| Сторінки (1/62): | « | 1 | » |
Я прожила и ад, и рай,
То задыхалась - улыбалась.
Я не могла понять себя,
И в мыслях часто растворялась.
Вокруг все шли своей дорогой,
А я словно лишний персонаж.
Не проронил никто ни слова,
Никто не замечал меня.
В толпе кричала я от боли,
Сгорала словно от огня.
А люди дальше шли дорогой,
Но дорога та не для меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813385
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2018
Я бы пригнула со скалы,
Я бы улетела за тобою следом,
Я бы предала все свои мечты
Лишь бы ты для меня стал светом.
Я бы сожгла между нами мосты,
Даже простила все твои ошибки.
Лишь бы знал, что дороже всех ты,
Лишь бы видеть твою улыбку.
Я бы забыла, что не забывается,
Я бы молчала о чем не молчат,
Я бы простила, что не прощаеться
Лишь бы тебя не терять навсегда.
Я свою душу разрываю на части
Ведь мы не вместе и все ерунда.
Ты давно уже не в моей власти,
Ты просто сказал: - "не судьба"...
А я бы пригнула со скалы,
Я бы улетела за тобою следом,
Я бы предала все свои мечты
Лишь бы ты для меня стал светом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789357
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.04.2018
Скажи мне, мама, смысл в чем?
Ведь эта суета жизнью зовется.
Я не могу тут рассмотреть себя,
Я потерялась, нужно мне очнутся.
Ты далеко, а впрочем как и все,
Лишь я сама себе теперь опора.
Ты знаешь, это очень тяжело,
Так хочется сказать: -С меня довольно!
Все говорят, что жизнь жалеет слабых,
Вот почему так много их вокруг.
А я устала, знаешь, так устала..
Так хочется сбежать, но не могу.
Я все еще ищу какой-то смысл,
И нахожу его в улыбках,
Я нахожу его в шуме морском
И в тихом летнем утре..
Я нахожу его в закате дня,
В рассвете и в далеком звездном небе.
Я знаю насколько важно для меня
Дышать и чувствовать душой лето.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681855
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.08.2016
******************************
Я не знаю как ты там, мой друг...
Странно, мне совсем не стало легче.
Так хотелось бы увидеть тебя вдруг!
Знаешь, чай я пью намного крепче...
Расскажи мне как твои дела?
Неужели ты забыл все наши роли?
А я читаю их день ото дня...
Не смогу забыть о нашей воли...
Расскажи чем жизнь твоя полна?
Мне говорили о твоем веселье.
Знаешь, без тебя и жизнь пуста.
Ты прости за моё суеверие.
Тяжело ли было так уйти?
Дверью хлопнуть и не оглянуться..
Ты за прошлое меня прошу прости!
Не смогли мы вовремя очнуться...
Мы в порыве чувств всегда летали,
То, что нам дано не берегли...
А потом словно с скалы упали
И новых себя так обрели.
Разные мы вмиг друг другу стали.
И чужие, словно так жили...
Потеряли, что в руках держали...
Новый путь тогда мы обрели.
Разошлись дороги наши в вечность!
Наверно не увижу тебя вновь...
Знай, что помню я что значит нежность!
Знай, что помню я что есть любовь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678943
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2016
*****************************
Я молча войду в твою квартиру
И на носочках подойду к тебе.
Соберу в кулак всю свою силу
И про себя скажу: - Привет! Судьбе.
Но, не услышишь ты моих шагов
Ведь сладко спишь один квартире,
Не подберу уже я нужных слов,
Возле тебя я словно в другом мире.
Укрою я тебя своей рукой,
Как ангел сон твой сберегу
Я для тебя открытая душой,
Теперь лишь для тебя живу.
Сквозь тишину ночную прошепчу,
Что не могу я больше не скучать.
Признаюсь в том, что я люблю,
Ты спи, я рядом буду ждать.
_____________________________
20.12.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678942
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2016
[b][i][color="#ed829d"]Ничто на этой планете не может сравниться с любовью женщины — её любовь добра и сострадательна, терпелива и заботлива, щедра, сладка и безоговорочна. Чиста.[/color]
[/i][/b]
[i]Со мною рядом ты, за все спасибо!
За день, за вечер, и за жизнь мою...
Ведь я с тобою мир лишь полюбила,
С тобою научилась только жить...
Забавно, я и не думала при встрече,
Что ты войдешь навечно в мою жизнь.
И словно ангел дверь мою откроешь
Крылом своим укроешь и спасешь...
Со мною рядом ты, а что важнее?
Мне не нужны безумные мечты..
Лишь бы увидеть и обнять сильнее
И прошептать: -Важнее всего Ты..
Люблю я вспоминать всего начало,
Те встречи и звонки, что до утра..
Хоть времени всегда нам было мало..
Но мыслями мы вместе навсегда..
Ты рядом, а мне большего не надо..
Теперь ты смысл и вся жизнь моя..
Ты для меня как ценная награда
И сохраню ее я навсегда..[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2014
Давно я не писала ніжних слів,
Не говорила їх тобі щоранку.
І ти мовчав щораз мені услід,
Пригнічений чекаючи сніданку.
Я тала від німих спокійних днів
І відстанні що завжди розділяла.
Щоразу згадую наш перший сніг,
Як того снігу нам було все мало.
І ти мовчиш, і я мовчу тобі,
А в голові моїй одні промови.
Про те як закружляв той сніг
І нас забрав у світ пригоди.
Про те як я дивилась в твої очі,
Шукала в них хоч відповідь одну.
А ти лиш посміхався й так щоночі,
Я й досі сміх цей твій люблю!
Я візьму твою руку й ми втічемо!
Втічемо від буденності й нудьги.
В шаленність днів з тобою попадемо.
І створемо свою там вічність МИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Ты не узнаешь что чувствую я,
Уже никогда не узнаешь...
И как по щеке покатилась слеза,
И как на землю упала..
Не буду кричать на каждом шагу
Как по тебе скучаю.
Не буду я погружаться в тоску..
Но что делать не знаю..
Как дальше пойти, когда ты стоишь?
Как сделать свой первый шаг?
Как не сбиться с родного пути,
Когда ты на время упал..
Когда устал, нету сил вновь бороться..
И рана так тянет внутри..
Когда нету сил верить, влюбляться..
Когда ты остался один..
Но ты не узнаешь. Оставлю в себе.
