| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Людина може жити стільки,
Наскільки довго інші люди її знають.
Але тут є одне важливе “тільки”:
З сухого дерева плоди не виростають.
Тому, якщо ти хочеш жити вічно,
Запам’ятай велику істину природи:
Будуй своє життя логічно
І не забруднюй іншим людям води.
Ти маєш бути кожен день активним,
Робити добрі справи для усього світу.
Якщо ти будеш, як усі, пасивним –
Займеш останню букву алфавіту.
Найди людей близьких собі по духу,
І з ними починай творити,
Бо повноцінно неможливо жить без руху.
Тим паче, нові гори підкорити.
Своїх ідей боятися не треба,
Соромитися також не потрібно мрій.
У кожного із нас в житті своя потреба,
Та на відміну від усіх ти просто ДІЙ.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413215
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2013
Ти бачиш ціль і йдеш до неї,
Ніщо тебе з дороги не зіб’є.
І швидко будеш мати привілеї,
Бо знаєш, хто за цим столом круп’є.
В цій грі, що всі життям зовуть,
Ти той, хто карти роздає.
Захочеш, і всі добре заживуть,
Бо все в руках у того, хто здає.
І на руках козирні карти будеш мати,
І виграти ти зможеш без проблем.
Лише потрібно взяти й грати,
Щоб не лишитись на руках з нулем.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2013
Кохання – це коли я знаю, які на смак твої сльози,
Що тоненьким струмочком стікаються до твоїх губ.
Коли довкола не закінчуються грози,
А ми стоїмо удвох, і у нас не попадає зуб на зуб.
Кохання – це коли я стискаю твою руку
І відчуваю в кінчиках пальців відголос серцебиття.
Коли погрузли по коліна у багнюку,
А ти свої теплом підтримуєш у мені іскорку життя.
Кохання – це коли ти станеш матір’ю наших дітей,
І в маленької дівчинки будуть твої волосся та очі.
Коли я постійно чекаю від тебе вістей,
А ти мені снишся щоночі.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2013
Я глядітиму на тебе, будем обійматись
Й так легенько носиками будемо торкатись,
Потім ніжно дотиками будем спілкуватись,
І нарешті поцілунками будем покриватись.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2013
На небі повний місяць сяє,
І зорі всі у мене за вікном.
Вони далеко і неначе грають,
Коли мерехкотять усі та в унісон.
Так і кохання між людьми буває,
Долає відстані, хоч де б ми не були.
Ти головне будь зіркою, що сяє,
І теплим променем допомагай мені.
Кохання не можливо описати,
Воно живе в середині, в мені.
Воно допомагає жить і працювати,
І надихає творчо, навіть уві сні.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2013
Давай з тобою сидіти, мовчати.
Сидіти, мовчати, за руки тримати.
Коли вже захочеш ти слово сказати,
Покажу, що нам є про що помовчати.
Ми будем на лавці сидіти, мовчати.
Мовчати про те, що так важко сказати.
Вже стало так холодно, хочеться спати.
А ми і надалі будем просто мовчати.
Вже сонце зайшло, а ми будем мовчати
І жадібно слово за словом ковтати.
Здається вже досить і треба кричати,
Але ми і далі будем тихо мовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013
Не плач моє яскраве сонце.
Чому душа твоя болить?
Коли підуть дощі в віконці,
Я буду поряд, щоб зігріть.
Я заберу весь холод в тебе
Й розчиню повність в собі.
Й твоє велике серце в мене
Буде одним, одним в житті.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013
Якщо все небо стало чорним,
І ти не бачиш куди йти,
Здається все нерукотворним
І хочеться лише втекти.
Згадай найкращі всі моменти
І усміхнись сама собі,
Бо все життя лише фрагменти,
Які розкласти лиш тобі.
Я буду завжди поруч тебе,
І навіть всі вітри землі
Не виведуть мене із себе,
І не сховають у імлі.
А твоя усмішка чарівна
Розсіє всю ту чорноту.
Лиш пам’ятай, що ти царівна
Та маєш душу золоту.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2013
Бандити при владі приймають закони,
Які лиш роз’єднують, творять кордони.
Будують для мови вони перепони,
А самі в цей час далі пхають закони.
Віддати мільйони їм прокуратурі,
Це дуже вже легко зробити в натурі.
Лиш пальцем натиснуть по клавіатурі,
А всі результати відчуєш на шкурі.
