| Сторінки (2/147): | « | 1 2 | » |
Я люблю кожну вену на твоїй руці
Кожну крапельку твого поту
Я готова усе втопити в вині
Готова ще раз втрати цноту
Я люблю кожен дотик, кожен рух
Кожну посмішку на світанку
Щоб поруч був ти, мій друг,
Мій коханий, віддам усе, до останку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
він щодня бачить як вона виходить з під'їзду
як вітається з сварливою сусідкою
як та їй у відповідь киває
щодня мріє торкнутись її волосся
поправити неслухняне пасмо
і дивитися в очі
і бачити в них як світає
він щодня мріє підійти до неї
щодня збирається
але не підходить
він впевнений
він їй
не підходить
вона щодня чекає на нього
доки він до неї підійде
вона не знає хто він
ніколи його не бачить
але відчуває
він десь поряд
вона сама не поправляє пасмо
сама не розглядає світанок
вона чекає на нього
і на свій ідеальний ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
Ніколи не хотіла заміж. Завжди було комфортно наодинці з собою.
Але після перегляду романтичного кіно, або ж якщо не заснути до другої ночі, то з'являється шалена потреба у комусь.
Просто щоб відчувати чиєсь тепло поруч.
Щоб обійнявшись дивитись як сонце ховається за гілками дерев.
Стояти разом у черзі за квитками в кіно, а потім увесь сеанс триматись за руки чи штовхатись за попкорн у спільному відерці і обіцяти наступного разу брати кожному по відерцю. Але наступного разу знову брати одне на двох.
Слухати тишу, насолоджуватися нею. Разом.
Щоб завжди перебивати один одного. Кричати про ненависть, а потім обійматись. Міцно. Як ніколи до того.
В маршрутці слухати музику з твого чи його телефону. Але одну пісню на двох.
Щоб сперечатися хто оплатить проїзд.
Щоб рік чекати разом виходу фільму, а потім не піти на прем'єру, бо хтось з вас захворів і дивитись той фільм в поганій якості з китайськими субтитрами і розкидати по дивану домашній пересмажений попкорн.
Разом ходити за покупками.
Разом складати списки.
Разом обирати країну в яку не поїдете влітку.
Щоб хтось казав що все буде добре і обіймав.
Нічого так не хочеться як любові о пів на третю ночі.
І тоді головне заснути.
До того, як відчуєш що цього у тебе не буде ніколи.
Головне заснути.
до...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735334
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2017
займається небо червоним теплом
гаряче літо дихає холодом
світ проти тебе, він не твій
світло у небі, його допий
і йди, дурню, йди
тобі лиш пів кроку
лишилося до мети
і ти не лякайся
всіх дурощів світу
їх буде більше
в кінці твого літа
але ти йди, дурню, йди
ти маєш досягнути
своєї мети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
горе вривається з криком
вибиваючи з ноги двері
а мрії підкрадаються тихо
крізь шпарини у стелі
горе лякає тишею
і питаннями що далі?
мрія ж тиші полишена
вона приховує деталі
мрія не терпить розголос
горе не спить ночами
у мрії заплаканий голос
а горе не спинити словами
мрія не питає часу
горе не питає днини
від мрії не шукають спасу
а горе будеш пити
до останньої краплини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2017
[i] За мотивами жіночих флешмобів[/i]
Звичайний, нічим непримітний день. Зима. 6 вечора. Темно. Йдеш собі спокійно від маршрутки до під’їзду. Від безпеки квартири тебе відділяють всього 320 кроків. Не рахуючи ліфта. За звичкою стискаєш у кулаку ключі. Просто так, про всяк випадок. Аби якщо доведеться бити, то бити боляче… На щастя, досі не доводилось.
Йдеш стежкою, яку колись постелили тут комунальні служби. Вузькою стежкою під балконами твого будинку. І тут раптом! Помічаєш якийсь рух, якусь постать біля сусіднього будинку. Різкий рух. А потім помічаєш, що постаті дві. І тебе глушить звук. Жіночий вереск від якого холоне кров. І тут більша з постатей помічає тебе. Менша, та що кричала втікає. І ти біжиш, і ті кілька кроків до квартири здаються безкінечними. І ключі в руці більше не зброя – гиря, що заважає бігти.
Ти ще місяць будеш труситись, відпрошуватись з роботи раніше, аби пройти ті 320 кроків засвітла. В одній руці, як і раніше будуть ключі, в іншій – газовий балончик.
А все чому?
Бо коли тобі було 10, ти бачила з свого вікна десятки міліціонерів на смітнику. Там знайшли тіло жорстоко вбитої жінки. А вона ж просто відмовилась потанцювати…
А коли тобі було 12, біля сусідньої школи знайшли ще одне тіло. Історія майже така ж. І це в місті, де всі один одного знають!
А потім були ще десятки історій знайомих про домагання чи фізичні, чи психологічні.
Та й тобі самій не раз давали відчути себе лише річчю. Тобі робили непристойні пропозиції, показували непристойні жести, до тебе чіплялись, намагались доторкнутись…
І при цьому всьому тобі було гидко і соромно.
Але чому тобі має бути соромно? Бо ти сама винна? Ти ж одягаєш надто обтягнуті джинси, надто коротку спідницю, маєш тонший голос, груди і взагалі ти жінка, а отже апріорі винна ти! І ніхто інший… Бо це ти провокуєш! Просто тим що ти є.
Найбільше тебе лякає те, що твоя донька так само колись повертатиметься щовечора додому затиснувши в кулаку ключі. Аби якщо доведеться бити, то бити боляче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715791
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2017
Я не вмію вірити і брехати.
Не вмію знати і мовчати.
Я ховаю в руках учорашні сни.
Тільки ти, будь ласка, мене знайди!
Я не вмію втікати й стояти.
Не вмію мріяти і кохати.
Я відчую, що ти мій
Тільки і ти, будь ласка, це зрозумій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
Ти залишив слід у серцях сотень жінок
і кожна з них без вагань спустила б курок
і лише та кому серце повністю розтоптав
згодна щоб лише ти його докупи зібрав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
Чому так добре плакати у дощ?
Чому так хочеться ховати сльози?
Нам із дощем так добре бути вдвох
Мої нещастя ховають його грози.
Чому так добре плакати у дощ?
Чому так боляче ковтати сльози?
Бо ще учори ми були удвох,
а вже сьогодні між нами ріки, води.
Чому так добре плакати у дощ?
Чому так хочеться ховати сльози?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Я не палю, але днів у які нестерпно хочеться палити у моєму житті дуже багато.
У мене нічого не сталось. Принаймні, серйозного.
Моє життя плавне і розмірене, ось уже 22 роки.
Я часто відчуваю потребу змінювати світ, робити щось важливе, а натомість сиджу на підвіконні і спостерігаю, як на екрані мого вікна протікає чуже життя. Здається, місця в якому мені ніколи не знайти.
