень
Одна тривожна — "Що там далі?.."
Наступна — "Як воно мене!!!.."
Ще дві, про радощі й печалі
І та остання — "Все мине".
Мої радари ловлять тишу
І на невизначений час,
Польоти всі свої облишу,
Затримки рейсів тут у нас.
Усе на паузі, говорять,
Кричать папугами думки,
Отим самі себе й потворять,
— Одне, що роблять залюбки.
Відтак — ні виходу, ні входу...
Приспать, втішаючи, буття,
Поки нема у річці броду,
Що на "той самий" бік життя?..
І серце кризою зпріває,
А загребущий час гребе...
В життя тайм-аутів немає,
То ж не обдурюймо себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Запхну в шухляди тисячу дрібниць,
Ідей і справ не менше напланую,
А сам сміюся, ледь не пада ниць,
Зі свого самовпевнення глузую.
І зверху ніби чую щирий сміх,
Опісля цього дещо попускаюсь,
За свій щоденний нездоланний гріх,
Прожити сто життів за раз, покаюсь.
Висока планка, ну а я ж низький,
Куди мені устигнуть за прогресом?!
Вірніш — навіщо, лід такий слизький,
Тонкий, тріщить під непотрібним пресом.
Ми розумієм істину просту,
Чому ж її дотриматись не можем?..
Долаємо несправжню висоту,
Самі себе і ближнього тривожим...
А потім, де проломлюється лід,
Багато хто й второпать не встигає...
Не треба зайве обертати світ,
Він ні на мить назад не повертає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
Коли в його кімнаті було тихо
Й касета не крутилась в "маяку",
У снах кудись летів, кудись він їхав,
Не відаючи в сторону яку.
Коли екран зблідав порожнім світлом
Й по стінах тіні більше не повзли,
Він поглинався потойбічним світом,
Зникаючи під прикриттям імли.
Знов сиротіли книги й фонотека,
Які йому й відкрили ті шляхи...
А він був поруч, але так далеко,
Позаду залишивши всі страхи.
Летів, летів, пірнав у океани,
Запещений природою видінь,
Через портали власної нірвани,
Сновида у безодні сновидінь.
Мандрівок незбагненні витинання,
Повідав би побільше залюбки,
Та звідти не забрати описання,
Лише уривки, вхоплені шматки...
Оговтуватись так несправедливо,
Прокинутись, хтось завжди повертав
Приносити в цей світ шматочки дива,
Чимало залишилося тут справ.
Бо світ без них не може існувати,
Дива його встигають рятувать,
Хоч з ними тут нелегко працювати,
Вони ж не звідси — варто пам'ятать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
трохи з запізненням, але гарне свято мінімум три дні святкують
Сьогодні ввесь фейсбук причетний свята,
Від цього смішно й сумно водночас,
Що подумки до космосу літати
Знущавий карантин заставив нас.
Без сумнівів, вони достойні люди
— Гагарін, Корольов, космічна рать...
Й якщо про це всі інтернет-усюди
Гудуть, то чом би й нам не святкувать?!..
Ми ж відмічаєм кожні іменини
І кожен рік Зеленого Осла,
Який усе несе нам "кращі" днини
Для міста й особливо для села!..
Лишається гордитися минулим,
Що правда, то є правда — нічим крить
Або ж фейсбучить нинішню фабулу,
А мертвий майор Том* нехай летить!..
* Майор Том — персонаж відомої пісні Девіда Боуві "Space oddity", який полетів у відкритий космос і не повернувся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Якщо мене не вб'є алкоголізм,
А діти конче не вкоротять віку,
Я вкотре перепрошу оптимізм
Й здаватимусь нормальним чоловіком.
Я купу мудрих статусів ввімкну!..
Та ні, кого я хочу обдурити?!..
Лиш перед телевізором засну,
Щоб потім фільм багнюкою облити.
Якщо півсотні вдало перетну,
Зберу на тендер-кастинг перспективи
І оптимальну оберу одну!
— Це зараз виглядає неправдиво!..
Напотім все важливе "огого",
Бо зараз мені ніколи — працюю!
Як хочете, беріть мого-його,
А я іще для себе намалюю.
Якщо не скосить геноцид хвороб,
Я буду далі муляти і гріти,
Мов той шкідливо-ко́рисний мікроб,
То знаючий, то ні, для чого жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
За вікном пташиною весна щебече
Холодком приємним уночі в квартирку...
Милий сон обіймами і милі плечі
До зорі...
А вона усе ж таки іще вражає,
А без неї стало б, ой, нестерпно гірко,
Так, десь там, усе ж над нами хтось літає
Угорі.
Теплий день, немов приємний сон, що збувся
Наяву. І серце затопило сонце!
Як колись, на світ навколо озирнувся
І ожив.
Он трава як б'ється крізь ґрунти на волю,
Догори, увись, де наші охоронці
Що є сил боронять необачну долю,
Здовж вогнів.
Ніч прихилить тіло і усе закриє,
З неї візьме приклад дехто з нас напевне...
Хтось вже бачить сни, а хтось про них ще мріє
На шляхах.
Гілля войовниче скоро стане ніжним,
В бруньочках вагітних листячко зелене.
Реквієм по зимам відійшовшим сніжним
Піє птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
Загублені ноти на лаві, чи може полишені,
Сполохані звуки завмерлі, лиш вітром сколишені,
Лиш перші дві цифри розібрано, з огляду складності,
Немов ті стосунки розірвані, з клятвами марності...
Цнотливість мелодії забрано, суті не втілено,
Загублені ноти з листами чужими розділено,
Туди зазирати — що крадених струн доторкатися,
Хіба на чужому мінорі мажору дістатися?..
Тепер-то усе на місцях у колишнього власника?..
Буває розбитим серцям допомогою пластика?..
Чи прийде належна гармонія в змінах мелодії?..
Не судді ніхто тут, тим більше ніхто й не добродії.
Не та нині музика, сенсу немає старатися...
Загублені ноти, чи цінності — лінь розбиратися...
Достатня стандартного генія вперта позиція
Й одразу — на сцену, навіщо ота репетиція?!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Підіймають архіви Атланти
Крізь Великого Ока імпланти,
Скрізь Великого Брата мутанти,
Ми бастарди інфи, ми інфанти.
Ми дисплеїв дзеркальні гримаси
В Силіконовий вік біомаси,
В мозговий Ренесанс дизбалансу
Синтетичних декад Декадансу
Не да Вінчі, ніхто з нас не Гоголь,
Концентрації нуль, гугль-моголь...
Обмальовані тінню з натури,
Жалюгідні сутулі фгури
Замордовані фітнесом штучним
Еталонно, стандартно співзвучним,
Під музичний ерзац сурогатом,
Без мелодії, з репом і матом.
Симуляція справжніх емоцій,
Довбочелендж флешмобів, промоцій...
В соцмережах з-під нас, мов від клізми,
Все летять і летять афоризми
Лицемірство на прізвисько Мудрість
Самоздирство і самовідкупність...
Мов той смайлик для всіх, коли плачем...
"...хоч маленький, зате не стоячий..."
Передвіщено й так іронічно,
Не космічно і не титанічно...
Всі великі дерева в дитинстві,
Все яскраве та гостре — в первинстві.
Все шукаємо, та не знайдемо...
А якими шляхами ми йдемо?..
А мабуть, так було воно завжди,
Заховаєм — і в пошуки правди!
з циклу "Мантри сучасних рабів"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Джей Джей Йохансон — швед,
Он известен не всем,
До трип-хопа не всем было дело...
Мендельсон — ушлый дед
И средь выбраных тем,
Тема свадеб за ним заржавела
Это — классика, крошка
И нечем тут крыть,
Коль всему важно время и место,
Будь хоть гением сплошь,
Только признанным быть,
Предстоит ли тебе — неизвестно.
Харлей Дэвидсон — сила!
