ІВАН КУШНІР

Сторінки (1/46):  « 1»

ВЕСНА!

Весна  іде,  збудилось  все  навколо,
Біжуть  струмочки  снігові  у  даль,
Лелеки  роблять  в  небі  перші  кола,
Із  вирію,  вернувшись,  в  рідний  край.

Травичка  десь  місцями  зеленіє,
Бруньки  листочки  викидають  враз,
Пташки  щебечуть,  що  аж  серце  мліє,
Весна  іде,  весна  іде  до  нас  !

Берези  сік  по  кронах  розпустили,
І  сонце  ніжно  землю  зігріва,
У  вуликах  бджоли  гудуть  щосили,
Радіють  всі,  що  вже  весна  прийшла.

Її  прихід  ми  відчуваєм  всюди,
Більш  від  весни,  краси  в  світі  нема.
Черпаймо  сили  і  радіймо,  люди,
Поки  живем  :  «  Хай  здрастує  –  ВЕСНА».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012


ЗАМІТАЄ НАС СНІГ…

Замітає  нас  сніг,  замітає                                                                                                                                              І  на  дворі  ще  справжня  зима,
                       Білий  сніг  і  мороз  серце    крає
                       Та  ще  трішки  і  прийде  весна.

                         І  розтопить  тепло  сніг  навколо,
                         Цей  мороз  відійде  в  синю  даль,
                         Зроблять  в  небі  свої  перші  кола
Повернувшись  лелеки  в  наш  край.

Із-  під  снігу  появляться  квіти,
Перші  проліски  того  тепла,
І  підсніжники  біло-  блакитні
Подарую  Тобі  мила  я.

,,Зустрічайте  тепло,  зустрічайте,”-
Заспівають  пташки  із  далля,
Ну,  а  поки  що  сніг  замітає,
Та  ще  трішки  і  прийде  весна..!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012


Я Тебе завжди буду чекати!

Я  завжди  Тебе  буду  чекати,
Навесні,  зимою,  восени.
Літом  Тебе  буду  виглядати
Я  щоденно  з  тої  далини.

Вогником  ясним  буду  горіти,
Я  для  Тебе  мила  у  ночі.
Про  кохання  буду  шепотіти,
Кожну  нічку  у  твоєму  сні.

Лиш  Тебе  одну  буду  любити,
Тим  теплом,  що  ще  не  знала  Ти,
Ой,  як  важко  без  кохання  жити,
Коли  серце  хоче  теплоти.

Я  завжди  буду  Тебе  кохати,
Щоб  не  сталось,  де  б  не  була  Ти.
Завжди  буду  всюди  памятати,
Якщо  винен  в  чомусь,  то  прости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012


ВИШИВАЛА МАТИ РУШНИКИ.

Вишивала  мати  рушники,
                                       Ніби  свою  долю  вишивала,
                                       Чорні  і  червоні  ті  нитки
                                         На  полотно  хрестиками  клала.

                                         В  тих  узорах  ніби  у  житті,
                                         Було  в  них  усякого  доволі.
                                         Нитки  чорні-  то  нелегкі  дні,  
                                         А  червоні-  сповнені  любові.

                                         В  чорних  вишивала  всі  жалі,
                                         А  в  червоних  радість  і  надію.
                                         Порівняв  узори  я  оті,
                                         Аж  тепер,  я  мамо,розумію.

                                           Вишивала  Ти  ті  рушники,
                                           Ними  як  до  мене  промовляла,
                                           ,,Бережи  сину  свої  роки,
                                           Не  розринькуй  їх  на  що  попало.

                                           Памятай  і  добрим  в  житті  будь,
                                           Бережи  любов,  тепло,  надію
                                           І  ніколи  сину  не  забуть,
                                           Що  ніхто  не  вб’є  у  серці  мрію.

                                             Памятай,  що  радість  і  журба,
                                             Ходять  поруч  ніби  рідні  сестри,
                                             А  від  того,  як  поступиш  Ти,
                                                       Так  і  будеш  Хрест  свій  в  житті  нести”!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012


ДВІ ДОЛІ!!!

Зустрілися    дві  долі,  два  серденька,
                 У  вирію  буденного  життя,
                 Одна  з  тих  доль-  як  літечко  гарненька,
А  друга  як  та  осінь  молода.

Такі  самотні,  такі  одинокі,
Любов  і  ніжність  ще  не  гріли  їх,
А  вже  в  одної,  літо  у  дорозі,
До  другої  йде  осінь  на  поріг.

Одна  з  тих  доль  як  та  берізка  в  полі,
А  друга,  немов  ясен  край  села,
У  їх  житті  було  всього  доволі,
Не  було  лиш  любові  і  тепла.

Зустрілися  в  однім  пориві  вітру,
Зустрілися  і  стали  так  близькі,
Такі  обоє  милі  і  привітні,
Їм  б  тільки  разом  бути  в  цім  житті...

Та  не  так  просто  все  житті  буває,
То  дощ,  то  хмари,  то  дмуть  вітри  злі...
Можливо  доля  їх  обох    з`єднає?
На  все  є  воля  Божа  в  цім  житті...!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012


Хіба так важко нам сказати?

Як  легко  нам  в  цім  світі  жити,  кохати  ,  мріяти,  любити
І  говорити  ті  слова,  від  яких  кругом  голова,
Іде  коли  ми  їх  почуєм,  і  в  свою  пам`ять  занотуєм,
Та  через  ті  шалені  дні,  що  мчать  як  коні  в  далині,
Ми  не  говорим  ті  слова,  а  жаль,  без  них  болить  душа,
І  серце  плаче  і  сумує,  коли  воно  тих  слів  не  чує.
   Хіба  так  важко  нам  сказати  і  що  для  цього  треба  мати,
Щоб  говорили  ми  щодня:,,Люблю.  Кохаю.  Ти  моя,
І  в  цілім  світі  наймиліша.  Для  мене  Ти  є  найрідніша.
Без  Тебе  я  не  проживу.Тебе  лише  одну  люблю.  
І  за  Тобою  я  сумую,  коли  не  бачу  і  не  чую!”
 Тож  говорім  слова  оті,  тим  кого  любимо  в  житті,
Щоб  вони  це  щомиті  знали,  де  б  не  були,  щоб  памятали,
Що  любим  їх  і  поважаєм  і  до  безтями  їх  кохаєм.
Тоді  їм  легше  буде  жити,  кохати,  мріяти,  любити
І  говорити  ті  слова  які  сказав  Вам  вище  я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012


До Дня Злуки…

Я  прошу  Вас  усіх,  на  колінах  молю,
 Мої  рідні  брати,  мої  сестри!
Доки  будемо  ми  в  українськім  краю
Цей  важкий  хрест  в  житті  своїм  нести?
       Доки  будемо  ми  у  розбраті,  в  борні,
       Волю  свою  і  розум  ділити?
       А  тим  часом  вони,  як  ті  круки  чумні,
       Не  дають  в  Україні  нам  жити.
Все  забрали  у  нас,  що  лиш  тільки  могли,
Наc  на  захід  і  схід  розділили,
Навіть  те,  що  святе,  навіть  наші  церкви,
На  частини  вони  роздробили.
       Колись  наші  князі  у  великій  борні
       Наші  землі  в  єдине  єднали,
       Так  чому  ж  тоді  ми,  України  сини,
       Так  все  легко  чужинцям  віддали?
Обєднаймось  разом,  обнімімось  усі,
Повернім  нашу  честь,  нашу  славу!
Хай  повстане  вона,  Україна  моя,  
У  велику  Соборну  державу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012


ВАМ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ!