Уже никогда не узнаешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524567
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2014
В детстве человек счастлив, как сейчас говорят, по умолчанию. По природе своей ребёнок — существо, предрасположенное к счастью.(с)Олег Рой
Когда-то в детстве было в радость
Бежать под радугой весь день,
И любоваться всем, что рядом,
И хоть бы раз встречать рассвет.
Когда-то в детстве все мечтали
И верили в мечты свои.
Мы понимали что теряли,
Но и знали то, что обрели.
Мы были молоды, чисты
И жизни всё мы отдавали.
Могли разрушить все мосты,
Потом куда-то бы терялись.
И пусть не знали что да как,
Но мы жили себе на радость.
Проблемы нам словно пустяк.
Мы ощущали жизни сладость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467953
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2013
А разве можно прошлое забыть?
Чтобы больше там не жить.
Чтобы от сердца отпустить.
Навек забыться и вновь любить..
Забыть слова, признания и встречи,
Забыть глаза, любимый вечер,
И больше чтоб не позвонить,
Оставить в прошлом все и жить..
И не искать случайных встреч,
Лишь только сердце бы сберечь,
Ну разве можно вот так жить?
Какой тогда смысл любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467952
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2013
Приезжай и забери меня!
Прошу ты будь со мною рядом..
Устала ждать день ото дня..
Мне ничего больше не надо..
Ты приезжай, я так скучаю..
Мне бы взглянуть в твои глаза..
Я, знаешь, так в тебе нуждаюсь,
Ты забери к себе меня..
Я буду вечно с тобой рядом,
И в радость - горечь я с тобой!
Я поддержу когда устанешь,
С тобой познаю я любовь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427525
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.05.2013
а ты наверное и не знаешь то чувство,
когда больше часа смотришь на фото,
когда от боли рвется что-то внутри,
и ты лишь тихо шепчешь себе: -молчи...
лишь бы не услышали за стеной,
как убиваешься под луной.
как забываешься в уголок,
и просишь лишь только покой..
ты не знаешь то чувство потери.
ты не знаешь как от предательства пьянеют,
как тускнеют глаза, что горели,
как это погибать больше недели.
когда на адекватность и не надеешся,
а лишь бы не сойти сейчас с ума,
когда родным ты улыбаешся,
а из под ног ушла земля.
Ты и не знаешь это чувство..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427523
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.05.2013
Твоя самобытность меня убила.
Твой эгоизм до добра не довел.
И что я хотела когда уходила,
Если сейчас я смотрю тебе в след.
Устала к окну прислоняться ночами.
Тебя выжидая, вернешься или нет.
Я понимаю, что в ловушке застряли.
Но выхода нет, он куда-то исчез.
Отдаляешься больше, убегаешь все дальше,
А мне хоть бы видеть с окна силуэт.
Любовь-не любовь, для меня ты лишь счастье,
То счастье, что дается на боли ответ.
Хочу отпустить, но не отпускается,
Если уйдешь - уходи ты сейчас, я прошу!
Не нужно мне слов, чтобы как-то исправиться,
Если уйдешь для меня все равно ты умрешь.
И нет оправдания для тех, кто уходит,
Для тех, чьи слова дикий ветер в полях.
Он шумно приходит, обещание бросит,
А потом словно не бывший исчезает навек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013
Не устану я бродить вечерним городом.
Не устану ездить от конечной до конечной.
Я безумно боюсь вашего холода.
Но все же смело шагаю по встречной.
Улыбаюсь хоть трудно, хоть совсем обессилена.
Если упала, поверьте, поднимусь тот же час.
Не люблю я сдаваться, хоть не такая и сильная,
Буду жить и бороться пока мой огонь не погас.
Очень многое нужно пройти-пережить,
Осознать-полюбить и опять потерять.
Отыскать - не узнать, и навек отпускать,
А потом примириться и себя подымать.
Не узнать отражение, от усталости падать.
И теряться в других каждый день по сто раз.
За себя забывая, другим помогая,
Как бы другие хоть раз не забыли о нас.
Иногда просто хочется тишины и покой,
Чтоб не слышать других хоть один только час.
На недельку бы уехать в неизвестность одной,
Чтоб не чувствовать боли полученной от вас.
Не устану ловить отражение глаз.
И верить людям, хотя и верить не стоит,
Мечтать и бежать от себя и от вас.
Чтобы вылечить сердце которое ноет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418534
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2013
Можно сказать, что каждый из них живёт в своём мире. Но мы не только видим этот мир каждый по-своему, но и относимся к нему не одинаково. Каждый из нас ждёт от мира что-то своё, и цели в этом мире у каждого свои. (с)Петр Зорин
********************************************
Вот бы спрятаться в волнах морских, чтоб не нашли.
Чтоб меня и не искали.
В тишине без воздуха, чтоб одной.
А другие и не знали.
Чтоб как в детстве спрятаться в уголок,
И забыть обо всех печалях.
Чтоб жизнь свою научиться ценить-любить
Да другие чтоб подражали.
Не нужна мне известность, публичность,
Мне бы тихий летний вечерок.
Чтобы родные гордились за личность.
Чтоб научиться брать урок.
Вот бы босиком по берегу своего неба,
И шум прибоя чтоб глушил мой слух.
Без забот лишь бегу не без смеха.
А там дети играют вокруг.
Не хочу я бояться, стесняться.
Все свои тут вокруг и не лгут.
А плачут лишь только от счастья
Друг за друга в этом мире умрут.
Вот бы спрятаться в мир свой однажды,
Чтобы на вкус ощутить свою жизнь.
Без роботы, учебы, чувства долга,
Чтобы осознать настоящий смысл.
Научиться бы любить. Хоть однажды.
Научиться верить, дорожить.
Беречь всех тех кто важны,
А кто не важны просто отпустить.
Вот бы так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418466
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2013
Пусть тяжело, пусть боль ломает кости,
Пусть взгляд на небе становиться родным.
И близкие все отвернулись, помни,
Что все равно ты в этом мире не один!
Есть кто-то, кто звоночка ждет хоть вечность,
Есть кто-то, кто вспоминает тебя век.
Есть те, кто любят, пусть прячут нежность,
Но в мире точно ты не одинок!
Ты помни все препятствия и слезы,
Но знай, что нету счастья без беды.
Что нету радости без сумасшедшей боли.
Что всем дается шанс, ты лишь возьми!
Никто не говорил, что жизнь проста,
Что день от дня тебе все будет легче.