Забрати їм землю в простого народу
Те саме, що плюнути з мосту у воду.
Відходами знищити нашу природу,
Це теж легко зроблять за винагороду.
Побити чи вбити для них не проблема,
Бо так вже працює вся їхня система.
А ти є для них звичайна нікчема,
Така от проста незамудрена схема.
В країні такій нереально вже жити,
І в цій ситуації мрій не здійснити.
Ти хочеш, щоб краще жили твої діти?
Подумай! Можливо, пора щось змінити!
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407346
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2013
Іноді хочеться комусь щось сказати.
Іноді просто не можеш мовчати.
Іноді кращого хочеться мати.
Іноді просто дорогу вказати.
Все, що хтось вибере - правильним буде.
Все, що не вибере - просто забуде.
В цих всіх випадках, щось та й прибуде.
Зараз тебе хтось візьме та й розбуде.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407095
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2013
Сидіти поруч, очі в очі,
Не помічати все навкруг,
Лиш відчувати теплий дотик,
І ніжний поцілунок губ.
І просто взяти руку в руку,
Де є безмежна тишина,
І розмовляти серця стуком,
Що заміняє нам слова.
Оце, напевно, є кохання,
Яке не хочеться втрачать,
І хто відчув таке бажання,
Той може гори підіймать.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2013
Спокій, сірість, тишина,
Хвилі, чайки, вітер.
Пристань, вечір, глибина
І дисплей без літер.
Телефон, стопа, рука,
Камінь, шорти, квіти.
Хтось далеко десь гука,
Швидше за все діти.
Зірка, хмари, відчуття,
Чую хтось сміється.
Хочеться пізнать буття,
В грудях серце б’ється.
Я встаю, іду назад,
Стало прохолодно.
Хочеться чужих порад,
Бо в душі голодно.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406844
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2013
Місяць – Зорі.
Грає – В морі.
Тьмяно – Сяють.
Світлом – Грають.
Хмари – Бранці.
Легко – В танці.
Ідуть – Літають.
Вітром – Ридають.
Хвилі – Тихо.
Біжать – В лихо.
Швидко – Ранять.
Дуже – Манять.
Серце – Сильно.
Майже – В насильно.
Вже – Туманять.
Байдуже – Дурманять.
© Віталій Мочарський
Вірш читається як по горизонталі, так і по вертикалі.
Існує 3 основних способи прочитати вірш: 1) Прочитати по горизонталі від початку до кінця; 2) Прочитати наскрізно по вертикалі (зверху-вниз), спочатку всі слова лівіше тире, потім - правіше; 3) Прочитати по вертикалі кожен стовпчик окремо, спочатку у першому стовпчику всі слова лівіше тире, а потім - правіше, аналогічно всі інші стовпчики до кінця, в цьому випадку міняється рима.
В загальному способів прочитати вірш є більше, ніж 3, оскільки можна читати по ламаних лініях, використовуючи різні комбінації тощо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406843
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2013
Я щиро дякую за все:
За кожен дотик, всі хвилини,
За теплий подих, ті есе,
За поцілунки, сліз краплини.
За те, що ти давно колись
Мені багато обіцяла,
За те, що мрії не збулись,
За те, що сни мені відтяла
За зиму, темряву, перон,
Холодний вітер, сніг, негоду,
За те, що був пустим вагон,
За те, що вкрала насолоду.
Я довго так тебе гукав
На станції “Свого Кохання”.
Та потяг мій чекать не став
І випустив лиш звук зітхання.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2013
Ти хочеш бути іншою, а не собою?
Вдіваєш сотні масок, шукаєш нові ролі?
То глянь у дзеркало, зніми весь грим рукою,
А ні – тоді і далі лиш існуй в неволі.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2013
Пам’ятаю той день вже погаслий,
Телефон з есемескою в своїх руках:
“Слухай світ, він прекрасний”!
Ці слова назавжди у думках.
Ти навчила мене бути чесним
І любити навколишній світ.
А до тебе я був безтілесним,
І без тебе я був пустоцвіт.
Пам’ятаю як вперше з тобою,
Я почув звуки цього життя.
І вони вже назавжди зі мною,
Ці прекрасні і ніжні чуття.
Ти мій вчитель і ангел, і воля,
Ти є промінь в моєму вікні.
