| Сторінки (6/577): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
[i]Час застиг, дзвонили в дзвони,
Річка розділяла береги.
Хтось долав все рубікони,
А хтось знову повертав борги.
Час застиг, я йшов на осліп,
Річка швидкі води все несла.
І здавалося що й досі -
За вікном панує ще весна.
Час застиг і стелила осінь,
Знову золотаві килими.
Вітер спогади відносить -
Там де разом завжди були ми.
Все розбилось на осколки
І вже ту сторінку не знайти.
Залишились в серці голки -
Нова осінь поміж самоти.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690405
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2016
[i]В декораціях між простором й часом -
Де завжди лише одна навколоверть,
А душа обтяжена й змучена тілом -
Треба мати право на вічність чи смерть.
В декораціях божевільної думки-
Де простір поділен на відстань та час,
А віра у смерть, тільки лаштунки -
Наче світло надії для кожного з нас.
Треба мати можливість чи право на щастя
І сміливість залишитись живим,
Той хто свободу прийняв мов причастя -
Стоїть на одній сходинці з Ним.
В декораціях цього тлінного часу -
Йде повз вічність хвилина життя.
І перетворення всього в біомасу -
Цікавий кінець від сліпого творця.
Де ти навіть нічого й не обираєш -
Можливість лишитись, можливість піти?
Та часом себе ти знову спитаєш -
Боже,чи є десь інші тобою забуті світи?
І хоч лишилося трішечки болі -
Бо новий день вже добігає майже кінця.
Хвилини збираю в холодні долоні,
За мить, я - знову побачу старого творця.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690404
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2016
[i]Дні у роки завжди складаються пазлами
Де радість й біль мов складна амальгама
Життя як мотузок заплуталось вузлами
А віра у диво лише реклама
А пазли ці - це просто мозаїка
Хвилини ж насправді пісок у годиннику
Мене вже не лікують прозаїки
Час знаходить нові подразники й чинники
Віра у прикмети це також релігія
Де щодня відкриття й нова фобія
І все це має назву фізіологія
Або просто напросто істерія [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676870
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2016
[i]Я ж прихожу до тебе у Мекку
І знов кладу на вівтар тельців.
Я прихожу до тебе по чеку,
У далеке сузір'я стрільців.
Бо усе, що хімічне є сумісне,
А усе протилежне є відносне.
Усе залежне є завжди циклічне
Та все наше життя трохи містичне.
І лиш усе, що мені ще належить -
Створює примарні межі й кордони
Бо усе, що ще від мене залежить -
Зранку, щоранку дарує судоми.
І хтось знов для мене пише закони,
Котрім всі вірні мов свідки Єгови.
Щодня п'ють кров, відбивають поклони
І сковують мене в кайдани_окови.
Вони без дозволу входять й виходять -
До моєї душі мов до Голгофи.
Шукають спасіння та не знаходять,
В передчутті страшної катастрофи.
Та вся таємниця криється в слові,
Котре вони палко хочуть пізнати.
Воно невідоме навіть Єгові -
Це останнє слово до страти і втрати.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2016
[i]А нас все ще можливо спасти
І наші молитви може будуть почуті.
Тільки от на надіях хрести
А дитячі мрії - давно стерті й забуті.
А може нас - давно вже й нема,
Тільки пам'ять не дає нам право забути.
Знов у душі панує пітьма,
Життя ж пропонує різні дози отрути.
І по новому колу зачиняється біг,
День за днем у вічність хвилина.
І за колом лишився знову той - хто не зміг
Бо у всіх є власна причин(н)а.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675616
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2016
[i]Та вся таємниця твого імені
У Таємниці мого погляду
Ми ж наче ізотопи споріднені
Тамуємо відчуття голоду
Ти зневажаєш закони й звичаї
І до душі входиш спокусою
Та всі наші хвилини полічені
Де ти прагнеш бути почутою
В котре на папір пишеш мої гріхи
Сповідуєш останнє вагання
У сутінках в небі зникають птахи
І твої не почутті благання[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673671
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2016
[i]твоє ім'я не було сказане
і воно чомусь було замовчане
мені на тебе було вказано
та мені тебе було наврочено
я тебе пронизаю поглядом
ти ж мене вимолюєш у Господа
одне одного зігріваєм холодом
одне одного губимо в городі
твоє ім'я не було згадане
та лишається мені таїною
немов кохання не розгадане
немов тяжке отруєння хіною
твоє ім'я було загадкою
воно лишається в мені згадкою
розчиняється в мені часткою
та залишається мені пасткою[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
[i]Дай мені слово, щоб був я почутий,
Дай мені слово, з якого створено світ.
Дай мені слово, щоб міг спалахнути,
І знов наче у небо до тебе на зліт.
Дай мені слово яке було початком,
Дай мені слово яке стане кінцем.
Дай мені слово, але слово з достатком
І я стану для тебе новим творцем.
Дай мені слово - аксіому із літер,
Дай мені слово першу основу основ.
Слово яке пам'ятає лиш вітер,
Слово, що має єдине ім'я - любов.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2016
[i]Для нас немає входу і виходу,
Нас не є на карті світогляду.
Всі завжди шукають лише вигоду
І повсякчас змінюють погляди.
Та своїм богам-ідолам моляться
І до душі входять зневірою.
Тільки от наші рани не гояться,
Дірки не латаються шкірою.
Ми живемо й існуєм у просторі,
Були створені з глини та слини.
І повсякчас молимося Господи,
Щоб здолати години й хвилини.
Кожну мить фіксуємо в паузі,
Щоб не мати нагоди замерзнути.
У житті як і в іншій галузі,
Дай нам Боже повз лихо воскреснути.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669845
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2016
[i]Я не люблю граматику
І не знаю фонетику.
Час знов змінює статику,
Переходить в кінетику.
Це складна математика,
Світова інформатика.
Коли в душах синтетика,
Не врятує вже етика.
Бо складна проблематика,
Помилок систематика.
Наче мовна граматика
І гріхів математика.
Я не люблю граматику
І не знаю фонетику.
Час знов змінює статику,
Переходить в кінетику.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669587
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2016
[i]Я тобою живу й дихаю
І в тобі проростаю коренем.
Я тобі слугую втіхою,
Ти називаєш мене променем.
Я тебе обійму подумки,
Це для мене вже стало звичкою.
Розмовляй зі мною пошепки,
Огорни мене наче стрічкою.
І допоки ще маю дихання
І допоки вистачить кисню,
Ти моє я твоє покликання
І нині і завжди, і прісно.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
[i]Будь мені святою і грішною,
Будь мені чортом і янголом.
Здавайся дивною та смішною
І стань мені словом і ділом.
В пам'ять вкарбуйся хвилиною
І ніччю мене знайди темною.
Із неба впади краплиною,
Й лишися тією єдиною.
Згадай поміж днів своїх записів
І причасти знов свого тіла.
В нашій книзі багато написів,
Бо ми навіки єдине ціле.
Не для нас обіцянка рая,
Адже ми з тобою дуже грішні.
І щоразу в мені скресая -
Повтори, що кохання є вічне. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
[i]Ти мені не була першою,
Але стала мені останньою.
Бо я тебе завжди довершую,
Пересторогою крайньою.
Ми також не любим символіки
І щоб не загубитись між дат -
Креслимо хрестики і нолики,
Одне одному ставлячи мат.
Ми були повінчані осінню
Й загартовані в сварках зими.