До  100-  річчя  Ярослава  Стецька,  провідника  ОУН...

Де  у  горах  карпатських  орли  сизі  літають,
А  в  волинських  лісах  сосни  горді  стоять,
Десь  в  подільському  краю  чи  у  галицькім  гаю  —
Там  в  землі  невідомі  герої  лежать.
Гей  Стрільці  Січовії,  наша  гордість  і  слава,
Ви  в  граніті  і  бронзі  встали,  наче  живі,
Вам,  відомі  герої,  наша  честь  і  повага,
А  ще  скільки  є  вас,  невідомих,  в  землі?
Хто  Стрільцям  цим,  скажіть,  ніжно  в  сурми  заграє,
Хто  принесе  їм  квіти,  на  могилу  яку,
Хто  в  хвилину  важку  про  них  сумно  згадає,
На  поклін  до  них  прийде  і  зронить  сльозу?
Вони  в  травах  і  квітах  по  долинах  постали
І  барвінком  рясним  зацвіли  у  гаях!
Як  хотілось  би,  щоб  солов’ї  їм  співали,
А  калина  схилялась  у  їхніх  ногах...
Ви  такі  молоді,  життя  своє  віддали,
Щоб  була  Україна,  щоб  ми  вільні  були.
То  чому  до  сих  пір  наша  рідна  держава
За  заслуги  оті  вам  не  дасть  ордени?
Гей,  Стрільці  Січовії,  наша  честь  ви  і  слава,
Ви  в  народних  серцях,  славні  дочки  й  сини!
Україно  моя,  моя  рідна  державо,
Наших  славних  Стрільців  Ти  вшануй  й  пом’яни!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012


ЧИЯ ВИНА.

Ти  розгубила  наші  почуття,
А  може  я  їх  не  зумів  зігріти,
Тепер  назад  немає  вороття,
Хто  винен  в  цьому  –  важко  зрозуміти.

Твоїх  долонь  більш  не  торкнуся  я
І  Ти  в  обіймах  вже  моїх  не  будеш,
Зайшла  за  обрій  вся  любов  моя,
І  Ти  свою  вже  ранком  не  розбудиш.

Ми  вже  чужі  і  більш  не  має  слів,
Щоб  почуття  ті  знову  повернути,
В  нашім  житті  вже  не  лишилось  днів,
Щоб  ми  змогли  нашу  любов  вернути.

І  серце  моє  більш  не  защемить,
Коли  Тебе  побачу  на  порозі,
                 Я  побажаю  лиш  Тобі  в  ту  мить,
Любові  й  щастя  –  на  твоїй  дорозі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012


ДЕ СМЕРЕКА ДО КЛЕНА ГОРНИТЬСЯ…

Де  смерека  до  клена  горниться,  де  пє  воду  холодну  горлиця
Із  глибокого  чистого  як  кристаль  джерела.
Стрів  там  дівчину  милую  із  косою  білою,    
А  в  тих  косах  заплетена  рута-  мята  була.

       Ніжно,  лагідно  глянула  і  в  тумані  розтанула
       Пісню  тихо  і  ніжно  заспівала  вона,
       Я  ніколи  не  вірив  снам  і  дитячим  отим  казкам    
       А  сьогодні  повірив  сам  що  це  мавка  була.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012


ДЕ ТРЕМБІТИ ТРЕМБІТАЮТЬ!

Де  трембіти  трембітають,  де  джерела  чисті  бють
Стрів  там  дівчину  горянку  ,та  не  встиг  спитать,  як  звуть
В  неї  очі  як  волошки,  немов  небо  голубі
Коси  білі  ні  не  білі,  а    сріблясто-  золоті.

Горянко  мила,  ти  моє  серце  полонила
Щей    спокій  мій  з  собою  взяла,  мене  навік  зачарувала.

А  тепер  і  в  день,  і  в  ночі,  я  спокою  не  знайду
Всюди  бачу  тії  очі,  ту  усмішку  чарівну
Відчуваю,  поцілунки,  відчуваю  ті  уста
Де  ти  бродиш  моя  мила,  ти  горянко  чарівна.

Горянко  мила,  ти  моє  серце  полонила
Щей  спокій  мій  з  собою  взяла,  мене  навік  зачарувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012


МОЯ РІДНА НІЧЛАВА!

Замели  дороги  снігові  метілі,  віхола  їх  замела,
Немов  в  казці  стали  біло-  сніжно  білі  села  і  міста.
А  я  в  мріях  лину  майже  кожну  днину  серцем  у  весну
Бо  свою  Нічлаву,  чарівну  Нічлаву,
Я  найбільше  весною  люблю.
         Весни  ті  над  Нічлавою,  не  забути  мені,
         В  веснах  тих  над  Нічлавою,  соловїні  пісні,
         В  веснах  тих    над  Нічлавою,  покохав  вперше  я,
         В  веснах  тих  над  Нічлавою,  пройшла  юність  моя.
Наc  від  свого  порогу  знову  кличуть  в  дорогу
Ще  незнанні  краї,  але  де  б  ми  не  були,
Серцем  завжди  і  всюди,  ми  в  своїй  стороні.
Бачим  верби  плакучі,  в  веснах  села  квітучі
З  чарівних  своїх  снів  і  Нічлава  далека  наче  біла  лелека
Манить  нас  з  тих  країв.
         Весни  ті  над  Нічлавою  не  забути  мені
         В  веснах  тих  над  Нічлавою,  соловїні  пісні
         В  веснах  тих  над  Нічлавою  покохав  вперше  я
         В  веснах  тих  над  Нічлавою  пройшла  юність  моя.

-------------------------------------------------
Нічлава-  річка  у  моєму  рідному  селі-  прим.  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012


СКАЗКА О ЛЮБВИ.

Какая  Тьі  красивая,  родная        
В  зтот  холодньій  вечер  января,                                                                        
Когда  вокруг  под  снегом  спит  земля
И  только  ветер  городом  гуляя,
Все  на  лету  он  снегом,  заметая,
Танцует  извиваясь  как  змея.

Тьі  в  зту  ночь  красива  как  луна,
Как  радуга,  что  к  нам  с  дождем  пришла
Словно  заря  на  небе  золотая,
Что  с  месяцем  так  ласково  играя,
Зовет  земньіх  к  себе  на  небеса.

И  так  мне  хочется  вот  в  зтот  вечер  зимний,
Войти  в  твой  дом  на  берегу  реки,
Позтому  он  может  бьіть  и  дивньім
И  в  нем  тепло  и  ласку  обрести.

Припасть  к  губам,  что  до  сих  пор  алеют,
Отбросить  шаль,  что  скрьіла  твою  грудь,
Да,  многие  от  зтого  робеют                                                                                                            Бледнеют,  плачут,  без  конца  краснеют
А  тьі  родная,  робость  позабудь.

