| Сторінки (7/649): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Було все так, як і завжди:
Пливли, мов гуси за водою,
Дзвінки, розмови і сліди,
І забирали із собою,
Частину голосу, тепла
Та навіть, простору частину,
Візерункову зав`язь скла,
Хвилин змарнованих крижини…
Куди стояти чи іти?
Розрада сонця мінить небо,
На галасливість самоти,
Між білих спогадів про тебе.
Думки, мов вервечки слідів
(хто пригорне, хто поцілує?)
Десь там, десь там за морем днів,
Де навіть казка не рятує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Вже темніє простору хустина,
Хата світить лагідним вікном.
Тихий вечір теплу шапку скине,
Увійде і сяде за столом.
Я і вечір. Поміж нами тиша.
Ані зради, підлості, війни,
Лиш свіча добром і миром дише,
Та ясніє образ зі стіни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
У світи забрели холоди.
Ніч подібна до кліпу чи кліка,
По снігах розгубились сліди,
Десь на відстані тихого скрику.
І уже не знайти заметіль,
Котра знає про нас значно більше,
Ніж солодкий і бажаний біль,
Заримованих холодом віршів.
Ми з тобою – подій полюси,
А між нами – голубка спокути.
-Ялинкових бажань принеси,
Щоб сніги ці душею відчути.
А вона промайне поміж нас,
Затуркоче : « Що мало – збулося,
Геть нікому утрачений час,
Повернути іще не вдалося…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
Знову порт. Знов зупинка.
Осінь йде з корабля,
За квартали будинків,
Де в туманах земля…
Доки йшла, розгубила,
Злото милих доріг,
А знайти, ні, несила,
Під ногами вже сніг.
Ухопилась за груди,
Ні людей, ні вікна,
Тільки протягом - грудень,
І вина без вина.
-Та невже на орбіті,
Новий простір і час?
У холодному світі,
Клен останній погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2021
В долонях світу
Є ще трохи сонця,
Рудих алей і музики душі.
Притишених озер німі віконця,
Вбирають в себе світла промінці.
Марніє день
В твоїм яснім волоссі,
Береш мене за руки – зачекай,
Проте,між нами ця планета – Осінь,
Я - лист осінній. Вибач. І прощай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Нас запрошує осінь до танцю,
Павутинова скрипка вже грає.
По тендітному тілу багрянцю,
П’яльця тиші легенько зітхають.
Мимолітні жовтневі спокуси.
Ти мені подаєш свою руку,
А за нами вже спогади трусить,
Нереально реальна розлука.
Покружляєм собі наостанок.
В тьмяне злото алея убралась.
Спогадай літа сонячний ранок,
Коли трави росою сміялись,
Коли ми жартували, як діти,
Коли щастя за нами ганялось.
Що ж тепер? Оця скрипка і вітер,
І очей твоїх смуток. Не склалось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Осінній сум,
Осінній шум,
І тиша.
Ввійду в свій ліс,
Мов мудрий лис,
Ліс спише,
Думки доріг
По кольорах,
І досить,
В моїх словах,
В моїх слідах,
Лиш осінь…
Сідає хтось
(так повелось)
На крила птаху.
Чого хотілося –
Збулось.
Над рідним дахом,
Один раз , другий,
Покружляй,
По колу,
Де той Ньютон?
Яка земля?
Як воля!
Понад Дніпром,
Над Інгульцем –
І слід розтане.
А під вікном
Ранковий клен,
Пече, мов рана…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Чому забрали мікрофон?
Нічого літо вже не скаже.
А ностальгія в жовтий фон,
Не впишеться, то так – розмаже…
Піти, узявшись за листок,
Багрянцем в царство тридев`яте,
Лиш перескочити місток,
В туманів і дощів палати.
Що ж там? Ні місяць, ні зоря,
Садів принишклих божевілля,
Старенька груша в янтарях,
І виноградників похмілля,
Та ще Покрова пригорне,
Як мати, до душі, до серця,
Зігрівши спогадів огнем,
Очей схвильовані озерця.
Ще далі - журавлів блакить,
Куди ж ви? Не тікайте. Що ви?
За голосом луна біжить,
І тоне в килимах діброви…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
Ти в мені, я в тобі,
Наче день у очах,
Ніби кроки в юрбі,
Чи між хмарами птах.
Не фортеця ти. Ні.
Радше,фея хвилин,
Що етюди сумні,
Одяга в кармазин.
Дотик твій – світла струм,
Поцілунок – вино,
Втіха, пристрасть чи глум –
Нам тепер все одно.
Тіло тілом біжить
(знову ці манівці)
Хлипа час і тремтить,
Як метелик в руці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021
Вже осінь торкнулася днини,
Зітхнула на кронах дерев,
І промінь присів на стежину,
Мов жовтий замріяний лев.
У школі дзвенять коридори,
Їм тепло від затишних слів,
Щось діти святкове говорять –
Вітають своїх вчителів…
Це свято добра і любові,
І десь фанатичності теж,
Її не вмістити у слові,
Вона без кордонів і меж,
Всі будні лиш тим кольорові,
Хто Вчителем – серцем й в анфас,
Хто каже : « Всі діти – чудові»,
Щоранку заходячи в клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Зайду за день. Він – кольоровий.
Він - переповнений людьми,
Візьме поживу – добре слово,
Змахне жовтавими крильми,
І сяде на краю діброви.
Занишкнуть барви, рухи, звук,
І тільки вечір пурпуровий,
І тільки серця мірний стук,
І тільки осені колиска,
Прив’ялий світ, схолола синь,
Вбирають те, що зовсім близько,
В тремтіння пізніх павутинь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021
Заблудилося в спогадах літо.
Туманцеворанкові дими –
Проминулого дня сателіти –
Сивогривими їдуть кіньми,
Десь за обрій. І гаснуть потроху.
Ранок вже жовті чоботи взув.
Лист кленовий, зібравшись в дорогу,
Над землею легенько зітхнув…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Запитає день
(що скажу йому)
-Чом нема пісень?
-Де ж я їх візьму?
Серпень все забрав,
Вицідив до дна,
Сік цнотливих трав,
Чи його вина,
Що кудись за гай,
Всі медИ стечуть,
В вересневий рай
Зорі упадуть,
Тліном зацвіте,
Обважнілий сад,
І туман вплете
В лози виноград?
Сяду на поріг.
Серпень одійшов.
Сонячних доріг,
Буду ждати знов,
Щастя для душі,
Літа на крилі,
Ви ж мені пишіть
Серцем, журавлі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
На Твоїй вишиванці – синь,
А під нею - жовтіє поле,
Куполи осяйних святинь,
І червона із чорним воля.
