Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Зрозумів багато я речей.
Всі люди скнари і лише.
Весь світ належить лиш мені.
Не так погано жити в самоті.
Немає білих смуг і чорних,
Все те, що твориш - це є ти.
Усе чого ти так бажаєш
Прийде в якийсь момент тоді,
Коли ти цього не чекаєш.
Буває світло в темноті,
Коли когось кохаєш ти.
Зрозумів багато я речей.
На роздуми я тратив час,
Який прожив не так як всі.
Авжеж, провести можна краще
В минуле заглядати не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Не знаю чого хочу, не знаю, що для мене моє я
Чи подивитися у очі, чи втратити своє ім’я?
Не знаю чи можливо втратить те, чого давно нема,
Чи може мене вабить таке не чисте відчуття?
Не можу я давно збагнути чому в однім вірші
Не може поміститись усе, що було в житті.
Все те чого не було, чи бути навіть не могло
Все те, що так могутньо увірвалося в моє чоло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
Потягує вже холодом осіннім,
Бетховен чується не так.
Чи то з холодним моросінням
Вже відправляється літак?
Здійметься він у сині хмари
І там неначе білий птах
Промчить над опустілими полями
І зніме з мене він мій страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
Утопія народу нашого
Проблема цього дня.
Сидять всі склавши руки,
Чекаючи свого кінця.
Потрібно встать з колін
Й у бій моральний йти.
Та ні, їм краще повзать,
Встеливш життя під кимсь.
Не всі такі, але їх мало...
Вони не ті, що все життя,
Сидять нерозуміючи в багні,
Що треба це для них,
Для дітей і внуків-правнуків,
Для всіх нас - усіх живих.
Живих лише фізично,
Чи може ще й в душі?
Напевне, не писав би вірша
Якби сказать так міг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415100
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2013
Які ж буває сильні ті слова…
Від них бува здіймається душа,
Мурашки аж по тілу йдуть,
Думки до безвісті пливуть.
У когось серце рветься через них,
У когось все життя пливе лиш мить.
Для мене це найбільший біль,
Що може вбити навіть тінь.
Для когось це лише слова,
Для мене зброя головна.
Потрібно з ними щось робить…
Душевний діалог призупинить?
Навіщо? Помру напевне я,
Мене поховає підла самота,
Що наступає лиш в той час,
Коли нема нікого біля нас.
Потрібно з кимось завжди говорить,
Щоб слова не вбили кожну мить,
Що для нас життя дає.
Та смерть лише чекає щоб убить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414534
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2013
Про що задуматись ночами?
Про життя, про всіх цих скнар?
Це тяжко не побачити очами
Хто виділяється від чорних хмар.
Боротись з ними безкорисно
Змиритись вирішив я з цим.
І жити, жити всім навмисно,
Як до мене ще ніхто не жив
Про що ж задуматись ночами?
Це добре, що поезія жива.
Заснуть не міг би я до рання
Якби не вбилась в голову вона.
Все рівно довго я заснуть не можу
Занадто філософська вже вона
Забуть минуле і вгадать майбутнє -
Щоночі намагаюсь безкорисно я.
Про що задуматись ночами?
Про кохання, що блука у снах?
Та є у мене запитання –
Чи справді для мене лиш вона?
Щодня закохуюсь я знову
Безмежно ж є гарнесеньких дівчат,
Боюсь потрапить випадково
На злу ненависть у її очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Десь в раю побачиш небо,
Там, тобі, нічого вже не треба.
Сонце світить там без тями.
Вітер віє поміж хмари.
А вночі, коли сонце вже у далечі,
Зорі сяють так яскраво,
Що забуваєш про всі справи
І життя стає цікавим.
На щастя, чи на жаль,
Був то лиш шалений сон.
Котрий у обрій відійшов.
Втік від мене він, пішов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
За течією плисти я не вмію
Та й проти особливо не волію.
Пливу туди, куди потрібно.
Для когось це, здається, диво?
