| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
А ми - без світла і у холоді...
Кого ти страшиш, чорте? Львів?
Ми в сибірах були і в голоді.
А нині ми - без м*скалів!
Такої тьми, як ви - не бачено.
І найтемніша ніч - зоря!
Ні, не забуто й не пробачено!
Не дай нам, Б-же, м*скаля!
Нехай нам світить місяць свіченьку,
Зігріє пісня в вирі снів.
Лишень би вас не бачить в віченьки.
Храни, Г-сподь, від м*скалів!
Наш дух не згасиш тьмою й холодом.
Куди б не цілив й не шалів.
Бо знає кожен змалу й змолоду -
Немає гірш за м*скалів!
11.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
«Ой горе тій чайці, ой горе, небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі»
Укр. нар. пісня
«Кривава ніч над Україною», -
Голосить чайка над Дніпром.
Одним крилом б’є хвилю пінную,
А другим в небо б’є крилом.
І зачіпає хмари сивії,
Грудьми січе повітря шквал:
«Ми маєм, маєм бути сильними.
Пройти отой дев’ятий вал!»
А хмари в небі - все отарами.
І кожна хмара як мара.
І б’ють громи всіма октавами:
«Війна прийшла! У бій пора!»
Не знає ворог слів і спину.
Слова – пусті. Діла - брудні.
То ж бреше в очі, цілить в спину.
Це – зона Ночі. Зникли дні.
І ми в тій ночі кращих губимо
По збитих «градами» стежках.
Ми так ту нашу землю любимо,
Що вже забули й біль і страх!
Літає чайка та й над водами.
Реве Дніпро … не перший раз.
А ніч кишить! Кишить забродами,
Які прийшли вбивати нас.
Ця зона Ночі все ж розвіється.
Цей морок й холод все ж минуть.
Хай ворог, навіть, не надіється
Нам стати чоботом на грудь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797835
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2018
В України - заплакані очі,
І серденько ранЕне щемить.
Десь у темряві чорної ночі
Снайпер цілить у сина в цю мить.
Обірвалася пісня у птаха.
Не злетіти вже більш в синю даль.
І здригнулося серце у тата,
Душу вмить розірвав мамі жаль.
Сині очі вже більш не побачать
України широкі степи.
Українці катам не пробачать
Свої сльози й синівські гроби!
І не чути вже стукоту серця.
Ув очах ясний промінь погас.
Сильний голос у вись не знесеться,
І вуста не промовлять до нас …
В нашу пісню не раз вже стріляли,
Як у рупор свободи й борні.
Не одного ми в землю поклали
За ту волю й вкраїнські пісні.
Імена їх нам в серці - набатом,
Вічним спомином стишено б'ють.
І за кожним похованим братом,
Рівний заклик звучить: «Не забудь»!
Мирослава Сидор
03.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797834
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2018
Раптом принишкли всі сюжети --
Моя любов -- химерний твір.
І знов, гортаючи сонети,
Все ще дивується Шекспір.
Під балдахіном любих споминів
Віпочиваю від суєт.
Міркую:"Боже, і за що мені
Послав Ти дивний цей сюжет?"
І як сумна пересторога,
В душі десь голос прозвучав:
"Не згадуй, доню, всує Бога.
Я би тебе так не карав!"
А може, Боже, це не кара?
Лиш спалах сонця у душі.
Так, ми не пара. Ні, не пара.
Про що ж тоді писать вірші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
Хорони тебе Боже,
Де б і з ким ти не був би.
Від очей злих ворожих,
Від хвороби і згуби.
У далекій дорозі,
Як змагає утома ,
Хорони у тривозі,
На роботі і дома.
І від друга лукавого,
Кого заздрість аж гложе.
Від усього неправого
Хорони тебе Боже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013