На Твоїй вишиванці – моря,
І Карпат надзелена тканка,
Асканійських смеркань зоря,
Синевиру сакральні ранки.
На Твоїй вишиванці – слова,
Тристатисячних слів криниця,
Материнська, кров`ю жива,
Мова, викупана у криці.
На Твоїй вишиванці – Франко,
Українка, Шевченко, Багряний,
Симоненко, Стус, Семенко,
І Костенко, і Вишиваний.
На Твоїй вишиванці – віки,
Кожен з нас на Твоїй вишиванці,
І Чумацького Шляху зірки,
І обличчя доріг та станцій…
Жовто-синя колиско краси,
І сестра лебединого лету,
Ти для нас – глибина роси,
Промінь сонця, життя Планета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Замовкли кобзи. Виключили звук.
Зосталась пісня : хтось когось чекає.
І день не день, і ніч не ніч, а лук,
Натягне пам'ять – зорями стріляє.
Минає літо. Ляскає батіг.
Жене пастух небесний душі наші.
Ця опера – вже точно не для всіх,
При світлі рампи все було інакше:
Іскрились очі і світився дощ,
Він був сліпим, бо в ньому гралось літо,
Ми йшли удвох по кращій з кращих площ,
Де дарувались райдуги і квіти.
Літало щастя там на журавлях.
Воно кружляє в тих краях і досі.
Хоч ми – не ми: ти пісня на вітрах,
А я туман, закоханий у осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
-Послухай дощ. Він, наче Верді.
-Невже? Це просто сльози хмар,
Вологий серпень у конверті,
Грози розріджений вівтар…
Цей дощ докрапає до решти,
Напоїть світ до стану втіх,
І в різнокольорових мештах,
Розсіє по веселці сміх.
Все промине : дощів хвилини,
Змахнуть і райдуги крильми.
Як добре, що в собі краплини,
Отих хвилин лишаєм ми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
По краплині зникає літо,
Тонша нитка серпневого дня,
Бо раніше приводить пити,
Захід сонця – гнідого коня,
до криниці. Вода зітхає,
По поверхні - туману дим.
Кінь п’є воду . Він ще не знає,
Що з гнідого стає вороним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2021
Зайти за райдуги, громи,
Кудись у лабіринти літа,
Де птах із дужими крильми,
Впускає духів гір в трембіти,
Де на світанку степ дзвенить,
Смаглявим золотом пшениці,
І стежка звивисто біжить,
До небокраю, як лисиця.
Спинитись на отій межі,
Де тиша переходить в вітер,
І десь отам, де ні душі,
Із соняхом погомоніти.
Зійти аж на Чумацький Шлях,
Де зорі білі й геть солоні,
Відчути на своїх плечах,
Тремтливі місячні долоні.
Не піддаватися журбі,
Завжди і всюди пам’ятати,
Що щастя - тільки у тобі,
Його лиш треба розпізнати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
Сміється даль. Святкує літо.
Смакує сонцю глек роси,
І мелодійно ходить світом,
Тонка прелюдія коси.
Ми заблукаємо у травах,
І заховаємось від всіх,
У тій Закоханих державі,
Де квіти, поцілунки, сміх.
Я напишу портрет із Тебе,
До барв додавши голосів,
І поцілую очі неба –
Волошки у твоїй косі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Блукає ніч по тихих дзеркалах,
Комусь вібрують сонні телефони,
Дива збирає місячний монах,
В свої сріблястозоряні бідони.
Там є уже мелодія одна,
Наспівана ще звечора у м`яті,
Чутливим серцем того цвіркуна,
Якому він хотів би бути братом.
Він поспішає, квапиться іти,
Улітку ніч коротка - до світання,
А він ще хоче встигнути знайти,
Солодкий мед липневого кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021
Чекає обрій Еос сонцелику,
Зорить ясними перлами трава,
у небеса. Ні поруху, ні крику,
Лише світів недоспаних дива.
Ось білий кінь толочить сонну тишу,
Він п’є росу і напуска туман,
Із ніздрів вогких. Тим туманом дише,
Між глиноскель замріяний лиман.
Та сходу вже рожевіє віконце,
Виходить Еос у одежах сонця,
Зникають кінь, туман. Зника й лиман…
В`їжджає ранку сонячна карета,
І тільки зошит променем зітхне,
Між сторінок залишивши сонета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2021
На недописані листи,
Зійшла ясна пора чекання.
Водою часу відплисти,
Чи перейти мости бажання,
що хоче думка? Зачекай,
Достигнуть грона днів, як літо,
Ще прилетять у рідний край,
Усі чотири грані світу,
Ми стрінемось за рік чи два,
Десь на межі вітрів і тиші,
І те, що не змогли слова,
Моя любов тобі допише…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Вечір мружить повіки,
Посміхається тиша,
Від самотності ліки,
М’яти запахи пишуть.
Обертається небо,
Повнозоряним колом,
Говорити не треба,
Коли спокою поле,
Коли Всесвіту книга,
Ще не читана зовсім,
Й цвіркунова інтрига –
Ще далеко не осінь…
Пізній простір шепоче,
Щось вікам неозорим,
А на скроні і в очі,
Стиха падають зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Людина – крапля і людина – море,
Людина-тиша і людина-грім.
Людина, про яку усі говорять,
Людина-простір і людина-дім…
Ми – ексклюзивні, навіть фантастичні,
Хоч не планети неземних світів.
І не зірки. Далеко ми не вічні,
Ми лиш лишаєм вогники слідів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021
Затремтить, спалахне,позіхне,
Сонне сонце над тілом баркасів,
Зафіксоване Клодом Моне,
Ще колись, в проминулому часі…
В цю імпресію віримо ми,
Хоч тепер двадцять перше століття,
В туманцеві ліниві дими -
Кострубаті, непевні, розмиті.
Бо у них несподіваний сенс,
Призупинений органом зору,
Що вже сам по собі екстрасенс,
Інтегрований в рух коридору,
Де вживаються сонячний джміль,
Сфінкс пісків і медуза Горгона,
Де клює темних днів заметіль,
Інкрустована білим ворона,
Де у лузі пасеться роса,
Коні вітер толочать на сході,
І знаходять красу в голосах .
Намальовані ноти мелодій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021
Застигли обрії далекі,
Взяли хмарини по плащу.
Ми десь за п’ять годин від спеки,
І за краплину від дощу.
Нам хочеться кудись летіти,
Хоч ще не знаємо, куди.
