| Сторінки (3/244): | « | 1 2 3 | » |
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада наші предки
споконвіку відзначали Велесову ніч.
Це свято оповите містикою та давніми
традиціями, відкриває двері у світ
померлих, дозволяючи душам повернутися на
землю.
Хто хоче прочитати про це древнє свято,
Можна це зробити за посиланням.
https://dzvin.media/news/ukrayinskyj-hellovin-abo-velesova-nich-istoriya-tradycziyi-obryady-prykmety/
Ось і знову осінь в золотистих шатах
То вітрами тішить, то слізьми дощить.
У містичні далі відчиняє ґрати
Чарівна, магічна, загадкова ніч.
Між світами раптом розтають заґати
І шляхи одразу у дива ведуть.
Розведу багаття, хай горить завзято!
Осіняє рідним з потойбіччя путь.
А наразі пильно дивовижна нічка
Проводжає гостей на земний поріг.
Бо життя зі смертю йдуть укупі вічно.
В круговерті циклів — перехід для них.
Запрошу уклінно їх пройти до хати,
Запаливши вкотре лиш для них свічу.
Пригощу дарами у магічне свято.
У минуле з ними у думках злечу.
Щоб здобути мудрість і Богів науку,
Поміркую знову, в чому сенс життя.
Божества покличу, щоб мене за руку
Провели крізь терни по стезі буття.
Щоб у ніч магічну чудеса явили,
Зупинивши смерті і жахи війни.
На землі змарнілій затягнули вирви,
Материнські рани, що бентежать сни.
Хай горить багаття у під ніч до ранку,
Обпаливши злобу і лихі думки.
Залишу́ магічні кольори на згадку,
Щоб теплом зігріли у зимові дні.
А барвиста осінь у обнімку з вітром,
Оголивши віти, помандрує вдаль.
Щоб колись вернутись бурштино́вим цвітом,
Одягнувши знову золоту вуаль.
З нею разом прийде чудодійна нічка,
Обгорнувши зорі у сріблясту нить.
Одягнувши мудрість у шляхетні звички,
Подарує знову незабутню мить.
31.10.2024 Л. Сахмак (Л. Сахарук-Маковей)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Ось і знову осінь в унісон з вітрами
Виграє знайомий, призабутий вальс.
— Як могло так статись, що давно між нами
Непомітно встали перешкоди й час?
Обійду стежини, оповиті млою.
Розкажу, як смутком шелестить листва.
Постаріли клени, як і ми з тобою.
Ти не той вже, мабуть, та і я не та.
Шепотять каштани вересневій днині
Про буяння цвіту і красу весни.
Ностальгійні думи огортають нині.
Тут колись блукали в давнину і ми.
— Та поглянь! Вже осінь! Ще цвітуть жоржини.
Тільки доля вперто не веде назад.
— Як могло так статись, що були щасливі,
А тепер лиш фото і осінній сад?
Йду укотре мовчки в ілюзорні далі.
Ліхтарі в поклоні поставали в ряд.
— Що знайти там хочу? І сама не знаю.
Тільки знаю, стежка не веде назад.
25.09.2024 Л Сахмак (Л. Сахарук-Маковей)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
— Бачиш, доню? Грає осінь
Пензлями завзято.
Золоті тони наносить
На осінні шати.
У цей день колись зійшла ти
На земну стежину.
— Тож, дозволь тебе вітати
У святкову днину.
Хай твоя життєва нива
В'ється довго щастям!
Досягнути мрій вершини
Неодмінно вдасться.
— Пригорнись до мене, доню,
І облиш тривоги.
Обійму тебе любов'ю,
Попросивши Бога.
Щоб в оманливі години
І в часи затяті
Кожну мить тебе хранили
Янголи крилаті.
Хай летять мерщій до тебе
Ці рядочки плаєм!
А твоє життєве кредо
Правду й силу має.
16. 09. 2024. Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
— Чому ти, літечко, тікаєш за межу,
Ховаючись у вранішніх туманах?
Адже тобою зігріваючись, живу!
— Невже розлуки мить тобі жадана?
— Не поспішай! Облиш дорожню метушню!
— Пограй в загравах дивної веселки.
Твої волошки прагнуть літнього дощу.
Не тішать їх осінні витребеньки.
— Поглянь навколо! Вже лаштуються птахи
Полинути з тобою в сині далі.
— Чи до смаку їм забаганки чужини?
— Чи зглянуться на них краї незнані?
Дотла пронизує повітря тихий щем.
Суха стерня на сонці догоряє.
Невдовзі осінь раптом зродиться дощем
І полетять мерщій пташині зграї.
Але ти йдеш, чудове вишивши панно.
Летиш по зачарованому колу.
Нікому час назад вернути не дано,
А ти сюди вертатимешся знову.
— Іди вже, йди! Тобі призначено тропу.
Чекатиму на тебе вже віднині.
До тебе пензлями стежину прокладу
В осінні дні й морозні хуртовини.
Твої пейзажі напишу на полотні.
Нехай теплом наповнюють картини.
Заграви сонячні і квіти польові
Хай нагадають літні переливи.
25. 08. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Загадка
Що за панна гонорова
В загадкових шатах?
Уночі і вдень готова
Світом мандрувати.
На її шляху до мрії
Не стають заґати.
З летом часу не старіє,
На думки багата.
До мінливих дій охоча
У жазі любовній.
Не тамуючи емоцій,
Видає назовні.
То милується красою
Чарівних пейзажів.
То, вмиваючись сльозою,
Вірну путь укаже.
Не проста у неї ноша!
Трохи важкувата.
Дати відповідь, Вас про́шу.
Як цю панну звати?
12. 08. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Долаю шлях земний і з кожним кроком
Спиваю з чаші мудрості напій.
Я винесла з життя свої уроки,
Рятуючись від спеки і завій.
Торую вперто визначені межі,
Чужі не зачепивши береги.
Не намагаюсь вибратись на вежу.
Шукаю серединної ходи.
Лантух ілюзій і образ щоразу
Скидаю з пліч, бо легше так іти.
Підкорюючись Божому наказу,
Стежину прокладаю до мети.
Тамую спрагу в творчості і римах.
Гублюсь серед природи і тварин.
Наснагу їх черпаю незбориму,
Гармонію і світло Вищих сил.
Беру уроки прощення й любові,
Адже — це крила легкості й краси.
Стараюсь у віршованому слові
Принади їх до світу донести.
Збираю у скарбничку по зернині
Захоплюючі лекції й нудні.
Бо іспити настануть неодмінно.
Їх при́йдеться здавати і мені.
Нічого прихопити тут не вдасться
Окрім наук набутих і умінь.
Лише у тому сенс і справжнє щастя —
Лишити слід для інших поколінь.
Ціную час з роками значно вище.
Адже його вернути не дано.
До долі прихилившись знову ближче,
Свого життя розписую панно.
06. 08. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Прозовий текст з інтернету, «Арабатський кінь»,
втілений у вірш.
Поволі якось глянувши на зорі,
Побачиш зірку крихітну вночі.
Що мчить молочним шляхом неозорим,
На землю щоб упасти навесні.
— Та придивись! Це скаче Кінь — син Вітру
У місячному сяйві навпрошки!
Спішить він до коханої Норітри,
Копитом вибиваючи зірки.
Бо тільки раз на рік планети їхні
Єднаються у шлюбному танку.
Бо тільки раз для них троянда квітне,
Чекаючи на зустріч потайну.
Колись він прилітав до Неї з Вітром,
На гору опустившись разом з ним.
Вставало сонце, кинувши палітру.
Зустрівши їх сіянням золотим.
В яскраво-помаранчевих загравах
Побачив Кінь кохану крізь вуаль.
Їй помахавши гривою ласкаво,
Покликав за собою в синю даль.
Вони долали гори неозорі,
Аж поки не дістались низини.
А вдалині блищало синє море
Й джерельце, повне прісної води.
Він бив копитом в радісному герці,
Розхлюпуючи воду навкруги.
З коханою кружляючи в озерці,
Шептав слова любові і снаги.
А Вітер освящав жагу єднання,
Обсушуючи крапельки роси.
Про вічне й нерозгадане кохання
Співали їм пташині голоси.
Сховалось сонце в зоряних лаштунках.
Промчав казковий день, як мить одна.
Злились їх губи й очі в поцілунку
І Він сказав, що йти йому пора.
Бо тільки раз на рік планети їхні
Єднаються у шлюбному танку.
Бо тільки раз для них троянда квітне,
Чекаючи на зустріч потайну.
В останнє Він поглянув на кохану
Й злетів мерщій на зоряну тропу.
Вона лиш відчайдушно заіржала,
Змахнувши несподівану сльозу.
— Послухайте! Запалюються зорі!
Адже комусь потрібен їх політ.
— Прислухайтесь! Почуєте шум моря,
Іржання коней, цокіт їх копит.
— Погляньте в небо, всіяне зірками!
Десь там Його планета-оберіг.
Живе там Кінь, а на землі — кохана
Його чекає з зоряних доріг.
03. 08. 2024 Л, Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Пише Петя в інтернеті в котрий раз об'яву:
— Познайомитися прагну, тож шукаю панну.
Щоб вона відповідала золотим стандартам.
А її краса сіяла справжнім діамантом.
На роялі щоб уміла грати віртуозно.
А хода повинна бути плавна й граціозна.
Мала голос солов'їний і освіту вищу.
З камасутрою знайома, бажано поближче.
Щоб характер був ласкавим і манери знатні.
Готувати вміла вправно страви ароматні.
Одягалась елегантно, радуючи око.
І не схибила в коханні, навіть ненароком.
Написав усі вимоги і почав чекати,
Заглядаючи щоразу у секретні чати.
Ось нарешті дочекався! Відкриває пошту.
Пише панночка-білявка середнього зросту:
— Прочитала щойно допис і тепер в нірвані.
Мабуть, інші кандидатки у такому ж стані.
Подивилася уважно Ваші я світлини,
Не побачивши навколо жодної машини.
В претензійності нікчемній Ви — боєць завзятий.
Та прикид Вас викриває. Пан Ви — простуватий.
Ані зросту, ані вроди, біцепси ніякі.
Тільки виливи амбіцій, марення всілякі.
—Тож, вгамуйте апетити і працюйте знано!
Щоб, як мачо виглядати, вихвалянь замало.
Як придбаєте машину й віллу на Багамах,
От тоді і викладайте запити в об'явах.
28. 07. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
Мої сліди, завіяні вітрами,
Із плином часу губляться в літах.
А десь, поміж містичними світами,
Літає таємничій, синій птах.
Колись ми обіймалися з ним часто,
Шукаючи гармонії напій.
Його торкалась крил, немов причастя!
Немов, роками виплеканих, мрій.
Пила щодня нектар любові з трунком,
Утримуючи птаха за крило.
А він губився в зоряних лаштунках,
Адже його спинити не дано.
— Чому ж мене не згадуєш укотре?
Не прилітаєш, навіть, у мій сон.
— Прилинь на землю, хай перо просохне.
— Візьми зернину із моїх долонь.
—-Посидь хвилинку, склавши сині крила.
— Ось бачиш? Я, мій птаху, вже не та.
Краса зів'яла, коси посивіли,
А поруч оселилась самота.
— Насип у чашу щастя і чар-зілля!
Додай людської дрібку доброти.
У долю заплети любов нетлінну
І заспівай, як можеш тільки ти.
—Лети вже, птаху, в сонячні розмаї!
У неозорий Всесвіт, синю даль.
Адже давно на тебе там чекають.
— Лише мене, прошу, не забувай.
22. 07. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
— Ось і знову, мамо, літечко жадане
Роздає пейзажі. І ти теж тримай!
Тільки ти не з нами, а в світах незнаних.
Невідомо й досі, де існує рай.
— Подивися, про́шу, як ранкові роси
Кришталем упали на земний розмай:
На безкрайні ниви і зела покоси,
На садок вишневий і пташиний гай.
У загравах сонця мовчазна хатина
Обіймає сонях. Ждуть тебе з доріг.
Чарівне ряденце з чебрецю й полину
Посилає небу запашний привіт.
Матіола й м'ята обступили лавку,
А змарніла клуня вже давно пуста.
П'ють нектар зі збанку бджоли до останку,
А навколо вирви й затяжна війна.
— Ось і знову, мамо, я тебе стежками
Провела таємно в, рідний серцю, край.
Не збагну і досі, чом ти вже не з нами?
Де ховає Всесвіт чудодійний рай?
15. 07. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
— Не відпускай мене, не відпускай!
— Візьми за руку і веди стежками.
Піду з тобою у казковий рай.
Без тебе світ не грає кольорами.
— Цілуй мене, цілуй, не зволікай!
Вже нічка розпустила чорні пасма!
Адже тебе кохаю аж за край.
Жага в твоїх обіймах не погасне.
— Кохай мене нестримно, не мовчи!
— Скажи слова, що вилікують рани.
Нехай барвінком стеляться вони
І п'ють нектар любові разом з нами.
— Долай зі мною терни кожну мить,
Підставивши плече і мужні руки.
І байдуже, що інколи дощить,
— Не підливай у чашу біль розлуки.
— Не відпускай мене, не відпускай!
— Візьми за руку і веди стежками.
Піду з тобою у казковий рай.
