| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Візьми мене за руку просто
не треба довгих слів і чесних фраз
Я не страждала від війни і Голокосту
не маю фотографії "в анфас"
мені не треба жалю чи потіхи
і без потреби коми та крапки
я маю тіло і водночас я безлика
бо виражаю думку без мети
розумні речення сьогодні ні до чого
і покаянню теж прийде свій час
а зараз просто помовчи без свого
отого страху утекти від мас
Я наодинці але не самотня
він не щасливий але не один
нема турбот і не буває безтурботніх
немає цілих без потрібних половин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Знову цей дивний сон... Я ж наче провела собі сеанс психотерапії, розібралась при нашому останньому "побаченні" з собою та розставила крапки. Тривалийй час я не згадувала про тебе, та моя підсвідомість, як завжди, підкинула мені матеріал для роздумів. Тебе, котрий так несміливо, невиразно, неясно показав мені, що хоче бути поруч... Висновок - я хвора.
Не тобою, не любовю, не стражданням.... а простим...страхом
Страх роїдає людей зсередини. Хтось боїться павуків, хтось темряви, хтось втратити акції, а хтось залишитись наодинці. Та всі, всі без винятку бояться невдач... Закохатись, відкритись, повірити та провались.... О ні, оце вже ні...
Я не говорю собі такого, свідомо, очевидно. Та підсвідомість наводить на інші думки
Те, що вона мені твоїм образом показує наскільки мені страшно, можливо таки дасть мені шанс піти далі. Проте чим довше я сама, тим мені краще... бути самій.
У мене не виникає потреби у комусь, в розумінні, в потребі отого романтичного персонажу в моєму житті, того, кого я кохатиму до віку, хто піклуватиметься про мене. я розумію те, що бажання віддавати тепло я можу втілювати на простих оточуююих, будь це друзі, родичі, чи , навіть, незайомі. А бажання тепла і розуміння з часом стає все меншим, його подавляє усвідомлення, страх. А "проблиски"!, які часом трапляються, я просто посилаю на....
Для чого оце зовсім непоетичне, без зворотів і красивих фраз довге висловлювання на тему"без теми"? Просто втілюю в життя оцю мою потребу у розумінні. Тепер уже вистарчає просто виставити в неті кілька речень, не чекаючи відповіді. це як виговоритись.
Чим більше людина бачить, чим більше вона розуміє, тим менше хоче знати. Я раніше завше казала, що краще нічого не відчувати... В мене був цей період, місяці без відчуттів. Ні страху, ні любові, ні болі, нічого.... байдужість, пустота. Мій мозок усвідомлював свою природню реакцію на ті чи інші події, але якось дивно себе поводив, не даючи мені на них реагувати. Це наче дивитись на дії свого тіла збоку, наче це хтось інший.
Раніше думала, що "кохання без відповіді так жахливо", а зараз розумію, що це дурниці. Так, кожній людині хочеться бути з кимсоь, відчувати ою потребу в комусь і відчувати себе потрібною, проте...
Стільки фраз, стільки питань, стільки відповідей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312984
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.02.2012
так важко бути тут, знаючи, що колись було там... але ти тут. тут. і нікуди звідси не дінешся. жорсткий депресняк і просто хочеться туди. там нема нікого, там ніхто для тебе не існує, ти є ніким для нікого. тебе нема, їх нема, вас нема. просто це все там. там легко, байдуже, нудно , байдуже, постійно, байдуже, мокро, байдуже.... це все там.втома, постійна втома, апатія, зміни. "Там" тебе змінило, ти була там, а коли його покинула, то залишила себе там. якого фіга?!!!!!!!!!!!!це не тубує, там нема турбот, там... це все там.
що тут? нікому до тебе діла нема, так як і там, але там -особливо
я буду там.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309129
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.01.2012
йому було простіше ненавидіти і щоб його ненавиділи... він вважав себе злим генієм, котрий нищить все, до чого торкається - Моріарті... Навіть саме щире і ніжне він намагався запевнити себе, що використає та викине, казав, що у нього нема совісті і йому не буде боляче, бо уже було...
Схема проста " він - біль-ненависть, злоба та звинувачення"... Порушено стандартий план. замість злоби і ненависті ніжність і жалість. ніжність до єства, яке теж прагне любові, жалість до "святого переконання, у тому, що я злий" і любов, бо вона любить всіх, вона живе заповідями, серед яких є та, в котрій говориться про любов до ближніх.
Йому простіше було щоб його ненавиділи, тоді б проста схема мала логічне завершення "ненависть - покаяння - жалість до себе, бо не можеш змінитись"... Проста схема порушена. Виключено ненависть в надії на те, що колись він зрозуміє, що не варто ховатись за тим колишнім болем і шукати йому виправдання надуманим захистом. Занадто легко потонути у брехні, а от побачити і знову вдихнути повітря...
