| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
Вересень. П’ятниця. П’яте число.
Ранок звичайний. Сонця нема як на зло.
Кругом бтри, танки й гармати
Біля міста малого, що зветься Щастя.
Ти дзвониш додому, коханій дружині
І шепчеш: «Не ляжу! Я не загину!»
Та серце зжимає у грудях, щемить,
Бо ти вже не знаєш, чи будеш ти жить.
Обід, знову обстріл і вже є наказ
Стрілять, їхати прямо і це вже приказ.
Ти був головним у своїх солдат
І так ти хотів їх собою сховать.
Ви їдете прямо, а інші назад
Вони то тікають, а ви уже в ад.
І тут в полі бою з’являється танк
Кругом всюди міни, не повернеш ти танк.
Ви їхали прямо і повз москаля
Проскочили якось, та все це дарма…
Влучила гармата, влучила у танк
І троє лише залишилось солдат.
І серце здригнулося в твоєї мами
Й дружина подумала, як там коханий
Вони ще не знали, ще нічого не знали,
Що там в полі бою, помирає коханий.
Помирав, а на очах залишилися сльози
Бо там у селі, у старенькій хатині
Залишилася мати і батько й дружина
Маленький синок й першокласниця доня,
Яка так хотіла, щоб татко був вдома.
Холонуло тіло, а рідні не знали
Не думали навіть, що десь там Степан,
Що вже не вдихає він свіже повітря
І вже засинає він вічним сном.
А вже у вівторок прийшли з військомату
Зайшли в стару хату де мама і тато
Й сказали страшну, ой страшну ту новину
Що Стьопа загинув за Україну.
Упала мати й заголосила і бабця
Кричав сильно батько й кохана дружина
Не вірили, кричали – «Не правда!
Він є! Він живий! Він клянувсь – не загину!»
В четвер, в четвер мали привезти
Героя молодого, що поклав життя
І в кожного надія, та була остання,
Що на домовині не його ім’я.
Та він, та все таки був він
Його худесеньке лице
І гострий ніс і чіткий контур губ
На жаль було, було його лице.
Це була п’ята ранку і четвер
То моросив, то падав дощ дрібний
Герой вернувся у свій рідний край
Його зустріли і хто знав й не знав.
Умліла мати, побачивши хлопчину
Куди ж тебе пустила я?мій сину?
Й картає сильно і себе дружина
Якби я не пустила… ти б не загинув.
Герої не вмирають! кажуть люди,
А що мені? Мій син у домовині
Не дивиться!, не дивиться на мене
І не дарує усмішку ту щиру.
Прийшла та п’ятниця, тебе ми поховали
І сліз, уже не стало у Мар’яни
Здавалось світ німий став, все у комі
А ти лежиш і спочиваєш у покої.
Та ти Степане, став для нас Героєм
Хоч жити так хотілося тобі
Й твою усмішку, не забуду я ніколи
Й твій оптимізм, для прикладу візьму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015
Каска, кольору неба
здавалось, така як у всіх
Слова"Падає небо"
Впало, але не на всіх...
Впало на тебе Устиме,
впало на інших за те,
бо не покірно нині
гордо ви не здались!
21століття, та що тут
здавалось мирний наш час,
але не судилось нікому
дізнатись,що за прованс.
Вбивають, вмирають люди,
за що? незнають вони
бо влада ця,як верблюди
на нас плють із гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
Продовження віршу "Батьки об’явили мені війну"
Незнаю, хто виграв у нашім бої
Но у війні, я точно програла
Я здалася мамо…я не змогла
Хоч палко і сильно я так кохала.
Для мене батьки це понад усе
Батьки чи кохання? Не вибирають
Для мене ці люди є більш ніж святе,
Тому і у серці залишилась рана.
Та з часом мабуть вона заживе,
Бо інший тримає за руку мене
А думці я не дозволяю навіть собі
Зізнатися кого кохаю від душі.
Ви об’являли мені війну
Я думала також що розлюблю,
Себе заставляла я та дарма
Для серця приказів ніколи нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2015
Коли об'являли мені війну
Ви мабуть думали я розлюблю
Себе заставляла я, та дарма
для серця приказів ніколи нема.
Ви мабуть думали що все це пройде
Що іншому серце подарую своє
і в цьому помилка ваша була
Я покохала на ціле життя.