Ми ранку білопері діти,
Нагріті паводком води,
Цим зкучерявленим замістом,
Де тільки липи і птахи,
Де з громом розмовляє листя,
І відпускаються гріхи.
Де є ромашкові безодні,
Де небо повне висоти.
Тому коли ж , як не сьогодні :
хай дощ , усе одно – лети…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021
Зупинитися. Знову піти,
Луговою стежиною в літо,
Понад заспаним плесом води,
Понад тихою сагою світу.
Риба сріблом злякає блакить –
По поверхні розійдуться кола,
І занишкнуть. А простір тремтить,
Закохавшись в красу видноколів.
Кажуть, щастя – незайманий птах,
Синій-синій, небесного цвіту,
А для когось – доріжка в лугах,
Досвіткове зарошене літо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Напилась ріка,
Заморився дощ,
Світ здаля , зблизька,
Мов зелений борщ,
Пахнуть трав чуби,
Губи солов`я,
І ростуть гриби,
І простую я,
В місце чистоти,
Сміху і добра,
Де радієш ти,
В весен прапорах,
Де немає сліз,
І нема розлук,
Й біла суть беріз,
Наче серця стук.
Там любов біжить,
Жилами століть,
Й зовсім не болить,
Проминула мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
День принишкне. Висіються зорі.
Сонний Всесвіт змружиться вікном.
Ніч, як казка. Петлі щось говорять,
Шарудить у коридорі гном,
Пам'ять за дверима десь блукає,
Обіймають тишу дзеркала.
Тінь кохання місячно зітхає,
І не знає, чи вона була…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2021
Розпишися на грудях доріг,
Можеш втіхою, можеш сльозами,
Облітає украдений сміх,
сміх дерев. Осідає між нами.
Тане ранок на віях трави,
Тоне в день, розколошкавши тишу.
Тінь тополі, як тінь булави,
Що в літописи - спогади крише,
Лиш зітхнувши про нас і за нас.
Обертається час дзеркалами,
Зафіксована в профіль, в анфас,
Мить за мить обростає віками…
Тільки ми залишаємось тут,
Ти і я – краплі спраги живої.
Хто ж за нас визначає маршрут,
Й відливає кохання набої ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021
Знову пахне вітер абрикосами,
Обрієм замріяних хмарин,
Конями у травах, навіть росами,
У долонях заспаних хвилин,
Пахне він коханою, коханням,
Соснами збадьорених лісів,
І отим тривожним сподіванням,
Для якого не потрібно слів.
Треба тільки очі, в світ відкриті,
Неба в грудях, що не має меж,
Знати, що робити в цьому світі,
І заради чого ти живеш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2021
Я мушу йти. А ти лишися.
І слухай голосу дерев.
Вони розказують про листя,
Про день рудий, неначе лев.
Вони розказують про тебе,
Отим хмаринам вдалині,
Що притулилися до неба…
Як небо, ти живеш в мені.
І хай накочується простір,
Квітневим розчерком крила,
Скажу тобі, кохана, просто –
Ти є в мені, а не була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
Днів черевики
точать дороги
голубом диким
спліном тривоги
вкраденим сміхом
вижатим житом
п’яльцями втіхи
битим коритом
схимою сонця
білим коханням
ночі віконцем
млою світання
ксероксом думки
клинописом вчинків
де візерунком
доля прошита
мов вишиванка
серцем двобою
тим що не може
ділитись надвоє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
Угорнувшись у простір безлистий,
Підквітневим серпанком думок,
Марить веснами заспане місто,
І стандартним комплектом чуток.
Побрукованих вуличок тіло,
Після ночі ліниво мовчить,
Доки голуб замріяно білий,
На бруківку не спустить блакить.
Аж тоді схаменуться хвилини,
П’ять разів вежа часу зітхне.
Ранок міста теж, мабуть, людина,
Що давно зачекалась мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
І знову день добіг до краю,
І знову тоне вдалині,
Старезне місто. Я чекаю,
Коли ввімкнеться у мені,
Самотності цілюща тиша,
І розгортаючись в орган,
Душе не спогади напише,
А розіллється в океан,
Де все лишається собою,
Де поза вирвами подій,
Є місце Тисячі прибоїв,
Один з яких, звичайно ж, твій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Відчуй : під дотиками слів – весніє.
Чуєш? Бачиш ? Йди,
Кудись в піски чутливих днів,
Свої лишаючи сліди.
Торкнеться осінь – не журись,
Якщо весни у серці знак.
У простір просто усміхнись -
Отак, а може, ще й отак…
Бо так не страшно і пітьми,
Бо так приємніше душі,
Так ближче сходитись з людьми,
Так легше пишуться вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Туркочуть в грудях голуби,
А в очі залітають хмари,
Збирають спогадів гриби,
З галявин весен – дивні пари:
Нещастя, щастя, радість, сміх,
Розлука, зустрічі і сльози,
Пиха, цнотливість, вірність, гріх,
Відвертість, лжі метаморфози,
Любов, ненависть, каяття…
І де кінець, і де початок?
Така от колія життя,
З зупинками « Набутки» - «Втрати»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
За лабіринтами слідів,
Химерні дні – життя краплини –
Високовольтна тінь дзвінків,
На пам'ять, скошену в людині.
За гранями добра чи зла,
Буває, важко пригадати,
Усе ,що брешуть дзеркала,
У незаповненій кімнаті,
Усе, що сказане і ні.
А сонця, місяця колиска,
І далі ділить ночі, дні,
На щось далеке й те, що близько…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
«За те, що птах мовчав у грудях,
за нецілющу сутність слів,
за світло, спалене в бермудах
очей, де повно їжаків,
за літо, стерте із обличчя,
десь там, за гранями невдач, -
буває, голос чийсь покличе,
банальним, - ти мені пробач»…
Все, що було – «учора» стане,
Навіщо ношу ту нести.
Трава весни затягне рани,
А зараз – вибач і прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Струнка і спритна, як сайгак,
Ще не гаряча, хоч вже вільна,
Вона – джерел і квітів знак,
І, мабуть, трохи божевільна,
Бо від слідів її дзвенить,
Застиглий простір. Пташка рання,
Дрібнить на ноти гілки мить,
І реформує сплін диванів.
Вона бунтує крок і кров,
Десь на межі думок і вчинків.
Та хто ж вона : весна, любов,
Чи, може, неймовірна жінка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Як небу не пізнати берегів,
Як не злічити на землі слідів,
Так словникам, щоб описати Жінку,
Напевно, теж не вистачило б слів.