Ты сам творец, ну так создай себя,
И становись со днем ты только крепче!
Пусть тяжело в бою сейчас, но все пройдет.
Ведь после ночи день наступит, точно.
От препятствий ты становишься сильней.
А слабым в жизни будет очень сложно.
Пусть ты упал, пусть раны глубоки́,
И кажется, что ты один на целом мире.
Ты поднимись, на небо посмотри,
И про себя скажи: Я буду сильным!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2013
Последняя закрытая страница,
Дочитанная книга до конца.
И в памяти остался почерк писем,
И запах их остался навсегда.
Приятно вспомнить мне ее начало.
Столько надежд дарила она мне.
Но до конца куда-то все сбежало
Осталась закрыта книга на руке.
Порвать так жалко, выбросить сложней
История моя там сохранялась.
Но не могу ее уже беречь
Так сложно от того что я узнала..
Последняя закрытая страница
Раскрыла тайны, уловки все свои.
И полетели мои мысли словно птицы
А догонять нет сил, ну что же, прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388747
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2012
Я так боюсь потерять то, что люблю, что запрещаю себе любить.(c)Джонатан Сафран Фоер.
********************************
Ну и пусть, терять я не устану.
В привычку уже все всегда терять.
И пусть ты говоришь: -навек останусь.
Я тихо про себя: - навек прощай..
Мне постоянно как ножом прям в сердце.
И вновь все дальше прячусь я в себя
На расстояние руки нет ближе вечность..
А вечность для меня так холодна..
И каждый рвется в душу, рвется в сердце
Следы оставить чтобы навсегда.
Простите, не найдется вам там места.
Простите, но не верю я в слова.
Мне становиться сложнее и страшнее..
Боюсь людей, боюсь их чувств, себя.
А прятаться ничтожно в самом деле.
Но разве можно победить свой страх..
Терять уже наверно не устану.
В привычку уже все всегда терять..
И пусть ты говоришь: -навек останусь.
Я тихо про себя: -навек прощай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2012
Для меня уже не существуешь ты
И умерла дешевая реальность.
Я поплатилась сильно за мечты,
А теперь осталась одна малость.
Ну что же, та не жалей уже меня!
Я прожила мучительные ночи..
Сейчас не вспомню я наверное тебя,
Нет, я любила, только сердце в клочья.
Так убиваться мне уже нельзя.
Ведь сердце не разделит все печали.
А в тишине лишь музыка слышна
Она лишь знает то что вы не знали.
Так грустно мне читать свои стихи,
Так тяжело мне в них искать начало.
Ведь в них герои были только я и ты
Но и этого казалось тебе мало..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388572
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2012
И вправду ведь прошло немало время,
А ты все также ждешь того звонка.
И в голове твоей лишь слышно эхо.
Мне жаль, но это все в одних мечтах.
И вот сейчас тебя словно разбили,
Лежишь ты то ли мертвый, а нет - живой!
Не жди сочувствия от тех кто били.
Не жди поддержки от тех кто был родной!
Лишь ты один. И пусть все скажут глупо.
Но даже тень оставит в темноте.
А знаете, сейчас большое чудо
Найти того, кто не оставит и в беде.
Когда таких найдете - берегите!
Любите искренне и каждый день.
Обиды все свои, прошу, простите!
Вы берегите тех, кто в вас влюблен..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2012
А ты попробуй промолчать и услышать свое эхо.
Так невзначай лишь звук издать, да так чтоб громче звучал ветер.
Да так чтоб лишь один узнал о чем молчишь, о чем мечтаешь.
Чтобы уверенно сказать, вот кто поймет что ты желаешь.
А знаешь, ведь не важно то, о чем твердят уста напрасно.
Когда глаза твои молчат, то мир глухой и как-то страшно.
Лишь в тишине есть звук иной, лишь в тишине есть твоя правда.
И пусть уста твердят одно, они не скажут то, что важно.
Попробуй просто промолчать, и ты получишь все ответы.
Увидишь что не замечал, услышишь то, что слышат дети.
И вправду только в тишине есть правда вся, есть все советы.
И лишь в глазах душа видна, а в словах шумит осенний ветер..
(с) http://vk.com/viktoriya_korytska
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388326
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2012
Больно когда уходит человек родной
И ты не можешь задержать ни на секунду..
И даже приоткрыв окно, сказав: - Постой!
Он хлопнул дверью, не задержавшись на минутку..
И не спасет никто, да кто спасает..
Да и помощи зачем уже просить.
Когда уходит человек родной никто не знает
Как самого от себя можно спасти..
Один лишь на один в себе раздавлен
И спрятан в уголке своей души,
Когда уходит человек уже и не знаешь
Как можно дверь закрытую открыть.
И пусть стучат родные и чужие
Уже нет силы верить и любить.
Когда уходит человек родной нет силы
В себя поверить и вновь учиться жить.
(с) http://vk.com/viktoriya_korytska
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388325
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2012
А как отчаянно мы бьемся в дверь закрытую..
Захлопнувшуюся навек и навсегда.
Да потому, что верим в незабытую,
Не пережитую историю до дна..
А как отчаянно мы рвемся в сказку вечную..
Но вечного не существует, очень жаль.
Мы забываемся без памяти у встречного,
А встречный убегает навсегда..
И ищем след, и ищем те мгновения
Которые терялись в годах.
Года ушли стремительно течениям,
А мы остались где-то в серых днях..
Лишь память держит нас, она все знает
И ночь, и тишина разбавит боль.
Зачем мы так отчаянно желаем
Того что непременно вновь уйдет..
Уже без сил мы бьемся в дверь закрытую..
Захлопнувшуюся навек и навсегда.
Да потому, что верим в незабытую,
Не пережитую историю до дна..
27.12.12 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388186
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2012
И в Новый год я пожелаю
Всем тепла, любви, добра.
Побольше сказочных событий
И родных рядышком всегда.
Пусть будут мелочи приятны,
А пустяки обид уйдут.
Пусть в новый год такой желанный
Любимые скорей придут.
Пускай оставят все проблемы,
Здоровье чтобы не подвело.
Пускай исполняться желанья
Чтобы нашли родной свой дом.
Чтобы не опускались руки,
И верили всегда в себя.
И в Новый год чтобы окружали
Родные, близкие, друзья!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388185
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 27.12.2012
Знову змовчу, а в голові слова,
Закрию двері до кімнати і одна.
Ти не відкриєш їх уже ніколи,
Бо загубив наш ключ у синім морі.
