| Сторінки (1/21): | « | 1 | » |
Це вже – обметиця, мамо,
Скоро хуртечі не стане.
Я так скучаю за Вами.
Жду, поки трохи розтане.
Нині дістатися годі
Вашої, мамо, оселі.
Снігу цього річ на Сході –
Ніби піску у пустелі.
Впали сніги Вам на груди,
Як же їх тяжко тримати,
Сирістю тхне відусюди,
Тоскно і холодно в хаті.
Хто ж Вас зігріє, матусю?
Хто ж Вам голівоньку змиє?
Снами до Вас пригорнуся –
Серце на мить заніміє.
Спіть, моя горлице рідна.
Це вже – обметиця, певно.
Сипле… Вже й світу не видно…
Ні. Не дійду до Вас, нене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2013
Не сплю, та й годі. Доки ж воно буде?
Вже обважніли стомлені повіки,
Вже стало тепло й солодко у грудях,
А сон не йде, мов хто за ковдру смика.
Застрягло слово в пам`яті, як свердло,
Та й точить мозок, щоб дістатись рими.
Ой, як набридло все. Бодай ти щезло –
Оте натхнення з віршами своїми.
Але, як завше, виринаю з ліжка,
Беру чернетку, ручку, та й сміюся.
Лечу на кухню, ніби тишком-нишком,
Та син прокинувсь: «Вам не зле, матусю?»
«Ні, - добре, синку. Спи собі, дитино.»
Хоч тій дитині нині вже за тридцять,
Та невтямки йому – в таку годину
Чом через вірші матері не спиться.
І плинуть-плинуть рими проти ночі.
Натхненні зорі зиркають на хату.
Напевно досить. Спати ще не хочу,
Але піду безсоння колихати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399123
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2013
Журавлині ключі,
розтинаючи стомлене небо,
Мов провину свою,
наді мною журбу пронесли.
Чути клекіт вночі,
і напевно комусь дуже треба,
Щоб від вічних розлук
ви страждали, мої журавлі.
Ваші тужні пісні,
мов дівочі літа невблаганні,
Вже полинули в даль
і розтанули в синій імлі,
Журавлі-журавлі,
поверніть моє пізнє кохання,
Коли юність мою
вже понесли на сивім крилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349906
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2012
Єдина, ніжна, незрівнянна,
Я досить пізно зрозумів,
Що втратив не тебе, кохана,
А сам себе. І мало слів,
Щоб втамувати біль нестерпний,
Та, щоб зарадити собі,
Я все блукаю нашим степом,
Схиливши голову в журбі.
Там не буяють пишні квіти
І золотаві ковилі,
Ранковим смутком оповиті,
Снують тумани по землі.
А я пригадую те літо
В терпкій принаді диких трав,
Уста дівочі соковиті,
Які до болю цілував.
А я пригадую ту скелю,
Де ми гуляли до зорі,
І світлячків вогні веселі
Світили нам, як ліхтарі,
І шепотіли нам дзвіночки
Свою мелодію п’янку,
А ти, як Мавка, у віночку
Кружляла в радіснім танку.
І захлиналась в небі пташка
Щасливим співом голосним
І зрозуміти вже не важко,
Чому над степом сизий дим.
Чому так тужно скиглить пташка.
І скеля спить, мов сірий склеп –
Там, де цвіли твої ромашки…
Лишився вигорілий степ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2012
Терплячим мовчазним осіннім лИстом
Моя любов від холоду тремтіла.
І набували прикрісного змісту
Твої останні зважені слова.
Пориви вітру, злі і норовисті,
Мов пазурІ, пронизували тіло.
І розсипались крихітним намистом
Всі почуття. Мій час уже спливав.
На злітній смузі – ожеледь і мряка.
В твоїх очах – той сірий лід холодний,
Що вже не танув з вечора до ранку –
Я мусила летіти, ти страждав.
