| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Хіба буває в світі більшим біль,
Коли навіки йде дитина?..
І до могилки буднями неділь
Веде протоптана стежина.
Там серед квітів і вогню свічок
Десь загубились сміх і втіха.
Заплуталось вузлом поміж стрічок
У наших душах чорне лихо.
Мій Боже, він такий ще молодий!!!
В такі роки живуть, кохають…
У Тебе, Господи, наш син – живий…
Хай в небо лине вічна пам’ять.
Присипана квітками матіол
Ота протоптана стежина.
Хіба буває більшим біль, ніж той,
Коли батьки ховають сина?..
© Ірина Зінковська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Що сталося – того вже не вернути,
Не знайдуться відкуплення слова…
У темряві глибокої засмути
Скорбить Вкраїна – чорна, як вдова.
Осиротіла матір, овдовіла…
На шиї камінь, а на серці шрам
Вона ж для них майбутнього хотіла!
Віддати все могла ж своїм синам!
Що сталося – того вже не забути.
Тут мало співчуття, були важкі хрести.
Майдан прийняв за нас гріхів спокуту.
Нам треба пам’ять про Героїв берегти…
© Ірина Зінковська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Ніхто не вміє так любити
Надійний, сильний, золотий,
З тобою - наче за стіною.
Усе ти зміг перемогти,
Була дорога непростою.
Немов свіча, душа горить
І тихо вірить в чудо.
Твоя печаль мені болить,
Розлуки вже не буде.
Приспів:
Ніхто не вміє так любити,
Як ти, найкращий із мужчин.
Мій вірний ангел-хоронитель,
У світі ти такий один.
Прилину до твого плеча
І ти забудешся зі мною
Занадто зранена душа -
Її здаєш мені без бою.
Минають дні, пройдуть літа,
Колись усе минає.
Але любов така одна
Тебе завжди чекаю.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386683
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.12.2012
Повертайся в Україну
На крилах долі розлетілися по світу
Пелюстки квітів – наші земляки,
І дехто не повернеться ніколи звідти,
Посіявши там вроду і роки...
За вами тужть українська вся родина,
Хоч стомлений, та вільний наш народ.
Без вас сумуєм, бо разом ми – Україна,
Єдині в щасті та в часи негод.
Приспів:
Повертайся в Україну, повертайся,
Тільки ти на чужині не залишайся!
Чуєш, плачуть в небі журавлі,
Повертай до рідної землі.
Сумує доня й син без рідних тата й мами,
Розлуки відстань – наче сотні літ.
Розраду й втіху принесе нам зустріч з вами,
Хоч серденько завжди за вас болить.
За вами тужить українська вся родина,
Хоч стомлений, та вільний наш народ.
Без вас сумуєм, бо разом ми – Україна,
Єдині в щасті та в часи негод.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325045
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.03.2012
З тобою я
Коли ти залишаєшся один
на самоті з думками,
Себе картаєш зовсім без причин,
на вікнах граєш гами.
Вагаєшся у діях і словах,
не перейти кордони.
Нам іноді обом зриває дах.
Набридли телефони…
Приспів:
З тобою я
Лечу за горизонт з вітрами
Любов твоя,
Як ангел сяє поміж нами.
З тобою я…
Знайду майбутнє за стіною.
Любов моя
Кричить, шепоче: я з тобою!
Коли я залишаюся одна,
благаю в часу: «Досить!»
Пишу на вікнах наші імена,
малюю хмарочоси.
Хвилини, тижні, місяці, роки
я тисну на педалі.
Нарешті ти на відстані руки,
перейдені всі далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317803
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.02.2012
В останній раз
В останній раз
Зустрічаємось з тобою
В останній раз
Ми прощаємось з тобою
Остaнній раз –
Він лиш для нас,
Щоб допили ми любов
Останній раз.
Самотній блюз...
Без надії сподівання...
Я пригорнусь –
Ми втрачаємо кохання.
Тремтить струна,
Щемить вона
І так болісно сягає
Серця дна!
Приспів:
В останній раз
Заглядаю з сумом у минуле знов і знов.
В останній раз
Скажуть очі: я кохаю, не мине любов!
В останній раз
Поцілунок на прощання, тиха ніч для двох...
Останній раз –
Він такий гіркий для нас обох...
Останній раз...
Не треба слів –
Я так хочу помовчати
Ти так хотів
І навчив мене літати.
Тож, обійми –
Востаннє ми
І зігрій своїми ніжними крильми.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012
На все свій час і всьому воля Божа:
Навік залишити чи далі йти.
І часом плачеш: більш я вже не можу!
Візьми свій хрест – для Бога цінний ти.
Хоч огортає страх, смертельний відчай –
На Бога поклади свою журбу.
Молитвою і вірою засвідчуй
сердечну відданість добру.
І що б не сталось, звідки б не взялося,
прийми з подякою - бо все для нас.
Благословення золоте колосся
зійде з насіння віри. У свій час…
22.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012