mavka z klunochkom chariv

Сторінки (1/6):  « 1»

***

Ти  бачив  дивний  сон,
У  ньому  була  я,
Вітрилами  казок,
Що  плили  навмання.

В  очах  горів  вогонь,
В  душі  -  іскрИ  життя.
Тепло  моїх  долонь
Манило  в  забуття.

БулО  на  світі  диво!
Наш  сон  -  наше  життя,
Несамовиті  мрії
За  межами  буття.

І  більшого  не  треба!
Ніж  цей  містичний  сон,
Де  наше  спільне  небо
І  твій  п\'янкий  полон...

Та  раптом  серед  ночі
Ввірвався  дикий  шквал!
Я  бачила  лиш  очі
І  чула  крик  благань.

Молила  в  долі,  в  Бога:
\"Не  відіймай  цей  сон!  \"
На  серці  зла  тривога...
Душа  -  сумний  перон...

Ті  очі,  очі,  очі!
Зі  злістю  там,  на  дні...
Це  не  жахіття  ночі,  
Вони  були  твої.

Нестерпні,  невблаганні,
Хоч  рідні,  як  раніш...
Благала  знов!  Востаннє...
А  ти  -  у  спину  ніж!
-V.K.-

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012


-У полоні думок під покровом ночі-

Безсоння.  Холод.  Біль  образи.
І  недосказані  рядки...
Оце  і  все.  Порожні  фрази,
Безлюдна  тиша  навкруги..

Байдужість.  Відчай.  Непотрібність.
Ковтаю  сльози  без  мети
Закономірна  необхідність  -  
ніч  у  обіймах  самоти...

Безсоння.  Що  іще  потрібно
Щоб  у  собі  себе  знайти?
Навчитись  думати  не  дрібно,
Чи  просто  з  розуму  зійти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012


- Опале листя душі ( Меланхолія )

На  сцені  вітер.  Віє,  віє!  
Аншлаг.  Сьогодні  повен  зал.  
Зриває  листя!  Ейфорія!  
Душі  моєї  карнавал.  

Нестримно  віє  лютий!  Віє!  
Підноситься  на  п'ядестал.  
Опало  листя....Ностальгія.  
Душі  жалОбний  ритуал.  

Безмежна  серця  тиранія.  
Безвимірний  відвертий  шквал!  
Душі  моєї  малярія.  
Душі  розплавлелий  метал.  

А  вітер  віє...  Буревієм!  
і  тихо  плаче  неба  міць...  
Шепоче  ніч:  "  Меланхолія"  
Безжальна  ніч.  Самотня  ніч...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012


Минулому. .

Сумний  перон,  
Мотив  вокзальний.  
Невже  це  сон?  
Такий  дзеркальний…  

І  знов,  прощай,  
Вогонь  мети!  
О  мій  трамвай,  
Куди  ж  це  ти?!  

Ревеш,  спішиш,  
Не  повернеш  ніколи.  
Куди  ти  мчиш?  
За  кОтрі  видноколи?  

Сумний  перон,  
І  колії  самотні.  
Невже  це  сон?  
Холодної  безодні?  

Ні!  Зачекай!  
Переведу  лиш  подих..  
Ти  тільки  не  спіши,  
Ти  ж  мій  забудеш  дотик!  

Я  бігтиму,  я  мчатиму!  
За  спогадами,  мріями..  
А  хочеш,  я  кричатиму!  
Тільки  лишись  надією!…  

Сумний  перон…  
Мені  уже  всерівно  
Чи  це  не  сон?  
Чи  марю  я  наївно..  

Трамваю,  мчись!  
І  не  вертай  ніколи!  
І  спогади  візьми  
За  свої  видноколи!  

І  пОру  ту  сумну,  
І  мрії  з  іменами!  
Миттєвість  ту  одну  
Розсій  поміж  віками…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012


SPEM SOMNIO ( Безнадійна мрія)

О  мріє  брехлива,  ти  зрадила  волі!
Ти  знову  повірила  в  диво-міраж!
Він  лезом  колючим  по  серцю  поволі
Кришталь  перетворював  в  іній-вітраж..

І  вже  не  пройти  мені  допінг-контролю,
Від  тебе  свідомість  посіріла  аж!
Заповнюють  розум  химери  до  болю!
О  мріє  мінлива,  це  ж  тільки  міраж..

Навиворіт  душу  і  розпач  на  волю!
Холодну  отруту  в  розпечену  кров!
Невже  ти  шукала  собі  таку  долю?!
О  мріє  зрадлива,  оце  та  любов?!
____________________________________________________

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012


- P. S. -

Люби  мене  так  ніжно,  обережно,
Без  зайвих  слів,  без  будь-яких  думок.
Так  відчайдушно  й  так  беззастережно,
Люби,  крізь  павутиння  всіх  пліток.

Неначе  я  пристанище  останнє!
Неначе  любиш  ти  в  останній  раз!
Не  треба  слів  гучних  про  це  кохання,
Не  треба  обіцянь  гучних  чи  фраз.

Люби,  неначе  я  остання  мрія!
Неначе  все,  що  зараз  на  кону!
До  болю,  до  нестями,  безнадійно…
Люби,  як  я  тебе  люблю.

І  не  загадуй  наперед  надії.
Люби,  бо  серце  ще  живе!
Допоки  ще  воно  жевріє,
Допоки  я  люблю  тебе…

Колись  ми  розминемось  випадково.
Як  шкода,  що  ти  вічність,  а  я  мить…
Ти  не  любитимеш  уже  мабуть  нікого.
Та  це  буде  колись.  Лише  колись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012