| Сторінки (1/57): | « | 1 | » |
Від гір до берегів моря,
Від степів до ланів,
Не знай, моя мила, горя.
Суверенна моя, бажаю щасливих віків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685539
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Покоління Starbucks'у
та фотосесій.
Більше чіткості в фото
і розмитості в серці.
Відцифровані дії,
емоції, рухи.
Та 3D не замінить спустошеність духу.
Безперечно, це круто!
В нас технічний прогрес!
Та чи мусиш ти йому віддатися весь?
Та чи значить це більше,
ніж аромат сторінок
Що крізь простір тобі шлють дитинства ковток?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681413
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.08.2016
твій дзвінок.
теплий голос як поклик минулого!
холодним дотиком
і відлуннями
простягнув коридором моїх думок.
Іще крок!
Я не зможу вже бути байдужою.
Ті вуста,
що давно вже припали пилом війни
і давно вже ціловані не мною вони.
Я б, звичайно, не всю,
та черпнула б ще вдосталь води
з ріки часу,
щоб згадать як же солодко,
яким трепетом билось в ній "МИ".
Були зрадою ми в ній простуджені
у під'їзді прощення
поцілунками відчайдушними.
Поштовхи пристрасті
і жорсткої любові.
Нам нікого не треба
в тих ночах лише двоє
були ми!
В тих зап'ястях,
що укутані пестощами,
вже немає моєї кровІ
там вже й руки ті не мої.
Примарою ввірвався ти
в мої нові, заповідані Богом, світи.
без любові
без болі
без волі
Я віддам своє здблуджене тіло
у бажання твої грішної й хтивої гри.
про одне молю голосом вирваним
"хоч цієї ще ночі не йди!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681412
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.08.2016
холодные окна.
пустые квартиры.
мертвые тени
застыли в сети
мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638416
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.01.2016
Ты что! хочешь убить нас обоих?!
Или так, проверяешь на слабость?
Ты просил идти за тобою,
Но у нас впереди только пропасть.
Ты твердишь, что со мной, что все ладно.
Я пытаюсь подняться спокойно!
И вдруг... в спину толчок заурядный.
Мне так страшно, обидно, так больно.
Снится сон: мы с тобою в разлуке.
Я в глазах твоих нежность вижу,
Как ты ласково гладишь мне руки,
А губами твердишь:"Ненавижу!".
Только вовсе не сон это был
И не злых языков заговорки.
Ты ведь вправду нисколько меня не любил,
Я попалась на твои уловки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637783
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2016
Ти спитайся у подруг моїх, як у мене там справи.
Чи то може в неподруг, лиш так, для підстави.
Я згадаю твої теплі руки, обійми із запахом кави.
Та небАжана долею зустріч склалась яскраво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2016
мы шагаем по тонкому лезвию ножа
шажок туда, шажок сюда.
"прогулка по доске", ждем выстрела от жизни с пушки
и все же ходим, заводные погремушки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637115
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.01.2016
По пустынным тоннелям моей памяти
Бродишь ты - призрак прошлого.
Я так долго ждала нашей встречи с тобой,
Хоть все врут, что в этом нет хорошего.
И холодным касанием своих нежных рук
Ты пробудишь во мне вкус забвения.
Ведь без них мне казалось вокруг
Лишь эмоций одно истощение.
Даже если ты станешь проклятьем моим
Да таким, что ничем не отмыть,
Я пойду за тобой, закричав тебе вслед:
"Лишь с тобою хочу я грешить!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631004
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.12.2015
.. ну привіт, не мої читачі чи мої не читачі чи як там.
Після без трьох днів як 9 місяців
я нарешті спромоглася виносити нове чадо свої,
якби так мовити, творчості.
Я буду плекати і давати йому все, щоб воно лиш росло. А Вас прошу лиш не бути стороннім!
Так ось.
Дівчина, що змінила місто, свою історію, буття і з вже короткостриженим волоссям - це я!
прошу зустріти української сучасної літератури римовану душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623478
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
ну знову невиспані кліпають очі
і десь в моніторі завмерла давно.
буденність тебе всю поглинути хоче..
але ти упевненно встоїш. на зло!
для тебе відкрити комусь свою щирість?
немов апогею в душі. все туман.
цей світ мав таку некоректну сміливість
хотів охопити тебе...
а що той туман?
укутав тривоги, приспав всі гріхи,
замів всі сліди,
спалив всі мости.
до тла ті мости!!
світлину у серці пробив на віки.
А твоя душа немов Андромеда
шукає Персея, що звільнить від Кета.
23.ХІ.2015 00:11́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623475
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.11.2015
Мне так не хватает тех наших встреч,
Когда брал мою руку, обещал уберечь.
Мы читали другу стихи и смеялись,
И в подъезде тихонько с тобой целовались.
Пили виски и чай. И читалось в глазах:
Притяженье друг к другу, и страсть на губах.
Мы гуляли по городу в ночь, до зори
Танцевали у сквера, пели вслух о любви.
Но все то, что было сказано выше, как бред!..
Ведь тех "НАС" никогда не было и нет!
Есть отдельное ТЫ. Лишь отдельное Я.
Но с тобой мы никто: ни друзья, ни семья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562815
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.02.2015
Когда ты задержишься,
Я хочу тебя дома ждать, засыпая.
Мне этого так не хватает...
Но сегодня я снова усну одна.
Дожидаясь тебя разве что во снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562814
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 27.02.2015
А город в ночи велик, не иначе
Ведь ночью откроется все, что мы прячем.