Моя зустріч з тобою – це доля,
І на неї чекав я всі дні.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2013
Кохаю кохану, кохати кохаю,
Кохану кохаю коханим коханням.
Кохаю кохання, кохатись кохаю,
Кохає коханого кохана коханням.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2013
Я ніколи не купався в багатстві і злоті,
Бо ж ніколи насправді цього не хотів.
Виривав з свого тіла кров’яні шматки плоті,
Щоб закинуть їх в сотні голодних ротів.
Завжди грав непотрібні й ненависні ролі
І хотів, щоб за це мене глядач любив.
Відчував як печуть мене рани від солі
Та жадав, щоб цей біль мене раптом убив.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404811
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2013
Тім-там, тім-там,
Пора спатоньки йти нам.
Тін-тон, тін-тон,
Хай спокійним буде сон.
Тік-так, тік-так,
Це годинник лічить в такт.
Тіп-топ, тіп-топ,
Вже у снах калейдоскоп.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2013
Я все ж кохатиму тебе,
Чекатиму крізь осінь,
І через сотню-другу літ
Скажу тобі: “Кохаю досі!”
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2013
Люблю Львів
За старовинність.
Люблю Львів
За його невинність.
Люблю Львів
За його бруківку.
Люблю Львів
За чудову мандрівку.
Люблю Львів
За вузенькі вулички.
Люблю Львів
За кав’ярні і булочки.
Люблю Львів
За запах кави.
Люблю Львів
За відчуття слави.
Люблю Львів
За місця, де був.
Люблю Львів
За місця, що чув.
Люблю Львів
За Площу Ринок.
Люблю Львів
За безліч сходинок.
Люблю Львів
За Високий Замок.
Люблю Львів
За відсутність рамок.
Люблю Львів
За хороших людей.
Люблю Львів
За те, що музей.
Люблю Львів
За те, що всіх чує.
Люблю Львів
За те, що існує.
Люблю Львів…
Просто люблю…
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2013
Прекрасного, ніжного, осіннього ранку
Я б кави у ліжко приніс філіжанку.
До кави поставив би ще круасана.
Принісши, сказав би: “Привітик, кохана!”
А ти, наче янгол, мені б позіхнула
І солодко так із спросоння зітхнула.
А потім піднялась і сіла у ліжку,
І смішно рукою почухала б ніжку.
Ти взяла б у руки фарфорову чашку,
Вдихнула б тепло, наче квітку-ромашку.
А потім так мило мені б усміхнулась
Й жагуче до губ моїх враз пригорнулась.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2013
Дозволь заснути у твоїх руках
І полежати так хоча б хвилину.
Я хочу бачити нас двох у снах
І берегти тебе, малу дитину.
Дозволь заснути у твоїх руках
І бачити прекрасний захід сонця.
Літати в небі хочу, наче птах,
І насолоджуватись роллю охоронця.
Дозволь заснути у твоїх руках
І кожен вечір лиш з тобою засинати.
Пройти увесь важкий життєвий шлях
І день за днем із твоїх рук розпочинати.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2013
Хіба кросівки не схожі на людей?
Хіба вони не створені з ідей?
Хіба вони не повністю як ми?
Хіба всередині у них нема пітьми?
Вони, як ми, існують тільки в парі.
Вони, як ми, стоять на тротуарі.
Вони, як ми, бувають різні зовні.
Вони, як ми, не вивернеш назовні.
Кросівки можуть також забруднитись,
Вони, як люди, можуть взяти і умитись.
Старіють, як і все навколо,
І можуть виглядати дуже кволо.
Кросівки можуть , як і ми, порватись,
Як люди, можуть просто усміхатись.
І стильними вони бувають,
Погоду дуже чітко відчувають.
Кросівки ідеальний варіант кохання,
Кохання, що існує без страждання.
Вірніших за кросівки не існує,
Бо тільки в парі там гармонія панує.
Давай з тобою будем як вони.
Якщо погоджуєшся – просто подзвони.
Ми будем крокувати поруч завжди
І переступим через різні негаразди.
Ми будем разом в будь-яку погоду,
Якщо дощі, ми разом зайдем в воду.
Без тебе я не зможу крок зробити,
Бо тільки в парі всі кросівки можуть жити.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2013
Пройде один десяток років,
Та змінимось і ти, і я.
Вперед зроблю багато кроків,
А в тебе вже буде сім’я.
