| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Я стану сильною, мов камінь віковічний,
І гордо буду нести постать і думки,
І поглядом спиню я потяг залізничний,
І рознесу ущент про слабкість всі чутки.
Такою сильною я стала не моментом,
Це ти зробив мене залізною, мов танк.
Не одарив ні жодним компліментом,
А все знецінював, немов банкрутний банк.
Я стала сильною такою не даремно,
І може, десь в душі, я дякую за це…
З тобою почувалася нікчемно,
Тепер я маю кам’яне лице.
Хтось скаже, що зневажлива, не щира,
Хоча я зневажаю лиш тебе,
Бо все в тобі до мене, лиш сатира
І це мене зсередини шкребе.
Хотіла я беззахисною бути…
В твоїх долонях теплих, як мій чай,
Але про ніжність можна вже забути,
Що ти посіяв, те і пожинай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018
Мы в суеверья верим без оглядки
И распахнув глаза, мы познаем судьбу.
Желаем знать ответы на загадки.
Выигрывая бой – сдаем врагу войну.
Рассыпать соль не страшно, не на рану,
А поговорки всё гласят – к беде.
И возвращаться можно, как ни странно -
Необходимо это делать на войне.
Разбилось зеркало, не трогайте вы сердце,
Его не склеишь и не купишь вновь.
И кошки чёрной вы откройте дверцы,
Не из-за них на свете льется кровь.
Мы в суеверья верим, а не людям,
И в этом наша ГЛАВНАЯ беда.
И по обёрткам мы конфеты судим.
Сквозь пальцы истина сбегает, как вода…
А зная мимолётность судеб,
Все поговорки вовсе ЕРУНДА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796975
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.06.2018
Дуже важко тебе забувати…
Пам’ятаю твій погляд, не очі.
Можу подумки лиш обіймати
І у мріях спіймати ті ночі.
Я твій запах боюся згадати,
Лиш би він не затьмарив мій розум
Я надії втомилась плекати…
Я віршами виказую прозу.
Я складаю до шафи ті вірші,
Всі вони, у шухляді, про тебе.
Вони в світі усьому найгірші,
Бо пишу я їх тільки для себе.
Я б спалила ту цілу шухляду
І кімнату, і дім, і всю душу.
І на попіл самотньо присяду -
Цілу вічність я з місця не зрушу.
Бо немислимо далі так жити.
Я обличчя твоє забуваю…
Дуже важко всім серцем любити,
Якщо образ лиш твій пам’ятаю…
Але ти не побачиш рядки ці
Вони в шафі навіки сконають,
І продовжу писати дурниці,
Бо твій голос я все ж пам’ятаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2018
Очень странные люди на свете,
Безответно любить научились.
Выбираешь себе человека
День и ночь на него бы молилась.
Мотыльки тебе спину лоскочут,
Запорхали и комом прям к горлу.
Даже звёзды любовь не пророчат,
А ты фото до дырок затерла.
Он и снится тебе бесконечно,
Изнуряюще тянутся будни.
Ты рисуешь на пальце колечко
Понимая, что свадьбы не будет.
Никогда не проснетесь вы вместе,
Ведь судьба загадала иначе
И любовь свою шторой завесте
Не увидят, что та горько плачет.
Очень странно всё в нашем мире...
Мы зачем научились влюбляться?
Уязвимыми стали. Как в тире,
Нужно ждать и уметь «пристреляться».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787871
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2018
Зачаровано в очі дивилась
І до вуст доторкнулась рукою,
Від буття так безмежно втомилась,
Що і усмішка стала пустою.
В задзеркаллі стояла людина.
Хто вона? Зрозуміти не можу.
Промайнула секундой година,
А я поглядом погляд тривожу.
Я не вірю тому що я бачу.
Це не я, цього бути не може,
Бо очами розпачливо плачу
І усмі́шка вже не допоможе.
Я роками вдягала цю маску.
Формувала залізну людину.
Що й собі вже зізнатися тяжко,
Що в душі я кричу без зупину.
Хай всі думають що незалежна.
Не вагаюсь ні мить, ні хвилину.
