| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Буває, вже не віриш в чудеса
І як колись, не станеться ніколи,
Нічна сльоза ще нагадає, що жива,
Пришвидшить рух серце гаряче, але кволе.
Що вмить зламало міцність барикад?
Чому слова із присмаком печалі?
Чи то у світі я знайшла багато вад,
Чи то свої не гнала якнайдалі…
Пропахли кволістю заучені слова,
Назад в нікуди пам’ять ще вертає,
Серед мільйонів, мов скалічена вдова,
Куди іти, і що нас там чекає?
Як у пітьмі зробити вірний крок,
Як у пітьмі себе не загубити?
Той крик німий давно уже замовк
І я даремно поспішала жити.
Тепер одна. А скільки ще таких…
Про це історія веліє помовчати -
Поламаних, зневірених, простих,
Самих собою загнаних за грати.
Минуле – тінь. Мов привид каяття,
Та тінь не вічна, як ніщо на світі,
Новий світанок, і нове життя,
Нові маршрути у новому цвіті.
Така вже правда, ми – її раби,
Чому все так – ніхто того не знає,
Відомо тільки – треба далі йти,
Хоча би привідкрити двері раю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464289
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2013
Сьогодні зранку взулася у осінь,
Збирає вітер сірі акварелі,
Поодиноко кине небо просінь,
Сумні пейзажі створюють пастелі.
І душить дим городи зубожілі,
Терпкий туман вже воронів скликає,
Додолу гнуться квіти помарнілі,
Морози перші листя обпікають.
Десь мокра кішка проситься до хати,
Десь змерзлий цуцик в сіні заховався,
Комусь до ранку хочеться блукати.
А хтось пішов – і ранку не діждавшись.
Так хочеться за чашечкою чаю,
Коло плити у темряві зігрітись,
Сліпі акорди дикого одчаю,
Як у дитинстві, хто-зна куди діти.
Із щирим серцем рухатися далі,
Добром встеляти хитрі злі облуди,
Навіть з осіннім променем печалі,
Не забувати вірити у чудо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2012
Я відкривала серце сотні раз,
В нових очах шукаючи розраду,
А там - лише зухвальство напоказ,
Із присмаком гіркого мармеладу.
Я щиро вірила облесливим словам,
Що полином всипали ніжну душу,
Та слово ваше - то дешевий крам,
Ціну його ховати вже не мушу.
Блукаючи між стеблами образ,
І кожен раз надіючись на чудо,
Я твердо вірю, що настане час,
Коли розкаєтесь й омиєтесь від "бруду".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
Почему предают любимые,
Что вчера ещё звали милыми,
Что вчера ещё в чувствах клялись,
А сегодня от нас отреклись?
Почему сердце тонет в отчаянии,
И какая-то песня печальная,
Нам проходу никак не даёт,
Только в прошлое память несёт.
Почему так становятся дороги,
Те, что ранят доверие молотом,
Те, что чувства раздали ветрам,
Ну а мы слёзы льём по ночам.
Почему понимаем, что глупые,
Что былую любовь не вернуть уже,
Но надежду храня у груди,
Всё не можем сказать: "Уходи"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369574
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2012
Каплей дождя я на ладонь,
Миг лишь слова, тает огонь,
Небыло нас, жжёт пустота
В клочья любовь рвёт темнота.
Ты не придёшь, только звонки
Вшивая ложь - почерк души.
А между тем - алая кровь,
Гнилью пропах чувств наших слой.
Где здесь конец - мне не найти,
Сложно простить, лучше иди.
Только назад взгляд не бросай.
Я умерла, милый, прощай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342065
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2012
Те, що нас поєднувало, відлетіло з осіннім вітром. А на зміну осені примчалася зима. Я все ще шукала твої сліди, все ще милувалася твоїм образом, глибоко схованим в серці, боячись, що хтось розкриє мою таємницю, захлинатиметься іронією від мого болю. Та за ніч хурделиця знесла все на своєму шляху, лютий мороз заморозив шибки. Заморозив і стомлену душу. Пекучий дощ калюжами стікав з мого обличчя додолу, вимальовуючи з’їдені моральними злиднями мрії.
Пішов, не вимовивши і слова. Без знайомих набридлих фраз. Без кульмінації, як колись. Без фальшу. Вперше відкривши істинного себе, вперше будучи грубим, навіть при німій тиші, вимовляючи жорстокі образи. Пішов. А двері все ще вростіж. Кого вони чекають? Ти ж-бо помер навіки. Я не боюся, що не забуду. Я не боюся, що не пробачу. Навіть не плачу. Здається, не плачу. Тільки іноді, рідко спогади кличу, гостинно чаєм пригощаю. Щоб не втекли зарання. Ще хоч хвилинку, хоча б мить… востаннє… А вони наче й тішаться з того. І з секунди виходить довга розмова. А для чого – і нині не можу зрозуміти. Може, й досі тебе я кохаю? Може, досі тобою живиться думка? Хоч з блокноту чимдуж виривала контакти, номер із телефону стерла без вагань. І змирилася з тим, що для нас не настане вже завтра. Тільки в пам’яті житимеш завжди. А вона то пече, а вона не облишить. Залишити не хоче в спокої саму з собою. Скільки ще страждати від такої любові?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341283
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.06.2012
Неба менше не стало і більше не стало,
По тих самих стежках ідемо з року в рік
Кожен день - нагорода, а нам усе мало
Безкінечністю в'ється цвілих "треба" потік.