Без тебе світ не грає кольорами.
10. 07. 2024 Л, Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
Стежина в'ється стрічкою
Помі́ж зелених трав.
Іду по ній за звичкою
В мереживі заграв.
У думах заколисаних
Вертаю в рідний край.
В хатиночку розписану,
Заквітчаний розмай.
Голублю сад із пічкою
І лавочку стару.
Роки спливли за свічкою
У вічність мовчазну.
Пора весня́на потайки
Сховалась за межу.
І літечко до схованки
Втекло умить одну.
Плоди збирає похапцем
Панянка золота.
І байдуже, що просяться
Завії і сльота.
Стежина в'ється стрічкою
У сиву давнину.
Іду туди за звичкою,
Та час той не знайду.
Світлин вервиця стелиться,
Нагадує щодня.
Що молодість не вернеться.
Не вернуться літа.
01. 07. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
— Чому ти, весно, знов тікаєш в далину,
Розсіявши свої квітучі шати?
— Навіщо йдеш? Адже тобою я живу
І п'ю твої ранкові аромати.
— Ще зачекай! Спини на мить легку ходу!
— Затримай біль прощання і розлуки.
— Посидь зі мною, як у сиву давнину,
Зануривши в, забуті часом, звуки.
— Заколиши мої печалі і жалі
Пташиним співом вищого ґатунку.
Як і колись, у дні шалені, молоді,
З твоєї чаші вип'ю келих трунку.
Та ти спішиш! Твоя дорога — в далину.
В тумани білі і небесну просинь.
А літо, як і ти, промчить умить одну.
— А далі що? А далі хмарна осінь.
— Іди вже, йди! Тебе спинити не дано.
— Дивись! І небо в зоряних загравах!
На тебе, певно, зачекалися давно
Нові світи, принади і забави.
— А я? Що я... Полину в тишу мовчазну,
Сховавши біди й болі за лаштунки.
Нічого, весно, в долі майже не прошу.
Лише твої відчути поцілунки.
— Прощай, панянко! Час проклав тобі стезю,
Тебе укравши щойно, наче бранку.
Твої магічні чари я не розгублю.
Невдовзі знов зустріну їх на ґанку.
— Лише вертай на ранньому світанку.
28.05.2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
Бути собою, не зрадивши долі,
Прагну давно на підмостках життя.
Шлях серединний шукаю поволі.
Йду уперед серед заздрости й зла.
Часто біжу по уїдливих стернях.
Марно від болю себе вберегти.
Падаю вкотре, долаючи терни,
Й знов намагаюсь іти до мети.
Попри незгоди, підступність і зради,
Не зупиняю життєву ходу.
В творчості й римах шукаю розраду
І завдяки їм і досі живу.
Задля висот не стелюся барвінком.
Працею вперто торую стежки.
Випивши келих цинізму і трунку,
Час неодмінно розставить крапки.
Бути собою, не зрадивши долі,
Прагну давно на підмостках життя.
Шлях серединний шукаю поволі.
Шовком гаптую своє майбуття.
25. 05. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
Відлітають роки непомітно.
Повернути їх нам не дано.
Тільки доля гаптує тендітно
Ностальгійне, життєве панно.
На якому дитинства стежини,
Оповиті в рясні кольори.
А магічної юності днини –
У рожево-грайливі тони.
У барвистих виблискують шатах
Незабутні літа молоді.
На червоні відтінки багаті,
Зачаровані ночі і дні.
Поміркована зрілість неспішно
Одягає вбрання золоте.
Замережена мудрістю, втішно
У часопис здобутки кладе.
Сива старість вплітає тендітно
Срібні ниті в життєве панно.
Відлітають роки непомітно
Й повернути їх нам не дано.
22. 05. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Гойдає вітерець стару фіранку,
Порушуючи тишу мовчазну.
Ранкове сяйво, кави філіжанка
Вертають раптом сиву давнину.
Дитинство, заколисане в любові.
Рожеву казку юності стежин.
Ілюзії омріяні, воскові
Й, застиглі в часі, миті зі світлин.
Летять роки, зникаючи у вирі,
А з ними йде і магія життя.
Гаптує доля на життєвій ниві
То чорне, то барвисте вишиття.
Ранкове сяйво, кави філіжанка
Згубили в чарах ночі дивний сон.
Лишаючи заграви на світанку
І спів пташиний з вітром в унісон.
07. 05. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
Засідають ворожбити на ютуб-каналах.
Чорні відьми, екстрасенси, маги і шамани.
Заглядаючи у Всесвіт, чародії наші
Інформацію збирають в хроніках Акаші.
У торбинках наготові їх аксесуари:
Руни, камені, кристали, карти, талісмани.
Пророкують потрясіння, віруси незнані.
Хижі війни, землетруси, повені, цунамі.
Застигаючи в нірвані на ефірах званих,
Викликають на підмогу духів стародавніх.
У майбутнє зазирають завдяки розкладам,
Потішаючи сумлінням українську владу.
Спраглим вішають локшину на пониклі вуха,
Користуючись страхами від війни й розрухи.
А натомість заробляють славу в інтернеті
І святкуючи тріумфи, скачуть на бенкеті.
А народ себе втішає завдяки розкладам,
Посилаючи поклони чаклунам принадним.
Випиває кожну днину гіркоту із чаші,
А вони все заглядають в хроніки Акаші.
29. 03. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Світла пам'ять чоловікові
І знову вкотре я пишу тобі листа.
А за вікном суцільна мжичка і сльота.
В очах моїх бринить непрошена сльоза.
Туманом сивим огортає пустота.
– Чому так рано ти пішов у засвіти?
Лише приходиш у мої бентежні сни.
А навкруги відлуння хижої війни.
В повітрі розпач і незлічені хрести.
– Як далі жити і куди мені іти?
Стежини наші замели давно вітри.
Рясніє знову первоцвітами весна,
А я назавжди залишилась без крила.
Летять за обрій наполохані літа.
Яскравий день міняє ночі темнота.
Лиш уві сні до тебе стелиться тропа.
А зранку знову зустрічає самота.
І знову вкотре я пишу тобі листа.
Між нами вічності печатка потайна.
Лиш зберігається в шухляді давнини,
Застиглий в часі, образ нашої весни.
08. 03. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Забутий сад. Заметені стежини.
Змарніла лавка в крапельках дощу.
В повітрі щем самотньої хатини,
Зануреної в спогади й сльоту.
Цвітуть навколо неї дикі квіти.
Опале листя губиться в літах.
Віконця павутинням оповиті.
Лише втішає співом сірий птах.
Загублена у просторі і часі,
Стара хатина, ніби уві сні,
Ховає крадькома надії згаслі
І таємниці в скриню давнини.
Колись вона була ще молодою.
Весняним цвітом повнилось життя.
Спливли літа за бистрою водою,
Закривши у минуле вороття.
Заметені до неї всі стежини
Лише навколо виє вітровій.
Лише червоні кетяги калини
Вклоняються хатиночці старій.
11. 02. 2024 Л. Маковей Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
– Тату, мій татусю, знов зимові днини.
Заметіль здіймає у повітря сніг.
До землі схилилась мовчазна калина.
Жде тебе, напевно, з фронтових доріг.
Та чомусь дорога не веде додому.
У небесних далях загубився ти.
Не судилось більше по життю земному
Нам з тобою разом у човні пливти.
Занімів твій погляд на плиті гранітній.
Не змінити вирок! Не сказати - "ні".
Розлетілась в друзки низка мрій завітних
Знов тебе зустріти, всупереч війні.
Лиш застиглі в часі, миті на світлинах
Повертають пам'ять в ностальгійні дні.
Де звучало щастя в мелодійних римах.
Не літали круки, а цвіли сади.
Ще не вірю й досі, що між нами ґрати.
Не обіймеш більше, не змахнеш сльозу.
А навколо вирви і гудуть гармати.
Уночі сирени позбавляють сну.
– Тату, мій татусю, знов зимові днини.
Заметіль здіймає у повітря сніг.
До землі схилилась мовчазна калина.
Жде тебе, напевно, з фронтових доріг.
23. 12. 2023 Л. Маковей Л. (Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Не спиняє ходу снігопад,
Огортаючи ґрона калини.
Від зловісних, гучних канонад
Плаче гірко земля України.
Приспів:
А на білих, скрипучих снігах
Кров полеглих і зранених воїв.
А в далеких, містичних світах
Божий янгол, умитий сльозою.
Не змовкає гудіння гармат.
І від вибухів множаться вирви.
А в окопі змужнілий солдат
Лине думкою знов до родини.
Приспів
У повітрі від пороху чад,
Що здіймається сірим туманом.
Днин воєнних кривавий каскад
Нищить долі примарним дурманом.
Приспів
– Не спиняй, снігопаде, ходу!
Освяти переможні фанфари.
Змий із тіла землі чорноту.
Залікуй їй незлічені рани.
Приспів
10. 12. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Шановні поети і читачі! Пропоную вашій увазі колискову для дітей. Колискова пісня з давніх давен вважалась сильним оберегом і захистом Це звернення і установка до вищих сил оберігати найдорожчу дитину. А високі вібрації слів любові впливають заспокійливо на її психіку.
– Спи, дитинко, засинай.
Баю, баю, баю, бай
Привела дрімоту нічка.
Чарівні́ заплющуй вічка.
Хай тобі насниться край,
Де гуляє зазвичай
Неземна, магічна казка
І чекає Божа ласка.
– Спи, дитинко, спочивай.
Баю, баю, баю, бай.
Хай тебе глядять завзято
Божі янголи, крилаті.
Бережу тебе і я.
Рідна матінка твоя.
І прошу для тебе в Бога,
Щастям вишиту, дорогу.
– Спи, дитинко, засинай.
Баю, баю, баю, бай.
Засвітила зорі нічка.
Чарівні заплющуй вічка.
13. 10 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Замжичило в моєму знов саду.
Туманами опале листя зрошене.
У гоже літо більше стежку не знайду.
Отави уостаннє майже скошені.
– Спини на мить насуплену ходу.
– Не поспішай міняти фарби, осене.
– Не сповивай мінором музику дощу,
Адже ти мною й досі не запрошена.
Шукаю крихти літнього тепла
Твоїми що вітрами розпорошені.
А навкруги війна імлою пролягла,
Не залишивши місця синій просині.
– Не навівай і ти іще журбу!
– Сховай свої спокуси нашорошені.
– Не сповивай мінором музику дощу,
Адже ти мною й досі не запрошена.
09.10.2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Присвята матусі, яка закінчила земну дорогу 05.04.1999 року у віці 60 років.
У загравах весна
Розсівала навкруг первоцвіти.
Ти, матусю, пішла,
Не сказавши, як далі тут жити.
За порадами йшла
Я до тебе, рідненька, щомиті.
А тепер без крила
Лиш бреду у жорстокому світі.
Вже давно і сама
З материнської чаші спиваю
Щастя й смутку до дна
І тривог оберемок без краю.
За життєві літа
Обіймала мене ти любов'ю.
Оберегом була
І причалом в бурхливому морі.
– За провини прости,
За непослух і хвилі зажури.
Сил немає знести
Між світами невидимі мури.
Крізь повітря війни,
Що їдким припорошене смогом,
Хрест несу за гріхи
Перед світом, тобою і Богом.
14. 05. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Чоловіку до річниці смерті
Минає жадана весна,
Рясним посипаючи цвітом.
А я, мій коханий, одна,
Сльозою зажури, сповита.
І досі вирує війна,
Вогнем спопеляючи небо.
Дорога крізь терни лягла,
Але вже, мій любий, без тебе.
Кульбаби рясніють в саду,
Хизуючись жовтим нарядом.
З тобою розмову веду,
Шукаючи крихти розради.
Спиваючи трунку до дна,
У думах щомиті з тобою.
Ще в'ється стежина моя,
Але без твоєї любові.
Смарагдами сіє весна,
Відкривши бузкові парфуми.
А я, мій коханий, одна,
В натягнутих долею, струнах.
12. 0. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
https://youtu.be/T7DIULgxmuc
Іду стежками давнини,
Розкривши парасолю.
Мої згубились тут сліди,
Заметені листвою.
Вечірній Київ. Ліхтарі.
Стара частина міста.
Кав'ярня, де зустрілись ми
У розпал падолисту.
Мережив блюзом саксофон
В приглушеному світлі.
Спадало листя за вікном,
Кружляючи в повітрі.
Впереміж кави аромат
Із димом сигаретним.
Тонула в магії принад,
Твоїх манер шляхетних.
Лантух ілюзій, мрій, образ
Сховавши за лаштунки,
Твій погляд ловлячи щораз,
Спивала келих трунку.
У вирі зустрічей, розлук
Згубилась нить остання.
Раптово обірвавши звук
Мелодії кохання.
В життєвих хвилях суєти
Літа спливли рікою.
У спогадах і досі ти,
Побачення з тобою.
Іду стежками давнини,
Гортаючи сторінку.
А дощ, змиваючи сліди,
Стікає на бруківку.
05. 04. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Звучить мінором музика дощу,
вплітаючи магічні переливи.
Стакато відбиваючи по склу,
вертає знов на пройдені стежини.
А вітер завиває в унісон,
підступно навіваючи зажуру.
Виводить блюз, немовби саксофон,
відкривши раптом спільну партитуру.
