| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Зі всього снігу на Землі
Серце ти мені зліпи...
Зима пройде - воно розстане
І хтось любити перестане.
Життя таке, воно важке,
Ніхто його не переможе...
А поки ще в неволі кохання
Промовимо гірке прощання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Рівне – красою своєю чарівне ,
Засинає зараз, вечірнє...
Дивлюсь на небо,
Зорі там ясні,
Бачу лиця сумні,
Бачу очі прекрасні.
Погляд кидають
На місто, те Рівне,
На місто своє ,
Місто чарівне.
І думку гадають,
Чи мирно живемо,
Чи спадок ми їхній
Усі бережемо.
Той спадок дарує
Нам мирне життя.
Для нас і дітей наших
Мирне буття.
Ми би без нього
Щастя не знали б,
Щасливої долі
Ніколи не мали б.
Мирне небо
І землю спокійну,
І волю, й свободу,
І сон повноцінний .
Вони дивляться зажди на нас,
Своїм поглядом хочуть сказати:
„Не спи, моя рідна земля,
Бо тривожаться наші серця...”!
На вічну пам’ять, солдатам УПА...Ви будете завжди у наших серцях....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376407
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.11.2012
Рівне – історичне місто.
Це край мистецтва і краси.
Ти ним живи,
І в серці з ним ти буть завжди!
Шевченко з нами тут,
Він дивиться нам в очі.
А рік за роком все ідуть,
Проходять дні, проходять ночі.
Він струнко й гордо тут стоїть,
Він завжди поряд з нами.
І кличе всіх до себе він,
Своїми чуйними віршами.
Стоїть він там
І думу гадає...
Тяжку долю його
Кожен рівнянин знає.
Всі люблять його, поважають.
Дорослі й малі добре знають.
Всі „Кобзаря” читають.
Слова його пам’ятають:
„Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, важку хвилину
За неї Господа моліть!”
„Ми будемо любити!
Україну боронити!
Будемо за порадами твоїми
Ми, Шевченко, жити!!!”
Ми з ним ,
І він завжди з нами
На нашому майдані!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
Раз приснилося мені,
Що в гостях я у Весни.
У ясної, забавної,
І веселої такої.
Ми п’ємо же чай зелений
Із весняних різних трав.
Промовля Весна до мене:
„Кожен з пір завдання мав:
Про себе розповісти,
Всьому світу донести:
„Що не я одна така,
Є і літо, осінь і зима.
Кожна з нас по-своєму чарівна:
Настає, панує ,як царівна.
Тож ти знай, не забувай!
Найкращої пори не вибирай!
Бо кожна до тебе прийде і привітає,
А може, злом жорстоким покарає!
Що ти про неї так казав,
Що ти її як кращу не обрав.
Тому, про нас пісні співай,
вірші складай,
І нас ніколи всіх не забувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Шабля ранить тіло, слово – душу
Слова лихого
Ти не скажи.
Мови своєї
Ти не брудни.
Удар ти зробиш
У серце комусь,
І він повернеться
До тебе ,чомусь.
Тому що вогню
Без диму не буває,
І кожен у світі
Добре це знає.
Шаблею в тіло-
Дуже це просто.
Словом у душу-
Стає навіть млосно.
І нехай весь світ
Завжди пам’ятає :
„Хто людям добра бажає,
той і собі його має.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Баєчка антична –
Оповідь незвична.
Вказує ,навчає,
Моралі нас навчає.
Як без неї жити,
Як її не знати?
Буде нас учити,
Учнів вмілих мати.
Чому не сильні,
Є слабкими?
Чому є хитрі,
А не справедливі?
Тому що,ми добра
Не пізнаємо без зла.
І допомагають нам у цьому:
Вовк , Осел , Лисиця і Ведмідь,
Які у байці нас
Ведуть у новий світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2012
Раз приснилося мені,
Що в гостях я у Весни.
Що лісом вона зі мною гуляє
І про життя лісне розповідає:
-Тут берізки,
Тут ялинки,
Тут і кубла,
І хатинки.
Тут осика молоденька,
Тут малесенький дубок,
Тут ліщина гарнесенька,
Тут дорослий вже дубок.
А в кутку ,у лісі,
Ясен вже у віці.
Стоїть один єдиний,
Великий,але дуже милий.
Навкруг травичка зелененька
Крізь землю пробивається.
Квіточки маленькі де-не-де
На землю появляються.
Це сон,чи казка-
Глянуть мило.
