| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Моїй коханій Тетяні...
Там, під горами майстер шахтар
Свою іскру шукав, ка́йлом кресав.
Лиш спалахне - та згасне вона,
Зітхнув бідолашний і лоб почесав.
Знову удар і знову летить,
Червона, блакитна, жовта іскра!
Гору свою наскрізь прорубав,
Та про́йде секунда - й нічого нема.
Втомився гірник, кинув кайлом,
Злетіла в пітьмі остання іскра.
"Суть моя - мить", - всміхнулась вона,
"Бий скелю невтомно, я завжди твоя"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012