Старалася мамо,я чесно кажу
Я не дзвонила,казала що сплю
Казала не можу я вийти гуляти
Хоча так хотіла, старалась для тата.
І зустрічей старалася я уникати
І сварки маленькі почала задівати
Старалась для нього
Боялась сказати,
що нам не потрібно більше кохати.
Боялась за нього,що з ним буде
він все так близько до душі бере.
Я сильна себе заспокоїла цим
А як же він? Що ж буде з ним.
І хоч душа так рвалась на частинки
я так старалась всім вгодити
До краплинки....
А ви...ви не питали чи люблю
Ви знали краще - "я тобі кажу"
Ви не питали з ким я хочу буть
Ви не питали чи справді я люблю
ви лиш казали, що так буде краще
Яке там краще...як це є ужасно.
Молила Бога вказати вірний шлях
Молила,плакала,стоявши на колінах,
У церкву в будний день я приходила
Ставала на коліна і молила
Просила я підказки...Божий знак
І хоч не закінчилась моя малесенька війна
І як все закінчиться незнаю ще я,..
Але я любитиму тільки його
Або залишусь сама всім на зло!
Бо не заставиш серце не кохати
І не заставиш іншого любить
"Не стерпится не слюбится" я знаю
Тому із не любимим я не буду жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
пробач мені пробач мені солдате
що не завжди молюсь як лягаю спати
за тебе що холодно тобі бува
за те що сніг вже випав
і змерзла так трава.
пробач мені пробач мені солдате
за те що іноді не хочу йти до хати
тобі так хочеться так хочеться туди
де тепла ковдра й кольорові сни
пробач мені і нас пробач солдате
за те що в 20 ти стріляэш з автомата
за те що у окопах засинаєш ти
і вистріл з граду пробиває твої сни.
пробач мені і нас пробач солдате
За те що неньку довелося захищати
тебе удома так чекає мати
тобі не можна, тобі не можна помирати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Дарую, ангела свого
Нехай тебе оберіга
У мене тут нема війни,
А ти зі смертю є щодня.
Його я відпустила, вчора,
Мабуть, сьогодні прилетів,
Тримай, його, не відпускай,
І він...він подарує крила.
Він вбереже твоє життя,
у нього чудодійна сила,
у тебе ангела, аж два
Тепер, це Божі, Божі крила.
Тобі потрібно повернутись,
У тебе є своя сім’я
Тобі потрібно повернути,
Ангела, що вберігав життя.
Ти Україну захищаєш,
І ти не будеш там вмирати
Тобі потрібно лиш щодня
Молитву Божу промовляти.
Ти, цим годуєш ангелів
І в них є нова й нова сила
Ти лиш повір, що він - броня
А він, він вбереже тебе щосили.
І пулі більше ти не бійся,
І міна, - буде не страшна,
Дарую Ангела свого
Нехай він вбереже життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Лети, тікай, голубко золота
тікай, що буде тільки сили.
Хай Чорне море вбереже тебе,
під свої величезні хвилі.
Хай журавель, який у небесах
тебе сховає під крило.
Лети, голубко золота
а ми, ми подаруєм сили.
Ти вилетіла, летівши у безодні,
Хотіла так відчути смак життя,
але знов яструб, який так не хоче,
щоб знали ми, що таке життя.
Майдан, ланцюг живий він був і буде,
а ти голубко лиш лети.
Кайдани рвали, нас вбивали,
но крила, все ж подарували,
ми до свободи шлях проклали,
а ти, голубко, нас веди.
Ми знатимемо, що таке свобода
ціну ми заплатили не малу
Сотня сердець полягли, за мою й твою свободу
І ти, голубко, лиш лети.
Лети, лети у небеса,
напийсь води із джерела
І знов лети,лети у даль ясну
І більш не буде в нас бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Прокинувшись!...кайдани рвемо
Й зривати будем без пуття,
оберігати нашу неньку
І віддавать своє життя.
Прокинувшись!... ми йдем до бою
Ми йдем боротись за життя
Бо як не ми? То хто це зробить?
Маскалю ж треба та земля.
Йому потрібні ті дороги
Якими сотні вже років
Ми здобуваєм перемоги
Бо з нами правда й з нами хліб
В молитвах прошу для країни
Я миру, честі і добра
Бо нас калічать і вбивають
А ми все рвемся до життя.