Бувають дні, коли зовсім не хочеться виходити з дому. Лишається тільки бажання зачинитись у ванній чи у шафі, у порожній квартирі. Аби тільки подалі від усіх.
Кожного ранку шалено хочеться кави.
У ліжко.
І людину, яка розумітиме.
Поруч.
Потім стоїш на кухні. Сама. Заварюєш каву у затертій турці. А потім істерично відмиваєш турку. Неначе це допоможе позбутись думок про те, що такої людини немає.
Ні поруч.
Ні будь-де.
День витікає крізь пальці, крізь закриті повіки. День стає кавою, чаєм, сльозами. Він стає водою. Він тече. І ця течія позбавлена сенсу. Як і кожний мій день.
Щовечора повертаюсь у порожню квартиру. У квартиру в якій живуть люди, але вони, на жаль, не здатні наповнити мій простір.
Я заварюю зелений чай, вкидаю скибку імбиру, загортаюсь у плед і сідаю на підвіконня.
Щоб мріяти.
Про каву.
В ліжко.
І про неіснуючого…
Його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651086
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
Я гортаю життя сезонами серіальними
Що не осінь нова печаль
Серії іноді здаються банальними
Як не хочеш то не вмикай
Я гортаю життя секундами кінострічки
Що не сеанс то нова любов
Краще не заходити в одну воду двічі
Та деякі можна глянути й знов
Я живу десь за кадром, живу не сама
Кожен герой то мої очі
Героїня – мої уста
Кожен день з наближенням ночі
Я сідаю дивитися своє життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2015
Руки в кров
Ошалілий сміх
Що не любов
То смертний гріх.
Сльози ріками
Ножі в спину
Роси стали ліками
А я все ж загину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Пустими безлюдними вулицями Максим прямував додому. Його цікавило: де всі поділись? Зараз всього лише перша ночі, це ще не надто пізно, але ще й не рано. Та він ще ніколи не бачив це місто таким порожнім. Неначе, всі вимерли. Пустота. Як і в його серці.
Ще рік тому у нього була кохана дівчина, улюблена справа, омріяний автомобіль, квартира в центрі. А тепер він живе в однокімнатній квартирі, з батьками. В квартирі з якої так прагнув вирватись ще в школі. Він тепер знову, наче підліток, але вже без амбіцій, без шаленої жаги до життя. То все зникло.
Бізнес свій починав в 90-х, в ті буремно-небезпечні часи. І якось пощастило, все було добре, розвинувся, конкурентів майже не було. Спочатку зміг дозволити собі орендувати квартиру, з’їхати з обридлої квартири батьків. А згодом міг купити вже чи не все до чого прагнув.
А от в коханні не щастило. Дівчата вішались на нього, тулились до нього. Ще б пак, молодий, багатий, високий, з чорним смоляним волоссям. Та просто чоловік-мрія. Та все не ті дівчата. Та все не тих обирав. Навчився бути з ними лише тілом, любити лише роботу.
До зустрічі з нею.
Іра прийшла до них влаштовуватись на роботу, у відділ маркетингу. Молодша від нього років на 5, гарна, з довгим білявим волоссям до пояса, заплетеним у тугу косу, з постійною широкою посмішкою на обличчі. Така дівчина просто не могла не запасти Максу в серце. Та гіркий досвід довго не дозволяв йому зробити хоч якийсь крок на зустріч з нею. Та й вона ніколи не дивилась на нього так як всі інші жінки. Не було в неї в очах того блиску, що видавали б бажання.
Отак з пів року вона сиділа йому в голові.
А потім спільний проект, відрядження, вечеря в дорогому ресторані. І фаст-фуд в парку. Морозиво на дитячому майданчику. Кохання, що виявилось сильнішим за страх.
Вони разом йшли на роботу, повертались з неї.
Але потім був крах.
Проблеми. Його зрадив кращий друг. Друг з яким починали бізнес. Друг який був йому братом. Просто кинув його. На роботі були проблеми. Постійні перевірки, постійні стреси. Іра протягувала йому руку, завжди була поруч.
Та Макса це не заспокоювало. Він почав випивати. Спочатку просто щоб подолати стрес, а потім це стало звичкою і він вже не уявляв свого життя без алкоголю. Хоча переконував Ірину, що це не надовго, що тільки поки зникнуть проблеми.
Одного разу, коли він вже не був бізнесменом. А був звичайним хлопом з великими проблемами. Ірина знайшла собі іншу роботу, бо ж була таки хорошим спеціалістом. Вона була готова жити на зйомній квартирі, терпіти його депресії, але не пияцтво.
В черговій перепалці на тему Максимового алкоголізму він її вдарив. Вона впала. Він довго потому благав її пробачити, обіцяв кинути пити. Та вона так йому й не пробачила.
Та гірше, що він не зміг собі то пробачити.
Ніч, то єдиний час, коли Максим не носить речей з довгими рукавами, бо морок і без того приховує його обшрамовані руку. Мама вже кілька разів рятувала його життя. А потім сама наливала йому горілки, допомагала гоїти рани. На руках залишились лише рубці, а з серця досі сочиться кров.
Мама – жінка, яка дала йому життя. І за останній рік робила це ще багато разів. Жінка, яку майже ніколи не бачив без пляшки. Та, яка чекає зараз його вдома. Єдина жінка, яка залишилась у його житті… І він згадав, як його батько боровся з мамою, як одного разу вдарив її. Але вона простила, та пити не перестала. А згодом і батько став заглядати у чарку.
Невже він хотів такої долі для Ірини? Невже…
І ось зараз, йдучи безлюдними вулицями, що наче вимерли, тримаючи в руці розпочату пляшку горілки, він усвідомлював, що бізнес можна було повернути, а її не втратити. Якби ж вчасно взяти себе в руки. Якби не пити. Якби не! Якби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583544
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.05.2015
колись ти навчишся дихати на повні груди
і навчишся не чути те що кажуть люди
колись ти забудеш про болі та втрати
і більше ніколи не будеш сльози ковтати
колись ти знайдеш свою дорогу до світла
колись зрозумієш що від болю розквітла
колись ти навчишся усе на світі прощати
і тільки він ніколи не буде про то знати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
коли закінчиться перша ніч
ти собі згадай одну лише річ
рано чи пізно скінчиться життя
і тіло твоє піде у землю у небуття
і душа зникне за обрієм світла
тож набирай повні легені повітря
коли закінчиться остання ніч
ти згадай мудрість усіх сторіч
згадай яка на дотик твоя мрія
і яка на смак щастя твого ейфорія
коли ніч просочиться крізь долоні
залишуться навіки руки твої холодні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
А знаєш любов - не процес і не явище
Любов – то таке почуття
Яке, психологи кажуть, переповнює радістю
А мене ж воно вкинуло у сміття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015
Вона йтиме вночі холодним сірим асфальтом
своїм холодним сірим буттям
вона б то все назвала прокляттям,
а люди ж назвали життям!
