| Сторінки (1/35): | « | 1 | » |
Щоночі моніторити соцмережі —
Потайки вивчати життєпис
Через третє покоління спільних знайомих.
Відстежувати фото у змішаній хронології,
Переконуватися у спотвореності образу:
Атрофована шия прихована шаликом,
Подвійне підборіддя,
Випуклі очі наче два планети-супутники,
Випуклий живіт з явними ознаками
Гормональних змін,
Маленькі гострі груди без підтримки спідньої білизни.
Залишки мівіни на голові —
Єдина оздоба скальпа.
І цей кирпатий ніс, і ці дві дірки,
Відкриті для всебічного огляду.
Ти бачиш її суть зсередини,
Наче через бінокль.
Сальний горб видає сидячу роботу
чи то вчительську професію.
Рани океану зализує чорний пес.
У жінки клімакс, а її хочуть.
Кожен тримає свою лінію оборони,
Із собою веде переговори,
Просуває свої береги.
Ти — сам собі церква, релігія —
Чекаєш на виверження вулкану
При максимальному заціпенінні.
Пиши та стирай повідомлення,
Постав переадресацію —
Успішна стагнація,
Якщо мене це особисто торкнеться,
Ми питимемо вино годинами.
Щоденник списаний наполовину...
Якщо почуття невчасні,
Їх треба заживо хоронити.
Ономатопея вичерпує свій запас,
Щоб передати всю сутність.
Тримаюся тебе, як за ту соломину,
За яку хапаються у притчах і приказках.
Ти потім збагнеш, коли схопить
Параліч або інша недуга,
Хто насправді кохав,
А кого вважала ти другом.
Ти станеш калікою
Без крові та плазми.
Хто тоді буде поруч
Розгладжувати твої пролежні,
Знеболювати твої спазми?
Хто, скажи, клякатиме
Біля безлюдного ложа?
Хто відповість на репліки,
Який в тебе вигляд і
На кого ти схожа.
Я нажахано вдивлятимусь уночі
В твоє обличчя на одрі.
Дозволь мені бути лиш тінню,
Що створена примруженим
Оком сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019
Наплічник з позитивним знаком навиворіт,
Вибагливі пройдисвітки по той бік барної стійки
Непридатні до безвалютної любові.
Розбір польотів-зальотів і –
Місце смертника на капоті.
Пластиковий диплом бакалавра змінює рух повітря
В нефункціональному отворі.
Мінімалізм – готельна економія на тобі.
А з іншого боку, один готельний
рушник – це теж романтично.
Порядна не підсідає, не залишає номера мобіли.
Стомлений вітряк, що перекачує,
Завужує судини від кохання.
Нестримна поміркованість, яка заворожує з першого кубика.
Залишений пакунок на задньому сидінні авто.
Безголосі звуки, які напором вибльовуються
З твого єства. Може, в цьому твоя правота,
Безперечність, невідкладна відраза.
А, може, просто стара в екстазі.
Звуки вкороченої трембіти,
Під яку всім хотілось тремтіти.
Розпечені жалюзі, сонця проміння
Їх торкалися.
Чиєсь заціпеніння не траплялося.
Спокій в душі, коли вогнегасник –
Вимога ОП за наказом, а не реалія.
Ніким незіпсована талія –
Трагедія жінки і фітнес-фанатки.
Їй вже не треба носити прокладки,
Їй вже ніхто не забруднить шпалери
Чи покалякає книжку з нижньої полки.
Другий кубик адреналіну,
Було б для чого жити, знав би, що загинеш
Одиноким воплем самотньої вовчиці.
Жіночого роду спокій та все, що між ними
Знати б лише наполовину.
Скуйовджені простирадла самою покоївкою, -
Згадує, як була їще дівкою.
Кимось зіпсована талія.
Фізичний запєрдоль, а далі – Італія.
Старі синьойори її горизонт.
А в 50 ти вже просто доппльгерц,
Точніше доппль, але вже без герц.
Можливість друкуватися в партійній газеті
За те, щоб хтось уживав в туалеті.