Кто-то забудет обиды и боль,
А кто-то познает утеху, любовь.
Мы все снимем шляпу пред дамой искусной,
Зовут её Похоть, сведет до безумства.
Знает она наши слабости и страсти,
Не трудно нам кинутся ей в объятия-снасти.
Ночные огни так игриво манят,
Я держу твою руку, ловлю нежный взгляд.
Сорвемся мы в танце, тела наши близко.
Мы продали души ей за единство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560350
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.02.2015
Замерзнуть бы так, чтобы до дрожи околели мои губы.
Почувствовать себя лишь на мнгновение слепой и глупой...
Заклею я пластырем все трещины души.
Умереть так хотелось, а голос хрипел мне:"Дыши!".
И красное вино гниет в бокале в тиши,
В грязном бокале от фальши и лжи.
У них всех лицо, как в рекламе Vishy,
А меня от такой "безупречности" аж тошнит!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533401
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2014
Осеннее небо тяжелым потолком свисает надо мной.
Не знаю чей это мир. Он не твой, не мой!
Не знаю чье это солнце виснет над головой.
Но почему то без твоих рук этот мир пустой!
А ветер с морозом залечит в душе все изъяны,
Так хочется быть от любви слепой и пьяной!
Этот город такой суетной, пустой.
Но он ничего не значит! Там нет нас с тобой!
В нём есть ты, с утра не выспавшись на работу идешь.
Там есть я, сижу и думаю:"Официант! когда ты мне кофе нальешь!"
А словам этой массы людей - цена грош.
Этот мир поглотил нас, и ты в этом живешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527150
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 01.10.2014
Моя жизнь пуста
в ней больше нет осадка.
нет вкуса мира в ней
Вышел из меня. Мне сладко.
Бездушное тело, стою,лишь дышу
Легкие дымом наполню. Вдохну
Так телу тепло. Но холодной дрожью
покрыта душа, от себя самой тошно
А кто же заплачет за тою малышкой,
Кто раньше была я, уже пустая , не личность.
Меня испоганило чувство обиды.
Я зла!
На саму себя, на безсмысыльность жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519414
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.08.2014
А иногда так хочется убежать,
да не можется...
Так громко хочется закричать,
чтоб не вздрогнуть...
Так сильно хочется обнять
и расплакаться...
Ведь жизнь моментами терзает нас,
она ж не лакомство...
А ты сейчас так далеко,
скорей, не близко ты...
А ведь улыбку я хочу поймать,
но только искрение...
В плечё уткнутся тебе носом
и шепнуть истину...
Что всех дороже на Земле
и в мыслях только ты...!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512039
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.07.2014
Научитесь любить тишину.
Нет прекрасней вещи на свете,
Чем молчать и вдыхать пустоту
Всех тех слов пусто брошенных в ветер.
Научитесь ценить миг любви,
Когда ветер целует ладони.
Когда сердце танцует в тиши
Ритмов улиц, где летом окна наполнит.
Научитесь любить тепло рук,
Ведь они согревают зимою.
В тихий вечер под сердцебиения стук,
Что окутает нежной млою морскою.
Научитесь любить тишину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511140
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2014
Я пишу тобі лист... Десь в 5 ранку,
Щоб сказати про всі мої сни.
Сьогодні знову не зустріти з тобою світанку,
А слова на папір ляжуть перлами квітки-весни.
Бо усе, що кипіло в душі млою сірою,
Наче жар прилягло до грудей.
Я тобі віддала свою душу несмілую,
Що ховала у полі від горе-людей!
Берегла як кришталь, як плетіння із інію,
Омивала нектаром веснянОї роси.
Із хмарок горизонту провела білу лінію,
Нехай пісню на ній проспівають вітрів голоси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481757
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2014
Мне хотелось обнять твои руки,
А в ответ лишь молчит пустота.
Мне хотелось согреть твои губы,
Но в объятиях города прячусь одна.
* И пускай расстояния губят -
Я твоею буду всегда!
А служитель Владелицы Часа,
Не смотря на все крики:"Постой!",
Лишь холодным взглядом, неясным,
Продолжает вести свой конвой.
* И лишь стрелки-рабы час от часа
Так невнятно скулят тишиной.
Но тебя я дождусь, милый странник.
Даже знаю, что трудно порой.
Для судьбы только ты мой избранник...
Когда сердце почувствует сбой
* И вдруг вспыхнет по телу весной,
На душе воспарит мой покой.
И пульсируйщей кровью по венах
Разойдется по клетках любовь.
Я тебя повстречала не в скверах,
Не на лавочках тихой зимой!
* Я тебя пронесла сквозь столетия
Возвышая в святыне Любовь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452861
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2013
Лишь он один укротить меня смог,
Лишь он знает: лапки ночью превращаются из ног.
И вроде бы мила, добра, по пустяками не злится,
А в душе в тоже время дремлет тигрица!
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431520
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 14.06.2013
Бывает ты порой скучаешь,
И хочешь ты взглянуть в его глаза.
Но рад ли он - ты этого не знаешь
От неизвестности мы все сходим с ума.
Но вот стоишь ты на пороге,
Перед тобою двери и ключи.
Сама не поняла, куда привели ноги,
Но знаешь: за нею счастья твоего лучи.
Ключи в замок, не открывает, ты в тревоге,
Ведь так ждала ты этого внутри.
Вдруг слышишь скрип и видишь на пороге
До боли силуэт родимый у двери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427722
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 27.05.2013
Ну що ж, привіт!