Вердикт большинства,
Не займешь ему в духе и в стиле!
Но Джек Дениелс тоже — не просто слова!..
И Джек Николсон с ними — нехило!..
Это — классика тоже,
Кто б спорил сейчас!..
Их и ныне в легенды возводят...
Есть другой — тот, кто может
Стать богом для нас
— Время с местом, увы, не подходят...
Мудрый Йода, Дарт Вейдер
Джедай, Д'Артаньян
Поизвестнее маленькой Веры...
"Щас спою", — хрипло вверил нам Джигахарнян,
Фраза стала заразней холеры!
Ну не классика разве?..
Сравнительно с ней,
Как до темной луны половины
Всем Пинк Флойдам, Битлам,
Цеппеллинам, окей?..
Нас лепили с других видов глины!
Виктор Цой — наш герой,
Дилан Боб — их герой
Относителен гений, локален.
Кто-то важный вообще
Был не признан толпой,
С кем любой из примеров банален...
Это классикой
И не посмеешь назвать,
Это было-бы так неуместно...
За чужие пороки страдать, умирать
Никому теперь не интересно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907116
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2021
Весна, з-під снігу маски визирають
На рештки наших стомлених надій...
А дні все один одного міняють,
Не дочекавшись здійснювання мрій.
Весна асоціальна — не як ми,
І просто вільна в будь-якім випадку,
Весні не рахуватися з людьми,
Вона лиш за зимою — по порядку.
Вона лише дорогу літу дасть
І піде собі далі мандрувати...
Насправді, що їй до людських нещасть?..
Весна приходить землю оживляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021
Поза політикою-маразматикою,
Вкрию усього себе антистатикою,
Відмию мізки́ від багнюки громадської,
Від славної пісні улесливо-блядської,
Від пропатріотної спекуляції,
Від маніпуляції, від провокації.
Не дам їм своєї угоди з поразкою,
Ховаючи правду під змінною маскою.
Мене не обходитиме зміна клоунів,
За влади яких клались й кла́дуться голови.
Не скомпроментуюсь на совість докорами,
Не пошантажуюсь гріхами суворими,
Провину нав'язливу теж оминатиму
Й матиму, в підсумках, лиш те, що матиму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021
Заховавсь у весні... Ні,
Вона у мені...
Закохавсь уві сні,
В ніч на нову весну
Ми — світи, що тісні,
Ми — про щастя пісні
І такі голосні,
Що тепер не засну...
Заховавсь між рядків,
Як схотів, як зумів...
Та сліди не замів,
Щоб шляхи відзнайти.
Упивався, п'янів,
Ледве лиш уявив...
Бо пізнав й зрозумів
Не забудешся ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
Суворо
В душі і знадвору.
Весна ще не скоро.
То — ніби шукати простору
В коморі...
В зусиллях,
В руках і безсиллях,
В серцях, де засилля
Порожньо-пустого свавілля,
Мов гілля.
Похмуро.
Насуплені мури.
Бетонні фігури
Стирчать, мов химери понурі,
З натури...
Чавунні
У кожнім відлунні,
Як в злому чаклунні,
Дні гнітом над світом трибунні,
Табунні.
Напруга
Стиска, мов наруга...
У муках потуга.
Вчепилося перше за друге,
Катюги!..
Байдужість —
Паплюжна недужість,
Ледача натужність,
Палких егоїзмів співдружність...
Суміжність.
Даремність
Сліпа неприємність.
Розмита нікчемність
Вливає свою спадкоємність
В дилемність...
Зимовість
Застужена совість,
Її неготовність...
Нудна і затягнута повість
Натомість...
З циклу "Мантри сучасних рабів"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021
Мінус двадцять — політ нівроку!
Крила мерзнуть, та серце гріє!
Той в строю, той наразі в стоку,
Хто на зиму злегка жиріє.
Є ще порох в порохівницях,
Не сухий, але й не вологий...
Головне ж, якщо не сидиться,
Аж до крил не промерзни в ноги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021
Чом не усіх приваблюють поети?
Бува, таке питання повстає,
Тому що вони "з іншої планети"?
Можливо, але й і "місцеві" є!..
Елементарна спроба розібратись
Приносить відповідний результат:
Дорослі, що не перестали гратись
— Такий ось, перепрошую, "наш брат",
Далеко не завжди за тих мудріший,
Які життя сьорбнули і без рим,
Та всеодно тримаються тихіше,
Не те що віршувальник-пілігрим,
Який без слова дихає впівсили,
Який бува в уяві і живе,
Й не факт, що його виправить могила,
А смерть його старунки обірве...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
1.
Я був вві сні котом, ловив мишей
Й доводив, що земля пласка, між іншим...
А миші вирячалися лише,
Їм наша зустріч уявлялась інше...
Обурившись, усіх повідпускав,
Нудних і налаштованих на скепсис...
Облишив їх, а сам жирафом став,
Щоб хоч собі самому щось довести...
Та схоже, не вгадав я, в котрий раз,
Жирафові ж доходить не одразу...
Ото ж , мій друже, тільки без образ!
Я з цього сну вертаюся на базу.
2.
Прокинувся я з торбою ідей
І захопився пошуками жертви...
Та де ж мені знайти таких людей,
Моїх ідей не витримає й мертвий!
Поки шукав — губив, губив, губив,
Втрачав наснагу, пам'ять не трималась...
Таки чиюсь увагу захопив,
От жодної ідеї не зосталось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Рука на пульсі втомлюється бути,
Омріяного спокою не видко...
Твій вибір — або далі спину гнути,
Чи злиднями промокнути до нитки.
Якщо ж відверто — й вибору немає,
Самі себе допомогли загнати
У те, що ніби в тонусі тримає,
Що ніяково рабством називати.
З циклу "Мантри сучасних рабів"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Ніколи не буде достатньо
Ні сну, ні грошей, ні уваги,
Пригод світських, клопотів хатніх,
Як вдячності, так і поваги.
Нової продукції, правди,
Здоров'я та вірності мало
І щастя проходить насправді,
Завжди лиш проблем вистачало...
Бракує нам влади і слави
І першості серед народів,
Дарма, що занадто — нездраво,
Ми це зрозуміли, та й годі!..
Любові багато не буде,
Вслід пристрастям та ейфоріям...
Така наша сутність, ми — люди,
Все, що маєм вдосталь — це мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Ніколи не буде достатньо
Ні сну, ні грошей, ні уваги,
Пригод — ні всесвітніх, ні хатніх,
Як вдячності, так і поваги.
Любові багато не буде,
Вслід пристрастям та ейфоріям...
Така наша сутність, ми — люди,
Все, що маєм вдосталь — це мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Здавалось, стільки хочеться сказати!..
А як до справи — то таки здавалось...
Ледачий розум просить спокій дати
І зрадники-думки десь поховались.
Черствіють теми так і не розкриті,
Мов сироти полишені батьками...
Когось усе ще хочеш обдурити?..
Нічого особистого між вами?!..
Хто балів додавав за їх рахунок
І не тримав обіцяного слова?..
Увесь твій мед — підробка, справжній трунок
Вся псевдофілософія — полова.
Укотре крадькома скрутив лічильник,
Зашкалений вже звично помилками.
Давно уже забитий холодильник,
Нівроку наморожено з роками...
Життя "на відчепись", розтрати марні
Не підлягають виправданню духом,
Твій, на коліні писаний сценарій,
Заднім числом притягнуто за вуха.
Втішаючи себе, що все минає,
Чому душі властиво забуватись?
Все просто — страх великі очі має,
А в цьому так не хочеться зізнатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Ну все, тоді до завтра!
Побачимось, авжеж!
Та все ж вогонь — не ватра!
Ну що з мене візьмеш?!..
Горбатого не справиш,
Воно йому — об лід!..
Даремно протиставиш
Суб'єкту індивід...
Не варто маскувати
У смайликах себе,
Чому б і не сказати
Усе, що так довбе?!..