Тому сьогодні скажем дуже просто,
Що кожна Жінка – ніжний райський Острів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
У жмені міста на Неві,
Йому так холодно і пусто.
Думки про рідних - так живі,
Та північ… північ не одпустить.
Вже майже випила до дна,
Його талант, здоров`я, силу,
Затисши мороком вікна.
Хоч пам'ять… пам'ять має крила.
Вона – художник і поет,
Вона – кріпак,солдат і в’язень,
Вона у творчості – естет,
Вона в неволі, мабуть, блазень.
Вона втискається в папір –
І там з`являється Марія,
І літнє небо, повне зір
(Керелівки бентежна мрія)
Чи ж є дорога ще туди?
Задує свічку затхлий вітер.
З Дніпра б напитися води,
Зі степу б взяти фарб і літер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
Ти тут. Як дихання, як крок,
Як день,як ніч, як щастя світу,
Як втілення отих думок,
Що стеляться суцвіттям літер.
В очах - хлюпоче синь озер,
У рухах – проглядають квіти.
Колись, в майбутньому, тепер,
Ми точно мусили зустрітись.
Ти тут. У радощах, в журбі,
А більше, мабуть , і не треба…
Хоч ні. Я ще скажу тобі,
Що ти – моя частина неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
І знову колій мірні перестуки,
І знов вокзалів різні імена.
Вагонний світ закоханий у звуки,
І у кінцеву, бо вона одна.
А потім поведе уже бруківка,
Блакитне небо, зграйка голубів,
Адреса електронної листівки,
І хвилювання… Все, як ти хотів…
Туди, де вже давно тебе чекають,
Де Всесвіт, до якого так спішив :
Ті люди, що про тебе пам’ятають,
Те дерево, що в юності садив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
В теплі Господньої руки,
Бува, сніжить зима.
Десь бродять в протягах дзвінки,
Всіх тих, кого нема.
Скриплять слідами петлі днів,
Ніч – місячним серпом,
В чиєсь житло мороз забрів,
І всівся за столом.
«Чого тобі, води чи страв,
Присядь і відпочинь,
Чи в тебе, може, безліч справ,
На стежці сновидінь?»
А він погляне із-під брів,
Зітхне – і в далеч синю.
Лише на місці, де сидів,
Холодна тиша й іней…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Десь далеко-далеко,
Що туди й не дійти,
Мов забутий лелека,
Бродить тінь самоти.
Хоче знову відчути,
Іскри милих доріг,
Та себе не минути.
Холод. Пустка і сніг.
Все по колу блукає,
Не зайти, не зійти.
Де ти, втрачений краю?
Майже рік самоти…
У застиглому світі,
Прагматичність і гріх,
Сміх, в іронію вдітий,
І слова, як батіг.
Де ж опори надія,
Віри де янголя,
Чим тримається мрія –
Не забута земля?
Мабуть, покликом крові,
Що магнітить наш шлях,
Полюсами любові,
При німих прапорах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Вже день дійшов до стану втечі.
Позначив видиму межу,
І став. У світ надходить Вечір,
«Привіт, Святвечоре», - кажу.
Кивне навзаєм. Ми знайомі,
Вже , може, так з півсотні літ,
Для мене він – то спокій дому,
Ясної зірки перший слід.
Він, якщо схоче, запитає,
Торкнувшись кожного із нас:
- Ну як ви тут? Усе, як має?
- Є тиша, значить, все гаразд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Ще рік минув. Ось був - і вже нема.
Біжать вітри узуті і невзуті,
Містами скупо стелиться зима,
Лиш інколи доходячи до суті.
Немає ні новин, ані чуток,
Екран завис. Чи, може, то відпустка?
Працює часу вправний оверлок,
Міжчасся перетворюючи в пустку.
Підхмарний день на вечір пересів,
І темрява потроху вкрала небо.
Піти туди, де не потрібно слів,
Де краплю світла бережуть для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
І ось зима
І вже сніги
тепла нема
днів береги
між «до» і «після»
між «за» і «проти"
секунди – грізлі
годин єноти
шампанське зараз
боржомі завтра
струна гітари
хіп-хоп світанку
що вчора буде?
що завтра сталось?
піти крізь люди
ну як вам спалось?
це місто – трюмом
а може, шлюпка?
під радість суму
лети, голубко
сядь на ялину
туди, на край
на – мандарину
снігам співай
хоч про петарди
хоч про обнови
ти як тут, чартом?
Із роком новим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Можливо, це лише початок,
Бо що було, того нема.
Сканує знахідки і втрати,
Холодним дотиком зима.
Та тепло нам обом від того
( між «пригорни» і «усміхни»)
Що в нас на двох – одна дорога,
І так недовго до весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Місто взяли тумани,
Все в міражі пливе,
Осінь, немов медуза,
Дотиками живе.
В світі осиротілім,
Хтось заховав тепло,
Мерзне душа без тіла
(тіло ж при ній було)
Звільна вповзає в простір,
Привид снігів – зима,
Тіло приходить в гості,
В світ, де душі нема.
Скотиться день з порогу,
Спогадом молодим.
Де ти, тепло дороги?
Іній. Туманів дим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
- Ти куди? Та зажди.
- Ні, бувай. В теплий край.
- Де ж то він? Можна в клин? Може, й ми - від зими?
А у відповідь – тиша,
Клени музику пишуть,
Жовтим листям, багряним,
Прямо в серці туману.
В`яне лист,облітає.
Був же клин? Вже немає.
Вечоріють світи,
Ні летіти, ні йти.
Тільки погляд пустити,
В світ, туманом залитий.
Ні крила журавля,
Лиш волога земля.
За стіною годин,
Знову сам. Де ж ти, клин?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Кожна людина випиває по філіжанці туману
як і кожен туман випиває людину
вони не можуть розминутися
як би їм того не хотілося
вони зустрічаються всупереч бажанню
і коли це стається
приходить
примхлива осіння панна
тоді від незатишності
у підсвідомості світу
з`являються обриси теплих речей
але туману вони ні до чого
він тішиться своєю владою над простором
а що ж примхлива осіння панна?
щоб трішки заспокоїти людину
вона одягає для неї ясні кармазини
і вправляє у корону дуба на околиці лісу
свій останній діамант –
меткого дятла, що гріє вологий простір
метушливим барвистим сяйвом
котре поволі тьмяніє у маріанському жолобі листопадових буднів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895596
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
На дорогах – тумани.
Сивий світ – у очах.
День – зволожена рана,
Ніч - знеможений птах.
По безкриллю блукають,
Лип старих мідяки,
Світ спливає й зникає,
На долоні руки.