Розповідай, як знову боляче тобі.
І скільки тих космічних літ
Хотіла з ним провести уві сні.
Болить? А як же ще?
Ти думала, він знову покохав тебе?
Дурненька, не раз він твою душу обпече,
Допоки ти не скажеш:"Досить.ВСЕ!"
Ти наче той метелик у ночі,
Що прихистку шукає біля вогнищ.
Не підлітай же близько! Крильця золоті
Згорять умить. Не варто тих видовищ.
Щоб стати йому чимось дорогим,
Тре вкарбувати в себе грубість, безсердечність.
Ти ж - янгол милий!. світиш сонцем золотим
Не місце тобі у борделі, під назвою "Його свідомість".
Дай ти душі своїй вдихнути краплю волі,
Почути, що жива! Радіти, як малій.
Нехай забуде, як уночі все розривається від болі.
Живи, і лиш від справжнього кохання млій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411195
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.03.2013
Писклявий скрегіт нігтями по склі
Мене ніколи ще не дратував.
Та як нещадно плаче він в душі
Нікому б я дізнатись не бажала!
Коли ятрить він серце уночі,
І без ножа його пройме до міокарду;
Ти зрозумієш, як болять слова душі,
Які твій "милий" встромив тобі "як зраду"...
І тіло зойкне, як та підбита пташка,
Не буде сліз, та просто стане страшно;
А він казав:"Вот моя тебе рубашка"!
Згадала все... але забути важко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409707
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.03.2013
Ви ніколи не задумувались над тим, чому батьки,кохана людина чи найкращі друзі здаються вам ідеальними?
Але ж весь світ наполегливо тлумачить нам гучними фразами, що ІДЕАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ НЕ БУВАЄ! А може це зовсім не так?
Просто якщо людина не відіграє у твоєму житті значної ролі - ти не надто намагаєшся піклуватися про неї і приділяти їй увагу. Та для тих, хто став для тебе рідним, дорогим і незамінним ти завжди знайдеш слова щоб втішити або розділити успіх, щоб вислухати у будь-як час дня і ночі, щоб просто зателефонувати і запитати про справи. Можливо ми всі ідеальні. Але показуємо це лише тим, кому вважаємо за потрібне. Звичайно, ми можемо часто необережним словом ранити серце найрідніших, зробити боляче чи навіть зрадити. Та, якщо це дійсно твої найближчі люди - вони завжди тебе зрозуміють. Лише вони вірять у твої сили, коли вже ти сам здався. Лише вони знають про твої недоліки, але продовжують бачити тебе хорошим, НАЙКРАЩИМ. І лише вони вибачать тебе вже тоді, коли ти сам ще не встиг усвідомити, що скоїв.
Тож бережіть таких людей, рідних і дорогих, незамінних для вашої душі та серця. Говоріть, які вони важливі для вас. Бо одного разу може стати пізно. Ви будете мучити себе, що так багато не встигли сказати.Таких людей Бог посилає нам лише раз у житті, наших ангелів-охоронців. Тому не робіть їм боляче і не позбавляйте себе шансу бути щасливими!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406810
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Скажи мне только то,
что я ищу незная.
и пусть обманом слов
излЕчу шрам былого "рая"...
На час, на миг, дыханье
в дворах ты пропадая
вдруг вспомни обо мне
ведь я твоя родная!
Трави ты ядом слов
и веру заблуждая,
все сделай чтобы я
вдруг улыбнулась засыпая.
чтоб лишь тобой жила!
И счастьем воздух наполняя
я заклинаю лишь одно:
тебя люблю до безсознанья...
И даже не люблю,
тобой я болею!
Хочу от тебя дочь,
чтоб любоваться ею.
но если уж судьба
сама не так все рассчитает
я буду благодарна
тебе за лучик рая.
Спасибо за любовь,
за чувство ублажания.
За то,что дал почувствовать
как нужной быть на расстоянии.!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399775
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.02.2013
Он взял, что было нужно -
кончил на подушку,
плюнул тебе в душу
и смыл всю нежность в дУше...
(первая ночь с ним...)
А ты наивно душиш
слезы, что сердцу служат.
ведь он стал первым, нужным
и стал последним тут же!
(...вечер с ним)!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391746
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.01.2013
Улицы пусты,
время разлуки
а я просто хочу
держать твои руки.
На лавке в парке
надпись наша в углу
оборваная фраза:
"Родная, я тебя ..."
И так все здесь
по-праздничному пусто
прохожу, где мы гуляли
и от этого грустно.
26.12.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387994
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2012
Будильник. Ранок. Ліжко Кава.
Помада. Сумка. Гроші. І ключі.
Під'їзд. Дорога. Подруга. Забава.
Машина. Школа. Дзвоник. Слухачі.
Урок. Жарт. Відповідь. Домашка.
Перерва. Гомін. Сміх. Урок.
Незнаю. Два. Журнал. І класна.
Оділась. Сумка. Вдома. І чайок.
Контакт. Плейлист. Домашня. Куртка.
Під'їзд. Дорога. Репетитор. ВідбулА.
Додому. Телефон. Дзвінок. Усмішка.
Аліна. Любий. Вдома. Темнота.
Учитись. Ніч. У ванну. Спати.
Наушник. Кіт. Подушка. Телефон.
Укрилась. Тепло. Мрії. Щось згадати.
Дзвінок. Цілую. Надобраніч. Сон.
Ранок. Будильник. Ліжко. Кава...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2012
Время идет, и люди меняются.