Чому б і не послати,
Якщо бажання є?..
Не шмарклі знов жувати,
Що звичкою стає...
Ти тоном — покровитель,
Я — телепень, тюфтій
Й не посягну на титул,
Він твій і тільки твій!
Чому не претендую?
— Даремно, не питай!..
Де можу — там фіглюю,
Де хочу — там вважай!..
Ми дивимось на спокій
По-різному, мабуть,
Здавалось, з того-ж боку,
От тільки різний кут...
Формально — не формально...
Ти обираєш сам.
То є цілком нормально
Не гай часу на спам...
Та знову відчуваю
Поблажливість твою,
Дратуюсь, співчуваю...
От, лиш не дякую!..
Ну що ж, тоді до завтра,
Від мене відпочинь...
І не вогонь, а — ватра!
— "Дровцят" услід підкинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Початок — найурочистіша мить,
Початок від кінця завжди найдальший,
А наш тілесний час не зупинить,
А душу не утримати від фальші.
В джерелах чиста істинно вода,
Табула раса, свіжості надія...
Не лишено ще жодного сліда,
Нога ще не ступала встріч подіям...
Ні на секунду стрілка не втекла,
Не клацнув ще годинник механізмом...
І жодна ще сльоза не потекла...
Крізь віє первозданним оптимізмом.
Початок — повна тиша молода
І в ній уперше прозвучало слово —
Початок всіх початків — твердь, вода,
Земля і небо, результат чудовий!
Спочатку — діамант, лиш потім — страз...
Всі миті розлітаються, мов птахи...
Життя світанок є всього лиш раз,
Вся решта наших днів — то його захід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Буває так, що інколи
В мізках здіймуться віхоли
І спокій ревні думи забирають,
Що над собою ще рости
Й не треба ставити хрести
На всьому, що тобі допомагає...
Ото ж себе питаю я
У чому геній генія?
Й не знаю, що на це відповідати...
Хто прочитав усі книжки,
Тепер читатиме думки...
Чи заздрити йому, чи співчувати?..
І що би я тоді утнув,
Якби на його місці був,
Думки з ним наші певно розійдуться...
Навряд би він ризикував
І автомат примату дав
Адже помпезні витівки почнуться...
Я позривав би всі куші,
Переписав усі вірші
І спростував би формулу кохання...
Крізь себе результат прогнав,
Привіт Булгакову послав
Й подяку лікарям за невтручання...
Все далі й далі думаю...
А хто ж візьме оту мою
Насиджену тепленько рідну долю?..
Чомусь історію згадав,
Як дід корову продавав...
То ж забирати долю не дозволю!
І справді, годі гратися!
Ніхто б не став мінятися,
Набавившись, що з генієм робити?!..
Дарма завій в мізках мете,
Випробуваннячко ще те —
Увесь свій вік під його тиском жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
Ти — не ти, коли хочеться їсти,
Попри віри, любові й надій...
Утвердило відстріл піаністів
Міністерство звичайних подій.
Сяяв мир, поки все було добре,
Хтось тікав, а хтось наздоганяв...
Від вужа до отруйної кобри
Сім пекельних кілець перетяв
Ти — не ти, це якийсь інший вимір,
Де робота брудна — бути ним...
Дзига вказує правильний вибір,
Куди вітер подме — там і дим.
Прочитавши уявні новини,
Розвиваєш гілляччя подій...
Це мистецтво упасти з драбини
На приречені голови мрій...
Ти — не ти, коли розпач і відчай,
Молиш Бога, якого не знав,
Не замислюючись, бо вже нічим...
Крити нічим — позиції здав
Чи повіриш, що був ти почутим,
Як не піде на користь твою...
Ти є — ти, час собою побути,
Вивертаючи душу свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Дощ і шлях в ліхтарях,
Дріб у дах до мурах...
Кава й сон віч-на-віч,
Близько ніч — ясна річ...
Швидкість понад — таке...
Чи у кого легке?..
Чи у кого дарма?..
"Є" штовхає "нема".
За комфорту ярмо
Пальці душать кермо...
Цінував би, що мав!..
Хто б казав, хто б казав!..
От і гониш кудись,
Від "тоді" до "колись"...
Щось незмінне змінить,
Наздогнать якусь мить...
Хвиля радіо та ж,
Емоційний масаж,
Під мигтінням зірок,
Ти є сам, як той рок
Ти є сам, як той трак
Пілігрим-одинак,
Горизонтів збирач,
Невгамовний блукач.
Спокій — праведний сон,
Кров у венах — неон
Придорожних вогнів
Пульсував, мерехтів...
А позаду — пітьма,
Є минуле й нема...
Кожна чорна діра,
Котра спроба пера...
Котра смуга в розрив...
Артефакт-позитив
За своє, крадькома,
Що усе не дарма
Що усе не дарма,
Що усе не дарма,
Навіть довга зима,
Навіть довга зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Десь відшуміло, відгуло
Минуле викривлене творче,
Якого справді й не було...
Колись історія замовче...
Колись не віритимеш сам,
Мов щось було таке значуще...
"Колись" це — "вже", скажу я вам,
У часу руки загребущі!
Чом уникатимеш дзеркал
Й чим далі — більше, підсвідомо,
Мов той примарний аксакал,
Мудрець для кого — невідомо...
Твоя іронія жива
Допоки з нею співіснуєш:
Посієш і — жнива, жнива!..
Забудеш — значить не жалкуєш...
Підписку взяв на сенс життя
— Останню версію оновлюй,
В хештегах, статусах буття
Нову позицію висловлюй!
На переробку все старе!
Нове укотре з нього буде...
Гра збережеться й не помрем
Ми — старі добрі нові люди
З циклу "Мантри сучасних рабів"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Безсоння — безодня невтомна...
Підлога. Душа непритомна,
Зітхання...
Стрибок в невідоме (свідоме?)
Шкварчання Гомори, Содому...
Судоми...
У Стіксове русло і Лети —
Комети!
Від вибухів серце оглохло,
Засохло.
Опудала ваблять гротеском,
Бурлеском...
Куди те безсоння понесло?
У місячне у перевесло,
На веслах
І знову ж по Летах, по Стіксах...
Обпікся
Водою з дзеркальним собою
В двобою.
Двобою без правил і волі
Доболю!..
Вертиго, в очах парасолі...
Напружений нерв, тіло кволе
І голе
У снах безсоромно блукати готове,
Та де там!
Нема кінця-краю кометам
Й прикметам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
Привет, старина бумеранг!
Какой ныне чин, где твой ранг?
Я в энное утро проснулся,
А ты все еще не вернулся...
Вот где-то летаешь, плутаешь
И сторицами обрастаешь,
Все хитрости, дерзости ловишь...
Какие сюрпризы готовишь?..
Какие награды и штрафы?..
Привет от скелетов из шкафа?
Сознательных дел да не очень?
Ну что там пророчишь?.. Короче...
Кого ты там видишь, летая,
Колибри, орлов, попугаев?
Иль, может, собратьев встречая,
Вернетесь вы целою стаей...
Когда твой день "Б" настает?
Мне гугл ответ не дает,
Бессильны земные ресурсы,
Лишь тот, кто над нами, он в курсе.
И мы, как бы зная об этом,
Какие давал он советы,
Царапали пальцев фаланги,
Бросая свои бумеранги...
Они улетали со свистом
И все до поры было чисто,
Пока не настанет мгновенье
Встречать лопастей дуновенье
Когда час пробьет свой компостер
И с неба посыпятся гости,
Когда будет бум бумерангов
Со всех фронтов, тылов и флангов...
Все брызнет вдруг напропалую
Над мыслью — уйду, не уйду я?!..
Возможно и сам не замечу,
Несясь к тебе прямо навстречу...
А дальше лишь страх любопытства
И то, что порою мне снится...