Ми поєднанні морем, повінню,
Ніжним, теплим коханням весни.
І хоча нам бракує спогадів,
Цілунків, обіймів й пестощів -
Ми все прагнемо нових доторків
І тому додаєм записів.
А час знов спокушає вічністю,
Ми живемо з тобою хвилиною.
Я називаю це циклічністю,
А тебе називаю єдиною.
Лиш доля лякає негодою,
Перевіряючи нас на витримку.
Я скористаюсь знов нагодою -
Й поцілую тебе, моя дівчинка.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016
[i]Цілуй, впивайся в моє тіло
Вгризайся до судом в мої кістки
Бо ми в світі єдине ціле
Немов новина доброї звістки
Ти причастися моєї крові
Випий із зіниць моїх світло
Ми позбулись усього контролю
І наше кохання розквітло
Чи ти мені послана Богом
Чи за гріх покарання від Нього
Лишися мені епілогом
Й більше нікого
й більше нічого[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
[i]Осінь приходить як завжди, за п’ять до світанку,
Ти сповідаєш останній гріх.
Тиша знов галасом порушує обіцянку,
Безсоння… І ти падаєш з ніг.
І життя стає значно більше схоже на пастку,
А дощ лишає плями на склі.
Додаєш, ділиш і множиш, відшукуєш частку,
Пишеш… Чорним на білому тлі.
Та набиваєш свої міхи тяжким камінням,
Щоби як скорше піти на дно.
В надії йдеш до ідолів своїх з поклонінням,
Але їм, як і всім... Все одно.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2016
[i]Кажуть ми будемо ситі п'ятьма хлібинами,
Бо нам більше нічого не треба. І в нас більше нічого й нема
Лише зорі до неба лягають драбинами
В одкровенні написано що в Єрусалимі ще буде зима
Кажуть, що ми вміли завжди мов птахи літати
Та не тільки літати, але й пішки неквапно іти по воді
От тільки у кого й де відповідь відшукати
Коли наші душі зовсім не грішні, а вільні й мов небо святі
Кажуть, що в нас також лишилось трохи від Нього
Трохи більше ніж треба, проте одночасно значно менше ніж слід
І не було ніколи і нічого із того
Що ще не можливо здолати чи то верхи чи то пішки у брід[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668345
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2016
[i]Я піду або лишусь напевно
В кожній миті, в кожнім сні,
Обіцяла ти, та лиш даремно,
Нову зустріч на весні.
Я піду, а ти, а ти лишайся
Мало щастя нам на двох.
Тільки прошу тебе не вагайся
Нас розсудить час і Бог.
Я піду, а ти не йди за мною,
Якщо зможеш відпусти.
Ми не разом, але Бог з тобою
І слова мої щасти. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
[i]Я на межі поміж чорним та білим,
Шукаю кінця, де немає кінця.
Все здається майже не зрозумілим,
Немов на абстрактній картині митця.
Я стою за крок до і за крок після,
І все балансую на тонкій межі.
Йду по тілу, венах і лезу вістря,
А хтось знову встромляє в спину ножі.
Я йду не знано куди і для чого
І несу тяжкий чи то хрест чи багаж.
І у житті поміж всього святого,
Тебе всюди шукаю наче міраж. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016
[i]Ми з тобою просто два полюси в океані,
Надто тонкі грані двох різних світів.
Ми з тобою бачимось лише десь на екрані,
Розділені навпіл розхристям вітрів.
Ми з тобою поза простором й часом,
Загубилися у долі й заплили за буйки.
Ми з тобою маємо бути разом
Та наше сьогодні і завтра дається в знаки.
У нас залишився тільки кінець та початок,
Та ще багато незавершених справ.
Ми з тобою вже сплатили єдиний податок,
У скарбницю двох надто різних держав.
Ми з тобою дві криві паралелі,
Всім цим теоремам і догмам існуєм на зло.
Кожен блукає у власній пустелі,
Кожен іншого множить на своє власне число.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
[i]Світ - всього лише погана картина,
Бо Бог допустився страшної помилки.
І на, що здатна звичайна людина,
Коли життя вдвічі дешевше копійки?..
Мабуть йому все ж забракло таланту,
Або просто не вистало фарби та слів.
Певно треба було читати мантру,
Щоб змалювати свій самий ліпший із снів...
Цей Світ - просто безглузда картина,
У котрій втрачені всі орієнтири .
Чия це споконвічна провина,
Що ділить на межі, кордони й пунктири?..
Казали, що Бог вийшов за рамки
І що світу потрібен новий месія.
А Він вкотре споглядав світанки -
У Нього назавжди тепер ейфорія...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2016
[i]Ти знаєш чому і навіщо
І слово котрого ніхто не почув.
А їм тільки треба абищо,
А їм тільки треба, що ти вже забув.
Ти знаєш куди і для чого,
Попри запитання за що та чому.
І молиш якогось святого,
Та знов слухаєш сповідь тиші німу.
Ти знаєш про слово, що не сказали,
І воно в мить вже втратило зміст.
Слово якого так довго чекали,
Чекали немов звістку чи лист.
Ти чув, слово невідоме нікому,
Котре ніби ніхто й не сказав.
По нім поставили крапку чи кому,
По нім слово за словом збирав.
Ти чув те слово, що було спочатку
Та читав на скрижалях закон.
По краплині увібрав до остатку,
Все щоб здолати цей рубікон.
Те слово, що було спочатку
І те слово було – творіння кінець,
Ти відшукав стару розгадку,
Пройшов рубікон й слово взяв за взірець.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665905
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2016
[i]Пекло порожнє всі демони сюди злетілись.
У. Шекспір
Дізнайтеся про диявола,
Його нема, це нова фабула.
І в пеклі все ще є порожньо,
Там лежить сніг, мов біле борошно.
Без душі, обличчя, імені,
Дощем і вітром тіні збіднені,
Переживають сірі будні -
В пеклі на лихо морози й студні.
Це від йуди Євангеліє -
Вже читала мені Офелія.
І для всіх нас страждання вічні,
Принесуть знов сили потойбічні.
Та лиш саме це слово вічність -
Вже поєднує нашу циклічність.
І ти сходиш тихо з розуму,
Вкладаєш в душу його формулу.
Я прошу тебе, скажи мені
Бо прадавнє зло ходить по землі.
Лише в сні, неначе з дежавю -
Бог скаже, Я завжди тебе люблю. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664587
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2016
[i][b]Іду у попелі між мертвих,
Знову дивлюся впритул на живих.
Мені б лише спогади ці - стерти,
мені б, нас побачити - нових.
Бездомний у власному домі,
Безпритульній у своїй країні.
Так написано в нашім законі -
Завжди і повсякчас, і нині.
Ось нова обойма героїв,
Владі вже вкотре начхати на всіх.
Народе, Ти урок не засвоїв -
І тебе знов підняли на сміх.
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2016
[i]Кому ти молишся людина,
Кого благаєш за гріхи?
Яка твоя страшна провина,
Які твої нічні з страхи?
За, що ти молишся людина
Яких сповідуєш богів?
Життя - судома по судинах
Душа ж на осуд ворогів.
Кому ти молишся людина,
Кого ти просиш знов прийти?
Едем на присмак героїна,
Пекло - тенета самоти.
За, що ти молишся людина,
Чого шукаєш день і ніч?
Життя біжить немов стежина,
А ти все ходиш між узбіч. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663553
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2016
[i]І був день, але було темно
Та сміявся диявол із людей.