Обпечусь об багрянець,
Ледь зайшовши у сад,
Наді мною ще танець,
А внизу – листопад.
Де ти, обрій тендітний,
Де ви, вітру зайці,
І чому непривітно,
На небесній щоці?
Може, сміх заховався,
У гаїв килимах,
Може, місяць загрався,
Може,сонця нема.
Може, збились рінгтони,
В монотонності клин?
Сходить час із вагона,
На перон перемін
І бреде по міжлистю,
Світлом неба в очах,
За загублене місто,
Скам`яніле в віках,
Аж до теплого краю,
Де від сутінків – дим,
де старіння не знають,
всі, хто був молодим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
-Ти помічаєш?
-Помічаю…
-Невже ми бачимо це вдвох?
Повільно йде по ковдрі гаю,
Не хто-небудь, осінній бог.
У кармазиновім жупані,
Де ступить – гриб там чималий,
Де гляне – лист горить багряний
І сонця хвіст, як лис рудий.
-Ходім,попросимо у нього
Тепла і світла для усіх,
І побажаєм на дорогу,
Деньків прозоро-золотих…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Її літак, позіхаючи,
Стовбичив у терміналі,
Гармидер із проводжаючих,
Снував в акустичній залі.
Між сльозами - сміх,зітхання,
Стискання,цілунки,квіти,
Зволожені розставанням,
Слова були, наче діти.
Він їй казав : « Не лети,
Я домовлюся з клятими днями,
І з джинами висоти,
І з пізніми журавлями».
А вона йому : «Ти – маяк,
А я вже, на жаль, не море,
Між нами – давно не так -
Стуманились світлофори.
Ти знаєш, що час – то ліки,
Як і відстані між містами,
Бувай, я пришлю тобі стікер,
З осінніми прапорами…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
У прив`ялих складках осінніх одеж є чимало цікавих речей : колюча мжичка, серед якої жевріє кленовий багрянець, глибоке небо, наповнене гарячими серцями журавлів та останніми зернами сонячного тепла; світанням і смерканням старої скрипки, хазяїн якої видобуває назовні розмірені повільні симфонії, від котрих з`являється чи зникає світло у багатоповерхівках прадавнього міста, що й саме нагадує химерну симфонію почуттів, стосунків, вражень, зустрічей, розставань, радощів, смутку, голосистого сміху чи причаєного зітхання…
Захований у тих складках і місток на околиці села, перейшовши через який потрапляєш до прозорої брами, зачиненої на останній знічений листок. За тою брамою хтось бачить тільки туманний космос, а хтось лише три дороги (чомусь,лише три ) одна – проминула, друга – теперішня, а третя, і найзагадковіша – дорога майбутнього. Обираючи собі до вподоби одну з тих доріг, не забувай, про що мріяв, збагни, про що мрієш , подумай, про що хотів би мріяти, пам’ятаючи при тому, що вперед іти непросто, як і непросто буває відпустити нав’язливі тіні минулого , котрі переслідують тебе цієї меланхолійної осені, в складках одежі якої є чимало цікавих речей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892527
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Десь за пізніми росами,
Ходять травами босими,
Волохаті тумани –
Комусь спокій на рани,
Комусь радість на сплін,
Комусь час-муедзин,
Комусь сиза голубка,
Комусь трапезні кубки,
Комусь майже й нічого,
Лиш окраєць дороги –
Між теплом і морозом,
Від снігів і по грози,
Від Христа до Покрови,
Від старого по нове,
Аж по пам`яті сніг,
На весняний поріг,
Аж по сонця узвишшя,
Аж по Всесвіту тишу…
Дні зробилися кволі,
Тож беріть парасолі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Горить листок – і не згорає,
Багрянцем погляди пече.
Торкнувши пісню небокраю,
Лелека садить на плече,
Красуню осінь многоцвітну
(на кого залишає нас?)
Вже скоро туманцем одквітне,
І стане монотонним час,
Проте, сьогодні ще Покрова,
Тепла уділить цій землі,
Щоб прилітали знову й знову,
Сюди, під весни, журавлі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Тремтить волога мжичка. Ледь світає.
Світлішає окрайцями тепла.
А листя облітає, облітає.
Ти , осене, ще є,чи вже була?
В людських лісах, куди не глянеш, всюди,
Плітки, обмовки, бруду постоли,
Аж хочеться спитати : «Добрі люди,
Де ви добра такого набули,
В яких місцях?» А листя облітає,
На клин шляхетний – всівся небокрай,
Махну рукою - він крильми махає:
Все буде добре. До весни. Бувай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Вона мала в собі щось від осені,
Може, очі, а може, волосся,
Може, вдачу. Ходила босою,
По туманах. Чи так здалося…
У лісах, кольорових, як гріх,
Вона дуже любила луни.
Вдома ж сльози вдягала в сміх,
І по шибках писала руни,
В дні, коли гомоніли дощі,
Голосами на різні ролі.
Це їй так було до душі.
Вона вірила в карму волі.
І хотіла торкнутись небес,
Не для забавки, а щоб жити,
Мов Аліса в краю чудес.
І любити, весь світ любити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Клен вночі напився тиші,
Тиша в клені зацвіла.
Різнокольорові миші ,
Доїдають вісь тепла.
Десь у Всесвіту на грані,
Казка навела мости.
Всесвіт трохи став диванним -
Од землі до висоти.
Вилітає в простір спілий – птах,
Гніздечко залиша.
Усміхається у тілі.
Упокорена душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Торкнулася осінь до світу,
Своїм прохолодним чолом.
Медами пригаслого літа,
Ласує замріяний гном.
Він пензлем змахне – і від того,
Засвітяться крони дерев,
І вийде на тіло дороги,
Рудий, наче вересень, лев,
Погляне на небо високе,
А там десь в глибинах – Курли...
Осонцених крил караоке.
Спасибі, що з нами були…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
Наскрізь пронизана вітрами,
Теплом ласкава в вишині,
Вона нагадує нам маму,
Усім як є – тобі, мені.
Її ланами часу коні,
Завжди везли то хліб, то кров,
То пісню в сонячних долонях,
Розлуку, зустрічі, любов.
А зараз ось на перехресті,
Стоїть і дивиться на нас.
В очах – зажура. Перехрестить,
Бо днів шалений тулумбас :
Одні роз`їхались світами,
А інші – кожен сам собі,
На політичному татамі,
Зелені, біло-голубі…
Від кого ж радощів чекати?
Що в День народження ми їй,
Сказали, хочемо сказати.