Вона йтиме стежкою власних ранішніх сліз
напиваючись своїм горем,
що наче просочилось скрізь
стало при її березі морем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015
А знаєш, я не маю ніг від вух
І талії, що звуть осинова
У мене не високий дух
Й душа у мене не трояндова,
А більш шипшинова.
А знаєш, в мене очі замалі
І губи зовсім невиразні
В душі моїй не світять ліхтарі
Там тихими ночами
Вистави ставлять блазні
А знаєш, в мене невисокий ріст
І надто наївна натура
І як біда - я відразу рушу міст.
Ну от така з мене дивна
ідеальної жінки карикатура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Здається, що сходжу з розуму
Здається, мені кінець
Здається, не з цього простору
Та зводжу все знов нанівець.
Здається, що так не буває
Здається, так не може буть
Здається, такі не кохають
Такі так просто не живуть
Здається, немов все наснилось
Здається, немов на яву
Здається, занадто стомилась
Неначе 100 років живу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
Жити ніколи не стане простіше.
Напруга ніколи не піде на спад.
І лише тобі обирати, що гірше:
упаковка людини чи її склад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
Наприкінці життя я стану птахом
І лину у політ над вільним світом
І вже тоді я попрощаюсь з страхом
Не стати світу заповітом
Наприкінці життя я стану часом
І зупиню планету хоч на мить
Щоб закохані побули разом
І щоб послухати як дощ шумить
Наприкінці життя я стану болем
Щоб як помру назавжди відлетіть
Наприкінці життя я стану полем
Яким у світ нові життя прийдуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
Скінчилось все...
Лиш тиша наді мною.
Не вірила, що це мине
Й що заживе ця рана повна гною.
Не вірила бо ти
Сидів у голові фантомом
Та з часом ослабли мости
Ти перестав для мене бути домом.
Скінчилось все…
Лишились тільки хмари
Душа моя не пише більш есе
І в серця знов розмірені удари!
Скінчилось все…
Все, що пов’язане з тобою
Скінчилося життя сумне
Немає жертв цього двобою!
Скінчилось все…
Як ти пішов...
Скінчилось все…
Та я почала знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
А в країні війна
Холодна й безжальна
І матір тепер одна
Хоч вчора ще сина мала
А в країні бої
Жорстокі й криваві
І всі хто вмирає – свої,
Бо ми діти одної держави!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Вона була надто відкритою, надто щирою, надто наївною, надто доброю, надто закоханою, надто віддавалась людям, до якихось щось відчувала, надто багато читала, надто багато слухала музики, надто багато думала. У ній було занадто багато отих «надто».
Під її шкірою жило занадто багато мурах, які надто сильно любили танці. Мурах, які від звуку його голосу витанцьовували так сильно, що її шалено трясло. Отой щем у її душі був надто сильним і викликав стільки емоції, що вона просто задихалась.
Її влаштовувала реакція мурах та власного тіла на його голос, коли він був поруч і, коли вона мала повне право називати його своїм. Але не зараз. Коли від його тембру мурахи шаленіють і танцюють, і топчуть її гордість.
Вона боїться дня, коли зустріне його з іншою. Бо ж оте надто вирветься назовні. Точно вирветься. Бо отой дракон, що обпікає і дряпає її душу зараз, мусить рано чи пізно вирватись назовні.
Колись вона приспить закоханих у нього мурах і буде жити далі. Вона буде надто щасливою. Це єдина надто, яке її влаштує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
я щодня починаю нове життя
щодня одягаю нові речі
і нове взуття...
і лише рюкзак старий на плечі
щодня ховаю від світу душу
фарбую обличчя помадою
і новою тушшю
та завтра чомусь вимазане сажею
відтак щодня прогнозую зміни
прогнозую нові почуття
і довші хвилини
але наступного дня
знов мушу починати нове життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014
Колись давно вона прочитала, що є люди дзеркала, почуття яких повністю відбивають почуття оточуючих. Прочитала, вбила собі в голову, але дзеркалом не стала, хоча й намагалась всім довести протилежне.
Вона вперто доводила, що коли він пішов він забрав з собою її почуття до нього. Бо хіба можна кохати того, хто не кохає тебе? Хіба дзеркала показують те, чого нема? І лише вночі ковтаючи сльози, вона усвідомлювала, що її теорії з дзеркалом, до біса неправдива. Але з першим промінням світанку, вона витирала будь-які сліди почуттів і починала доводити всім та загалом і собі, що все навпаки. Його немає, він не кохає її, вона – його.
А до зустрічі з ним теорія з дзеркалом була досить правдивою. Їй ніхто не подобався, вона не будувала тупих ілюзій, лише коли якийсь хлоп починав доводити їй, що вона йому небайдужа, у її душі починало щось ворушитись, прокидатись, там зароджувались почуття. Закінчувала стосунки з хлопцями вона, коли переставала відчувати щось до нього і ніколи не боялась розбити серце йому, бо була впевнена, що він теж охолов до неї.
Тепер вона більше не дзеркало. А, швидше, жалюгідне скло, яке пропускає через себе все світло і всі почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541552
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.12.2014
Щоранку вона вимикає будильник ще до того як він спрацює, вмивається, фарбується, одягає перше, що трапляється під руку та обов’язково заварює чай. Так було до зустрічі з ним, так було, коли він прокидався поруч, так залишилось і коли він пішов.
Змінилось лише одне. Ранковий чай, що завжди був її ритуалом, перестав приносити насолоду, вона, навіть, намагалась заварювати каву з корицею, яку просто обожнювала і якою лише зрідка тішила себе, але і та втратила смак. Ранкове чаювання стало всього лише пагубною звичкою, бо навіть спізнюючись вона мусила випити чаю. Він нагадував їй про те важливе, чого більше ніколи не буде в її житті.
Чай завжди був її кращим другом. Він зігрівав її самотніми осінніми вечорами та холодними зимовими ночами. З ним вона проводила всі свої сніданки, обіди, вечері. За чашкою чаю до неї завжди приходили найкращі думки, найкращі вірші були написанні під свист чайника на кухні.
Здавалось, чай буде у її житті навіки. А потім вона зустріла його. Який розбив її серце і її улюблену чашку. Забрав з собою смак найтеплішого напою та тепло осіннього вечору.
Але все минає… Зовсім скоро заварюючи вранці чай, вона відчує його аромат, зможе знову насолодитись його смаком. Мабуть, тоді вона забуде про того, хто надовго зіпсував її ідеально збалансовані ранки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541325
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.12.2014
Вона знайшла своє небо
У його глибоких очах
І більш їй нічого не треба
Лиш бачить на тиждень хоч раз.