Це теж свого роду інтим,
Коли з отвєрстія гальковий дим.
А пам’ятаєш город і дачу,
Квітчасті на вікнах із міллю фіранки.
Тоді ж не було ще Влох,
А зараз аби синьйор здох!
Серветки з нумерем, у нас їх вже тьма.
Відрізані прізвища й чужі імена.
«Ladys go home»,
А нам ще вина!
Якщо ми вмремо,
То все недарма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821028
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2019
Не зарікайся не любить,
Склавши обітницю при гробі.
Душі позволь лишень на мить
Не підкоритися утробі.
Приречення на самоту
Іде з середини єства-оселі.
Можливо він знайшов оту,
Для неї відчинивши двері.
Слова покути вже намарні…
Вони як прихисток руїни,
Мов залишки посухи в океані,
Загублені ключі від посаг-скрині.
08.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
У січні сніг мете й заносить,
Дарує лютий нам вітри, що дмуть.
Хвилини щастя березень приносить,
А квітень – сонце й днини каламуть.
Все ж незбагненний місяць травень.
Червневий квіт – шляхетний аромат.
Настане липень – час забави,
За ним і серпень – його брат.
Дзвінком гучним вітає місяць в оксамиті.
Златава осінь. Жовтня прохолода.
Барвисте листя. Ці щасливі миті,
Коли в душі сприятлива погода.
Народження Сина,
Бій курантів на повну –
Життя іде по колу знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696214
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2016
Просто в тобі є щось незриме,
Невидимий посаг, що б’ється у грудях.
Очі твої невимовно красиві,
Навіть якщо їх ховаєш на людях.
Просто в очах твоїх є милість,
Така, яку просять у Бога,
Коли, клякнувши відчайдушно,
Надіятись нема на кого.
Просто у погляді твоїм скорбота
І сум, і порожнеча.
І, як рослинка та до сонця,
Тягнусь до тебе безконечно.
Просто над образом твоїм омана.
Мінлива холодність зводить з пуття.
Ти просто граєш свою роль
Й збиваєш з колії життя.
13 листопада 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2016
Вздовж берега багнюкою тече,
Пісок вовтузить в позолоті.
Нестримно вдаль кудись тече,
Згинаючи гілля у воду.
Зелене листя потопа.
Підштовхує мої човни
Пінистий замок з глибини.
Коли причалять вже вони?
Тече моя ріка,
Минає мілину.
Поміж луги безмежні
Й високую гору.
Несеться вдаль моя ріка,
У путь, у добру путь.
І діти, що побачили мого човна,
До берега свого притнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695962
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2016
В очах коханих не зустрінеш сонця,
Багряними вуста не назовеш.
Палають тусклістю душі віконця
І чорне павутиння з голови до мешт.
Я бачив тисячі троянд дамаських…
Пелюстки на її щоках
Перебивають аромат прекрасний
Зловонієм від подиху щораз.
Люблю її я голос, та все ж мені відомо,
Що музика душі не менш вагома.
Божественну ходу не бачити мені –
Вона приземлено ступає по траві.
На небесах є рідкістю моє кохання.
Не вірте у фальшиві порівняння.
12.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695802
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 21.10.2016
З ТОБОЮ Я
Коли душа натомлена від болю,
І серце трепетно в груді щемить,
Я сяду поруч тихо із Тобою,
Переживемо разом ми цю мить.
З Тобою я підкорюю вершини,
З Тобою я приборкую моря.
Ти надихнув дитяче моє серце
І я виспівую Твоє ім'я.
You raise me up, so I can stand on mountains;
You raise me up to walk on stormy seas;
I am strong when I am on your shoulders;
You raise me up to more than I can be.
В життю немає місця для скорботи,
А моє серце б’ється не у такт.
Приходиш Ти - зникають всі турботи,
І я підношусь в небо, наче птах.
З Тобою я підкорюю вершини,
З Тобою я приборкую моря.
Ти полониш юнацьке моє серце
І гордо прозвучить Твоє ім'я.