Хриплячий мікрофон, мов з переляку,
Проголосив мій довгий рейс зворотній.
Ти докоряв мені і гірко плакав,
Неначе долю в небо проводжав.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2012
Бавився вітер твоєю льняною косою,
Сіру спідничку зухвало здіймав догори,
Ніженьки білі, омиті дрібною росою
Понад землею летіли назустріч зорі.
Ти босоніж дріботіла так хутко і спритно,
Мов рятувалась від хижих, розгніваних хмар,
Щічки твої пурпуровими маками квітли,
Вітер спивав з них чудовий медовий нектар.
Я переймав, мов пташину тебе на стежині,
Ти пригорталась до теплих юнацьких грудей,
Устонька ніжні, солодкі від ягід ожини,
Я цілував, потайки від дорослих людей.
Боже Всевишній, чи вартий я був того щастя?
Я так кохав те маленьке біляве дівча,
Степ розстилав нам духмяний свій килим квітчастий,
А на світанку вже птах про розлуку кричав.
Доле людська, нащо чиниш над нами розправу?
Чом розбиваєш беззахисні щирі серця?
Степ за селом і розбурхані хмари дірчаві
Перше кохання не завжди веде до вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2012
Його величність випадок – мов постріл,
Я трохи розгубилась – вибачай,
Ти уникав мене п’ять років поспіль,
А я тебе чекала, зазвичай.
Два погляди. Два докори. Дві долі.
Хотів мене розчулити? – Облиш.
Ти не побачиш сліз моїх і болю,
І, скільки не дивись – не спопелиш.
Скажи, коханий, як тобі без мене?
Чи серденько хоч інколи щемить?
Мої дівочі мрії незбагненні
Ти зруйнував в одну єдину мить.
Ті мрії вже ніколи не здійсняться,
Та вже й не треба зайвих сподівань,
Вони не варті втраченого щастя
І без жаги роздмуханих бажань.
Моя любов, палка і безпритульна,
Поволі згасла, дякувать часу,
А туга в серці – то лише відлуння,
Тобі іі на згадку я несу.
Від дотику твого вже не здригаюсь,
Не шаленію від зухвалих слів,
І чим завгодно, любий, присягаюсь,
Що ти мені навіки відболів.
Зійде журба на тій життєвій ниві,
Де сіяла я долю знов і знов,
І громовиці оплески бурхливі
Не викличуть на «біс» мою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2012
Полин-трава, навіщо ти вродилася
І сизим рястом стелешся до ніг?
Відпоки очі мамині закрилися,
Я у полоні дум гірких своїх.
Гірчить усе, до чого серце горнеться,
Тьмяніє в небі сонце золоте,
І не воркує сива моя горлиця
Біля вікна, де яблуня цвіте.
І стала доля тіткою злобливою,
Полин зриваю навіть уві сні,
Лише тоді й почуюся щасливою,
Коли насниться матінка мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331860
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2012
О, боже-боже, скільки того цвіту –
На тому боці терен закипів,
А солов`ї, весни веселі діти,
В чагарниках приховують свій спів.
Старезні верби довгі сиві коси
Полощуть в тихій заводі ріки,
Зібгало їх життя, але і досі
Вклоняються їм літні парубки.
По два кремезних дуба біля броду
Вітають геть зажурених, сестриць,
Бо пам`ятають їх дівочу вроду
І зелен-цвіт розплутаних косиць.
Бо вже нема на світи тої пташки,
Що звеселяла серденько моє.
Матусю, рідна, як без тебе тяжко,
І ніч безсонна спогади снує.
У той тернівник ми з тобою, мамо,
Колись убрід ходили навесні,
Щоб заспівати там із солов`ями
Твої, в весну закохані пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331857
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2012
Ти мене цілував,
не торкаючись уст,
Ти в прозорих долонях
стискав мої пальці.
То був справжній тріумф
віртуальних спокус,
То був сон, то був жах,
що примарився вранці.