Ходив по землі лихий демон,
Ховаючись в юрбі поміж юдей.
Він на руках тримав дитину,
Дитину - котра мала ім'я гріх.
І в ту страшну й тяжку хвилину -
На хресті Він вже помирав за всіх.
І була ніч, і було темно
Аж поховались навіть зорі всі.
Та недаремно, недаремно -
Його за нас розіп'яли на хресті.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663125
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 30.04.2016
Джерело натхнення http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653813#com2716872
[i]Фарбую хмари з сірого в минуле –
В душі вже не болить, лем тільки щем.
Де пролетіла та – остання куля,
І сльоза, що котилася дощем?
Сьогодні небо плаче за тобою,
Його журба – немов осінній лист.
Самотня тиша постаттю німою,
Нагадує, що все втрачає зміст.
Фарбую хмари з сірого в минуле,
Кладу життя на вічні терези.
Нас роз'єднає ця – остання куля,
Лишивши біль і полум'я сльози.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
[i]Ніч лягає в заголовки часу –
Забутих і пережитих днів.
Наповнює самотню чашу –
Уривками із призабутих снів.
Сивий день, самотній заволока –
Тамує біль й знов морщить чоло.
Чатує тиша одинока –
Все, що було – минуло й знебуло.
Час розставить розділові знаки –
Де причинна доля між рядків.
Мені б лише її впізнати –
В житті поміж загублених іксів.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658402
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2016
[i]Сиве небо так низько -
Десь вже здіймається дим.
І смерть ходить, знов близько -
Заклик, до бою ходім.
Сиве небо нависло -
Блискавки, падає град.
І від болю навмисно -
Долі, тримався солдат.
Сиве небо і поле -
Словом молитва зліта.
Боже, доленько, доле -
Тихо шеочуть вуста.
Сиве небо і зорі -
Все життя, спогади, дні.
А у чистому полі -
Вже лежить, воїн у сні. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646889
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2016
[i]У переддень, за день зими,
Блукала містом осінь.
Вона закралася у сни
І знов за тебе просить.
Відгомонів вже листопад,
Таїться в місті смуток.
Наш старий, обгорілий сад,
Це вже її здобуток.
Обшарпали його вітри,
Й зірвали жовте плаття.
І вже понесли, десь листи,
На вогнище багаття.
У переддень, за день зими,
Ще тліла в саді осінь.
Вона закралася у сни,
А вітер їх відносив. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2015
[i]Сонне місто, мокрий асфальт,
Кудись їдуть самотні машини.
Знов сторінки, газетних шпальт,
Люди читають, свіжі новини.
Йду повз сонне місто, дощіть,
Вулиці, магазини, вітрини.
Чомусь мені, серце болить,
Я читаю, останні новини.
Місто, будинки й фасади,
Самотньо сіріє мокрий асфальт.
"На Сході знову, йдуть гради",
Пишуть на сторінках газетних шпальт. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623113
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2015
[i]Знай же, у всего есть эпилог,
Зима пройдёт и стужи.
Тебе, мой печальный монолог,
Где я уже - не нужен.
Одиночество, мой эпилог,
Сигналят, где-то пробки.
Душа - как стена и потолок,
Я боль, беру за скобки.
Знаешь, у всего есть эпилог,
Зима пройдёт со стужей.
Вспомнил наш прощальный диалог,
Был я тобой простужен.
Поверь, у всего есть эпилог,
Не нов как мир, сюжет романа.
Уже где-то, ждёт меня пролог,
Я осень, выпил из стакана... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622761
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2015
[i]- Не згадуй його! - прокричали всі дні.
- Не згадуй його. - Проблагали і ночі.
- Не згадуй... Не треба... Чому пресумні
Від слізок найкращії оченьки, очі?..
Не згадуй його. Не проси. Не чекай!
Не згадуй цілунки, що меду солодші.
І Боженько вкотре уже не благай,
Щоб ночі самотні хоч краплю коротші.
Не згадуй його, бо давно він не твій,
І твоїм ніколи вже певно не буде.
Чому весь цей світ уже ніби німий?!.
Повітря вдихни ти на повнії груди.
Не згадуй його, бо це тільки обман.
І з часом не буде душа вже кровити.
А ти, допиши свій найкращий роман,
Де смертні як Янголи вміють любити. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
[b][i]В Європі новітня чума,
Все лихо, походить з Росії.
Там вже чоловік-сатана,
Святіший пророка Месії.
Хвороба, коричнева смерть,
Долає терени Європи.
Ці жнива до залишку, вщерть,
А люди копають окопи.
В Європі бубонна чума,
Коричнева напасть в Європі.
Невже порятунку нема?
Так й загинем в крові потопі...
В Європі новітня чума,
Все лихо походить з Росії.
Чомусь чоловік-сатана,
Їм замість пророка Месії. [/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621588
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2015
[i]Всюди віє потойбіччям,
Ніч розпочинає біг.
Осінь знову протиріччям,
Падає до моїх ніг.
Дощ у вікно б'є не сміло,
По хвилині листопад.
Він судомою по тілу,
Пише вірші в невпопад.
Завиває гулко вітер,
Дощ та світло ліхтарів.
А на склі неначе бісер,
День вчорашній майорів. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2015
[i]Стайкой птиц осенних –
Сорвались стихи.
В это воскресенье,
Плата за грехи.
Белый лист бумаги –
Крылья чёрных птиц.
Мне бы их отваги,
Взглянуть в сотни лиц.
Пусть стайкой веселой –
У летят на юг.
На бумаге белой,
Прочитает друг.
Белый лист бумаги –
Небо полотно.
Развели дороги,
Нас с тобой давно.
Голос их печальный –
Эхом прозвучит.
Этот стих прощальный,
В сердце задрожит.
На бумаге белой –
Чёрные слова.
Дружба между нами,
До сих пор жива.
На листе бумаги –
В поперек и вдоль.
Делает зигзаги,
Между нами боль... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620166
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2015
[i]Я намалюю тебе - янгеликом,
Ти знову вип'єш, трохи вина.
Ти мала б стати певно, метеликом -
За вікном ходить осінь німа...
Я знов намалюю тебе - долею,
Ти, напевно Мавка лісова.
Доторкнуся до тебе, долонею
І повірю в всілякі дива.
Та я намалюю тебе - зіркою,
Що в вечірнім небі, мерехтить.
Ти, станеш мені, новою міркою,
Бо без тебе душа, так болить... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
[i]На грани тонкости,
Добавьте громкости.
Чем меньше звонкости –
Тем больше ломкости.
И за гранью боли,
Станет меньше соли.
Все твои пароли,
Состоят из - воли.
А на грани эха,
Не страшна помеха.
И чем больше смеха –
Тем сильней прореха.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619611
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.11.2015
[i]Тік-так, рахував старий годинник,
Він вів відлік, рокам мого життя.
Чомусь ми завжди, шукаєм винних
Та забуваємо, про каяття...
Тік-так, це лиш, тихі звуки в простір,
По секундах, стікає в вічність мить.
Вже час стелить нам, останню постіль,
І серце знову, спогадом болить.
Тік-так, а в житті панує осінь,
Листопад, наближає до зими.
А мені би завітати в гості,
В Квітень нашої, першої весни...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619423
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.11.2015
[i]Твоя самотність - тебе вбиває,
Розриває душу на шматки
І щоночі в серце заповзає,
Та перебирає всі думки.