Жорстоко ламати чиїсь схеми і переконання, навіть він цього ще не зрозумів. Рано чи пізно він побачить зміну, суть і вихід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309126
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.01.2012
поряд з тобою граю з вогнем
зникає минуле і варте
невірні думки пронизають мечем
і їх не узяти під варту
«минуле-майбутнє» поняття просте
загубиться скоро у часі
і лірики слово дитяче й смішне
чорнилом полите …
верлібри і рими без місця й потреб
приглушують щире бажання
твого поцілунку …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
після того випадку я більше не можу
кохати, бажати чи вірити
в те що можна довірити
себе....
після першої жертви мого цілунку
не можу стримати жалю
й бажання отримати мало
померти...
знову стараюсь мовчати кричати
більше нема на кого
чи оббивати пороги
минуле...
нова і злякана діва сирена русалку
без почуттів з почуттями
чекала копаючи ями
тобою...
тихого шепоту муки совісті
люди чужі із однієї повісті
вже не стануть отими
рідними...
скільки не плач не знайдється правди
на кривду колись завдАну
неправду комусь сказАнну
невірячи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Колонки розриваються, та все рівно чути тихі миті поцілунків з минулого. Засмучений вигляд чергується з веселощами чужого приходу. Самотні не на одинці собою,самотність існує серед людей. Небажання – гострий стан розгубленості,ошуканості, або як виражатися сучасними термінами – чистий похуїзм. Обридли правильні висловлювання і газетна цензура, яка замилює очі вигадками правди.Холодні руки прикріплені до гарячого тіла.
Коли набридає дивитись у стелю, переводжу погляд у вікно.Чекаю поки за ним намалюється обличчя, але занадто високо…. Відсутність крил не є перешкодою полетіти, але сенс? Римовані фрази поховані десь у минулих почуття, суворо-жартівлий стан життя слугує прикриттям для боязливих спогадів,нездійснених мрій і заборонених вагань.
Граматичні помилки, розтерті малюнки, наполовину дописані пісні і гітара без настрою – залишки сьогодення,так званий супровід майбутнього.
Двічі в одну річку не ввійдеш, та можна всоте ставати на ті ж граблі. Як завжди психотерапевтом у цьому особливотяжкому випадку стає папір. Втомлена клавіатура криє матом, коли її піднімаютьо третій годині і починають депресивно товкти.
Коли нарешті розкриються усі маски?Набридлі брехливі слова про правду, хочеться викинути все…
10 мл адреналіну….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307964
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Закриваю розум, поникли думки.
Відчуваю оскому-судому.
Поруч коми стоять, а також крапки,
Не відчутно лише мою втому
Зупинився, завис, збився з шляху
І забув власне ім’я жіноче…
Завантажити файл про минулу війну,
Про розмову і про карі очі.
Як пошкоджені мрії зробити живими,
Як сховати вже витерті сльози,
Коли знову і знову стираєш чужими
Свої власні усмішки, вимірюєш дози?..
Піп…. Крапка, кома, питання:
«пошкоджено новий файл».
Вірус самотності чи кохання?
Кава холодна чи чай?
Нова цигарка, яку не скурила:
«Навіщо тягнути дим»,
Якщо ти учора ще не зомліла,
Не підібрала рим.
Від серця чи розуму вірші?
І пауза, це щось чуже..
Мовчання ягнят чи оскалені миші?
Старечи забуте нове?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
депресія - супер модне слово в сучасному емансимовано-емоційноздурілому суспільстві. її мають всіі, кожен, він, ти і я. життя прекрасне - заспокоєння емоційно неврівноважених істеричник створінь, що називають себе людьми. життя - те що ми маємо, те, що проходить повз не озираючись, а ми кажемо, що маємо його. фіга-з-два.
оглянись. місто, дороги, люди, всі спішать-біжать-стоять. хочуть, але не мають, бо не можуть? можуть, але є ще однин крутий термін "виправдання".
в кожній сумці, голові, в кожному реченні та поясненні, воно всюди. так простіше, бо все чого ми хочемо та не маємо, не робимо, не отримуємо можна пояснити виправданням.
і-нет - супер помічне шкідливе та безпощадне поєднання добра та зла, інформації та дези, потрібного і мотлоху, а головне нас. ми всі тут, хтось повністю,хтось частинкою.
