Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Пам’ятаю ту березу в нашому дворі…
Розпускав їй вітер косу – ніжився в гіллі.
Непомічену красуню цілував лиш він
І шептав свої сонати під пташиний дзвін.
Трохи далі - став знайомий… не глибокий, ні,
Хоч здавався нам як море – ми були малі.
Ну, а ліс, дорога, поле, свіжість літніх трав…
Не повернусь вже ніколи – цього я не знав.
Щось залишилось у серці, що зумів зберіг :
Подарунок мами в пісні – справжній оберіг.
В ній тепло, роса, перлина , злитки доброти
Дарувавши попросила : «Лиш не розгуби …»
Ну, а батькові дороги пролягли в житах…
Де зростають колосочки, там не легкий шлях.
І ростив дві стеблинки, мудрість засівав.
Виростають діти швидко – ще тоді не знав.
Пролетів час наче вітер, без зупинок мов -
Не зірвав з будинку даху, не задув любов.
Не під силу всім стихіям наш зламати дім,
Бо… життя там мого батька…, доля мами в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012
Хтось любить осінь, хтось весну…
Комусь зима - це вже натхнення,
А я ж у котре просто не засну,
Чекаючи чиєсь благословення.
Поговорю з собою, як завжди,
І щось в уяві викарбую знову.
Чекає сонця хтось, а хтось води,
А я ось цю смішну свою розмову.
Дам слово, що стерплю тепер усе,
Що буду ще рішучішим, сміливим.
Невпевненість всю вітру – хай несе
По закутках думок моїх зрадливих.
І все ось так… і вже численний раз.
Я, мАбуть, тут не перший, не останній.
І знаю ж точно, що ніхто, крім нас,
Не вирішить банальне це питання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Легка усмішка й ніжність на очах
І наче пісня щось із вуст злітає.
Я думав це буває тільки в снах
Та бачу, що в житті ще мало знаю.
Ще придивлюсь – як квітка розцвіла,
Барвисті пелюсточки розпустились.
Та тільки де знайти тепер слова,
Щоб довести, що все це не приснилось.
Легенький рух і ти уже пливеш
Чарівною лебідкою крізь мрії.
Ну як же це побачивши заснеш,
Ну як же не потонеш в твоїй хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Перша музика, перша гітара,
Світ довкола, а світла так мало.
І що ж тепер???
Струни рвуться, акордів не знаю,
Допоможіть мені, я благаю.
Я пам’ять стер!
Приспів
Мабуть, забуду,
Грати не буду,
Просто «деліт» - і все.
Час хай лікує,
Все забинтує -
Змінить моє лице.
І не впізнати
Горе-фанатам
Хто я тепер такий.
Я на причалі :
Попливу далі -
Відданий швартовий…
«Група крові» в кінці коридору -
Я був так близько, хотів бути знову
Та як тепер???
Не зрадив друга, а просто кинув :
Назад два кроки, зайшов за спину
І пам’ять стер.
Не перший раз, не перша драма -
Лишати перших моя програма
І біль завмер…
Кого цікавить як вчора спалось -
Як мало статись все так і сталось.
Лиш пам’ять стер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Як хочеться сказати щось тобі,
Прошепотіти…
Знайти найкраще слово на Землі
І захотіти
Його ще повторити стільки раз,
Щоб не помітити, як знову сплине час.
Легенько доторкнутись до руки,
Щоб обігріти
Все те, що ти несла через роки
Та запалати
У серці щось нове і назавжди
Забрати із життя жорстокі сни.
Поглянути в прозорі твої очі
Й побачити
Лиш те, що доля тільки схоче
Позначити
На найщасливіший з доріг.
І тільки б усвідомити я зміг…
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Привіт. Не так вже часто згадую тебе
І призабув як струни гордо рвались,
Коли співати так хотілось щось своє,
А ноти в глибині душі ховались!
Ну як ти там? Пришли мені листа –
Ти ж пам’ятаєш - я їх слав безмежно.