Твоя самотність - пише вірші,
Блаженний не сповідує надій.
Люди не все бувають вірні,
Життя складається з уламків мрій.
Твоя самотність - приходить в гості,
У твій світ де вже давно зима.
І її слова, до болю прості,
Ти знову лишилася, сама...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015
[i]Осінній вальс кружляє листя,
Воно багряно-золотаве, мерехтить.
Бездонне синє небо - чисте,
Лиш іноді деінде, пташка пролететь.
Листя летить й паде додолу,
Кружляє у повітрі лиш, єдину мить.
Осінь, скидала з мене - втому,
За вікном, листя й вітер тихо гомонить.
І так кружляє дні за днями,
Зривається наступний, лист в календарі.
Осінь яскравими вогнями,
На землі запалила зорі-ліхтарі.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619142
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2015
[i]Що є сон? – то є твоя омана
Та тихе марення вночі.
Бурхливо розігралась уява,
Й ти тихо танеш при свічі…
Що є сон? – то є твоє видіння,
Тонке мереживо з казок.
Не шукай у ньому розуміння,
Бо божевілля, вже за крок…
Що є сон? – тобі дарунок ночі,
Ключі від Всесвіту – тобі,
Нехай насняться кохані очі,
І зникне все саме-собі…
Що є сон? – то є лише спочинок,
Спочинь і скинь тягар життя.
Незабаром новий поєдинок,
Тож час – поринь у забуття…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617676
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2015
[i]Через тисячі років й сотні віків
Та безмежну N-кількість ночей,
Нам можливо, знов бракуватиме слів
І поглядів наших очей...
Через тисячі років й сотні віків
Коли вже й не буде Землі,
Нам буде жаль - минулих, згаяних днів,
В котрих ми, лишились самі...
Через тисячі років й сотні віків,
Ми знов зустрінемо осінь,
Посеред холодних й байдужих снігів,
Та чи буде вже нам досить -
Свободи та болю, цих вільних вітрів?..[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015
[i]Твоє ім'я як дев'яте коло пекла,
Воно - як сьоме небо над землі.
І нехай довкола знов, липнева спека,
А цей світ розчиняється в імлі.
Твоє ім'я, то немов ключі від раю,
Що поки ще, належать не мені.
Та за обрієм, за краєм небокраю,
Ти знову, приходиш лише вві сні.
Твоє ім'я - як грім із ясного неба,
Що нараз мою душу спопелив.
Твоє ім'я це все - все, що мені треба,
Лише твоє ім'я, без зайвих слів... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
[i]Ця осінь – мені, навіює смуток,
В палітрі днів – сумний сірий дощ.
На когось чекає, новий здобуток,
Я ж без діла, тиняюсь між площ.
Ця осінь знов, нагадає про тебе –
Незнайому дівчину із снів.
А я знову втікатиму від себе,
До далеких й забутих тих днів.
Де зустрів тебе і ми покохали,
Здавалось щастя, буде – роки.
Але тоді ми ще навіть й не знали,
Що це щастя, в нас вкрадуть – круки.
Було все й нічого було не треба,
Тільки погляди, наших очей,
Від тебе, мені – лишилось півнеба,
І смуток, цих безсонних ночей.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015
[i]Наснись мені, янгол мій самотній,
Завітай до мене, знову в сни.
У цей день – недільний чи суботній,
На порозі нової весни…
Прийди, принеси з собою – світло,
Та відлуння тих, осінніх днів.
Коли між нас – ще кохання квітло,
Наче океан без, берегів…
Наснись, прийди наче гість – незваний,
І випий, мій смуток ти, до дна.
Повз всі роки – досі ти чеканний.
Хіба у тім є, моя вина?
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614431
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.10.2015
[i]Відгомоніла осінь смутком
І розчинилась в золоті журба.
Цей дощ, знов став її здобутком,
Та в листі відчувається мольба.
І відлітали в вирій птахи,
Вже їхній ключ, за обрієм десь зник.
Ця осінь, грала з нами в шахи,
І жовтий лист, взяла за вказівник.
Догорають її багаття,
І сивим ранком, стелиться туман.
Знову змінила осінь плаття,
Схоже у неї новий вже роман.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614356
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2015
[i] Молоде подружжя жило у невеличкій кімнаті, котру вони винаймали. Того дня хлопець захворів – мав температуру, страшенно боліла голова та горло. Прокинувся він раніше за свою дружину і пішов ладити собі та їй каву. Коли кава зварилася він налив її собі та дружині і сів на стілець біля ліжка та почав пити милуючись вродою сплячої дружини. Дружина певно відчувши аромат кави, що витав у кімнаті прокинулася і попросила дати їй кави. Чоловік дав їй філіжанку та поцілував її. В кімнаті було прохолодно, тож треба було розкладати вогонь у кальзі.* І він пішов на двір за дровами. Принісши їх хлопець почав розкладати вогнище, але дрова мокрі після дощу як на лихо не хотіли займатися.
Це був звичайний недільний ранок – вихідний день для обох. Жінка вже допивала каву і вставши з постелі почала збиратися до церкви. А хлопець все намагався розпалити кальгу. Раптом його погляд впав на невеличку дошку, але вона була досить велика, щоб поміститися у кальгу. Тож хлопець не довго думаючи вийшов на двір і взяв фейсу* аби поколоти її на тріски. Дружина почула стукіт і вийшла за ним на подвір’я, щоб подивитися, що там відбувається. Побачивши як чоловік коле дошку на тріски вона – погнівалася. В неділю не можна такого робити. Так було заведено у місті в котрому вони жили. Так привчали жінку з дитинства і не біда, що вони з різних міст. Але треба дотримуватися неписаних порядків міста в котрому живеш. Між подружжям виникла вада, що переросла у сварку. Жінка казала чоловіку, що так не можна робити, це ж неділя у церкві йде служба і взагалі у неділю не можна брати до рук будь-який інструмент. А чоловік доказував, що він нічого особливого й не робив і це дрібниці, не звертай уваги на них. Життя – складається з дрібниць, якби не було дрібниць, ми би з тобою не познайомилися, коли я помру – лише тоді я на них не буду звертати уваги – відповідала дівчина. Чоловік не хотів сварки, адже неділя це єдиний вихідний день котрий він міг провести із дружиною, але в запалі гніву він сказав слова котрі ліпше б не казав, котрі б не мав казати. Що він сказав? – Запитаєте ви мене, мої любі читачі. А він повів їй таке – тоді помирай. Це був тяжкий удар для дівчини. Сказані слова вже не повернеш, не зітреш, не відкоригуєш та не видалиш з пам’яті. Вони страшніше за будь-яку зброю вбивають і калічать не тіло людини, а душу. Що відчувала його дружина після цих слів? – Напевно порожнечу, її світ почав рушитися. Людину котру вона шалено до нестями кохала сказала їй таке. Сльози почали котитися по обличчю дівчини, а в серці вирував біль. Хлопець не зрозумів, що сказав, розуміння прийшло згодом. І він почав просити пробачення у жінки. Але не можна скалічити душу і вилікувати знову за мить. Він просив пробачення бо дуже любив дружину. Вона відповіла, що пробачила та вдягнувшись хотіла вже виходити з кімнати. Чоловік просив не йти сьогодні нікуди, а лишитися вдома з ним. Йому боліла душа від розуміння того, що він сказав. Це добре коли людина осмислює свої вчинки. Люди так часто завдають болю навіть не ворогам, а саме тим кого люблять.
