| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Если б я был легче пера райской птицы
я бы засыпал на твоих ключицах.
Если солнце вдруг у ночи утонет -
сразу заменю яркое тобою.
Красные браслеты на твоих запястьях
символ - бесконечность,
бесконечность счастья.
Руки паучёнка,
ножки тоньше спички -
засыпай, родная,
на мне -
так привычней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Життя – дуже непередбачувана штука : ти можеш відчувати себе переможцем і мати в руках всі козирі, а воно перестане з вами грати в карти, щоб кинутися стрімголов у нове захоплення.
Захоплення… Саме захоплення, а не любов… Не світле почуття, а тупий інстинкт розмноження змішаний з відчуттям власника та випитим кілька хвилин тому бокалом вина. А що? Тепер це норма. Сьогодні я буду поза мережею: закрию серце на всі застібки-гудзики і не піддамся на годинні залицяння, які плавно переходять у розмови про спільний дім, весілля, троє дітей та п’ять собак. Я нормальна. Не потрібно вдаватися до будь-яких подробиць – бачимося вперше і востаннє. А любов – вона для фільмів, дивлячись які вже нудить – так не буває.
Подумайте як часто ми розкидаємося словами… Найдешевше, що може бути в світі – «я тебе кохаю» ввечері в п’ятницю у якомусь відлюдницькому куточку міста під дешевий акомпанемент пабів . Ні, це не для нас. Ми не такі.
Любов – гра. Нерозділена любов – найбільша підстава із підстав, бо той хто кохає – програє в усіх випадках, рівноцінно тому як у грі в «хованки» самому вийти і показати своє місцезнаходження.
Як би не дивно це було, але нерозділене кохання саме щире, проходить роками, та рубці від нього можуть залишитися на все життя. Деякі відчайдухи так кидаються у море почуттів, що вже не можуть віднайти себе і знаходяться у якомусь німому просторі почуттів між психлікарнею та цвинтарем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500125
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Буває найкраще змовчати,
а деколи ліпше відмовитись,
а інколи сонце поночі,
подекуди вітер колихом.
Літають слова - хмарою...
Розсиплеться день - росами..
Любов - то не тільки марево,
а ще й золоте колосся.
І Ти чабрецем-м'ятою,
хлібиною свіжою з печі,
(ще,мабуть,буваєш грозами,
але то недовго, до речі).
Розсиплється візерунками
життя твоє вишиванкове,
увічниться все веселкою,
(отою,що за фіранками).
Проходить життя поночі,
та руки твої спрацьовані
ще пестять мою голову
і вірять у все святе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Я вибираю Україну,
Її майбутній світлий день.
Не папірець я в урну кину,
А доленосний бюлетень.
Я вибираю Україну,
І в цей урочистий момент,
Нехай вона призначить сина,
Який назветься ПРЕЗИДЕНТ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374826
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2012
Дуже швидко пройшла весна,
та ще літо прийде не скоро,
так колись я була одна,
а тепер самотня з тобою...
Пам*ятаю твої слова:
"Все не вічне,усе проходить..."
Так,- залишуся знов сама,
та любов моя з серця не сходить.
Те,що все буде добре -
я знаю,
В те,що любиш -
я вірю щиро,
от тому і любов тримаю
й по-дитячому вірю у диво.
Як згадаю тебе - то млію,
і стає якось терпко в серці,
кожній зустрічі я радію,
наче думці солодкій-цукерці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373643
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.10.2012
Кружляє сніг - прийшла зима,
Хурделиця гуляє.
Мороз за щоки всіх щипа -
тож спокою немає.
Сміється радо дітвора,
бо ж скоро свято буде,
і звідусіль :"Ура! Ура!"
Хто ж Новий Рік забуде?
Чи радість він нам принесе,
чи,може, смуток, бідність,
чи Дід Мороз нам всім везе
фінансову стабільність?
Веселі у своїм танку
Клубочуться сніжинки,
не час ще весноньки в вінку.
(Бо не було ж ялинки!)
А сонце,хоч не пригріває,
та дивиться понуро,
як важко ґазда загрібає
ці сніговії кучугури..
Час прибирання,
час витрат,
Час радості
та й час зітхання..
коли зроста не урожай,
не огірки-капуста,
а цін усе росте розмай,
а у кишенях - пусто..
Вже привітав всіх Миколай,
свята не за горами!
Усе прийде,лиш зачекай -
тож щастя буде з нами!
... а олів*є вже дорізають
та й телевізора вмикають -
вітання президента чуть :
"...Хай люди щастя-долю ждуть,
бо в новорічну ніч казкову
усі надії й сподівання
допомагають людям знову
знайти й повірити в кохання.
Нехай надія,щастя-доля
вселяють думку про майбутнє,
щасливе, гарне,незабутнє ,
жадане і чарівне - краще життя!.."
Велично й чітко б*ють куранти,
вистукуючи Новий Рік,
їх переливи-діаманти,
ми чутимемо, хоч не вік...
І новорічний дух-дарунок
витає в кожній із осель
щоднини знищуючи смуток,
й даруючи нам новий день.
Лиш новий день нам все покаже,
чи збудуться всі ті бажання,
усе повідає-розкаже,
та й будуть нові сподівання.
І думка кожного впіймає,
що на наступний Новий Рік
усе так стане ,як жадає,
як-от він сам собі нарік.
Так вже людина влаштувалась,
що свято вірить в чудеса,
і як би чудо те не звалось,
та розійдеться "на ура"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373579
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 26.10.2012
Поранені ростуть дерева,
Нічна стоїть над ними тьма...
Який вже рік на Україні
Людського спокою нема..
І всім було до неї діло,
І шведам,туркам і ляхам,
Не раз всі нас переділили -
Сьогодні тут,а завтра - там.
Тихенько стогне в хаті мати:
- Сини по світу розбрелись,
чужого хліба добувати,
бо свій сусідам віддали.
То скільки ж будемо блукати?
Хохлами доки будем ми?
Пора народу гордість мати,
бо ж України дочки ми й сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373561
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2012
Героям ненаписаних історій,
що поруч нас живуть-витають ,
скажу без різних алегорій
ми любим їх - вони ж про це не знають.
Для них усе життя наше проходить,
жалієм, мрієм, думаєм, чекаєм...
Ми довіряємо словам їх,
хоча ніколи краще не пізнаєм.
Ви тілом сильні,духом невразливі,
та недосяжні,ще й такі зрадливі.
Найкращі автори, улюблені поети...
Складаєте не в нашу честь сонети!
Не любите нас?-Ах, яка печаль!
Який навислий смуток...й жаль....
Героям ненаписаних історій,пишу,
бо їхня слава - дим,
сьогодні з ними Фортуна гуляє,
а потім Бог глумитиметься з них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302014
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.12.2011