Крик душі сказали б люди?
Для них – це просто сірі будні
Душевний крик хіба для них!
З яким миритись досі не привик.
Загальноприйнятим вже є для всіх
Повторювати тяжкий той гріх.
Нас Бог створив всіх унікальних,
Аби кожен робив щось бездоганне.
Не люблю я людські ті ідеали
Не по душі давно вони мені
Для чого ж жити по стандарту
Коли живуть по ньому всі?
Щодня на долю свою нарікають
Та молять бога все про щось нове.
Хіба вам люди щось мішає,
Добитися в житті всього самим?
Справді краще когось повинити,
Самому як не будь весь час прожити,
А на старість правду зрозуміти?
Піду напевне зроблю щось хороше,
Поки ще молодий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411701
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2013
Життя іде ніби за сталевою стіною,
А ти в полоні пустої темноти.
Твоє життя було світлою межою -
Що ледь вибралось з пітьми.
Як далі жити, порадьте хтось мені!
Що ж мені робити в обіймах пустоти?
Куди піти, як стіни не пускають?
Розбити той граніт у хмарах?
Ніч забрала гіркі чари,
Що стояли довгий час.
Та удаль вона відправить
Гіркі сльози, що лилися не раз.
Невже життя без мрії не можливе?
Чи хтось забрать її сміливий?
Кому у світі можна пожалітись?
Ніхто не хоче правдою умитись!
Для всесвіту - ми крапля в морі,
Або травиночка ламка у полі.
За кожним смерть прийде у мить
Яку Всевишній Бог нам приділить.
Буває, пустота відходить вдаль,
Ламаються і стіни як кришталь.
Граніт із неба падає у море
Та сльози щастя вивертають гори.
Лиш мрія у житті нам вкаже путь
І той хто встане на моїй дорозі –
Його вітри на північ віднесуть.
Кидать ним будуть в скали не земні.
Чи краще було б пожалітися собі?
Обіди нам давно відкинути чужі?
Зробити світ на мить світліш?
Та ні, всім краще жити в самоті.
Та не довго самота тих душ
Зриватиме такий великий куш.
Запізно вони вже зрозуміють
Що смерть лиш правду любить сіять.
Залишиться для мене лиш одне –
Про рідних й друзів не забуть згадать.
Не покину їх я тут на самоті,
Заберу з собою у рай свій на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2013
Іскрометна мово Українська,
Черпаю я тобою цілий світ.
Ти, наче, навесні підсніжник
Пробуджуєш в душі граніт.
Розтоплюєш ти айсберг в серці
І розум знов летить увись.
До тебе тягне так безмежно –
Щомиті я з тобою хочу жить.
Життя прямує так невпинно –
Без тебе німо було б в голові
Буття здавалося б без смислу
І розум вже нікуди не летить.
Моя ти мово, золото Вкраїнське
Пишаються тобою многії роки
Поети досі прославляють вроду
І квітами встеляють кожну мить.
Моя ти мово, сонце ти яскраве,
Розтопиш лід у людях злих.
Ти зробиш світ яскравим,
Якщо тобою вік свій буду жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Нехай чарують мене квіти,
Уві сні ти дала мені їх.
Сказавши: «Скоро прийде квітень,
Просадиш в серці своїм їх».
Я серця вже давно не маю,
Віддав тобі його.
Чи все життя страждаю?
Чи знайду десь його?
Напевне, в темнім лісі заблукаю,
Та стане легше без нього,
У моїм серці вже не буде краю -
Для тебе мила, для всього,
Що було зв’язане з тобою
Усе забуто вже давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409172
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 15.03.2013
Пісочний годинник вже давно стоїть
І легенький дощ за вікном моросить.
Ти дивишся на мене в тебе очі горять,
Як же я тебе захотів поцілувать.
Приспів
Сьогодні, проснувся я зранку,
Відчув, що так жарко, що жарко мені.
Відчинив я вікно подивився угору,
Зрозумів зразу, що сонце з’явиться не скоро.