Жінка не послухала чоловіка і все ж пішла до церкви. Виходячи з кімнати вона попросила не телефонувати його , оскільки хотіла заспокоїтися слухаючи музику і він погодився. Щоб вщухла біль котрої він їй завдав. Минуло більше ніж півтори години, служба вже мала б закінчитися і хлопець вирішив зателефонувати до дружини. Тож порушивши обіцянку він набрав номер її телефону, але слухавки вона не підняла. Біля дверей кімнати сиділа кішка і вмивалася є прикмета, що це до гостей. Але хлопець нікого не чекав окрім дружини. Та її не було і хлопець почав не покоїтися, переживаючи за неї. Вже минуло майже три години, а її все не було. Чоловік нервово ходив по кімнаті, різні погані думки лізли в голову. Він телефонував її, але вже навіть і зв’язку із нею не було, дружина була поза зоною досяжності. Хвилини котрих люди зазвичай не помічають – перетворилися на вічність для нього. Йому здавалося, що час завмер і стоїть на місці.
Раптом тишу сполохав телефонний дзвінок. Дзвонили з незнайомого для хлопця номеру. Він підняв слухавку. Чоловічий голос у слухавці запитав чи Анна Герман його дружина. Хлопець відповів, що так і з тривогою в свою чергу запитав – що сталося. Той самий чоловічий голос повідомив, що вона померла, потрапивши у аварію. Її збила машина, з цими слова телефон впав з рук хлопця. Біль проймав його душу. В пам’яті повстали слова – тоді помри…
* Кальга - піч
*Фейса - сокира
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614164
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015
[i]Це сон був чи здавалось тільки сном,
За вікном, золотава осінь, розквітала.
Й стікала непомітно за вікном,
Осіння тиша, що нам зустріч, обіцяла…
Це сон був чи здавалось тільки сном,
Чи просто, розігралася моя уява?
Здавалось – осінь, пахне полином,
Здавалася, знов посмішка твоя ласкава…
Це сон був чи здавалось тільки сном,
Що знову лем для нас, на скрипці вітер грає.
І наче янгол шелестів крилом,
Та чувся шепіт: –“Йди вона тебе, чекає…”
Це був сон... Це був лише дивний сон,
Хіба в моїм житті подібне, щось можливо?
Все ще палала осінь, за вікном,
Мені здалося я побачив справжнє диво...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
[i]Кому ви служите, продажні душі,
Заради уряду чи для людей?
Повстань народ і виповзайте з мушлі,
Тебе чекає, новий Прометей…
Повстань народ, повстань моя країна,
Мені болить, моя душа до сліз.
Що із тобою роблять Україно?
У твоїй долі бачу, новий зріз…
Повстань народ, бо їм усім начхати,
Майдан чекає, кличе й зве тебе…
Прийшла пора…Прийшла пора волати,
Та захищать Вкраїну над усе…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612687
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2015
[i]Пробач, пробач мені за все,
За дощ і цю осінню казку.
Нехай чомусь сумне есе,
Та осінь знову зніме маску.
Пробач, що смуток за вікном,
І листя знов зриває вітер.
Нехай, здається тільки сном,
В романі цім, забракло літер.
І серце зболене болить,
Між нас шляхи, міста-вокзали.
Що кохання живе лиш мить,
Здається ми тоді не знали...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015
[i]Їм ніколи не відчути, наших почуттів,
Ходить осінь й літо поміж цих віршів.
Їм ніколи не збагнути, думки між рядів,
Треба знов почути, спів дощів й вітрів…
Їм ніколи не здогнати, нас між буднів, днів,
Там де осінь плаче, між блакитних снів.
Їм не зрозуміти те, що є лише між нас,
Тож вони не судді нам, все розбере час…
Тільки вільний вітер, нагадає їм колись,
Й дощ осінній, все їм знову оповість.
І наш танок затанцює, жовтий падолист,
Сумна осінь, про кохання розповість…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
[i]Стрічав мене, вчорашній ранок,
На галявині, в моїм саду.
Поміж розпахнутих фіранок,
Я знов бачив осінь золоту.
Струнка немов ота калина,
Намисто вдягнула із дощів.
Ох осінь люба, осінь мила,
Ти завітай до моїх віршів.
Та на згадку, знов лист багряний,
Наче вперше, мені подаруй.
Не тобою, вже я коханий,
Прошу за минулим, не сумуй.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2015
[i]Ти, не став мені за гріх,
Минулу нашу ніч.
Ми сховались від усіх,
Між мерехтіння свіч...
Ти не став мені за гріх,
Кохання і мій жаль.
Зривав цілунки наче сніг,
Та смакував печаль...
Пробач мені за гріх,
Сіль та краплі кришталю.
В серці, я мить зберіг,
Бо лише тебе, люблю...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
[b]Життя іде, і ми підвладні часу...
Не гай у ньому жодної з хвилин.
Носи життя, як дорогу прикрасу,
Яка ніколи не зрівняється ні з чим.
Ірина Лахоцька
[/b]
[i]Життя іде і за вікном вже осінь,
Тихо так, ступила на поріг.
І з сивиною, мене знов відносить,
На початок всіх моїх доріг...
Життя іде, стікають дні і ночі,
Губляться хвилини і роки.
Згадались ті, давно забуті очі,
Але поміж нами, вже віки...
Життя іде, стікає час по волі,
І на обрії, нові літа.
Чомусь згадались, наші різні долі,
І та, наша осінь золота... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2015
[b]Зі святом всіх...[/b]
[i]Я так довго не говорив з Тобою,
Так довго до Тебе, не приходив.
Щоб знов омитись водою святою,
Щоб світло надії Ти розпалив.
Та знаю, мені Ти знову побачиш,
Ти Сина свого, за мене віддав.
І знову, Ти наді мною - заплачеш,
Та скажеш, я знаю ти - заблукав.
Так довго до тебе я не молився,
Надто довго часу я зволікав ,
Та знаєш, я вже істотно змінився,
Бо вже скинув з душі, весь я тягар...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2015
[i]Не варто говорити із тишею,
Зі згоди обох, негласної.
Ми осінь поміж літа залишимо,
Додавши ще смутку власного.
Вже з дерев плоди осені зірвано,
Минулого дня, вчорашнього.
Вітрами між нас ролі розділено,
І віддано до сучасного.
Ми будемо стояти над прірвою,
Допоки в небо не зірвемось.
Знову осінь здивує інтригою,
Ми з нею в поглядах зійдемось.
Бігтиме холод по венах в вечері,
Хвилини лякають напругою.
Ми з тобою напевно приречені,
Моєю новою подругою.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015
Плакало небо, плакала осінь, журилась дощем,
В танок тихо зривалося листя, тамуючи щем...
Котилися сльози і летіли краплини дощу,
Сьогодні квиток у місто із прози, я оплачу...
Сьогодні час смутку й зажури поміж крапель дощу,
Ти мені казала, поцілунком тебе причащу...
У вирій далекій до весни, відлітали птахи,
І так тихо між речень, лягали осінні думки...
Сьогодні знову до нитки, промокла моя душа,
І від смутку та болю скотилась, пекуча сльоза...
А осінь все гаптувала срібно-солоні дощі,
Що смутком виливались сьогодні у мої вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607077
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2015
[i]Клаптик неба, на згадку лиши,
Клаптик неба, на згадку про себе.
У листові, мені надішли,
І між хмар, я згадаю про тебе...
