Сторінки (1/52): | « | 1 | » |
Рідна квартира
бродить будинком гола.
Білі пейзажі туляться у вікно.
Коли падінню градуса
заздрив долар,
Всесвіт поріс інієм-волокном.
Грудень, мов ліс,
хвойний, прийшов небритий:
сніжна щетина, відлигу в весни забув.
Кажуть в народі, краще
небитого битий.
Скупо кивнеш, хоч ліпше б цього не чув.
Туго легені
налиті рідким повітрям.
Не читаєш новини й живеш на нервах.
Снують заморожені привиди
миру за місто,
в ареали не розстріляних нетрів.
05-06.12.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
О, чайнику!
Ти – бог незваних гостей і поганих новин.
Ти – вісник сімейних зібрань і страж оголошень.
У твоєму накипу тисячу сто запрошень,
На твоєму рахунку тисячу сто годин.
26.03.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2018
Фея за скельцем ліхтарика лагодить крильця.
Срібний орнамент зірок затопило дощем.
Місяць-яйце понесла в зубах куниця
Небом, порослим хмарами, мов плющем.
Гойдалку із цвіркуном заколисує вітер —
Ніжно вповила мотуззям високий горіх.
Жовте волосся багаття впало дотліти.
Реп’яхи з їжаків пристали до ніг.
У холодних перлинах яблучне листя,
Перестигла трава зрошує слід.
Загорнувшись клубочком дрімає обійстя,
Закрутившись у сфери дрімає світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602768
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2015
Зарився у землю по шию й пірнув з головою,
туди, де скриплять континенти, до центру землі.
Білі кістки асфоделю квітнуть тугою,
чорні очі Харона блистять у вогні.
Медом налиті жаркі океани із магми.
Пекло, якби існувало, замешкало б тут.
Шматки літосфери підземними кораблями
по підземних морях помалу снують.
А далі — гори-печери, блакитні озера,
сліди динозаврів, халупи печерних людей.
Розбитий ліхтарик й залізна кружка Жуль Верна —
залишки від запитань та відповідей.
Гулко луна шмагає сферичну поверхню.
Радісні зойки збудили сплячих птахів.
На стокрилих ніколи не їздили верхи
навіть у віддалених селищах мрій.
Мільйони років тому тут сходило сонце,
а потім наїлась Земля руди, мармуру.
По скам’янілих довавилонських «Що це?»
скачуть з іншого боку руді кенгуру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598707
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2015
Коли світ опиняється скраю, —
навшпиньках над прірвою і кінчиками пальців у синяво, —
подих закінчується.
Ти не дихаєш так довго,
що здається скоро помреш.
Що втопчуться гори
і річки витечуть в океани, а ті випаруються,
і хмар буде так багато, що настане другий потоп
попри всі райдуги світу.
Час сплине, весь до краплі,
змивши з пам’яті імена всіх друзів і ворогів
(включаючи боржників),
ненависних і коханих,
вчительок та котів.
І хоча, чіпляючись за небо, ти гадатимеш,
що втрапиш у невагомий вакуум,
з тобою залишиться музика.
Її на тонесеньких павутинках
нестиме вітер,
змушуючи відчувати себе кульбабкою,
випущеною у збіднілий всесвіт
без тисяч зір,
котрі стрибнули з даху за чиєсь бажання.
Ти ловитимеш поглядом
срібні промінчики випадку,
а якщо відважишся, то навіть пальцями,
і собі бажаючи перетворитися
на крихітну соломинку,
котру відносить поволі вітер.
Та за тобою тлітиме трава
і підбиратиметься темрява,
а попереду хтось далі копатиме прірву
чиїмись зрадженими бажаннями,
загаданими на зорю.
Залишиться тільки просити Бога
швидше послати дощу на все людство,
бо подих закінчується.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598185
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.08.2015
Ти кажеш, приїхав трамваєм — жартую, що на коті,
бо разом з моїм пухнастим до мене вдалось зайти.
Не запитав, де роззутись, і лапи свої не мив,
погрітися на коліна влігся, навіть не сів.
Зимотривку розмову нам забезпечив чай,
жарти, хороші теми, і відсутній wi-fi.