Кто-то уйдет, а кто-то останется.
Важно, чтобы те, кто остался рядом
Стали для тебя в жизни наградой.
Ведь в нашей судьбе разное случается
И порою все резко меняется.
Пусть хороших друзей обретешь лишу пару,
Главное, чтобы были верной опорой
А тот человек, что тебе так дОрог
Станет спутником жизненых дорОг.
Пусть утром, открыв глаза
Жизнь покажется нежна и светла.
Ведь силён не тот, кто может обидеть.
А кто умеет свою ошибку увидеть.
Пускай говорят, что чесно жить трудно,
Но нужно стремится к мечте изумрудной.
При этом не забыв, что ты - ЧЕЛОВЕК,
Это звание дороже всех наград и побед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379170
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2012
А за вікном вночі панують вже морози
І скоро холод нас до середини пробира.
Він не прийде, не подарує більш їй рози
І не сховає її руку, у кишені зігріва...
А що от ті морози, коли серце - Антарктида...
Що жалить губи, їх обпікає наче лід.
А почуття його були як піраміда
Щоб не зблукати в них - потрібен гід....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2012
Перше кохання, якби дивно це не звучало, схоже на гайморит. Воно заліковуєтся і з часом залишає нас у спокої, але викоренити його не можливо. Воно стає хронічним. Та людина назавжди залишится у твоїй пам'яті, спогадах, думках, у діші і серці...
І кожні нові стосунки у певній мірі будуть автоматично порівнюватися з тим першим коханням. Тому задумуйтеся з ким пов'язувати свою долю і поважайте тих, з ким ваші щасливі хвилини вичерпані...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377508
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.11.2012
у каждого поэта есть стих про особую дату
Вот взять даже, к примеру, Ахматову.
"...21. ночь. понедельник....
...соченил же какой то бездельник..."
Может и себе напишу я про важную
любою примеру или встречу эпотажную.
хотя, это не столь значительно ведь.
дата имеет своё значение, особую память.
для кого-то это встреча родного,
а для другого - рождение ребёнка или особое слово,
розвод или секс на крыше утром пол восьмого
у каждого разное, но всем так весомо!
А в значении одна и та же пара слова:
"Воспоминания оскома".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374905
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.11.2012
Девушка идет по городу
Вдоль тротуара витрины новые,
В них видит себя счастливую,
но в душе ее тоска сопливая.
И тут она вдруг понимает,
Что ничтожную роль в жизни играет.
Так же как все носит маску,
Чтобы никто не увидел глаз ее сказку.
Чтобы никто не узнал, что темноты боится.
И когда спать ложится
Любит до самого носика одеялом укрыться.
А еще, что хочет безумно влюбится.
Что книги читает и любит романы,
И не привлекают о моде журналы.
Мечтает слетать в теплые страны
Чтобы залечить все душевные раны.
Она лишь простая актриса из пьесы.
Красива, умна, но ничем неизвестна.
Но верит в одно в жизни упрямо:
Наибольшее счастье, когда тебя зовут «Мама»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370690
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2012
А одного разу ти зрозумієш, що закохався в неї..
І лише з часом почнеш пізнавати її.
Те, що вона любить чорний шоколад і від білого її просто нудить.
Що улюблені квіти в неї орхідеї, але вона буде найщасливішою коли ти подаруєш їй навіть ромашки.
Що вона обожнюю солодкі парфуми. І дуже швидко їх використовує...)
А ще, вона не така вже і велика ласунка солодощами.
Більше вона любить фрукти. Різні. Особливо мандаринки.
Що пише вірші. А ще у своєму, вже досить таки не дитячому віці, спить з ведмедиком. Вже більше 8-ми років підряд.
Вона може здаватися іноді жорстокою і водночас такою сентиментальною.
Вона буде для тебе кожного дня новим маленьким відкриттям. Що буде захоплювати і манити. Розкривати бажання пізнати велику таємницю її душі. Тільки люби її щиро. Бо та душа така ніжна.
І іноді те, чим вона так вабить до себе людей(слово), розіб'є вщент ту тендітну крихітку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366195
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.09.2012
я помню каждую родинку
на твоем теле.
и когда вспоминаю
дрожь до пяток.
на самом деле
все это памяти осадок
и твоих духов
до боли родной запах
на улице я учюю внезапно.
но все напрасно
это снова памяти осадок.
когда щеку рукою
задену случайно,
вдруг вспомню
твои прикасанья
и нежных губ молчанье.
да, это памяти осадок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366168
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 23.09.2012
Сльоза дощу - води краплина.
Збігає по вікні грайливо вниз
І кожна, наче доля - швидкоплинна,
Впаде і стане морем сліз.
Одні збігають так миттєво,
А інші, ніби в морі кораблі,
Малюють лінії красиво
І потім гаснуть, наче зіроньки ясні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365645
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2012
Пробач в думках, пробач за вчинки...
пробач за всі образи, помилки.
пробач за те, що на щоці сльозинки.
пробач за щастя й усмішки.
пробач і більше не тримай образи,
але про це не забувай.
нехай це викликатиме відразу,
ти помилки свої запам'ятай:
не довіряти душу так бездарно,
свою любов лиш для найкращих берегти...
і не прив'язуйся. бо потім буде так погано
без нього в світі звикнути...
відвикни засинати у обіймах
і зранку просинатись під дзвінки...
і не пиши йому в надіях,
що прийде він тебе побачити.
живи без цього болю і страждання...
не думай ні про кого, просто лиш живи!