Клаптик неба і трохи дощу,
Що стікає дрібними сльозами.
Сьогодні осінь в серце впущу,
Що вже в місті, блукає стежками...
Клаптик неба і ще жовтий лист,
Який ти в своє волосся, вплітала.
Клаптик неба і той падолист,
Коли нас осінь? з тобою єднала... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
[i]А ти кохай без міри,
За її, посмішку привітну.
Згадай як ти повірив,
Серцем в цю дівчину тендітну.
Все життя, її люби,
Не дивись, що каже білий світ,
Лиш її, ніде не загуби,
Та скажи їй знов, привіт.
Шануй її, як мати,
Твоїх, ненароджених дітей.
Із пахощами м'яти,
Вона, мов освячений єлей...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
[i]Тебе, ли не знать печали?
Что с осенью пришла.
А за пеленой вуали,
С глаз, катиться слеза...
И тихо дожди, ложатся,
На кроны тополей.
Листья на ветру, кружатся,
Вдоль парковых алей.
Вновь так тихо осень, плачет,
Роняет слезы, в стих
Как много, для неё значит,
Печальный, этот миг...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604977
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.09.2015
[i]Ми не маємо права, на вічність,
У цьому наша єдина трагічність.
Наше минуле і сьогодення –
Чатує лише хвилина натхнення...
Наші згублені ідеї та мрії,
Зникнуть по зимі у заметілі.
Між крику, луна, хвилина мовчання –
Що не виправдала сподівання.
Ми створені із пилу та попелу,
Згаслих у часі, самотніх зірок…
Нам як і ним, знов колись, до фіналу –
Лишається одна, сцена і крок…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604930
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2015
[b][i]Я чекаю на тебе,
І в думках забуваю про себе…
Бо лиш ти, моє щастя,
Тобі сповідь і моє причастя...
Тебе, одну кохаю,
Та в твоїх поцілунках, згораю…
І я сходжу, з розуму,
Від одного лиш, твого позову...
Бо ти моя істина,
Сімома вітрами розхристана.
Усі ці змістовності,
Зникають у не послідовності...
Вже не мають значення,
Усі ці твої, передбачення...
Бо наші побачення,
Нам чомусь не буде, пробачено...[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
[i]Вона – шукала, осінь,
Між тиші та краплин дощу…
Їй слів було не досить –
Я серце, птахом відпущу…
Вона писала прозу,
Таку солодку та гірку…
І час в стані неврозу –
Стікав, у спогадів ріку…
І так життя минало,
Між літом, осінь пролягла…
Ти так її чекала –
Що знов на вірність, присягла…
Та вже летіла в прірву,
Цілуючи її вуста…
Вона для тебе зірве –
Знов лиш, пожовклого листа…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
[i]Як добре в старім, ріднім місті,
Там вже – нема мене…
Лиш осінь в золотавім листі,
Знов зваблює тебе…
Як гарно, ці дощу краплини,
На склі, лишають слід…
І сповідь кожної години,
До нових сотень літ…
Як дивно вітер лист багряний,
До танку заклика…
А промінь сонця золотавий,
Відбивається від скла…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602782
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2015
Ти знову засумуєш,
Та в сиві свої дощі -
Ти осінь, заримуєш,
Що тихо ляже в вірші.
Ввійде холодний смуток,
У теплі, ще літні дні.
І новий твій здобуток,
Лише мариво вві сні...
І падатиме знов дощ,
Мов сльозами дрібними.
Між всіх незнайомих площ,
На жаль, стали не тими...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2015
[i]Лиш вірші - не житимуть, без прози,
Життя не буває, без проблем...
Це як затяжні дощі та грози,
Це неначе, помилка систем...
Любов не буде, без розлуки,
Вірність - поруч зі зрадою, завжди.
Хтось обрікає нас на муки,
Хтось вже пішов, а хтось кричить зажди!..
Мов день й ніч - частини невід'ємні,
Притягання різних, полюсів.
Людей вабить, завжди потаємне,
Відповідь - згубилась, між іксів...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600551
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015
[i]Ти, не стала – мені весною,
Тихим вітром, на ясній зорі.
Тепер нам, бракує з тобою,
Місця… На цій маленькій землі…
Ти не втримала, в долонях мрій,
Що – розлетілися птахами.
До неба, здійняв їх буревій,
І все розвіяв, між роками…
Не бачила, що мені болить,
Ти – мене майже і не знала.
В душі сірою стала, блакить,
Ніч, серце кригою скувала…
Ти не стала і світлом зорі,
Що веде крізь темряву ночі.
В цій наповненій смутком порі,
Зболений дощ, плакати хоче…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599967
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2015
[i]Згадай вночі, моє нове ім’я,
Що тобі, знов шепоче вітер.
Ми з тобою були, від а й до я,
А тепер, нам – бракує літер…
Згадай світанок, наших ніжних мрій
Та осінь, що в садах блукала.
В той ранок, сонце сходило надій,
А ти, лише мене – кохала…
Ти згадай, той спекотний літній день
Та раптову грозу і зливу,
Як нас обіймав медовий серпень,
Під пісню солов’я тужливу…
Згадай вночі, моє нове ім’я
Та щастя, що було між нами.
Ми з тобою були від а й до я,
На жаль, замело все… Снігами…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2015
[b][i]Ти ще можеш піти,
Та можеш лишитись.
Щоб щось, десь віднайти -
Все має змінитись...
Знов щастя, шукати,
У світі й надалі.
І долю благати -
Новітні скрижалі...
Та свою країну,
Не зможеш забути.
Люби Україну -
Зі смаком цикути...[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599646
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2015
[i]А літо йде і губляться хвилини,
Між спекотно-теплих, світлих днів...
Стікає час і серпень щогодини,
Згасає між зоряних вогнів...
А літо йде... Та вже, пожовкле листя,
Вітер зрива й кидає до ніг...
Стікає час, до смутку падолиста,
Вже не за горами перший сніг...
А літо йде... Прощається із нами,
Цим останнім спалахом надій.
Лиш спомином та кольором засмаги,
Ти нас, в смутку осені зігрій...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599520
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2015
[i]Аксіому кохання, теорему любові -
Я тобі доводитиму щодня,
Бо всі закони, мені вже знайомі доволі,
А стежки знов, все ведуть навмання...
Час у житті, розтавить розділові всі знаки,
Між несказанних слів - коми й крапки.
Тобі подарую степів червонії маки,
І напишу, найніжніші рядки...
Я тобі намалюю всесвіт - фарбами щастя,
Що не змиють сльози ані дощі,
Наче таїнство першого святого причастя -
Стануть для тебе, всі мої вірші... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
[i]Ця ніч єдналася, спліталася тілами,
Без прикрас і зняті маски під кінець.
Ця ніч десь між зір, розсипалася словами,
Ця ніч лиш кохання брала за взірець .
І зливалися вуста в ніжних поцілунках,
Ніч тобі шептала, лише слово вір.
Ми спліталися в дивовижних візерунках,
Світлом й полум'ям згорали серед зір.
Долоні дотик, шепіт та солодкий стогін,
Наші два серця, вже бились мов одне.
Життя, лишало нам на згадку, тільки спомин,
Вже згасала ніч. Та щастя наземне...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596242
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.07.2015
[b][i]Ніжно падали дощу, перші краплини,
В вічність самотньо стікали хвилини.
Лише для нас, тихо музика лунала,
Ти мене, наче вперше цілувала.