Настрій упав здавалось назавжди,
Побачив тебе в цю мить я подзвонив.
Пр.
Тебе знав уже дуже давно
І, навіть, з тобою ходив у кіно.
Та довго ми не могли спілкуватись
І змушені були ненадовго роз’єднатись
Пр.
Жарко було від снів моїх про тебе,
Серце подумало, що вилетить до неба.
Ти трубку не брала, я ще раз подзвонив
І здалося мені, що шанси загубив!
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013
Сніжинки у небі, сніжинки у небі…
Як твої очі ясні, веселі дивуються з мене.
Десь далеко, не в наших світах,
Живе не горює барвистий птах.
Там за морями, засніженими горами
Кожного дня відбувається дивина.
Зима там як літо, весна запашна.
Невпинно, та сильно б’ються серця.
Там вітер що сили тіка від вовків.
На білих просторах, ранкових вогнів.
Рясніють червоні яблука всяких богів,
Не ті що в раю були, - ці я би з'їв!
Бувають там також погані дні:
Трави золоті, збирай ти тону чи дві…
Сенсу не багато буде для тебе.
У тій барвистій місцині боротись не треба.
По нині , одним допомогою заплатиш легко,
А іншим від слова твого буде тепло.
Не має такого як тут, на землі.
На жаль таке побачиш лиш уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013
У біді не з’явиться нічогісінько тобі,
Не побачиш дивне світло у пітьмі
І ніхто не скаже: «Let it be!»
«Хай буде, хай буде», - не прозвучить в цей день.
Так, живуть з розбитим серцем люди,
Змирились і живуть в собі,
Та для них це - «Let it be».
Для тих хто в це не вірить,
Є шанс зустріти ще кохання у житті.
Так, я вірю в це – хай буде.
Буває, світло бачиш у вікні,
Та напевне лиш здається це тобі,
А дехто скаже – хай буде.
Хай буде, хай буде –
Щастя ще до всіх прийде,
Завітає світло у твоє вікно,
І не буде з розпачем миритися ніхто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Не буває щастя без туги,
Не буває думок без нудьги.
Бо туга за щастям інколи буває,
Бо нудьга завжди сама блукає.
Не буває чорних смуг життя,
Не буває білих - все брехня!
Наша доля - це не зебра
Наша доля як Говерла.
Хоч і не найвища на землі вона.
Все, що трапиться в житті,
Справді, творим ми самі.
І частенько друзів й рідних забуваєм,
Бо у гордості ми високо блукаєм.
Опуститись треба нам на землю
Чи хоча б на ту Говерлу.
Щоб не жить на небесах,
Та літати як той птах.
Тут, на грішній цій землі
Яку творим ми самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Інший день, інша ніч.
Час іде, світ стоїть.
Проблеми всіх нас поглинають
Та музика тихіше грає.
З літами час шепоче значно більше.
Бажає заспівать останню пісню,
Слова якої нам добре вже відомі.
Тяжко пригадать в життєвій втомі.
І знову дерева зеленим листям обцвітають
І знову люди вкотре урожай збирають.
Здається, листя золотисте падать почало
І тут, все білим снігом замело.
Хіба життя ще не пройшло?
Напевне ні, не ту зиму понесло
В білесеньке, від льоду те ярмо.
Яке на мене тугу нанесло.
Інший день, інша ніч.
Час іде, світ стоїть.
Прийде вже швидко та весна,
Що смуток мій відправить в забуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Не знає вітер, що було поміж нами,
Не знає небо, кого поцілувало.
Не знає сонце, як подих відчувати
І я не знаю чи варто ще кохати.
Не було снігу ще в пустелі,
Не було голосу печалі.
Не було погляду ясного
Та було трішечки любові.
Буду жити я без вітру волі,
Буду жити я без неба й долі.
Буду жити я без каплі в морі,
Та будеш ти все життя зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2013
Для тебе це було звикання,
Для мене – сенс всього життя.