Він знайшов свої зорі
У кутиках її губ
Він більш не будує теорій
У них є спільних п’ять букв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
По нас залишаться фото в альбомах
Шари пилу на шафах життя
Ми будемо відбитками в хромосомах
Нашого безосібного майбуття
По нас залишаться квіти на схилах
На схилах наших з тобою могил
І наші душі на кам'яних брилах
Будуть навіки позбавлені крил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014
Скільки написано нею віршів і листів
Та все не ті не там і не тим
Скільки у серці її емоцій і почуттів
Та то не вогонь то тільки дим
Скільки нею сказано крізь сльози
Та все у німу пустоту
У душі її влітку пекучі морози
Ніхто не розуміє святу простоту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Я люблю осінь і її туман
її дощі і твій самообман
Я люблю осінь її листки
її калюжі і твої смаки
Люблю осінь її сірі хмари
і її золоті повсюдні чари
Я люблю осінь її холоди
тільки ти її вулицями ходи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Поїзд пішов… уже не догнати
і серце – холодний порожній вокзал
якби ж ти могла тільки знати
що він просто ніколи тебе не кохав.
Поїзд пішов… переведено стрілки
він назавжди покинув серця вокзал
і тепер порожні твої понеділки
і ти вже не віриш в щасливий фінал
Поїзд пішов… розчинився в тумані
а ти стоїш на пероні сумна.
Розривають емоції досі не знані
від того, що знов ти лишилась одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Заховати б серце кудись у скриню
І занести б далеко як Кощій яйце
Бо як почнуть топтати, вже не спиню
А серце болить і душу рве.
Заховати б серце і вже не знати,
Як то, коли не кохають тебе
І більше ніколи самій не кохати
І не знати, як любов венами тече.
Заховати б серце, але так не цікаво
Жити на білому світі
Це як вранці не випити каву
І не бути на морі в літі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Безжальний день
тебе від людей не ховає
сумних пісень
кожна клітина тіла співає
Стидлива ніч
тебе чомусь не ковтає
У чому ж річ?
Чому ніхто не кохає?
Холодний світ
тебе обіймає руками
вже стільки літ
твоє серце у них під ногами
Тебе болить
але ніхто не зважає
Життя - це мить
і завтра світ тебе не згадає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
Подаруй мені
твій день, вечір, ніч і світанок
принеси мені
каву, чай і в ліжко сніданок
прокинься
тільки поруч зі мною
умийся
лише моєю водою
йди
але до мене вертайся
ти
лише мені в усьому зізнайся
Співай мені
Але лише моїх пісень
Розкажи мені
Як минає твій день
Заховай мене
У серця твого глибинах
Поцілуй мене
І я тебе вже не покину
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Дивися на місяць по той бік планети
Огортай своє серце в любові тенета
Я дивитимусь звідси й побачу твої очі
Що зігрівають як сонце посеред ночі
Дивися на зорі закоханими очима
Забудь про погане – воно за плечима
Я ж рахуватиму їх з цього боку
Сумую… ти не зі мною вже пів року
Дивися на сонце не примруживши очі
Побач у нім сни мої, щиро дівочі
Я ж сонячним ранком запалю мрію
Ми скоро зустрінемось…Я в це вірю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Згадуючи перше літо яке я пам’ятаю, я бачу в ньому стільки теплих моментів, що здається немов в те літо вмістилось все моє життя. А потім я згадую наступне літо, а потім ще одне… І видається мені Літо казковою країною в якій відбувається тільки хороше, в якій живуть тільки хороші люди. Країною в якій ніколи не закінчується морозиво, мамині руки завжди теплі і завжди поруч, а зброю лише пластикова і стріляє лише жовтими кульками.
Але після спогадів, повертаючись до реальності, я бачу навколо себе, вже не такі яскраві як колись, червоні троянди, вже не такі зелені трави, і вже точно не такі живі і щирі хмари, які щодня в дитинстві демонстрували нам цілі мультфільми на блакитному екрані неба. І люди тут не такі вже добрі і щирі... І зброя нищить людей насправді.
Чомусь віднедавна літо зникло. Зникло разом з наївністю, дитинством і вірою в справедливість. Тепер мене усі три, колись прекрасні, місяці оточує якесь химерне, доросле недоліто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509324
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Пам’ятаю в дитинстві я дуже любила автобуси, розмови незнайомих людей, їх вигляд, реакція на зауваження водіїв. Любила, бо таке траплялось надзвичайно рідко. Лиш коли мама брала мене за руку і ми разом сідали в автобус, щоб дістатись до бабусі, що жила за кілька годин їзди автобусом від нас і за кілька десятків подорожніх, що траплялись на нашому шляху. На жаль, то були скрутні часи для моєї сім’ї і тому бабусю ми бачили лише раз чи два на рік.
Але з часом все змінилось я почала любити дорогу за постійну музику спочатку з колонок автобуса, а потім вже й з власних навушників.
Моя мама дуже не любить навушники, бо вважає, що через них сучасні діти є малоговіркими і повністю зануреними в себе.
Пам’ятаю коли після чергової поїзди до бабусі минулого року у мене зламались навушники і до мене підсів милий хлопець. Ми з ним розмовляли всю дорогу про все на світі. На жаль, я була дуже змучена і під кінець дороги заснула, тому знайомство наше не продовжилось. Але завдяки йому я зрозуміла скільки цікавого і, можливо, важливого я пропустила закриваючись від світу навушниками. Закриваючись не лише в транспорті, а й в житті. Закриваючи не лише вуха, а й серця.
Я з покоління навушників і закритих сердець.
Але я принаймні розумію це… А ви?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507513
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.06.2014
А знаєш часто забуваю я слова
Які казав ти мені на світанні
І все частіші хочу я вина
В якім втопали ті зізнання
А знаєш часто хочеться втекти
Туди де сходить завжди сонце
Та без тебе не можливо десь іти
І тому залишається схід з віконця
А знаєш якби не твоя рука
Що мене так ніжно тримала
Моя доля й без того крихка
Давно б уже горя зазнала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
Протягом усього мого життя слово «війна» сприймалось як щось дуже страшне, але таке ж далеке.
Пам’ятаю, коли розпочалась війна в Іраку, я саме хворіла, і по всіх каналах постійно показували лише новини про останні події на фронті. Тоді я вирішила, що коли розпочинається війна – життя закінчується.
Ніколи не думала, що через більш ніж 10 років, я усвідомлю що життя не закінчується при перших пострілах окупантів на рідній землі. Воно стає важким, хвилюючим, іноді нестерпним і до болю страшним. Воно лякає нас випусками новин, дзвінками рідних, знайомих, розмовами незнайомців в громадському транспорті. Лякає приходом поштарки, яка хоч і пліткарка, але досить мила жіночка.