забудь, що значать біль й розчарування.
Тепер ти інша, вільна ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012
І ось коли тобі погано
Вона завжди підтримає тебе.
Візьме за руку, поряд стане
І міцно-міцно обійме.
Переживе з тобою смуток,
І радість розділить на двох.
Життя дало тобі дарунок
Не розчаруй, оберігай його.
Бо справжніх друзів в світі мало,
Скарби великі це і дорогі.
Ви наче діти, коли разом, -
Щасливі, справжні і смішні.
Бувало і сварились часто,
Бо сліз, образ і грубостей.
Але воно того не варто,
Не буде більше в нас таких людей
(як я і ти).
Тож, люба моя, незамінна.
Спасибі, що ти в мене є.
Я так тебе люблю, Аліна
І дякую тобі за все ♥ .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364286
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.09.2012
Ніколи не жалій ні по що в цьому житті.
Бо кожна ситуація, що завдає нам болі - це лише ще один крок назустріч щастю.
Подивись на це з іншого боку: досвід, який ти отримуєш - безцінний.
- Тебе розчарували найкращі друзі?
Тепер ти в дійсності зможеш зрозуміти, що таке дружба в цьому житті.
- Зрадила кохана людина?
Знайдеться та, яка буде робити тебе лише щасливішою з кожним днем.
Життя така розумна штука.
Воно завжди посилає нам лише такі перешкоди і випробування в житті,які ми здатні витримати і пережити.
І дає нам щось в цьому житті лише тоді і лише те, що нам необхідно саме у цей період.
Забирає те, що лише займає твій вільний час. Заповнює його пустотою.
Це як повітряна кулька - здавалося б непогано коли вона є, але лише займає простір, а в середині - порожнеча.
Посідає місце того, що являється дійсно потрібним тобі.
Ніколи не жалійся.
Кому ти потрібний зі своїми проблемами та ниттям?
У кожного свої проблеми і на тебе байдуже.
Наш світ настільки заповнений всяким паскудством, що ми навіть забули про щирість.
Коли комусь добре - ми завжди помічаємо це; починаємо заздрити або захоплюватись, а коли погано - ти нікому не потрібний.
Тоді, коли так хочеться щоб хтось був поряд. Просто підтримав. Без слів.
А всім байдуже.
Знаєш, завжди посміхайся.
Якщо ти дійсно щасливий - щиро.
А якщо так паскудно а душі - то ще більше.
Нехай усі думають, що ти щасливчик.
І заздрять. Бо більше ці цинічні створіння ні на що не здатні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364193
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.09.2012
Она не будет злиться и по ночам не станет плакать.
Ей просто все равно, она устала тратить
Впустую нервы, время, и ждать когда расскажут
Когда и с кем его увидели однажды.
Простит его? конечно же
Она сильней обиды.
С друзьями в кураже.
Красивые изгибы.
Она умна, шикарна
И как всегда, счастлива.
А скоро заберёт
Её новый мужчина.
И ночь пусть завершится
Красиво, будто в сказке.
Она его забыла!
Все было не напрасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363988
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.09.2012
Іноді бувають моменти, коли ти просто сидиш і дивишся в одну точку. Думаючи про щось своє. Таке відбувається тоді, коли у твому житті стаються зміни. Важкі. У гіршу сторону.
І ось... ти сидиш непорушно, а потім раптом робиш якийсь рух. і все твоє тіло охоплюють мурашки. Вони пробігають по твоїй шкірі від пальців ніг і до самих коренів твого волосся. Ти здригаєшся. І розумієш, що ті мурашки - то не холод. І навіть не судоми.
То мурашки страху.
Бо в якусь мить ти підсвідомо зрозуміла(в), що ти боїшся. Боїшся помилитися. Зробити невірний крок і зруйнувати все. Ти боїшся, що все залишиться так само невизначено. У такому ж паскудному становищі. Або гірше того - рухне як будиночок з карт.
Але разом з тим усвідомлюєш, що ти боїшся страху.
Бо ти вперто переконувала(вав) себе весь цей час, що бояться лише слабкі.
А це і є той самий страх бути слабким.
Тебе охоплює паніка. "А що, якщо я дійсно слабка(кий)?"
І ця оманлива думка починає гризти, руйнувати тебе, твою особистість з середини.
Ти обдумуєш усе. І починаєш робити якісь кроки щоб виправити ситуацію. І навіть якщо ці кроки вірні, то кожен наступний буде невпевненішим за попереднім.
А це найбільша помилка.
Не дай оманливій думці про страх зруйнувати тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343370
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Я обійматиму тебе так міцно
Допоки у долонях не застигне кров.
А серцю твому в грудях стане тісно
І ті обійми називаються любов!
Я поцілунком тобі заспіваю ніжно колискову
І дотик губ гарячий і палкий
Розкаже, що тебе чекаитиму обов'язково
З країни сну на крилах мрій.
Я поглядом тобі зігрію губи
І так, щоб полум"я тож жар палав безкрайо
Уста солодкі ці ніколи не забути
Я поглядом тобі шепочу "Я тебе кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343041
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.06.2012
А у ночі твоя душа так прагне мрій.
Хоч трохи вирватись з полону цегляних будинків.
Здавалось б - живи й радій...
Коли вона порине у пригоди, царство сну.
то пізнаєш тоді бажанне -
пристрасть й тіла насолоду...
І те бажання манить так усе живе.
те грішне - то спокуса
і вона окутує тебе...
Бо плід її солодкий.
