| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Я не хочу тебя детка,дерзко?
Безумие опустило мне веки,
печаль будет длиться вечно
мои проблемы палить в сигаретах-
они вам ни к чему,и это заставляет упасть
и смирно принять поражение.
Плевать,я должна уйти,-
позволить тебе уйти. А ты
все держишься
как последняя шлюshkа,
лишь бы связи иметь с нужными людьми.
Иль дело не в этом?
У тебя СПИД . Умирающий доxляк.
Все еще зарабатываешь себе венерические
болезни
с окурками-людьми.
Опять в драных лохмотьях -
я просто устала любить.
Оставляю следы с увядших цветов,
иди за мной,
можешь?Быть за мной.
где-то в зрачках написано ,,pоher мне,,-
я выжгу это в груди.
Мне разорвали сердце,
я не собака,но я та
кого ты травишь.
Вода вонзается в кожу
и я выгибаюсь под действием алкоголя.
Эстетика чувственной боли. Или
просто моральный мазохизм?Мы похожи.
Каждое прикосновение отражается
наслаждением где-то далеко в мозгу.
затягивай свои ласковые ремни ,да потуже
мне не/нравится твой эгоизм.
Опять двуличность,из за тебя,мрачной тени ,
бесконечно тоскливые ночи.
В последнее время ты все меньше нужен мне.
Если ты любишь меня-побегай за мной.
Давай же,напряги извилины -почему?
Иль мне придется дальше
писать стихи.
Эти дешевые стихи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012
Губы красные,духи, -
маски тоже устают быть людьми.
Все что мы делаем-для других.
Давай, я закрою нас на ключи?
Чтоб никто не мешал нам любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012
Оставь меня. Ты делаешь это вновь.
Падаешь с балкона,я держу тебя отчаянно
драпаешь когтями мне руки,
стены бетона
тянешь меня за собой,
Я всегда была за тобой
но устала,хочешь
будь теперь за мной?
Ударяешься головой два раза,
и мы под мостом,лежим полумертвые
тебе уже все равно
и я без чувств давно.
дружба сгорела иль ее не было?
Пистолет у висков-
у нас одинаковая реакция на любовь
раз...
ложь...
жжение..
Я устала бороться с тенями,
и хватит ли сил мне ,
беспомощному,слабому отшельнику
не влюбиться в тебя вновь?
В тщетных стараниях уйти от себя,
Я вечно останусь сама с собой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012
я полюбила вас.так сложно и безответно.
Вы прошли комком в моем горле не раз,
переехали камазом полным фальши
не только друзья никто ,но и вы для
меня уж погасли,неужели я вас спасала ради...
я любила вас,но вы решили помешаться
на ком-то другом,так страсно.
вы обещали быть рядом со мной,и помогать.Но
мне кажется я разлюбила вас.
вы лицемерием убили мои глаза,
я падаю с 9 этажа.
я всегда была за вас,
за вами была!
сколько боли.а ты доволен
молчать-мне нельзя вам ничего сказать,лишь врать,
я научилась у вас многого .за это спасибо
но хватит.
я до сих пор люблю вас,
жаль лишь,что зверь в груди не хочет застрелиться
из-за вашей/моей боли
нет мы все таки никогда не были знакомы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Солнце умерло в луже и
не бывает может быть хуже,
чем обидеть чью-то любовь.
I just want to tell you аdieu,
мой особенный человек,-друг
в нем нет ничего.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012
Равнодушие переломало мне руки
в попытке стать кем-то,
не то чтобы близким,а просто
отвези меня к мосту,ближе
ближе к концу.
You lost me-так холодно и обидно,в снегу
лежать,рыдать,ржать
извиваться под действием стонов,
вколоть себе кокаина
убить сердце лидокаином,чтобы не билось
при виде тебя,нижтожного
ведь ты мне друг,а я для тебя нечто...другое,НЛО.
Я боюсь потерять Вас давно,о нет!
не закрывать веки,ведь Вы пришли посмотреть на меня.