Бачу дзеркалі я протилежне
Там тендітна, і вічна дитина.
Буду й далі я образ вдягати,
Бо не світ в нас жорстокий, а люди
Й віддзеркалення часом шукати
Щоби справжню себе не забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787865
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2018
Свирепая буря бушует,
Безжалостно ветер ревет,
Погода зловеще ликует,
И снег неизменно метет.
Душа прислонилась, устала…
Босая, растрепана в клочья.
Крыло ей метелью сломало,
Взлететь не хватает ей мо́чи.
Засыпало снегом ей веки,
А может не снег это вовсе…
Быть может, летит это пепел
Догадок скупых, философских.
Она этот пепел взмахнула,
Иль снег это был, я не знаю.
И мыслями в небо порхнула,
Ведь мысли без крыльев летают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782791
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2018
Кружилась, как платье вуальное, нежно
Запятнана страхом мирская надежда,
И люди к ней руки безмолвно тянули,
Но цепи сказали, что дни их минули.
Захлёстана кровью незримо сплакнула,
Надежда как камень в колодце тонула
И слова не сказано следом за нею,
Ведь рты все зашиты лескою сильнее.
И люди не знали какая утрата,
Она всё тонула у бездну куда то,
А люди молили, но цепи наглеют
И скоро с надеждой и люди истлеют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703900
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2016
Закрыты все двери, стучать бесполезно
Постой, оглянись, ведь кругом тишина
Слова все звучали так сладко и лестно
А вновь ты стоишь перед жизнью одна
Вперед ты шагаешь, но снова на месте
Как зверь за решеткой свободы молишь
Так жалко слыхать, что исход всем известен
И ход есть один, угадай его лиш.
Признаний звучало немыслимо много
Они все исчезли с пустынным песком
Испачкала платье о жизни дорогу
Волнуйся за душу разорвану в клок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703899
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2016
Шли секунды, глаза всё смотрели,
Всё безмолвно застыло тот час.
Они верить уже не хотели,
Что Вселенна забыла о нас.
И минуты спешили куда-то,
Погоди, отстаем от судьбы
Нам свободы уже малова-то,
Но не слушают этой мольбы.
А часы, будто в танго кружили.
Что же нас не брали танцевать?
Может люди тогда бы ожили,
Под дождём бы бежали плясать.
Беспощадно летели недели,
А за ними года и века.
Мы беспомощно в след им смотрели,
А они нам твердили – Пока!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694823
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2016
Её сердце как раньше не билось,
В космос мысли лететь не хотели,
Чувство жизни дышать утомилось,
А в душе лишь кружились метели.
Даже воздух казался тяжелым,
Грязь из тела водой не смывалась,
Тело стало таким невесомым,
А душа, будто камень осталась.
И в глазах ни искринки надежды,
Серых красок немыслимо много,
Никогда всё не будет как прежде,
Ведь не тело, душа – одинока…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694822
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2016
В беспредельно жестоком мире
Души бьются за жизнь устало
Как же эта война достала
Даже лодки стоят у причала.
Все бегут бесконечно куда-то
Сколько этих шагов нелепых
Неужели они так слепы?
Неужели они так слепы???
Все беспомощно ищут правду
Вы веками ее убивали
Вы цепями ее заковали
Не живет она даже в подвале
В этом мире не сыщешь покоя
Нет ни дня без кровавого боя
И падёт наша жизнь как Троя
Бесценная, краткая жизнь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557246
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.02.2015
Вона була завжди самотня,
Хоч мала друзів, ворогів,
Та сум гарматами ревів
І наче навкруги безодня,
Безодня місяців і днів…
І, наче, мала все для щастя,
Батьків і дах над головою,
Та смерть підкралася з косою
Та друга на ім’я Нещастя,
До того ж привела з собою…
І рухнув світ у мить єдину,
Все те, за що боротись варто -
Не матиме свою родину
І все життя мов за хвилину
Знешкодила із пекла варта.
Ти проклинаєш світ і небо,
І лікарів, що лікували
Занапастили, занедбали
Та душу відняли у тебе
Коли діагноз називали….