Життя лякає, але воно не закінчується… Але не для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506713
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.06.2014
А знаєш збулися всі твої страхи
Прийшли у гості 33 нещастя
І у душі твоїй лиш чорні є птахи
І лихо в гості бігає зачасто
Все почалось із зустрічі із ним
Коли душа наповнилася щастям
Тоді пізнала ти світ рим
Він був тобі святим причастям
Та чомсь то щастя було не значне
Минуло якось надто скоро
І вже давно пізнала горе навісне
А йому чомусь не заважає жити сором
Він знищив твою віру у життя
І твою віру у святе кохання
Він вкинув твою душу у сміття
Та вона як фенікс.. повстала зрання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014
Ми з тобою не з тих про кого пишуть ранкові газети
Не з тих кому присвячують вчинки, книги, пісні.
Не з тих з кого варто було б писати портрети
І точно не з тих кого б варто бачити уві сні.
Ми з тобою не з тих, що уміють так щиро кохати
Ми не з тих, що в історію точно ввійдуть.
Ми не з тих, кого варто завжди пам’ятати
Ми лише ті хто сьогодні і завтра просто живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
твої губи пахнуть медом
а іноді солодом пива
без тебе давно була б мертва
а з тобою безмірно щаслива
з тобою бувала у горах
і взимку рвонули на море
ти поселився в душевних порах
з тобою не страшне ніяке горе
без тебе й жити не жила
а так… обкрадала щасливих
я б тебе зовсім допила
але ж як буду далі без очей милих
з тобою хоч в космос чи в рай
хоч куди тільки б руку тримати
куди ми підем обирай
а я буду щастя кувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Життя прожила ти дарма
ані дітей, ні хати…
Й твоя простягнута рука
Щоб похмелитись мати.
Хіба ти так мріяла жити,
дивитись у рот перехожим?
Ти мріяла світ підкорити…
До того як він став ворожим.
А тепер хочеш пива і спати
А потім ще спати і пива.
Та чи варто завтра чекати
Якщо будеш така ж лінива?
Ти вибір свій зробила в школі
Коли пішла з дому… втекла
В кишенях чужих шукала Долі
але лише вхід до пекла знайшла.
***
Життя пройшло дзвоном монет
Його не було ще, а вже проминуло.
Ти ніколи не вірила в правду прикмет
Але на них списала все що було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Люблю поезію за щирість її рядків
За подих свіжості в кожному слові
Люблю поезію як Україну і батьків
За те, що вона сповнена любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Вона просто пішла зникнувши в переході, ти бачив її ще хвилини дві, а потім і сам пішов у негоду. Ти часто згадуєш її ніжні руки, тепле серце, ти згадуєш те чого вже не буде. Вона пішла забравши з собою усе і те щастя, і ті пережиті дні, залишила тільки біль. Біль який не минає ніколи. Він загострюється як хронічна хвороба, час від часу, а особливо вночі, коли ти звик відчувати її голову у себе на плечі. Вона… ти знаєш, вона ніколи… Ніколи б не покинула тебе, якби досі кохала. Вона пішла, ти провів її поглядом. Вона пішла, бо у вас немає майбутнього, і вона це знала. Ти ж досі цього не збагнув. Досі носиш в зубах хурделицю і чекаєш, що в кінці зими на тебе чекатимуть її теплі руки. Бо навіть без майбутнього для тебе вона єдина. Вона саме та.
Вона пішла, а ти потрапив у полон власних мрій. Думки оточили тебе бджолиним роєм і не відпускають. Ти чекаєш. Ти чекатимеш. Бо так тобі кажуть думки. Бо так ти бачиш завтра. Бо ти бачиш поруч з собою її, хай в думках, але вона поруч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491765
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.04.2014
У мене завжди є
В кишені сонце
Воно цілковито моє
Воно є моїм охоронцем.
У мене завжди є
У серці надія
І коли серце кохає
то не грозить йому аритмія.
У мене завжди є
За хмарою доля
І навіть як дощ ллє
Мені не треба парасоля.
У мене завжди є
У серці друзі
Вони то завтра моє
Вони допоможуть в тузі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014
Ти знов одна в пустій кімнаті
Де сірі стіни плачуть дощем.
Тобі так хочеться втікати,
Але майбутнє обвите плющем.
Ти знов одна в самотнім пеклі
Вогню нема – є самота.
Ти почуття шукала в секті
Але і там нічого не знайшла.
Ти знов одна. Могла б і звикнуть,
Що непотрібна нікому
Вони приручать всі і зникнуть
Знов залишаючи одну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Тобі набридло слухати його пусті балачки
Набридло дозволяти обтирати о себе ноги
Набридло ховати від нього сигаретні пачки
В яких ти топиш власні буденні тривоги.
Ти завжди боялась тиші й самотності
Боялась зникнути в самотній пустоті.
Але ти ніколи не боялась відвертості
Ти жадала знайти її в серцевій частоті.
Але ти не мала від нього ні краплі любові
І тому наважилась переступити поріг страху
І в тій останній з ним шаленій розмові
Ти біль відпустила, як в політ птаху.
Тепер одна, хтось каже, що самотня
Але ти просто справжня й вільна
І життєвої енергії стрілка на сотні
…і душа твоя більш неподільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Я пам’ятаю твої щирі карі очі
І твій близький високий стан.
Та пам’ятаю я й твій злочин,
Як ти мене закохану ламав.
Я пам’ятаю твої теплі руки
І пам’ятаю слова опівночі
І які вони несли в собі муки,
І як ти тоді дивився в очі.
Я пам’ятаю солод пісні
Яку ти мені вранці співав,
І почуття мої ненависні
За які ти в мене душу забрав.
Я пам’ятаю усе, що було
усе що пам’ятати не можна.
І хоч все давно проминуло
Душа все така ж порожня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Я навчилась би жити без тебе,
але ходиш ти поміж людей.
Я навчилась виводити з себе
Тисячі твоїх кореней.
Я навчилась цвісти без мрії,
але ж мрії без крил не буває
Я навчилась не опускати вії
Коли ти поруч і коли немає.
Але ти любиш мої дороги
Ти досі пишеш мені листи
А я пам’ятаю ті тривоги
І як ти палив мости…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Наші з тобою ролі
Вичерпали себе.
Ми з тобою герої
Фільму, що вже не йде.
Наше з тобой багаття
Більше вже не горить
Там де було кохання
Там лише біль іскрить.
Наших з тобою ролей
Більше вже не буде
Ми лише краплі в морі
І воно нас несе.
Ми розійшлись з тобою
як різні полюси
я це зову судьбою
і бачу лише плюси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Ти прийшов до неї разом з весною
Вона закохалась в твої губи і очі.
І весь час, що вона провела з тобою
І всі ті чарівні безсонні ночі -
тепер тільки спогад
частинка минулого життя
І саме твій холодний погляд
припинив її серцебиття.
Але лише на хвилинку
лише на єдину мить.
І сховавши в серці крижинку
вона буде далі життєвою рікою плить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Я більше не можу
Брехати собі де ти
Я більше не ходжу
Там де лежать сніги
Я вже більше не вмію
Ховати сльози в собі.