Так  нежно  порошу  немножко  ласки
И  тьі  меня  все  сердцем  обогрей...
Да  я  не  раз  сльіхал,  поверте,  сказки,
Где  Змей  Горьіньіч  с  Бабою  Ягою,
Весь  омрачали  мир  своей  судьбою,
Про  зльіх  волшебников  и  добрьіх  чародеев,
Про  Золушек,  и  про  страшньіх  злодеев...
Но  зта  сказка  в  сотни  раз  милей!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304961
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2012


Лиш тільки я побачу в синім небі…

ТОБІ  БОГДАНЕ. В  память,  про  свого  земляка,
-------------------------- Богдана  Лепкого-присвячую...

Лиш  тільки  я  побачу  в  синім  небі,
   Як    з  вирію  вертають  журавлі,    
Де  б  я  не  був,  я  тягнуся  до  тебе,  
До  рідної  Подільської  землі.

В  краю  мого  дитинства  над  рікою,
Нічлавою,  що  зветься  з  давнини,
В  однім  селі  родились  ми  з  Тобою
Поете  мій,    із  давньої  доби.

Богдане,  друже,  милий  мій,  земляче,
Я  на  коліна  стану  й  помолюсь
За  твій  талант,  за  розум,  дух  козачий,
Наснаги  з  твоїх  віршів  наберусь.

Ти  кличеш  нас  завжди  до  перемоги,
Вчиш  як  Україну-  матінку  любить,
Твої  слова  з  ,,  Мазепи’’,    як  ніколи,
Сьогодні  нам  потрібні  в    кожну  мить.

А  пісню  що  луна  по  всьому  світу
,,Чуєш  кру-кру-кру,  в  чужині  умру,
 Поки  море    перелечу,  крилонька  зітру’’.
 Я  до  безтями,  серцем  всім  люблю.            

Тебе  онуки  й  правнуки  шанують,
До  ніг  твоїх  живі  квіти    кладуть,
І  в  цілім  світі,  браття,  українці,
Тебе  поетом-генієм  зовуть.


.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2012


З РІЗДВОМ!

Від  синіх  гір  Карпатських  аж  до  степів  Донбасу,
Я  хочу  привітати  всю  Україну  нашу.
Із  півночі  до  півдня,  із  заходу  до  сходу,
Я  шлю  свої  вітання  до  рідного  народу:
       ................................................................
     ,,  Вже  дуже  скоро  свята  прийдуть  в  нашу  оселю
       Із  запахом  ялинки,  колядками,  кутею.
       Всіх  із  Різдвом  я  хочу  Тоді  Вас    привітати,
       Здоровя,  щастя,  миру,    Вам  щиро  побажати.            .      .........................................................................
Хай  радість  і  достаток  будуть  у  вашім  домі,
Щоб  Вас  завжди  любили  і  друзі  і  знайомі.
Хай  на  столі  в  Вас  будуть  ковбаси,  шинка,  сало,
Щоб  Вас  ніколи  горе  в  житті  не  діставало.
         ..........................................................................
         Хай  діти  ваші  будуть  розумні  і  слухняні,
         Щоб  Вам  везло  усюди  в  любові  і  коханні.
         Спокою  і  наснаги    я  щиро  всім  бажаю,
         З  Різдвяними  святами  ще  раз  Вас  всіх  вітаю!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2012


Я народився там де синє небо….

Я  народився  там  де  синє  небо,
ДЕ  СТИГЛИЙ  КОЛОС  ЗОЛОТОМ  СІЯ,
ДЕ  У  НІЧЛАВІ  КОСИ  МИЮТЬ  ВЕРБИ,
ЛУНАЄ  ДЗВІНКО  ПІСНЯ  СОЛОВЯ.
 
В  КРАЮ  ПОДІЛЬСЬКІМ,  МИЛІМ  І  КАЗКОВІМ,
КРАСИ  ТАКОЇ  В  СВІТІ  НЕ  ЗНАЙТИ,
Є  КРОГУЛЕЦЬ,-  СЕЛО  МОЄ  ЧУДОВЕ,
ДО  НЬОГО  МРІЮ  З  ДАЛЕЧІ  ПРИЙТИ.
     

ВКЛОНИТИСЬ  НИЗЬКО  БАТЬКІВСЬКІЙ  ХАТИНІ,
ОБНЯТИ  ВИШНЮ,  ЩО  ТАК  ЗАЦВІЛА
ЗІБРАТИ  ДРУЗІВ,  ЇХ  ТАК  МАЛО  НИНІ  ,                                                                                                                                    
НА  ЖАЛЬ...  Й  МАТУСІ  РІДНОЇ  НЕМА,

УБРАТИСЬ  В  ЧИСТУ  БІЛУ  ВИШИВАНКУ,                        
 ДО  ЦЕРКВИЦІ  СТАРЕНЬКОЇ  ВВІЙТИ,
І  У  ВЕЛИКДЕНЬ,  У  НЕДІЛЮ  ,  ЗРАНКУ,
ХРИСТОС  ВОСКРЕ  ПОЧУТИ  З  МОЛИТВИ.                      

ЗГАДАТИ  ПІСНЮ,  ЩО  ВИСОКО  В  НЕБІ,
КУРЛИЧУТЬ  ТАК  ГРАЙЛИВО  ЖУРАВЛІ,
Я  ЗНАЮ,  ВОНИ  ВЕРНУТЬСЯ  ДО  СЕБЕ,
ДО  РІДНОЇ  ПОДІЛЬСЬКОЇ  ЗЕМЛІ.
 
А  Я  НЕ  ЗНАЮ...  КОЛИ  ПОВЕРНУСЯ,
НА  СКРОНЯХ  ВЖЕ  СРІБЛИТЬСЯ  СИВИНА
НАВКЛІНЦІ    СТАНУ,  БОГУ  ПОМОЛЮСЯ.
ЗА  РІДНИЙ  КРАЙ,  ДЕ  МОЯ  СТОРОНА!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012


КАРПАТИ.

Я  так  люблю  Вас  дорогі  Карпати,  
       Коли  ранковий  стелиться  туман,
 І  в  горах  ніжних  запах  рути-мяти,
 Мене  пянить,  немов  отой  дурман.
............................................................
Люблю  дивитись  я  на  бистрі  ріки,
Що  так  бурхливо  в  далечінь  течуть,
І  Черемоша  хвилі  мов  трембіти,
       Мелодії  для  серця  виграють.
...............................................................
Й  хвилі  Прута  біжать  кудись  далеко,
               Срібляться  води  як  кристальний  дзвін,
Тут  прилітають  гніздитись  лелеки
З  невидимих,  далеких  нам  сторін.                                                                                                          .................................................................                                                                                          О  гори  рідні,  полонини  милі,                                                                                                                                  В    любові  Вам  сьогодні  признаюсь.                                                                                                                  Із  чужини,  де  теж  є  гори  сині,                                                                                                                                Я    Вам  ,повірте,  в  вірності...клянусь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012


Люблю Тебе!