Сидиш, сама, така самотня
Неначе крапля у пустелі,
Вже сотні днів у цій постелі
Очікуєш коли засохнеш
В старій обшарпаній оселі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Теплой, ранней, но снежной весною
Слышно громкий отчаянный плач,
Там девчонка безжизненным воем
У могилок скрутилась в калач.
Ну за что ей все это, ответьте
За какие такие грехи,
Нету греха такого на свете
Чтоб за день всех лишиться родных.
- Мама, мамочка, милая слышишь
Просыпайся, ну хватит, вставай
Хочу видеть, что снова ты дышишь,
Ты кричи, поучай и ругай.
- Доча, доченька, милая кроха,
Ты не слушайся снова меня,
Отрекусь от всего, и от Бога
Чтоб хоть раз приласкать мне тебя.
В голове лишь кровавая трасса
Ветер, снег, переход и они,
Там в обнимку лежали напрасно
На, залитою кровью, земли.
И водитель тот пьяный забегал
Не успел, не увидел, не он
- Будь ты проклят и проклято небо
И слова, что ты шел на обгон.
А что мне? Нету смысла для жизни
Хоронить двух бесценных людей
В голове перепутались мысли,
Невозможно терять матерей…
А что мне? Как мне быть в этом мире
Детский смех заменяет людей.
Будь гнить я в пустынной квартире.
За всю жизнь не оплачешь детей…
- Мама, мамочка, милая слышишь
Просыпайся, ну хватит, вставай,
Неужели ты дочка не дышишь?
Если нет, и меня забирай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556188
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2015
Бываем мне так одиноко,
И хочется прыгнуть с крыши
Лететь очень долго в пропасть,
Только бы не разбится.
Все чаще пытаюсь прожить я,
А получается только выжить,
И в этом потоке мыслей
Почувствовать, как ты дышишь.
А люди прохдят всё мимо
А с ними года уходят,
Так хочется быть любимой
Но что-то опять не выходит.
И вновь мне так одиноко
В толпе, никому нет дела
И выпрыгнуть с крыши глупо,
Но я бы всю жизнь летела!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421747
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.04.2013
Летить по полю дикий вітер,
Не в силах правду наздогнати,
Шукає куди біль подіти,
Яку в людей устиг забрати.
Він мчить неначе божевільний,
Кричить - ніхто його не чує,
Безсило пада на коліна,
І рідну земленьку цілує.
До неї тихо промовляє,
Прощення просить за всі біди,
І долю грізно проклинає,
За те, що він, лиш просто вітер.
Він знає все про біль та зраду,
Про голод, про що плачуть діти,
Але осмілюсь запитати:
«Чи знаєш Ти, що каже вітер?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Молюся за тебе, як мати за сина
Що зник у безмежних просторах морів
Моя ти єдина, кохана країна
Ти пісня, яку розумію без слів.
Ти гордість народу, яку не зламати
Не вбити, не стерти із пам’яті літ
Для українців , ти рідна, як мати
Без тебе, не любий нам цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328819
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2012
Щасливий той, хто серцем відчуває,
А думкою злітає до небес.
Добро у подарунок не чекає,
А сам дарує світу, де ліміт чудес.
Щасливий той, хто щирою душею
Красу сприймає й відданий, лиш їй,
Хто у житті не нехтує землею
Й багатства має, лиш у вирі мрій.
Щасливий той, хто словом закликає:
«Боротись, жити, вірити, змогти!»
І совість ні на що не проміняє
Не зможе через людство перейти.
Щасливий той, хто серцем відчуває
І думкою туманить небеса,
Хто знає, що країна процвітає.
Щасливий той, хто ВІРИТЬ В ЧУДЕСА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Багато зірок, що по небу гуляють
Багато води у безкраїх глибин,
Багато людей, що весь світ проклинають,
Лиш ти мій коханий у мене один.
Багато піску у спекотних пустелях,
Багато є видів різних пташин,
Багато турботи у добрих оселях,
Лиш ти мій коханий на світі один.
Багато є чисел, усіх не збагнути.
Багато думок в голові проліта,
А ти пам’ятай, як молитву спокути,
Ти в мене один… і я в тебе одна!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2012
Роки летять, мов зіроньки на небі,
В безодні всі згасають без вістей.