Ми більш не станемо рабами
Й не будем так як маскалі
Плесать під тим одним же ханом
в якого мухи в голові.
Ми будем жити у країні
Де завжди буде Бог й добро
І в нашій неньці Україні
Щоб завжди сонечко було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
Уже посутеніло... і свіча вже горить
А коло віконця постать мерехтить
Упало на колінця і рученьки склада
Так це ж мала Гануся, так молиться щодня.
І просить, просить в Бозі
Здоров’ячка й добра
І щоб не було в світі....
Таке як в нас... війна…
І просить, щоби тато
Скоріш й скоріш вернувсь!
А то вбивають інших…
І тата… теж уб’ють
І знає вже Гануся:
І що таке війна,
І хто такий агресор,
Й яка в війни ціна.
І слізоньки втирає
У мами із лиця
І вперто вірить …. скоро
Закінчиться війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
Ну що побив
Щасливий?
І ще убив когось
А скільки жертв приніс ти?
Незнаэш? Ти не рахував
А скільки ти отримав?
Мільйони чи мільярди?
А тут ти точно все порахував...
Ну що ж вітаю....
Сьогодні ти герой
Побив старенького
Якогось дідуся
А те що він стояв
за твоъх жедітей
За те тобі...звичайно наплювать....
За то тепер багатий....
і кури грошей не клюють....
І ось прийшов до хати
З мішком тих грошенят
і батько до порога
Не хтів тебе пускать...
Якби не той сусід
Який вже інвалід
Стояв за честь краъни
й ъъ він захищав
А ще сказав тобі
Що матір ти убив
І брата ти свого
у гріб занапастив.
Продав ти рідну неньку
І брата теж продав
А рідну украъну
Ти просто не кохав..
Не так кохав як мати..
Як батько і як брат...
А твій сусід?
Про що тут
Нема що і казати
Своъ назавжди ноги
Віддав за украъну
А мати з братом дущу
Віддали засвободу...
Мовчиш.... сказав сусід
Мовчи нечиста сило...
убив в столиці ту
Яка тебе родила
Продав ти рідних кате
Продав ти украъну..
як юда ти проклятий
Продав ти батьківщину
А донька все питала
А де э наший тато
Дружина все мовчала
Бо встидно ъъ ставало....
Боялась...чи незнала
а що ж казати доні
Проте що ъъ батько
Э ворогом народу...
та що там ворог люди
це суки батьківщини
Убив він рідну матір
Ця наволоч краъни.
нажрися...подавися
своъми ти грошима
І рідній мамі квіти
Не став на домовину
Бо ти э вбивця ти!
І не питай за доньку
Тебе ми поховали
Хоч ти живий між нами.
18 19.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Тарасе, чому зажурився?
Чому вже не пишеш віршів?
Тарасе, чому похнюпився
І десь полетів в височінь
Невже призабув, Тарасе,
Як небо тримали стовпи.
Невже призабув, Тарасе,
Як керували тобою пани.
Ти був поет, художник і кобзар
Ти свято вірив в істину свободу,
Ти доказати нам усім зумів,
Що усмішка душа твого народу.
І хоч не легка була твоя дорога,
І усміхалася тобі не раз тривога
Усі ти перешкоди подолав
І гордо Кобзарем себе назвав.
З дитинства знаєм всі тебе
Ти, наче гетьман Дорошенко,
Боровсь за дні життя свого
І звуть тебе навік Тарас Шевченко.
Ти не помер! Ти жити будеш вічно
У наших долях, душах і очах.
І твій «Кобзар» ми пам’ятаєм вічно
Закарбувався він у наших всіх серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Молюсь за тебе
Ненько Україно,
Молюсь за тебе
Матінко Земля,
Бо вже воскресла Україна,
А чом же усмішки нема?
Молюсь за тебе Україно
За твою долю і життя,
Молюсь за тебе моя нене,
Бо я твоє малесеньке дитя.
Молюсь за тебе
Славна Україно
За твої гори, ріки і поля.
Молюсь за тебе
Рідна Батьківщино
За мову твою,
Що завжди жива.
Поклін тобі дарую Україно
І шепчу твої золоті слова
Люблю тебе, ти моя Україно
Люблю тебе, я більше, ніж життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Писать стихи і гаварить што у меня все круто
Канешно ета би казалось глупо
Пить горкиє кофе каждиє утро
И улибатса всем прихожим ета же конечно тупо.