Я собі більше не вірю
І зневірилася й у тобі.
Я більше так не буду
Вірити у людей.
Я колись все забуду
І віру здам у музей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Його обійм вона ніколи не забуде
Бо він був світом, світлом, життям
Знайде іншого, але чекати буде
Бо він був першим відкриттям!
Його обійми досі гріють шкіру
І це викликає в колінах тремтіння.
Вона ніколи не втратить віру
Бо він її пісня осіння!
Її тіло визнає лише його руки
Її серце відкрите лише для нього…
Але вона витримає постійні розлуки
Заради хвилинки щастя хмільного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Останній дзвінок. Хотів щось сказати
Сказав, що кохає, що буде стрибати.
Вона теж кохала та сказати не вспіла
Він більш не відповів. І вона полетіла
Ковтаючи сльози й любовні слова
Вона поспішала, мусила врятувати вона.
Таксі не ловилось і чомусь наче повзло
Могло б не бути заторів, але не везло.
Пройшло пів години. І той самий міст
Стояв там хлопчина ніби той же зріст
Але то не він, його там не було
Тай в принципі буть не могло.
Він ж загинув на тому ж мості
Він вже рік ходить в вісні в гості.
А хто ж дзвонив? Чи то може сон?
…
Прокинулась. А він поруч. Сопе в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Ти знаєш милий
Я підіймусь розправлю крила
Ти знаєш милий
Я це зроблю заради твого сина
Ти знаєш любий
Нам не поможе вже психолог
Ти знаєш любий
Кінець історії – дописуй епілог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Сьогодні день коли болить усе - і душа, і тіло
і життя немов цілком пусте, і все осточортіло.
Сьогодні один з таких днів, коли хочеться спати
щоб в одному з тих снів щасливою стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Любов не має більше значення
ми не шукаєм більш єдиного.
Ми призначаємо побачення,
щоб розкрутить на каву милого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Інтернет мережа -
Основа життя.
Так здається чомусь
І довести комусь
Що все це не так
Не вдається ніяк.
В мережі все життя
Не існує буття,
Де пластмаси нема
Там людина німа
Бо не страшно писать
Коли ніхто не буде знать
Хто саме той поет
Хто пише черговий сонет.
А в житті ховається
Бо немає сил привітатися.
І тому інтернет мережа –
Це основа життя.
Та не всі так живуть
Розумні ж реальність п’ють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Схиляю голову перед матерями
Що виростили героїв Майдану.
Тримайтесь милі, народ із Вами
І хай країна досі кишить ворогами
Та смерті героїв не будуть пустими
Їх нема. Та вони не будуть німими.
Вони сказали більше, ніж могли
Повинні були жити, та пішли.
В них вкрали життя, жорстоко забрали
Але ці герої Богу й народу душу віддали.
Схилюсь перед Вами, мами героїв
Бо Вас теж вбили. Вбили без набоїв.
Та Ви живіть, бо так хотіли Ваші діти
І не плачте. Скоро заплачуть бандити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Біль розриває серце навпіл. І так тихенько прокрадається крізь кордони страху і перепливає через ріку віри, і продовжує рвати серце далі. Біль за завтра якого може не бути. За країну, якої може вже завтра не бути. За тих в кого завтра вже точно не буде. І за тих, хто не побачить завтрашнього сонця. І за тих, хто в гостях у Бога замість того, щоб просити про себе, благає про майбутнє країни. За тих хто вірить і ще більше за тих, хто не вірить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480404
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.02.2014
У моїй голові іде боротьба.
Один – голос мами
А інший – надія на краще життя!
У мої душі лише одна струна –
Надія
На те, що країна буде жива.
У моєї країни безліч голосів
Та всі німі
Коли пролита кров братів.
У моїй державі існує закон
На папері
А вжитті він безладдя клон!
У моїй сім’ї мати просить братів
Не лізьте!
У вас зброї нема, але є у ментів!
У моїй голові звучать голоси
Померлих.
Вони кажуть «Йди щось роби!»
У моїй душі надія досі жевріє
І хай там
Вона хоч когось зігріє!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Я хочу стати весною,
але, якщо не сама.
Я хочу дихати тобою,
та знов сама, коли весна.
Я хочу чекати літа,
бо будеш точно ти.
Але земля давно зігріта
і знову самій мені йти.
Я б навіть осінь любила,
та там тебе теж нема.
Я б навіть дощ спинила,
але дуже все така ж німа.
Я б могла не боятися зиму
якби мене хтось обіймав.
Але знову сховавши сльозину -
піду до буденних справ.
Я хочу встати весною,
але, якщо не сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Він, мабуть, останній
Останній з романтиків
Він прокидається на світанні,
Щоб привітати сонячних зайчиків.
Він говорить про кохання
Як про кришталеву чашу.
Його палкі зізнання,
Живуть за межами часу.
Він посміхається зорям і сонцю
І посміхається світлу в душі
Він поклоняється танцю
І, мабуть вміє ходить по воді.
Він точно останній
Останній з романтиків.
Він живе в імлі туманній
В країні цукеркових фантиків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Доля народу вершиться зазвичай без нього
За зачиненими на сім замків дверима.
Там кожен депутат хоче хапнути «свого»
І обрубати народу їх ледь відрісші крила.
Там кожен має право на власний бюджет
І плювати в якій дупі країна
Українцям вже звичний саме такий сюжет
Нам не звикати стоять на колінах.
Українці безправні, сліпі і безликі
Ну… так думають дяді в костюмах
А ми з ними згодні, ми наче дикі
Мовчки втопаєм в брехні парфумах.
Ми мовчимо, коли варто кричати
Згодні ми з ними, вони ж ніби «влада»!!!
Та доки ми зможемо образу ковтати?!?
Борімося! Бо ми ж не бидло – ми громада!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Я знаю, що осінь буває теплою
Я знаю, що можна любити її.
Я знаю, що жити можна і мертвою.
Принаймні так здається мені.
Я знаю, що осінь, то ще не фінал
Фінал буде дещо пізніше
Я знаю, що можна втікти від дзеркал
Та чи стане від цього тепліше?
Я знаю, що осінь пора сумна
І з радостей тільки кава
Я знаю що щастя знайду сама…
Та чи я в цьому права?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
в організмі нестача солі
в душі нестача любові
нестача інформації
нестача реалізації
міняю локації
облизую галюцинації
чиню провокації
навкруг профанація
всезагальна деградація
на фоні урбанізації
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
Є люди яким судилося зустрітись… І є міста, які на карті Долі відмічені, як обов’язкові… Львів – одне з таких міст… Адже, тільки тут у повітрі живуть мурашки, які поселяються на твоєму тілі з першим ковтком львівського повітря, що має легкий аромат кави і шоколаду, і витанцьовують дивні танці аж до самого від’їзду з цього неймовірного міста…
Львів – це Маленька Українська Європа… Місто, де ти відчуваєш себе людиною, громадянином, частинкою нації.