Мы честно сочтемся с тобою,
Притянуты круглой землею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884923
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2020
Бувай, відчайдушна країно,
Вважай — море не по коліно!..
Лишусь — неодмінно загину,
Чи згину, даремно і винно...
Прощайте-простіть, добрі люди!..
Лиш заздрість услід й пересуди,
Лиш зверхність низька і паскудна...
Та якось вже буду, забуду...
Забуду недобре й погане,
Забуду на мене всі плани,
Забуду, що зрадив я хана,
Чи хто він там — по барабану!
Не хочу ставати великим,
Достатньо — щасливим, безликим,
Не всім зрозумілим та диким,
Назло, чи то всупереч віку
Знайду переможців й банкротів,
Перевертнів, злих патріотів,
Зустріну всі "за" і всі "проти",
Не знаючи "доки" і "доти"...
Втомившись тримати фасони,
Я чесно порушу закони,
Страхи опущу й забобони,
Така вона — втеча з полону
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Був собі музичний колектив,
Він усім подобався страшенно!
Кожен грав-старався, як умів...
З ними бу́ло весело й натхненно
Де давали джосу парубки,
Й близько не бувало прагматизму,
Все було скоріше навпаки,
Ну... зате була у них хоризма!
Приспів
Вони грали рок-н-рол,
Мов у вуличний футбол
Попід плотом , попід , а не по нотам,
Хоч не зали нот вони,
Ці гарячі пацани,
В клубах їх чекали кожну суботу!
***
Слава їм давалась просто так,
Знали їх не тільки у окрузі...
Якось завітав до них чувак
І промовив гордо:"Мої друзі,
Я із шоу-бізнесу до вас,
Будем грубі гроші заробляти!
Ми усім покажем супер клас!..
Тільки гітариста поміняти!"
Приспів
Це був все ще рок-н-рол,
Та не вуличний футбол...
Гітарист новий (з дипломом!) грав по нотам.
Хоч не знали нот вони,
Усі інші пацани
І дивились на нього́ з відкритим ротом
***
Скоро хлопці їдемо в турне,
Та потрібен но́вий барабанщик,
А не оцего — якесь дурне,
Що за гітаристом ніц не "тащить"!..
Ритм залізний професіонал
Відбива вже під взірцеве соло...
І лиш бас-гітара і вокал
Позирають на високу школу...
Приспів
Це був ніби рок-н-рол
І який там вже футбол...
Розпіарені, розкручені гарно.
Вже й команда фахівців
Бренд їх музики і слів,
Бо раніше виглядало вульгарно...
***
Ось подався на фіг і басист,
Що постійно не влучав у бочку.
Вокаліст, немов з осики лист,
Затремтів в гримерці у куточку
Нині пишуть в студії його,
Сам він в цьому участь не приймає
Ось до чого техніка — ого!
Вашу маму там і тут вмикає!
Приспів
Це колись був рок-н-рол
А тепер в воротах — гол
Не дозволити б тоді своє рухать...
А тепер усе гламур
І форм-фактору ажур
Та вже нікому і нікого слухать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872398
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.04.2020
Взагалі ти помічаєш людей,
Що здавалось вже набридли тобі,
Що шукаєш відпочинку від них
І повз вух пускаєш нудні розмови?
Трохи маєш щодо цього ідей,
Чи загинули в мирській боротьбі
Й за стіною егоїзму вже стих
Той до ближнього твій голос любові?..
Це питання ожило лиш тепер,
Коли ти на самоті вдалині,
Коли темінь, холоди і сніги
Огорнули тебе й тиснуть до болю
Час спиняється у вічність химер,
Почуваєшся на самому дні,
Де нема слідів людської ноги
І так хочеться в суспільства неволю!..
В руки вгризлося нервове кермо
Серце злякане сховалось кудись
Ти чіпляєшся за звук приймача,
Що охрип уже на гучності повній
Самота уже не скарб, а — ярмо
Всі думки в одну суцільну сплелись
І надії розгорілась свіча
Не всередині уже, а назовні
В грудях стрибнуло, а ось і вогні!
Теплі, жовті, довгожданні, живі
Справа, зліва виринають з пітьми...
Кіт пухнастий по узбіччю дрібцює,
Скільки ж радощів приніс він мені,
Ніби хміль пішов по всій голові!
І нарешті вже не я, а вже ми!
Так завжди — хто втратив, той і цінує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
О, скільки нам занятть невинних
Готує карантину дух...
Надво́рі пандемії "вибух",
А у хатах — реальний вбух!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870402
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 02.04.2020
Віддалився, як міг
Від уся, від усіх.
Чи ще рано було,
Чи вже пізно...
Довіряти не зміг
Лиш підняти на сміх,
Коли вже допекло,
Міг залізно
Ніби мульти-оргазм,
Той цинізм, той сарказм
Накриває тебе
Пеленою...
Знов чиясь голова
Всі тернові слова
В одну мить відгребе
І без бою.
Приспів:
Бо рваними контекстами зґвалтованої правди,
Історією мертвою смакують паразити,
Ваги давно поламані, кордони, стіни й
грані
Розмиті, стерті, спалені — увік не відродити!
Жили собі різниці між нена́вистю й любов'ю,
Були собі відмінності між даром і прокляттям
І та в руках синиця й журавель над головою...
Та хто ж їх пам'ятає, все горить тепер багаттям...
А ти бачиш це.
І клеймо тобі!..
2
Непідкупні під лесть,
Неприступні, бо честь,
Що ховаєш її
І від себе,
Твої власні думки
Топчуть нові стежки
В твої власні краї,
Твоє небо.
Перебрані пости,
Бородаті жарти
Ти обходиш дорогою "десять"...
Отака твоя ціль,
Серед всіх божевіль,
Серед прийнятих догм,
Сво́є нести.
Приспів:
Бо рваними контекстами зґвалтованої правди,
Історією мертвою керують паразити,
Ваги давно поламані, кордони, стіни й
грані
Розмиті, стерті, спалені — увік не відродити!
Жили собі різниці між нена́вистю й любов'ю,
Були собі відмінності між даром і прокляттям
І та в руках синиця й журавель над головою...
Та хто ж їх пам'ятає, все горить тепер багаттям.
А ти бачиш це.
І клеймо тобі!..
Брідж:
Хейтер!
У кишенях нема слів
Хейтер!
Доведи, що не здурів
Муляй!
Муляй очі хитрунам
Дуля!
Дуля їм та їх ділам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865230
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.02.2020
Моя свідомість живиться в фастфуді,
Тамує голод піцою думок...
Немов навмисне бариться в облуді
Й задовольняє "колою" ковток.
Немає місця вишуканим яствам
І хтінь шукати істину в вині.
Не сум від знань, як у Еклезіяста...
Судомні дні, прісні́ безликі дні...
Три крапки замість точної, твердої...
Слова невлучні і мовчання — мідь
Часи рутини, ледве не застою,
Де кволу музу наздогнав ведмідь
Чим їй допомогти, як врятувати,
Коли мій генератор "са марш па"?..
Діждатись ночі і лягати спати,
Хай сни все "розрульовують", па-па!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
Зловживав вітаміном D
І стрибають зайчата в зіницях...
Довго сонечка не буде,
Захотілось його надивиться.
Йду засліплений, хочу ще,
О, якби-то з собою набрати!..
Щоб долати у грудях щем,
Коли кинуть обскури за грати...
Захолола земля в зимі,
В небі сірому мало утіхи,
Поховались птахи німі
Десь подалі, кудись попід стріхи...
Зачаїлися почуття
Між рядків, між ударами серця,
Камуфльованість сприйняття,
Як завжди́, післясма́ком озветься
І врятує у котрий раз
Від душевного від катаклізму,
Як одна з необхідних фаз
Анонімного сонцеголізму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019
Заряду — три проценти в навігаторі,
А лабіринт лише за половину,
Полярне коло гріється в екваторі,
То ж якщо що, в риториці й загину...