І гаваріть красивиє слава не нужно
Єсли не влюбила би,ктота у меня безпутно.
І под даждьом гулять мнє так уютно
Влюбитса же апять мнє также трудна.
Парою хочетса побить безлюдно
Остатса лиш одной так хочетса безумно
І без каких то там вапросов утором
Тануть в своїх мечах занудно.
Я понимаю што нет смисла у моїх стихах
Но пам’ять я оставлю у каких небудь серцах
І может гдето на какихто берегах
Ви прачтьоте стихи мої в слезах.
І ви паймьоте, што никагда я не любила
І што свої стихи камуто посвятила
Што в жизни редко чевота там просила
Но знаю лиш одно, што навсекда я пабеділа.
не судіть сторого російської незнаю...але чомусь рифма російською піша...і написала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
Моя країнонько свята,
Знову болить твоя душа.
Усі балатуються у кандидати й депутати,
А нам нема чим дітей прогодувати.
Працюєм ми важко за копійки,
А у депутатів,з неба сипляться «зірки».
Перед виборами, нам гори обіцяють,
А після виборів, вони вже нас не знають.
Тепер захотіли, мовний закон поміняти,
А нам , тепер що? українську чужою вважати?
Що за країна, як мова не та,
Що це за нація, як мова чужа.
Колись за українську мову життя віддавали,
А тепер, за гроші вони її продали.
Це наша країна і тут я живу
І в цьому вірші я про неї пишу,
Але не треба її не любити,
Не треба тікати, а просто в ній жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
А знаєш матусю, мені не 14
І вже 15 добігає до кінця.
Ти знаєш матусю, мені вже 16
Сьогодні о першій народилася я.
Я дякую мамо, за те, що у світ народила,
За те, що життя подарувала мені.
Я дякую тату, за те, що підтримав
Тоді, коли було важко мені на душі.
Я дякую Вам батьки
За те, що зростили і виховували Ви
За те, що за погані вчинки сварили,
Але так людину ви з мене зробили.
У душі ще так дитинство буяє,
Але із зовні воно кудись тікає
Я ще за руку його тримаю,
Але із руки воно вже вискользає.
Сьогодні мені уже 16
І так обідно, що вжене буде 14.
Всі ці 16 років
Так швидко пролетіли,
Але хвилини радості
У пам’яті закарбувались й залишились.
А знаєш тату, час швидко так минав,
А ще не давно, ти маму з родому забирав.
А ще не давно я копійочки просила,
Бо гривники, чомусь я не хотіла.
І ось підвожу підсумок своїх рядків,
Що Богові я вдячна за моїх батьків.
Якби не Ви, не було би мене
Я вдячна Вам й за все, що в мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012
Мій ангел
Ніжний і крилатий,
Такий добрий
І такий багатий.
Багатий він на пісню молоду
І на свою живу красу.
Мій ангел -
Це моя розрада,
Мій ангел -
Це моя порада,
Моє кохання і журба,
І моя жива душа.
Мій ангеле
Мій ти охоронець
Моя опора,
Ти - моє життя.
Мій ангеле,
Моя ти охорона
Мій ангеле,
В твоїх руках моя душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
А ти любив,
Чекав, страждав.
Життя без неї
Собі не уявляв.
Зустрічі з нею
Ти шукав,
І у вісні завжди її чекав.
Любив, бажав,
Чекав, страждав,
І лиш її ти так кохав.
Ти в ночі не спав,
Бо лиш її ти так чекав.
Ти вірші для неї писав,
Що її ти так кохав.
Але вона пішла,
Пішла з життя,
Пішла, ще так і не кохавши,
Вона для тебе все життя,
Але її уже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Ти сказав, а я вже обернулась,
Ти просив, а я уже пішла,
Ти любив, а я не схаменулась
Ти чекав, а я лиш не прийшла.
Ти казав, що будеш ти любити,
Ти казав, що будеш ти чекати,
Ти казав, що хочеш бути поряд,
ти просив тебе лиш полюбити.
А я сміялась, не вірила, тікала,
На дзвінки твої не відповідала,
Ти кидав ці смски з любов’ю,
А я вірила, що вони холодні…
Дні пролітали…
Життя вчило жити,
І знову хотіла я -
Просто любити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Вона пішла. Пішла назавжди.