Це сон,чи мрія-
Бачить б диво.
Стоїть же Ясен ,
Як король неначе.
В шатах запашних
Стоїть і плаче.
-Чого же сумно, Ясенку, тобі,
Ти ж такий красивий?
Скажи ,Ясенку ,мені,
Чому такий журливий?
Сонечку всміхнися,
З дощиком поговори,
Пташечку послухай-
Радість оживи.
-Сумно мені дуже,
Радості немає.
От би мені, друже,
Час би повернуть.
У мої віки,
Не сумні ,веселі.
Крізь усі віки ,
Гори чи пустелі.
Коли про мене піклувалися,
Всі мене любили,
Про мне всі не забувалися,
Ні одної днини.
-Не плач ,ти, Ясенку,
Не журись.
І жорстокому суму
Не корись...
Збережемо дерева-
Скарб найцінніший.
І буде народ наш
Ще щасливіший!!!
Щастя в здоров’ї,
Щастя у волі,
Щастя у серці,
Щастя у долі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2012
Іду я лугами –
Луги вже жовтіють.
Іду я полями –
Поля зеленіють.
Проходила через лісок,
Там неподалік росте
Зелений дубок.
Все це навкруг,
Все це навколо,
Все це створила
Наша природа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Кожний на світі же знає -
Все просто так не буває.
Де ж то воно все береться?
Без праці це не обійдеться.
Бо всі на Землі же працюють,
Просто так час не марнують.
Щоб користь принести державі,
Податки дають же чималі...
Дятел у лісі
Дерева лікує.
Зозуля
Вік нам рахує.
Білка горішки збирає,
Шишечки зриває.
Їжачок гриби шукає,
На зиму запасає.
Зайчик-побігайчик
Моркву висіває,
Гарненько її він поливає.
Як виросте – друзів своїх пригощає.
На пасіці у ведмедя
Бджоли мед збирають,
А в полі, чаруючи усіх,
Метелики літають.
Мурашки теж без діла
Не бувають,
Кожен день якусь
Роботу мають.
Ослик носити
Воду помагає,
Горщик не один
Він для неї має.
Сорока – Білобока
Всі новини знає,
І усім про них
Швиденько сповіщає.
А ми працюємо щодня,
І праця наша не легка.
Бо ми не лінуємось,
А про країну піклуємось...
Настав же день податків...
І тут же є зайчатка,
Тут і ведмежатка.
Усі прийшли сюди
На благо рідної Землі!
Дятел перший же сказав:
„Всі дерева я полікував!”.
А Зозуля промовля:
„Я усім про їх вік розповіла!”.
Білочка горішки,
Шишки принесла.
Їжачок
Зняв грибочок з колючок.
А Зайчатка й Ведмежатка-
Кошик моркви і медок.
А Сорока – Білобока
Всім новини донесла,
І до них ще додала:
„Ви працюйте
й не лінуйтесь,
І податки принесіть,
Щоб було дуже добре
Рідній Землі
й нам усім!
Ну і ми , люди!
Не марнуєм часу,
Будемо податки
приносити вчасно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Дружба – це скарб народу,
Його не впусти.
Дружба – здоров’ я,
Його збережи.
Дружба – це скарб,
Його не втрачай,
І всіх із біди
Завжди виручай.
Слово – дружба
У серці носи,
З теплом і ласкою
Його збережи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Берегине мила,
Як друга наша мати.
Захиснице єдина,
Білої хати.
Охороннице Велика,
Нашого народу.
Допомагаєш ти людям
І їхньому роду.
До тебе з проханням
Гарненько звернуся.
За щастя ,здоров’я
Для всіх помолюся.
Для мами ,для тата,
Для діда й бабусі,
Для сестрички ,для брата,
Для всіх моїх друзів.
Щоб радість летіла
До кожного в світі.
Щоб вона кожне серце
Могла зачепити .
І щоб сльози не лилися
Із очей людських.
Щоб усі могли родиться,
І за маму рідну помолиться.
Щоб не знали всі ми зла,
Та дорослими й малими
В нас душа була чиста,
Правду завжди говорили.
Щоб у нашій хаті,
У сім’ї завзятій,
Всі були здорові,
Всі були багаті.
Щоб була щаслива
Вся моя родина.
Щоб була назавжди
Ненька Україна.