І щастя обіймало нас, за плечі,
Тихий вітер – тендітну мрію колихав.
Повз всі на світі, неважливі речі –
Ніколи не забуду, як тебе кохав…
Ти теж не зможеш, ту любов забути,
Той блиск, те щастя, що світилося в очах.
Той ніжний смак солодкої отрути,
Ту пристрасть, що палала в ночі при свічках…
Ті п’янкі миті, наших поцілунків,
Той вогонь, котрий обпікав наші серця.
Це кохання немов зійшло з малюнків,
Це щастя, подарунок долі, від – Творця…[/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595970
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2015
[i]Просто душа, страждала від горя,
В неї в житті через край, було болю.
Просто душа, хотіла на волю,
Страждала душа, не спізнавши долю...
Просто душа, молилась до тебе,
Вона лиш, хотіла почути слова.
Душа... Просто втікала від себе,
Їй дуже боліло... Бо була жива...
І блукала все. У пошуках щастя,
Посеред людей і серед вітрів.
Чекала його. Неначе причастя,
Просто здавалось, що світ зшаленів...
Їй дуже боліло, так що ревати
Від лиха та страждань, вже не могла.
Ще скільки їй треба було чекати,
Щоб забути... Про цю війну, змогла?..
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594806
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.07.2015
[i]Війна скінчилась,
Більше її не буде.
Знов помилились –
І ти, і Бог, і люди…
Війна давно скінчилась,
Почалась нова.
Нічого не змінилось –
Змінилась війна…
Нові обличчя,
Стирає-вбирає смерть.
Нове сторіччя –
Але йде все шкереберть…
Вже війна скінчилася,
Писали газети.
Та лиш не судилися –
Нам, нові сюжети…
Війна скінчилася
Та чомусь знов,
Все повторилося –
Й пролилась кров…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593012
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2015
[i][b]В будь-якій країні, в жодній книзі авторів класиків, сучасників чи то прозі, чи то поезії ви не знайдете жодного нецензурного слова, там лише краса. Чи б ви хотіли, щоб ваші діти вивчали у школах такі вірші, такою мовою розмовляли з вами? Чи хотіли б ви розмовляти з коханими таким чином? Напевно що ні. Українська мова одна з наймилозвучніших у світі, чи варто її паклюжити та втоптувати в бруд? Чи хотіли б ви щоб про нашу країну казали, що ми лаємося навіть у літературі, що ми нездатні до мистецтва? Певно ні...
На мою думку це просто піар... Лише шкода що така література приходиться до душі багатьом людям. Згадайте хоч на мить Шевченка, Костенко, Л.Українку, Гоголя, Франка, Сковороду, та багатьох інших, Згадайте їхню-нашу мову...[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592715
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015
[b][i]Цьому дому потрібна – сім’я,
Цьому місту – герої...
Світу потрібне – нове ім’я,
Що вже пало в двобої…
Цьому роману – треба фінал,
Героям – нові долі…
Щоразу – новий оригінал,
Щоразу, більше солі…
Нашій країні потрібен – мир,
Маєм право – на спокій…
Та завжди, щоразу – новий вир,
Наче в воді, глибокій…[/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589685
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.06.2015
[i]Всі спогади, змила ріка,
Та музика була, зі мною.
І лише, тільки самота,
Все ще трима, мене – рукою...
Вона дружить, лише, з дощем,
Та звісно, Осінь, дуже любить.
Знов на душі, жевріє щем,
Він теж Її, колись – розлюбить...
І наші долі, береги,
Час певно, розведе дощами.
Та тільки річко, збережи
Ніжність навіяну – віршами...
Всі інші ролі, зітре час,
Осінь дощами, змиє сліди.
Ти ж з тополями, згадай нас,
Та зіркою, надії – зійди…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589682
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.06.2015
[i]О муза будь зі мною –
Я стану піснею лункою,
Буду тобі, весною,
Тонкою кригою ламкою…
Короткою ніччю п’янкою,
Ще таїною, дивиною…
Буду тобі, слугою,
Застану білою казкою –
Та стану поразкою…
Я буду, новою межею –
Між небом, світлом і землею…
Знову буду, тобі, цілунком,
Ти ж будеш мені – подарунком…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2015
[i]Я був закоханий в ті дні,
Я був закоханий в ті ночі.
Ми були юні, молоді,
І посмішка, кидалась в очі…
В ті дні, для нас, падав сивий дощ,
Небо, було в хмари, вбране.
Ми, пили щастя, із пригорщ,
І небо було, нам, кохане…
Та, барвиста панянка, Осінь,
В гості заходила, до нас.
Щем, ховався в її волосі,
Їй теж, свій слід, залишив час…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589439
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.06.2015
[i]Ці землі – могили, забутих країн,
Що впали додолу й не встали з руїн…
Котрих – ніколи, не знайдеш на мапі,
Та все ж, вони трохи знайомі, тобі…
Ці країни, давно – стерлися в часі,
Лишивши по собі, лиш тільки сліди…
Вони забуті в профіль, май в увазі
Нам, слугуватимуть досвідом, завжди…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589012
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2015
[i]Такі різні, божевільні люди,
Та фотографії повсюди…
Знайоме обличчя, очі, губи –
Кохання - це синонім застуди…
Стомлені, від безсонної ночі,
Твої, все ще блакитні очі –
Запитують ліки в лікаря знов,
Від хвороби, що зветься любов…
Як хочеш втікай, під холодний дощ,
Ховайся, між спорожнілих площ…
Наче шкідлива, пагубна звичка,
Обережно – вірус – табличка…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2015
[i]Зірви, яблуко пізнання,
Пізнай всі таїни й дива.
Усі шляхи і блукання,
Воно для тебе, відкрива...
Скуштуй... Пізнай... Ти це вчення,
І воно змінить, сенс життя.
Твоє нове сьогодення,
Моє, для тебе, відкриття...
Воно, не накоїть лиха,
То все, лише пусті слова.
Скуштуй, тобі, буде втіха,
Пізнай... Людино, ти права...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588654
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.06.2015
[i]Спраглий дощ, цілує знову,
Неквапливо, навіває щем.
Вітер почина розмову,
Тоне все, огорнуте дощем...
Люди, квапляться до втечі,
Гублячи несказанні слова.
Тиша - перша із предтечі,
Знов, мені нагадує, жива...
Та карбує пам'ять знову,
Забуту посмішку та очі.
Мною, несказанне слово,
Пам'ятаєш?.. Тієї ночі...
Ти зривав, мої цілунки,
Що обпікали тіло та вуста.
І ніч, вийшла за лаштунки
А я, мала сказати... Все, доста...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
[i]Приди, приди ко мне с тоскою –
В бессонный, поздний ночи час.
Приди и прикоснись рукою,
Как раньше, ты приди, сейчас…
И окинь печальным взглядом,
Ты, мои усталые глаза.
Счастье, было с нами, рядом –
Слишком рано, началась гроза…
Ты, вновь приди, ко мне мечтою –
Обними ароматом трав.
Пусть все осталось, за чертою,
Наших, полузабытых глав…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586923
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2015
[i]В той день, вони прощалися, назавжди,
Останній поцілунок, обпікав...
А дощ, солоні сльози нанизавши,
Їх відпускати, чомусь, зволікав...
І навіть час, не квапився летіти,
Бо розтавались, двоє, назавжди...
Та та мить, в серці завжди, буде жити,
Як між цілунками, казав не йди...