Бринить сльозою музика дощу,
стікаючи струмочками довкола.
Гіркого трунку спивши досхочу,
іду по стернях замкнутого кола.
Лантух ілюзій скинувши давно,
рахую день за днем воєнні днини.
Пройти крізь пекло долею дано,
напнувши чорну хустку, удовину.
Колись, напевно, болі відпущу,
втамовуючи радощами спрагу.
А поки лиш рапсодія дощу
зі звуками тривог і канонади.
25. 03. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Колише злегка вітерець
Грайливо Ваші коси.
А пам'ять лине навпростець
В минуле стоголосе.
Несе вітрильник Вас удаль
На хвилях лазурових.
Жагу втамовує скрипаль
В мелодіях мінорних.
Приспів
– Дозвольте запросити Вас
Під музику прибою.
На наш, забутий в часі, вальс
Із юності стрімкої.
Зустріти Вас через роки –
Дарунок щедрий долі.
Торкнувшись Вашої руки,
Знов чашу п'ю любові.
І попри неупинний час,
Напрочуд Ви граційні.
А може Ви лише міраж
У мріях запізнілих?
Приспів
10. 03. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Знову землю голубить весна,
добавляючи свіжості келих.
В переливах потоків веселих,
розчиняється сніжна пора.
І колись, після зимних завій,
на земну ти ступила стежину.
Прокладаючи шлях без упину
в розмаїтті строкатих подій.
– І сьогодні вітаю тебе,
з подарованим Господом, святом!
Хай збуваються мрії крилаті,
первоцвітами щастя цвіте.
Зичу тільки мажорних сюїт,
колоритно-яскравої долі.
У родинно-магічному колі
море сонячних, затишних літ.
Хай тебе надихає весна,
чудодійні даруючи крила,
і несуть пурпурові вітрила
у омріяну казку життя.
Милих пролісків ніжний наряд,
полонить і чарує твій погляд.
А цей вірш посилаю на спогад
про життєвих років водоспад.
Хай розсіється пороху чад.
Засріблиться озорене небо.
Підніму знову келих за тебе!
Хай квітує життя в кольорах.
З днем народження, Євгеніє!
06. 03. 2023 Л. Маковей (Л Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
Брату Ігорю
– З днем народження вітаю!
Хай літа цвітуть розмаєм!
На твоїй життєвій мапі
струменить любов крилата.
Хай тобі гаптує доля
візерунки кольорові.
Рясно стеляться барвінком
проторовані стежинки.
В непростому сьогоденні
серце дихає натхненням.
Зичу затишку щоднини
в колі рідної родини.
Хай цей день дарує казку,
а Господь - безмежну ласку.
Хай земна твоя дорога
щастям світиться розлого.
19. 02. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
– З днем народження, мій сину!
Щастям хай літа цвітуть!
У зимову, сніжну днину
розпочав земну ти путь.
Новорічними вогнями
зустрічав тебе цей світ.
На бруківку з ліхтарями
тихо падав білий сніг.
Підростаючи потроху,
пізнавав ази буття.
А дедалі, крок за кроком,
вишивав своє життя.
На твоїй життєвій мапі
кольористе вишиття.
І на ній з тобою вкупі
рідна, бажана сім'я.
Хай і далі пестить доля
кожну, Богом дану, мить.
Дні купаються в любові
і у справах таланить.
– І сьогодні, любий сину,
зичу радостей салют.
Хай твою земну стежину
вищі сили бережуть.
04. 01 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Вірш присвячено українському співаку з неперевершеним, потужним голосом світового рівня, Михайлові Хомі.
https://youtu.be/-aPCl8mcoX8
Надпотужний голос водоспадом ллється,
піснею злітає до високих гір.
Струмом проникає до куточків серця,
викликавши бурю зниклих почуттів.
Збуджених емоцій раптом в'ється стрічка,
переливши вінця чаші через край.
А чого вартує "чарівна Марічка"
і "попід горою гай, неначе рай"
В переливах звуків надприродна сила
насипає в келих пригоршню тонів.
Розтинають навпіл то мінорні зливи,
то мажорні ноти теплих кольорів.
В часі загубившись, потонувши в співі,
із полону стежку майже не знайду.
в мелодійних звуках, хвилях ностальгії
знову розчиняюсь на свою біду.
– Не питай, маестро, чом душа зрадливо
цебенить сльозою з піснею улад.
Чи до зір сягає на уявних крилах
і чомусь вертати не спішить назад.
А платівка вкотре виграє розмаєм,
водоспадом голос ллється навкруги.
Зроджений талантом, заповітним краєм,
полонить, торкнувшись, тайної струни.
30. 12. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Не вщухають осінні дощі,
Розмиваючи наші стежини.
А колись ми були молоді,
Самотою не мжичили днини.
Приспів
– Ти у юність мене запроси.
Зашарівшись, подам тихо руку.
– Відведи у обійми весни,
У часи давнини, до розлуки.
– Не дивись на мою сивину,
Що тихцем замережила коси.
– Не питай, як без тебе живу,
Як іду у захмарену осінь.
Приспів
– Ти у юність мене запроси.
Зашарівшись, подам тихо руку.
– Відведи у обійми весни,
У часи давнини, до розлуки.
Промайнули крилаті літа,
Залишивши пожовклі світлини.
У минуле тропа заросла,
Потонувши в туманах і зливах.
Приспів
– Ти у юність мене запроси.
Зашарівшись, подам тихо руку.
– Відведи у обійми весни,
У часи давнини, до розлуки.
20. 12. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Чоловікові
Вже лютує, коханий, зима.
Заметілі метуть без упину.
А я тут залишилась одна
У лиху, полохливу годину.
Не зустріну тебе наяву.
Плечі кутає хустка вдовина.
– Запитай, як без тебе живу
У чеканні тривог щохвилини.
Ще торую дорогу земну.
– Та чи є ще у тому потреба?
Навіваючи тугу й журбу,
Дні і ночі минають без тебе.
Лиш приходиш у зболені сни,
Де з тобою йдемо неквапливо.
– Як не впасти у відчай? Скажи!
Де розраду знайти серед зливи?
– Як здолати жахіття війни?
Ріки сліз переповнили вінця.
Червоніють від крові сніги,
Землю нівечить чобіт чужинця.
Скоро рік на підході Новий,
Та без тебе він прийде уперше.
Холодить від колючих завій.
День стає проти ночі все менше.
А на дворі, коханий сніжить.
Заметілі метуть без упину.
Лиш тримається спогадів нить,
Де ми вдвох на пожовклих світлинах.
16. 12. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
На світанку тебе проведу
У дорогу, застигши безсило.
Проклинаючи хижу війну,
Помолюся за тебе, мій сину.
– Як мені пережити, скажи,
Сивий біль, що віщує розлуку?
Ти зі мною посидь, як завжди,
Тільки міцно тримаючи руку.
Зазирнемо з тобою удвох
У твоє босоноге дитинство.
Де не линули звуки тривог,
Не чинились криваві убивства.
– Бачиш сину? Згасає свіча,
Проронивши сльозинку воскову.
До мого пригорнися плеча,
Наспіваю тобі колискову.
На світанку тебе проведу,
У дорогу, застигши безсило.
Проклинаючи хижу війну,
Помолюся за тебе, мій сину.
03. 12. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Неупинно сніжить листопад,
Крижану одягнувши обнову.
– Чи тобі до вподоби наряд?
Жовтий лист не упав ще додолу.
Певно щось там пішло невпопад,
Що застиг в крижаному полоні.
Може втік від гучних канонад,
Загубившись в зимовому лоні?
Як і ти, йду в пітьмі між гармат
По землі, що орошена кров'ю.
Ти мені розкажи без принад,
Як миритися з болем, журбою?
Як не впасти в безодню тривог
І пройти чорну смугу дороги?
У повітрі від вибухів смог
І сльота на душі клишонога.
Горя й сліз у повітрі - каскад,
Що повсюди розноситься вітром.
І пейзажів природних парад
В цьому році чомусь непомітний.
Та уперто мовчить листопад,
Розчинившись в містичному дійстві.
Не чекаючи слушних порад,
Снігопад припорошує листя.
Попри мжичку і пороху чад,
Знову світла шукаю шпарину.
В круговерті цинізму і зрад
І надалі іду без упину.
25. 11. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
– З днем народження, доню! Вітаю!
Хай втішають літа молоді.
У весняно-квітучих розмаях
пролягають стежини твої.
Вишиває для тебе хай доля
кольорово-рясне вишиття.
У гармонії, щасті й любові
струменіє твоє майбуття.
Захищають тебе вищі сили
від завійних, холодних вітрів.
Пурпурово-магічні вітрила
хай несуть до омріяних зір.
Товариство лише незрадливе
йде з тобою в призначену мить.
На життєвій, незораній ниві
хай безмежно тобі таланить!
16. 09. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
З днем народження, пані Іветто!
Хай збуваються мрії й бажання,
На життєвій дорозі щастить!
Зичу радості, сил, процвітання,
Неповторних подій кожну мить.
Кольоровою стрічкою доля
Хай гаптує для вас майбуття.
Вистеляє старанно любов'ю
Ваші кроки земного життя.
Хай, дароване Господом, свято
Залишить теплий спогад в душі.
Ваша зірочка сяє завзято,
Світить променем вам у путі.
27. 07. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Вітання Ользі Соколишин, співачці і чарівній жінці.
Хай любов'ю встеляється шлях,
струменіє барвінком дорога.
Ллється всюди ваш голос в піснях
кришталевим струмочком розлогим.
Вишиває хай доля для вас
вишиття золотими нитками.
Ваша мапа життя, попри час,
кольоровими в'ється стрічками.
У гармонії плинуть літа,
оповиті квітковим розмаєм.
Зачаровує стежка одна,
що до рідного стелиться краю.
Зичу вам благодатей земних.
Хай Господь їх дарує доволі.
На торованій ниві щастить
і в родинно-завітному колі.
24. 05. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Сьогодні 9 днів, як пішов у вічність
мій коханий чоловік. Він був моєю
опорою, розрадою, кращим другом
на земному шляху. Біль, сльози і туга.
_________________________________
– Подивись, коханий, золотавий травень
Засіває цвітом наш крислатий сад.
Чом полинув, любий, в інший світ незнаний,
Залишивши туги нескінчений град?
Розцвіли тюльпани біля вікон хати,
Гомонять кульбаби між шовкових трав.
Одяглись черешні в білосніжні шати,
А тебе немає, не зустрітись нам.
Не присядеш поряд під стареньким дубом
Не розкажеш більше про свої жалі.
А мені невтямки, як без тебе, любий,
Йти крізь терни далі по земній стезі.
Над будинком нашим розлітались круки,
Удовина хустка на плече лягла.
Розтинає рани гіркота розлуки,
На душі мінорно, навкруги сльота.
Повертаюсь в думах у минуле всоте.
Заховались в часі чарівні літа.
А сьогодні спільні розминулись тропи.
На розпутті зараз опинилась я.
Закінчився шлях твій в кольорах розмаю,
У небесних далях загубився ти.
Відведе стежина хай тебе до раю,
Де існує спокій, без війни й журби.
Догоряє майже поминальна свічка,
Залишилось фото і мої думки.
Засинаю знову під покровом нічки,
Але вже ніколи не обіймеш ти.
За життєві драми і душевні рани
Не тримай образи і прошу прости.
У домівці Божій спочивай, коханий.
Нелегку дорогу довелось пройти.
09. 05. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Останнє наше сумісне фото 3 роки назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
Чому тривога квилить у повітрі?
А відповідь приземлено проста.
Орда встромила в спину гостре вістря
Під назвою "облудлива війна".
Горять міста і села України,
Від вибухів здригається земля.
– Як спиться вам, чужинці озвірілі,
Убивши щойно змучене дитя?
Вам будуть снитись знівечені долі
До решти днів нікчемного життя.
Ніколи не відмиєтесь від крові
Невинних, що ідуть у небуття.
На вас чекає люта, божа кара,
А Україна вистоїть в борні.
Бо з нами Бог і правда нездоланна,
Натомість купи вашої брехні.
На нас чекає факел перемоги,
Бо найкрутіші в нас захисники!
І попри чад воєнної дороги,
Ми звільнимось від дикої орди.
07. 03 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022
– Спи, люба крихітко. Спи, спочивай.
Біль проминув, що замучив украй.
– Бачиш? Он янголи кличуть до себе.
Райська доріжка відкрита у небо.
– Йди з ними, сонечко, з пекла у рай.
Вічний там спокій і квітів розмай.
Вже не болітиме зранене тільце
І не тектимуть сльозинки по вінця.
– Спи, янголяточко. Спи, спочивай.
Біль проминув, що замучив украй.
Звили для тебе малесеньке ложе
З райських пір'їночок ластівки Божі.
– Тільки скажи, як змиритись мені
З горем пекучим у сірій імлі?
– Як існувати без тебе у світі?
Серце моє на шматочки розбите.
– Знаєш, які це хвилини страшні?
Хоч би зустріти тебе уві сні!
– Сонечко миле, пробач рідну матір,
Що не змогла вберегти від гармати.
– Спи, люба крихітко. Спи, спочивай.
Біль проминув, що замучив украй.
– Бачиш? Он янголи кличуть до себе.