Розповідав небилиці, долоні в долоні брав,
незадоволено слухав, як кіт у мене мурчав.
Цей хвостатий пройдисвіт зі мною щоночі спить.
Гладжу його, годую, слухаю, що вурчить.
Врешті терпець урвався — тільки майнув хвостом…
Я в тебе на колінах відчуваю себе котом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526425
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.09.2014
Засни, Європа, під хрестом прицілу,
стурбованістю вкрийся, і в окопі
нехай тобі присниться привид миру,
нехай ти не прокинешся у доті.
Щоб синяву, розстріляну наскрізь,
ти не латала уночі зірками,
що понад все воліли б впасти вниз,
до донечки малої, чи до мами.
Нехай для тебе черги магазинні
ніколи не перейдуть в автоматні.
Щоб влітку не боялася за зиму,
відносини з братами були братні.
Один будинок — мешканців багато.
Ще міцно спиш, а сонце вже встає.
На ґанку янгол у благеньких латах,
В долонях зігріває «і» та «є».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508259
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2014
Замайоріли картаті стяги,
Бурхливий натовп, мов подих площ,
Коли майбутнє дітей на вагах,
Згасить протестів не може дощ.
А паралельно гримлять концерти.
В руках – мальовані транспаранти,
в кишені гривні кладуть потерті.
П’ють каву проплачені фігуранти.
Протестування іде змагання,
Та перш за Лесею маршом йти
закинь до совісті запитання:
Чого у дійсності вартий ти?
04.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491744
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2014
Коли була маленькою, Плутон ще був планетою,
в нас не було комп'ютера чи мультиків з супутника,
із рідкісними фільмами ділилися касетою,
вечірню казку слухали в кутку з чотирикутника.
Молочні зуби випавші ми на горище кидали,
щоб принесла заміну сіренька мишка з хвостиком.
Важкі енциклопедії у всьому були гідами,
і грались не приставкою, а бантиком із котиком.
Проте, хай скільки років відкусять покоління,
ми вперто збережемо в дрібницях спільні риси:
і рушники, і пісні, і хлібу поклоніння,
а у кошмарах внукам теж снитимуться німці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Сон за сном, кошмари за кошмаром,
Сновидіння в напрямі кубізм.
Я прошу, художнику бездарний,
Припини душевний вандалізм.
Накидаєш парочку ескізів,
Більше фарб, яскравість на межі.
Весь сюжет із клаптиків й порізів,
То квіткові гори, то вужі.
Знаю, режисере одержимий,
В тебе чисто символьний канал,
Перекажеш мовчки пантоніму
та формуєш черговий сигнал.
Може, чорно-білі сни, класичні?
І припинеш, врешті, жахів гру?
Для тебе – картини екзотичні,
Я ж переглядаю це, як сплю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Ніч за ніччю вишиковуються у колоні
Незаконне вторгнення – наглі вірші
п’ють чорнило, тільки й чути в тиші
як самотність божевільно плескає у долоні.
На подушці непроглянуте сновидіння
нетерпляче завішує ніч гобеленом.
Виснажившись, задрімало раніше мене,
нарікаючи на розбещене покоління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2013
У сумлінні проростають маки
Вогняним, обпеченим докором.
Там життя з розмахом Керуака,
Невідкриті двері в коридорах.
Часом шепіт грає пелюстками
Несказанним, онімілим словом.
В кожній квітці між фотокартками
Розпочата й незавершена розмова.
Якщо що, прошу, не сперечайся
За образ найпершої ознаки
Просто обговоримо, інакше
У сумлінні квітнуть нові маки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Хочу спати, але я не здамся!
Із останніх сил – на абордаж.
Не так просто сновидінням взяти,
я людина звична, в мене – стаж.
Небагато ж, зараз, тільки трохи…
Перестаньте важчати, повіки!
Пів хвилини виросли в епохи:
До кінця глави ще дві сторінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442001
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2013
Нанизую дотик на пальці,
Вікно тарабанить у небо,
Вагітно закруглені п’яльця
Вбирають кімнату в себе.
Стікає по нитці голка,
Підстрижені рівно межі,
Тканину із дерева дольки
Взяли в обійми ведмежі.