Матусі, Матері своїй?
Пробач. Ти будеш вічно жити,
Твоя краса, неначе птах,
Русяві коси – стигле жито,
Дніпро синіє у очах.
Ми, мабуть, нерозумні діти,
Бо не збагнули (нас прости)
Що Ти одна у нас на світі,
Одна у нас на світі Ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
На околиці літа світає.
Прохолода. Туман по ріці.
Бог серпневий на трави зітхає,
Випускаючи дня промінці
Я зайду аж по душу у тишу
(звіробоями пахне роса)
А вгорі нову музику пишуть,
Для землі молодіі небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Перебігає літо - часу заєць.
Хоч ще сміється тепла синь Дніпра,
Від серпня залишається окраєць,
На поки ще зелених прапорах.
Ми на порозі осені, панове,
Збираємо гербарії тепла,
Щоб відновити миті веселкові,
Коли природа пахла і цвіла,
Коли ішли по вулиці баштанній,
Аж доки не траплявся нам курінь,
Коли пливли біляві каравани,
Кудись за обрій, в розімлілу синь,
Коли кохання стукало до тебе,
Таке ясне, як тільки раз в житті,
І ми пили, мов з зоряного неба,
Одні на двох цілунки золоті…
Тож бавтесь з сонцем, обніміться з літом,
Воно в кишені посклада тепло,
І стане тільки спогадом для світу,
Про те, що сталось, що уже було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2020
Море здрастуй – і море прощай.
Час минув, наче чайка зітхнула.
Море, ти в мої сни завітай,
У майбутнє, що стало минулим.
Море, я тобі вдячний за все :
За світанки, що пахнули літом,
За нічної доріжки есе,
За дельфінів грайливих,як діти.
Цар морський підкотив аж до ніг,
Мушлю-спогад (шумить, не вмовкає)
-Ти з яких підглибинних доріг?
Ти з якого далекого краю?
А вона все шумить і шумить.
Заберу подарунок з собою,
Моря Чорного пінисту мить,
Що сховалася в мушлю прибоєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
Сто доріг за моїми плечима,
Косить серпень прижовклу траву.
Поговоримо просто очима,
Щоб ослабити днів тятиву,
Щоб в оцій ностальгійній одежі,
Лісу, поля , небес і ріки,
Нас хоч трохи торкнулось безмежжя,
Розімкнувши мовчання замки.
Говори. В серце стукає осінь,
Голосами моїх журавлів,
Хоч у літа ще яблука просять,
Не схололі долоні землі.
Говори. А не хочеш, не треба,
Ми й очима зумієм дійти.
Сто доріг… Всі від тебе й до тебе,
Поміж стишених площ самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
В долонях теплих день дотлів.
У вечір – вітер влігся спати,
Над нами зорі-янтарі,
Виходять місяць зустрічати.
При сутінковому вікні,
Гостріші звуки, гусне м’ята.
-Кохана, на якім коні,
Куди до тебе виїжджати?
На білім, чи на воронім,
Чи до криниці, чи до ставу?
-Облиш , айфон подай мені
(неромантично і лукаво)
Ми,думав, річки береги,
А виявляється, рінгтони
(як тягнуть ввечері луги,
як віддаляють телефони)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Роса. На віях ранку - тиша.
Усе ще сонне , неземне.
Густий туман ріку колише,
Зітхне – і очерет хитне.
Він, поглядаючи до сходу,
Готує вовну в рюкзаки
( така мінлива суть природи:
штиль ночі – променів дзвінки)
А він - туман, він любить тишу,
І річку, наче немовля,
До часу, доки світла миші,
З кишені випустить земля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Ніч взяла парабелум-
Зорі вклалися в трави
( той,хто постріли стелить,
мабуть , трохи лукавить)
Туманіє трава,
Хтось зітхнув в небесах,
В кожній краплі жива,
Розмовляє роса.
Квітка сонця ось-ось,
Знов розчинить фіранку,
Що хотілось – збулось,
Спритні промені ранку,
Розігнавшись, летять в світ
(їх можна відчути)
Білобог, Білодід -
Випускає салюти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Пташиний гомін за вікном –
Літають ластівки, бо літо,
Плете своїм веретеном,
Якесь дев`яте диво світу.
Від того множиться трава,
Бере ріка тебе за руку,
Любов до Всесвіту жива,
І так не схожа на розлуку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Ти любиш літо, спеку білу,
Дніпра вологу далечінь,
Його сріблясте дуже тіло ,
Від плавнів – по імлисту синь.
Ти любиш степ. Волошки в житі,
І золотисту шерсть пшениць,
І звуки, жайворонком злиті.
Ти любиш тисячі дрібниць.
На татуйованій планеті,
Ти любиш крапельки роси,
Деталь у пригорщах сюжетів,
Прибій у сутінках коси .
Крило спізнілого лелеки,
Що в надвечірній глибині,
Шукає прихистку від спеки.
Ти любиш промінь у вікні…
А я люблю твій голос, мила,
Чоло просвітлене твоє.
Люблю, як птаха любить крила,
За те, що ти у мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Стих вітер. В гості входить вечір.
Сідає поруч і мовчить.
Цвіркун – мелодії предтеча,
Лаштує скрипку. Через мить,
Густа симфонія поллється
(нас тільки двоє слухачів)
Лиш сонний Всесвіт усміхнеться,
На цвіркуновому плечі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
Настане день. Він дійсно буде,
Коли повсюди на Землі,
Радітимуть щасливі люди,
Хмарині, сонцю чи імлі,
Воді, вітрам, садку, пташині,
вечірній, вранішній порі,
лісам, степам або тварині,
чи небу в зорях-янтарі.
Радітимуть, що зла немає,
Пліток, підступності і зрад,
Лиш щирість, аж до небокраю,
Щоденна іскорка порад,
Любові нитка золотиста,
Кохання нитка срібляна,
Утома, працею барвиста,
Одне з забутих слів – «війна».
Повір, що так воно і буде,
Адже від нас залежить все.
Той день прийде й на всі-усюди,
З собою щастя принесе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020
Надворі стало тихо-тихо.
Садок дрімає після спеки.
Смакує хата літню втіху,
Лінивим клацанням лелеки.
Цвіркун симфонію вмикає,
Парфуми розливає м’ята,
Їжак на небо поглядає –
Він зорі хоче позбирати.
А коло самого порогу,
Щось жебонить, немов струмок, -
То мати казку про дорогу,
Розповідає для дітОк.
Сон близько. М`ятою пропах,
І схожий на Чумацький Шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Густі луги. Зелена сага.