Примарні спроби гасяться реальністю,
Аж смішно, бо втомився перейматись
Примітивізмом, контрагеніальністю,
Коли у вільну упряж запрягатись.
То ж слово "вільний" і не пахне шляхтою.
Напруга кривить щелепи ганебно...
Відчуй різницю офісу із шахтою,
Що єден грець "ішачать" ширпотребно.
"Многая літа" виллються знущаннями...
Тікатимеш по течії до краю,
Де схопить Ніагара... Чи з прощаннями,
Чи просто навздогін — "уже немає"...
Закон обставин: ти, випа́док, аура,
Всі цикли, кругообіги, сезони,
Всі спроби оживити динозавра
Та просідання під нові канони,
Твій мінімум життєвий концентрації,
Твій максимум можливого наразі...
Межа відповідальності й прострації
У небутті, агонії й екстазі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2019
Під колискову цвіркуна,
Повільно йду додолу,
А в небі стільки ще зірок
Я не дорахував...
Мене ковтає глибина,
Затягує по колу
У безпритульний вир думок,
Що снами хтось назвав.
Звичайна ніч втонула в снах,
Вони уже реальні...
Підміни не второпавши,
Я в тисячнім житті,
Живу в буденних чудесах,
У неможливих тайнах!..
Мої найбільші клопоти
— Пробудження оті!..
З якими знову боротьба,
З якими знов миритись...
А ще — радіти щиро
Й розуміть, чого ж ми тут,
Хоч ось — і біль і стидоба,
А добрим слід ділитись
Й разом дістатись миру
— Найскладніший інститут.
Під колискову цвіркуна
Стираються тривоги...
Це щастя — коли спиться,
Не забути б знов про це!
І не ганьбити імена —
Ні ближнього, ні Бога
Коли гукнуть:"Прокинься!"
Перші півники в лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019
Незворушлива поезія моя...
Так завжди, коли ти взагалі не той...
Я не в тих світах-думках, не в тих краях...
Отакий собі дивак — антигерой...
Ні протестів, ні жалю до себе в ній,
Хоч, насамперед, здається — саме так.
Не літав давно, бо довго на землі
Й не забуду той політ усе ніяк...
А життя — суцільне виправдання тут,
Хоч не виправдаєш те, чого нема,
Розпач-хміль та скептицизму тьмяний брют
Помилково розпиваються й дарма.
Щось не те, де звикли мислити отак,
Де усі давно розставлено крапки,
Все обведено й підкреслено (дивак!)
Навіки!..
А що віки, чиї віки?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
Багнюка-шлях,
Із дерева стовпи
З обвислими іржавими дротами...
З соломи дах,
Доробки з шкорлупи
На підвіконнях підпирають рами.
Вапно у ямі,
Льох з домовиком,
В городі дуб гіллястий і старезний.
Полин у крамі,
Кринка з молоком,
Дебела лава й стіл при ній кремезний.
Полова в клуні,
Драні радюжки,
Спрати́ із необрізаного "лісу".
Корова Дуні
Преться навпружки,
Пірнаючи в туманову завісу...
Високі межі,
Колій глибина
І небо в них дзеркалиться водою...
Крізь хмари-вежі
Вись-височина,
Ще владна заворожувать собою...
Нічого не було
І було все
— Знаходь ключі і відчиняй всі двері...
Як швидко понесло!..
Несе й несе,
Там, де думки не сохнуть на папері.
Св'ященний гугл,
Синтетика й бетон
І втома, що не виправдать комфортом...
Турбот недуг,
Життя-оксюморон,
Без перейманнь
Ні Богом, ані чортом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2019
Є можливість виспатись — не спиться...
Потім ходиш сонний та чумний...
Спокій, як говорять, тільки сниться...
Хочеш, то про нього просто мрій.
Зараз кожен — доктор психологій,
Тільки мало сенсу отих знань,
Бо, у порівнянні, це — нічого
До собі поставлених завдань.
Хто багато знає — й сам страждає,
Лиш сильніший виграє завжди,
Поки силу рук та волі має,
Поки не зігнеться від біди...
Все відносно — нічого й додати,
Рано, пізно — кожному своє...
Не завжди самому обирати,
Не завжди у тебе вибір є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844575
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.08.2019
Спека море малює в уяві,
Спека пише на працю наклеп,
Спека знається у своїй справі
І готує чимало халеп...
Вимагає спокусам покори,
Плавить розум у домнах мізків...
Знову море в очах, знову море
Й щось всередині з льодом візків.
Спека. Мліє собака на сіні,
А мала практикує стриптиз...
Спека — ню, спека — конкурс бікіні,
Без надії отримати приз...
Потекла й вигорає палітра,
Спека бавиться в ретро-фільтри,
Розчиняє асфальт у повітрі,
Підіймає його догори...
Заганяє малечу у воду
І не вигнати їх із води!
Спека витіснила прохолоду,
Вже немає й подітись куди...
Не сховатись надовго від неї,
Справи кличуть, то ж як не крути,
Спека зробить погоду своєю,
Ну а нам залишається йти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841619
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.07.2019
Забув пароль до Раю, де ж те слово?
І де ж те діло правильне, шукай,
Серед всього непотребу брудного!..
Дається мало часу, поспішай!
Бо буде заблоковано акаунт,
Якщо так зрозуміліше тобі,
Коламбія скінчиться й Парамаунт...
Отямишся в своїй зливній трубі.
Якщо тобі не зрозуміло й досі,
Не тлій в даремних пошуках заслуг!..
Зима, весна чи літо, чи то осінь,
Добро — це тут і зараз, любий друг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841391
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 09.07.2019
Поставлю стареньку платівку
І дощиком зашарудить
З дитинства музична листівка,
Діставшись до мене за мить.
І близька така і далека
Звичайна, як є — без прикрас,
Сердечна хвороба й аптека
Для мене вона водночас.
Я слухаю звуки доріжок,
Що в юність батьківську ведуть,
Де запах суниць, сироїжок
Й того, що не можна забуть
Всього, з чим пов'язана пам'ять,
Можливо, деталей дрібних,
Що кожен у собі тримає,
Як власну причетність до них.
Кружляй і потріскуй, платівко,
Тебе шанував не завжди,
Не перемотати, мов плівку
Зворотньо життя, будь-куди
То ж, як збереглась, так і граєш
Подяка тобі і за це,
Що певне відношення маєш,
До тих, хто замовив слівце
*Фото моє)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2019
Моє маленьке сонечко,
Люблю тебе безмірно!
Ти — ангелятко, донечко,
Принцесочко моя!
Промінчики з віконечка
Вистрибують гамірно,
До нашої сторононьки
Приваблюють здаля.
Відгукуються квіточки
І повертають личка,
Побачити світлиночку,
Побачити красу,
Що лиш маленькі діточки
Та їх пухкенькі щічки,
У кожную клітиночку,
Як мир земний, несуть.
Моє сердечко-серденько,
Маленька місіс Ніжність,
Перлинка, серед братиків,
Кровиночка батьків,
Рости, відбірне зернятко,
Втамовуй дивовижжям
Своїх цікавознатиків,
Щасливих вам років!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
Облученные славой,
Перманентной оравой
Раздирают бутоны
Несозревших цветков
Ослепленные миром,
Жертвы местных кумиров,
Отменяют законы
Гравитаций мозгов.
И, чему бы не статься,
Шоу маст продолжаться,
Скоморохи и б...ди
Не уйдут никуда
Нам ведь многого мало,
На себя одеяло,
Что б под ним не стояло,
Слепо тянем всегда.
Наши форточки-уши
Приоткрыты, послушай,
Как кончается пленка
Уходящей звезды
Коль не слышишь, то позже
Все по полкам разложим,
Чтобы те, кто не в "темке",
Принимали бразды!
Циркуляция трактов,
Спекуляция фактов,
Вроде все-ничего и
Все в порядке вещей...