Райська доріжка відкрита у небо.
06. 03. 2022 Л. Маковей ((Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Знов над Віфлеємом сяє в небі зірка,
Сповістивши світу про прихід Христа.
Хор з небес лунає урочисто-дзвінко,
Радуючи співом села і міста.
Ангели небесні в білосніжних шатах
Радісну віщають звістку чабанам.
Що Месія світу народився в яслах,
Щоб гріхи забрати і спасти землян.
Щоб усі відчули благодать Господню.
Незміренну мудрість і любов Творця.
Бо послав Бог сина на гріховну землю
Укріпити віру у людей в дива.
На подяку Богу, хай звучать завзято
Чарівні колядки і горять свічки.
Хай веселим буде колоритне свято,
На ялинках сяють, мерехтять зірки.
Хай Дідух приносить в дім багатство й казку,
І смачною буде головна кутя.
Хай Господь дарує неосяжну ласку,
Охопивши сенсом і добром життя.
07. 01. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
– З днем народження, сину! Вітаю!
Хай купаються в щасті літа.
В оксамитових шатах розмаю
Пролягає стежина твоя.
Золотими нитками хай доля
Вишиває на мапі життя.
Устеляє теплом і любов'ю
Кольорове своє вишиття.
Сповиває життєву дорогу
У мажорно-магічні тони.
Заплітає барвінком розлогим
Всі омріяні кроки твої.
Народився ти в дивну годину
Новорічно-містичних пригод.
Хай чарують тебе без упину
Персонажів гучних хоровод.
Прогулятись запросять в дитинство
Сніжна баба, ялина лісна.
Неповторні повторяться дійства:
Санки, ковзанка, гірка, лижня.
Чорно-білі, пожовклі світлини
Хай повернуть в далекі роки.
Нагадають моменти, хвилини,
Що в шухляді лежать давнини.
– З днем народження, сину! Вітаю!
Не згасає хай вогник свічі.
У домівці горить полум'яно,
Зігріває дбайливо в путі.
Як в дитинстві, тебе обіймаю,
А думками з тобою завжди.
В снігових, хуртовинних загравах
І у сонячно-лагідні дні.
Хай тебе бережуть вищі сили!
Віє затишком в колі сім'ї.
Поруч друзі ідуть незрадливі
І щастить на життєвій стезі.
04.01. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
Тихцем чатує на порозі рік Новий,
Чекаючи на зустріч урочисту.
Старий, прощаючись, закликав сніговій
Скупати землю в сніжному намисті.
Морозу видав із запізненням наказ,
В цупкі обійми взяти всі водойми.
А сам, зібрався в путь, вписавши без прикрас,
Досягнення в літописі історій.
У дар залишив біль і рани від розпук,
Які загорнуті в тривоги і неспокій.
А що Новий поклав в прихований лантух?
Лиш час відкриє задуми високі.
Нехай відходить рік старий у небуття.
Його в дорогу проведу сумлінно.
Лиш попрошу забрати напасті з життя,
Що випали за час його правління.
Хай рік Новий несе в торбинці сталий мир
Моїй, украй знедоленій, країні.
У новорічну ніч відлуння дзиґарів
Запустить відлік щастю й перемінам.
Бажаю витримки усім, безмежних сил
У непростому вирі сьогодення.
В Новому році тільки радісних новин,
Господнього в житті благословення.
Нехай святкові дні примножують дива,
Вогнями сяє казка новорічна.
З дитинства раптом вийде баба снігова,
Запрошуючи в подорож магічну.
А на столі горить прикрашена свіча.
Гірлянди грають блиском до світання.
Хай колоритом зачаровують свята
І справдяться омріяні бажання.
31. 12. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021
Племіннику і похреснику Богдану.
Хай щастить на життєвій тропі
і в родинному, рідному колі.
Подарують роки молоді
незабутні пригоди святкові.
Хай любов'ю встеляється шлях,
подолавши життєві стихії.
Зичу швидко зійти по щаблях,
досягнувши високої мрії.
Вірних друзів бажаю в путі.
Сил, удачі, достатку, натхнення.
Хай складаються пазли у житті
в круговерті подій сьогодення.
Попри мжичку й сльоту за вікном,
хай тепла буде в домі багато.
Божий Янгол пильнує крилом,
незабутнім лишається свято.
07. 12. 2021. Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Брату Роману
З днем народження, Романе!
Хай щастить тобі завжди!
Мрії справдяться жадані,
у любові йдуть роки.
Зичу успіхів, натхнення,
сяйних, райдужних подій.
В непростому сьогоденні
переможних, вдалих дій.
Хай крилом голубить доля,
сонцем зрошуються дні.
Віє затишком у домі
в колі рідної сім'ї.
Від завій боронить гоже
милий, батьківський поріг.
Зичу благ земних і божих,
рівних, зоряних доріг.
Хай чарують кольорами
світ гармонії, краси.
З днем народження, Романе!
Хай щастить тобі завжди!
20. 12. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021
Сниться рідна хатина мені
В малахітових шатах розмаю.
В полохливо-бентежному сні
Марно стежку до неї шукаю.
Як в дитинстві, біжу навпрошки.
Та туманами вкрита дорога.
Лиш тихцем гомонять спориші,
Розстеляючи стебла розлогі.
Ледве чутно палітру розмов,
Тільки мова чомусь невідома.
Навкруги озираючись знов,
Не знаходжу стежину додому.
Безпорадно вдивляюсь удаль,
Між світами застрягши у часі.
Незнайома, підступна печаль
Корчить хижі, отруйні гримаси.
Тільки лине заливчастий спів
З непроглядно-забутого гаю.
Та стежину вітрисько замів
До хатини і рідного краю.
Загубилась в дитинство тропа,
Як і сон у ранкових загравах.
Від ілюзій лишилась сльота
І душа в незагоєних ранах.
04. 12. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Онучці присвячую
Знов розігнало літо мжичку,
розлившись ароматом руж.
- Дивись, малесенька Марічко,
яка краса земна довкруж!
На честь твою палає свічка,
тебе вітає часу лік.
Ти так зросла, чудовна личком
і від народин маєш рік.
– Ось бачиш, поруч тебе гості:
хрещені, рідні і батьки.
Яскраві кульки рвуться в простір,
дитинство обіймаєш ти.
– Задуй свічу! Вона - минуле.
Лети в майбутнє, не звертай!
Хай доля щастям зачарує,
дарує здібностей розмай.
– Радій усміхнено і дзвінко,
святкуй найперший крок життя!
Нехай палітрою відтінків
твоє весніє вишиття."
08. 06. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2021
– Вітаю, Катрусю, з осяяним святом!
Сьогодні у тебе піднесена дата.
Святково-прикрашений, пам'ятний день,
дитячих років золотих - ювілей.
Зростаєш, мов ружа, в саду чарівно́му,
красою, чаруючи, всіх неземною.
Прилинувши з божих царин навесні,
торуєш з ріднею стежини земні.
Нам сонячним сяйвом сіяєш щоденно.
Без тебе літа виглядали б буденно.
– Зростай, розквітай, хай тобі таланить,
чарує красою незвіданий світ.
Хай доля дарує яскраві вітрила,
міцніють з роками тендітні ще крила.
Любов'ю рясніє призначений шлях,
стежина веде до омріяних, благ.
21. 03. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Невчасно вдруге дзвонить телефон:
– Ну що там, мамо? Що там сталось знов?
– Нічого, доню. Все в тебе гаразд?
За тебе так хвилююся весь час.
Чи вдягнена ти тепло? Щось дощить.
І вітер не вщухає ні на мить.
– Та досить, мамо! Я вже не дитя.
Заміжня і живу своїм життям.
Чому турбуєш вранці, не збагну!
Солодкого мене лишаєш сну.
– Тебе так сильно, донечко, люблю!
Пробач за необачність і журу.
Сплела тобі магічний оберіг
Від напасті, зурочення і бід.
– Як буде час, матусю, наберу.
Не можу зараз стишити ходу.
– Алло, рідненька, слухавку візьми!
Чому мовчиш? Вмиваюся слізьми.
Чому пішла так рано в засвіти?
Скажи що-небудь, тільки не мовчи.
– Не плач, моя перлинко, не тужи,
Завжди тобі яснітиму згори.
Сутужно стане, зірочку знайди
І з нею, як зі мною, говори.
13. 03. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Пливуть сніги сріблястим водограєм.
Земля весняний міряє наряд.
Галявини в квітковому розмаї,
хизуючись, красою полонять.
Весна неспішно робить перші кроки.
Примхливою ще є її хода.
То снігом припорошить ненароком.
Сльоза проллється раптом дощова.
Або у парі з капосним вітриськом
раптово зірве паннам капелюх.
Втомившись вельми, сонечко до війська
запросить, щоби сяяло навкруг.
Невдовзі з ним одружиться ця панна,
теплом зігрівши, сонні ще сади.
Прокинувшись, розквітнуть філігранно
в палких обіймах юної весни.
Медовим трунком вишивши повітря,
зіп'ють нектар потужних майських злив.
Поцупивши смарагдову палітру,
зустрінуть літніх ранків переспів.
01. 03. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
Зустрінемось матінко, в Божій домівці.
– Ось, бачиш? Навіює нічка вже сон.
Мене пригорни, як колись, у дитинстві,
Торкнувшись моїх замережених скронь.
В обіймах твоїх почуваюсь дівчатком!
– Ти чуєш, як серденько ревно тремтить?
Чому неможливо пройти все спочатку?
Чому уві сні лиш дарована мить?
Кружляють невтомно годинника стрілки.
Без тебе, матусю, спливають літа.
Зі мною пройдись по знайомих стежинках.
– Ось, бачиш? Наш дім! Тут колись ти жила!
Поглянь навкруги! Небо в білих сніжинках.
На землю прийшли новорічні свята.
Згадай, як з тобою квітчали ялинку.
Була ти щаслива тоді й молода.
Давно оселилась між нами розлука,
Матусенько, нене, моя золота!
Дорослими стали твої вже онуки,
А в мене несталою стала хода.
Сутужно з роками нести зайву ношу.
– Візьми лиш за руку і міцно тримай.
Частіше волію зануритись в тишу,
Тепло оксамиту, квітковий розмай.
Та ти поспішаєш у Божу домівку.
Світанок тихцем викрадає мій сон.
Чому так зрадливо скотилась сльозинка,
А вітер журливо завив за вікном?
– Матусю, не йди! Зачекай ще хвилинку!
Порадь, як триматись, коли бракне сил.
Але ти не чуєш, зникаючи стрімко,
В полоні небесних, осяйних світил.
А сніг припорошує мокру бруківку.
Вогні прикрашають скляні вітражі.
Свята новорічні, різдвяні щедрівки
І матінка рідна в казковому сні.
03. 01. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Щиро вітаю друзів, поетів і читачів з Новорічними святами! Нехай в Новому році, всі загадані Вами бажання, здійсняться! Натхнення Вам і успіхів на творчому шляху, магічних, незабутніх свят і гарного настрою!
Новорічні свята! Знову сяють граційні ялинки,
В мішурі кольористій, блискучо-яскравих вогнях.
Рік Новий зустрічають з надіями в кожній домівці,
В колі рідних людей при святково-магічних свічах.
А старий непомітно пропав в історичних архівах,
Записавши в літопис частинку новітніх подій.
А ми далі йдемо, попри всі перепони і зливи
І шукаємо вперто солодкого щастя напій.
Ось, і знов небеса в феєрверках і сяйних салютах!
Кришталеві бокали іскряться ігристим вином.
Серпантин, конфетті - новорічних утіх атрибути
І тендітні сніжинки за змерзлим, зимовим вікном.
Що приніс рік Новий у своїй потаємній торбинці?
Зазирнути туди передчасно нам ще не дано.
Попри всі таємниці, всім радості зичу по вінця!
Рік Новий хай гаптує для вас кольорове панно.
А на ньому лише сонцесяйні пливуть візерунки.
Оксамитом весніють життєві дороги й путі.
А літа розкошують в коханні і щедрих дарунках
І вишиване щастя мережать нитки золоті.
Новорічні свята! Вас вітаю, шановане панство!
Хай магічні дива відведуть в зачарований світ.
Де чекають на вас незабутні стежинки дитинства
І у вирі казкових подій вам безмежно щастить!
01. 01. 2021 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Пригадалось далеке дитинство
На безмежній, життєвій стезі.
Новорічні обряди і дійства
Феєричного свята в селі.
Чепурна, незабутня хатина
В білосніжно-сріблястій фаті.
Лиш віконця моргають очима,
Посилаючи в нічку вогні.
Ялинкові, блискучі прикраси
З мішурою застигли між рам.
З неба срібні, зіркові принцеси
Шлють цілунки завійним вітрам.
На віконному склі візерунки
Загадково мережить мороз.
В кришталево-магічних малюнках
Безліч милих, казкових істот.
Під покровом містичної ночі,
Не змикаючи сонних очей,
Найрідніша бабуся охоче
Над намистом чаклує тихцем.
Розшиває корону Снігурки,
Щоб на ранок її я вдягла.
І ось я вже казкова чаклунка!
Як давно ця подія була.
Відшуміли свята новорічні,
Догоріла святкова свіча.
В загадкову полинули вічність
Незабутні дитячі літа.