І спокій рутинно, по каплі,
Збігає в квітки у нитці,
Немов ритуалу капці
Ступають в долоні ситцю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Поважний Смерть любив прогрес,
Хоч Смерть, у ногу йшов з життям,
недавно виник інтерес
комп’ютер вивчить до пуття.
Пішов в крамницю, сам не свій,
За ним зайшла у двір гроза -
Серед людей у вихідний,
Та на плечі лежить коса.
Він ніби лікар, повсякчас
Робота їсть приватний час.
Обрав модель, узяв ноутбук,
Але касир не взяв до рук –
Сказав: тут справа не в ціні,
Страховку виплатить мені.
Тож хай вельможна пані…
- ПАН. – Хай так,
бере ноутбука на дурняк.
- СПАСИБІ, - здивувався Смерть,
І впав у тіні круговерть.
А він три місяці зарплату
Ховав у нетрях скрині в хаті.
Ну що ж, внизу – не на землі,
Є вільний вхід до мережі.
Ввімкнув, клац-клац, відкрив вікно,
Вивчає що та як воно.
У прямокутника в полоні
Весь світ неначе на долоні.
Удруге здивувався Смерть,
Про всіх і так все знає вщерть,
Але ця штука знадобиться…
Немов в мережі заблудився:
Частіше бачать його в чаті,
Ніж з помираючим в палаті.
І він, хоч ходить на роботу,
Не так спішить, мовля, клопоти.
Радіє людство – медицина
Мов омолодження машина.
Насправді Смерть в комп’ютер втік
Підняв середній людям вік.
19.07.2013
P.S. Смерть - чоловічого роду й розмовляє великими літерами. Привіт Пратчетту :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438560
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.07.2013
Дощ іде - дорвався, розійшовся,
в повну силу і на цілий день.
Врешті час для нас в нього знайшовся,
стільки зразу... місто, як мішень.
Дощ іде, але мені теж треба!
Парасольки сходять, мов гриби.
І здалось, всуціль з'єдналось небо,
із землею смугою води.
Дощ іде, і я іду крізь нього,
вибору у мене не зосталось.
Поки донесла додому ноги
вмилася, прийняла душ, скупалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429261
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.06.2013
Підібрала поділ дрімота,
на світанку звелась навшпиньки.
Довго танула позолота
снів, прихищених у хатинках.
Позіхнуло спросоння сонце,
скатертину зірок згорнуло.
В зблідлій місячній долонці
сині туфельки ніч забула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429240
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.06.2013
Вступила ніч у туфельки калюж,
Парфумами акації вдягнулась.
Безплідними міськими снами груш,
Печально під будинком посміхнулась.
Скінчився рай – розтав вишневий сніг.
Сади у крижаній цнотливості.
Незнані бджіл смугастих пересміх,
Розгублено завмерли в безпричинності.
Між тим, асфальт впирається в бордюр,
Цілує сонце яблуні в чоло.
Для них жорстоко місто зводить мур:
Весна пройшла, а літо не прийшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425230
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.05.2013
Закохайся в мене до каплі,
Закохайся в мене до дна,
Щоб без мене аж мрій забракло –
Я стомилася буть сама.
Щоб весь день ти гадав про мене,
Що чекає за рогом нас?
Задрімавши, горнув до себе –
Проведу за снів перелаз.
Я чекала на тебе довго,
Лиш на тебе… Зажди, не мини!
Фантастично шалений дотик,
Не вагайся й мене візьми...
Я віддамся тобі до каплі,
Я віддамся тоді до дна.
Пробіжися очима спрагло,
І довіку буду твоя.
Ти, звичайно, примітив іншу…
Через що? Презентабельний вид?
Та вона не заповнить нішу
Пустоти, що тебе ятрить.
Нерозумно - знайомство з нею.
Без прелюдій свобода рук.
Ти знущаєшся над своєю
Серцевиною. Хибний рух.
Ідеали у жертву моді?
Це якийсь соціальний здвиг!
Забирайся! – кричала гордо
на полиці одна із книг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418510
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.04.2013
Поки ждемо весну боязку,
романтично згадує долівка,
як в травневих присмерках бузку
цокотить підборами бруківка.