Львів зачаровує щирістю і вишуканістю архітектурних форм… Скільки б часу ти на провів у Львові, все буде мало… Бо кожен будинок, пам’ятник, чи навіть лавочка у парку, щоразу мають дещо інакший вигляд, щоразу ти помічаєш щось нове…
Львів – то місто, де живуть музи…
Місто, де оселились мої мрії…
Львів – місто-магніт. І той, хто був там один раз, обов’язково повернеться знову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456188
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Таргани в моїй голові
танцюють самбу
а іноді мамбу
а іноді румбу.
А ти кажеш, що я дивна
а ще агресивна
і примітивна
і винна.
Вони роблять мене такою
тупою
слабкою
собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Місто мороком обвите...
Місто брудом вмите...
Місто плаче опівночі
В Міста сліпнуть очі.
Місту шкода люд...
В Міста парк похуд.
Плаче Місто як болить.
Місто хоче жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Вона народжена з води,
міфічна мов русалка.
В країну кохання її відведи,
де вхід оберігає Мавка.
Подаруй їй небо і зорі,
навчи її щиро кохати.
Ви одна з яскравих історій,
які всі колись будуть знати.
Ти народженний з землі,
незвіданний, наче розум.
Вона навчить тебе жити в теплі
поруч з нею ти полюбиш прозу.
Ви дещо дивна пара...
Але такі справжні і милі.
Жодна людина ще так не кохала!
Будьте разом - і будете щасливі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Один лише день відвів для них Бог у році
одна лише мить, щоб зустрілись закохані очі
Один лише біль їм ці зустрічі завжди приносять
Та нової зустрічі вони щороку у Бога просять.
І знову та зустріч на годинку, але не більше
боляче бачить, а не бачить і того гірше.
Боляче знати, що разом не можуть бути,
Але то все краще, ніж просто забути.
Живуть обоє рік мріями про одну годину,
Вона вже у мріях 100 раз народила йому дитину.
В його мріях вони вічно будуть разом.
Але хтось ніби заборонив це їм жорстким наказом.
Але треба щось міняти. Минуло вже 8 літ.
За два дні буде їхній щорічний обід.
Вони розуміють – настав час руйнувати стереотипи,
Бо інакше їм доведеться завжди страждаючи любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013
Так боляче і страшно,
коли вмирають
рідні люди.
Так боляче і страшно
коли "ненавиджу"
шепочуть рідні губи.
Так боляче.Так страшно
коли не хочеш
бачить друга
Так боляче.Так страшно
коли лишається
лиш стужа.
Так боляче. Так боляче.
серце навпіл
рвати
Так боляче. Так боляче.
про зраду
знати.
Так боляче і сумно
від любові
втікати
Так боляче. Так сумно
знати те, що не можна
прощати.
Боляче, сумно і страшно
коли не можеш пробачить
рідні.
Боляче. Сумно. Страшно
Жити в брехливій
пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Найбільше хочеться жити за хвилину до смерті
коли вже скінчився час і сили.
Лише тоді розумієш, що всі нещастя стерті
і що губи життя не допили.
Лише тоді розумієш що жити так просто
немов перейти дорогу
і тоді стає так соромно і млосно
зате що хотів висказати Богу.
Лише тоді згадуєш хто любив й кого любиш.
і здається хвилинка роками
Продав би усе, якби знав, що купиш
ще раз обійми коханими руками…
…як жаль, що розуміння приходять лише в фіналі
А час і смерть то процеси стабільно сталі…
І як шкода що хвилинка не вічна, а лише останній подих…
Як жаль… що хвилинка коротка… Ну от і все.. Видих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Чомусь життя подарувавши шанс
завжди забирає другий
і сьогоднішнє щастя, то лише аванс
за все погане що іще буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Невідправлені смс застрягли в телефоні
Недопите вино облизує губи.
А вона любить його засніжені скроні
І не важливо що він з іншою в шлюбі.
Разом півроку, а ніби усе життя,
«Розлучусь» щоденні його обіцянки.
Вона вірить…
Бо носить під серцем його дитя.
«Коли?!», а у відповідь лише подарунки.
Вона б пішла… Та куди?
На вулицю? Жаліє дитини.
І тому біль розкладає в шухлядИ…
Таким як вона… Любов – ракові пухлини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013
Твоя любов то мій останній шанс
На ще один кадр мого життя.
Ти мій особистий ренесанс.
Остання нота мого серцебиття.
Ти - останнє фото, останній кадр,
Остання літера мого життя.
Ти добутий із мудрості надр,
Ти моє останнє відкриття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
А у мене безсилля сильне й глобальне…
А у мені мовчання голосне і вічне.
А навкруг все несправжнє й банальне…
І віра в людей, то невиправдане і хронічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
У нашому стилі пошепки кричать
У нашому стилі у очі мовчать.
А ще на нас схоже ножа в спину пхать.
Це в нашому стилі. Ну що тут скривать!
Ми так вже навчились, так і живем,
І щоб не міняли ми так же і вмрем.
Бо що б не казали, ніж в спину – це просто.
Але наскільки підло… сказать не хватить злості!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Є історії які потребують продовження,
а є такі, які хочеться забути й спалити.
Є дівчата які варті тільки збудження…
А є такі, які варті того, щоб любити.
Є думки які можна комусь казати…
А є такі які соромно навіть згадати.
Є речі які зобов’язані знати…
І є такі які зобов’язані мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013
Мені набридло ховатися в снах…
Набридло ходити в ночі по зірках.
Набридло шукати себе в планах Божих…
Набридло топитись в очах перехожих.
Так хочеться вже десь себе віднайти
Щоб мати право говорить з людьми на «ти».
Щоб не боятись забуто-загубленой буть…
Щоб не треба було скрізь вставляти «мабуть».
Щоб бути впевненою у завтрашнім дні і собі,
І щоб не загути власне "Я" у швидкоплинній юрбі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Коли нарешті світ порозумнішає?
Коли? Коли настане час не виживання,
а життя? Як Пітер Пен подорослішає?
Отже ніколи? Так тому і буть. Змінню звання.
і більш не буду носієм надії…
і більш не буду плакать і любить…
Пора вже час нам перейти до дії…
Бо інакше в дитячих шкурях будемо гнить.
Давно вже виросли, давно нам одяг жме.
Давно виросли, тілом, а розум все той же.
Лишається надіятись, що еволюція все ж прийде!
А поки мусим жити так як є… Але УЖЕ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Не сваріться люди… Любов бережіть.
Не сваріться, бо сварка, то є руйнація.
І надарма не кричіть - компроміс віднайдіть.
Бо любов лиш для обраних, як коронація!
Якщо Доля дарує кохання для Вас,
отже чимось ви це заслужили!