Зникла десь заповітна корона
І бабуся пішла за межу.
Затуманилась стежка знайома,
Лиш у думах до неї біжу.
17. 12. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Кольором червоним вишивала долю.
Щастям розшивала біле полотно.
В нього заплітала первоцвіт любові.
Щедро засівала золотим зерном.
Сяйним візерунком прокладала тропи.
Магію лишала на своїх слідах.
Пензлем чаклувала на дорожній мапі.
Шовком гаптувала свій життєвий шлях.
А на ньому знаки, потаємні коди
лиш моїх стежинок, лиш моїх доріг.
А на ньому древні обереги роду -
Україна рідна, батьківський поріг.
Й досі вишиваю долю-вишиванку,
а вона вкрапляє різні кольори.
І ми з нею в парі, мов прикуті бранки,
ідемо, обнявшись, по земній тропі.
12. 12. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Без ліку днів іду дорогою земною,
Щораз втопаючи в їдкій, сухій стерні.
Колючки в ноги упиваються з лихвою.
Від ран пекучих цебенять мої ступні.
Десь намагаюся здолати дикі хащі,
Що постають украй раптово на путі.
А шлях чомусь стає з роками тільки важчим.
В туманах сивих ледве тліють ліхтарі.
Куди бреду і що знайду в облудній далі?
І де загубиться призначена тропа?
Щораз руйнуються мої крихкі сандалі.
Стає несталою, колись легка, хода.
Та все ж торую шлях, допоки ще спроможна.
Несу на плечах добрі справи та гріхи.
І на земній стезі лише я подорожня.
Лиш бранка Всесвіту, закута в ланцюги.
06. 12. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Так давно розійшлись наші долі,
Майже спитий гіркотний напій.
Йшла весь час без твоєї любові,
Без ілюзій і зайвих надій.
– Як жила? Та навіщо в минуле?
Ані сенсу, ані вороття.
Час вітрами завіяв, замулив,
Розпочате колись, вишиття.
А на ньому лиш юності драми,
Перша зустріч у вирі подій.
Щастя-привид, розмите дощами.
І фантоми розтерзаних мрій.
Вирок долі – квиток у дорогу,
А на згадку – в руці оберіг.
Розставання, мовляв, ненадовго.
Утішав, та любов не зберіг.
Залізничний вокзал, шумна зала,
Ліхтарями сповитий перон.
Шепотів про майбутнє в запалі.
Вітерець колихав мій хітон.
Залишилась лиш мить до розлуки,
У чеканні байдужий вагон.
Затискав ти мої змерзлі руки,
Зігріваючи струмом долонь.
Як в німому кіно, лиш мовчання.
Мабуть, зайвими стали слова.
І картина, як в далях туманних
Тане мрія моя воскова.
А на згадку – каблучка в шухлядці,
Опустілий, вечірній перон.
Привид-потяг, що мчить в сіру мрячку
І твій погляд за мутним вікном.
21. 11. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Встеляються мжичкою сірі, зажурені ранки.
Багристі наряди зриває з дерев листопад.
Оголені віти гойдає вітрисько над ґанком,
скажено гарцюючи серед зів'ялих троянд.
Вмережує осінь в пейзажі мінорні відтінки,
розсипавши чари примхливо-мінливих принад.
Купаючись в мрячних дощах і колючих крижинках,
в задумі застиг напівсонний, замріяний сад.
Не чутно довкола гудіння строкатої бджілки.
Не кличе до танцю подружницю співом цвіркун.
Літають в повітрі ажурно-тонкі павутинки.
Осіння пора дограє́ сумовитий ноктюрн.
Невдовзі відкриються брами небесних лаштунків.
Химерні намети навіє цупкий сніговій.
Тихцем зачаклує ландшафти зимова чаклунка.
Завзято розпише віконця мороз-чародій.
Порине в дрімоту знесилена, сонна природа,
занурившись в довгі, містично-забарвлені сни.
В засніжених шатах у царстві юги і негоди
чекатиме томно на сонячний промінь весни.
18. 11. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
– Ти чуєш, донечко, як осінь грає блюз?
Золо́тить вересень ще літні, гожі днини.
Колись давно прилинув з неба чорногуз
І ти зійшла до нас з Господньої стежини.
Пройшли з тобою ми чимало вже доріг.
Та про минуле лиш нагадують світлини.
На них застиглі миті й часу перебіг.
Твоєї юності й дитинства – намистини.
За нашу зустріч вдячна Всесвіту й тобі,
Що нам промінчиком сіяєш в надвечір'ї.
Хай таланить тобі на праведній тропі!
Твоя яскраво світить зірочка в сузір'ї.
Нехай теплом мережить доля майбуття.
Гаптує квітами земні твої дороги.
Й на полотні твого розшитого життя
Квітує щастя оксамитове, розлоге.
16. 09. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Святкуємо в барвистих вишиванках!
Чи вільна Україна? Так і ні!
Відбитки незалежності на бланках,
А схід країни в сталому вогні.
Втамовуються сильних забаганки,
До лона присмоктались упирі.
Танцюють на могилах куртизанки,
Звітують патріоти у суді.
Відчинені пройдисвітам ворота.
Злітаються до меду, мов чумні.
То, хоч була "стурбована Європа",
А нині всі, на диво, мовчазні.
І двері в кращій світ ніби відкриті.
Чи поведуть туди поводирі?
Бо землі українські ще не спиті,
Лише б не залишились пустирі.
Колись на хвилі зроблений був вибір.
Змінили неугодного вождя.
То, хто тепер для нас, панове, лікар
І хто нам нині праведний суддя?
23. 08. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
Передосінні дні, вмиваючись дощем,
Лаштують у дорогу спрагле літо.
Чомусь душа моя закута в гострий щем.
Напевно, трунку келих недопито.
Бринить повітря сивим смутком в'ялих трав.
Доспівує цвіркун прощальні трелі.
На небосхилі в сяйві сонячних заграв
Ще виграють багристі акварелі.
Тарката бджілочка висотує нектар,
Купаючись в ранкових, чистих росах.
Чому ж так тоскно серед скошених отав?
Чому журливо птиці так голосять?
Навіщо клином залишають рідний край,
Торуючи в далекий світ стежину?
Чи знайдуть в чужині пташиний диво-рай?
Адже душа там квилить без упину.
– Тож чуєш, осене? Журбою не вкривай!
Нехай життям нуртується природа!
В зелених шатах ще хизується розмай.
Тумани не торкають літню вроду.
Та осінь злегка сіє фарби золоті,
Вплітаючи в ноктюрн мінорні ноти.
А сонні квіти на земному полотні
Дописують останні натюрморти.
Лаштується в дорогу спрагле літо...
20. 08. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
"Трунку келих не допито" в сенсі "недопито п'янких пахощів".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
– Бачте, сяю у віночку й гожій вишиваночці.
Тож приходьте на гостину паничі й паняночки.
Будуть танці веселенькі за мого погодження,
А мене віншуйте радо з днем мого народження!
Приспів:
– Гей, музики, грайте вправно з вечора до ранку!
Хай мої здійсняться мрії й дивні забаганки.
Пильно, хлопці, споглядайте. Я така гарненька!
Пропонуйте руку й серце, поки молоденька.
В день осяйний народилась красним, теплим літечком.
Виростала при садочку, мов медяна квіточка.
Вмита росами, дощами і веселим сонечком.
Я своїх батьків хороших - наймиліша донечка.
Приспів
Чепурилась, прикрашалась в дороге намистечко
Для гостей жаданих, званих випікала тістечка.
Вільна духом українка славного походження!
Веселіться, любі гості, в день мого народження!
Приспів
02. 08. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Сиділи при дорозі згорьовані дві киці.
Чому там опинились, не тямили ніяк.
Ще вдень біля матусі мурчали, як годиться,
А в нічку вже тремтіли в густих чагарниках.
Аж раптом заблищала срібляста блискавиця.
А грім гримів скажено, мов безліч канонад.
Одна до однієї тулилися сестриці,
Стираючи сльозинки, що бігли, наче град.
Та зранку, у загравах защебетали птиці!
Їх трелі розливались, немовби водоспад.
Де ж сиротам поїсти і де знайти водиці
Побіля галасливих, шалених автострад?
Тваринки, мов непотріб! – І як вам, панство, спиться?
– Чи вам смакує кава і чорний шоколад?
А ось і залунали під куполом дзвіниці.
– Мерщій біжіть молитись за щастя милих чад.
24. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ФОТО КОШЕНЯТ РЕАЛЬНЕ. ВИКИНУТІ БІЛЯ ДОРОГИ. ХТО ХОЧЕ ЗАБРАТИ ТЕЛ. 0507679733 ОКСАНА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
– О, бджілко золотава, маленька трудівнице!
Не відаючи втоми, летиш в полон левад.
Де липа медоносна й червона медуниця
Довкола розсівають медовий аромат.
Набравши знов нектару, чаклунко-мандрівнице,
Скупаєшся в акордах пташиних серенад.
Поніжишся в блискучій, смарагдовій травиці,
Занурившись у співи розчулених цикад.
Раптово хмари в небі розірве громовиця
І ти втечеш, забравши, назбираний цукат.
Ховаючись від зливи, спочинеш у домівці,
Щоб знову повернутись в магічно-райський сад.
– О, бджілко золотава, малесенька служнице!
Виблискує в загравах твій сонячний наряд.
Життя твоє коротке, мов рання зоряниця,
Яку безжально краде невтомний часопад.
Полинеш в потойбіччя, забравши, таємницю.
Загубишся в безмежжі під срібний зорепад.
А замість тебе влітку нова твоя сестриця
Збиратиме нектари на просторах левад.
22. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Древнє місто Житомир - хранитель легенд і містерій.
У прадавні часи колосились ячмінь і жита.
Крізь століття ясніє в полоні казкових феєрій,
Мов його не торкнулись натомлені, сиві літа.
Височіє на пагорбах в жовтогарячих загравах,
Зашарівшись в обіймах лісів і хвилястих річок.
Потопає в смарагдових парках, квіткових розмаях,
Зачарований співом пташиним і сяйвом зірок.
Візерунком ажурним сплітають мости зелен-місто,
Крадькома відімкнувши пейзажі таємним ключем.
Вихваляються тим, що розсипані сяйним намистом,
Що ціловані ранками, сонцем і вмиті дощем.
Зберігає Житомир в літописах зболені згадки
Про нашестя татар, що його руйнували ущент.
Лютих воєн жахи і голодних років лихоманки
Закарбовано в цей історичний, старий документ.
Потрясіння і війни повільно вщухали, не вічні!
Затягнув гострі рани невтомний, безпристрасний час.
Відродилось з руїн і постало у величі місто.
Розцвіло дивоцвітом і безліччю славних окрас.
Прикрашають його куполи величавих соборів.
На сторожі обітниць стоять старожитні церкви.
Зачаровують погляд скелясті, замріяні гори,
Утопаючи в чарах своєї земної краси.
У задумі застиг мовчазний камінь-велетень - свідок.
Рік народження міста чатує із року у рік.
Бо славетний Житомир - здобутків і знань осередок,
Що лишає в серцях незабутнього спогаду слід.
13. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Все частіше лине думка серед віп-поетів,
Що поезію шукати годі в інтернеті.
Тільки віршики нікчемні в поетичних групах
Строчать неуки-писаки в неймовірних муках.
Розвелося графоманів надто вже багато!
Прагнуть слави і визнання вперто і завзято.
Кажуть, душу укладають у свої творіння
І ніяк не зійде зверху до сліпих прозріння.
Що поезія насправді - це висока мода!
Лиш для вибраних існує, а не для народу.
Мають в ній слова лунати лиш зарозумілі,
А не скудні, жалюгідні, ниці, зубожілі.
Дотепер не знала та́кож, пані і панове,
Що поезії окраса - нецензурне слово.
І чим більше слів брутальних втілено у вірші,
Тим скоріше він злітає вгору вище й вище.
Віднайшла таке творіння і тепер в нірвані.
Мабуть, Музи на Парнасі у такому ж стані.
Зрозуміла, що Говерлу вже не підкорити,
Бо мої не в моді вірші, а душею спиті.
09. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Вітаю всіх друзів, поетів і читачів з прийдешнім магічним святом Івана Купала! Бажаю усім гарного літнього настрою і незабутнього дійства на лоні природи. А панночкам зустріти своїх наречених, які знайдуть для них "квітку щастя".
Позлітались на "Купала" панночки до річки!
Поплили гуртом віночки з квітів і шовків.
А у кожному плетінні - кольорова стрічка
Для сміливих, дужих, спритних, вільних козаків.
Приспів:
– Гей, музики, не змовкайте! На цимбалах грайте!
Недоладно нудьгувати у купальську ніч.
– Нумо, хлопці, жвавих коней хутко розпрягайте!
Будуть танці аж до ранку в мерехтінні свіч.
– Лиш побач мерщій, коханий, потаємну стрічку,
Бо там вишита стежина до моїх воріт.
Хай з'єднає нас назавжди чудодійна нічка
І захований у хащах папороті цвіт.
Приспів
– Поклади мені на ґанок чародійську квітку.
Хай не стануть на заваді зграї темних сил.
Наше щастя нездоланне і не має смутку.