You raise me up, so I can stand on mountains;
You raise me up to walk on stormy seas;
I am strong when I am on your shoulders;
You raise me up to more than I can be.
You raise me up to more than I can be.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
Якщо Кохання творить чудеса,
То я і є те чудо.
Воно на світ мене звело
І переслідує усюди.
Я випурхнула з небуття,
Мене Любов на руки підхопила.
Була пробірковим дитям,
Вона взяла та вдочерила.
У строфах, що їх наспівала Любов,
Зростала я та юність марнувала.
А болю, коли з серця рине кров,
Сама тоді ще не зазнала.
Коли відчула вперше її чари,
Вона, як завше, була поруч.
Я все стояла і чекала,
А він звернув собі ліворуч.
Минуло мені двадцять з лишнім,
Коли під сподом защеміло вдруге.
Зустрілась з першим і колишнім,
Однак завадила недуга.
А втретє я просто відвернулась,
Закрила серце руками,
Замкнулася у собі
За сімома замками.
Отак з Любов’ю по життю
Я залишаюся самотня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Лиш подумки з тобою я одна,
Торкаюсь губ твоїх лише у снах.
На дверях тінь ввижається твоя.
Hello! - так гукаю тебе я.
Сльози щастя - на очах,
І усмішка - на вустах, -
Це все те, про що я мрію
Наяву або у снах,
Бо я знаю, що ти є,
І лише тебе люблю.
Though you`ll never tell me, darling,
"I love you"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319804
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.03.2012
Неистово было благоуханье,
Которое мольбой мне вручено,
Вращая слух к Её рыданьям.
И дуновением приказ дано
Сей час изгнать на созерцанья,
А коль понадобится, не одно.
Бежать! Туда, где только горы
И зов людской нам невдомёк
(Коли вообще к нему хоть издали примкнуть), -
Что, так и низость не усёк,
Покаянию подвергнутся даже воры.
Тебя взываю, символ небытия.
О небеса! Полно пугать смущеньем.
И остаются месиво туманное и я,
Коим навек дано забвенье.
10.09.03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319802
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2012
Спостерігаю за усім,
Що так навколо споглядає всіх:
За вишнею, що тут росте
Й кричить: "Зірви мене!"
Свої я спостереження вкладаю
В чистий листок паперу,
А потім когось привітаю,
Підсуну комусь ... пантеру.
А чи потрібно людям заслуговувати
В сім житті на щось?
На вірш, на пісню -
Що б це не було
Комусь завжди приємно,
Адже людина зі своїм єством
Живе для когось, недаремно.
Є люди чуйні, що блукають
В безодні безхмарних ночей.
За ними я спостерігаю,
Не зводячи очей.
Мабуть, колись і поцілую,
І щічку розфарбую ним.
І буде візуальною принадою
Цей поцілунок, що палає
Самовільною хімічною помадою.
(15.03.2001р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Не каждому столь ясный взор дано
Усечь прекрасные черты.
Родным уж было мудрено
Преподносить ее на "ты"
Судьбы превратности внимая,
Решила написать вам стих.
Не верила, что люди величают
Самоубийцу словом "псих"
Ну ничего ... И это уж пройдет.
Да будь же проклят, эпатаж!
Он представленью не вернет
Душевной красоты пейзаж.
Подле окна сиденье – это все не зря.
Вот-вот за древом старческим мелькнет
(По нескольким сравнениям) нищая заря,
Оставит грусти след, а, может, повезет...
..............................................................
Разоблаченья час предугадав,
Давно разорвалась сомненья нить.
Его узнала - это был вандалл.
Он на стене напшикал "Буду жить!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319583
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2012
Весняне сонечко засяяло.
Тебе ночами я безкраїми
Шукаю в закутку весни
На берегах примарної Десни.
А річка плином розтікається,
Нагадує асфальт сірий.
Краплина знову посміхається
Й показує світ білий.
Листок із дерева упав,
І вітерець його погнав
Морями нескінченними,
Що завжди шлунок наш дивують
Консервами злободенними.