Де  б  я  не  був,  в  далекій  чужині,
А  чи  в  своєму,    дорогому  краю,
Ти  памятай,  що  я  в  своїм  житті,
Тебе  люблю,  одну  повік    кохаю.
         Люблю,  коли,  у  теплий,  літній  час,
       Вечірня  зірка  в  висоті  засяє,
       І  ранком  коли  сонечко  до  нас,
     Яскравий  промінь  з  неба  посилає.  
Люблю  Тоді    коли  ідуть  дощі
І  чути  ніжний  запах  рути-  мяти,
Люблю  Тебе  як  у  зимові  дні,
Нас  заметіль  не  випускає  з  хати.
       Люблю  коли  в    осінні  холоди  
       Пожовклий  лист  додолу  опадає
       І  навесні,  як  за  цвітуть  сади,
     Й  ключ  журавлинний  з  вирію  вертає.
 Люблю  Тебе  за  очі  чарівні,
 За  щирість,  вірність,  ніжність  і  страждання
І  дякую,  що  Ти  в  моїм  житті-
Моя  надія,  віра  і  кохання  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011


Чому скриваєш Ти від мене…

Чому  скриваєш  ти  від  мене,  свою  любов,  своє  кохання
             Чому  ховаєшся  від  мене  і  не  розкажеш  все  зарання.    
Не  думай,  що  дружбу  свою,  я  хочу  тобі  навязати,
Але  те,  що  тебе  я  люблю,  я  не  можу  в  душі  приховати.
Ти  приходиш  до  мене  ночами,  ти  снишся  мені  увісні
Ти  несеш  з  собою  кохання  і  всміхаєшся  радо  мені
Ти  ідеш,  ідеш  з  весною  і  несеш  красу
Ти  радієш  і  я  тобою,  що  зустрінемо  разом  весну
Ти  пливеш  до  мене  в  морі,  рано-рано  навесні.
 І  несеш  до  мене  зорі,  мрії  чарівні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011


Тиха ніч!!!

Тиха  ніч  на  дворі,  тиха  ніч
У  її  обіймах  всі  поснули...
Догоряє  віск  з  останніх  свіч,
З  памяті  стирає  все  минуле.
                                         
Сон  забрав  усіх  у  свій  полон
Полонив  думки,  слова,  бажання,
Лиш  на  небі  місяць  в  унісон
З  зорями  говорить  про  кохання.

       Чим  живеш,  що  сниться  в  снах  Тобі?
У  міцних  обіймах  свої  долі,
Знаю,  не  розкажеш  Ти  мені,
Зранку,  опинившись  враз  на  волі.

А  мені  так  хочеться  у  сні
В  тайну  твоїх  снів  враз  заглянути,
Може  там  є  місце  і  мені,
Щоб  в  обіймах  твоїх  потонути...

Тиха  ніч  на  дворі,  тиха  ніч,
Всіх  у  сон  забрала  без  вагання.
Догоряє  віск  з  останніх  свіч,
Свідок  мого  сонного  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011


Що твориться я сам не знаю…

Що  твориться,  я  сам  не  знаю,
Немовби  стали  вільні  ми.
Маєм  свій  прапор,  гімн,  державу,
Але  живем  як  вороги.
           Давно  поляки  й  німці  –  друзі,
           Стали  як  рідні  два  брати,
           А  ми  все  ділим  Україну
           По  два  Дніпровські  береги.
Земля  така  наша  багата
Є  гори,  степ,  моря,  ліси,
Чому  ж  ми  браття-  українці,
В  своєму  краю  наймити  ?
         Брати  і  сестри  за  кордоном
         На  чужині  десь  спину  гнуть,
         А  їхні  діти  в  Україні,
           Немов  ті  сироти  живуть.
Де  ділись  гордість,  честь  і  слава
В  правнуків  славних  козаків  ?
Про  Січ,  Холодний  Яр  забули,
Бандеру,  Січових  Стрільців.
         Чи  сповняться  слова  Тараса,
         Про  що  нераз  в  віршах  писав?
         Чи  стане  наша  Україна,
           Такою  як  заповідав?
                                                                                                                                   
===========================

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011


Ранковий сон!

Я  Тебе  розбуджу  на  світанку
       Як  ранковий  стелиться  туман,
         Подарую  квіти  гарні  зранку,
         Що  з  роси  вже  випили  нектар.

Притулюсь  до  Тебе,  пригорнуся,
Подивлюсь  у  очі  чарівні,
В  поцілунку  ніжнім  розтоплюся,
Як  в  казковім,  незабутнім  сні.

Руки  твої  я  візьму  в  долоні,
До  серденька  свого  пригорну
І  в  обіймах,  у  твоїм,    полоні.
Знаю,  найщасливішим  буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011


Прощання!

Не  віддаляй  мене  від  себе
І  пустих  слів  не  говори,
Не  ображай  мене,  не  треба,
Я  зрозумів  все,  Ти  іди.
Що  було  в  нас  обох  раніше,
Нікому  цього  не  скажу,
Свої  слова:  ,,  Ти  наймиліша”.
Назад,  повір,  не  заберу.
Нехай  в  житті  твоєму  буде,
Така  любов,  як  хочеш  Ти  ,
Хай  твоє  серце  все  забуде,
Якщо  не  так  щось,  то  прости.
І  не  тривож,  Ти  мою  рану,
Більш  болю  їй,  не  завдавай,
Ти  була  серцю  так  кохана,
Тепер  чужа  йому,  прощай...!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011


Мені нічого більш в житті не треба!

Мені  нічого  більш  в  житті  не  треба,  
Лиш  б  тільки  поруч  мене  ти  завжди  була,                                      
Щоб  нам  світило    ясно  сонце  з  неба
Лунала  дзвінко  пісня  соловя.
Щоб  разом,  вдвох,  світанки  зустрічали
І  днем  прийдешнім  тішилися  ми,
Щоб  на  одній  подушці  засинали,
А  зорі  нам  сіяли  з  вишини.
Щоб  нам  онуки  ніжно  усміхались,
І  діти  завжди  мудрими  були,
Щоб  ми  в  любові  щиро  признавались,
Не  день,  не  місяць-  довгі  ще  роки.
Щоб  за  любов  і    почуття  ті  щирі
Нас  осудити  друзі  не  змогли,
Щоб  ми  прожили  в  злагоді  і  мирі
Той  час,  що  Бог,  призначить  з  висоти.
А  поки  що,  я  в  снах  тебе  кохаю
І  мрією  про  зустріч  я  живу.
Здоровя,  сили,  радості  бажаю
В  цей  день  зимовий,  в  вечірню  пору.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011


Цвітуть липи, цвітуть біля хати!

Цвітуть  липи,  цвітуть  біля  хати  
Скільки  років,  вже  й  не  знаю  я.
Ще  їх  посадила  моя  мати
Як  була  така  ще  молода.

Запахом  пянким  мене  дурманять,
В  холоді  ховають  в  літні  дні.
Серденько  і  душу  зігрівають
Як  побачу  цвіт  їх    в  далині.

Бджолам  радість,  а  мені  наснага,
Пю  нектар  їх  й  молодію  враз.
Де  б  не  був  в  світах-  ви  моя  спрага,
Бачу  вас  у  снах  своїх  нераз.

Побував  в  країнах  я  багатих,
Різних  бачив  див  я  на  віку,
Та  ті  липи,  що  садила  мати,
В  серці  я  назавжди  збережу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2011


Я Тебе розбуджу на світанку…

Я  Тебе  розбуджу  на  світанку
       Як  ранковий  стелиться  туман,
         Подарую  квіти  гарні  зранку,
         Що  з  роси  вже  випили  нектар.