Безневинні ноти тихо грають.
Вони в душі моїй уже стихають.
А я вечірнім містом помандрую,
Та спокій ночі згодом я відчую.
І вже не налякає ніч холодна..
Сьогодні як ніколи безтурботна..
На самоті блукаю вздовж дороги
І не дійду назад, немає змоги.
Знову змовчу, а в голові промови..
Немає вже образ, немає болі..
Лиш втома і слова у голові..
Слова, які я не озвучу у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Аби забутися без тями в прірві,
Щоб загубитися й забути сміх.
І не врятуєш, не дістанеш, вибач..
Для тебе недосяжна глибина - моя душа!
І все, що я хотіла так сказати,
Я напишу руками на піску.
Та ти не прочитаєш, нова хвиля
Змиє усе та з пам'яті зітре..
Не розумієш, знаю, тобі дивно.
Тобі дивно те, ким стала я.
Сама не поясню, але вже пізно..
Я мушу їхати. Останній рейс. Вокзал.
Хочу забутися без тями у цій прірві,
Що давно мене тягнула як магніт.
Ти не врятуєш, не дістанеш.. Вибач.
Для тебе недосяжна глибина - моя душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012
Прошу повір моїм словам і просто відпусти.
Ти сам сказав , що будеш так щасливим.
Ти сам сказав, що краще так.
Ти сам сказав і руку відібрав.
Ти все забув, для тебе все вже нове.
Нове життя, оточення і світ.
А я живу старим, і всі ці ночі
Думки тягнули як магніт.
Слова у голові, твої слова..
Обіцянки, промови, наші плани.
Я знову залишилася одна,
Куди поділися нічні розмови?
Забрав всі наші дні, забрав всю радість.
Скажи, як все почати? Куди тепер втікти?
Скажи, де все, що мали? Хоча тепер не варто..
Я не зламаюся, я зможу все пройти.
Тепер вся у роботі, тепер свої турботи.
І голова вже обертом від них..
Хоча, ти знаєш? Краще, мені вже стало краще.
І справді час лікує, а особливо біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Щира посмішка дитяча, цей погляд вам не передать,
Коли рука тримає руку, і хоче світ разом пізнать,
Коли біжиш, наздоганяєш і відчуваєш це тепло,
Коли обіймеш, приголубиш і відчуваєш - це любов,
Коли вночі не можеш спати: не хочеш погляд відвести,
Коли секунди не втрачаєш аби за руку взять і йти,
Коли слова стають вже лишні і розумієш погляд, звук,
Коли в руках тримаєш міцно і вже не чуєш в двері стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Пливе герой, причалює додому..
Вже затужила по тобі рідна вода.
І холодна хвиля тут тебе зігріє,
І глибина тут не покаже тобі дна..
А ти проплив півсвіту, що є сили.
Не зупиняли там ні шторми, ні гроза.
Ти шлях пройшов аби вернути знову,
Аби вернути там, де рідна сторона..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Я бачила тебе напевне вчора. Так! Ти зовсім іншим зараз став.
Ти став поважним, ти розумно ведеш мову і маєш більше, ніж раніше мав.
Тебе оточують лише ті люди, яких ще рік тому ти зневажав.
А зараз ти стоїш із ними в колі і байдуже, що ти раніше знав.
Ти посміхаєшся, хоча не пам'ятаєш. Ти посміхаєшся тепер усім завжди.
Немає радості, на жаль, вже на обличчі, немає щирості у погляді твоїм.
Я бачу, що життя тебе змінило, забув про принципи, про погляди свої.
В твоїх очах я бачу сильну втому. Скажи, за що з тобою так вони?
Ти зовсім іншим став.. Такий жорстокий і серце твоє наче крижане.
А пам'ятаєш день, як віддалився, день, як проміняв мене на це усе?
Надіюсь зараз ні про що ти не жалієш, хоча уже й нічого не вернеш.
Надіюся ти маєш все про що так мріяв. Цікаво куди далі ти підеш.
Що за успішністю скажи мені ховаєш? Образи, біль, самотність, сум?
А за посмішкою своєю що тримаєш? Вину за те, що принципи забув?
Та ти не бійся, ніхто це не помітить..Усім вже байдуже, головне, що ти є тут.
Нікого не цікавить, де ти вижив, нікого не цікавить, де ти був.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Ти будь! Ти чуєш? Будь в моїх очах промінням сонця.
Будь мрією моєю, хай нездійсненною, лиш будь!
Будь сном моїм таким міцним, приємним!
Ти будь! Ти чуєш? Ти лиш для мене будь, прошу..
Ти пам'ятаєш кАзки перед сном? Ми їх читати разом так любили.
Ти пам'ятаєш поїздки за кордон? Де ми завжди годинами блудили.
Такі відверті розмови перед сном..І ми від них вже спати не хотіли.
Лиш бути разом, ось, що кожну ніч у Бога ти і я просили.
Але пройшли роки ми стали різні, і ти такий чужий, я вже не та.
Та щось тримає в пам'яті те місце, де вперше провели ми разом час.
Де вперше ти тримав мене за руку, де вперше я почула ніжний голос твій.
І місце де сказав, що назавжди твоя рука залишиться в моїй руці.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012
Сиділа в лузі дівчина
І пісню нам співала.
Співала пісню про любов
Якої ще не знала.
Як на Купала погадала,
Вінки у воду запускала.
Якби ж вона тоді лиш знала,
Що в день цей милого пізнала.
Лиш поглядом вже проводжає,
Як вінок її скоріш зникає.
А далі хоче лиш одне
Знайти цвіт папороті ще.
Як за легендою ведеться
Лиш на Купала цвіт знайдеться.
А хто знайде його в ночі
До скарбів триматиме ключі.
Пішла самотня в ліс блукати.
Хотіла щастя відшукати.
Але не в силі вже знайти
Не знає куди далі йти.
В ту ж саму ніч час не втрачали
І хлопчаки скарби шукали.
Проте не знали ще вони.
Що їх чекає впереді.
Із жадності усе сварились.
Вже їхня дружба не цінилась.
І врешті-решт вже розділились
І у лісі десь вони поділись.
У марних пошуках блукали
Скоріш за все вже заблукали.
Даремно сили витрачали
Вони нічого ще не мали..
В одну й ту ж мить, хоч й випадково
Знайшли цвіт папороті двоє.
Один хлопчина і дівчина.
Вже пізня була тоді година.