Что, в начале, скандально,
Рано-поздно — легально,
Переломный период
Это — наш апогей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838704
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.06.2019
Вентилятор крутиться, обертається,
Грає світлом, тінями мерехтить...
В дзеркалі сердито все придивляється
Дон Кіхот диванний і мене злить.
Щось йому сказать,
Камінь кинути,
Мудру тишу "висадити", мов скло,
Потім щоб збирать,
Пальці різати,
Глузду друзочки — це кому назло?..
Руки в мозолях вже і так давно,
Бо ями у собі копаючи,
Не одну лопату впустив на дно,
Рештки попід череп ховаючи...
Рухає вітряк стрілки-лопасті,
Будить коливання повітряні...
Маніяк у себе на допиті,
Що запитань власних не витерпів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019
Один...
А ти один?
Коли кругом лиш натовп,
Який собі тече
З глобальних потеплінь,
У плин
Уплав глибин,
Тривати, відбувати...
Лиш поштовхи в плече,
Лише за тінню тінь...
Один...
Душа то — сплін,
Що лиш погостювати
Навідається в світ
Пихатих, ласих тіл...
Бурштин,
Саван-сатин,
І кості-діаманти
В вапно забутих літ,
Все — в порох, все навпіл...
Один
У полі, що ж,
Не воїн — то не воїн.
Коли ти тут один,
Нема з ким воювать,
Хоч ігрища вельмож,
Приходять за тобою,
На тлі лихих годин,
В "Ти не один!" пограть...
Один,
Усе без змін...
Розкрито сенс любові,
Що в підсумках, таки
— Банальний егоїзм,
Байдужий до провин
Й зіпсованої крові...
Не впорався ні з ким
Серцевий оптимізм.
Один на цілий світ,
Один на цілий всесвіт,
У ланцюгах істот,
У побутах родин,
В мільйонах диких літ,
Як мить, лишився десь там,
Між прірвами висот,
Забутий — ще один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
Підступом радіації,
Змієм в чужий Едем,
Влазить маніпуляція,
Сватає шантажем.
Пхає ведмежі послуги:
Пристрасть, провину, борг!..
Ніби тобі й не осуди,
Та усе гнеться горб.
Протихребетне щеплення,
Зійдення на Гачок,
Звивин хмільне утеплення
Порціями байок...
Голка і знов ін'єкція,
Ти вже на них сидиш,
Править тебе інспекція
— Лабораторну миш.
Глузд за моралі межами,
Хто ж тобі, як не сам...
Послуг бюро ведмежиїх
— Волі твоєї храм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2019
Та оселя вже не є мені рідна
У темряві, навпомацки, вже там би заблукав...
І чергові до уваги не гідні,
Лиш тіло, світ цей та життя я для притулку мав.
Крапля мудрості — все, чим дорожити,
Знайти, куди податися розгубленій душі,
Де без неї неможливо прожити,
Любити, жертувати і видихувать вірші.
Шкір чужих вже переміряно вдосталь,
Де муляли овечі — вовчі були нарозхват...
Помилкові: ролі, війни та постіль,
Ненароджене і знищене й хороший адвокат...
Я — вода, я випаровуюсь в небо,
Все, що́ не збігло в землю — залиши́лось йому,
Що й насправді, тут було мені треба!
Я — душа, мені властиво відчувати — чому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019
Все в порівнянні — добрі чи святі...
Гріхи бувають теж маленькі та великі,
А сірі будні не такі вже і безликі,
Якими нам здаються в марноті.
Бо в порівнянні й кропива цвіте,
Де каменя на камені не було нещодавно...
Програти можна з честю, як і виграти безславно,
А що мені складне — тобі просте.
Все в порівнянні — як раніше жив
І думав, що щасливий, бо не знав, який нещасний,
А досвід на чужий хоч розділятимеш і власний,
Та матимеш лиш те, що заслужив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019
Гучними транспарантами свідомих,
Крізь глину мас протопкуючи напрям,
Славетно з себе робимо відомих
Акторів погорілого театру.
Плекаємо свою нелегку справу,
Вирішуєм — що було, що не було,
Самі для себе надаємо право
Міняти під "тепер" своє минуле
Варити воду, все ліпити в кашу,
Своє розправити, чуже — зігнути...
Останнє слово має бути нашим!
Ми — ті, хто завжди зверху хоче бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836731
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.05.2019
Здрастуй мова,
Мова но́ва,
Мова нова́.
Бідна моя голова...
Таку, як ти, я ще не маю,
Тебе на виріст одягаю
І мені начебто пасуєш,
Але задорого коштуєш,
Хоча, ціна і справедлива,
Бо ж не бува такого дива,
Щоб ти осіла в мені враз,
За кілька днів, за кілька фраз...
Міцна мова, мов горішок,
Сюрпризів повна, повна фішок.
Там риба-фіш не пропливає
— Отруйну назву ледь не має...
Пусте, навіщо воно вам!
Я поки ради й сам не дам.
Пручався розум багатіти,
Дорослі все ж — великі діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019
Скажи мені, годиннику
Чи маєш трішки часу,
В дарунок імениннику,
Із власного запасу?
Я хочу побалакати
З тобою наодинці,
Не нарікать, не плакати,
У бонусній хвилинці...
Хапати мить зупинену
І брати на пораду,
Все те, що не повинен був
Залишити позаду,
Не стану — зайве то мені...
Дай лиш перепочити
У цій розмові, наче в сні,
І потім далі жити...
Ми поговорим ні про що
— На те і відпочинок!
Мо виб'є наше "казна-що"
Плюс декілька хвилинок?..
А потім, похапцем пружним,
Підскочимо в дорогу,
Тримати стрій з часом хутким,
Хто в ногу, хто не в ногу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019
Я п'ю весну повільними ковтками
І те́пло розливаються в мені
П'янкі суцвіття лір з післясмаками,
Чуттєво притаманними весні.
Вдихаю свіжий запах її тіла
І соловію піснею-пісень,
А купідони, розім'явши крила,
Розпочинають свій робочий день.
Покірні всі віки плодам їх праці,
— Хто вперше скуштував, а хто згадав
Асортимент інтимних інтонацій,
А дехто в ньому й зовсім заблукав...
Я сольфеджую нотність атмосфери,
Імпровізую з рифами бажань,
Несуть мене крилаті волонтери
У напрямках нечуваних пізнань...
Зірки — наш безлімітний навігатор,
В нічному небі затишок вогнів,
На цілий всесвіт — зе́ро плагіату!
Тут жодна не дублюється — о ні.
І поки крізь туман повзе похмілля
З кайданами гіркої пелени,
Я п'ю весну до дна, до божевілля,
Я захмелів безмірно від весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2019
Ти — моя ненаписана пісня,
Я — творець вічно твій невідомий,
Між світами у маревах виснем
Незбагненно і вщент несвідомо...
Ми — розірвані лінії часу,
Навіки́ заблукалі у тайнах,
В інших альтернативах Парнасів
Наші музи над нами літають.
Колись може чиєюсь ти станеш
— Не моєю всеінфінітивно!
І сніжком, що не випав, розтанеш
У мені,
— Це, на диво, не дивно.
Грою слів божевільною хиблю
В бік примарно можливого чуда,
Дієслів брудо-римами сиплю,
Тішусь вперто, що гірше не буде...
Тільки спокій не хоче коритись,
Я не знаю, чого іще треба,
Крім звичайного — "просто змиритись",
Не чекаючи манни із неба...
Щось шукати там, де не потрібно,
Коли сенсу у цьому не мати
І хіба то науці подібно,
Слід — отак собі допомагати?..
Не важливо, солоним, чи прісним
Словом в інших піснях моїх блудиш...
Ти — моя ненаписана пісня,
І моєю ніколи не будеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019
Для чого мені голос,
Для мови, чи для співу,
На втіху, чи насущність
Я володію ним?..
