Tern@z

Сторінки (1/5):  « 1»

Давайте ми перевернем цей світ

Давайте  ми  перевернем  цей  світ,  
Давайте  ми  забудем  слово  «неможливо»,
І  життя  наші  перетворимо  в  політ,
В  політ  впред,  у  вись,  шукати  диво.

Давайте  розіб’ємо  всі  страхи  -  
Вони  нам  не  потрібні,  це  зла  сила.
Давайте  будемо  літати  як  птахи  -  
Життя,  буває,  нам  дарує  крила.  

Давайте  не  шукать    легких  шляхів,
Бо  там  де  важко  –  мало  конкурентів.  
Життя  дає  нам  незабутні  дні,
А  в  кожному  із  них  ще  тисячу  моментів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


Усміхніться люди добрі =)

Усміхніться  люди  добрі-
не  все  так  погано.
Усміхніться  брати  мої-
ще  плакати  рано.

Ще  не  вмерли  України
ні  слава,  ні  воля.
Іще  трохи  і  можливо
всміхнеться  нам  доля.

Ще  ми  браття  погуляєм,
ще  здивуємо  ми  світ.
Будемо  ми  танцювати,
буде  заздрити  нам  світ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341484
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2012


Сумно…

Люди!!!    А    ви    замітили    як    змінився    світ???    За    кілька    останніх    років,    не    десятиліть!...Змінились    люди,    змінились    погляди    на    життя,    змінились    думки    і    переконання    змінилось    все.....в    гіршу    сторону....Як    це    не    сумно    звучить,    але    це    факт,    який    підтверджують    сотні    сумних    статистик,    які    вже    перестали    нас    дивувати.    Ще    кілька    років    назад    нас    дивувало    хамство    і    неповага    до    старших,    тепер    нас    дивує    доброта    і    повага....Сумно(....Сумно    дивитися    на    п'яних    обкурених    дітей,    яких    так    багато    тиняється    по    вулицях    вечірнього    міста,    сумно    дивитися    на    церкви    до    яких    ходять    лише    старі    бабці    і    діди,    сумно    дивитися    на    дитячу    жорстокість,    якої    так    багато....Сумно    дивитися    на    невдячних    дітей,    які    в    своїх    15    втікають    з    дому,    залишаючи    батьків    без    їх    єдиної    втіхи......Сумно    усвідомлювати    те,    що    все    більше    людей    вмирають    у    дитячому    віці    через    НАРКОТИКИ,    АЛКОГОЛЬ,    ЖОРСТОКІСТЬ,    САМОГУБСТВО....Як    люди    почали    швидко    дорослішати    за    останній    час.....Це    дивує....Вагітність    у    16    для    нас    вже    не    є    новиною.....Люди    втратили    сором,    втратили    доброту    і    радість    життя....Сумно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318960
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.03.2012


Кобзарю

Віршів  на  світі  більше  ніж  людей
і  в  кожного  із  них  є  своя  доля.
Вірші  -  сподвижники  людських  ідей,
це  пам'ять  про  поета,  його  воля.

Є  вірш,  що  в  пам'яті  живе  лиш  днину
і  зразу  же  зника,  не  залишивши  слід,
а  є  поезія,  яка  не  бачить  часоплину,
живе  в  людських  серцях  увесь  їх  вік.

Так  і  ти,  старий  Кобзарю,  батько  всіх  поетів,
помер  тілом,  та  залишив  свій  дух  після  себе.
Твої  вірші  будуть  вічно  жити  поміж  нами,
ти  є  символ  України,  козацької  слави.

Схилю  голову  низенько  я  перед  тобою,
просвіти  нас  батьку-брате  вірою  святою.
Вічна  слава  Кобзаря  не  вмре,  не  загине,
буде  жити,  доки  живе  ненька  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2012


Вибір

Хтось  мріє  стати  мільйонером,
купатись  в  золоті  і  мати  все.
Хтось  мріє  підкоряти  сцени,
знімати  кліпи  й  бути  зіркою  TV.

Можливо  хоче  хтось  стати  спортсменом,
у  боротьбі  перемагаючи  усіх.
Суперників  залишити  позаду,
фінальний  долаючи  забіг.

Хтось  хоче  бути  геніальним  вченим,  
нові  хімічні  елементи  відкривать,
розкрити  таємниці  всіх  законів  й  формул,
поринути  у  світ  загадок  й  запитань.

Але  ж  ніхто  не  хоче  стати  наркоманом,
готовим  матір  рідну  промінять  на  план,
і  вмерти  в  двадцять  п'ять  у  забутті  й  зневазі,
кинувши  в  огонь  життєвий  свій  роман.

Тоді  ж  чому  мільйони  людей  в  світі
без  дози  жить  проклятої  не  можуть  ані  дня,
шукаючи  потіхи  в  димі  й  шприці,
зовсім  забувши  що  таке  життя?!

А  ти  зараз  стоїш,  перед  тобою  друзі,
що  пропонують  уколотись  раз.
А  ти  стоїш...  Стоїш  собі  й  незнаєш:
чи  бути  як  усі,  чи  ні  сказать?

І  через  сумніви  такі  люди  втрачають
ті  мрії,  що  нас  заставляють  жить.
Тому  не  кожен  стане  тим  ким  хоче  бути,
не  кожен  докінця  пройде  свій  путь.

А  ти  стоїш...  Гадаєш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2012