Бережіть ви кохання, як діамант, як алмаз.
Бо найбільший дарунок, якщо вас полюбили!
Не сваріться ніколи! А якщо не під силу,
то миритись потрібно про гордість забувши,
Бо Доля хоч добра, а не може помагати Вам без упину!
Не сваріться! Бо головне зберегти, навіть уже здобувши…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Кожен по-своєму жорстокий,
Кожен по-різному егоїст.
Кожен має свій неспокій,
І кожен в душі анархіст!
Кожен чекає на завтра,
Кожен тим завтра живе.
У кожного своя мантра…
І кожен по-різному пливе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Так хочеться, щоб хтось любив,
Навіть без обіцянок про «до смерті».
Щоб хтось принцесою мене уявив…
І щоб не брехати, так щоб обоє відверті!
Так хочеться, щоб хтось жадав,
Не так як всі звикли, а так як я мрію.
І щоб ніколи нікому він мене не віддав,
І щоб знав, без нього я жить не посмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Немає на світі речей простих,
як немає на світі людей святих.
І не все так просто як здається...
І не завжди барвінок в'ється.
Бо все не так, як спершу гадаєм
і не все так, як ми теє знаєм!
Але інакше нам жить було б нудно,
бо як свині ми шукаємо де брудно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
АВТОР МІЙ БРАТ
а Я дрімаю, трохи рідко через край,
сон хоче мене обінняти, а я щє дивлюсь
хоч око закрилось вже врай,
зі сном, та з собою мужньо борюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Застудилась якось взимку,
Бо не вдягнула я хустинку.
І треба тепер лікуватись –
Треба з друзями зв’язатись,
Щоб мені по блату
Виділили VIP-палату.
Бо в лікарні така суть...
Ти без грошей? Щей доб’ють!
Так вже звикли. Так буде…
Хто має гроші, той живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Через сон ти вірвався у мою нірвану…
Бачила раз чи два, а ти уже в гості.
Не хочу, може через нестабільність псих стану,
а може через різницю у зрості.
Мій сон то святе! До нього не можна…
Не можна як грішнику в рай!
Хоча я швидше з пеклом тотожна,
Не можна нам разом… Тож прощавай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
До мене принц приходить щоночі,
здоровкається, навіть, цілує…
Щось манить його у сни дівочі,
А може це хтось чаклує…
Мені вдень жити нудно –
я щохвилини чекаю ночі!
Без нього не їм – худну…
Щаслива, як тільки закрию очі!
Щаслива, бо поруч коханий…
Сама не знаю, коли покохала…
Який він не знаю, але не поганий.
бо побувши з ним я кращою стала.
Може не справжній, може уява,
але ж я без нього не зможу прожити.
Якою б доречною стала поява…
його… бо вічно буду його любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Ти зайдеш у любиму кав’ярню,
та замовиш чомусь тільки чай.
Згадаєш розмову торішню,
і зависше слово «чекай».
А зараз лише посміхнешся,
й поглянеш на чашки дно.
Чекаєш? А не діждешся…
Йди! Але не забудь пальто.
Вийшла… метушаться люди.
А з переходу чути гітару.
Та ти ідеш кудись… В нікуди.
Думаючи чомусь про Гевару.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013
Життя на театр схоже,
ти в нім актор і глядач.
Образити може кожен,
та не кожен скаже «пробач».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Коли ти покинутий сам на себе
і самота ріже вуха тишею.
Коли як ти, нікого не гребе
і носій щастя виліз грижею.
Учора ще був не один…
цілував… був цілований.
А тепер у добі забагато годин
і ти стомлено-атрафований…
І думки не хочуть топитися
хоч і топиш ти їх у стакані…
Й по ТВ немає, що дивитися…
З’їхали життя меридіани.
І ти хочеш вже сам утопитися…
але знаєш, що так не треба.
І шукаєш за що ухопитися..
Тоді треба друг, як Сатурну – Феба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Ніч вуаллю забутих снів,
нагадає вчорашнє кохання,
і я загубленна у потоці слів,
згадаю твоє: "Ти остання!"
Згадаю дотик, ніжність вуст
І твої нічні зізнання.
Думала втрачу глузд,
А втратила кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013
Ти покинув дні, ти покинув ночі,
Ти будуєш без мене собі життя.
Тож хай гріють тебе інші очі,
Я ж для тебе канула в забуття.
Але я не вірю в життя без тебе,
Як не вірю у ніч без дня,
І не вірю у зорі без неба...
Я не вірю без тебе в життя.
Від ранку... й лягаючи спати,
я не вірю без тебе в життя.
Може, доля така на тебе чекати,
Навіть канувши в забуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2013
Порівнювати біль невдячна справа,
Бо своє, хай маленьке, але пече як лава.
І як вкрали гаманець – не має меж горю.
А у когось рак і його корчить від болю…
Але своє розчарування більше болить.
бо любов до себе завжди яскравіше горить.
Кожен по-різному все проживає,
Бо кожен різний розум має.
Бо своя сорочка ближче до тіла.
і від так, нікому немає ні до кого діла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Я не знаю хто... Впринципі не знаю де...
Я не знаю хто і скільки, і хто кому підійде.
Мені навіть не відома істина любові...
І я нікого не зумію зрозуміти на півслові.
Адже я течу за течією, а куди не знаю,
Бачу поворот і туди ж звертаю...
Може далі дельта, а може і море,
хто б що не казав, все одно спіткає горе.
Бо така любов, яка у мені грає,
буває тільки раз, тай та в теплі розтає,
бо я ж сніжинка, марево душі,
а не якесь дешеве китайське суші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
Свистіли кулі й біль чинили,
та сльози лились не від них.
За дітьми матері сльози лили,
Аж поки з часом біль не притих.
Біль від утрати лиш тільки ниє,
від ранку до ночі у серці щемить.
Вдень мати сильна, а нічкою виє,
бо пам'ять про сина не гасне - горить.
Цвинтар всіяний могилками...
Та сина могилки вона не знайде.
Приходить посидіти там вже роками.
Й питає себе де син похований? Де?
Отримала у війну похоронку...
Не вірила довго... Не хтілося ж бо.
Пішов боронити рідну сторонку...
Не спасла материнська любов.
Яка би війна дитя не забрала,
Афганська, велика чи світова,
Мати завжди, віками б чекала,
Не зважаючи на вмовляння й слова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013
і дихання збивається, і говір не чіткий...
й здавалось би не мій він... ну просто не такий...
але дрижать коліна... і горло вже болить ...
і десь там біля серця лиш тільки заболить…
чи то ж захворіла на дивну хворобу?
чи все від того, що він зробив спробу…
мене на побачення запросить…
Ну все скажу серцю я : «Досить!»
З мене невільницю робить…
Бо то ж якщо в серці щось защемить,
То більше ніколи не зможу забути…
Те, що довелось зараз відчути….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013