Натхненно й щиро виколисував слова
І сам закохувався в них необережно…
Я скучивсь вже без тих, кого любив,
Без «рік» думок, прихованих від світу.
Скажи, чи справді я тоді щось загубив,
Коли здійнявся і відмовився летіти?
Хто знає? Може б все було не так?
І вир подій змінився тихим штилем?
Та тільки ж я не з тих людей чий знак
Був з самого початку зрозумілим.
Пиши мені... Прошу тебе пиши…
Щоб пам’ять не встигала забувати
Як ми творили світ, як ми жили,
Як прагнули своє щось збудувати.
Зустрінемось, я знаю, ще в житті -
Я обернусь щоб знову посміхнутись.
Переконаюсь, що усе було не в сні
Й дозволю знов про це собі забутись.
2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Ну от і все… Вже закінчилися слова.
І «прощавай» - останнє моє слово.
На серці тихо обірвалася струна,
Не лине більше пісня світанкова.
У грудях біль і закрутилась голова:
Покинула мене блакитна мрія.
І ледь помітно покотилася сльоза -
Її уперше стримати не зміг я.
Погасло сонце і в душі тепер зима,
А я мов пташка, що не хоче відлітати,
Дивлюся в очі, знов чекаючи тепла
І біль розлуки намагаюсь приховати.
Ну ось і все : останні сказані слова.
Я так й ніколи не назву тебе своєю.
Жорстоко доля розсудила все сама:
Я під одною, ти – під іншою зорею.
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Сіла дивна пташка за моїм вікном …
Подивилась в очі, провела крилом,
Щось таке шепнула – я і не почув.
Мабуть, це здалося. Мабуть, я заснув.
Привідкрию очі – бачу: знов вона,
Лагідна усмішка, вишеньки-вуста ,
Дівчина-красуня, майже, як у снах,
І дзвенять струмочки у її словах.
Колисає ніжним поглядом мене
І, здається, щастя близько неземне.
Хочеться забути все, що вже було,
Запалити свічку, принести вино.
А тоді сказати: « Дівчино, забудь
Всі земні образи, що в тобі живуть.
Посміхнися щиро бідам всім на зло,
Щоб усе довкола радістю цвіло.
Закохайся в долю й хай вона тобі
Подарує квітів безліч у житті,
Все що ти захочеш, лише розумій :
Не буває щастя із суцільних мрій.
Ну, а я ще мрію тільки про одне:
Щоб лишилось фото, як усе пройде,
Дівчини красуні, майже як у снах,
Що дзвенять струмочки у її словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Безсонна ніч . Палаючі мости …
І, безнадійно пересохлі ріки.
Одні ущент розібрані шляхи,
А інших напрям важко зрозуміти.
Суцільний хаос – безлад в голові
Й нема кому розв’язку показати.
І тільки вогник, що загаснув у пітьмі,
Дає можливість трішечки поспати.
На ранок знову свіжа голова
І час, щоб все спочатку починати.
Нас не зіб’є із шляху ця весна :
Ми з тих, кого не легко так зламати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2012
Тобі пишу, бо знаю - ти чекаєш,
Перед очима попередній лист.
Вже вкотре знов його читаєш,
Шукаючи в трьох крапках зміст.
І не кажи, що знову помиляюсь,
Що надто самовпевнені думки,
Я просто сам ніяк не начитаюсь
Тих слів, що написала мені ти.
До цього часу в небесах літаю,
Не хочеться спускатись до землі.
В польоті часто сам себе питаю:
«Ну чим в житті віддячити тобі ?»
Сказати що на світі найгарніша
Чи пісню заспівати про весну?
Від чого на душі буде тепліше
Скажи мені. Я теж тобі скажу.
І пригорну, як тільки-но приїду,
Притисну серце ніжно до свого,
Щоб навіть не залишити і сліду
Від того, що небажаним було.
Ну, а сьогодні я вже точно знаю,
Що напишу простенького листа,
Де розповім, як зустрічі чекаю.
Лише б не підвели мене слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2012