Та поглядом коли зійшлись
За цвіт забули й поклялись.
Кохати вічно й бути разом.
І квітку цю оберігати.
Вони ж за цвіт завжди мовчали,
Та місце це не забували.
І кожен рік сюди ходили
Бо тут любов свою зустріли.
І кожен рік сидить дівчина
І пісню нам співає..
Як на Купала цвіт знайшли
Й кохання відшукали.
Нехай не вірите ви їй,
Нехай, проте я знаю,
Що в лісі папороті цвіт
На нас в цю ніч чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371355
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 17.10.2012
Однієї ночі вона відкриє очі і знову не побачить там тебе.
Засумує, затужить та згодом щасливо без тебе життя проживе.
Вона ще згадає, кожну сторінку гортає, але назад не верне.
А ти пожалієш, але нічого не зміниш, бо її життя далі йде.
Однієї ночі вона відкриє очі і холодна сльоза по щоці ще пройде.
Її серце розбите, вином перелите, вона не знає куди її це заведе.
У руці телефон, номер важко набрати та і голос тремтить, краще просто мовчати..
Та як важко мовчати, коли хочеш кричати, коли здається, що зараз тебе на частинки порве..
Однієї ночі вона відкриє очі,на сьогодні візьме квиток і зробить останній ривок.
Прощальний погляд в вікно, але вже всеодно.. Останній келих вина нехай відпустить журба.
Вона все ще згадає, кожну сторінку гортає, але віднині нічого вже не верне.
А ти пожалієш, але нічого не зміниш, бо її життя з кожним днем від тебе далі все йде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
І в моєму сні ти був щасливий з нею.
А я.. а я що я?! Спостерігач, от і все..
І все, що довкола не мало вже сенсу..
І все, що довкола лиш губило мене..
Дивилася тобі в очі і бачила там її..
Прохолодний вітер зупинив це..
Але погляд, нажаль, вже не відвести..
Ти напевне так і не помітив хто є..
Ти памятаєш, одне серце на двох?
Моє ти вирвав без жалю назавжди.
Лиш не звинувачуй себе, хоча ти
особисто і не відчуваєш своєї вини..
І в моєму сні ти був щасливий..А усмішка
Так, ця усмішка, памятаєш, я ж любила її.
Спостерігач.. От і все, навіть в сні лиш глядач..
А змінити як це я не знаю, пробач..́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Под пулей, прицелом прошу будь осторожней,
Не нужно больших этих жертв и напрасных.
Ты нужен мне, помни. Ты нужен! Поверь мне.
Ведь вместе с тобою я на седьмом небе..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342310
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2012
А давай ми заведемо відверту розмову?
Навіщо ці сцени, навіщо нам ці прокльони?
Навіщо терпіти? Адже життя в нас минає..
Навіщо так жити? Адже час десь зникає..
Давай поговорим про те, що турбує?
Не бійся, не зникну, просто нас це руйнує..
Ми ззовні щасливі, і вогонь ще в очах,
Та палко не буде, давно тухне іскра.
Ти прагнеш втікати. Віід чого? Куди?
Вже сніг замітає давно забуті сліди.
Впереді лиш безодня, а ти стрибаєш туди..
Ну навіщо ти губиш своє життя назавжди?
Ти стрибаєш. Політ. Секунда вічності буде.
Ти здобудеш свободу, але бистро все згубиш.
Закриєш очі, щоб тихо відчути вітер в собі.
Ну навіщо, скажи, ти втікаєш завжди?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Напишу о всем что было раньше..
О тех днях, когда улыбки были вечно на лице..
О тех безумных вечерах, когда еще мы были вместе
И мы подумать не могли, что есть тому предел..
Написать хотелось бы, но стоит ли?
Зачем о прошлом думать? Зачем все ворошить?
Теперь уж ты другой и я другая стала..
И незачем уж лгать что плохо без тебя..
Все хорошо, но лучше уж не будет..
Той искренней улыбки наверное не жить..
Той взгляд такой холодный, и ты такой далекий,
А помнишь, обещали навеки вместе быть?
Сейчас так глупо о прошлом вспоминать,
Но исповедь исправит уже врожденный страх
Сейчас не одиноко, сейчас просто не так..
Сейчас совсем неплохо, пережила я крах..
Жаль что не видишь ты как я сейчас живу..
Ты горд бы был, поверь, я это точно знаю..
Так странно но для меня ты стал лишь просто друг..
Ты друг которым дорожить я никогда не перестану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339844
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.05.2012
Залишайся, прошу, не йди!
Залишайся, за все прости..
Залишайся, тебе прошу..
Залишайся, я тебе люблю!
Зупинись, обернись, посміхнись!
Дай я лиш гляну в очі твої..
Не спіши, ти ж куди? Оглянись!
І назавжди зостанься зі мною..
Залишайся, прошу, не йди!
Навіщо втікати від всього?
Залишайся, мене не впусти!
Я ж без тебе не зроблю кроку..
Залишайся, я тебе прошу..
Наше життя ще стане краще!
Якби ж ти знав як я любю..
Без тебе мені жити важче..
Залишайся, прошу, не йди!
Залишайся, за все прости..
Залишайся, тебе прошу..
Залишайся, я тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2012
Чому ви пересатали вірити в мрії?
Дитячі, пронизані щирістю до глибини..
Невже ви загубили всі свої сили?
І не прагнете, щоб здійснилися усі ваші сни?
Чому ми не прагнемо жити як в казці?
З щасливим кінцем, без проблем і лишніх сцен?
Чому боїмося? Повинні бути найкращі!
Прожити життя, та так, щоб захотілося ще!
Не розумію чому ми втрачаєм надію,
Що дарувала ще віру знайти стежину свою.
Вона ж десь існує, до нас лиш прямує,
Нам не потрібно шукати, а лиш пізнати одну..
Потрібно вірити в мрії, шукати десь сили,
Не опускати долонь на півшляху або й за крок..
Потрібно вірити в казку, щоб не зазнати поразку..
Щоб було все в нас гладко, і вийшов щасливий кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2012
Взяла папір, думки зібрала вмить
Так хочу написати лист прощальний.
ВзглянУ на фото, де нам разом рік.
І запишу слова свої останні:
"Вибач, знову що пишу..
Просто слів тримати я не можу,
Я не знаю коли тЕбе відпущу..
Моє серце все тримає хай як хочу..
Вибач, що ще в спогадах живу..