Поспіє, наче колос,
Для когось на поживу,
Зламає непорушність
Кордонам кам'яним?..
Чи лине він по світу,
До краю, до самого,
Крізь душі, крізь свідомість,
Кудись за їх межу...
Готується до звіту
У вишніх, чи не змога,
Бо нехтує натомість,
З земного куражу...
Спокусу мав сп'яніти
Розбещений надовго,
Назад не озиратись
І правди не зустріть...
А мудреці, мов діти,
Не знаючі нічого...
Тут варто й залишатись?..
Ні, благо, він біжить!..
Йому потрібен простір,
А простору — взивання
І, отже, все співпало...
Та знов одні "але"...
Якби усе так просто,
Розкрилось би й кохання...
То ж таїнство б упало
До ніг і стало зле...
І голос, це збагнувши,
Летить, летить подалі,
В пустелю, до початку,
До чистого листа,
В підгруддя нам сипнувши
Лиш пригоршень печалі...
Мить голосу дитятка
Несказано проста,
Коли воно, зродившись
У муках і надіях,
Уперше дало волю
Тим зойкам , між віків...
Всі голоси, з'явившись,
Холодять, або гріють...
І, може, мій зі мною
Таки не "пролетів"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2019
Зіткнулись любов та кохання
На сьомому небі весни.
Вродили надії й чекання,
Засіяні в мрії і сни.
Розлилися повені щемні
І серце витримує ледь,
Бо хвилі, раптові взаємні
Буремно несуть уперед...
Ні ліку рокам, ані вадам,
Співає захоплено все.
Віднайденим крилам розрада.
Нічого відтак, або все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019
Дивись нам, бо як цюкнемо тобі!..
За те, що не таке у тебе дещо,
То вмить з чеснот спотворим до розбещень,
Раз-два — і вже у мідній ти трубі!
І думай! Думай сам, але як ми!..
ПідігрАвай — в нас козирів багато,
Ось за такими правилами грати,
Ми ж є авторитетними людьми!
Дивись, бо пригадають тобі все,
З якого глею виліз, з ким водився,
Де оступився, скільки помилився...
Сорочий хвіст, він тонни донесе
Дивись, куди ідеш, туди не йди!
Ми не змогли і ти не намагайся,
А сам найліпше жертвою оддайся,
Довір себе промовникам біди
Ми ж знаємо, як треба і кому !..
А що за говір твій, ти що москалик?
Сховай-но зуби й більше їх не скали.
Без слідства і судів таких в тюрму!
Бо хто не з нами — проти нас відтак!
Клеймо та ярлики вже наготові:
"Занадто тихі", "Надто гонорові"...
Що витріщився, мов на комуняк?!
Ми маєм право — дійсність підмінити,
А як же! Не мінятись же самим,
Таким, як ми — завжди та скрізь правим,
Інакше ж Нас почнуть отак ганьбити...
ДИВИСЯ НАМ, бо МИ тобі — не "я"!
Опустимо, задавимо морально,
Оселю перетворим на вбиральню
І в кодло перевтілиться сім'я
А нам в подвір'я і не заглядай!
Будь певен й так — там завжди все зразково
Почесно, чесно і не дріб'язково
Усім на світі так і передай!
Щоб знали, що ми кращі — не за так!..
Бо ми свідомість швидше всіх вмикаєм,
А підсвідомість на увазі маєм,
Та то не твої справи, ч у д е р н а к.
Не був фашистом — будеш, почекай,
Ми відповідну бірку зараз глянем...
Ой, роздали вже... Та нічого, на-но
Щось інше тимчасово начіпляй
Ось збочинець, а ось антисеміт,
Антихриста поміряй, чи расиста,
Не приглядайся, не шукай щось чисте
Дають — бери і не криви свій ріт!
А чисте? Глянь на нас, бач, як лежить!
Тобі таке довіку не носити,
Якщо не будеш з нами жити-вити,
І доти можеш навіть й не просить!
Бо наша кров і м'ясо — перший сорт,
Їх стільки очищали-підчищали!..
Якби ж ви, паничі усе те знали...
Та факти історичні зплутав чорт...
Дивись нам!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019
У декадах декаданщини,
Десь на тлі війни та панщини,
Думи добрі трансформуються,
Одна одної гидуються,
Заохочувані бісами...
Душі скреготять завісами,
Й перед носом двері гримають,
Порожнечі ж бо не втримають...
Гніт на плечі відбувальникам,
Підневільним шанувальникам
Та засліпленим свідомістю,
В непорозуміннях з совістю...
Змії зціпились з драконами,
Батерфляї з папійонами...
Той, хто сам себе цурається,
Той наразі не зізнається!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019
Зазіхають посіпаки
Атакують мої смаки,
Конвертують в неподобство
І відхаркують в життя
Я тікаю, ухиляюсь,
Мов женуть мене собаки,
Але рагулізм і жлобство
Не бажають вороття.
Я повинен бути пильним
І не знать перепочину
Фільтрувати, сортувати,
По полицях розкладать...
Все, що робить мене вільним,
Має наслідки й причину
І таку велику ціну,
Що не варто і казать
Приспів:
Я
Хо-
Ва-
Ю
Голову в асфальт
Я
Стрі-
Ля-
Ю
Пальцем в небо
Роз-
Би-
Ва-
Ю
Кришталем базальт
— Змушена потреба,
— Треба, чи не треба!..
***
Особисті лангольєри,
Журналісти-репортери
Дістають мої химери
Із контекстів, між рядків...
Й кожен раз казать повинен,
Що нічого я не винен,
Що нікому я не винен,
Крім дітей і крім батьків.
Всі шаблони, всі формати
Роблять світ придуркуватим,
Роблять сіре сіруватим,
Ігнорують індивід...
Дай пробитися з-під смі́ття,
З трендів — у різноманіття,
Вести до межі століття
Вимираючий свій вид
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019
Прийшов до мене Шкереберть
І каже : "Посувайся!"
Я не хвороба і не смерть
Отож-бо не лякайся!
Тобі на користь інколи
Кавалок божевілля!
Так от сідай, поїхали,
Скуштуєш мого зілля!..
Облиш безпеки ремені
Для буднів своїх сірих
— Здались вони тобі й мені!
Коли ми просто — звірі!
Завдання напрочуд легке
Собі наразі ставим,
Єдине правило таке:
— Нема ніяких правил!
Приспів
І пішло все...
Шкереберть не підвів!
Полетіло
Навмання, в розсипну!
Відбулося
— День, коли я здурів!
Покотилось
Все по самому дну
***
Адреналін пробив шкалу,
Мізки поклали стрілку!
Ціну платити не малу
— Та то вже з понеділка...
А нині босяки, гуляй
І ніц не шкодувати!
Сам Шкереберть велів: "Давай,
Ламать — не будувати!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019
Холодний душ...
Я змив недобрий сон
— Не гоже починати у тривозі
Свій відчайдушний денний марафон,
Коли ти зосередитись не в змозі...
Усе тепер,
Здається, я — окей!..
І починаю колесо крутити...
Та файли стер
Не ті, що дав Морфей,
Насправді їх нікуди не подіти
І вершать
Екзикуції свої,
Спотворюючи виконання планів...
Не вперше
З ними борсатись мені,
Підозру маю, що і не востаннє
Щоразу
В голові моїй кричать
— Тебе чекали ми, шукали, де ж ти!..
Зараза сміє помсти вимагать
За сни, що я убив, вона ж — їх решта
Приспів
Решта води брудної
Решта вогню
Решта жахів та фобій решта
Ось вони тут зі мною
Не вбороню
Я від усіх себе їх, де ж там!
***
Двобій, трибій,
Моя мультидуель!
— Дуель — не "мульти", — кажеш?..
Що ти знаєш!..
Не твій, а мій
Рубіж та цитадель,
Війну з своїми "я"
Не ти програєш,
Не ти вже
Вкотре без вісти пропав,
Моє ім'я вже там,
Де не знайдеш ти...