Попливе наш спільний човен в променях світил.
Приспів
05. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Заквітчаюся в чари світанку
І піду по зелених отавах.
Загублюсь в поволоці серпанку,
Віднайду дикі квіти в загравах.
А на березі річки за співом
Заплету чудодійний віночок.
Хай до тебе, коханий, прилине
В надвечір'ї купальської ночі.
Хай підкаже русалка-віщунка,
Де знайти ніжну квітку бажання.
Поєднає нас нічка-чаклунка
Ланцюжками жаги і кохання.
Зацілую тебе до нестями!
Украду в тебе серце навіки.
Зачарую танком і піснями,
–Тільки грайте гучніше, музики!
04. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Не плач! (переклад віршу автора Ника Неви)
Дивлюсь на тебе я з небес! А дощ ущух!
В твоє віконце б'юсь синицею з ялини,
щоб тихим скрипом постарілої мостини,
знов нагадати, що я поряд, що я тут.
Тихцем сполохаю із ґанку сизарів,
раптово дзвякнувши старим ціпком криниці,
впаду зі спритністю ловця-канатохідця,
торкнувшись ніжним вітерцем розкішних брів.
Вночі до тебе в постіль променем ковзну!
Лиш ти почуй мене, прошу тебе укотре,
коли краплинами з дахів зірвуся мокрих
на первоцвіти, що під вікнами в саду.
А в надвечір'ї прошепоче сивий клен:
"Не вічні війни, люті зими та негоди..."
Я був приречений на смерть війною й Богом,
а ти життям - на кращі ролі авансцен.
01. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Не плачь! (оригінал)
Я на тебя смотрю с небес
И бьюсь в окошко по утрам синицей,
Чтоб тихим скрипом старой половицы
Тебе напомнить:
Я с тобой,
Я здесь!
Спугну с крылечка пару сизарей,
Вдруг звякнув старой цепью у колодца
И с ловкостью,
Почти канатоходца,
Скользну лучом весенним на заре
В твою постель,
Шепча тихонько имя,
Но ты услышь меня,
Прошу, услышь,
Когда сорвусь капелью с мокрых крыш
На первоцвет
Под окнами твоими.
А вечером прошепчет старый клён:
"Не вечны войны,
Зимы
И ненастья…»
Я был войной на смерть приговорён,
Но ты, весной –
На жизнь,
Любовь
И счастье!
Ника Неви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Вдягну найліпшу сукню, виши́вану, з батисту.
Розмаєм заквітчаю, давно жаданий, день.
На друзів зачекаю із юності й дитинства.
Зустріну з хлібом, сіллю запрошених гостей.
– Проходьте, не вагайтесь! Прошу вас до світлиці!
На вашу честь сьогодні мелодія звучить.
– Сідайте, пригощайтесь, куштуйте полуниці.
Як склалась ваша доля, будь ласка, не мовчіть.
– Погляньте, ось гостинці, знайомі нам цукерки.
Згадайте їх духмяний, медовий аромат.
Ще блиск очей і захват від сяйних феєрверків,
Святкових днів дитинства і юності принад.
Та час невтомно крутить дві стрілки циферблату.
Нам доля вишиває строкате полотно.
А ми знов повернулись в літа наші крилаті,
Куди давно вітрами стежину замело.
– Сідаймо ближче разом! Залишимо на згадку
На фото нашу зустріч, даровану нам мить.
Бо скоро бачте, любі, загаситься лампадка,
Свіча воско́ва зійде, сльозою забринить.
А далі кожен піде завершувати ролі,
Лишивши світлий спогад і присмак пустоти.
Адже в житті земному підкорені ми долі.
У кожного дорога, якою треба йти.
Чи судиться зустрітись? Ніхто не знає певно.
Сьогодні утішаюсь, що випав знову шанс.
А в сутінках вечірніх доносить вітер ревний
Знайомий, призабутий, з далеких днів, романс.
29. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
– Спи, моя Марічко, поки невеличка.
Підростеш з роками, полетиш у світ.
Хай тобі солодкі сни дарує нічка,
Відведе в магічний, срібний зорецвіт.
– Бачиш? Зазирає місяць у віконце,
А навколо нього зорі мерехтять.
Сон твій захищають Божі охоронці,
А листочки в шибку тихо лопотять.
– Подивись, дитятко, догоряє свічка.
Сплять звірята в лісі і дрімає гай.
І тобі час спати, чарівна Марічко!
Хай насниться щастя і казковий край.
А устанеш вранці, прилетить синичка.
Вийде з хатки сонце на земний уклін.
День новий постане, замуркоче кицька,
Зазвучить пташиний, ніжний переспів.
А допоки втому забере хай нічка
І тебе в дрімоту нишком проведе.
Закривай швиденько волошкові вічка,
Бо вже скоро ранок росами впаде.
– Спи, моя Марічко, поки невеличка.
Час цей безтурботний, ніби дивограй.
Хай тобі солодкі сни дарує нічка.
Люлі, люлі, баю! Люлі, люлі, бай!
13. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
– Ось бачиш, донечко, на дворі тепле літо!
Так непомітно пролетіли три пори.
Дотла зів'яли, відцвіли осінні квіти.
Кудись завіялись уїдливі вітри.
Умить розсіялись бузкові аромати
І зникли в просторі останні дні весни.
А ти уранці вийшла вперше зустрічати
Свою кровиночку з небесної тропи.
В тривожних думах поспішала за тобою.
А то до Бога раптом линула в мольбі.
Якби твій біль могла притишити сльозою.
Якби могла його від тебе відвести.
І ось ти - мама! Нишком спить твоя перлинка.
А ти й на мить не зімкнеш зморених очей.
В небесних далях спалахнула срібна зірка
Пославши промінь в тиху темряву ночей.
Зустрівши щойно материнську, вічну долю,
Своє дівчатко поведеш крізь сивий час.
Сумісний шлях нехай хизується любов'ю,
А Божі янголи піклуються за вас.
А я ітиму з вами поруч, поки в змозі.
За вас молитимусь щоночі і щодня.
Нехай щастить вам, рідні ластівки, в дорозі!
Нехай зростає ніжна крихітка твоя.
10. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020
Вітаю всіх друзів, поетів і читачів з православним святом Святої Трійці. Нехай Святий Дух освячує вас своєю величчю і святістю, а ваш дім буде наповнений дарами теплого, сонячного літа. Справдяться всі ваші потаємні мрії і надії, а Господь благословить вас і ваші родини!
https://www.facebook.com/100001737364417/videos/3180686131999268/
Встану хутко на світанку й полечу до гаю!
Назбираю різнотрав'я з м'яти й сон-трави.
Приворотний любчик кину до цього розмаю.
Заквітчаю зелен-цвітом милі образи́.
Приспів:
Я зваблива, чорноока, ніби ніч, панянка!
– На яких дорогах, любий, загубився ти?
Вишиваю лиш для тебе гладдю вишиванку.
На свята Зелені потай свататись прийди!
З польових, духмяних квітів заплету віночок.
Віднесу його русалкам в хащі лісові.
Хай до них прилине пісня, мов дзвінкий струмочок.
Приведуть до мене долю мавки чарівні́.
Приспів
Заквітчаю рушниками старостів на Трійцю.
Обвінчає нас Покрова з щастям назавжди.
Забереш мене, коханий, у свою світлицю.
У житті з тобою в парі йтиму залюбки.
Приспів
Любчик (любисток).
Є така прикмета, якщо молодих засватають на Трійцю, а обвінчаються вони на Покрову, то проживуть свій вік у щасті, багатстві і злагоді.
07. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Заблукаю у снах під покровом магічної ночі.
Може раптом зустріну тебе у мереживі зір.
В чарах юності ти заколисував мрії дівочі.
Ще тоді не жила у полоні жалю і зневір.
Кольорові літа сонно ніжились ще в оксамиті.
Не встеляла дорогу холодна, ранкова імла.
Ти мені дарував неповторні, омріяні миті,
Спопеляючи серце жагучим цілунком дотла.
Ніби чайка над морем, кружляла в небесній лазурі.
Ані хмар, ні дощу, тільки вітер торкався чола.
Не чекала, що зустріч готує нам келих зажури,
Загорнувши в фальшиву обгортку прощальні слова.
Розійшлися умить в сірих сутінках спільні дороги.
У молочних туманах згубилися наші сліди.
А життя поступово складає роман з епілогом
І заварює чай то з ромашки, а то з лободи.
– Чи колись жалкував? Мабуть відповідь сенсу не має.
Збігло з часом чимало з життєвої річки води.
Неможливо літа повернути, що грали розмаєм.
Може тільки прийду у твої замережені сни.
В них ми знов молоді! Не засріблені снігом ще скроні.
Ще не спито розлуки чаклунський, отруйний напій.
– Лиш за руку візьми, відігрій у змужнілих долонях
І полинемо в мандри рожевих ілюзій і мрій.
29. 05. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
До дня вишиванки!
(пісня)
Одягну сьогодні зранку білу вишиванку!
У віночок заквітчаюсь знову залюбки.
Я вродлива, молоденька, чарівна́ панянка.
Хай не зводять з мене погляд статні парубки.
Приспів:
Подивіться всі на мене! Схожа на картинку!
Довгі коси, сяйні очі, мов небесна синь.
Я козачка гонорова, вільна українка!
Вийшла з роду українських вірних берегинь.
В'ється стрічкою до гаю втоптана стежинка.
Зачекався там на мене леґінь на коні.
Вдалині, в загравах сонця, виграє сопілка,
і чомусь моє серде́нько, мовби у вогні!
Приспів
Полечу з ним в сині гори, де цвітуть меду́нки.
Зачарую, зацілую, аж до забуття!
Бо звабливі і жагучі чари у чаклунки.
Йтиме в парі він зі мною стежкою життя.
Приспів
16. 05. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Вітаю Любов Шемет з ювілейним днем народження! Здоров'я тобі, Любочко, божого благословення, любові від дітей, друзів і поціновувачів твого таланту!
Знов сади вдягнулись у зелені шати.
Визначний сьогодні, незабутній день.
– Ти святкуєш, Любо, ювілейну дату,
зачекавшись званих, дорогих гостей.
Лину щойно в думах до твого порогу,
кришталевий келих підніму вина.
За твоє здоров'я, за талант і вроду,
за твоє прекрасне, неземне ім'я.
І нехай між нами неосяжні далі,
у магічних віршах я тебе знайду.
Утішаюсь щастям, що з тобою знані,
що звела нас доля на одну тропу.
Хай твої здійсняться заповітні мрії
і біжить удача до твоїх воріт.
У житті чекають визначні події,
а крилаті вірші хай летять у світ.
Читачів чарують поетичні перли,
на гостину кличе чарівний Парнас.
Надихають Музи на нові шедеври
і несе на крилах на Олімп Пегас.
07. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Світлої пам'яті моїх батьків
– Бачиш, мамо? Квітень сіє пелюстками.
І вже вишня, тату, скинула фату.
Відчуваю, рідні, що ви зараз з нами,
Бо земля і небо стрілись у танку.
З полонин небесних ви зійшли додому,
Сповільнивши раптом нелегку ходу.
Тин старий в зажурі похиливсь додолу.
Лавка проронила дощову сльозу.
– Тож присядьте, любі! Відпочиньте трішки!
Натомила надто вас містична путь.
Вам, напевно, важко добиратись пішки,
Бо зболілі ніжки, мабуть, так печуть.
– Бачите? Тюльпани задивились вгору.
Певно, виглядали з райських вас доріг.
Рясно так розрісся, як пішли ви з дому,
Розпустивши крона, престарий горіх.
– Гляньте на подвір'я! Ось прийшли онуки!
Вже зросли з роками, в них своє життя.
Все змінилось з часу нашої розлуки
І назад немає більше вороття.
– Пригощайтесь, про́шу! Ось свячені паски!
Їх для вас, рідненькі, з радістю пекла.
А ось там цукерки! – Ви беріть, будь ласка!
Бо ось, ось погасне воскова свіча.
Спозаранку встану з першою зорею.
До воріт небесних вас я проведу!
Небо в поцілунку зійдеться з землею.
Лавка знову зронить дощову сльозу.
24. 04. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020
Сьогодні шлях Господній, устелений гілками
Родючих пальм, що здавна вважаються життям.
Спішить Ісус до міста, в Єрусалимські храми
Зміцнити в людях віру, пом'якшити серця.
Стрічає урочисто Єрусалим пророка.
Звеличує і славить його, немов царя.
Він зцілює без ліку всі немочі й скорботи,
Являючи стражденним божественні дива.
– А що ж було надалі? – А далі - зла тенета.
Злоба, підступність, підлість і зрада у кінці.
І згодом вже Ісуса, пророка з Назарета,
Штовхають на Голгофу в терновому вінці.
– А що чекає потім? - Приб'ють цвяхами руки,
А тіло його спрагле розіпнуть на хресті.
– Навіщо мав терпіти немилосердні муки?
– Навіщо взяв на себе усі людські гріхи?
Адже зрадливе людство продовжує грішити,
Знущаючись з природи і всіх живих істот.
Заради влади й грошей, брехливий суд вершити,
Вбивати один одного, вести на ешафот.
– А що змінилось зараз? – А все, як і раніше.
Змагаються одвічно в двобої зло й добро.