Вже не повернеться ніколи.
У вас було усе прекрасно
І сльози, і прощання,
І посмішка, і це кохання.
Але настав цей день
Останній день…
Ви розійшлись назавжди
Таке життя.
Вона хотіла друзями залишитись.
Вона шукала відповіді на його слова
Вона спитала чим інакша?
Чим відрізняється від всіх?
А він сказав бо ти найкраща.
Сльози покотились по її щоці.
Вона припала до землі
І він не стримав своїх сліз.
Може помилка її і фатальна
Але дізнались що таке кохання.
А ти любив,
А вона розбила
Розбила серце на куски
І так його вона подрібнила
Що склеїти вже не можливо.
Пробач… Пробач… Пробач… люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Ти не вмієш любити,
Ти продаєшся за понти.
Ти не знаєш хто ти,
І як звешся ти.
Ти зневажаєш себе і маму,
Ти куриш травку і марихуанну.
Ти живеш своїм життям,
Своїми правилами і законами.
Ти стоїш у центрі міста,
Продаєшся…Дура!
Ти торгуєш своїм тілом,
Дура! Чому? Скажи? Чому?
Ти кожного разу,
Думаєш - хватить!
Але знову твій друг,
Тебе тягне як шмату!
Ти підсіла на голку,
Тебе не спинити.
Ти у системі…
Тебе не вернути.
І знову вечір,
Знову бар,
І знову трава,
І знову ігла.
І знов кричиш -
Що це востаннє!
Що хочеш життя -
Ти нормальне!
Коли вже ранок настає,
Ти повертаєшся в життя своє.
Тоді шукаєш ти тепла
І обнімаєш бродячого пса.
Він один який любить тебе,
Він притулиться і засне.
Але вечір приходить знов,
і запах все манить
і знову і знову тебе.
І знову та травка,
І знову та голка,
І знову кричиш -
що жити не хочеш!!!
Ти хочеш сім’ю нормальну, свою!!!
Але ти сама ж поставила хрест своєму життю!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2012
Хочу екзамени всі здати,
Хочу до літа до чекати,
Хочу в вісні я зараз спати,
Хочу тебе своїм назвати.
Хочу сни я кольорові,
Щоб цілувались ми доволі,
Щоб танцювали медляки,
Щоб закохано дивились ми.
Щоб життя здавалось казка,
Щоб всі казали ти прекрасна.
Чого хотіти можна ще?
Я ставлю крапку, вот і все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Сьогодні неділенька свята
Усі витають тут Христа
Але не довго ця радість тривала
Як у середу зрада настала.
В четвер учням Він ноги мив
А в п’ятницю Христа розп’яли
Ісус помер же на хресті
Хтось кричав Він Божий син
А хтось і плакав,
Хтось сміявся.
Неначе небо розірвалось
Усі ридали, всі кричали
Ісус Воскресне!
Учні те знали
В неділеньку раненько
Христос Воскрес!
Усі кричали
Він Божий син,
Та Він святий
Ісус ішов
Усі вклякали
Христос Воскрес!
Його витали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Пташка у небі летить,
А про, що вона думає
Тобі не цікаво?
Про, що вона мріє,
І що кохає
Тобі не цікаво?
Скажи не цікаво?
Чи про політ
У теплі краї,
Чи про веселку,
Чи про сонечко
Яке світить щодня.
Ця маленька пташка
Творить дива,
Коли народжується
Вчиться літати.
І Благовіщеня
Вона вміє святкувати.
Хоч вона дуже маленька,
Але гніздечко в’є собі сама.
Вона жучків малих з’їдає,
Щоб врожай ми добрий мали.
Вона маленька,
Але бачить добро
І ненавидить зло.
І коли дощ падає
Вона про тепло згадує,
Вона така маленька,
Як твоя долоня, людино!
І вона живе і творить добро.
А ти людино, більша за пташку,
Твориш добро?
Скажи твориш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012
Один красивий,
Один з родимкою на щоці,
Один безмежно щасливий
Один усмішку дарує всім
А інший занадто ревнивий
Один вчиться любити когось
А інший забути хоче
В одного очі кольору неба
А в іншого темної ночі.
Один дуже скромний
Один симпатичний
А інший дуже не звичний.