Я никогда-никогда не брошу Вас,
полежите безмолвно рядом со мной
Вашы иголки вонзились в кожу,
молоток разбивает ноги,трещины не дадут уснуть
но поздно ,
смерть полюбила меня.
а вдруг? ты мне вовсе не друг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
О, кто же ты?
Аспирин не поможет,ты слышишь волчий вой ночи,
этой похотливой девке не помогут врачи.
Иди,вали в темноту,на 3 этаж цветы не носи.
Глаза пусты,но добры твои
к сожалению в них злой язык.
Я хочу сказать аdieu ,впервые
не думать о руках,губах,
и мёртвой груди.
Каждое слово ни злое ни доброе,-
мне нужен лидокаин.
Стоять на балконе и
не слышать ветра свист
больнее,чем дохнуть,ламаться,и пить.
Бутылка пуста,и денег нет на ром.
Во мне нет ничего,нет
никого ,чтобы дал ладонь.
Согреться,упасть и влюбиться вновь.
перевлюбиться, чтобы правильно все вышло.
Солнце в луже умерло,
лучи не пробиваются наружу.
Во мне изуродовали любовь.
Кто?Ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327000
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2012
все это лишь зборище алкоголиков,
где каждый ждет помощи в качестве похвалы
где каждый сидит в очереди не слушая,а думая будто эго стихи лучшие.лучшие же сидят сидят тихо и глазами смеються,
из-за ничтожеств,ну что же?они здесь
чтобы напиться,позаниматься чем-нибудь неприличным,и самовлюбиться.
опять ,
я не люблю себя.пожалуй мне лучше сомкнуть уста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Просто я люблю тебя,всю свою жизнь-
так банально и тошно,
что хочется рвать
стены сомнений моих или твоих.
я душевно пьяна и телесно пуста.ведь
мили.между нами милиметры отношений
с другими
я тону,мне мрачно и тоскно,я хочу
проснуться без чувств
я как иголка в сене райдужной оболонки,
ложь.все когда нибудь врут.
ничего такого,это всего лишь очередной испуг
вдруг я стану не просто прохожей?
у меня есть камень которым должно быть сердце,
все изменилось давно,мое лицо,черты
но осталось лишь нутро,блядское,сложное,социопатское
я люблю тебя!..снова...
ты бросил трубку.
окончив любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012
У меня был друг.
Завистлив и груб.
Волчьи глаза
полны унижения и blядства
только и ждут
чтобы разорвать
пастью,
ведь
его уста сделали меня никем,
он рыгает мне смехом в лицо
Но теперь
он идет в тишину,
где згниет
видя в гробу
мое равнодушие.
пусть сопит из-за дерзости.
из-за нее пусть вопит
Я просто хочу сказать,
что в изменчивые времена
друзей
больше нет.
Остается
танцевать наедине
в темноте
и смотреть...
О нет я полон щастья,только
вот разочарование-
кончился ликер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2012
У меня розы кровавые на полу у стены.
Мертвые,брошенные дети
моей пустоты.
Эти убогие стихи
должны быть сожжены.
Ведь я больше не люблю увядшие цветы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Мой позвоночник подобен змее,
котороя крадеться в тихой траве.
Она изгибаеться будто прикована к батарее.
Тремя наручниками из-за которых искривления...
И кашель оскверняет мой смех .
Забирая с собой наружу немножко легких.
Я не творю,не сплю с мужчинами ,я опустошена.
Вчера я пробывала оживить мертвую ткань сердченого центра ,
но все кончилось револьвером.
У меня выкревлен позвоночник...ах,как же он болит!
Особенно в чакре посреди груди.
Он так режет словно в его бабочку залили кислоты.
У меня лихорадка,как солнце прячеться во тьме ,час отчасу взрываясь.
Мне жить осталось всего лишь на две сигареты ,
ведь
я уже не принадлежу к бездарным поэтам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Метелики прокрадуться вихором у мозок.
І соціофобія задимиться новим Я .
Наслідки пришестя любові.Наслідки бога зі смітника.