хоч і поплатися за нього ти
а зранку весь той сон розвіється як дим...
Бажанний...
Грішний...
Насолоди дим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342140
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.06.2012
На вулиці гроза…
А у душі мов буря метушися
І що не вдарить громовиця,
Всередині все завмира
До кінці пальців пробира…
І блискавиці кожен спалах
В душі запалює вогні,
А потім, раптом, все втихає
Залишив тільки холод в глибині
Отої сАмої… блукавшої душі…
А що? то та душа,
Що не знайшла покою
І прихистку в житті?
Е ні! Вона уміла вірить і любить
Допоки її мрії не зламали золоті…
І ось, тепер знедолена вона
Шукає правди в шелестінні трав
Покою в літньої грози
І розуміння
У нічних тенетів темноти.
Бо досі її голос пах трояндами,
А погляд бринькав джерелом.
І все, що було по сей день несказанним
У тиші горло надривало
І дзвінко шепотом ревло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342119
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.06.2012
А ти закохуйся, бо це прекрасно!
І з посмішкою на лиці
Впевнено іди назло нещастю.
Близьким і рідним, наче щастю, навздогін.
Радій ти кожній миті, щоб не сталось,
Бо береженого Господь лиш вбереже.
Не думай хто і що про твої вчинки скаже.
Живи лиш так, як тобі каже серце молоде.
Поєднуй усе те, що тобі рідніше:
Лимон із майонезом, рибу з холодцем.
Вягайся зручно і практично
Чи перетни кордон країни ти тюпцем.
Це так , до слова бУло написала,
Та суть проста. Ти зрозумій одне -
Порушуй правила, ламай стереотипи.
Життя це любить і цінує це!
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2012
Чарівність митті - це шкільне прощання,
Коли заходиш в клас в останній раз.
Там не на тебе вже чекає світ навчання
І продзвенить дзвінок, але вже не для нас.
А нам так хочеться ще хоч разочок сісти
За парти рідні, книжку погортать.
І трохи на перерві пошуміти,
Ще хоч на мить, на час нам учнем стать.
І любим вчителям вклонитися доземно,
Стерпіли все і нас зуміли щей навчить
Як правильно довести теорему,
Як формулу чи віршик завчить.
Багато вже про це віршів писали,
Пісні складали, і промови голосні.
Але, велике "Дякую" ще ми не сказали
Своїм батькам, що вірили у нас і берегли.
Спасибі мамо й тату, що в Вас терпіння стільки стало
Уроки з нами вчити, усі незгоди переждать.
Що разом з нами ви раділи й успіх розділяли,
А головне любили і підтримували нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337808
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.05.2012
Вся жизнь - бой!
Но иногда не равноправною борьбой
Хотят победу одержать
Им главное, чтоб по эффектнее сыграть
Другие же напротив -
Играют честно и по праву,
Но шансы их не велики
Ведь все хотят гламура, красоты.
Побольше зрелища и крови,
Чтоб как животные
В грязи смешать
Надежду, веру, искренность и граммы совести.
Все забывают, что всего важнее, правда
Какой бы безрассудной не была.
Она одна нам помогает переждать,
Все пережить, переосмыслить и понять.
Кто прав, кто виноват,
Все это не столь важно
Важнее искренность и доброта
В жестоком мире помогает и она.
Обиды безнаказанно оставлять нельзя.
Умей же постоят и за себя.
Но никогда не забывай о доброте,
На ней построены удача, радость и уют в семье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325105
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 26.03.2012
Игривый лучик солнца улыбнулся
И это значит, что пришла весна.
После зимы природа вся проснулась
А с нею я, и значит я жива.
Иду и улыбаюсь вновь прохожим,
Вдыхаю ароматы красоты.
А теплый ветерок подул по коже,
Я знаю, это обнимаешь ты.
И так приятно просто просыпаться.
Смотреть, как расцветает все вокруг,
Как паучок на ветке зашатался.
Он счастье свое вьет из паутинок вкруг.
А песни птиц волшебно тешат слух.
Идешь ты вдоль тропинки и мечтаешь:
Вот скоро лето, развлечения и шум
И рядом он рассвет с тобой встречает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325104
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.03.2012
А ведь я до тебя никогда не любила
Правда!
Кричала! рыдала. Господа Бога молила.
Казалось.
Не, ну на первый взгляд любила, да!
Но никем и никогда в жизни так не дорожила.
Ты знаешь, так сложно поверить, что ты со мной
И мы вдвоем.
Хотя долгое время,
Ты помнишь то время, когда
(Фу! Отвратительно вспоминать)
я не хотела тебя принимать.
А если бы я тогда все не осознала,
Как бы было все это сейчас?
Да я бы просто пропала…
Правда.
А ты помогал!
И может слов было там мало,
Но, по сути, большего и не надо.
Как лучик солнца в грозовой день
Осветил.
Твоя улыбка, нежный взгляд.
Я помню тот веселый первый взгляд,
Когда пускай сквозь монитор,
Но все, же он живой.
Господи, ведь он такой…
Да! Не забуду!
Трудно! говорю ведь.
И знаешь, знакомы мы с тобой,
Да, кажется…уже не мало.
Полгода с лишним.
Хотя. Всего хватало.
А сколько еще впереди? Не осознать.
Хочу тебя увидеть и обнять,
Прижаться рядом, уловить твой взгляд,
Улыбку нежную, и просто понимать:
«Вот счастье.
Еще недавно казалось так недостижимо
А теперь его в руках ты обнимаешь мило».