Але Господь Всевишній за нас усіх мудріший.
Розплата у дорозі. Час прийде все одно.
12. 04. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету "Вхід Господній в Єрусалим"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2020
Вітаю з днем народження співака, заслуженого артиста України, Анатолія Федоровича Кобзаря
У квітневий розмай, навесні,
народився співак, музикант.
На Чернігівській, рідній землі
розцвітав, Богом даний, талант.
А шкільні, незабутні стежки́
до визнання вели й нагород.
Заплітаючи у ланцюжки
пісню, музику, творчість і спорт.
Пролітали життєві літа,
з кожним кроком гартуючи міць.
Загубилась армійська тропа
і студентські роки відбулись.
Залишаючи творчість у дар
для досягнення мрій і вершин.
Щоби піснею славив пісняр
рідну землю - святиню з святинь.
Щоби голос його по світах
лився співом удень і вночі.
Щоби пісня крилата, мов птах,
досягала куточків душі.
Вам бажаю, маестро, в цей день
творчих злетів, нових перемог.
Проспівати ще безліч пісень,
до цікавих торкнутись пригод.
Хай хвилюють вас чари весни,
захищає любов-оберіг.
Зичу благ із води і роси
і щасливих, жаданих доріг.
08. 04. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2020
https://www.facebook.com/yana.seledsova/videos/2301182016651027/
Невесело, панове і пані нам у світі.
– Скажіть, у чому винні? Що робимо не так?
Тремтять сердечка наші від остраху щомиті.
Ну як нам пережити знущань суцільний жах?
Від болю і зажури течуть з очей сльозинки.
Не можемо збагнути, за що штовхають нас.
Ми цуцики хазяйські і маємо домівку,
Але нестерпна пані нас кривдить раз-у-раз.
Не в радість нам ні літо, ні сонячні цілунки.
Ніхто не приголубить, не втішить ні на мить.
Маленькі наші душі гірким умиті трунком.
Доокола так мрячно і розпачем бринить.
А ми такі грайливі, мов Божі Янголята!
Прийшли у поміч людям, у неласкавий світ.
Щоб їм любов і вірність без втоми дарувати,
Але чомусь натомість ми їм, неначе гніт.
А може хтось врятує? Бо як надалі жити?
Адже на нас чекає примарне майбуття.
А ми такі маленькі! Не в силах захистити
Від ненависті й злоби своє крихке життя.
Живе лише надія, що станеться на краще!
Що є добро і світло, не тільки люте зло.
Що Бог нас не залишить в біді напризволяще,
А Янголи Господні підставлять нам крило.
31. 03. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2020
Вітаю племінника
–З днем народження, Вадиме!
Ось і рік ще пролетів.
Підбираю знову рими
і складаю з кращих слів.
Посилаю вірш-вітання!
Хай в житті завжди щастить!
Всі здійсняться сподівання
і чарує кожна мить!
Хай тебе голубить доля
і у справах таланить!
Шлях встеляється любов'ю,
а Господь благословить!
Зичу вірного кохання,
дивовижних почуттів!
Сил, натхнення, процвітання
для досягнення вершин.
– З днем народження, Вадиме!
І нехай крізь інтернет,
крізь всесвітню павутину,
квітів шлю тобі букет!
26. 03. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2020
– Чому ось так раптово бентежно стало в світі?
– Отак буває, панство! Це знає тільки Бог!
– А як здолати вісті, журою оповиті?
– А треба просто жити між різних засторог.
– Чого чекати далі? – А далі прийде квітень.
Зігріє сонце землю, розквітнуть знов сади.
Смарагдами засяють похмурі, сірі віти.
Із вирію прилинуть додому солов'ї.
А що ж там буде потім? – А потім прийде літо,
Затягнуть серенади барвисті цвіркуни.
Наповнять ароматом повітря, трави й квіти,
Хлібами зажовтіють замріяні лани.
– Оце і все? Так просто? І де знайти розраду?
Адже на небі хмарно і скрізь панує страх.
– Але ж усе минає, лишається позаду.
Лише любов не зникне, не згубиться в літах.
– А що робити зараз? Як в темряві чинити?
Як гідно пережити, важкий, тривожний час?
– А треба просто жити в гармонії зі світом
І Всесвіт подарує землянам другий шанс.
22. 03. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2020
– Розкажи, як воюєш солдате?
Що ти бачиш в стривожених снах?
Як живеться в окопах щербатих?
Як тримаєшся в лютих штормах?
– Де твоя залишилась калина?
Де твій дім? У яких він краях?
У тривожну, воєнну годину
Ти ступив на незвіданий шлях.
Штивна доля не пестить в двобою.
Попри все, знов стоїш на посту.
Бо не зміг би ти жити в неволі.
Бо твій дух - вільний вітер в степу.
Не простою твоя є дорога,
Бо немає в ній місця жалю.
Та я вірю в святу перемогу,
Непохитність і мужність твою.
На посту ти в дощі й хуртовину,
Бо козацького роду боєць.
Захищаєш свою Батьківщину,
Волю, гідність народу і честь.
Прийде час і замовкнуть гармати.
України лунатиме гімн!
– Гречно дякую, мужній солдате!
Вічна слава й доземний уклін.
18. 03. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2020
Дорогі читачки, поетеси, подруги і всі українки! Вітаю Вас з приходом чарівної, квітучої, магічної весни! Нехай вона дарує Вам кохання, ніжність, красу відродження природи і надзвичайний аромат ніжних первоцвітів! Щастя Вам, натхнення і гарного, святкового настрою!
Знов земля квітує, мовби вишиванка,
З чужини вертають в рідний край птахи.
– Вас вітаю, пані й чарівні панянки,
З сонячним приходом ластівки-весни.
Хай вам подарує весняна чаклунка
Подорож казкову в незабутню мить.
Накує кохання лісова віщунка
На багато довгих і щасливих літ.
Хай здійсняться мрії, милі забаганки!
Ваша врода квітне, мов калини, цвіт.
Спів пташиний з гаю вас чарує зранку,
А краса квіткова погляд полонить.
Зичу вам, магічних, щедрих подарунків.
Вами хай милуються паничі й пани.
– Вас вітаю, пані й чарівні панянки,
З сонячним приходом ластівки-весни.
08. 03. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
– Скажи, матусенько, чому від нас так рано
Пішла ти мовчки за незвідану межу?
Чомусь болять, не заживають давні рани.
У снах до тебе відчайдушно знов біжу.
Але чомусь добігти так і не вдається.
І де той інший світ і досі не збагну.
Натомість, матінко, мені весь час здається,
Що ти тут близько, зовсім поряд, наяву.
Тож доторкнись хоч вітерцем! Візьми за руку
І поведи мене у спільні наші дні.
Де не кружляли ще над нами чорні круки,
А лиш літали в небі білі журавлі.
Згадай, прошу тебе, старі, забуті знімки,
Адже біжить так невблаганно сивий час.
Мов сірий дощ, змиває з пам'яті родзинки
Подій далеких, що так з'єднували нас.
Матусю рідна, заспівай знов колискову,
Адже сльозою часто серденько бринить.
Твій тихий голос хочу так почути знову,
Що відведе мене в дитинство хоч на мить.
Та ти мовчиш чомусь. Гойдаються фіранки.
Немов торкаєш їх легесенько крилом.
А може просто то вітриська забаганки?
А може просто то лише бентежний сон?
І хай лиш сон, який зникає на світанку,
А з ним і ти спішиш в незвідані світи.
А я про прощення благаю до останку,
За всі земні свої провини і гріхи.
За хвилювання і спричинені тривоги.
За смуток твій, що вартував тобі сльози́.
І хай полинеш знов до Божого порогу,
Не залишай! Приходь хоч інколи у сни.
Бо тільки ти даруєш впевненість і спокій.
Слугуєш тайним оберегом для душі.
І хай в розлуці ми багато довгих років,
Тебе люблю, як і раніше, у житті.
Лише прошу тебе, матусю, не мовчи...!
24. 02. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2020
– З днем народження, подруго! Ось і зустрілися знов!
Непомітно так рік відлетів білим птахом у вирій.
На прощання змахнув таємничо-містичним крилом,
а на згадку лишив сторінки́ незабутніх історій.
Нами пройдено безліч стежин і великих доріг.
Різні долі у нас! Власний шлях, що призначений, Богом.
І на цьому шляху нашу дружбу, немов оберіг,
ми несли крізь роки, зігріваючи, лагідним словом.
Всяк бувало в житті! Все кудись поспішали роки.
З ними разом летіли і ми в зачаровану казку.
І хоч віяли вслід нам не тільки південні вітри,
вдячна долі й тобі за шляхетно-даровану ласку.
За святкову цю мить! І за пройдені нами літа,
що нам грали то блюз, то романс, то набридливі гами.
– Тож, піднімемо, подруго, келих п'янкого вина
за твою сяйну зірку, що світить з небесного храму.
Хай ще довго сіяє, яскраво освітлює шлях.
Спів пташиний звучить у багряних загравах світанку.
Ніжні квіти чарують твій погляд в зелених гаях,
тепле, лагідне сонце стрічає тебе біля ґанку.
Хай щастить повсякчас! Зичу затишку, спокою, благ!
Хай дорога твоя лиш яскравою стрічкою в'ється.
Завжди радісним променем усмішка сяє в очах
і в любові сім'ї рівно й довго ще серденько б'ється.
З днем народження, Клаво!
06. 02. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2020
Тіточці Ганні
Пожовклі фото на святковій скатертині
Тебе вертають у минуле навпрошки.
Літа твої, мов кольорові намистини,
Дбайливо сплетені в життєві ланцюжки.
Вони ведуть щораз в захмарене дитинство.
В роки жахливої, нещадної війни.
Де лютували голод, холод, хижі вбивства
Й дитяче серденько здригалось уві сні.
Та доля лагідно співала колискову,
Обороняючи тебе міцним крилом.
Вмивали роси кришталево-світанкові
І усміхались дикі квіти за вікном.
А час невпинно поспішав в туманні далі.
Зціляли хвору землю трави запашні.
Ласкавий вітер гнав незлічені печалі.
У рідний край знов повертались журавлі.
Своє гніздечко звила й ти, немовби птаха.
З коханим снилися лише щасливі сни.
А час крутив невтомно стрілки циферблату.
Онуки виросли, змужніли вже сини.
Уміло граєш на землі ти різні ролі.
І кожна роль твоя важлива й визначна.
І попри труднощі, яких було доволі,
В твоєму серці залишилась доброта.
Сьогодні в тебе ювілей! Знаменна дата!
До тебе подумки стежиною біжу.
Колись мені ти замінила рідну матір,
Яка чомусь пішла так рано за межу.
На честь твою лунає тостів так багато!
Для тебе в Бога лиш здоров'я попрошу.
Щоб дарував тобі духовні благодаті,
Твою продовживши упевнену ходу.
Нехай освячують тебе йорданські води,
Дарують зцілення в святий, містичний день.
Вітаю щиро з урочистої нагоди
І шлю букет на згадку милих орхідей.
19. 01. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2020
Дорогі друзі, поети і читачі! Дякую Вам за вітання і вітаю всіх навзаєм з Новим, 2020 роком! Нехай в Новому році здійсняться всі Ваші мрії і бажання! Здоров'я Вам, удачі, успіхів у всіх Ваших починаннях і всіх земних благ!
Ще рік до фінішу добіг і зник в небесних далях.
Розтанув, ніби перший сніг, в містичному причалі.
Історій низку, доль людських закарбував в літопис.
Сторінка ще одна життя завершила свій допис.
Події, вже минулих днів, згубились, мов примари.
Сховались в буднях суєти, мов сонце, в сірих хмарах.
Старий годинник вперто мчить в майбутнє без упину.
Невтомно лічить часоплин секунди і хвилини.
А на порозі рік Новий! Нехай він буде вдалим!
– Анумо, панство, у цю мить піднімемо бокали!
За наші сім'ї! За дітей! За рідний край! Державу!
За воїнів-захисників! За доблесть, честь і славу!
За Україну! І за нас! Адже того ми варті.
За кращу долю, радість, сміх і незлостиві жарти.
Нехай усім нам пощастить на чималій дорозі,
Адже у кожного свій шлях. Усі ми подорожні.
І хай вогнями мерехтить заквітчана ялинка,
А за вікном зимовий вальс танцюють знов сніжинки.
Нехай у сяйну диво-ніч горить свіча святкова.
В Новому році зичу благ вам, пані і панове!
01. 01. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2020
– Спи, мій малесенький, спи, засинай! (спи, люба дівчинко (донечко), спи, засинай)
Сонце сховалося за небокрай!
Нишком на землю зійшла темна нічка,
Відпочивають звірята й синичка.
Спить у гніздечку і сірий горобчик.
Сон споглядає знесилений вовчик.
Ходить дрімота від хатки до хатки,
Сни посилаючи любим маляткам.
– Тож, оченята мерщій закривай!
Хай тебе сон поведе в дивокрай.
Там оселилася магія казки,
Співом чарує малесенька пташка.
А як прокинешся вранці раненько,
Котик погратися прийде швиденько.
Знову загляне в прозоре віконце
Ясне, іскристе і лагідне сонце.
– А поки, хлопчику мій, засинай! (а поки дівчинко (донечко) спи, засинай!)