Ми довго мовчали і я закричала
у слухавку.Кинувши трубку.цигарку.життя.
Ми кволі діти,хворенькі СНІДом.
Ми не вірим в спасіння,ми тримаємось за ручки на різних ліжках.
Зупинитись відчувати,щоб не зненавидіти.
Вийняти крапельницю...Останній спів цикад.
Я живу у місці людей-повій,де ніхто не хоче бути сам.
В кінці кінців мені не залишиться нічого ,окрім як вмирати у петлі на чиїйсь спині.
Поки не закінчиться ув'язнення,і ти не вийдеш із трупом замість лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
Я не могу спать.Опять.
Уже все баранчики прошли на моем потолке.
Белые,черные,один даже с ромашкой во рту.
А я до сих пор не могу.ничего.поделать.с собой.не могу.
В конце концов эти твари начнут падать на меня волками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319279
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2012
кто то гуляет с собачкой,
я же тебя как пачку в мусорный пакет.
зачем мне курить,если у тебя внутри нет сигарет?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2012
Рафаель знайшов на картині Мадонну
Опісля потухла лампочка і янголи стали перегорати дротами...
Зазвичай у його голові шурупи ,та зараз там чиїсь руки
перебирають лукаво
Ейфорія вимкнула у різних кінцях квартири розетки
Трагедія зумовила плач
Кава розлилась по тілу,бо вибухнув чайник
Агонія життя -любов спричинила розлади в хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318788
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 03.03.2012
Прокинувшись цього ранку від запаху своїх думок,
я вирішила влаштувати для тебе вендету.
Мій вбитий родич-емоції захопився тобою у спальнях палацу.
Ти ж позаймавшись з ним любов'ю не кілька разів і не сам,а разом з сестрою викинув на підлогу таверні.
Ти Адольф Гітлер похований в обіймах масонів,
захоплений владною наконечника - свого егоїзму.
Мені байдуже що ти віриш у секс довжиною в життя,
мені байдуже,що ти був моїм богом,
мені огидно,що ти не давав мені свого плеча посмоктати і поцілувати,
лише підставляв кінцівки лизати.
Мені навіть гидко про це пам'ятати,хай згниє час
проведений у смерті з тобою.
Я хочу аби ти звалив з моєї голови,
після того,як зчинив тут базлад мені прийдеться її розбити.
Геть із моєї свідомості,крізь темряву,людей і зруйновані міста.
Вали у свій черговий бордель,спи із собою
я не хочу вчергове захлинатися коньяком.
Чи лікером.
Мені не хочеться тобою колотись,ховатись у спробі кричати.
Бо я тепер Сталін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314291
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2012
Знову.Я досягаю міського самадхі.
Коли сміттєзвалищний демократизм,коли аморальна віра
Знову.Я опускаюся в ліфті
по суспільній сходинці.
Лиш би не бачити вас на лезі проблем.
Своїх.
Довбануті наркотичні мозги ,
засмучені,запрацьовані в офісах і вк,
залиті посереднім цитато-ідіотизмом.
Всього навсього черговий розірваний нерв.
Не ваш,а мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314091
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2012
Я тепер коробочка,хоча ні,я завжди була лише захистом для телевізора.
Порожність буття відбилась у моєму нутрі.
Я завжди намагалась віддати людям частину свого шоколаду,
аби їм не було так боляче.
Аби мені не було так страшно.Котитись,підставлятись під чужі шрами на ногах,служити комусь притулком.Постійний фістинг не за гроші.
Він заставляє мене стояти в гіпсі,лежати посеред дороги й чекати
камазу чи вольво.
Скільки я маю віддати цукерок аби ти теж
бажав мене?Скільки я маю зробити кривавих посмішок на шиях,зашивати твої рани аби ти хоча б сказав мені про них?
Я би згідна була вічність лизати твою кров,щоразу приймати її і тебе у себе.
Я би руйнувала вени і нерви,тільки б ти не мовчав смайликом.
Я би кайфувала від свого мазохізму,так як роблю це зараз,навіть сильніше.
