| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Моє серце все стерпить, допоки мене береже
Притяжіння любові – маленьке солодке драже,
Що тримає сильніше, аніж притяжіння земне.
Бережи, милий Господи, тих, хто любить мене.
Милий Господи, дай-бо їм світла, тепла, доброти!
Хай їм буде не страшно, нехай буде легко іти,
Забери від них біль, цей великий залізний капкан,
Забери його, Господи, чуєш, і кинь в океан!
Витри сльози їм, Господи, хай не сумують вони,
Бо на вулиці літо, далеко іще до зими,
Та і взимку для радості дай, милий Господи, сил,
Бо попереду в кожного стільки життя і ще стільки краси!
Нехай милість Твоя до них, Господи, чуєш, вовік не мине!
Бережи, бережи повсякчас тих, хто любить мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2019
Я питаю: «Майстре! Скажи, як бути?
До кого мати тепер довіру?
До тебе ж щодня приходять люди
І ти їм щось розповідаєш про віру.
І ти їм кажеш: «Тримайтесь, браття!
Бо прийде світло і зникне морок.
Давайте, браття, паліть багаття!
Нам йти недовго, десь років сорок»
А люди чують твоє послання,
Скидають торби, сідають в коло
І спрагло слухають, як востаннє,
І ловлять жадібно кожне слово.
Ти бачиш, Майстре, і їхні очі,
І їхні зморшки, і їхні руки –
І як з таким вантажем щоночі
Тобі вдається, Майстре, заснути?
Ці люди більше не мають дому,
У них за спинами тільки втрати.
То як ти, Майстре, долаєш втому,
Коли не маєш, чого сказати?
Вони питають: «Скажи нам, Майстре,
Куди йдемо ми? В яку країну?
Чому ми чуєм завжди: «Тримайтесь!»
І ти вирівнюєш гордо спину
Та промовляєш: «Усі страждання
Даються людям завжди по силах.
І наше довге поневіряння
Скінчиться врешті любов’ю й миром.
Тримайте тільки міцніше зброю,
Тримайтесь віри в своїх молитвах.
Свобода завжди дається з боєм,
Про це не варто і говорити.
Цей світ не буде таким, як вчора.
Для нас відкриються інші двері».
І люди слухали Майстра знову
Посеред лісу, пустель і прерій.
Ти вмієш, Майстре, вправляти мозок
І вправно креслиш нові маршрути.
Скажи, коли вже скінчиться морок?
Порадь же, Майстре, мені, як бути?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2019
Не прошу ні у кого поради,
Лиш збираю наснагу і силу в кулак.
Просто настрій такий, що готова забрати
Додому усіх безпритульних собак.
Скільки б їх не було, цих кудлатих,
Незугарних, кумедних, голодних гостей,
Які все розуміють, та не можуть сказати
(так принаймні вважається серед людей).
Якщо раптом собакою стану
У котромусь з наступних життів,
Не лишай мене серед туману,
Навіть у кращому зі світів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Дівчинка в парку збирає каштани,
Сонячні струни бринять золоті.
Все відбулось, але ніби не з нами,
Ніби в чужому житті.
Ніби про все це читала у віршах,
Бачила в дзеркалі власне лице –
Дівчинка вирости хоче скоріше
І фантазує про це.
Мрії далекі і ваблять, і манять.
Час - наче човен пливе по ріці.
Що залишилось мені? Тільки пам’ять
І кілька каштанів в руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Мати щастя рости, простягати долоні
Аж до сонця – його цілувати у губи.
І стара цибулина на моїм підвіконні
Розпустила смішного зеленого чуба.
Не могла не рости! У природи в покорі
Розірвала стару оболонку, як ґрати,
І я хочу також без жалю і докорів,
Як цибуля, отак проростати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Пахне медом і трохи м’ятою,
Дощ пройшов – і на серці легше.
Я укотре собі нагадую,
Що живу в цьому світі вперше.
Бачить небо очей моїх карість,
Вабить літо своїм розмаєм.
Милий Боже, даруй нам радість
Цінувати усе, що маєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Якщо раптом у світі більше не буде віршів,
Якщо саме оце і є останній рядок,
Я збиратиму в парку листя
(обиратиму найжовтіше)
І вкладатиму між сторінками старих книжок.