Притулюсь  до  Тебе,  пригорнуся,
Подивлюсь  у  очі  чарівні,
В  поцілунку  ніжнім  розтоплюся,
Як  в  казковім,  незабутнім  сні.

Руки  твої  я  візьму  в  долоні,
До  серденька  свого  пригорну
І  в  обіймах,  у  твоїм,    полоні.
Знаю,  найщасливішим  буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011


Наш перший з Тобою сніг.

Перший  сніг  упав  на  жовте  листя,
   Він  як  перший  провісник  зими,
   І  калина  в  зорянім  намисті,
   Нахилилась  низько  до  води.
       Скоро  вдарять  ранкові  морози
       І  покриє  воду  тонкий  лід,
       Снігом  запорошить  верболози
       І  з  тобою  наш  вчорашній  слід.
 Знову  сніг  на  дворі  опадає,
 І  немовби  справжня  вже  зима,
 А  мені  в  душі  не  вистачає,
 Так  твого  кохання  і  тепла.
       Скоро  вдарять  ранкові  морози
                                       І  на  річці  буде  перший  лід,
                                       Снігом  запорошить  верболози,
                                       Замете  з  тобою  він  наш  слід.
                                   Знаю  я  не  прийде  скоро  літо,
                                   І  не  скоро  вернеться  весна,
                                   Я  теплом  твоїм  не  був  зігрітий,
                                   Ти  моїм  теплом  теж  не  була.
Вже  на  дворі  сонечко  сідає,
Скоро  встане  вечірня  зоря,
Білим  снігом  осінь  замітає,
Ті  місця,  де  був  щасливий  я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011


Я ТЕБЕ РОЗБУДЖУ НА СВІТАНКУ!

Я  Тебе  розбуджу  на  світанку
       Як  ранковий  стелиться  туман,
         Подарую  квіти  гарні  зранку,
         Що  з  роси  вже  випили  нектар.

Притулюсь  до  Тебе,  пригорнуся,
Подивлюсь  у  очі  чарівні,
В  поцілунку  ніжнім  розтоплюся,
Як  в  казковім,  незабутнім  сні.

Руки  твої  я  візьму  в  долоні,
До  серденька  свого  пригорну
І  в  обіймах,  у  твоїм,    полоні.
Знаю,  найщасливішим    буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


Я так хочу Тобою жити!

Я  так  хочу  Тобою  жити  
Лиш  Тобі  дарувати  тепло.
До  безтями  кохати,  любити,
Що  твоє-  щоб  моїм  було.

Твої  очі  завжди  цілувати,
Руки,  коси  і  милі  уста,
Квіти  ніжні  Тобі  дарувати,
Називати-  Кохана  моя.

Обнімати,  голубити,  бути,
Поруч  Тебе  і  в  день  і  вночі
І  в  обіймах  твоїх  враз  забути
Про  проблеми  щоденні  свої.

Місяць  з  неба  готовий  дістати
У  долонях  принести  зорю,
Сонцем  своїм  Тебе  називати  
Говорити:  ,,Кохана,  люблю!”

Мрії,  мрії  мої,  сподівання,
Де  поділись  ви  друзі  мої?
Коли  ранок  постукає  в  двері,
І  відкрию  я  очі  свої...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


ОЙ, ЯК ЗГАДАЮ…

.

                                 Не  знаю  я,  чи  це  насправді  було,
                             Чи  це  до  мене  в  уяву  прийшло,
                             А  може  це  у  сон  мені  прибуло,
                             Що  я  побачив  рідніє  село.
Таке  красиве  як  вечірній  місяць,      
У  вогниках  яскравих  мерехтить,
Ставок  у  вербах  кригою  покритий
І  білий  сніг  навколо  так  блистить...
                               А  навкруги  так  гамірно  і  мило,
                           Лунають  співи  із  усіх  сторін,  
                           Малі  й  дорослі  граються  грайливо,
                           Хтось  бє  далеко  десь  в  церковний  дзвін.
О,  Боже  мій,  та  цеж  Різдвяні  Свята,
Це  ж  тепер  добре  бачу  навкруги,
Он  у  вертепі,  хлопці  і  дівчата
Співають  що  є  сили  коляди.
                             Прилинув  ближче,  ось  моя  хатина,
                         В  вікно  поглянув,  Боже,  що  таке?
                         Людей  багато,  я  мала  дитина,
                         Десь  з  8  років,  мабудь  що  буде.
Стоїть  широкий  стіл  посеред  хати,
На  ньому  бачу,що  тільки  не  є.
Моя  матуся,  рідна  моя,  мати,
На  стіл  кутю,  вечерять  подає.
                                 А  за  столом  мій  дід,  моя  бабуся,
                                 Їх  діти-  мамині  три  велетні  брати,
                                 І  мамина  сестра  тітка  Маруся,
                                 І  менший  брат  мій,  щось  собі  жує.
Усі  убрані  в  гарні  вишиванки,
В  куті  дідух,на  стінах  образи,
А  у  кутку-  ялинка,  як  панянка,
У  іграшках  сіяє  навкруги..
                                 Всі  за  столом  веселі  і  щасливі,
                                 Про  щось  так  дружньо  й  мило  гомонять,
                                 Невже  це  було,  де,  куди  поділось?
                                 О,  Боже  милий,  як  роки  летять...
Дідусь  враз  встав,  як  старший  він  у  домі,
Що  діти  мої,наситились  Ви?
               Давайте  разом  й  ми  в  сімейнім  колі,
Та  заспіваєм  гарно  коляди!
                                 І  враз  як  пролунало  ,,Бог  предвічний”,
                                 Що  аж  задзвеніли  у  хаті  шибки.
                                 Як  гарно  всі  вони  колядували,
                                   Хіба  співати  так  умієм  ми  ?
А  тут  на  дворі  так  загуркотіло
І  в  двері  щось  в  вірвалося  таке,
Перелякався,  в  серці  заболіло,
Та  це  ,,чорт  справжній”  до  хати  іде.
                                 Такий  великий  у  чорнім  кожусі,
                                 Весь  у  дзвінках  і  роги  в  нього  є.
                                 За  ним  враз  жид,  горбатий  і  маленький,
                                 Прибіг  до  столу,  все  кричить-  моє.
За  ними  ангелятка  такі  милі
І  козаки  із  шаблями  в  руках.
Всі  разом  з  нами  дружньо  колядують
І  Бога  славлять  у  своїх  піснях.
                                 І  голосами  наповнялась  наша  хата,
                                   Що  було  чути  на  ціле  село.
                                   Ми  Вас  прийшли  господарі  вітати:
                               ,,Христос  Родився!”,  ,,  Славімо  Його!”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011


ТИ МОЯ КНЯГИНЕ!

Ти  моя  Княгине!

Ти  моя  Княгине,  зіронько  вечірня,
           Сонечко  ласкаве  в  небі  голубім,
Ти  моє  кохання,  віра,  сподівання,
Ти  все  найдорожче  –  у  житті  моїм.

Рук    твоїх  торкнуся,  до  губів  прилину,
В  коси  твої  ніжно  квіти  заплету.
Золотко  кохане,  Ти  моя  єдина,
Без  кохання  твого  я  не  проживу.

У  обіймах  ніжних,  у  твоїм  полоні,
Я  найщасливіший  ,  ніби  у  раю.
Ти  моє  кохання,  Ти  моя  Княгине,
Лиш  одну  на  світі  я  Тебе  люблю...
   .................................................................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011


ОЧІ ТВОЇ!