Відчувала твій розпач –
не бачила сліз,
Відчувала твій біль,
навіть чула твій стогін,
По прозорому шовку
дешевих завіс
Розповзалися тіні,
бліді і убогі.
Лікарняна палата
з високим вікном, -
«Інтенсивка» - по суті,
за змістом – притулок
Для приречених тіл
під льняним полотном,
Де між смертю й життям –
тільки тихий провулок.
У своє небуття
ти пішов, як хижак –
Безнадійно самотній,
оплаканий небом.
Добігав до кінця
чи то сон, чи то жах…
Я відчула в той час,
що лишилась без тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2012
Невдовзі вишня розцвіте.
Вже набубнявіли суцвіття.
Ранкове сонце золоте
в небесній купелі блакитній
то посміхнеться, мов дитя,
простягне теплі рученята,
то припаде до забуття
до персів-хмар, до благодаті
того цілющого питва,
якого прагне скуштувати
напівпритомна, ледь жива,
ще заспана природа-мати.
І перші краплі дощові,
благословенні і духмяні,
той рай вишневий на землі
омиють сонцем на світанні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331616
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.04.2012
Кохання моє нерозтрачене,
Навіщо тобі мої спогади?
Давно вже для мене все втрачено,
Бо доля всміхається змолоду.
А старість збирає по крихітці
Лиш те, що колись розгубилося,
І пташка-любов білокрилиця
Не кожному серцю судилася.
Вона, приголомшена чарами,
Злітає у небо від радості…
Та, крила згорнувши за хмарами,
Лишає нам тугу до старості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331331
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2012
Ось і зустрілись ми випадково,
Не розминулись короткі стежини,
Жодного докору, жодного слова,
Жалить долоні пучечок ожини.
Ти вже не сам. Молода наречена
Листям кленовим прикрасила коси,
Стихне від подиву біль нескінченний –
Гарна, напрочуд, ця дівчина боса.
Я не заплачу, бо сліз вже немає,
Серце потроху звикає до болю,
Полум`ям осінь калину займає,
Вітер стерню розмітає по полю.
Тут ми ходили з тобою коханий,
Тут я тобі своє серце відкрила,
Вже не для мене цей спалах багряний,
Склало кохання знівечені крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2012
Яблуневим цвітом замело стежину,
Золотий серпанок на вербі повис,
Сколихнула тишу пісня солов`їна,
Засмутила серце, довела до сліз.
Спогади, мов рани , болісні й вразливі,
Краще не чіпати, бо не стане сну,
Може ми з тобою й не були щасливі,
Та й без тебе сумно проводжать весну.
Скоро тепле літо принесе відраду,
Яблука наллються медом золотим,
Тільки я, коханий, йду до листопаду,
Жаль, що не стобою, та уже й ні з ким.
Не знайшла я, любий, кращого за тебе,
Ні весна, ні літо щастя не дали,
Ми були с тобою, мов земля і небо
І своє кохання іншим роздали.
Яблуневим цвітом замело стежину,
Пелюстки рожеві стеляться до ніг,
Сколихнула тишу пісня солов`їна,
А на серці осінь, а на скронях сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2012
Налляй мені чарку,
шинкАрю, - знеболити душу,
Заграйте, музики,
щось ніжне – до щему, до сліз.
Я надто втомилась,
але відчуваю, що мушу
Тягнути до скону
цей, сповнений розпачу, віз.
Гірка безпорадність
звела до безсоння всі ночі.
Злиденна буденність
зробила нестерпним життя.
І годі заснути,
допоки не виплачеш очі,
І різками душу
шмагають чужі співчуття.
За що мені, Боже,
ти дав цю занедбану долю?
Навіщо тобі знадобИлись
мої каяття?
Благаю тебе,
захисти мою душу від болю,
Коли я не варта
принаймні людського життя.