У моєму серці нитку обірвала
І відпустила в забуття.
Про мене ти забула зовсім,
Вся наша пам’ять увійшла у даль
Нам більше нічого втрачати
У річку входять тільки раз, на жаль.
І твоє кохання буде вже останнє,
Коли цю нитку знайде хтось у котрий раз.
Тоді мої слава згадаєш ,
І скажеш: «Усе було у нас»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012
А ми з тобою на весні,
По хмарах йшли, та уві сні.
Цей сон приснився не у чарах
Та не у пеклі-на землі.
В імлі шукав тебе, у барвах,
Що веселка твоя, дала мені.
Весь час шукали ми надію,
На радість свою, свою мрію.
Той сон закінчився у раз,
Забравши в мене весь той час
Який пролетів попри нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012
Квіти зла шукав у раю,
Тоді веселка, віддала душу свою.
Без надії сподіваюсь,
Що я знайду їх уві сні,
В тому, що ти дала мені.
Моя мила та кохана,
Та надія сповідана.
Серце кров’ю все залилось
Та під землю опустилось,
Дальше від очей, тих радісних твоїх.
Я дивитися на них не можу
І про це я в бога прошу,
Що життя нам всім подарував.
Та не всім він долю дав
Ми самі цього хотіли,
Щоб сонце тільки тіло гріло
А душу лід нам омивав.
Та я цього і сам не знав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Коли дивлюся в далечінь,
Я бачу сонця схід морський.
Такий п’янкий, такий сумний…
І ніч несе мені ті сни на крилах-
Про дно морське, те голубе,
Що на обривах раю сонце рве.
Земля вже та нарешті ожила,
Вона із обрію свячену воду пила
Та сльози лила в далечінь,
Тих душ загублених людських.
Серця усім вона спалила
І вітру всі думки відкрила.
Спинилися плачі її
Як музики слова беззаперечні
Не такі… І не ясні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
В душі моїй полум’я горить,
Неначе дзвін у небесах дзвенить.
Спокою знайти не можу
Та наче в лісі темному я броджу.
Ходжу, як вовк сумний, голодний.
Ніяк не можу я наїстись думок своїх.
Та ненависні почуття, не видають
Ще клятого страшного того каяття.
Під землю від всього я провалився,
Але мій поїзд зупинився.
Життя мене не хоче бачити таким
Як осені листків п’янких.
Не хочу я так більше жити
Потрібно друзів полюбити.
Знайти вже спокій тій душі
Й не дихати у самоті.
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2012
До зустрічі з тобою
Відчував я дивні страждання,
Душі моєї сподівання.
У серці визвані моїм,
Якимось ангелом сумним.
Який із часом розчинився
У полум’ї думок, страждань моїх.
У хмарах Божих загубився,
Розтаяв лід в мені.
Лиш музика змогла усе змінити
Та друзі мої милі, дорогі,
Що познайомили з тобою
У день той світлий, золотий.
Від тоді як зустрів тебе,
Заснути я ніяк не міг
І думав про оте кохання,
Що ангел на руках приніс.
Той ангел вже не був сумним,
Він був окриленим, ярким.
Здійснив він мрії всі мої,
Та сподівання приберіг.
Він знав, що мої сподівання
Весняні всі оті ридання,
Душі моєї пориви сумні
Загубляться у темноті
Яка жила разом зі мною,
Той довгий час
Який завершився весною,
Що на віки вкрилася в серденьку моїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2012
На хмарах ти кохання жила,
Не жила, не знала Божої любові.
Такої сильної, палкої,
Неначе сонця золотого – тепла.
Хотіти мене більше не могла.
Від щастя мною даного тобі?
І від думок цих
Землю вкрила зоряна імла
Чи може з пекла ніч нам принесла?
Страждання, ці муки,
І це прекранеє кохання
Було між нами…
Забув про всі чужі страждання
Чужий же ж сон приснився тут мені,
В яву у мене є кохання
Єдине, богом данеє мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2012