Чего-то позабылась я. Совсем не знаю.
И вроде как сказать то многое охота.
Хотя.… Из этого всего-то
5 слов. Ну, может 8, 9, 20.
Но самых важных,
Что заставят улыбаться.
Тебя! Меня.
Малыш,
И пускай звучит все это глупо,
Возможно, даже безрассудно.
Но теперь самою счастливой лишь с тобою буду.
Хм… Я представляю нашу встречу.
Это будет незабываемый вечер.
Ну, или день, а может утро.
Да какая разница
Какое время суток.
Просто скажу
«Спасибо за все моменты, которые будут еще впереди!
Их будет не мало,- я ведь знаю, наверное».
Давай плохое все оставим позади.
Знаю, ты давно простил.
Ну, все же, было глупостей немало с моей стороны.
Да! будет что вспомнить.
Я одно лишь пообещаю:
Любить тебя я буду, заботится, оберегать.
Ты единствений.
Ты моя радость в жизни.
Я не могу тебя потерять.
Запомни:
Когда я на тебя смотрю столь нежным взглядом
Это многое значит, правда!
Ведь да, мою улыбку, в принципе, добиться и не сложно.
И всё же.
Улыбаюсь для тебя не так как и для всех.
Та нежность, ласка и забота.
Ты лучший. Лучший в мире. Из всех кого встречала я.
Возможно это и осудит кто-то. Глупо рассуждать об этом в столь юном возрасте.
Но, ты первая любовь, а значит, всех дороже.
И какая разница подумает кто что.
Длинноватый получился монолог.
Хотя, по сути, краток и бессмыслен вовсе может.
В нем нету ни загадки, ни морали.
Но под конец одно хочу сказать:
Когда пройдет время
и ты с утра проснувшийся едва ли
Увидишь возле себя пустую кровать.
Наверное, ты испугаешься, правда?
Но не надо так переживать.
Я просто наблюдала, как счастье мое нежно
Будет в лучах солнца досыпать.
Просто, я люблю тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321336
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 12.03.2012
Кохання?...А що це?
Кажуть коли кохаєш людину, то більше не потрібен ніхто. Ця людина заміняє тобі весь світ і ти просто танеш від кожного ніжного слова, від кожного дотику цієї людини. Хочеться просто обійняти і розтанути у цих обіймах. Завжди бути поряд, тримати за руку і ніколи не відпускати, дивитися в очі і посміхатися. Адже нічого не може бути більш щирим ніж погляд.
Кохання – це таке почуття, коли кохана людина для тебе ВСЕ. Вона є сенсом твого життя, вона є способом твого життя, вона являється твоїм життям, подихом, твоїм бажанням, твоєю спокусою, насолодою, гріхом, твоїми емоціями. Принаймні так ми звикли вважати.
Але ж немає такого почуття як кохання. Погляньте усі ці вище перечисленні слова можна замінити одним словом – прив’язаність. Звичка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319780
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.03.2012
Глибоко в душі
Вогник ще палає.
Він не потух,
Та вже догорає.
Пройшло не малу часу
А він її не забуває.
Як було їм добре
Весь світ пам’ятає.
Кричав, що кохає,
А часом мовчав.
І все було ясно без зайвого звуку.
Дотики пальців і очі горять
Ніколи їм того не забути.
Все те вже пройшло,
Тепер він не з нею.
Точніше сказати, вона вже не з ним.
А як бути далі?
Якщо серцем й душею
Він хоче і досі належати їй.
У неї вже інше життя: клуби, друзі.
А в нього все просто:
В очах видно біль,
Чогось не вистачає для щастя душі.
Тих зелених очей
І посмішок ніжних,
Хвилинок у двох
І дотику губ.
Щоб серце завмерло,
А потім забилось
Коли вона поруч
Просто стоїть.
Досі не ясно як буде далі
Та точно він знає,
Що без неї ніяк.
Кожного разу, коли фото листає
В голові одна думка: «Вже не моя!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Кажуть, що незаміних людей немає.
Але як можна замінити ту частинку в серці, ті почуття? Взяти і забути?Неможливо!
З часом, звичайно, коли втрачаєш близьку людину, ця біль проходить. Але почуття до неї не зникають. Ти просто звикаєш, що все склалось так, а не інакше. І ти вже не вправі щось змінити.
Спочатку, коли втрачаєш оту «другу половинку» таке враження, ніби від тебе відірвали частинку і туди заходить вітер, наганяючи холод.
А потім ти звикаєш до цього холоду. І той протяг, осідаючи в серці, залишається там доти, доки не зустрінеш іншу близьку людину і вона не заповнить ту частинки тебе.
Протягу більше немає.
Але він не зникає безслідно. Це як застуда – проявляється з часом.
Так, ти відволікаєшся і в тебе все чудово. Поряд з тобою людина, яка готова бути з тобою до кінця життя і робити прекрасною кожну твою мить. Але ти не раз ловиш себе на думці, що згадуєш ті попередні стосунки, почуття.
А хіба не так?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319696
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2012
В ее городе снова зима!
Но для одной в нём места так много.
Домой возвращаться - одна!
В постели спать - одиноко!
А когда-то все было не так!
А когда-то было все по-другому.
Небеса подали им знак
Её сопрано слилось с его баритоном.
Встречи взглядов и пару улыбок,
Звонки смех и сплетение рук.
Целый день смс, ожиданья,
А потом по Кольцу третий круг.
Время шло, и все было прекрасно
И ничто не вещало беды.