Очі    твої.
.................................................

           Не  говори  мені  нічого
І  знай,  що  в  цьому,  не  є  потреба,
Я  лиш  торкнуся,  погляду  твого
І  зрозумію,  що  Тобі  треба.
Я  в  нім  побачу  вечірні  зорі,
Що  кличуть,  манять  у  даль  до  себе,
Із  ніжних  хвиль,  приплив  у  морі,
І  у  веселці-  ласкаве  небо.
Я  в  них  побачу  промінці  сонця
І  білий  цвіт  ромашків  в  полі,
Вони  для  мене,  як  два  віконця,
В  яких  палає  вогонь  любові.
Вони  бездонні  як  два  озерця,
І  чисті  наче  роси  ранкові,  
Вони  припали  мені  до  серця
Ті  очі  твої,  такі  казкові!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011


Повертайтесь до рідного дому.

Повертайтесь  до  рідного  дому.

                                                                                   Українці,  рідні,  українці,  
Ви  немов  лебедики  сумні,
Розлетілись  на  чотири  кінці,
По  усіх  куточечках  Землі.
У  чужих  краях,  де  сонце  світить,
Знаю  я,  немає  Вам  тепла,
І  не  буде  Вас  земля  та  гріти,
Буде  все  чужою  Вам  вона.
Комусь  добре  там,  комусь  погано,
Хтось  радіє,  а  в  когось  журба,
Та  не  винна  Україна-  мати,
Що  у  неї  доленька  така.
Знаю  я,  що  в  цьому  й  Ви  не  винні,
Що  подались  у  чужі  краї,
Що  на  довго  Ви  так  відлучились,
Від  своєї  рідної  землі.
І  ніхто  Ви  там,мені  повірте,
Долі  й  щастя  Вам  там  не  знайти,
Буде  в  серці  болем  все  щеміти,
                                                     Рідний  край,  де  народились  Ви.
Повертайтесь  рідні  Ви  додому,
До  свого  батьківського  гнізда,
Де    на  Вас  чекають  батько  й  мати,
Де  сумує  ваша  дітвора.
Де  росте  калина  біля  хати,
І  джерельна  чиста  бє  вода.
Бо  лиш  тільки  у  своєму  домі
Є  повірте,  правдонька  свята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011


Розмова з онуком!

Розмова  з  онуком  !

В  мене  тихо  сидить  дорогий  мій  онук  на  колінах,
               Притулившись  до  мене  і  тихо  говорить  слова:
           ,,Розкажи  Ти  дідусю,  мені,  що  за  слово  таке,  Україна?
             Без  якого,  Ти  знаю,  не  можеш  прожити    і  дня”.
                   Подивився  я  ніжно,  у  очі  його,  так  ласкаві,
               По  голівці  погладив  і  мовив  до  нього  слова:
             ,,Україна,  онучку,  це  наша  велика  держава,
               Це  земля,  де  родилась,  уся  українська  рідня.
           Україна-  це  гори  високі,  до  самого  неба  -  Карпати  ,
                 І  бурхливі  потоки  річок-  Черемоша,  Дністра  і  Прута.
Україна-  це  Ти,  твій  дідусь,  твій  татусь,  твоя  мати,
І  сестричка  маленька,  як  сонечко,  мила  твоя.
Україна-  це  жайвір  високо  у  синьому-  синьому  небі,
І  донецькі  степи,  колосисті  лани  і  поля.
Україна  –  це  спів  соловїв  у  гаях,  на  червоній  калині,
І  високі  круті,  береги,  дорогого  нам  сердцю,  Дніпра.
Україна-  це  Січ  Запорізька,  це  гордість  і  честь,  наша  слава,
Це  волинські  озера,  де  чиста  вода  як  сльоза.
Україна-  це  древній  наш  Львів,  славний  Київ  й  Полтава,
Дорогі  наші  села  і  славнії  наші  міста.
Україна-  це  прапор  наш  жовто-  блакитний  і  тризуб,
Славний  гімн,  що  так  гордо  над  світом  щоранку  луна.
Україна-  це  мова  така,  що  гарнішої  в  світі  немає,
І  це  все  що  Ти  чув  ,  це  усе  -  УКРАЇНА  СВЯТА!!!.”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011


КОЛИ НАСТАНЕ ТА СУМНА ГОДИНА!

Коли  настане  та  сумна  година                                                              
І  сонечко  за  обрієм  зайде,
Тоді  до  Тебе  мила  я  прилину
Високо  в  синім  небі  журавлем.
   Або  весною  зацвіту    барвінком
Я  під  твоїм  заквітчаним  вікном,                                                                                                    А  може  упаду  на  твої  коси
Я  теплим,  літнім,  сонячним  дощом.
   Можливо  у  січневий  день,  зимовий,
Я  намалюю  квіти  на  вікні,
І  подихом  холодним  і  морозним,
Я  витру  твої  сльози  на  лиці...
     A  як  біда  враз  над  тобою    встане
Я  буйним  вітром  її  розжену.
Туманом  обніму  Тебе  за  плечі,
Веселкою  розкажу  як  люблю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011


ПРО РІДНУ МОВУ!

На  самоті  сам  із  собою  до  тебе  Боже  я  молюсь,
На  вірність  рідній  Україні  Тобі  одному  поклянусь...
Бо  вже  нікому  я  не  вірю,  усюди  зради  в  нас  давно,
   Всі  на  словах  за  Україну,  насправді  їм  усе  одно.      
   Болить  душа  і  серце  плаче,  за  рідний,  за  свій  народ,                                                                Чому  він  спить,  невже  не  бачить,  немов  води  набрав  у  рот.
Грабують  неньку  Україну,  усе  святе  від  нас  беруть
І  скоро  мову  соловїну  у  найми  ,,  друзям”    віддадуть.
Все  менше  чути  слово  рідне,  навкруг  усе  чуже  кричить
Вони  готові  найрідніше,  в  брехні,  в  ненависті  втопить.
                                                                         ...
 І  на  ніщо  вже  не  зважають,  щомиті  брешуть  нам  щодня
 Готові  вже  російську  ввести,  щоб  теж  державною  була.                                                                      Хіба  у  світі  ти  побачиш,  щоб  німець  другу  мову  мав?                                                                                  Щоб  поляк  мову  -  найріднішу,  на  злоті,  євро,  поміняв  ?.                            
                                                                         ...
Або  в  Москві  щоб  росіяни,  відкрили  школу  хоч  б  одну,
Садок  дитячий  збудували,  чи  гарну  пісню  заспівали,                                                                      
Про  Україну  чарівну...
                                                                       ...
 Усе  давно  в  нас  по-  російськи  –  газети,  радіо,  кіно.
 Вже  й  Київ  мову  забуває,  йому  немовби  все  одно...
 Прокиньтесь  сестро,  друже,  брате,  не  дайте  скривдити  святе,
 Поки  є  слово  українське,  то  Україна  не  помре!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011


ДОРОГІЙ МАМІ!