Як бринять пелюстки на вітру
у спідниць-тюльпанів по коліна,
як зимовий присмак мармуру,
розчиняє сонячне проміння.
Як у слід шепочуться слова,
що знітились прозвучати в очі,
як навшпиньках, ніжність захова,
в сни крадуться постаті дівочі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413514
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2013
Ще не тепло. Зимно? Та не дуже.
Вранці – зелень, ввечері – мороз.
Все ж стихія – справжня жінка, друже,
Потерпає від метаморфоз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408780
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.03.2013
Вона зиркне на тебе з обуренням,
роздратовано, з тінню презирства.
Як ти сліпо думав, був обдуреним,
що анархія - в руїнах місто.
Поступово, вперто пороз'яснює,
скаже про Прудона та Кропоткіна.
Беззаконня чесність не обважує,
а безвладдя хаосу не створює.
Людство грає в бабцю демокартію -
іграшка, найкраща, з тих що є.
Між загальних приступів апатії,
Влада - ніби спільне, й не своє.
Ти, звичайно, схопишся за голову,
божевільна чи ідеалістка?
А вона, червоно-чорним кольором,
анархіст. Уперта анархістка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408195
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2013
Підійшла, навшпиньки піднялася.
Ніяково, лагідно, ледь-ледь.
І здалось, губами потяглася,
перестрахи зруйнувавши вщерть.
Відстань обернулася півкроком,
руки пригорнути потяглись,
обережно, ніби ненароком
пальці тиші з галасом сплелись.
Вже долоня гладила волосся,
майже доторкнувся вуст вина,
раптом розсміялась стоголоссям,
і відбігла - грається весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407929
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.03.2013
Лишився вірш - вуглинка на папері,
за небом сни, ровесники його.
І навіть спогад, вогняна химера,
не вимагає в пам'яті свого.
Давно було, перевдяглося снігом.
Зітліло все, хоч навіть обпекло.
Лишився вірш вуглинкою, мов слідом -
збережене утрачене тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Вечірня тиша - сніжно.
Дріади-наречені.
Слідів мережки - стежок
розгорнуті клубки.
Безлюдно, безголосо.
Спокійно, дивовижно.
Нарнійський парк, як казка,
заглядує в шибки.
Ліхтарно рівномірно
одягнуто у світло.
Мов мить - і вийде фавн
на білосніжне плесо.
До дотику чарівно,
захоплююче ніжно.
Це першосніжний вечір
у парку в політесі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2012
В магазинах на дієту
сіли деякі полички:
розкупили люди мило,
сірники й під чисту свічки.
Відхрестилася частина
від пророцтва майя
та завбачно в магазинах
весь товар розкупає.
Не здолати половині
давні страхи непоборні.
А мені до кінця світу
треба здать лабораторні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382136
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.12.2012
Мовчати у трубку негарно,
а я говорить не хочу.
Я хочу тебе обійняти,
та лагідно глянуть в очі.
І просто ділити навпіл
хвилинами щастя тишу,
наповнювати розумінням,
змістовніше, ніж напишу.
Вбирається вечір ліхтарно,
зірки перехоплюють погляд.
Мовчати у трубку негарно,
я хочу мовчати поряд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381365
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2012
Ти заснула на моєму ліжку,
голову поклавши на подушку.
Ніжилась до мене, задрімавши,
мріяла, щоб чухали за вушком.
Гладитиму тебе, як захочу,
лагідно долонею по тілу.
Розімліла, зніжено примружиш
оченята сонно-звечорілі.
Так вляглася, що не поміщуся...
На підлогу тебе скинув з ліжка.
Не люблю я, вибач, і не буду
на долівці спати через кішку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378889
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.11.2012
Привіт, ровеснику!
Як твої справи, вигаданий друже?
Заокеанський світ іще живий?
Мабуть ти також поступив до вузу,
і як домашню пишеш лист мені.
Та зошита ти здав на перевірку,
ледь встигнувши, як я, в останній день.
Чекатимеш не відповідь, оцінку,
нашкрябаних для мене одкровень.
Написано не дві, не три сторінки,
та де мої, твої листівки де?