Буде падати дощ, танцюватиме містом осінь –
Кароока циганка у вирі своїх спідниць.
Про кохання, мій милий, у цьому житті не просять –
В ньому тонуть, у нього падають горілиць.
І якщо вже не буде віршів, не буде слова,
Тільки осінь-циганка хапатиме за плече,
Хай лишиться у мене важким виноградним ґроном,
Вічним спогадом (теплим, в’язким),
недописаним твором
Цей розжарений серпень, і в грудях нехай пече.
І коли замерзатимуть руки від злого вітру
(Восени у містах наче менше стає людей),
Я хапатиму ротом, неначе риба, повітря
І долоні свої притискатиму до грудей.
Відчуватиму, як серпнева спекотна днина
Стугонить, розпашілою ниткою пульсу в’ється,
Замість крові гаряче вино потече в судинах
І червоне яблуко буде на місці серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Безлюдний пляж – і нас у світі двоє:
Лиш я і море – і нікого більш.
Я стану теж спокійною такою,
Як море. І залишиться мій вірш
Записаним на хвилях і у небо
Його у дзьобі чайка понесе.
Я змию врешті всю печаль із себе,
А море прийме і сховає все.
Я зовсім не боюсь сьогодні жити,
Сміятись і ходити по воді.
Як вабить море синім оксамитом!
Які у нього очі голубі!
Хай час летить, не роблячи зупинок,
Життя іде, не стишує ходи.
Я розсипаюсь на мільйон піщинок,
І залишаюсь з морем назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Море пише мені листи,
Мушлі шле мені і компліменти.
Я не знаю, що відповісти, -
Надсилаю порожні конверти.
Море сердиться, море зле
І терпіти це не готове -
Надсилати листи, але
Не отримувати ні слова.
"Ось останній мій лист тобі" -
Розгортаю конверт і млію,
Бачу лінії голубі
І не літери - хвилі, хвилі.
Море кличе мене: "Приїдь,
Подивись, я таке неозоре!"
Я шепочу: "Пробач мені" -
І пакую наплічник в гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Ставали, немов на весільний рушник,
На сходинку ескалатора.
Синхронно і точно, неначе навік
І неба поверхня матова
Була для нас дахом, коли з-під землі
Удвох випливали назовні
З гортані метро. Невагомі й малі,
Легкі, ефемерні, прозорі.
Від того кохання світились мости,
Стовпи, тротуари і башти.
Я знаю одне: доки в мене є ти,
Нічого мені не страшно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019
1.
Зав’язати б кілометри вузликом,
Аби шлях між нами та й скоротився.
Щоб був теплий вечір, лунала музика,
Я читала, а ти на мене дивився.
Я б уже, напевне, пропала безвісти,
Якби ти колись мене не спинив,
Бо любов – це коли два великі Всесвіти
Поєднуються в один.
2.
Зорі, неначе маленькі ґудзики,
Застібнули небесний шовк.
З пальців твоїх витікає музика
Й запікається, наче кров.
Очі блакитні, за море глибші, –
Дивилася б знову і знов.
Я відчуваю до тебе вірші –
Це більше, ніж просто любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019
Дивиться сум очима малого щеняти.
Час усміхається, ніби пита: «Ну що?»
Мені стільки всього тобі хочеться розказати,
Стільки всього…
Час уплітає в коси стрічки і квіти.
Ось тобі, дівчинко, мрія, дорога – йди!
І хтось на ґанок вийде мене зустріти,
Тільки не ти.
Всяке буває: і радість, і біль судомний.
Хтось мене хвалить, плескає по плечу.
А я уві сні повертаюсь до нас додому
Й немов лечу.
Знала, що буде важко. Я не просила
І не прошу у долі легких шляхів.
Хай тільки береже тебе Божа сила
Во вік віків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Мандрую подумки, навмання,
Крізь кілометри, години, дні
Туди, де хлопчик моє ім’я
Виводив крейдою на стіні.
Такий серйозний, піднявши брів,
Як в заголовках газетних шпальт,
Писав про те, що мене любив,
І крейда сипалась на асфальт.
Чи він чекає на мене ще
Той хлопчик, з усмішкою весни?