Памяті  своїй  матері,  Г.І.Костів-  Кушнір,  присвячую,  з  нагоди  25-річчя  пісні;  яку
     написав  я  для  неї  в  1986  р.    -          ,,  Мамо  моя,  мамо  моя,  голубко  сива’.
Скільки  весен  пройшло,  скільки  зим  проминуло?
Вже  матусі  давно  в  цьому  світі  нема,
А  ту  пісню  яку  написав  я  для  неї
Досі  в  серці  народу  мого  ще  жива  .

       Мамо  ,  мамо  моя,  Ти  голубонько  сива,
       Скільки  раз  ми  співали  її  у  житті
       І  у  радісні  дні,  як  були  ми  щасливі,
       І  тоді  як  були  у  зажурі  сумні  .

Вона  нас  зігрівала  теплом  своїм  щиро
Вчила  жити,  любити,  співати  пісень  ,
Ох,  якби  я  зумів  десь  набратися  сили
Повернуть  Тебе  мамо  у  нинішній  день  .

       Обійняв  б  я  Тебе,  сизокрилу  голубку
       Цілував  би  натруджені  руки  твої
       Та  не  всилах  зробити  я  цюю  обрудку-
       Із  небес  будеш  далі  Ти  снитись  мені  .

Милі  друзі  прошу,  про  матусь  памятайте  ,
Їхні  ніжні  серця  зігрівайте  теплом  ,
І  ніколи  самих  їх  в  біді  не  лишайте
Наповняйте  серця  їх  лиш  тільки  добром  .

       Скільки  весен  пройшло,  скільки  зим  проминуло
       Вже  матуся  моя  в  інший  світ  відійшла  ,
       А  ту  пісню  яку  написав  я  для  неї
       Хай  для  всіх  матерів  понад  світом  луна.

14.02.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011


МАМО МОЯ, МАМО МОЯ, ГОЛУБКО СИВА!

Залишаю  усе,  поспішаю  до  Тебе  на  свято
         Може  зустрічів  цих  залишилося  так  не  багато
         І  колись  я  прийду,  і  постухаю  тихо  до  хати,
         А  мені  не  відчинить  дверей  дорога  мені  мати.
                                 П-  ів.
           Мамо  моя,  мамо  моя,  голубко  сива
         Скільки  біди,  скільки  тривог  Ти  пережила?
         Мамо  моя,  мамо  моя,  рідна  Ти  ненько
         Дай  я  Тобі  поклонюся  сьогодні  низенько.

                       Але  котиться  час  і  назад  повороту  немає
                   Тобі  стільки  вже  літ,  білим  снігом  голівонька  сяє.
                   Хочу  долю  вблагать,  повернуть  Тебе  людям  на  щастя,
                   Бо  ніхто  так  як  Ти  не  вміє  приборкать  напасті.
                                   П-  ів.
                 Залишаю  усе,  поспішаю  до  Тебе  на  свято
         День  народження  в  мами,  дай  же  люба  Тебе  обійняти,
         Будь  завжди  дорога  і  хай  вічно  ялинові  шати,
         І    смереки  стоять  біля  хати  твоєї  на  чатах.  
                                     П-  ів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011


Я УСЕ ПИСАВ ЦЕ ЩИРИМ СЕРЦЕМ!

Можливо  те,  що  я  напишу,  колись  до  когось  та  дійде,
Може  хтось  в  шум,  а  може  в  тишу,  мої  вірші  до  рук  візьме.                                                                                                                                                                            
Скаже  по  правді:,,  Гарно  пише,  від  нього  цього,  не  чекав,”  
Або  насупившись,  промовить:,,Дарма  свій  час  він  витрачав.”
Та  я  від  цього  не  зрадію  і  не  засмучуся,  повір,
Бо  я  писав  це  щирим  серцем,хочеш  в  це  вір,  хочеш  не  вір.
В  свої  вірші  вкладав  я  душу,  їх  я  лілеяв,  як  дитя,
Писав  як  міг,  признатись  мушу,  бо  брав  це  все,  з  свого  життя.
Щоб  щось  писати,  треба  вміти,  любити  землю  і  лани,
Карпатські  гори,  Чорне  море,безхмарне  небо,  степ,  сади.
І  рідну  неньку-  Україну,  бо  де  ще  в  світі  така  є                                                                                  І  мову  ніжну  соловїну,  бо  це  все  рідне,  це  моє.
     За  свій  талант  я  вдячний  Богу,  рідним  батькам,  своїй  рідні,                                                                                                                                                                                                                  Й  за  це  вклонитися    я  хочу,  Їм    низько-низько  до  Землі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2011


ЛЕБЕДИННЕ КОХАННЯ!

У  синьому  небі  осіннього  ранку,
Літали  лебеді  ще  від  світанку,
Кружляли    над  землями  де  виростали,                          
Де  силу  й  красу  свою  набирали.
           Одна  лиш  лебідка  в  затінку  сиділа,
           Сумними  очима  у  небо  гляділа,
           Якби  могла  знятись,  давно  вже  б  літала,
           Та  вражая  куля  крило  поламала...
А  лебеді  в  небі  у  парах  кружляли,
Один  тільки  лебідь  був  в  небі  без  пари,
Літав  над  тим  місцем  де  мила  сиділа
Немов  її  кликав,  щоб  в  небо  злетіла
           Та  марними  були  його  намагання
             І  вирвався  крик  із  грудей  і  стаждання:
           ,,Без  Тебе  кохана  не  зможу  я  жити,  
             І  тільки  Тебе  буду  вірно  любити.
             Тебе  не  залишу  морозові  злому    
             Я  друзів  проведу  й  повернусь  додому..”.  
Зима  пролетіла  настала  весна
 Лебеді  вертались  до  свого  гнізда,
І  раптом  побачили  як  в  далині
Сиділи  їх  друзі  в  своєму  гнізді.
             Із  срібла  сіяли  на  сонці  вони
             А  навколо  них  вогнем  маки  цвіли
             Щей  золотом  скульптор  зумів  написати:
           ,,  Учіться  у  лебедів  люди  кохати..”

////////////////////////////////////////////////////////////////

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2011


На тій крутій, Тарасовій горі…

На  тій  крутій,  Тарасовій  горі,    
Стою  в  задумі  і  собі  думаю,  
О,Боже  мій,  як  важко  на  душі-
Буть  українцем,  в  українськім  краю.
               Така  багата  наша  є  земля,
 Мабудь,у  світі,  кращої  немає,
Чому  ж  тоді,  моя  й  твоя  рідня,
В  чужих  краях  на  хліб  свій  заробляє??.
Причина  в  цьому  є  лише  одна,
Її  давно,  повірте,  точно    знаю,  
Що  в  нас  нема  свого  поводиря
Таким  як  Моїсей  був  для  Ізраілю.
Щоб  обєднав  докупи  нас  усіх
Від  Закарпаття  і  аж  до  Донбасу,
Щоб  не  ділив  на  Захід  і  на  Схід,
Як    ділять  зараз  Україну  нашу.
Сказав  іти-  в  Європу,  не  на  Схід  !!!  
Всім  треба  знати  українську  мову  !!!  
Як  залишить  по  собі  добрий  слід,
Щоб  нам  не  було  соромно  потому!!!.
І  вірю  я,  що  стануться  дива,
Воскресне    Україна  із  руїни,
Розквітне,  наче  сад,  наша  земля,  
Й  вернуться  її  діти  із  чужини...
І  пригорнеться  мати  до  дитя,  
 Розкаже  батько  дітям  гарну  казку,
Збереться  за  столом  уся  рідня...
Й  подякують  всі  Бога  за  ту  ласку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011