І не радій, що ти мене впізнав
Це вже не я,
Це тільки моя решта
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019
Замовкнуть невмиті слова,
Забуде про біль голова,
Цілюща волога зіллє
В пересохлому роті
А попіл розвіють вітри,
Один з них шугне догори
І благовістить, що ми є,
Але це буде потім...
Відпуститься грішній душі,
Припинять ятрити вірші...
Білизну брудну не побачиш
На жодному плоті.
Скінчиться тридцята війна
І тиша зайде, тишина...
І сам себе врешті пробачиш,
Та все буде потім
Приспів
Урочистий марш планет,
Пророчий реванш прикмет...
Колись кожна книга буття вкаже кошт на звороті.
А поки що є — життя,
Благе воно, чи сміття,
Всі висновки — хочеш не хочеш, залишиш на потім!..
***
Спустошено внутрішній світ,
Забуто Новий Заповіт...
Фінал передбачено, більшість, здається не проти...
Здається, що то не про них,
Байдужість в зіницях скляних
І чхати — далеко, чи близько,
Останнє їх "потім"!
Пройде череда поколінь,
По полудню лишиться тінь,
Зупиниться перепочити земля від істоти...
Що далі — гадати не нам,
Який підійматимуть храм,
Чи буде той шанс взагалі
— Відродитися потім...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019
Дощі з'їдають сніг,
Весна в смаках примхлива!..
Час перейшов на біг
— Це так несправедливо!
За веснами встигать,
За лі́тами, літа́ми...
Приборкать, приручать
Жертовними дарами
Впіймать за сім замків,
Щоб ані руш, та — де там!..
Не наздогнать років
Ні громам, ні кометам
Від істин до химер
Рукою не подати
І гострий зір завмер,
В передчуттях розплати
Тверда рука тремтить
Все більше та помітно
І не збагнути мить
— Так тонко це й тендітно,
Що й пам'ять не бере
На себе забагато
Не муч її, не тре...
Фантомів обіймати
Не варто вже ятрить
І так й бо незгоїмі
Хай кожен з них летить,
А ми уже за ними
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Я скучив, та закінчились слова,
— Нехай вода хлюпоче й стогне вітер,
А я його уявні сльози витер...
На чужині сивіє голова
Я вірю, доля кращого шука,
Хоча її й клянуть несправедливо,
А інколи спроможна і на диво,
Одразу, після першого ж дзвінка...
І вітер переніс за океан,
Схрестивши так кумедно дні і ночі,
Немов збулися сни мої пророчі,
Яких ніколи я не пам'ятав.
Я скучив, а причини не назву,
Виною — сьогодення божевільне
І не таке воно падіння й вільне,
А сни — не такі дивні наяву.
Я скучив, але зустріч не спішить
І час нічого нам не обіцяє,
Ніхто нічого, як завжди, не знає...
Де ж вічність перетвориться на мить...
Я скучив? — запитаю у себе,
А відповідь тобі лиш можу дати,
Та знаєш все сама, на те і — мати,
Щоб чути крізь далеччя голубе
Це норовисте підсвідоме "я",
Що опинилось на краю планети
І в хащах снів гукає: " Мамо, де ти?!.."
В сподіванках почуть своє ім'я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019
В безмежних межах
Усіх усюд
Шукає Вежі,
Блукає люд
Не жінка, ніби
Й не чоловік
Який це вимір,
Який це вік?..
Незнаний колір
Забутих снів
Не вчить ніколи,
Що світ здурів
Ми всі удома,
А в нас — не всі!
Душа-судома,
Біг в колесі
Приспів
Ключі від хати
Забув у хаті...
Шалена паті,
На автоматі
Життя в форматі,
По абонплаті,
На автоматі,
На автоматі,
На автоматі,
На автоматі!..
***
Діла людини
Пішли у сток,
У конюшини
П'ять пелюсток
Гучні ті гасла,
Духовна вись
Давно загасли
— Ми дожились
Ми — боги-клони,
Ми — самозвань,
Природи лона
— Ганьба стараннь
Самі не знаєм,
Куди зайшли...
Так ось і маєм!
— Щоб так жили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019
Лівосторонній рух,
Різьба в шурупах ліва,
Підковані всі блохи
І що тепер робить?!..
Сам собі прах і пух,
Як до Потопу злива,
А у стіні гороху
— Нема куди вже й бить...
Пр-в
Встає шульга
І знов не та нога, ага!
Життя манило
Шматом пирога, ага!
Тепер не так цікаво,
Як колись-колись,
Бо справжнє "лівим" стало
— Дожились...
*****
Квадратне колесо
Було вже і раніше,
З пустого у порожнє
Вже сипав, клав і лив
Ти грою хромосом
Давно себе натішив,
В пусте життя заможне
Зайшов і заблудив...
Та й далі вельми сниш
Польотами за хмари,
Бо залишив собі
Лише самообман
А все нове то лиш
Давно забуте старе,
У марній боротьбі,
Де рештки з'їсть туман
*Шульга — лівша
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
Так нищівно, знічів'я
Дні ввірвуться нові,
Мов старечі прислів'я,
Пошкребуть в голові,
Розсотають до нитки
Радість вранішніх мрій
І втечуть собі швидко,
Як зумів щось — радій!
Світ ночами і днями
Мерегтить на осі...
Тиснуть газ до нестями
Без обмежень усі.
Де не якість, а кількість,
Не нагнать каяття.
Перевищено швидкість
В перегонах життя
Приспів
Чорний гумовий слід,
Зойки диких коліс,
Очі геть із орбіт,
Їдкість диму і сліз...
Словом, хто куди встиг...
Бо не милує час!
Ні одного із них,
Ні єдиного з нас.
***
Все зливаються смуги,
Кілометри, мости
Не судилося вдруге
В одну ріку війти
Ми не знаємо, хто ми,
Хоча знаємо де
Ми у гостях, як вдома,
Доки все не пройде
Є ще в баках бензину
Є ще моторесурс
То ж тримаєм невпинно...
Псевдо-правильний курс...
Нема часу і думать
Навмання поворот
І пали свою гуму
До примарних висот
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829690
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.03.2019
Парадокси — протиріччя зацикленість,
Правди пошуки, що ніби існуюча...
З місцем й часом все ніяк ми не звикнемось,
Все нових ілюзій плани малюючи...
Ми нав'язуєм свою ненав'язливість,
Інтроверти, що бояться самотності...
І роздвоєність породжує зрадливість,
Досягаючи ефекту зворотності.
Я заплутався в своїй саркастичності,
Егоїзм в горлянці став — як же вирвати?!..
А дрімаючий процент романтичності
Розуміє, що багато не виграти...
Не зліпити з мене куль, або коників,
Вибачайте, я не хочу ліпитися!..
А, як дзенькати настирливим дзвоником,
Мною можна й взагалі отруїтися.
Варто міру знати власним амбіціям
Та не плутати, що бажано, з дійсністю,
Просто жити, не складати петиції...
Може й здамся вам і я особистістю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826583
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.02.2019
Заколихані смартфонами,
Йдемо попід лід сновидами
Снами-нами, снами-клонами,
Власними альтернавидами...
Поза часом, поза простором,
Поза просто ординарністю,
Де стоїть реальність осторонь,
За туманністю і хмарністю...
Йдем, блукаєм, перескакуєм,
Розтасовані синапсами,
Прокидаємось і дякуєм,
За живучість між колапсами,
Віртуально-нереальними,
У породженнях безмежностей...
Емферно монументальні ми
Документи протилежностей
Артефакти архаїчності,
Між рядків чорнил зникаючих,
Аргументи ніби вічності,
Взагалі її не знаючих...
Ми ймовірно ще прокинемось
У ресурсній послідовності,
Та навряд змінить щось кинемось
До прозріння і готовності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819856
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 02.01.2019