Колись були ми зовсім ще маленькі,
А зараз вже доросліші дітей.
Роки летять, мов пісня журавлина
Між хмарами кружляє, по воді пливе.
Мить – немовля, в наступну мить – людина.
Не помирає той, хто не живе!
Роки летять, мов блискавки «колючі»,
Коли розлючений ударить грім.
Хтось каже: «Люди в нас живучі»,
А я бажаю щастя їм усім.
Роки летять, мов дикий сокіл в полі
Розмахом крил звеличує політ.
Людське життя підвладне долі,
Але хай вічним буде світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2012
Ти пам’ятаєш ті слова,
Які не так давно сказала,
Та, що кохала?
Ти не забув її волосся,
Яким осінній вітер грав,
Той, що співав?
Ти пам’ятаєш її руки,
Той ніжний дотик на тобі,
Він втамував біль?
Ти пам’ятаєш її голос
І сміх дитячий та уста,
Тої, що пішла….?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2012
Прожить бы мне всего минуту,
Чтоб посмотреть в твои глаза
Чтоб не искать тебя повсюду,
Когда на улице гроза.
Прожить бы мне всего секунду,
Коснуться нежных рук твоих,
И все исчезло вдруг, как будто,
На целом свете мы одни.
Прожить бы мне одно мгновение,
Чтоб уловить твой аромат,
Разбить все мысли, впечатления,
Но уж застыл мой циферблат…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325855
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.03.2012
Почуй мене, коли співає вітер,
Він розповість про щирість слів.
Коли улітку на траві буяють квіти,
Вони покажуть гаму почуттів.
Повір, коли весняний ливень,
Знеможено постука у вікно,
Коли уранці перший півень,
Горлає сонцю, що зійшло.
Поспівчувай у град осінній,
Він знає біди всі мої,
І приголуб у хижу зиму,
І обійми, хоча б у сні …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012
Як же тяжко людей зрозуміти,
Прочитати в очах всі думки,
Бо очами люди – ще діти,
І всміхаються нам залюбки.
Як не легко нам правду сказати,
Коли страх перед нами стоїть,
А в думках лиш стоять каземати,
Де захована істини мить.
Дуже важко наважитись встати,
Якщо друзі звалили тебе,
Ти завжди будеш людям прощати,
Бо найтяжче збагнути Себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325090
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2012
Кривавий страх країну всю терзає:
Перед очима вибухи, а вдалині
Дитячий крик безпомічно лунає
Й хатини потопають у вогні.
Вогонь здіймається до неба,
Кружляє попіл над селом,
І голос чийсь кричить: «Не треба!»
І танки сунуть напролом…
І нізвідки очікувать підмоги,
Довкола рев і смерть – дощем.
Крізь це ви йшли до перемоги.
Десятиліттями тепер у серці щем,
І відголоски пострілів зловісних,
І пам’ять вибухів луною навкруги.
Спасибі вам, героям, серцю близьким,
Що ви за Батьківщину полягли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325089
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2012
Так пахне вітер на світанку
Вчорашнім проливним дощем
Проміння сонячне на ганку
Розбудить в серці любий щем.
Оглянешся навколо тихо,
Лиш щось шепочуть комиші,
І небо хмуриться на лихо,
Та все ж так легко на душі…
А листя із дерев спадає,
Кружляє вперто над вікном,
І всі доріжки устилає
Осіннім жовтим килимком.
Тривожить вітер бідолашну річку,
І восени спокою не дає,
Шумить безпомічна водичка,
І відчайдушно берег б’є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324991
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2012
Упала ніч на землю, що згрішила,
Зірки яскраво сяють, та не нам.
Вона лляною ковдрою накрила
Місця, де побували Єва i Адам.
Міста в її обіймах потонули,
Сам Бог не бачить ті місця пусті,
Бо і вони про нього вже забули,
І гріх для них – це будні дні.
Де правда, кривда – не пізнати,
І де межа не згадує ніхто,
А ніч продовжує вкривати
Весь світ примарним полотном.
01.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324990
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2012