| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Казково? Радісно? Бентежно!!!
Що далі? Сама й не знаю...
Люблю тебе безмежно!
Важко, важко, але кохаю!!!
Доню, донечко рідненька!!!
Куди ж нас доля заведе?
Ти така іще маленька,
а обличчя твоє уже сумне!
Смійся, дитино голубоока
Ні в чому не винна ти!!!
В тебе є бабусина турбота
Іншої нема, винні батьки!
Знаю, що мами бракує,
А про батька промовчу!
Знай, я теж за тобою сумую,
Навіть, коли на парах і вчу!
Ти думаєш,що я не хочу,
Щоб мала повноцінну сім'ю?!
Заради цього вроду дівочу
Втрачу,а щастя тобі віднайду!
За усмішку щиру, веселу
За белькотіння твоє смішне!
Я вирішу безглузду дилему
Доля, знаю, в кут не заведе!
Вітьчима - батька золотого
Знайду тобі не сама!!
Усе, доню, в житті від Бога!
І ти від Нього дарунок, ти - моє ЖИТТЯ!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Закладено безліч почуттів
У реченні з двох слів!
А слова ці простенькі,
Знає їх навіть дурненький!
Говорить їх тато й мама,
Брат,сват й стара баба.
Говорить той,хто хоче
Правду сказати в очі!
Ту,яка в серці горить,
А інколи,від неї сльоза бринить.
Секрет відкрию, вам скажу
Слова ці - "Я тебе люблю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2012
Як важко тебе кохати...
До тебе з ласкою,а ти
Вмієш лише бурчати
Гримнути дверима і піти!
День все стає нестерпним,
Додому не хочу вертатись.
Поглядом зустрінеш впертим,
А мені доведеться усміхатись!
Як справи, вже не питаєш,
Всеодно як самопочуття.
Уваги на мене не звертаєш,
Тоді навіщо тобі потрібна я?
Вночі мене не обнімаєш,
Ані ласки, ані тепла...
Очі навмисне закриваєш,-
"Відстань,краще спи мала!"
То як далі нам бути?
Якщо, мов служниця живу!
Мовчати?Важко вдихнути?!
Терпіти?!Бо, бач, люблю!
Набридло вигляд робити,
Що все нормально,все клас!
В груди себе сильно бити,
Кричати,що мій чоловік скарб!Алмаз!
Як важко тебе кохати,
Як важко від тебе піти!
Що робити?Що сказати?
Де вірний вихід знайти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012
Це була музика душі,
Тепло і радість навівала.
Дощ стукав по вікні,
А я на плечі у тебе засинала.
Все слухала - стук...стук...стук..
І, як він шепоче: "Кохаю"
Що приречина до страшних мук,
Тоді не здогадувалась,не знала.
Руками волосся ласкав,
Цілував його та леліяв.
Дивився в очі і казав:
"Про таку як ти і не мріяв..."
Сп'яніла пристрастю,мов вином.
Повірила і вся тобі віддалась.
Було це маренням чи сном,
Не знала, від щастя посміхалась!
Дощ все ще б'є у вікно,
Ніч так швидко проминала.
Настав ранок,а мені всеодно.
Обнявши міцно його не відпускала.
Жагучі поцілунки дарували вуста,
Їх тіло пило жадібно,наче нектар.
Поглинало,що б дістатися дна
Пристрасті неоціненний дар!
Дощ...все ще дощ на дворі.
Тісно коханого обнімаю.
"Ти так потрібен мені,
Як я сильно тебе кохаю"
Та мов грім серед ясного неба,
Він скинувся, встав і одягався.
"Дякую за ніч, ти мені більше не треба,
Просто тобою скористався..."
Слова,мов меч пронзили душу
І голос тримтів мій: "Не йди..."
Відповів:"На роботі бути мушу,
А ти, що хочеш, то й роби!"
Сльозами захлинаючись благала,
Прикривши тіло алтасом вогким.
Впала на коліна і від болю кричала:
"Нащо вночі залишилась з ним!!!"
Крах мрій, що здавались сном.
Тільки солені росинки капали на руки,
Вони,як той дощ, що ще паде за вікном,
Холодні, одинокі і приречені на муки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Я твій номер з мобільного витираю,
Чому це роблю? Напам'ять всеодно знаю!
"Кохаю, кохаю, кохаю,-звучить у голові,-
Благаю,благаю,прошу,подзвони мені!"
Слова ці болючі, нестримні, печальні
Я хочу знов опинитись у твоїй спальні!!!
Подивитись в очі, поцілувати в носик
Шепнути на вушко "Я сумувала, котик"
І ніби в мареннях весь час існую,
Що ми знов разом і губи твої цілую!
І телефон беру щомиті, дивлячись на дісплей
В надії,що смс від тебе:"Мала,вертайся все окей!"
Але знов захопила жорстока реалія...
Я в Чернівцях,а ти в літаку, рейс "Україна - Італія"
Все...ставлю крапку, не можу писати...
Сльози...клята любов...буду його чекати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2012
Чому я слухаю повільні настальгічні пісні?
Які так розривать мою душу!!!