Знай я кращого для тебе лиш бажаю..
Будь щасливим! Я тебе прощу..
Хоча знаю ти від болю не страждаєш..
Вибач, що тобою я живу..
Що тебе як бачу завмираю..
Вибач, що без тебе не дишу..
Просто знай, що я тебе кохаю..
Вже чекати дива перестала,
Осінній подих вітру все розбив..
Нарешті зрозуміла, що не знала..
В яку мить, коли ж ти розлюбив?
Нехай в душі так пусто, так самотньо,
Проте напевне згодом все мине..
І ще побачимось! Цього мені достатньо
Знати, що ти щасливо десь живеш..
Ти вибач, що тобі пишу я знову.
Це останній лист, хочеш-порви!
Більше я писати не дозволю.
Тож прощай,і мене за все прости."
Перечитала, і в конверт поклала,
Але чи варто тобі душу розкривать.
Краще не знати тобі, що я відчувала,
Скоріше б цей конверт кудись сховать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012
Війна і мир. Добро і зло.
І хто ж нарешті переможе?
Хто візьме верх вже всеодно,
Бо нам воно не допоможе.
Вже зачерствіло наше серце,
Немає жалю, співчуття..
Немає того, що відверто
Колись тримало нас щодня.
А зараз лиш існуємо, панове.
Для чого? Я не розумію вже давно..
Аби набити пики і кишені,
Аби помститися за те, що в нас було.
А що було? Ніхто вже і не скаже..
Перекрутили як могли минуле все..
Кому що треба той під тебе й ляже,
І байдуже, що гідність не верне..
Так хочеться поглянути у давно вже сонні очі,
Тим людям, що колись повірили у нас..
Що віддали своє життя, забутті тихі ночі.
І полягли із шаною віддавши нам цей шанс..
Ви не зустрінете новий світанок,
Цей схід сонця вас вже омине..
Так жаль, що зараз так бездарно..
Ми тратимо життя своє пусте..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Нехай! Нехай мій погляд тобі світлом осяйне,
Та не тягнися до душі моє прОшу..
Я так боюсь, що нас ця хвиля підбере,
І занесе туди, куди я так не хочу..
Не вір моїм очам, вони тобі не скажуть правди.
Вони сховають глибину моїх думок.
А ти загубишся у пошуках цих марних
І не знайдЕш ти вихід, тут замок.
Нехай! Нехай мої слова вкраде цей буйний вітер.
Нехай! Нехай подалі їх від тебе занесе!
А ти, прошу, забуть мене та щонайшвидше.
Забуть ти погляд мій, що так манив тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2012
Я була так близько, але ти далеко..
Я тебе шукала, це було нелегко..
Ти скажи, рідненький, де ти так сховався?
Чом не знайшла сліду? Чом не обізвався?
Містом я блукала, мріяла, гадала,
Як зустріну раптом, що сказать не знала..
Відчуття це дивне вже не залишало,
Та не знайшла сліду, щось тебе тримало..
Можливо це й на краще, скоро я поїду,
Не побачу очі твої світло сині..
Не почую голос, що манив завжди..
А ти наче просиш: "Просто відпусти.."
Ну чому так важко тут тебе знайти..
Ти ж так зараз близько, куди мені піти?
Мене щось розриває, не можу я, прости..
Так прагну я до тебе, а ти кудись біжиш..
Я бачу твою руку, вона в чужій руці,
Я бачу той твій погляд, та він такий чужий..
Я чую ніжний голос, що так мене манив,
Та зараз їй ти кажеш, що мені сказать хотів..
До тебе йти не стану, на мить я лиш завмру..
-Чому? Себе питаю я містом цим брожу..
Скоріше б сісти в транспорт й поїхати без слів,
Поїхати подалі від міста де є ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Пустий папір в руках своїх тримаю,
Малюю жестами легкими словотвір,
Спонтанно все виходить, я не знаю
Як не згубити у важкій напрузі слів.
Як не забути про свою мету у творі.
Як не переграти вирішальну роль.
І щоб донести цим єдиним словом
Тисячу думок, щоб не замовк.
Щоб не казав пусті слова невинні,
Не бачу сенсу їхнього буття.
Щоб цінував життя своє єдине,
І проживав кожну секунду дня.
Так хочу написати щось важливе.
Щоб розуміли, відчували ці рядки.
Так хочу написати вам щось цінне,
Хай допоможе новий день мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Устала, так устала жить напрасно.
Без мыслей я ходила по дворам.
Листала книги, без ответа оказались.
Искала в памяти одни твои глаза.
И не могла понять я в чем подвох
Ну почему я незаметно полюбила,
И почему в ту ночь я отпустила
Тебя уехать к сожалению навсегда..
Не понимали мы, что будет поздно..
Да! Не осознали мы ошибок. Ну так что?
Мы время не вернем уже ушло все..
Лишь остается наш фотоальбом..
Как глупо все же.. Я поняла лишь в одиночку,
Что там, с тобой частица есть меня..
Прости, родной, но мне сейчас так плохо,
Меня уносит шум, морской прибой..
На берегу сижу, пишу слова напрасно..
Ты не услышишь может никогда..
Да пусть, но почему так волны манят,
Боюсь не удержусь, наверное прощай!
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331212
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.04.2012
Усе минає так беслідно.
Вся наша праця, що так плідно
Робить стараємся щодня.
Усе минає та так швидко,
В майбутнє глянути вже гидко..
Куди іде наше життя?
Зробили правила щоб жити
Та їх не можемо терпіти
Шукаємо дорогу в забуття..
Навіщо так було робити
Тепер не можемо змінити
І залишається чекати знову дня..
А новий день вже не завадить
І ніч до себе знову манить
І зупинити хочеться цей шлях..
Коли ми зможем зрозуміти,
Не те повинні ми любити.
Що вподобання не міняються щодня..
Та вже напевне дуже пізно,
Ніч. Засинає наше місто
А люди в очікування дня..
Усе минає так беслідно,
Усе минає і так гірко..
Не перепишемо ми вже своє життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Хронічна втома і цей безлад в голові..
Коли я розберуся із думками?
Ти відправляєш кожен день нові листи,
Та будем чесними я їх і не читаю.
Вже давно байдуже на всі твої думки..
Ні, я не черства, просто почуття мінялись.
І не вини себе в моїй брехні!
Просто слова і відчуття не цінувались.
Та годі! Годі! Ти скажи мені,
Навіщо так себе не поважати..