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331060
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2012
Там, де кульбабки, крадучись по схилу,
Гаптують сонцем стежку до воріт,
Поблизу тину – мамина могила
І хрест дубовий, звернений на схід.
Гуляє вітер десь у верховітті.
Одноманітно скімлить дикий птах,
І перші краплі в згущеній блакиті –
Неначе сльози в маминих очах.
Останні сльози, рідні, безпорадні
І погляд тьмяний – ніби через скло,
А промінці на білім простирадлі
Ще відчувають мамине тепло.
Я «отче наш» навзрид тоді читала
І закликала: «Мамо, не вмирай»…
А на світанку матінки не стало –
Пішла, сердешна, ген за небокрай.
І знов гука мене, осиротілу,
Ота – в кульбабках – стежка на селі,
Бо для людини мамина могила –
То найсвятіше місце на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330801
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.04.2012
На відстані простягнених долонь
Іде повз мене осінь – не вертає,
І потайки шепоче: «Прохолонь…
Поглянь - птахи вже ген за небокраєм.
Твої птахи, ясні твої літа» -
Але чому, чому їх так багато?
О, осене, скажи їм, золота,
Я все одно їх буду виглядати.
Напровесні, коли розтане сніг
І розімкне ріка скляні вериги,
Я відшмагаю старість – навідліг
І розтоплю в душі уламки криги.
Не прохолону! Ні! Не сподівайсь!
Сама собі не дам заледеніти.
І подарую свій останній вальс
Тому, кого не в змозі розлюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2012
Приречена довіку на любов,
Я вже втомилась від її рутини,
Та обабіч журби збираю знов
Чудові квіти кольору бурштину.
Сплітаю їх у сонячні вінки;
В купальську ніч несу, мов на заклання,
Свою жагу до мертвої ріки,
В яку навіки кануло кохання.
Злодійкувато мружаться літа,
А я на осліп все шукаю щастя.
Пливе по річці зграйка золота
Моїх вінків. І годі сподіваться,
Що десь чиясь розхристана душа
На зболену мою чекає душу,
Бо вже повз мене осінь поспіша,
А я кульбабки визбирати мушу.
́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2012
По воле волн мерцали в лунном свете
Магические блики на воде.
И расставляла ласковые сети
Ведунья- ночь к большой моей беде.
А на песке томились в сладкой неге
Два загорелых тела – ты и я,
И пенный бриз, подобно кромке снега
Касался ног, прохладою маня.
Шёл к эпилогу наш роман курортный,
Сентябрь вступал в законные права,
Моей тоски минорные аккорды
Звучали в унисон твоим словам.
И виноват никто как-будто не был
В том, что разлука так была близка.
Легко ль подняться на седьмое небо
По лестнице из мокрого песка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2012
Тільки ти, тільки я…
І нікого-нікого на світі.
Тільки лагідні руки
і жадібні спраглі уста.
Я люблю, я твоя,
я не можу тебе розлюбити.
Б’є на сполох розлука,
бо доля у нас непроста.
Золотий, дорогий,
ти покинув мене так зухвало,
На хрещатій дорозі
кохання моє розтоптав.
Не питай, мій чужий,
де я гордість від тебе сховала.
Поцілуй мої сльози –
не ллються вони без підстав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2012
Понад усе мені тепер бракує
Твоїх листів, зворушливо-сумних.
Я досхочу жалі свої смакую
І пригортаюсь серденьком до них.
Мій перший жаль - розумні сірі очі,
А другий жаль - спокусливі уста,
Найбільший жаль - краплини проти ночі
На сторінках пожовклого листа.
То мої сльози, любий, гіркі сльози,
В них розчинились болісні слова.
Я й дотепер забути їх не взмозі,
Та й хто ж таке у світі забува?
Той давній буль у серці не вщухає,
То - мій тобі́ безрадісний поса́г,
Я відчуваю, як мене кохає
Твоя душа десь там, на небесах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2012