Колисала мене мати, рано-вранці на світанку…

Колисала  мене  мати  рано  –  вранці  на  світанку
І  тихенько  промовляла:,,  Любий  синку,  мій  Іванку,
Щоб  Ти  був  завжди  здоровий,  силу  мав  і  сильну  вдачу
Я  до  купелі  твоєї  кину  зілля  на  додачу...
               З  звіробою,  рути-  мяти,  щей  барвінку  молодого,  
Щоб  Ти  знав,  хто  Ти  і  звідки,  не  цурався  роду  свого.
Любив  неньку-  Україну  і  співучу  рідну  мову,
Щоб  завжди  Ти  повертався  до  батьківського  порогу...
               Роки  скоро  пролітали,  я  зростав,  сил  набирався  
І  як  з  кожним  це  буває,  до  безтями  закохався.
І  від  нашої  любові  народилась  дочка  мила
Кароока,  личко  біле,  тай  сама  ще  чорнобрива...
І  вже  донечку  Іванку  я  уcьому  научаю.
Як  до  мене  моя  мати,  я  до  неї  промовляю:
,,Щоб  завжди  була  здорова  і  веселу  вдачу  мала,
Хто  Ти  є,  з  якого  краю,  Ти  усюди  памятала...
І  любила  рідну  землю,  нашу  неньку-  Україну
Чорне  море,  сині  гори,  мову  милу,  соловїну...
І  не  встиг  я  оглянутись,  як  вже  донечка  рідненька,
Вийшла  заміж,  народила,  двох  онучків  дорогеньких.
І  дітей  своїх  вже  милих,  доня  всюди  научає:
,,Де  б  не  були,  памятайте,  хто  Ви  є,  з  якого  краю,
Любіть  нашу  рідну  землю,  степ,  поля,  річки,  діброву,
Гарну  нашу  вишиванку  і  співучу  милу  мову.                                                            
               А  коли  наш  край  батьківський    вороги  схочуть  забрати
Ви  до  бою  з  ними  встаньте  син  за  сином,  брат  за  братом.
Бо  у  єдності  єдиній-  наша  сила,  наша  воля,
Будьте  завжди  дружні  й  разом,  буде  в  Вас  щаслива  доля.
Хай  дідусь-  Дніпро  зрадіє,  Чорне  море  і  Карпати
. Коли  в  них  такі  ї  є  діти,  коли  в  них  така  є  мати...
                   Хай  лунає  про  нас  слава  із  Заходу  і  до  Сходу,
Хай  не  буде  переводу-  українському  народу...!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011


БУЙНИЙ ВІТРЕ, МИЛИЙ БРАТЕ.

Буйний  вітре,  милий  брате  ,  я  хочу  Тебе  спитати  :
,,  Чи  буваєш  Ти  чи  ні,  у  далекій  стороні  ?,,
     Де  за  синіми  морями  ,  за  горами  ,  за  лісами
     Десь    живе  любов  моя  по  якій  сумую  я  .  

           Чи  не  бачив,  вітре,    друже,  що  там  робить,  чи  не  туже?
           Чи  не  плаче  в  чужині,  у  важкі  нелегкі  дні?  
           Бо  навколо  все  не  те,  мова,  люди  –  все  чуже
           Нема  кому  захистити  і  до  серця  притулити.

       Ти  скажи  хай  не  сумує  і  до  того  ся  готує,
       Що  у  теплі,  літні  дні  я  провідаю  Її.
       Обніму  ніжно  за  плечі,  тихо  скажу:,,  Добрий  вечір!,,
       Гарні  квіти  подарую,  пригорну  і  поцілую...

       І    скажу  ніжно  її    :  ,,Ти  одна  в  моїм  житті,
       Найдорожча,  найрідніша,  мому  серцю  наймиліша»...
       Буйний  вітер  усміхнувся,нахилився,  пригорнувся
         І  сказав:,,  В  найближчі  дні,  передам,  я  все  її”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011


ЯК ПОВІЄ ВІТЕР З УКРАЇНИ.

Як  повіє  вітер  з  України,
                             Я  немов  пянію  в  тую  ж  мить...
Рідна  земле,  краю  мені  милий.
За  тобою  серденько  болить.
     За  садами,  де  соловя  пісня,
     Дзвінко  так  лунає  в  вишині,
     І  за  волошками  в  жовтім  полі,
     Що  так  любі  в  чужині  мені.
Вийду  я  на  гору,саму  вищу,
Подивлюсь  у  рідну  сторону,
А  навколо  тільки  вітер  свище,
І  не  видно  те,  що  я  люблю.
   Ту  стежину  де  малим  я  бігав,
   Той  ставок  і  верби  при  воді,
     Рідний  краю,  мила  Україно,
     Ти  ночами  снишся  так  мені...
Як  повіє  вітер  з  України,
Чує  серце  більше  не  втерплю...
До  своєї  рідної  домівки,
З  журавлями  в  небо  полечу.
   Обніму  тополю  біля  хати,
   Поцілую  земленьку  святу,
   Рідний  край  де  народила  мати,
   Буде  милий  доки  ще  живу...
               //////////////////////////////////////////////////////////////////
Рідному  братові  Петру,  що  у  чужині,  присвячую...
ІВАН  КУШНІР.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011


ТОБІ…

Тихо  вечір  ходить  по  дворі,
                         Місяць  зорям  ніжно  щось  шепоче,
                         А  мені  так  хочеться,  хоч  б  в  сні,
                         Подивитись  мила  в  твої  очі.
                           Обійняти  лагідно  за  стан,          
                       Жагу  твоїх  губ  палких  відчути,
                       І  в  обіймах  ,  ніжних,  як  туман,
                       Болі  і  жалі  свої  забути.
                         Коси  ніжно  пестити  твої,                
                     Запахом  пянким  від  них  пяніти,
                     І  від  поцілунків  твоїх  губ  ,
                     Аж  до  ранку  жаром  пламеніти...
                       А  як  ранок  сонячний  прийде,
                     Я  не  стану  враз  тебе  будити,
                     Лиш  на  вушко  тихо  прошепчу:
                   ,,Все  життя,  Тебе  буду    любити!!!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011


ОСІНЬ.

Знову  осінь  золота  настала,                                                  
                   В  золото  все  вбравши  навкруги,                                      
                   А  я  з  літом  ще    не  попращався,                                        
                   Не  сказав  я  літу:,Ти  іди".    .                                                                                                                                                                                                                                              Ще  не  встиг  теплом  твоїм  зігрітись,
                     Сонечком  натішитись  не  зміг,                                                      
                     А  вже  осінь  холодом  заносить,
                     Проситься  до  мене  на  поріг.
                                                                                                                                                                                                                                                         Не  моя  вина  я  літо  знаю,                                                                                                                    Що  так  швидко  дні  спливли  твої,
                           Пролетіли  разом  з  журавлями,
                           Сум  й  печаль,  лишивши  у  душі.
                           Вже  додолу  листя  опадає,
                           Приморозком  тягне  у  ночі,
                           А  я  з  літом  ще  не  попращався,
                           Не  відчув  всі  пахощі  землі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011