А люди знову поспішають,
Перепливають ті моря
І оминають природи корабель,
Який подавсь у мандри
І без екіпажу
Прямує по земній колюжі до мети.
Біжу я на зупинку,
Щоб і собі
До рідної оселі добрести.
А дощ іде й пронизує
Моє волося.
Я згадую літо:
Було там сонячне колосся,
Що завжди доганяло нас,
Не засікаючи при цьому час.
І, як вже вище згадувалося,
Пливла я під дощем
І над самим асфальтом,
Пірнала у вологу,
Щоб додому втрапить.
І враз своїм взуттям
Накрила я щось динамічне.
Це був листок.
Я озирнулась -
Він вже не пливе,
Не рухається сам -
Його вода несе
Й волоче по жорсткому дні,
Яке мені
Здавалося одноманітним
Шляхом до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Невинно кліпаючі оченята,
Вуста грайливі – весь ефект,
А тому, хто спромігся це відзняти
За море задоволення респект.
Усміхнена Венера – Ваш типаж…
А поруч ящірка хвацько позує.
Через таких, що псують пейзаж,
Думала в компі фото порву я.
Ви справжня, Вам це Бог дає,
Однак ще більш емоцій в самоволці.
А те, що люблячо-наївною Ви є
Підтвердить і той напис на футболці.
Для мене Ви просто Schönheitsideal,
В моїй душі Ви робите погоду.
Так має бути, бо казав Стендаль,
Що Муза жіночого роду.
09 грудня 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Пробіг олівець папером,
Залишивши сіру смугу.
Очікую щось нестримно,
Оздоблюю графічну тугу.
І голосистими химерами,
Порозплітавши всі манери,
Сповила я її
В незримих випадках кришталю,
Що так привітно посміхаються мені.
Схилились руки над столом,
Тремтять невпинно.
Старий жебрак схилив чоло -
Й так цілу днину.
Калюжа знову потічком,
Тремтить рікою.
Жебрак присів на тротуару бік
З простягнутою рукою.
І ми, забувши про усе на світі,
Крокуємо в науку поміж ними.
(15 березня 2001року)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Бажаємо Натхнення та Кохання,
Душевного сонцестояння,
Щоб сумнівів та прикрощів потік
Не ринули в прекрасний новий вік.
Продовжуйте закохуватись у життя,
Тоді всьому потворному не буде вороття,
А будуть з Вами діти та дружина...
Вітаємо Вас з Днем Святого Валентина.
12.02.2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Всього прекрасного,що знаю
Від серця щиро побажаю.
Нехай полонить вас кохання,
А не суб`єктивне переживання.
Нехай фрустрація вас оминає,
Зоряне небо дивно буяє.
Не вірте у прикру ймовірність,
Що життя - лиш космічна закономірність.
13.02.2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Полилася симфонія до слуху мого -
Розчинилася гармонія духу твого.
Дивлюсь на порожню картину,
Що була чимось сповнена
І написання її
Було чимось обумовлено.
Усе під рамкою скрите,
Щоб не вилазило нікуди,
Щоб було завжди скуте,
Від зовнішнього замкнуте.
Дивлюсь на образ, що у центрі –
Побачу все на іншому кінці.
Адже, що в центрі –
Завжди збоку
Милується в вінці.
Чому вважаю я її
Картиною свого життя?
Людино, ти скажи мені:
"Не було цьому ні початку, ні кінця."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Як тло досвітньої зорі,
Відображає небуття.
Подивляться на неї люди -
Спалахують враз почуття.
Хто не пройде,
Той монолог не заведе.
Вербове гілля обвиває
Її обличчя, гнучкий стан.
Чомусь хотіли бачити красу,
Посічену промінням сонячним косу.
Але по овдовілих вулицях
Осіннім листям промайне.
Як запримітять її очі,
Одразу кудись зникне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Якщо Любові дні зраховано,
Твоїм – незліченний ще вік.
З провини почуттям прихованим
Прихилишся до склеєних повік.