Легені роз'їдаються ртуттю,бо ні ти,ніхто інший не дає мені кави.
Я віддаю своє пусте Его,любов без надії на взаємність,
без права торкнутись ,серце обливає мій розум кислотою.
Жоден із знайомих собачок не дає мені печенька.
Я так хочу вівсяного,з кусочками шоколаду.
Я навіть завела собі ілюзорного Санта-Клауса.
Він сушиться на батареї,у нього розламаний череп.
У ньому немає подарунків,він іноді прикидається тобою.
Я розмовляю з журбою,
якби можна було я би хотіла стати для тебе чимсь особливим.
Не третім десятком осені ,я хочу стати богом.Маленьким,крихітним.
Таким схильним до страждань задля тебе божком.
Бо наразі я бомж.
Картонний,нещасний,без солодощів бомж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2012
Ні Санти на батареї,ні літератури...тільки виделки у грудях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2012
Програма під назвою ,,Тато,,ледь не викинула мене з балкону в корзину,на асфальт.Мені тоді було 3 чи 2.
Основним елементом цього ритуалу було запихання виделок у мене.
Відтоді в мені побільшало садо-мазо заліза і в грудях мій тимус проткнутий зубами.Не виробляються Т-лімфоцити.
Я думаю в мене Синдром Дауна ,набутий.Я зааморально ненормально нормальна.
Я стою чи лежу на фасаді будинку.Застрягла в контакті-печалі.
Вниз скочується тіло без розуму,знання без поповнення.
Я бачу як орхідейно-трепетний кролик ледь рухає вушками.
Мені так жаль того чорного депресняка,образу підсвідомості- ніжності,аж тягнуться знівечені пальці притулиться до скривавлених конечностей.
Та раптом люки злетіли у небо,і з каналізацій повиходили страхи.
Чи може просто люди дістали?
Я витягую разом із ребрами, залозою
виделку і ріжу,штрикаю,проколюю свою печаль.
Повільно навколо шиї кишки обплітаю,щоб шарфик мати на зиму,
шлунок комплексам викидаю,почуття у серці і його самого з'їдаю,та мозком запиваю.
Я хочу побачити мертву меланхолію і свою мізантропію.
Бо ж скільки у мене вже можна виделок кидати???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Я розбудив в собі Бога.Він дикий.
Раніше все було в'яло,ліниво,бо я знайшов собі людину.
Насправді ми були нещасливі,бо знали яким буде кінець.
Я бажав одягнутись у нормальні стосунки,побачив криваві шрами на спині поезії.
Прощання із нею було наче під дозою морфію,болезаспокійливо.
Потім чи до я ненавидів її шалено.
Насправді ми були більше ніж творчість дорівнює митець.
Моя короткочасна мрія про стосунки віддалась у нещадне болото.
Вони нас розділили,розламали,переселили на два багряних озера.
Як на мене вони інженери,байдужі хірурги,егоїстичні бізнесмени.
Вони підняли із моїх глибин навіженість.
Я воскресив свою музу,і пальцями ламкими б'ю в клавіші інструменту.
Ридає,рже й реве моя печаль-цей чорний,гріховний рояль.
Шум в голові,в очах потемніло,легені наповнює стужа.
Під рвучі ритми мого серця кров все ллється.Скажена.
Мені здається я падаю вниз у своїй творчій нестямі.
Стоявши на кручі із музою,позбувся всіх стереотипів.
Ми були більшим ніж серце і мозок.
Ми жили в одному тілі,і хоча часто дорікали один одному в нас був один власник.
Любов.
Були,є,і буде-уже не існує.
Я бог.З маленької букви.Звучить моє нове ім'я велично.
Я створюю свій перший шедевр.
Торкання до клавіш слабшають,і музика потроху стихає.
Бо Бог помер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309772
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 28.01.2012
Сьогодні я прокинувся і вперше спробував думати,було важко сконцентруватись,адже по суті я ніколи не розмовляв з людиною.
Думки неохоче заповнювали простір і я грав із ними в мовчанку.