Я жду, як ти, не відповідь, оцінку,
мій лист до тебе так і не дійде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012
До тебе ходять потяги кохання
без вихідних у будні і свята.
З перону шле прощання-привітання
твоя усмішка, ніжністю проста.
Ти мрієш опинитись у вагоні,
чекаєш із блакиті потяг свій,
Схвильовано білет тремтить в долоні
і цілий світ проміниться з-під вій.
Ти обережно склала до валізи
і привидів надій, і рештки мрій.
А спогади від часу стали сизі,
первинний колір втративши сумний.
Годинник не дійде ніяк до краю,
час полірує світ у дивні форми,
а я відверто сумно поглядаю
на тебе із сусідньої платформи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376913
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2012
Я вперто вірю десь на дні
з дитинства і донині,
що очі в неба уночі
не чорні – темно-сині.
І хоч ховається блакить
за однотонні тіні,
я знаю: сплять солодким сном
не чорні очі, сині.
Та з першим подихом зорі,
що скине каптур ночі,
не чорні глянуть на мене,
а ясно-сині очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012
Якби ви знали, паничі,
що вчать студенти уночі,
як за книжковими горами
зникають світу панорами
і миті щастя сміючись.
За що, не знаю, називають
роки шкільні дитячим раєм.
Я в школі мучався колись,
там реферати почались,
домашки перші; Я не знаю,
чом Міносвіті повезло,
що по програмі так лягло,
усе нове почати з нами!
Тепер я вчу вишмат і мови,
соціології основи,
і в незалежності від фаху
на психологію домаху
учити всім: і програмістам,
і медикам, й економістам.
Лінгвіст чи навіть інженер
історію тоді й тепер
немов святе повинен знати,
у пам'яті конспекти мати
всіх лекцій, на яких не був.
А як не вчив, не знав, не чув,
то "пощастить" білет дістати...
Якби ж ви знали, паничі,
як спати хочеться вночі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372349
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.10.2012
Ви знаєте, як музика гримить,
у місячні весняні ночі? -
Сусід не спить - куток не спить,
піди поглянь йому у очі,
сусід не спить.
Ви чули ж бо: так музика гримить.
Ви знаєте, не сплять старі й малі? -
вони все чують крізь городи.
Ось місяць, зорі, солов'ї...
"Він мій" - грозяться пішоходи...
Попса кричить!...
Та ви вже чули - музика гримить!...
Ви знаєте, чому мовчати слід? -
тихенько під покровом тайн
із сайту завантажую пісні...
Як завтра гарно зазвучить Рамштайн!...
У небозвід...
Ви ж уявляєте, як виспиться сусід!...
(За Тичиною "Ви знаєте, як липа шелестить")
P.S. Вже раз увечері Рамштайн вмикала, допомогло,
а тепер знов на всю вулицю дискотека за північ...
треба повторити процедуру :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367579
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.09.2012
Пелюстки сонця падають на плечі -
несмілий дотик вересневих губ.
Повз нас несуться вогники малечі,
замерзле літо тулиться до клумб.
Йдемо в метро, наздоганяє вечір,
ось-ось позаду захід обійме,
раптово так і трохи не до речі,
мою торбинку нести забере.
Ще не почата вітром колотнеча,
завмер в повітрі золотавий вальс.
Пелюстки сонця падають на плечі,
мов в поцілунку, зупинився час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366958
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2012
Когда начинается ночь
и уходит день,
тьма убегает прочь,
а Свет поднимает тень.
В мире серых теней
всё подвластно мне.
Всё хорошо, поверь,
если ты на моей стороне…
В мире теней нет звёзд,
ты к ним не улетишь.
Закон у Иных очень прост:
от Сумрака не убежишь.
Коль ты силен – иди,
но только вниз, а не ввысь.
А может, это лишь сон
и кто-то крикнет: «Проснись!»?
Такого подарка не жди:
перед тобой тьма и свет.
Оба зовут: «Приходи!
Другого выбора нет!»
Что лучше: день или ночь?
А я закричу в ответ:
- Миру надо помочь!
Я выбираю Свет!