І символічних дві гвоздики
Ти покладеш до ніг їй збоку,
Поправиш інші штучні поруч
Так, ніби мають впасти ненароком.
Свою Любов, що слід простиг,
Заколотить в труну негоже!
У спогадах куточок їй зостав,
Ошатне місце у VIP-ложі.
02.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Сьогодні здійснилось:
Шовковисте щось наснилось.
Це постіль була біла;
А білочка змужніла
Пробіглася по ній,
Покинувши свою домівку.
"Ой що це діється ?" - питаю.
Вана мені відповідає:
"Тобі мабуть наснився ліс.
Дерева всі понагиналися
Й заклякли у чеканні."
Та не покинули мене вагання:
Чи то був ліс?
Чи то був дім?
І знову чекання...
Хтось хоче чути голос мій,
А я, лиш шепіт твій зачувши,
І всі вагання оминувши,
Прокинулась у ліжку.
Відчула постіль, білий шовк -
Враз гомін твій замовк.
(17 березня 2001 року)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Зніяковіла і розгублена
Стою та копирсаюся в думках.
У них все те, що було
І те, що зробила не так.
Любовна смс-ка – зміст невинний –
З чужого номера надіслана.
Жадане споглядання крадькома,
А погляд вдавано пліснявий.
Присвячена проза еротикою насичена
І відчуття мішано-спантеличені.
Підкинута в сумку записка,
А після цього випуклі очиська
Свої, бо в тебе ж оченята –
Вагомий привід, щоб фантазувати,
Дарити квіти пам’ятної дати,
Наблизитись і в щічку цілувати,
Торкнутися вище твого зап’ястя…
Реакція на цьом мені за щастя.
Зніяковіло і розгублено
Стоїш і копирсаєшся в мені.
……………………………
Crime scene. Do not cross.
13 грудня 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Шалений крик душі моєї,
Покинь мене, залиш лиш слід,
Який зітреться.
В уяві завжди зостається
Цей дивний подив від краси твоєї.
Минають дні, години і хвилини,
Літак у небі завжди поспішє.
Від нього білий слід у небесах
Молекулу надії полишає.
А тютюновий дим, сповившись наді мною,
Приглушує годинниковий стукіт.
Якщо зустрітися з тобою,
Поринути у вічний гуркіт.
Асфальт, зволожений калюжею,
Як завжди, людям посміхається,
А ті, промчавшися по ньому,
Навіть не привітаються.
Як у калюжу звести погляд,
Звернути зір на прикрий огляд,
Забути всі земні знання,
Підвестися у пізнання ?
Загублені тіні - веселі й сумні -
Блукають у плісняві й довготі
Тих прикрих думок,
Що замкнуть під замком
Ніхто не спромігся із нас.
Краплина з хмари упаде
В калюжу чистої води -
На мене думку наведе
Чи дивишся у неї ти.
Поглянь у природи дзеркало
І ти побачиш все,
Що невідомо так тобі
Було до цього часу.
Побачиш ти небесну масу,
Що у природі над тобою -
В калюжі буде під тобою.
І в результаті ти зведешся у блакить,
У вічної природи дивну мить.
(8 березня 2001року)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Цей світ бентежить нас мінливістю своєю:
Щось виникає, щось відходить в небуття,
Щось залишається самим собою -
Таке воно складне життя.
Як є везіння й щастя в нім,
То заразом лиха година.
Усе до купи - звичний мікс.
Хвилює нас ця плутанина.
Так, неостанній друг у поміч руку простягне,
А згодом дорікне та пожене з оселі.
У ворога ж допросимось води
Посеред дикої пустелі.
З наївністю ягняти від любові
Приймаємо усе ми як належне.
В ненависті завиємо вовками,
Зате при ній ми незалежні.
Зібравшися до гурту веселитись
Даємо прочухана втомі та журбі.
Та з натовпу хтось вистрелить у спину.
Самотність вірна лиш тобі.
Ми з кривдою п`ємо на брудершафт,
Із нею за компанію фальшуєм.