Я завжди сидів у Вк і навіть писав,як йолопи ,,пох,,і ,,нах,,.
Мені було так порожньо почуватися вазою,і чекати на квіти.
Я зрозумів,що всі ми коробки у формі Я.
Ми настільки самотні,що спимо з роботами Воллі,довіряємся маньякам,самі виявляємся моральними гвалтівниками,п'ємо солоний коктейль подарований незнайомцями,колимося вухами,куримо зіницями,фотошопимся нещадно,шукаємо правди,кохаємся один з одним без близькості,всіляко намагаємося подавити в собі того,кого не хочемо боятися.
Ні говорити,ні бачити себе не хочемо.
Тому й втікаємо у пустоту коробок вдивляючись у синій дисплей монітора.
Оновлюєм жадібно,наче опухши із голоду, сторінку.
Всі ми самотні навіть з самими собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2012
Я курю свої пальці і мозок вже не настільки розпалений.
Перші мотиви бас-гітари закрили концерт.
Ілюзія,бо шоу мусить продовжитись,
хоча і з порожніми смітниками.
Вони як завжди очікують чийогось падіння,щоб розбавити у голові свій хаос,
це ж люди.
Удари китайськими паличками тихі,й глухі,не подають сигнали.
Втім раптом хтось починає лупити ногами.
І в стелю летить телефон-відпочиваєш лиш сам із собою.
скривджена звичка-чайник розбила вікно.
Чути пронизливий крик під-,чи може свідомості?
Розпорене тіло дивана і вкрадений апельсин спочива у моєму роті,
та ніщо не заткне тої печалі від моєї руйнації.Наслідок депривації.
Провал у мистецтві,розкриті душевні ящики.
Нарешті побесідую з душею-калікою.
Я знав,що нікчемний,але кулі півмозку не дружать,не розуміють.
Довго ховати від себе свої почуття шкідливо,хворобливо,роздягатись,кричати,бешкетувати.Я кволий.Можливо.
Дію портвейна не зупинити,тож нехай я просто потанцюю з дверима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308619
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2012
Мені нудно.
Кожні дві миті падати,опускатись,підставлятись під твої шрами,
виховувати в собі тирана.
Бажати і нюхати пустоту,розмовляти зі своїми клітинами.
Вставляти шурупи у голову,виправляти своє так зване божевілля.
Чекати коли ти закінчиш свої справи з моїм тілом.З моїм Я.
Поки пихтиш собі,тицяєшся якомога найдужче до моїх бедер.
Хочеш домогтись чи заспокоїтись від мого мовчання.
Мені ліньки кохатись на ліжку із крові,
Де шкіру лоскочуть пальці троянди.
Сумно спостерігати за обличчям багном,
за рухами-голками,за правдою короткої смерті.
Всі ми хочемо трахaтиsь і мати цей у світ,
секс довжиною в життя.
Кожні дві миті ти покидаєш мерця.
Знову спаскудивши день-простирадло,
мені ж прийдеться його у машинці,з собою прати.
Порошком захлинатись,бо бачте,я чергова коханка долі.
Жертва сучасної любові.
Коли люди живуть,як у порно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308427
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2012
У тебе своє життя.
Ти вже купив за дешеві банкноти собі пекінеса,
я ж вже розівчившись стояти,до асфальту притулившись,
дивлюсь на фальшиво-поважну,істоту.
Вона радіє не тобі,не мені у мокрій калюжі,а взагалі-то нікому.
Переважно перебуваючи у труні,
я просуваюсь у пекло по ріці.
Навколо танцюють скелети,виконують піруети.
Над мертвими водами кружляють сірі пташки,й як всі ми падають у багно.
Блохи вже прогризли усю шкіру,
трохи ще й доберуться до м'яса.
Чому я бродяча собака?
Покинутий завод у твоїй голові,я знову змушений там перебувати,чи то він мій?
Там наркомани залишили подарунок-з кров'ю шприц.
Мені начхати,ночувати,їсти з смітника,кайфувати,в мене лінивий СНІД.