Я зараз прагну лиш втікти..Геть від брехні!
А ти назад мене за руку тягнеш.
Та ти не смійся! Я правду кажу!
Просто набридло ці листи читати..
Ти не пиши! Одне тебе прошу..
Живи своїм життям..вже варто щось почати..
Прошу порви цей лист, що ти тримаєш!
Та ти не бійся, я допоможу..
І годі в памяті весь зміст цей зберігати!
Не донесеш мені свою журбу!
Ти бачиш ці білети у руках,
Так це остання мить, що ти зі мною..
Вже речі зібрані і на своїх місцях,
Лиш ти ще досі у моєму домі..
Пробач, що вийшло так, не як гадали..
Просто ця втома вже далась в знаки..
Прости, що забираю все, що мали..
Та непотрібно вже це все тобі й мені..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Я, втративши свідомість, здіймаюсь догори.
Все місто нерухоме, ще ти, рідненький, спиш.
Поїхав перший транспорт, маршрут ще в нікуди,
Я їду вже до тебе, вкраду з приємних снів.
Відкрий ти оченята, відчуй цей ранок так
Неначе він останній. Давай, скоріш на старт!
Почнемо знову жити, як мріяли колись,
Беремо сумки в руки і летимо кудись!
Не бійся! Я ж з тобою, давай пізнаєм світ,
Давай творити щастя і дарувать усім!
Давай завжди сміятись, забудь ти про журбу!
Давай не розлучатись, бо я тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2012
Мене так втомлює буденність
і хочеться кудись втікти.
Проте дорога в невідомість
мене лякає й глушить біг.
Спиняюсь наче на секунду,
а вже й піввічності пройшло.
Роблю лиш крок один назустріч
хоча його як й не було.
Вийшла на двір, стало так тепло,
сьогодні напевне пощастить..
В голові знову безлад, проте так відверто
я відкриваю вам душу в цю мить..
І ось моя мрія..в великому місті,
я їду в метро і поруч стільки людей..
Проте щось не те, мені все тут чуже..
Не вистачає тих рідних, коханих очей..
Я оглядаюсь довкола, розумію усе,
та підсвідомо вертаю додому..
Я розумію що й там усе інакше в цей день,
а у минуле не вернусь я ніколи..
Життя..воно йде, воно ніколи не стане.
Воно не зробить зупинки хоч як не проси.
Нам потрібно змиритись, що минуле минуло
І лиш в пам'яті й в серці його берегти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
І наші шляхи розійшлися.
Ти знаєш, що це вже навік..
Не візьму тебе більш за руку..
Реальність збиває нас з ніг.
Пообіцяй, що ти станеш щасливий!
Пообіцяй, що доб"єшся мети!
Я буду з тобою думками,
Навіть коли відмовишся ти.
А зараз так хочеться тиші..
А зараз лиш чую гудки..
І серце так крає від болю..
Не маю я більше мети..
Так хочеться сісти у поїзд..
Вечірній маршрут в нікуди..
Дивитися людям у очі..
І шукати там зміст пустих слів..
Щоб глянути прямо і бачить
Там захід усіх своїх мрій..
А зранку проснутись на сході
І зрозуміти початок близький.
Я вийду..вокзал, метушня..
І безліч людей, безліч справ..
Усі у собі, без сенсу, мети..
Таксі! Мене далі вези...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
І я боялася той день,
Коли дізнаюсь правду.
Не зрозуміти вам про те,
Що думала в ту ніч..
Журливо вечір я зустріла,
Німа пройшла повз варту.
А тиск піднявся до гори
Вже не втікти мені..
Я бачу погляд дивний збоку,
Піймали вже вони мене.
Добавили мені мороку.
Що доля далі піднесе..
Я бачу дім твій, він так близько,
Сім кроків десь і поруч ти.
Але за кожним кроком вічність,
І ти тепер такий чужий..
Я бачу подругу з дитинства,
Хочу гукнуть: Допоможи!
Та раптом згадую, що й ти вже
Чужа для мене назавжди..
Вже дійсно вірних є так мало.
Порахувать на пальцях всіх,
Але коли тобі погано,
То не шукай підмоги в них..
Тепер здалась,та не програла
Несправедливим був цей бій..
Ви чесність з правил всю забрали,
Без правди бій, лиш шоу для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
Останні хвилини у рідному місті,
У колі рідних людей..
Вже завтра я буду на місці,
І почнеться новий день..
Вже не побачу ці рідні очі,
Я сумуватиму за цим..
Вже не пройдуся по цій дорозі,
Якою гуляла колись..
Вже не піду я до рідної школи,
Якою колись я жила,
До бабусі не забіжу в гості,
Що мені присвятила життя..
І друзів своїх не зустріну,
Лиш в телефоні почую: Привіт!
Я вже за хвилину поїду..
Та я вернуся лиш ждіть)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Скажу єдине: Прощай!
І не вернуся до тебе.
Закрию руками свій страх.
І загублюся в собі..
А ти смієшся..не віриш,
Що я зумію забути?
Для чого сміх цей примхливий..
Адже нас не вернуть..
Невдовзі я взнаю із слів,
Що ти вже щасливий,
Що не чекаєш дзвінка
Який колись так чекав..
І я зрадію за тебе,
Я так щиро зрадію,
Я посміхнуся у слід,
Напевне поїду кудись..
Ніхто не буде шукати,
Ніхто не буде чекати,
І ти з часом забудеш,
Ким я для тебе була..
Колись і я все забуду,
Почну нове життя.
Буде все і сім"я і робота..
Колись буде все так
як хотіли завжди,
Але разом не будем ніколи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Скажи просто, що все буде добре.
І я повірю тобі у цю мить..
Я зітру із обличчя ці сльози,
І з тобою залишусь навік..
Скажи просто, що разом зі мною.
І настане солодке життя..
Я подарую тобі ось ці гори,
І той місяць, що нас об"єднав..
Скажи просто, що я особлива.
І я стану для тебе повір
Усім сенсом життя і любові
Я тобі присвячу кожну мить.
Скажи просто, що я так потрібна.
І я залишусь з тобою навік..
Я покину усіх в цю хвилину
І втечемо ми в наш власний світ..
Ти скажи, не мовчи, ти зізнайся.
І я зроблю що завгодно, повір..
Я вкраду тебе нічкою якось,
І сховаю назавжди від всіх..
Ти скажи, не мовчи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Бурхливі емоції і ваші овації..