Притерлися до неї не на жарт.
А правда лиш в театрі торжествує.
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Червоний, чорний, сірий -
Всі кольори моїх бажань змішались.
Я намагаюсь щось сказати,
А люди поспішають.
І, мов птахів небесних зграя,
Летять вони далеко.
Як відрізнити їх тепер -
Де голуб, де лелека?
Усе змішалось нанівець
У колір тих бажань,
Що пориваються на мить
Кудись в безмежну даль.
Вони всі добре розуміють:
Літати - це прекрасно!
І від сього усі леліють,
Бо вже читали казку,
В якій розповідають про політ
Й людських бажань падіння,
Про щось таке дивакувате -
Наркотики й куріння.
А ліс стоїть, спостерігає
За мішаниною тих фарб,
Що небайдужі були нам,
В своїй первинній формі
Утворювали вічний храм.
Душею кожного відчую
І світ собою розмалюю,
Щоб було видно всім,
де колір, а де тінь
Тієї весняної ночі,
Що дуже затьмарити хоче
Чорним кольором страждань
Наші відкриті заспані очі.
(10.03.2001р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Вдихнувши аромат життя,
Я не пізнала забуття.
Був віщий сон, що спопеляв.
Ніхто його не проганяв.
Кватирка колишеться від любощів вітру.
Я твердо вирішую -
Ще не зітру
Тих слів, що розділяють
Випари на склі.
Хоча завжди буде в імлі
Ще жевріти надія
На гуркіт потягу,
Що, наче Богородиця Марія,
Породить щось ну, може,
Не нове...,
А щось знайоме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Гарячий смак гіркої кави
Розв`язує язик,
З якого зриваються слова,
Сповнені солодких спогадів.
Парує тут і там -
З`явився враз Адам.
Потрібне хірургічне втручання:
Без одного ребра важкі його конання.
Горнятко на столі,
Перо курсує папером.
То треба бути "оголеним нервом",
Аби спинити його.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
І от будинок той привітно
Приймає тіні принагідно.
Їм так кортіло возвишати вікна,
Ті підвіконня, рами предковічні,
Облицювання цегли гострі на узбіччі.
Так упримітить лихе кожен,
Хто скельця свої протира, або без отаких
Прогледіти суєтно зможе
У другі, що у штапах майже громіздких.
Загляньмо й ми туди. Як цей обряд
Улещує новопреставленим!
Себе ми зловтішали забобонами прадавніми,
Коли їх перепоховали з ряду в ряд.
Приймали плоть в обдертій домовині,
На свіжосточену оббили ковдру-пух -
Отак їх двох несли в гробах невпинно,
Та лиш із однієї чітко видавсь дух.
Та не сказати, що для розмаїття
Чи хворобливої цікавості
Шаленець навшпиньки біля самої ями
Вибльовує шматок лукавості.
Його благають схаменутись швидко,
Бо часу брак, а піп чекать не схильний.
...тепер того кладовища не видко:
Вітрисько вилизав усе посильний.
Так-от, вернімося нехотячи назад,
Де дві труни, а дух один.
Той, що шаленець був, на згад
Взивав усіх єдиним ехом,
Облишив кпин у верхогір`ї:
"Зніміть заіржавілі цвяхи махом!"
(У дами в капелюшку - клоччям пір'я).
Їдкий закляк у ніздрях запах не на диво:
Покрівля із шести дощок рвонула,
У темінь понеслася наче богобоязлива.
Ах! Обриси спітнілих Лорелей
Очікували посинілого мерця...
"У мене буде власний мавзолей," -
Несуть самовдоволено в серцях.
2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308757
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2012
Там, десь високо у блакиті,
Два лебеді любов`ю оповиті
В єдине ціле, непорочне, чисте,
Неначе із перлин намисто,
Неземне буття.
Підведіть-но погляд в височінь -
І охопить думка, наче сонце тінь,
Чи зможе витончене це творіння
Зринути з небес в життєве оп`яніння?..