і останнє - любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307841
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Привіт. НУ ось, нарешті, прийшов той час, коли я прощатимусь. Вперше і востаннє)))) Ти був ідеальним в усіх розуміннях цього слова: ідеальна посмішка, найніжніший голос, мякі та сильні руки, і, що найголовніше, ти був моїм, так багато років ти був моїм "ідеальним". Я згорнула тебе в клубочок, замотала в мереживо, поклала в чорну перламутрову коробочку, десь там, біля мого серця, в "глибинах підсвідомості") і ти жив там, так довго. я пробувала знайти тобі аналоги, та всі вони виявлялись невдалими копіями оригіналу, @Made in China@, а я не люблю розмінюватись. Я знаю який ти, тепер я нарешті знаю який ти, ти ідеальний, ти мій, ти коханий. Без особливо виражених зовнішніх ознак, без надлишку почуття гумору, надмірної доброти чи десятьох сережок у вухах. Ти куриш не цигарки і без диму, випиваєш лише ананасовий сік, ти любиш простір, без обмежень, ти любиш волю, політ, повітря.
Ти любиш кохатися, але не грубо і відчайнушно, і не ніжно та довго, ти просто любиш кохатися увісні. Ти любиш кохатись доторком, миттєвостями, так, як не взмозі повторити ніхто.
Ти любиш музику... Не новомодний панк-рок чи український фольк, ти далекий від класики, ти просто любиш слухати природу, живу природу, подалі від машин. Ти любиш, щоб усе навколо було ідеальним. Ти не любиш чекати, та пропри все ти чекаєш на мене, уже стільки років, годин, хвилин, миттєвостей. Ти чекаєш поки я нарешті відпущу тебе.
Ти найживіший з усіх, бо дозволив мені забути і не потребував нагадування, щоб знову зявитись у моєму житті. Так просто, в один день, в зовсім непідходящий момент, я знову повірила, що можна кохати. Ти повернув мені усмішку, якої ніколи не забирав.
Ти надійний, бо завше був зі мною, навіть коли я не бачила, не думала, не вірила і не хотіла тебе знати. Ти мій. Ти є у мене. Ти є у неї, і ти є в кожного, та пропри все ти мій, ідеальний....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307838
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.01.2012
дай мені лише десять хвилин
лише трішки часу з собою
не вимагай причин,
Я не ти і не буду тобою...
Сьогодні мене ледь не вбила,
забажавши отримати мито.
ти кричала, питала, сварила,
в той момент, коли сірим графітом
я черкала колишні портрети
відпустила назовні душу
під звуки скрипки й кларнету
лишень чулися твої "мушу"...
пояснюю, але не зможеш
ти не зможеш цього зрозуміти!
краю цьому не положеш,
я черкатиму сірим графітом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Те, що пишу - занадто інтимно
те, що малюю - моє
відкрита назовні, не значить дивна,
ховаюсь - причина є
Процес... оголяю душу,
закриті штори й вогонь
не палає, його не примусиш
не розтуливши долонь
Витає в повітрі світло
і бавиться грою тіней
малюю, що світ - це тісто
з якого ліплять людей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Старий трамвай серед зимових вулиць
вже доживає спогади твої,
оті, де вперше один з одним ви зіткнулись,
і ваші довгі дні на самоті.
гаряча кава з чорним шоколадом,
а поруч книга, де чужі казки.
дитячі мрії ще ручним прикладом
сильніше вибивають з коліЇ...
І смертне ложе ще не прохололо,
коли за склом отой старий трамвай
дозволив знову щось відчути кволо.
отож як любиш, то не відпускай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
відпустити, просто відпустити
забути незгадавши до кінця,
прожити, все своє життя прожити
це не реально, стримавши серця
кохати, без очікувань кохати
боятися, надіятись та йти
вперед, ані на мить не відставати,
це не реально, як нема мети
минуле в памяті тримати або стерти,
відверто говорити "по душах"
і бути милим надзвичайно впертим
це не реально топлячися у віршах
а що реальність? те, що бачить око?
а може те, за чим болить душа?
ніхто не зна, для кожного пороки,
і віра і реальність лиш своя))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
я – ангел, та позичу свої крила,
щоб не літати і не втратити душі,
щоб не любили і щоб не любила,
щоб не писала ці смішні вірші.
я-ангел, та не вмію більш літати,
приземлене створіння власних рук
щоб не кохали і щоб не кохати,
щоб не пускати думку цю на друк.
я –ангел, та без власного світила
поставлений за крах в передовій
не варто дарувати нові крила,
оскільки ти колись не станеш мій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2012
що є любов? Звичайне слово?
Чи те єдине лЮдське почуття?
Початок всіх начал, основа?
Вона дарує сенс і ціль життя?
Вона по-різному красива і безлика,
вона твоя і зовсім нічия.
Вона холодна, тепла велика,
або бліда, нещасна і мала.
Вона жива, але для когось мертва
сліпа... без слів кричить у час
гидка й прекрасна. Пише про відверте.
Про тебе, мене. Інколи про нас....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2012