Я будую халупу з кісток котячих,бо вже й бомжі не пускають в своїй картонній коробці поспати.
Я би віддався під чужі хтиві ноги,лиш би руки його були чисті.
І це,якщо чесно мій збій системи.Приниження заради любові.
Лиш би знову по ребрам не били,десь глибоко під ними живе,щось жевріє.
Це не вірус і не прагнення волі від долі,
це звичка кутатись об зірвані штори.
Злодії в квартирі.Вкрали кольорове листя з під дисплею монітора.
Все,що мені залишається-це вмирати під колесами чорної машини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308341
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2012
Повісив сам собі на душу ошийник.
Мара застила мені очі,
а в горлі гніздиться любов.До джину.
П'ю жінок у них ховаючи пороки,
бо для музи моєї я брудний безхатько.
Вона залишила мені ліжко із куль на прощання.
Я сплю на тих кулях самотній,
а поки щоночі вмираю,у мене ціляться снайпери.
Може не кілька,а один,це напевно Бог.
Я не вірю у свою зневіру,втім розум все рве,і ридає,і рже тужливо.
Мій Бог беземоційна людина,
бо залазить у мою черепну коробку без гостинців.
Погрітись,помацати,одітись у чергове єство.Як в магазині...
Саме тому,я думаю,що Його не існує,
а в голову хтось інший вставля мікрочіпи.
Як думати,писати,що говорити.Я втрачаю свій вибір.Можливо.
Така індустрія.
Письменництво-хвороба.Я завжди був кволим.
Власноруч себе віддаю у раби охочим людям.
Вони у творах моїх ниючий м'яз взнають і по ньому б'ють.
Я ж задля них,задля мистецтва стою на кручі.Поруч критика залізного ліжка.
Без слів,без зойків,без розмов,
навпроти музи.
Ще одна картина алкоголю.
Життя-це марення п'яного.
Муза неначе в снігу троянда захована,
у пелюстках повитий гріх,
таким здається безневинним.
Без руху мушу устами її губ торкнутись,
бо рух-і ми впадемо у кохання.
Заборонене Богом бажання.
Ще трішки і натхнення поцілую,проте ошийник тягне мене вниз.
Я падаю в пітьму,її обличчя не взнаю.
У мозок преться божевілля,це 21-е століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2012
Лукавить музика від доторків до клавіш піаніно.
Так ніжно забира моє волосся з шиї й повільно спускається долонями униз по моєму тілу.
Я чую листя падає додолу,так само,як моя мрія схопившися за серце опустилась на підлогу.
Старі,обшарпані шпалери,обіsцяні собакою кути, й зів'ялі квіти в вазі пустоти.
Чи то нарциси,чи то айстри?-яка різниця?Мій друг-мій ворог.
Я розмовляла з квітами заливаючись вином,а потім викидала келих у вікно.
Відtrahani повії забираючи готівку,собі купляли дозу героїну,
мені ж Бордо.
Я розбирала свій рояль й складала знов,і знов.
Оргазм,як кокаїн приносила коханка мрія.
Моя жага така зваблива у тканині мерехтливій,
конаючи від насолоди рвала моє отруйне тіло.
Ми з нею,як два ідіоти у божевільній,душею линули до краси.
Вона мене у ліс водила до вождів.
Ті обіцяли силу й дурман трави.Втім я все відмовлявся,от дурний.
Вони свою любов до вбивства вгамували.
Й тепер вона похована в роялі,я ж граю не жаліючи незграбних пальців,із впертістю голодного крука.
Окурки порозкидав навколо й неначе злидар у музиці шукаю бажання,й втіху.
Моє прокурене житття не впізнаю у начебто знайомих звуках.
Все тисну на ті кляті клавіші видовбуючи стогін.
Бокал стискаю у руці сильніше і скло врізається в холодну плоть.
Моя душа за кілька тисяч років мазохізму зникла і я також .
Піду мабуть заберу труп своєї мрії у заготовлену труну,і з нею там в кінці кінців згнию.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308155
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.01.2012