І от в осінню теплу пору,
Коли не білий ще поріг.
Тебе побачу без мінору
На перехресті двох доріг.
Ітимеш гордо, наче пава,
Проте ти будеш не сама:
Праворуч – дівчинка яскрава,
Ліворуч – пустота німа.
Мене помітиш – усміхнешся
І скажеш лагідно: “Привіт.”
Поцілувать мій стан хитнешся,
З-під ніг у мене вийде світ.
Я запитаю про здоров’я,
Сім’ю, кар’єру, про дітей.
І в мене буде безголов’я,
Не чутиму твоїх вістей.
Ти скажеш, що була заміжня,
І дочка в тебе є тепер,
У шлюбі була менше тижня,
А потім чоловік помер.
Заплачеш, скажеш: “Випадково.”
Зла доля крутить нас як сніг,
Бо все у вас було казково,
А потім твій коханий зліг.
Я буду слухати й ридати,
Бо все, що сталось – це удар,
Рукою очі й ніс втирати,
Бо це важкий для всіх тягар.
Ти запитаєш: “Як там в тебе?”
А я не знаю, що сказать.
Прожив роки я не для себе,
Немаю я що показать.
Ти не спитаєш про причину,
А просто скажеш, що спішиш.
І пальцем забереш росину,
І знову мозок зворушиш.
Ми попрощаємось, як друзі,
І розійдемось хто куди.
А я піду увесь в напрузі,
Лише залишу ніг сліди.
Ти так не взнаєш, що і далі
Кохаю я тебе одну.
І сутність знов буде в печалі
На дні якої я тону.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2013
Гроза
Ти сиділа вдома на підвіконні
І рукою торкалась холодного скла.
Ти сиділа в кімнаті, де стіни бетонні,
Й по щоці, наче річка, сльоза лиш текла.
Ти сиділа, дивилась на дощ, на калюжі,
На дерева, будинки, на небо, людей.
Всі навколо, здавалося, просто байдужі,
І ридання важке так і рвалось з грудей.
Ця гроза, ніби спогад з минулого була,
Із тих днів, коли в щасті купалася ти.
Ну а вітер, цей вітер ти точно вже чула,
І від звуків його так хотілось втекти.
А колись ти любила дивитись на хмари,
Танцювати під музику грому й дощу,
Цілувати його - все це було як чари,
В цей же час він шептав: "Я тебе захищу".
Він поеми складав, щоб тобі розказати,
Ти прекрасна й єдина для нього в житті.
Всім єством він хотів це тобі показати,
Щоб кохання його не було в забутті.
Ти кохала його, як дитя, до безтями,
І здавалось, що дихаєш з ним в унісон.
Ти вмивалася просто його почуттями
І цілунками ви спілкувались крізь сон.
Ну а потім ти вибрала свою кар'єру,
Забувати почала про свою любов.
Він сховався до свого тісного вольєру,
Між високих, міцних, кам'яних забудов.
Ти знайшла більш багатого та одружилась,
В цій сім'ї народила ти двоє дітей.
Потім раптом від сну цього ти пробудилась,
Зрозумівши, коханню не треба грошей.
З тих часів ненавиділа більше грозу ти,
Під якою ви часто гуляли колись.
Ти хотіла його просто взяти й забути,
Та натомість з очей просто сльози лились.
Він надалі обожнював твою натуру,
Засинав із коханням у своїх думках.
І у снах він ліпив давньогрецьку скульптуру,
І її, в тих же снах, він носив на руках.
А гроза була символом твого кохання,
Про яке так хотілося всім розказать.
Та змінила його ти на символ страждання,
Про який із сльозами потрібно мовчать.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2013
Пізно? – Знаю.
Темно? – Може.
Вітер? – Крає.
Холод? – Схоже.
Море? – Близько.
Гори? – Поруч.
Зорі? – Низько.
Місяць? – Обруч.
Ти? – Прекрасна.
Я? – Сумую.
Ніч? – Преясна.
Серце? – Чую.
Ниє? – Трішки.
Плачеш? – Досить.
Очі? – Кішки.
Мозок? – Просить.
Спати? – Треба.
Я? – Пізніше.
Ангел? – Неба.
Сон? – Міцніше.
Плечі? – Стисну.
Губи? – Сильно.
Всю? – Притисну.
Впав? – Безсильно.
© Віталій Мочарський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2013