І нічого нового не побачили люди
І для всього минув уже стартовий час
Перемоги, падіння, машини, споруди
Передані тепер в естафету для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340714
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2012
Дивлюсь на тебе, моє маленьке янголятко,
Так гарно спиш, переплівши ніженьки і колінця зігнувши.
Щось сниться тобі, миле дитятко.
Усмішка така щира іноді з'являється.
І очками водиш у різні боки,
Пустушку щось губки, ну зовсім не злюбили.
Тільки-но заснула - її загубила.
Так добре тобі, - без турбот,
Як мало тобі ще, малесенька, треба,
Поцілую у щічку рожеву, до голівоньки притулюсь.
Спи, моя крихітко, хай з тобою буде небо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340704
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.05.2012
Не питай, чому так холодно,
Я давлюсь моральним голодом
Моє серце терном скручене,
А душа катами мучена.
Мій вогонь давно погашений,
Не цвісти вже цвіту нашому,
Не втішатися надіями,
Злі вітри любов розвіяли.
Не вкидай іскринки совісті
До брудних сторінок повісті
Не жалій мене образами -
Наскрізь ріжучими фразами.
Не питай, чому так холодно,
Бо не схожі наші норови!
Не зуміли, не пробачили,
На собі тавро позначивши.
Не питай, чому так болісно,
І слова запахли кволістю,
Моя віра опустошена,
Моя честь полинню зрошена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2012
Ви - заручники своєї епохи,
І суспільство - для розуму блохи
Як не з ним - то воно проти тебе,
А як з ним - відречешся від себе.
Все диктують бездарні програми,
Жалюгідні дешеві реклами,
Ти - ніхто, бо не любиш ARMANI,
Бо не ходиш в легкому дурмані.
Не цікавлять обкурені бари,
Наймодніші новинки-товари.
Не для тебе зі стопкою дама,
А твій принц не обернеться хамом.
Помилилися час і століття,
Що закинули вас в це жахіття,
І про подвигів доблесть, про вічне кохання.
Ви дізнатися зможете тільки в читанні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Не цінуючи час, не шукаючи вічність,
Забуваєм щораз, що святе є, що грішне.
Сірі будні клюють нашу душу різками,
Розкотилась гординя по тілу клубками.
Тільки образ німий, в нікуди рвуться ноги,
Не знайти... Не піти до тієї дороги.
Не вернути стежок, що колись майоріли,
До них слід вберегти не змогли, не зуміли.
В сліпоті почуттів не навчились читати,
І за правду не стануть відомі цитати.
Заплювали добро, закували в кайдани.
Сіллю всипали відчаєм виткані рани.
Відреклися від світу, відреклися від себе,
Сумом зрошені очі здіймаючи в небо.
І втішаючи серце придуманим раєм
Ми безхатьками в власних оселях блукаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340464
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2012
Не зміг мені пробачити. Ну що ж,
Нам не судилося весну удвох зустріти,
Впустила в твоє серце сніжний дощ,
А ти в моє впустив холодний вітер.
Не зміг мене забути. Крізь роки
Лише мій погляд в натовпі шукати
Все ще ховаючи в душі мої сліди
В чужих обіймах ранки зустрічати.
Не зміг мене залишити. В думках
Мій образ не розвіявся безслідно
Іще не раз з'явлюся в твоїх снах,
І не востаннє називатиму "мій рідний".
Не зміг мене утримати. Хоч й так
Залишуся найкращою для тебе,
Чому послала доля хибний знак
Нам пояснити здатне тільки небо.
Не повернути час, не зберегти,
Нам шлях судилося пройти нарізно,
Так хочеться змінити ті хрести,
Але вже пізно, вже занадто пізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2012
Ничего не бывает напрасно,
Не приходит ничто просто так.
Каждый день ищем новое счастье,
Заблуждаясь в своих же мечтах.
Без любви, без заботы и ласки,
Забывая простые слова,
И надев на лицо псевдо-маски
Мы теряем частичку себя.
Нам не важно что было, что будет.
Мы не любим смотреть на закат,
Всё ровно о чём думают люди,
Слёз потоки скрывая в глазах.
Наше сердце - слошные осколки,
Наше тело - для ада мечта,
И повсюду - одни недомолвки,
И повсюду - одна суета.
Мы не сделаем шага навстречу,
Лучше гордость нести на плечах,
Не для нас Бог придумывал вечность,
Не дано нам быть в райских садах.
Ну а жизнь, словно день, пронесётся,
Не позволив ошибки исчесть,
Ничего никогда не вернётся,
Ты подумай, пока ещё ЗДЕСЬ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338690
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.05.2012