Один дуже вірний
А інший наївний
Один вчиться сміятись щиро
Один дуже любить
Один Marlboro курить
А ще один дозу вживає
І поки цей вірш читаєш ти
Хтось в страшних муках вмириє.
І все це ведеться до того,
Що Бог помилок не повторяє
Що повторимих людей не буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012
Я хочу поряд
Бачити з собою
Хлопця красивого,
Але й простого.
Щоб в обіду він
Мене нікому не віддав,
Щоб ніжним був,
Настирливий і трохи наглий,
Щоб був любимий і єдиний,
Щоб дуже ніжно цілував.
Щоб не розлізлий був
І щоб умів любити.
Щоб без понтів був,
Ласкавий, романтичний…
Щоб він любив одну,
А не двох зразу
І щоб ця одна
Була звичайно я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2012
Мамо! Я люблю тебе!..
Мамо, а ти любиш мене?
Мамо, а хто мій татко?
Мамо, ти найкраща матуся!..
Вона тебе ще не бачила,
А її любов така чиста,
Вона тебе ще не чула,
Але вже відчуває любов.
Коли задзвенів телефон
Я чула як якийсь дядько кричав…
Матусю, не плач, я люблю тебе…
Потім, ти пішла до лікаря
І ви з ним говорили
Про якесь дуже дивне слово
Це слово – аборт…
Мамо я не знаю що сталося…
Матусю, чому ти мене убила?...
Матусю, тут так багато таких як я…
Маленьких, ненароджених,
Нікому не потрібних
Беззахисних діточок.
Матусю, хоть ти мене убила,
Але я люблю, люблю тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
- Мамо, люблю тебе!..
Ти не промовила перше слово мама,
Ти не ступила свої перші кроки,
Ти так мріяла ходити до школи,
Ти так хотіла мати багато друзів…
Ти так мріяла красиво:
Малювати, співати…
Ти так мріяла зробити у своєму житті багато всього,
Ти так хотіла творити добро,
А ти так і не промовила
Своє перше слово: мама…
Тому, що людину , яку ти
Найбільше в світі любила,
Тебе убила…
Твоя мама навіть не пустила сльозу,
І не пожаліла про те що зробила,
А вона навіть не здогадувалася,
Що у неї мала б бути донечка.
Яка її ще навіть не бачила,
А так уже встигла полюбити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Пробач мені мамо
За недоспані ночі,
Пробач мені мамо
Мої ти слова,
Пробач мені мамо
За соннії очі,
Пробач якщо зможеш
Мої ти слова.
Та ти схились,
Схились рідненька
І я почую
Як б’ється твоє серденько.
І хоч життя
Проходить по-маленько,
А ми з сестрою
Рвемся в майбуття.
Та ти пробач,
Пробач рідненька,
Пробач за те, що виросли
Ми так скоренько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Люблю я мріяти й скучати,
Люблю любити і кохати.
Люблю я обнімати й цілувати,
Люблю я плакати й страждати.
Люблю я дощ і сніг люблю,
Люблю я сонце і траву,
Люблю я квіти у весну,
Люблю я ранньою зорю .
Люблю тебе я… що сказати
Люблю, любити і кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Її усмішка найкраща,
Вона найпрекрасніша,
Вона найчарівніша.
Її усмішка закохує всіх,
Її усмішку кохають усі.
Вона зачаровує,
Вона пригортає.
Її очі чисті, як небеса,
Її любов вірна, як океан.
Вона прекрасна, як троянда,
Вона найкраща, бо це кохання.
Вона любить наївно,
Вона кохає тебе.
Вона усміхається
Крізь сльози,
Вона у душі ангел
Який зігріває тебе.
Її серце, як небо
У сонячний день
Яке дарує радість усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Їй скоро 15,
А вона вже любила.
Їй скоро 15,
А вона вже життя полюбила.
Їй скоро 15,
А вона ще не палила.
Вона маленька
З наївними очима.
Вона закохалася в буття
І знайшла суть свого життя.
Їй скоро 15,
А вона вже покохала.
Їй скоро 15,
А вона вже ніжно обіймала.
Їй скоро 15,
А її вже покохали,
Покохали сильно й до нестями.
Їй скоро 15,
І вона пише вірші
І друзям своїм, присвячує їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
О так живеш, летиш кохаєш
І все це дуже добре знаєш.