19.05.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364602
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.09.2012
Привела хазяйка хахаля,
вчора в нас заночував.
В спальні на замок закрились,
на моєму місці спав.
Зранку втьорили на кухню,
щось додому він не йде...
Знов замкнулися, напевно,
із моєї миски жре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364550
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.09.2012
Похвастав цифрою статист,
що полюбив наш край турист:
в час Євро перейшли кордони
чотири з половиною мільйони.
Сьогодні зміни полюбили,
що обіцяли - те й зробили:
все як в програмі "регіонів" -
тепер нас п'ятдесят мільйонів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363977
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.09.2012
Стіни щільно вкутані у фрески,
світяться святими сотні лик,
вітражу скрізь кольорові фрески
і на скрипці грає янголик.
Кучерявий, зовсім ще дитина,
лагідний та в оберемку крил.
Це йому молитви шле за сина
після служби мати що є сил.
Павутиння тріщинок на стінах,
кожен день як часу й храму битва.
Матінка Ніколо Паганіні
шепотіла янголу молитву.
Момент з біографії великого скрипаля)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352662
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.07.2012
Тротуаром Петро
йде широким кроком,
а йому назустріч кум
із синцем під оком.
- Що з тобою сталося? -
перший запитав.
- Та свою кохану
в бійці захищав.
– Від злодюг триклятих,
як кажуть Новини?
– Та ні, куме, гірше:
від злої дружини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352166
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.07.2012
Щирість – причина опіків
від гострих словесних дотиків.
Ліки уже не діють,
дайте антибіотики.
Хвора, хронічно щира,
вроджено хочу миру.
Дайте мені вакцину,
бо наївно всім вірю.
Я – людина дитинства,
нещирість немов злочинство.
Як не лікується це,
вилікуйте суспільство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012
Достигають сонця ліхтарів,
проводжаю подружок додому.
Оріон скраєчку неба сів –
з друзями самотньо, мов одному.
Зазоріла осінню дорога
клаптиками затяжних дощів.
Проведу до самого порогу.
Хто б мене так ввечері провів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012
Земля муркоче тихо під ногами,
трава грайливо з вітром шелестить
і птах нічний у темряву летить –
так ніч гримить своїми кольорами.
Безшумно так, невимушено ніби
то візьме верхню ля, то йде в баси,
то різкий сплеск сполоханої риби,
то ніжний дзвін ще сонної роси.
А потім – раз! І тиша.. просто тиша…
і подих перехоплює тоді,
коли нічна, здавалось, пуста ніша,
усіма звуками вмить додає ходи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2012
Каже дід онучці-дівці:
- Довгі я люблю спідниці,
до коліна або й нижче,
як у баби, як годиться.
- Та я теж не рада штуці
бачить бабу в міні-юбці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346309
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.06.2012
Жадібний прогрес
точить димом синь
над чолом розхристаних долин,
між стежин.
Шкрябають блакить
ділові дахи,
виростають офісні мохи
без сохи.
Кроки людських мрій
радісні й сумні
тонуть у асфальтовій луні
десь на дні.
Ми вже не пани,
ми уже раби
прогресуючої вниз доби
без «якби».
Небосхилом враз
тріщина піде
і блакить нестримно у ніде
упаде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346308
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 25.06.2012
Скінчився чай негадано, неждано,
спинити це чомусь забракло сил.
В навушниках підспівує Нірвана,
з важких думок стирає звуком пил.
Душі забракло прямоти гітари –
у ліву руку звично взяти гриф?
І знов акордам підбирати пари,
до мозолів знайомий грати риф.
Всі друзі з інших міст по жарту долі.
Прощалися: «До зустрічі, чекай».
Коли ми знову сядемо у коло,
щоб грати на гітарі, пити чай?
27.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Я падаю в небо,
у подих, у вітер.
Тремтить струна пульсу
від дотику змін.
І хочеться бігти
в долоні блакиті
подалі від буднів,
повище від стін.
Ножами у спину
кидаються сміхом,
та як крізь примару
ця сталь крізь мене,
бо я уже подих,
я усміх, я вітер,
востаннє навшпиньках
торкаю земне.