Но упала слеза несчастья,
На ладони любовью полны.
Все случилось неожиданно, глупо!
И винила она в этом себя!
Спустя час его ожидая,
Не дождалась! Поехала сама!
«Зачем было это мне надо?»,-
В голове один лишь вопрос.
Войдя в квартиру, увидела рядом:
Он, она, недопито в бокале вино.
Та, другая, ушла быстро, гордо
И с ухмылкою легкой в глазах.
В квартире случилась обычная драма:
Крики, ссоры, доверие в прах.
Она злилась! Кричала! Рыдала!
Не могла осознать: «Как же так?!»
Он же просто смотрел, понимая:
«Я потерял её! Навсегда!»
И вдруг вспомнил все те моменты,
Когда были они вдвоем:
Как считал в подъезде ступеньки
До её двери чуть выше вторым этажом!
Как дарил цветы и подарки,
Обнимал, целовал перед сном!
Как счастье было их мало
Осознал, что разрушил его!
Пройдет время, но он не забудет.
Погуляет и вспомнит её!
Пройдет время, но она его уже не вспомнит,
С другим счастлива будет давно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.03.2012
Твій перший подих, перший погляд
І вперше стиснута рука,
Вона усе це пам’ятає
Найкраща, матінка твоя.
І кроки перші, перші звуки
У неї сльози наверта,
Маленькі пальчики тендітні
Колиска тепла і м’яка.
Безсонні ночі, колискові
Твій плач дзвінкий, бо ріже 1 зуб.
Допитливий, цікавий погляд,
Вже підростає карапуз.
Усе це ненька пам’ятає,
Як пару місяців назад
Лікарі їй розказали,
Що зародилось в ніж життя.
Всі 9 місяців під серцем
Вона виносила тебе.
А тато їй животик слухав,
Радів, що там малюк живе.
А скільки мук перетерпіла,
Щоб подарить тобі життя?
Цінуй свою рідненьку, неньку
І вдячний будь їй без кінця.
Для тебе мама – найрідніша,
Завжди пробачить, пригорне,
Лише вона все зрозуміє,
На шлях потрібний підштовхне.
Тож дякую мамі ти своїй,
За те, що є вона у тебе.
Своїй рідненькій, дорогій,
Молися, щоб оберігало її небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319198
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.03.2012
За 7 минут до полуночи
Я тебя навсегда отпущу
И возможно это будет не просто
Но по-другому я не могу.
Сколько можно надеяться, верить,
Что ты может еще позвонишь.
Я устала этим бредить
Понимаешь, я устала, малыш.
И пусть это звучит как-то странно,
Но зачем мне любить для себя
Это чувству должно быть желанным
Для обоих: и тебя, и меня.
А какая от этого радость
Если мысли мои об одном:
С кем уснул? С кем проснулся? Где кушал?
Да достало меня это все!
Я хочу независимо, тихо
Просыпаться в постели своей
И не думать, что какая-то Ира
Проснулась сейчас там где ты.
От тебя мне же много не надо
Попрошу сообщенья стереть
Где писала, что дорожила.
Удали! Ведь теперь это бред.
Пусть другая донашивает фразы,
Которые раньше слушала я.
Мне просто жаль её, правда
Для тебя она лишь продолженье меня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318995
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2012
А знаєш як буває сумно
Коли осінь малює на вікні дощем тобі?...
І ти... Ти розумієш, що не зможеш вже ніколи
Забути такий той голос ніжний
Та вже не твій...
Ні голос той, ні губи ті, ні очі…
Тобі уже належати не будуть.
Хоча... Не хочу я! Не хочу це розуміти…
Знаєш, я не зломлюся.. Не зверну на це уваги
І може буде складно…Сперечатися ніяк…
Та я забуду тебе. Обіцяю! Правда!
Лише погасне в небі першая зоря…
І коли сонечко зійде на небосклоні
Про тебе я забуду враз,умить…
Лише моменти ніжності в долонях…
В долонях часу нагадають як болить…
Нагадають нам ту мить,
Коли з тобою були ми щасливі
І почувалася захищеною …
Була наївна мов малесенька дитина
Чекала ніжності від тебе я!...
І ось здається, все що хотіла - те і мала,
Отримала я задоволення своє…
Хоча, того чого мені так бракувало
Ти так і не зміг дати…
В той день..
Лиш тої вірності краплину..
Небагато тебе я попросила…
Мені би вистачило до скону…
А ти, якась примхлива ти людина…
Ти просто викинув мене із голови.
Тож знаєш, я іще раз повторюся:
Пробач. Прости мене і відпусти
Може ти покажеш, що я тобі байдужа,
Але я знаю:це лиш зовні ти!...
В середині твоя душа заб’ється
І серце так шалено цокотить…
А потім ніби на хвилину зупиниться…
І час зупиниться на мить…
Зрозумію, що було це все не просто
Ми мали якісь певні почуття .
З тобою були як дорослі.
Але кохали щиро, як дитя…
Прощай… "Прощай!" - я тобі скажу…
І осінь ця всю перекреслить мить…
Останні фрази…
Останні діалоги..
Остання репліка із тих знайомих вуст…
Тому пробач...
Можливо, так, я зрадила тебе!
Та зрадила лише у почуттях до того,
Що люблю,але…
Ненавиджу тебе…
Ти був таким і ніжним, і примхливим…
Але і одночасно був чужим..
Хоча були й кохання, й вірність з мої сторони…
Того не відчувала я від тебе
Не змогли щасливі стати ми…
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2012