Ось перше слово твоє мама,
Ось перший крок, і на коліні рана.
Садок дитячий, дітлахи,
І вихователька, і забавки.
І ось вже школа,
Перший клас.
Буквар, письмо,
І це ж урок.
Синус, косинус,
Котангенс.
Учитель, діти,
Хлопці й квіти.
І ось останній дзвоник пролунав
І на випускний нас всіх забрав.
Інститут, сесія, навчання
І ще цей хлопець
Із твого першого кохання.
Весілля, діти і сім’я
І вже здається – це життя!
І ось приходиш до батьків,
І пожалієшся на дітлахів,
І ти заплачеш за дитинством,
І пожаліє іграшка дитинства.
І ось вже діти виростають,
А ти життя ще не кохаєш.
І ось вже зять прийшов до хати,
І тут вже внук біжить до тата,
А ти чекаєш ще життя,
І не відчула смак буття.
І ось вже внуки щебечуть солов’ята,
І тішать маму свою і тата.
І так живеш про внуків дбаєш,
І смак життя не відчуваєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Жити – це ж легко,
А може і тяжко.
Жити – це тупо,
А може й прекрасно.
Жити – це сміх,
Радіти й чекати.
Жити й любити,
І просто кохати.
Жити – це зачарувати поглядом,
Жити – це поцілунок до болю,
Жити – це бути з тим кого любиш,
Жити – це радіти сонцю,
Це радіти літньому дощу,
Жити – це розтавати
В обіймах твоїх,
Жити – це загадування бажань
Коли зірки падають,
Жити – це коли тебе
Хтось кличе кохана,
А хтось і просто мама.
Жити – це молитись
І приходити до Бога.
Жити – це плакати з радості,
Жити – це кричати у небо – люблю,
Жити – це просто бути з людиною
Яку я люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Вона не така як всі,
Вона живе у кайф собі.
Вона кохає дощ
І ненавидить спорт.
Вона курить цигарки,
Вона не живе завтрашнім днем,
Вона любить рок,
Вона кохає чуже,
Вона ненавидить спокій і тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Вона не спить уже вночі,
Вона не дивиться свої сни,
Вона цілує маму наніч
Неначе востаннє бажає на добраніч.
Вона живе кожний день
Неначе в останній раз,
Вона любить веселку,
Вона любить дощ і сонце,
Вона кохає життя!
Вона хоче жити
І просто любити,
Вона насолоджується
Кожною хвилиною радості
І коли плаче крізь
Сльози усміхається.
Усміхається, бо живе
Живе на цьому світі.
Вона Бога у молитві благає ,
Щоб не забирав у неї життя,
Що вона життя кохає,
Що любить як ніхто життя.
Але хвороба всередині
Пожирає нутро,
І кожна хвилина
Здається остання,
Вона ще не відчула
Смак життя,
Вона ще жити хоче і любити,
І кожний день вона благає
Щоб життя у неї ніхто не забирав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012
А час біжить, біжить тікає
І мить прекрасну він не повертає,
Та ще не давно ми бігали скакали
І раділи,що нікого не кохали!
Та все пройшло,
І час вже не вернути,
І вже дитинство нам не повернути.
І ми тепер кохаєм,
І дуже ніжно обнімаєм.
Тепер ми згадуєм щасливо
Перші усмішки, перші сльози,
Перші признання у коханні.
Та ти пробач, пробач дитинство,
Якщо так швидко поспішаю,
До тебе знаю не вернуся,
Але дозволь, дозволь будь ласка
Ще залишитися на мить.
А час біжить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
Ми мамою називаємо ,
Людину яку найбільше кохаємо.
Ніхто у світі про нас так не дбає ,
Як рідна матуся ночей не досипає.
Вона подарувала мені життя,
Такої як вона більше нема.
Вона любить наївно і вірно,
Вона любить так ніжно.
Коли на світ я появилась,
Вона мене ніжно обняла.
Коли я трошки підросла,
В садочок за руку
Непоспішна повела.
Коли уперше за парту я сіла,
Вона писати мене навчила.
Коли я сміюся сміється зі мною,
Коли я плачу втішає мене.
Вона любить наївно і чисто,
І я люблю вірно і ніжно її.
Вона моя, кричу я всім ,
Вона найкраща у світі цім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012