Тут не потрібні Ньютона закони,
Отож сприймайте це, як аксіому:
Є в світі вишукане й неповторне,
Що на земні закони не проворне.
Що зачарує і здивує,
І ніжність кожного любов`ю загартує,
І буде упиватися красою,
Та очей бездонних Ваших дивиною.
березень 2002
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2012
Будинки сповились вгорі наді мною,
Шепочуть: "Ви, люди, потвори земні..."
Мені ж бо хотілось побути удвоє
З небесним господарем на самоті.
Аж раптом усе захопилося тьмою;
Щось у комині нестримно горить.
О, місяцю ясний, як би ж то з тобою
Підвестися в спогадів вічную мить?
Покинути Землю й за небо безкрає
Піти за тобою молочним шляхом...
Закоханим зірки на небі палають
І вводять в оману своїм торжеством.
Промчатись країною рідних людей,
Зустрітися з тризубом-братом,
Покинути пристрасті різних ідей,
І з ним аж за гори Карпати...
На землю крила не спускати,
А з висоти спостерігати:
Ріднесенькі будиночки ростуть,
В трембіту часу ще гудуть.
Яке прикрасне пізнання,
Що в вікнах світло -
Навмання його вмикають люди!
Чи завжди буде
Горіти вогник в кожній хаті ?..
Мужчина в довгому халаті,
Зачувши дзвін гучний, підніме слухавку:
"Вітаєм, у Вас - син!" - почує він
Прекрасний голос.
А ніч мина... впинить слона,
Який на рід людський так хоче втрапить,
Спроможний кожен з нас,
Щоб загасити смутку час.
Розплющу очі - вже не стіл,
А ліжко... це був лиш сон
І, наче той армагедон,
Звалив мене.
В вікно дивлюсь - на небі сонце...
Знов ощасливить всіх своїм єством
І стане вічним божеством
Земної теплоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011
Амуростверджуючі фрази,
В рядках неписаних віршів,
Взаємопочуттів оазис,
- Він навіть цього не хотів.
Це не остання примха з його боку,
У нього їх ще про запас.
Він знов прийде раз на півроку
Підвищувати мастерклас.
12 грудня 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301431
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.12.2011
Зробивши будніх днів гримасу,
Орієнтовану в глядацьку масу,
Стояв на сцені, щиро посміхався,
Поклони бив, оваціями упивався.
Відкрила темряву завіса.
Заклякли кроки: хтось вийшов.
Огненне диво - промінь крізь щілину -
Приховувало щось від нас.
І було два обличчя:
Одне - у дзеркалі, а друге - в потойбіччі.
Лиш макіяж творив ілюзію живого.
...кохала дівчина цього малого.
Крізь сміттєвоза сморід
Благословили їхній рід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011
Всё былое опровергнуто.
Потому и вспомнить лень,
Как весна прощалась, согнуто
За окном цвела сирень.
Как участию свеча
Подверглась; глаза сверкали.
Я сказала давеча,
Что морщины подыграли.
Целиком предстал ты важностью,
После гонор сей устал.
Разразился ангел влажностью
На твой мнимый пъедестал.
Мне душой было поручено
Поощрять небес посланника
Лепетом влюбленных и удрученно
Зажигать дыханьем ношу ночника.
14.09.03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300429
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2011
Лише тому, кого насправді любиш,
Висловлюєш свою відразу.
Бо те, що єсть душа - глибинна суть -
Ти не збагнеш одразу.
Ти радше віриш у чуття,
Яке спада на голову раптово,
Та все це хибне і пусте,
За ним стоїть крихкеє слово.
А істинну любов не демонструють,
Про неї не кричать афіші.
Вона, як одинокий корабель,
З якого похапцем втікають миші.
Правдива ж бо любов соромя`злива.
Вона за себе не наважиться сказати.
Приховуємо й ми те щире почуття,
Нам залишається любити і мовчати.
Лише тому, кого насправді люблю,
Навчуся говорити знов і знов,
Що незбагненне це життя
І в нім є справжняя любов.
березень 2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2011