Ще спить в колисці трав роса,
А кінь, шукаючи розваги,
Бреде в ріці, як в небесах.
Він воду п’є з туманом сивим.
Ось-ось зозуля задзвенить –
Хвилини скотяться на гриву,
У вічність зодягнувши мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Чи ж ми належимо собі?
В нас час свої засіяв зерна.
Буває, радощі – в журбі,
Чи рай – у затінках інферно.
Ми – дивна суміш протиріч,
Perpetuum mobile – до часу,
Ввібравши в себе день і ніч,
Те,що запалює і гасить,
Крізь легіони різних днів,
Проходимо собі поволі,
Лишивши вервечку слідів,
Відбитки справ, відмітки долі.
Як же важливо в днів двобоях,
Завжди лишатися собою,
І не роздвОїтись дочасно,
В глибинних лабіринтах часу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Горить роса на віях небокраю.
Степ,як долоня божої руки.
Вузька стежина згадує й не знає,
Який сьогодні день, бо в ній – віки.
Її топтали половецькі коні,
І ноги яничарської орди,
Дрімала осінь на її осонні,
І залицявся місяць молодий,
Скрипуча валка сунула до Криму
(із нею гомонів Чумацький Шлях)
До Лаври йшли на прощу пілігрими,
Гула бандура на семи вітрах…
Колись було. А зранку тільки одуд,
Упоперек пробіг туди-сюди.
Стежина, стежка, стежечка, дорога,
Чи ти згадаєш і мої сліди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Десь, поза тишею дощів,
За шторами очей і слова,
Вони, мов двоє голубів,
При недокінченій розмові…
-Привіт. Я радий.
-Навзаєм.
-Спішиш?
-Даруй. Як завше. Справи.
-Що ж, календар календарем.
А може, філіжанку кави?
-Спасибі. Правда, я спішу.
-Тоді щасти. Колись пізніше.
Між ними простягла межу,
Розгойдана минулим тиша.
Дзеркал душі не обійти –
В очах завжди розгадка суті –
Недорозведені мости,
Мовчанням поглядів роззуті.
На все, звичайно, ліки – час,
І буде так, як має бути.
Розлука в профіль і анфас,
Там, де себе не оминути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
В віконцях дня - уся планета.
Тут. Коло мене. Вона є.
Тебе, на жаль , не бачу. Де ти?
Далеке щастя. Не моє…
Дороги між кварталів світу,
Такі ж оманливі, як час,
Як вітер, як орнамент літер,
Як море, в профіль і анфас.
Від тих доріг срібляться скроні,
Лиш пам'ять – молода трава :
Метелик на твоїй долоні,
Мої нескошені слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Неначе дикі очі Тамерлана,
Мов гітлерівські фрази в натовп рвані,
Або ж «дари» химер із-над Неви
(до наших днів від часу булави)
Як крик сови чи крила кажана,
Така вона, завжди така – війна.
Кидає в Лету молодості сили,
Життю і щастю підрізає крила,
На втіху тим, хто все це розпочав.
Про війни я би так усім сказав :
У війнах переможених немає,
Це переможці дуже добре знають,
А пам'ять зберігає в світі білім,
Лиш спогад про загиблих і вцілілих…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Вони не думали про себе,
Тому, що дбали про усіх,
Тож маємо блакитне небо,
Росисті трави, світла сміх.
Вони у полум’ї атаки,
Губили юності мости,
І залишались жити в маках,
І оселялися в листи,
Чи в бронзу, в тіло обелісків,
Десь на околиці села,
Де білокора суть берізки,
Над ними весни підняла…
Тривожну пам'ять важко стерти
(було ж півкроку до біди)
Якби не Ви ,невинні жертви –
Проти фашистської орди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Ти і я. Все дуже просто.
Ти і я. Все зрозуміло.
І нікого (майже острів).
І літаєм – маєм крила.
Десь у світла павутинні,
Десь в стіжках пухнастих неба,
Ти і я – ми дві дитини.
І нічого більш не треба.
Ми помножені собою,
Теплим сонцем-живосилом,
Розпашілою весною,
Іскрами душі і тіла.
Ми скановані цим світом,
Диваки в руках фортуни ,
В наших рухах – барви квітів,
А в обіймах – часу руни.
А в словах – веселка тиші,
Молодий вродливий місяць.
Ти і я. Про нас напише,
Юний Нестор- літописець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020
Як не втрапити в яму,
Обійти і забути,
Бо на ранок – те саме:
Знати, бачити, чути.
Знову правила, пози
Жести, завчені фрази,
У політики дозах,
У дворушництва фазах.
Мегаполісів серце,
В полюсах аритмії,
Вікна – неба озерця,
В синіх клаптиках мрії…
Бо хотілося просто,
Трохи щастя для долі,
Щоби щирості острів,
Щоб не завчені ролі.
Що ж по факту? Те саме.
Дні,як піші солдати.
І секунди – роками,
І стандартами дати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020
Він ніс у натовп обрис Бога,
Слова, любов`ю золоті,
Коли ж скінчилася дорога,
Його розп`яли на хресті.
Він ніс нам світло просвітління,
З поваги, рівності й тепла,
У нього ж кидали камінням,
Стрічали за столами зла.
Він заповідь братерства згоди,
В Нагірну проповідь поклав.
За срібло зради в нагороду,
Ще й третій півень не співав,
Він, учнем відданий на страту,
Усе одно, цей світ любив -
від жебраків і до багатих -
здається, й небо б прихилив.
Чи ж варт так вірити і жити,
Чи ж хтось оцінить муки ті?
За що ж колись він був убитий,
На тім голгофському хресті?
Напевно, людству часу треба
(колись було потрібно див)
Щоби впустити всіх у себе
(Він саме так колись зробив)…
Якщо кров на долонях,
Якщо сльозами час,
Завмирає душа,
Коли хтось ще страждає за нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2020
Був ранок. І цвіли дерева,
І хвилі грались в світлотінь,
Крилом води торкалась мева,
І був весь світ без потрясінь.
На цьому клаптику земному,
На найблакитнішій із рік.
Тут все здавалося знайомим:
І день, і мить, і час, і вік…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2020
В оцій всесвітній веремії,
У монотонності новин,
Повинно бути те,що гріє,
Над чим не владний часоплин.
Весніє всюди. Дика груша,
Ясним накрилася вінком.
Дзвенять в піснях пташині душі,
Росу збира в долоні гном.
Наздоганяє хмари вітер.
Вербову гілочку візьму,
Торкну вербою тіло світу -
Хай стане легше і йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2020
І знову світ зробився віртуальним.
