| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Ой, скажіть мені, дівчата,
Чом вас в світі так багато:
Недостатньо сили й недостатньо часу
Щоб усіх вас покохати!
Недостатньо сили й недостатньо часу
Щоб усіх вас покохати!
Приспів:
Ой, цілуйте ж, дівчата й жіночки!
Не давайте хлопцеві ви пройти.
У полоні ваших очей і рук
Серцем я відчую щастя звук!
Дівчата, милії мої дівчата,
Всього себе віддам вам я.
Лиш тільки вам одним, мої дівчата,
Належить молодість моя!
Лиш тільки вам одним, мої дівчата,
Належить молодість моя!
Ой, любіть мене, дівчата!
Задля вас я вже розтратив
Своє щире серце й чоловічу вроду
Щоб любов дівочу знати!
Своє щире серце й чоловічу вроду
Щоб любов дівочу знати!
Приспів:
Ой, цілуйте ж, дівчата й жіночки!
Не давайте хлопцеві ви пройти.
У полоні ваших очей і рук
Серцем я відчую щастя звук!
Дівчата, милії мої дівчата,
Всього себе віддам вам я.
Лиш тільки вам одним, мої дівчата,
Належить молодість моя!
Лиш тільки вам одним, мої дівчата,
Належить молодість моя!
Автор слів та музики Шабля Володимир.
Харків, 2001 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361060
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.08.2012
Сніг
Де ти, мила? Твої очі
Всюди йдуть за мною вслід.
Що люблю тебе, шепоче
Навкруги і сніг і лід.
Розгорну я сніг руками
І побачу на льоду
Образ той, якого краще
І миліше не знайду.
Сніг, сніг, сніг
На замерзлій річці, на льоду.
По льоду тонкому
Через річку я до тебе йду.
Ти чекай, кохана, лід у серці розтопи:
В мене ти єдина, тільки ти, ти, ти!
У твоїх очах глибоких
Стільки радості й жалю.
Вірю, що колись ти скажеш:
“Милий, я тебе люблю!”
Ось заради тої миті
Я на світі і живу:
Щоб знайти з тобою щастя
В мрії-казці наяву!
Сніг, сніг, сніг
На замерзлій річці, на льоду.
По льоду тонкому
Через річку я до тебе йду.
Ти чекай, кохана, лід у серці розтопи:
В мене ти єдина, тільки ти, ти, ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2012
Світанкова
Як ми любили ходити з дідом по стежині за селом.
Квітки весінні давали щастя і наснагу нам обом.
І ми раділи, за руки взявшись, сонцю, небу і садам,
І нам здавалось: природа вічно дарувати буде нам
Приспів:
Світанкову рясну росу на наших стомлених ногах,
Густу діброву, і тихий став, і смак малини на губах.
Світились очі. Серця кохали й обіймали цілий світ.
Я знову хочу відчуть це щастя через стільки довгих літ!
Як ми любили сидіти з батьком у ранковому саду
І бджіл гудіння давало впевненість: все буде до ладу.
А наші мрії летіли високо до сонця і зірок.
І нам здавалось, що не розійдемося з батьком ні на крок!
Бо
Приспів:
Світанкова рясна роса на наших стомлених ногах,
Густа діброва, і тихий став, і смак малини на губах.
Світились очі. Серця кохали й обіймали цілий світ.
Я знову хочу відчуть це щастя через стільки довгих літ!
Як ми любили гуляти лісом із синочком восени.
Багряне листя на наші голови летіло як вві сні,
Грибні поляни нам дарувала поміж кронами блакить!
Чому ж так швидко і так безжалісно-невпинно час летить?!
Я ж пам’ятаю
Приспів:
Світанкова рясна роса на наших стомлених ногах,
Густа діброва, і тихий став, і смак малини на губах.
Світились очі. Серця кохали й обіймали цілий світ.
Я знову хочу відчуть це щастя через стільки довгих літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336398
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.05.2012
Слава Україні!
До святих могил нині я прийду
І згадаю знов про твою біду
Україно, ти віднайшла себе
І своїх дітей, щоб цвісти тепер.
Слава рідній Україні,
Слава, хто за неї згинув,
Хто боровся за свободу
І їй віддано служив.
Я схиляюся низенько
Перед ними, рідна ненько,
І бажаю твоїм дітям
Бути схожими на них.
Я схиляюся низенько
Перед ними, рідна ненько,
І бажаю твоїм дітям
Бути схожими на них.
Поклонюся я тим хто ще живий,
Хто зумів пройти через жах лихий,
Хто віддав любов, сили хто віддав,
Мрії хто свої нам заповідав.
Слава рідній Україні,
Слава, хто за неї згинув,
Хто боровся за свободу
І їй віддано служив.
Я схиляюся низенько
Перед ними, рідна ненько,
І бажаю твоїм дітям
Бути схожими на них.
Я схиляюся низенько
Перед ними, рідна ненько,
І бажаю твоїм дітям
Бути схожими на них.
Так вставай з колін і, мов сад, цвіти.
Так крокуй вперед, як умієш ти.
Хай побачить світ українську міць,
Розум, труд, краса переможуть скрізь!
Слава рідній Україні,
Слава, хто за неї згинув,
Хто боровся за свободу
І їй віддано служив.
Я схиляюся низенько
Перед ними, рідна ненько,
І бажаю твоїм дітям
Бути схожими на них.
Я схиляюся низенько
Перед ними, рідна ненько,
І бажаю твоїм дітям
Бути схожими на них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335867
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.05.2012
Україна – то життя моє
Автор слів – Шабля Володимир
Ні, я не чистокровний українець:
Кров багатьох народів в мені є.
Та корінним себе я відчуваю,
Бо Україна – то життя моє!
Бо я люблю її лани безкраї
І дуб зелений, що в гаю шумить.
Її своїм я серцем відчуваю
Й покинути не можу ні на мить!
Я зрісся із її народом любим,
Із мовою, що піснею дзвенить.
І часто уві сні мені здається,
Що шабля і в моїй руці блищить!
Я увібрав у себе влучний гумор,
Завзятість, бережливість є в мені,
Й душа широка і хитринка в вусах,
Люблю відчути радість у вині.
Мені буває соромно і гірко,
Коли шматок собі хтось хоче ухопить,
Коли навіть і чисті українці
Не відчувають, як то: «Гай шумить».
Та хай я і не чистий українець, –
Моя країна в серці в мене є!
Я разом з нею в радості і в горі,
Бо Україна – то життя моє!
Володимир Шабля, 2003 рік, Харків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335866
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.05.2012