Добре у ліжечку відпочивай!
Сил набирайся, лихе забувай.
Ой люлі, люлечки! Ой люлі бай.
31. 12. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2019
За мотивами східнослов'янської міфології.
Розкажу вам, діти, казку,
Залишивши гарну згадку.
Помандруємо ми з вами
Дивовижними світами.
Улаштовуйтесь зручніше,
Розпочнемо найскоріше.
Гості дуже ви поважні,
Тож і стухайте уважно.
В чарівному диво-царстві,
Між квіткового багатства,
Оселилася Жар-Птиця –
Справжня фея-чарівниця.
Мов жаринки, в неї пір'я.
Блиском сяють в надвечір'ї.
Багрянисто-золотаві,
Ніби сонячні заграви.
І достатньо лиш пір'їнки,
Щоб засяяв сад барвінком.
Зацвіли магічні квіти,
Оповиті оксамитом.
Там, де випурхне Жар-Птиця,
Зійде жито і пшениця!
А прозориста водиця
Наводнить усі криниці.
Хто перо добуде птиці,
Щастям доля заіскриться!
Житиме завжди в любові
В лагідних обіймах долі.
Якось вирішив украсти
Чародій Жар-Птицю красну.
Забажав її убити,
Та прийшлося відступити.
Бо устигла птиця вчасно
Золоте яйце відкласти.
А воно було мінливим –
Стало сонечком грайливим.
Вийшло в небо величаво,
Засвітившись полум'яно.
Розкидаючи заграви,
Зло і темряву прогнало.
Стала вільною Жар-Птиця!
Знов співає, знов іскриться!
А із дзьоба без зупинки
Розлітаються перлинки.
Ну, а злий чаклун знітився,
Невідомо де подівся.
Отже, діти, знов добро
Люте зло перемогло.
А Жар-Птиця-чарівниця,
Мов вогонь, мов блискавиця!
Всюди по світах літає,
Сяє золотим розмаєм.
Ну, а казочка, малята,
Разом з вами хоче спати.
Тож лягайте спочивати
І змикайте оченята.
Хай присниться вам Жар-Птиця –
Чародійка-витівниця!
Ваші виповнить бажання
На ранковому світанні.
26. 12. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2019
Сиджу у підвалі, гадаючи ревно.
Чому ображають мене всі даремно?
Чому, любе панство, мені не щастить?
А серце сльозою невтішно бринить.
Постійно блукаю у пошуках їжі,
Доводиться пити з брудної калюжі.
Чомусь проганяють мене звідусіль
І байдуже всім, що мете заметіль.
Ніколи не мав я своєї хатини,
А тут на додачу ще збила машина.
Поранена й зламана лапка болить,
А тіло моє в лихоманці тремтить.
Вирує, вогнями осяяне, місто,
Та тільки для мене немає тут місця.
Покірно змирився, до прикрощів звик.
– А може й до мене примчить чарівник?
Адже ж я охайний і лагідний котик!
І шубка пухнаста, м'якенька на дотик.
А звати мене, як у казці, Василь!
Мені так пасує солом'яний бриль.
А поки нудьгую в підвалі й гадаю.
Чому люта доля мене ображає?
Чому, любе панство, мені не щастить?
А серце сльозою невтішно бринить.
24. 12. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ФОТО КОТИКА РЕАЛЬНЕ! ХТО ХОЧЕ ЗАБРАТИ, ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ: 0507679733, ОКСАНА
ВАСЯ ВЖЕ ЗНАЙШОВ СОБІ ГОСПОДАРІВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2019
Я кішечка гарна, охайна.
– Чому у підвалі живу?
Ретельно вмиваючись зрання,
Тримаюся ледь на плаву.
Постава у мене панянки.
Не місце мені серед бліх.
Плекаю одну забаганку
Скоріше звільнитись від них.
Ну, зовсім мені тут сутужно.
Ссе голод, що майже не сплю.
Від смороду знидіти можна,
А бруд нищить шубку мою.
Так мрію домашньою стати,
Щоб вдосталь було молочка!
Бо тут незручна в мене хата,
Цеглинки стискають бочка.
Щоночі й щодня у молитві,
Прошу про найкращу сім'ю.
Де зможуть мене полюбити
І долю змінити мою.
11. 12. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Прилаштована
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2019
Вибіг з хатки сірий котик,
З подиву розкривши ротик.
Хмарки струшують мішок,
Засипаючи садок.
Витанцьовують сніжинки
Навкруги біля ялинки.
В новорічну ніч до них
Приєднався Сніговик.
Взяв до кола всіх звіряток
Та маленьких пташеняток.
Розпочався карнавал,
Новорічний чудо-бал!
Поспішив і сірий котик,
А сніжок - м'який на дотик.
Мов пухкенький килимок,
Всіх запрошує в танок.
Наш коток так веселився,
Поки бідний притомився.
Змерзли лапки і бочка,
Захотілось молочка.
Тож мерщій помчав до грубки
Підсушити мокру шубку.
І незчувся, як заснув,
В сонне царство упірнув.
Так він спав аж до світанку
Під магічну колисанку.
Раптом знову Сніговик
В сон до котика прибіг.
З ним Муркотик веселився!
По сніжку стрибав, носився!
А прокинуся й збагнув,
Що пригоди всі забув.
21. 12. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2019
Мов дикі коні, мчать удаль прудкі роки.
А ми були колись такими молодими!
Коротким зустрічам раділи щохвилини
в потоках клекітних життєвої ріки.
Блукали тропами по закутках Землі
в ретельних пошуках захованої долі.
Старанно граючи, призначені нам ролі,
і кожен плив лише у власному човні.
Давно розбіглись наші долі і шляхи.
Попутний вітер підганяв легкі вітрила.
Шалена юність в часі крила загубила.
Літа з туманами за обрій поплили.
Вже пізня осінь шле пронизливі дощі.
Давно сліди чомусь заметені вітрами.
Вночі не ниють, не болять сердешні рани,
а на світлинах ми і досі молоді.
13. 12. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2019
– Дозвольте представитись, пані й панове.
Я - Джина! Про себе скажу без прикрас.
Постава моя неймовірно чудова!
Красуня - у профіль, ще краща - в анфас.
– Прошу придивитись до мене ретельно.
Позую для вас, ніби справжня модель.
Слухняна, розумна, поводжуся чемно,
Як гречна, привітна мадемуазель!
У мене велике і любляче серце.
Хоч ще цуценятко, та в світі - одна.
А очі мої, що бездонні озерця!
В них відданість, вдячність і сяйво добра.
Але час від часу стискає тривога.
– А чи пощастить на земному путі?
– На що сподіватись, чи прийде підмога?
Чи сонце чекає, чи сірі дощі?
Та все ж сподіваюся, панство, на краще!
Що десь мій господар до мене вже йде.
Що знайде і скаже: «Дай лапу на щастя!»
Пригорне згорьоване серце моє.
Не зраджу його, захищатиму вміло.
І сон стерегтиму дбайливо вночі.
Не гризтиму капці, хоч як би кортіло.
Скавчатиму тихо удень від нудьги.
А поки що доля моя невідома.
Ніхто не дарує від серця ключі.
Так хочу скоріше побігти додому,
Але тільки нишком волаю вночі.
11. 12. 2019. Л. Маковей (Л. Сахмак)
ФОТО СОБАЧКИ РЕАЛЬНЕ. ХТО ХОЧЕ ЗАБРАТИ, ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ 0505232573 Ольга. СОБАЧКА ЗНАХОДИТЬСЯ В М. КИЇВ.
ДЖИНА ПРИЛАШТОВАНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2019
Якби хто знав з шанованого панства,
Яка у мене доля непроста!
Вже третій рік, існуючи у рабстві,
Несу на ланцюгу свого хреста.
Взяли мене ще цуциком від мами.
Тоді радів. Не знав, що на біду.
Не мав жури, ще не боліли рани.
Лиш вірив, що все буде до ладу.
Назвали Ремом, кинули до будки!
Відтоді, лиш ненависний ланцюг.
Так, так! Оце і всі мої здобутки:
Дірявий дах, рої нестерпних мух.
В дитячу пору, плачучи ночами,
Не знав, чому так зводило живіт.
На місяць зараз вию, мов примара.
Сова мені зажурено вторить.
Жеврію так з дитинства і донині,
Але чомусь господарям набрид.
Життя моє висить на волосині.
Ось, ось воно припиниться навік.
Дорослий пес, а плачу безутішно.
Мороз по шкірі струмом цебенить.
Борюся зі страхами відчайдушно,
Очікуючи страти кожну мить.
– А може хтось врятує з цього пекла?
Мене запросить раптом в добрий дім.
Моя любов ніколи не померкне.
Нестиму службу аж до скону днів.
Ітиму поряд в радості й тривозі,
Сумлінно захищаючи від зла.
А я, мов Янгол, на земній дорозі,
Якому обпалили два крила.
31. 10. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ФОТО ПЕСИКА РЕАЛЬНЕ! ХТО ХОЧЕ ЗАБРАТИ, ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЗА НОМЕРОМ 0955463850. КУРАТОР - ІРИНА СЕРОШТАН.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2019
Дитинство безтурботне, босоноге.
Мого життя - трояндові літа.
– Прошу тебе, не поспішай в дорогу,
Адже назад загубиться тропа.
Хай полечу ще ластівкою в небо!
Метеликом торкнуся пелюсток.
– Постій, не йди! Хіба вже є потреба?
Затримай казки райдужний місток.
Ще покружляю з буйним вітром в полі,
Спиваючи уранішню росу.
Ще повальсую в зоряному колі,
Відчувши срібних променів красу.
–Лиш зрозумій! Прощатись так не просто,
Бо чарівна твоя всіляка мить!
В твоїх обіймах легко й медоносно,
Все зрозуміло й радістю дзвенить.
–Тож зачекай, дитинство босоноге!
Мого життя - веселчаста пора.
– Прошу тебе, не поспішай в дорогу,
Адже назад загубиться тропа.
25. 10. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2019
– Скажи, матусенько, чому усе частіше
Біжу в дитинство уві сні, мов наяву?
Колись так мріяла лиш вирости скоріше,
А ось назад туди стежинку не знайду.
– Я знаю, донечко! Так, так! Ти вже доросла!
Частенько радила тобі: – "Не поспішай!"
Адже дитинство - це пора, де все так просто!
Де просто літній дощ, веселки диво-грай.
– Чому ж не вірила словам твоїм, матусю?
А зараз так підступно котиться сльоза.
Дозволь до тебе, як раніше, пригорнуся,
А ти, будь ласка, нагадай про ті літа.
В дитячу пору запроси, хоч ненадовго!
Дарма, що виросла, давно вже не дитя.
Візьми за руку та зігрій, бо прохолодно
І поведи стежками нашого життя.
– Звичайно, донечко! Подай мені лиш руку!
Ми помандруємо в минуле крізь роки.
Де не було між нами туги і розлуки,
А ти зійшла до мене з Божої тропи.
Ми йшли пліч-о-пліч по призначеній дорозі.
Тебе в путі оберігала від негод.
Благословляла кожен крок твій, та не в змозі
Час зупинити. Він немає перешкод.
Лиш не сумуй. Гони жалі, що я́трять серце.
В своє дитинство ще повернешся не раз.
В очах дітей його побачиш, як в озерці
І з ними пройдеш ще його солодкий шлях.
А я тут поряд! Зовсім близько! Кілька кроків!
Мене усюди знайдеш, тільки лиш затям,
Що неважливо, скільки матимеш ти років,
Для мене завжди будеш крихітним дитям.
Іди скоріш! Твої сльозинки швидко витру.
І хай назад давно заметена стезя.
Нехай печаль твою розвіє теплий вітер,
Адже попереду ще ціле майбуття.
16. 10. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2019
Йде втомлено, зігнувшись, літня жінка,
Вдивляючись у мжичку крізь літа.
Чомусь вони промчали надто стрімко,
А на душі самотність і сльота.
На білі коси напнута хустинка.
Вкриває плечі паморозь густа.
Хитається від вітру, мов билинка.
Лише шепочуть щось її вуста.
– Дозволь спитати, з ким ти розмовляєш?
Кому свою довірила печаль?
Мабуть, вітрам? То, що ж розповідаєш?
Чому в очах такий пекучий жаль?
– А може в тебе сповідь перед Богом?
Так, так! Бо раптом висохла сльоза.
Постій ще трохи! Не спіши в дорогу.
Хіба не байдуже що я тобі чужа?
Тебе впізнала серед перехожих.
Іди-но, змерзлі руки пригорну.
Ти майже на мою бабусю схожа,
Яка пішла навіки за межу.
Тож подаруй хоча б одну хвилинку!
Посидь зі мною, хай я і чужа.
Скажи, чому на серці в мене гірко?
Чому так плаче зранена душа?
Куди ідеш і де твоя домівка?
Адже вкриває даль густа імла.
Дивись! Дощем розмита вже стежинка...
Та ти мовчиш. Згубилися слова.
Спішиш у ніч! Нехай і неквапливо.
Зболілих ніг - невпевнена хода.
Долаєш терни на життєвій ниві
А на ріллі видніється межа.
Йде втомлено, зігнувшись, літня жінка...
05. 11. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2019