Од вірусу? Од вчинків? Од людей?
Реальність має домішки астральні,
Уже реалізованих ідей.
Завмерло людство на кордоні страху,
Із-за якого глипає вина.
А все ж, Земля – то паросток з-під плахи,
Радійте, друзі, крутиться вона…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870825
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2020
День,засіяний летом лелеки,
Знов довкола наводить мости.
От, піти б в оту далеч далеку,
Та від себе ніяк не піти.
Розбігаються звірі дороги
навсібіч. Не помітиш, куди.
Течія Інгульцевого блогу,
проповзе дзеркалами води,
до Дніпра, до порогів козачих,
що вросли стременами у Січ.
Розтікається простір і плаче,
не пізнавши знайомих облич.
А розлука спіткнеться об тишу,
затріпоче, як зранений птах.
Пальці відстані серця не стишать,
у німих електронних листах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870586
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2020
В цей день тобі співали квіти,
І усміхалася трава,
І ніс до тебе теплий вітер,
Мої закохані слова.
Стрічались злітні смуги, люди,
Перемовлялись літаки.
Між нами ж – пролягли Бермуди,
Геть не на відстані руки.
Не знав я достеменно, де ти,
Чи ти відчула слів тепло,
Лиш знав, що на оцій планеті,
Як ти, такої не було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2020
Голубко днів, ясна і тиха,
Тендітний промінець тепла,
Цілюща мить, що гоїть лихо,
Весна, що світлом проросла…
Яких ще слів Тобі сказати?
Яких ще слів сказати Вам ?
Коханим, сестрам і дівчатам,
І вічним, вічним Матерям.
Усе, напевно, буде звичне,
Бо все колись уже було…
Ви і Весна – синонімічні,
Життя сакральне джерело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867272
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2020
Ніч сідлає коня.
Небо колір міня.
За світами прозорими,
за далекими зорями,
є бадьора криниця,
тій криниці не спиться.
Йде любов за водою,
Я піду за тобою,
Бо вода, як весна,
Мов кохання без дна.
Бо весна – то є мила,
Мила – ти мої крила.
Попрохаю водиці :
« Дай мені студениці».
А вона… Що ж вона ?
Очі - барви вина,
Голос – крапелька літа,
Руки – сонячні квіти,
Ще й коса ворона,
Ще й уста, як весна,
Як молитва без криці,
Як солодка криниця…
Колір небо міняє.
Ніч коня запрягає.
І не спиться, не спиться,
В небі, мов в рукавиці –
Зорі збилися в пари.
Тиша. Спокій. Ні хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
І дні, як будні, й дні, неначе свято,
Як небо дні, й дрібні, мов виноград.
І в кожному – ознак своїх багато,
І кожен – сипле щось в життєвий сад.
Там є завжди спокуса і спокута,
Зміїна ницість, висота орла,
Слова із медом, фрази із цикутою,
Маяк Добра , що сліпить скелю зла.
Жбурляють жахи ночі горобині,
Кришталь роси сміється за вікном,
Мішок чудес закинувши за спину,
П’є з хмарки воду неспокійний гном…
Кружляє днів шалена веремія,
Тремтить тоненьке оптоволокно,
Проціджуючи віру і надію,
Крізь світове невизріле вино.
Всього-всього на тім життєвім прузі.
Тендітна грань з розради – до образ.
Що ж найцінніше? Може, Сонце, друзі?
Адже воно для кожного із нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864202
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.02.2020
Не меланхолія. Ніяк.
Не нехіть. Не переутома.
Не метушливий зодіак.
Лиш спогади про світло дому.
Про дні, про тижні і роки,
Такі близькі – такі далекі,
Вже не на відстані руки,
А вже на відстані лелеки.
Дитячий сміх майне крилом,
Між абрикосів і горіхів –
Із казки вибігає гном,
Шугають ластівки з-під стріхи.
А уночі Чумацький Шлях,
Розсиплеться над літнім садом,
І заблукавши у зірках,
Ми чуємо Шахерезаду…
А потім - батьківський поріг,
Стежину нам охрестить мати.
На скронях висіявся сніг
(чи сивина, чи сіль утрати?)
Сідає сонце за плече.
Так тихо. Можна чути Бога.
Крізь пам'ять білий шум тече.
Травою криється дорога…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863671
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.02.2020
Десь там, за відтінками тиші,
Де навіть Всесвіту нема,
Сніги свої сюжети пишуть.
Нічого дивного. Зима.
Десь тут пригрілись полюсами
(від того білий струм тече)
Він і вона – дві амальгами.
Ще ближче, щонайближче. Ще.
День сніг і світло стиха гасить.
Повітря – кольору вина.
Вони не помічають часу.
Вони в собі шукають дна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
Голуб на підвіконні.
День дзиґарями дзвонить.
Сонна вода в криниці –
Росам в траві не спиться…
Чом промочила ноги,
Біла печаль дороги?
Чом, проломивши простір,
Більш не влітає в гості,
Пил золотої днини?
Спокій – до павутиння.
Краплю води час просить.
Три… дві… Одна… і досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862503
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2020
В край який? Нащо? Куди?
В яку сторону?
В дні трави чи в ніч води
Линуть ворони?
Доклювали дня зерно –
Ніч накрила,
Небеса,немов вино,
Зір – до сили.
А вони летять собі,
Крізь темницю,
Глянуть в очі :
Що тобі, теж не спиться?
Нумо з нами аж туди, де надвоє,
Ділять береги ріки звіробої,
Краплю божої роси ділять ранки,
І що хочеш, те й проси в обіцянки,
Ось візьми, візьми , лишень, нас за крила,
Подивися, бачиш день - ніч накрила,
Десь спіткнулася об світ тиша біла.
Усміхнулася душа – вийшла з тіла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862501
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 25.01.2020
За рогом дня зітхає вечір.
Дрижить під шкірою снігів,
Холодний простір. Зір предтеча,
В верхах незайманих світів.
Регістри значень помарніли.
Ми вдвох за гранню (льоду, скла?)
І тільки тіло ділить з тілом,
Незримі клаптики тепла.
І тільки загадкова книга,
Твоїх нечитаних очей,
І небо кольору індиго,
І щастя від простих речей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2020
Біжить по колу вихор часу,
Кружляє вирвами доріг,
Вмикає світло, потім гасить,
Учора спека, нині – сніг…
У цій всесвітній веремії
(без надокучливих порад)
Нехай любов вам серце гріє,
Надії, віри і добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859713
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 30.12.2019