А ще хочу попросити
Я гарненько у тебе:
Щоб ти могла захистити
Мою хату і мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Нехай об’єднається народ
Пройшли вже многії роки,
Ще пам’ятаю ті часи,
Коли ще дівчинкою малою
Я знала холод,
Знала голод.
І казали всі тихенько:
- Нехай об’єднається народ,
І у своїх віршах Шевченко
Отак сказав про цей народ:
,,Зійшлись, побрались, поєднались,
Помолоділи, підросли.
Гайок, садочок розвели
Кругом хатини. І пишались,
Неначе князі. Діти грались,
Росли собі та виростали...
Дівчаток москалі украли,
А хлопців в москалі забрали,
А ми неначе розійшлись,
Неначе брались – не єднались. “
Спогади
Приблизно років сто назад,
Жив поет, художник жив.
Був чоловік він не на жарт,
Об’єднатись усіх просив.
І звали його дуже просто -
Тарас , Тарас Шевченко,
І життя його пройшло
швиденько.
Але він багато чого встигав:
Вірші складав,
Малюнки малював,
І все це у книгу записав ,
І спогади свої у ній він теж занотував:
,, Не молилася за мене, І виріс я, хвалить Бога Поклони не клала Та не виліз в люди.
Моя мати; а так собі Лучче було б не родити Мене повивала, Або утопити,
Співаючи: ,, Нехай росте Як мав би я у неволі
Та здорове буде! ,, Господа гнівити. “
Тяжке життя
Із самого дитинства
Я знав, як в неволі жити.
Не потрібно було мене родити,
Щоб так Бога гнівити.
Вже потім
Життя доросле стало кращим:
Вірші писав і малював.
Щоб люди об‘єдналися,
Я у віршах закликав.
Щоб царі та псарі
Знали, як нам тяжко жити
У кріпацтві та без волі
Для них усе робити.
Як рідну матір, рідний дім не бачить,
І слухатись у всьому їх,
Неначе Богу покорятись,
Служити вірно їм.
Давайте об’єднаємося
- Люди , люди милі,
Що ви наробили?
Навіщо ви всі
Царю поклонились?
- Щоби діти були
Наші живі,
Живі і здорові,
Щоб в кріпацтві не жили
Тяжкою журбою.
- Тож давайте об’єднаємося,
Щоб царю не служити,
Щоб йому не скорятись
І щоб вільно жити.
Думка
Вірші пишу та складаю ,
І думку гадаю:
,, Якби люди об’єдналися,
І нікому не скорялися.
А поклонялися одному -
Господу святому. “
Акровірш ,, Шевченко “
Шукаю щастя у тобі
Ей ти, доле,
Все життя я у неволі
Чомусь прожив, як у горі.
Ей ти, народе,
Не дай тобі це знати.
Краще давайте всі разом
Об’єднаємося гуртом.
Якби всі об’єдналися...
Роки минають та ідуть,
І люди й так собі живуть:
Одні тяжко служать у неволі,
Другі довго працюють у полі.
А діти по селу босоніж
Ходять – бродять : ,,Хто ж скоріш?”.
Хіба це життя - ,, робити – не хотіти”.
Якби всі об’єдналися,
Можна було б добре жити.
Акровірш ,, Об’єднатися”
Ох,народе, Були б ми здорові.
Є у нас сила
Дужа і віра,
Наснага сильна,
А мрія крепка.
Тоді що ж робити?
І як далі жити?
Сильними стати?
Як зло подолати?
Мрія
Є у мене мрія одна - Щоб об’єдналась уся земля .
Жили б ми на волі,
Робили б доволі,
Були б усі здорові.
І жили собі, поживали
Та й добро наживали.
Віра, надія, любов ...
Віра, надія, любов і наснага
Є у мене, у серці моїм.
Якщо би люди всі об’єднались
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Я собі сиджу,
Книжечку читаю...
Мама каже:” Пиріжки
Спечу сьогодні я до чаю.”
Пиріжки то я люблю
І мамі я допоможу.
Вже запах йде по хаті,
Вже їм я пиріжки.
І дякую я мамі,
А мама дякує мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012
Що за пісеньку таку
Співає соловейко?
Красиву і дзвінку
І співає як гарненько?
Спитаю я в бабусечки своєї:
-Про що та пісенька дзвінка
Соловейка-молодця.
-Про рідну Батьківщину
Про неньку Україну
Ця пісенька гарненька
І серцю так миленька...
Тепер із ранку
І до ночі
Я слухаю в садку
Цю пісеньку дзвінку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012