16.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Приїхали у гості
бабусю навістити,
взяла з собою Толкіна -
ну як без книги жити?
Читала бабця тричі
Останні "Сільські вісті" -
чортма літератури,
в селі це не у місті.
З нудьги тихенько взяла
мій "Сильмариліон",
впустила Середзем'я
у хату, ніби в сон.
Покинула б - не дивно,
та з гумором життя.
Адаптувала книгу
під власне сприйняття.
Тепер моя бабуся
завзята толкініст,
без "Хоббіта" не ходить,
не спить і не їсть.
Для неї темний Саурон
ще той капіталіст,
Саруман буржуй,
а Гендальф комуніст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328051
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.04.2012
Мене хрестили торік зимою,
я пам’ятаю ваш лоскіт ніг.
Люд розважався чудною грою,
а лід так важко на груди ліг.
Зіткали спогад блаженним тоном
слова на кінчиках пальців рук,
як відгукнувся берег дзвоном,
ваш без прибою фальшивий звук.
Встромили хрест у гладь бездонну,
усі штовхалися до води.
І я - розхристана, змерзла, сонна,
ви - сліпо руки до хвиль тягли.
Та холод, холод, і сміх, і сварки,
у ваших пляшках священна кров.
Бездумні душі, мов недогарки…
Як несподівано дотик – любов.
Я аж здригнулась – бризки обабіч,
так зачепив обережний рух.
Навколо люди і далі грались,
а поряд – глибший за мене дух.
Благословенно торкнув рукою,
як віра, спокій на хвилю ліг.
Мене хрестили торік зимою,
я пам’ятаю твій лоскіт ніг.
10.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328049
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.04.2012
Баба живе в забутому, закинутому селі.
Поїхали всі до міст, залишили хати малі
в надії на краще майбутнє і на долю нову.
Рідко коли тут на вулиці зустрінеш душу живу.
Бабі одній важко, бабі самотньо жить,
бабі сумно - нема з ким навіть поговорить.
Баба ходить до церкви, в неї молитва проста:
- Боже, єдиного прошу: навчи розмовляти кота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327729
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2012
Зникло сто гектарів лісу:
не пожежі, не вітри,
в документах одним словом
є пояснення: "Бобри".
І така-собі кантата:
там, де був колишній ліс,
у три поверхи загата
й шестисотий бобровіз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327719
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.04.2012
Чи ви чули, люди, новину?
Стукнуло сто років чабану.
Все життя й робив, що вівці пас...
Привітали його друзі і в цей раз.
Десь на радіо знайшли куму свою -
братиме у діда інтерв'ю.
Дід приїхав із карпатських гір -
в центрі Львова радіоефір.
Посадили його за стола
та питать ведуча почала:
- Ви були у всіх карпатських селах.
Чи траплялись випадки веселі?
Каже дід: "Було, давно було,
я овечок пас за все село.
Всіх пригнали я і ще Хома,
дивимось: одної десь нема.
Хочте мені вірте, хочте ні -
всім селом шукали аж три дні.
Як знайшли - забили, та й усе:
більш її гулять не понесе.
Думає ведуча: хоч ти плач,
утікає радіослухач.
Та й гадає: може, ще мине?
- Чи траплялось, діду, щось сумне?
Каже дід: "Було, давно було,
я овечок пас за все село.
Як усіх пригнали під кінець,
десь був загубився баранець.
Я би вам брехати не хотів -
всім селом шукали аж п'ять днів.
А як відшукався баранець,
тут-то йому і настав кінець.
Думає ведуча: їй гаплик -
чути з коридору шефа крик.
На очах надія раптом зблисне:
- Чи траплялось, діду, щось трагічне?
Каже дід: "Було, давно було,
я овечок пас за все село.
Тут вже не до сміху, скажу вам,
бо тоді я загубився сам..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327250
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.04.2012
Кум до кума
в гості прийшов,
тихим вечором
в хату зайшов.
- Здрастуйте, - каже.
- На вулиці сніг.
А що то у вас
вкриває поріг?
- То у мене
собака новий,
та не простий,
а сторожовий.
Мчить, як стріла,
виє, як вітер!...
- Тю, а я об нього
ноги витер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327246
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.04.2012