Mortis

Сторінки (1/5):  « 1»

Гра запитань

Як  знайти  свою  стежку?
Як  вихід  знайти
З  лабіринту  думок?
Чи  можливо  
Виплисти  цілим
З  моря  мрій,
Сновидінь  всіх
Зламати  замок?
Як  багато  
терпіння  треба,
щоб  стерпіти  життя?
А  смерть?
Всі  німі,
Що  в  боях  полегли,
Де  тепер?
Коли  саме
Я  буду  знати,
Що  пора?
Чи  в  абстрактних  
Вимірах  жити  –  
Ніша  моя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2011


N. N.

Коли  око  не  бачить  явне,
Через  темряву  або  туман,
Невідомість  кидає  виклик:
Починається  самообман.
І  коли  у  дрібнім  тремтінні
Ти  шукаєш  в  далі  людей,
За  спиною  твоєю  тіні
Вже  чекають  на  свій  трофей.
Світло  зараз  лише  осліпить,
Принесе  не  розгадку,  а  скрут.
І  лиш  в  тихім  покої  звуків
Розбереш  слова  «істина  тут»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


Мрія

У  мрії  немає  обличчя,
В  імлі  і  тумані  прозорім,
Далека  й  холодна,  мов  зорі,
Чаруючим  голосом  кличе.

За  мапою  йти  не  потрібно:
Мавпуючи  рухи  і  дії,
Ламаєм  ідеї  та  мрії,
Слабким  і  безвольним  подібно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


N. N.

У  прозорім  повітрі  весни,
Я  хотіла  пролізти  крізь  сни.
Але  фарби  небес  і  землі,
Знаю,  путати  зовсім  не  слід.
Забагато  тут  Я  і  Мене.
Сподіваюся,  все  це  мине
І  вітри  віднесуть  за  краї
Найтаємніші  мрії  мої.
За  туманом  –  зелені  ліси.
Невідоме  те  повне  краси.
Хай  в  імлі  ж  воно  буде  завжди,
В  нездоланних  глибинах  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294867
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2011


N. N.

Кожну  мить  здається  ніби
Згасне  світло  і  дим  свічки
Затуманить  поле  зору.
І  тоді  впаде  під  сумнів
Все,  що  бачилось  прозорим.
Риби  скажуть  без  вагання
Те,  про  що  мовчать  віками.
Тіні  оживуть  між  нами,
А  таємні  силуети,
Що  в  вікно  посеред  ночі
Заглядали,  скажуть  правду.
Страх  природній  зніме  маску,
Плоть  злякається  удару
І  піде  у  світ  матерій.
І  лише  тоді,  можливо,  
Третє  око,  що  він  спало,  
Хоч  на  мить  загляне  в  двері,
За  якими  пара  ножиць,
У  руках  того,  хто  знає
Таємницю  цього  світу,
Вершить  долі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294866
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.11.2011