І догорав, між зір, останній вечір,
Час, смутком наповняв, осінній щем...
Два серця, розчинялись в порожнечі,
До миті, поцілунку під дощем...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2015
[i]Не мною надумана рима,
Для тебе написаний вірш.
І осінь вже за дверима –
І ти… У смуток вбрана стоїш…
І дивишся в небо очима,
У синю, безмежну блакить.
Та осінь вже за дверима –
І серце, тихо смутком… Болить…
Ти прагла, безмежно кохання
І вірила свято, в любов.
Всі відповіді, запитання –
Перед тобою, знов і знов…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585365
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.06.2015
[i]Нетерпеливо чекали дощу,
Чекали жадібно, грози та вітру.
Бог, казав – Я Вас, трішки, пригощу,
І змішував все небо у палітру…
І малював рясний, осінній дощ,
Яскраво, кольорами із пастелі.
А ми, гуляли, між безлюдних площ,
І розчинявся світ у акварелі…
І з вітром, із дощем, ішли в танок,
Під рокіт грому і світло блискавиць.
І до остатку, пили той трунок
І змучені, падали ми, горілиць…
Щасливі по калюжам босоніж
Під дощем, танцювали аж до рання.
В обіймах дощу й вітру, все ніжніш,
Цілунком зігрівало нас, кохання…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2015
[i]Чорні крила ночі,
Ворон, щось мені, скрегоче.
Знов, одне пророче
І сміється і регоче –
Вдивись в мої очі,
Знов, мені, повісти хоче.
Те, що лиш у ночі,
Вітер, за вікном тріпоче.
Ворон чорний ночі,
Все одне, мені шепоче –
Що навроче, що навроче,
Ворон, поторочі[b]*[/b]…
І не дасть вже спочин,
Чорний ворон, демон ночі –
Наче карою, за злочин
Душу мені точить…[/i]
[b]*Поторочі – привид.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584728
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.06.2015
[i]Сивий вечір, брав за плечі
Старе місто обіймав…
Наче перший із предтечі,
Нас з тобою роз’єднав…
І вдивлявся в очі ночі,
Ліхтарями вулиць, снів…
Наші зустрічі пророчі,
Й розтавання між вогнів…
Незнайома, перехожа,
Вечір догорав в імлі…
Ти була, на осінь, схожа,
Стала спогадом мені…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
[i]Зривав вітер, поцілунки,
Дарував всю ніжність дощ…
Весна вийшла за лаштунки,
Десь ховаючись, між площ…
Знов, вона кохала, осінь,
Розчиняла щем в віршах…
З тонким, ароматом сосен,
Цілувала осінь в снах…
І всі вірші, немов листи,
Все надсилала в небо…
Прохала лиш, відповісти,
А більшого й не треба…
І осінь їй відповіла,
Сивими дощу очима…
Що лиш вона, вже відцвіла,
В її серці, тільки зима…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
[i]Котилися хвилини у вірші, у рими,
Котилися в весни, котилися в зими.
До неба злітали спогадами старими
Котилися, в думки наче пілігрими...
Котилися, блукали у часі, стежками,
І знову лягали на папір рядками.
Котилися хвилини, лилися дощами,
Гортали життя, мріями, сторінками…
Котилися, завдавали і щастя й болю,
Котились хвилини у осінь, у літо.
Котилися, кляли і знов благали долю,
Склеїти заново, все те, що розбито…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580633
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.05.2015
[i]Згадай мене, у час, у день лихий,
Згадай мене в темній, пізній ночі…
Згадай, бо поміж часу – все ще твій,
І мої – твої, бездонні очі…
Згадай мене, в вечірніх молитвах,
Коли до стелі прикуті очі…
І я знову, прийду до тебе, в снах,
Я прийду, в мрії твої, дівочі…
Прошу, згадай мене, хоча б, колись,
Ти згадай, лише на мить, єдину…
І нехай наші стежки, розійшлись,
Та пригадай, пісню лебедину…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580594
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.05.2015
[i]Все змивав, осінній дощ слова,
А ніч, літери ковтала…
Вітер, шепотів – Вона права,
Ніжно тиша, цілувала…
Час розставляв, коми та крапки,
Роман добігав, фіналу…
Сходились – розходились стежки,
Ми ж все – прагли ідеалу…
Лиш осінній дощ, слова змивав,
Та не міг ніяк заснути…
Знаєш, він – завжди, тебе кохав,
І не міг слова, забути…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2015
[i]Хоронили Україну
Самотньо янгол сумував…
Та скільки за Батьківщіну,
Люду своїх голів поклав?..
Розтинали кігті люті,
На шмаття нашу Вкраїну…
Люди ланцюгами скуті,
Ішли пішо на чужину…
І брат йшов вбивати брата,
У нашій рідній Вкраїні…
Це колись земля багата –
Тепер міста у руїні…
Буде щастя на Вкраїні
Ми з нею, стерпим все горе…
Її очі все ще сині,
Як річка, як вода, як море…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579975
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 09.05.2015
[i]Без заохочень –
Скоївши злочин,
Разом із самотнім дощем…
Прийти додому –
Та зняти втому
І залишений, в серці щем…
І все віддавши –
Та покохавши
Знов відповісти навзаєм…
Треба пізнати –
Щоб покохати,
Пережити ніч, під дощем…
Тебе спитати –
Серце віддати,
Покохати новим, віршем…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579698
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2015
[i]Аптека, привіт, доброго дня,
Будь, що може, перетворитись на готівку...
Втрачаю, душу, подих, щодня,
І знову, латаю крила, і в серці дірку...
Аптека, привіт, що для мене?
Любовне зілля, пігулка від реальності?..
Чи щастя, яке – безіменне?
Де ми, всі належим, новій віртуальності...
Соцмереж, контактів, невідомих сторінок...
Інтернет – він, єднає всюди…
І знов, блукаючи коридорами, думок –
Хочу вдихнути кисню, в груди…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579539
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2015
[i]Знов смутком, наповнені очі,
В тривозі й надії прожитий день…
І так палко, ти прагнеш в ночі,
Пригадати щастя і вересень…
І хочеш побачити небо –
Завжди безмежну, бездонну блакить…
Лиш треба, змінити що-небудь,
Треба змінити, хоча би, на мить…
І хочеш забути про смуток,
Втекти із полону, своїх думок…
І з зірваних квітів, з пелюсток,
З загублених мрій сплітаєш вінок…
І знов, довго дивишся, в очі,
Незнайомих й пересічних людей…
І шукаєш щастя уроче,
В загубленім світі марив й тіней…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
[i]Десь гинуть світи
Та вмирають герої…
І себе знайти –
Часом тяжко, у долі…
Вирішуєш йти,
Ти, по лезу по краю…
Щоб щось віднайти –
В невідомім блукаю…
І дивишся в світ,
Де все хочеш, пізнати…
Та на схилі літ –
Ти знов, схочеш… Спитати…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2015
[i]Ненаписаний вірш, пам’ятаєш?..
Там осінь блукала садами…
Там ти, мене, питала – кохаєш?..
Схоже щастя, було між нами…
Ненаписаний вірш, нагадаєш?..
Несказанні слова, забуті…
І кожну мить, ти знов – пригадаєш…
І очі сині… Незабутні…
Той вірш, розхитаний вітрами…
Він, спогадів, залишив сліди…
Всі слова розмилися дощами…
Лишаючи лиш, одне… Знайди…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576740
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2015