І кохання кайдани такі холодні, такі тісні,
Коханням мучатись чи я повинна,чи я мушу?
Ти холодний мов брила в океані льодяна
І слова від тебе теплого я не чую.
Так, між нами перепона – стіна вікова,
але всеодно за тобою ,милий мій, сумую.
Подарунки твої зовсім не важливі мені,
Не через них я в ліжко з тобою лягала.
Хочу лише одне, одне довести тобі,
Що таким як ти є я тебе покохала!!!
Що буде далі з нами я гадки немаю,
Можливо я руйную собі життя...
Але я чистим серцем тебе кохаю,
Ти той єдиний, ти половинка моя!!!!
І хай твоя допитлива, безглузда ревність
Дасть шлях теплим довірливим почуттям.
І прошу,довіряй мені, май певність.
Що я лише твоя і нікому тебе не віддам.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2012
І ти ідеш тернистою дорогою,
Ідеш, збиваєш ноги в кров.
І ти переймаєшся новою тривогою
Роблячи помилку знов і знов.
Пішла, довірилась,можливо й не знала,
Що зовсім інший він, лихий.
І вночі його ти щиро запитала,
чому на обличчі образ сумний?
А він водночас журиться і сміється
Говорячи , що повія справжня ти!
Що на кого хочеш поведешся ,
А він використав тебе для гри.
Очі у відчаї, сльозами повиті,
Адже чесною дівчиною була ти
Дає гроші,брудні,горем ситі.
А ти не можеш спинити своєї сльози
Тікаєш в роздумах гірких безумних.
Картаєш себе,що гріх на плечі.
І зустрінеш ще не одних таких бездушних,
Ніхто не допоможе у тернистому шляху тобі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012
Діво Маріє, Пречиста Ти!
Вислухай провини мої!
Не можу відповіді знайти
На питання я свої.
Діво Маріє, Пречиста Ти!
Каюся я перед Тобою.
Не знаю де терпіння знайти,
Не знаю , що робити із собою.
Не знаю куди доля поверне,
Не знаю, що життя покаже.
Може й смерть мене обійме
І нічого мені й не скаже!
Молюся до Тебе і прошу знов,
Прости гріхи вчинені мною.
Поверни втрачену любов,
Бо не знаю, що коїться зі мною.
Діво Маріє, Ти сина зродила,
А я залишилась з дочкою.
Мене любов коханого підвела.
Утік , скориставшись мною.
А серце невпинно вогнем пече.
Я втратила останню надію.
Сльоза солена по щоці тече,
Лиш в тебе я Боже вірю!
Допоможи, Боже, мені забути
Назавжди образ, голос його,
Щоб легко могла я вдихнути
Позбавившись болю свого.
Молюся до Бога і благаю -
Дай здоров’я дочці і мені.
Бо в серці хаос і я не знаю
Чи ще помолюся я Тобі.
Боже, дай мені ще сили!
Жити на вбогім світі цім.
Хочу, що ми з ним поговорили,
А не жили в царстві німім.
Господи, взиваю ім’я Твоє
Щиро сердечно прошу.
Нехай загоїться серце моє,
Без того єдиного не проживу!!!
Знай Господи , згрішила я,
Бо покохала без тями того
Для кого правда - брехня,
А любов – отрута моя.
І я Тобі молитву шепочу
Про те, щоб гріхи Ти простив.
Я бачила лиш те, що хочу,
А Ти мені Боже очі відкрив.
Закінчу я лиш такими рядками:
Нехай від болі лишиться тільки тінь,
Моя любов пройде з роками,
А Ти пробач нам Господи.
Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012
В твоїх долонях мої руки
І солодкий подих небуття.
Не хотіла я б знати ті муки
Які принесли наші почуття.
Сльози , відчай і молитви
Мов прокляття ця любов!
Ми знаємо як важко любити,
Але робимо це знов і знов.
Мої долоні в твоїх руках
А погляд в серці твоєму.
Мій поцілунок на твоїх губах,
Ти назавжди в житті моєму.
Без тебе так важко прожити цю мить,
Довгу мить під відомою назвою – життя.
Сум мов заноза в серці глибоко сидить
А ти й не здогадуєшся про мої почуття.
Бути з тобою не можливо й складно.
Втратити нас не в змозі я.
Усе щось не так завжди щось не ладно
Але уявити без тебе не можу свого життя
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2012
Дощ, морок, пітьма...
Ніч в її душі засилилась!
Вона залишилась одна
І перед церквою молилась.
Повзла, коліна стерши в рани,
Сльоза зронилася гірка,
Печаль закутала її в кайдани!
Залишилась мати одна.
Повзла вона до церковного входу.
Молилась благала життя!
Просила позбавити страшного болю,
Від якого вмирало її дитя.
А в ту ненасну годину,
Коли слова летіли в небеса.
Рятували від смерті її дитину,
Але залишилась мати сама.
«Врятуй, Боже, мою дитяту,
Пелюсток тендітний мій.
Забери від неї хворобу кляту,
Благослови! Теплом загрій! »
З церкви бачили пелюстки за вікном
Та жінку яка низько схилилась.
Вона заснула вічним божим сном
Й червоними пелюстками вкрилась.
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012