За активне життя нові номінації..
Нікого не стримують буденні турботи..
Кожен хоче стати головним пілотом..
Кожен хоче вести за собою цю зграю,
Та в фіналі сильніші, виживають найкращі...
Немає шансів зійтись тут один на один..
Гроші є? Ось і вирішим хто сильніший за всіх..
Що фальшиво зіграли в життєву ми гру?
Та до біса всю правду, її тут не знайдуть..
Поховаєм сліди, що ведуть до брехні..
От і все, справу зроблено, все підмели..
Ну а люди, вони не помітять нічого..
Їм сказали, все круто, от і вірять з півслова..
Може комусь то і круто в цій фальші вік жити..
Але я не погоджусь, треба щось вже змінити!
Ми лиш люди..То й що? Ми ж творці, сила в нас!
Жаль сліпі ми..та це до пори!
Ми ще змінем цей світ..ми збудуєм мости..
Ті мости, що єднають людей і думки..
Я вірю, ми змінемо світ цей на краще!
Та багато прийдеться зректись..
Та ми сильні..ми станем..піднімем зусилля..
І доб'ємось своєї мети..
Ну а поки доводиться просто мовчати..
Ми ж терплячі..та це не на вік..
Вірю стане той день, вірю стане та мить..
Й ми зруйнуємо правила ці!
Ми напишемо власні, повні надій..
Ми напишем без фальші і крові..
Я знаю ще трохи й ми доб'ємось мети..
Я знаю ще залишилось трохи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317030
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2012
Вбивати себе легше, важче знову встати..
Серце ранить, манить і краще вже не знати..
Ці дні пусті та сірі, немає в них тебе.
Ці дні нудні, примхливі, куди мене несе?
Стрибаю наче в прірву, і падаю туди..
Не боляче, не страшно, не вийти вже мені..
Ці сірі дні накриють, сховають назавжди..
І ти вже не впізнаєш минулої краси..
В очах холодний спокій, на серці грубий слід.
І ти вже не почуєш те ніжне: любий мій..
Жалієш? вже не треба, вже байдуже мені.
Прости мене чекають, холодні сірі дні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Сьогодні знов пішла людина...
Вона покинула цей світ.
Сьогодні мати ховає сина...
Не передати вам це біль.
Я бачила ці сині очі
Повні сліз та повні журби.
Ці очі плакали дівочі
Й не розуміли що ж це з ним.
Вона згадала, як давно вже
Пообіцяла бути з ним.
Як годувала, проводжала,
Оберігала кожну мить..
А що ж тепер? Де та дитина?
Не розуміє за що ж цей біль..
Вона ховає свого сина,
А в її думках він ще живий..
Навколо друзі і рідня.
А вона не бачить вже нікого..
На серці туга неземна.
Не вимовить нещасна й слова..
І ось настала мить проклята..
Останні секунди вона з ним..
Не знає що робить..Благає:
Вернися, сину любий мій!!!...
В повітрі жаль, в повітрі біль..
Ніхто не знає як триматись..
В очах туман, в очах лиш син..
Вона не буде вже вагатись..
Вона лиш хоче йти за ним,
А тут ніщо вже не тримає..
Вона іде за ним услід,
Довкола нікого не помічає..
Сьогодні пішла нова людина.
Вона покинула цей світ..
Сьогодні мати ховає сина.
Не передати вам цей біль..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Ти швидко став частиною життя,
Якою дорожу найбільше.
Без тебе хвилина наче час.
Іде повільно та мордує сильно.
Як я жила, коли тебе не знала?
Про що я думала в той час?
А зараз мені всюди тебе мало...
Так хочу доторкнутися хоч раз...
Я живу від зустрічі з тобою...
В думках постійно тільки образ твій..
Ти знаєш, я так звикла вже до тебе..
Що не зможу без тебе далі жить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Я так обожнюю твої блакитні очі!
В них стільки світла, стільки доброти..
Твій голос чути хочу серед ночі.
І щоб постійно бути там, де й ти.
Бувало різне, але негаразди
не знищили кохання неземне..
Вони давали змогу зрозуміти,
Що ти - це все життя моє!
Між нами стільки світу,стільки міст.
Та подумки ми ближче наче стали..
Ти розумієш мене навіть із півслів,
А я слова твої у пам'яті тримаю.
Це так приємно знати, що є ти!
Людина, що всім серцем так кохає.
Я хочу вірити тобі тепер завжди
І бажання це мене не відпускає.
Люблю.. І все, нічого не добавлю.
Слова тут лишні, знаєш їх і так.
Ти просто памятай.. Хоча я знаю,
Ти памятаєш кожну мить і весь наш шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Як багато ви зробили за життя?
Та що пережили? Хто це згадає?
Про нас ніхто не пише у книжках,
Та біографію ніхто не прочитає.
Герої головні вже є давно,
Залишились лиш другорядні ролі.
У цьому фільмі нам слова не дано,
І що не день одні і ті ж повтори.
Головна роль давно мені не світить.
Та я й не прагну.. Я щаслива й так!
Я просто кожен день живу наповну
Все далі розбудовую свій шлях.
Для чого нам звання? Для чого ролі?
Втрачаєм насолоду від життя.
А повернути час не має змоги.
І фільм доходить славного кінця..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Не знаю мій це шлях чи ні,
Можливо я чужими йду слідами.
Можливо повернула не туди,
Надіюсь я дійду до свого краю.
Я наче зупинилася в кутку,
Немає виходу й не бачу входу.
Я вже нічого тут не розберу.
Куди б я не пішла панує морок.
Сьогодні я слабка, знову одна.
Сьогодні моє серце мені ворог.
Та завжди́ за зимою йде весна!
Лиш треба пережити холод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Раніше люди жили, а тепер лиш існують.
Раніше щасливі були, а сьогодні черствіють.
Де наша щирість, любов? Де співчуття, розуміння?
Що зробив з нами час? Чому ми стали чужими?
Не можу зрозуміти цей час, для мене все тут нерідне.
Скоріше б дійти до кінця, я вже так хочу вийти...
У всіх на обличчях лиш маски, немає правди в очах.
Яке тут може бути щастя? Як погляд холодний у нас.
Як можна жити у гніві? Як можна чинити всім біль?
Життя має бути чарівним, та ми не живемо без сліз.
Слова в нас принизливі часто, а серця немає давно!
Невже ви не бачите, Люди, морально ми гинем разо́м.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315280
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.02.2012