Хай напис змило давно дощем,
Та не із пам’яті – зі стіни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Не говори мені про час,
Про втрати, біль, розлуку, горе.
Поглянь-бо! Небо неозоре
Вкриває кожного із нас
Легким блакитним омофором.
Живи собі, будуй мости,
Укріплюй мури й блок-пости
За кожним третім світлофором.
Я принесу тобі води
І залікую твої рани.
Зірок небесні каравани
Натягнуть зоряні дроти
Поміж країнами й містами.
І хай відкриються шляхи!
І хай прийдуть сюди волхви
З дорогоцінними дарами!
І хай постануть з попелищ
Нові будинки і собори!
Хто взнав життя, той бачив горе
У сірості людських облич.
А чим вимірюється втома?
Невже ж бо кількістю зізнань
Про те, що перше із бажань –
Це повернутися додому?
То я сьогодні чемпіон!
Пройшли успішно стажування
Мої утомлені зізнання
І сформували Пантеон.
І з висоти такого виду
Інакшим виглядає світ,
Немов химерний лабіринт,
Звідкіль завчасно я не вийду.
Не продають мені квитків
Ані до тебе, ні додому.
Мені лишилась тільки втома
І темрява повзе з кутків…
Тому й не говори про час,
Що нас лікує чи вбиває.
Я знаю, так завжди буває,
Могло так бути з кожним з нас!
Життя підступні лабіринти
Ховають щастя у собі,
Гартують сили в боротьбі –
І треба жити! Треба жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019
Народиться донька – назву її Ліза,
Аби мала серце відкрите й хоробре.
Та поки що в мене є тільки валіза
І віра, що все буде добре.
Хай поїзд вечірній співа колискову
І сон огорне, наче крилами птаха.
Я вірю: колись повернуся додому
Без сумнівів, болю і страху.
Лишаються в пам’яті вірші і дати.
Життя, як лимон, поділилось на дольки.
Та я маю вдосталь часу загадати
Ім’я для майбутньої доньки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019
Щоранку красивий закоханий світ
Мені зазирає у заспані вікна.
Будь, доле, до мене сьогодні привітна,
Даруй моїм мріям надію на зліт.
Я – нитка Господнього диво-шиття.
В нестримній, шаленій земній круговерті
Я вже перестала боятися смерті
І вчуся щодня цінувати життя.
І кожну хвилину я спрагло ловлю,
І подихом жодним краси не порушу.
Я разом з вікном відкриватиму душу
Назустріч новому щасливому дню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705953
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 11.12.2016
Все мине: і обійми, і сльози.
Я забуду тебе і твій сміх.
Буде холодно - кажуть в прогнозах,
Обіцяють надвечір сніг.
Йде зима (бо направду пора б уже)
І за місяць святкуй Різдво.
А мені абсолютно байдуже,
Чи горить десь твоє вікно.
Я пригадую зими зліші,
Аніж ця (бодай сніг пішов!)
Все мине, та лишаться вірші,
Мов тонкий, ледь помітний шов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
За листи-не-мені і любов-не-до-мене,
За не-зустрічі наші у сяйві вогнів
Я тебе пробачаю, бо знаю напевне –
Ми зустрінемось вчасно у плетиві днів.
Десь бо є оця точка, тонесенька риска
На шкалі часопростору наших блукань.
І допоки до неї не дійдеш вкрай близько,
Я тобі не зустрінусь. Гукай, не гукай…
Десь записаний, певне, чіткими рядками
Розпорядок знайомств і життєвих подій.
І тому порожніє сьогодні між нами
Недописаність віршів у книзі моїй.
Я дивлюся на небо, як дивляться в душу,
Розумію усе, бачу світло в вікні.
Пробачаю тобі, незнайомий мій друже,
Що ти досі іще не зустрівся мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
Несу її, мов склянку молока,
Щоб жодної краплини не пролити.
В душі моїй живуть птахи і квіти,
І радість розтікається легка.
Несу її до тебе крізь вогні,
Цю вдячність – білу й теплу насолоду,
І всі чарівні й неповторні ноти,
Що є в природі, чуються мені.
Ти п’єш її зі склянки аж до дна,
А я радію тихо, життєлюбно.
Напевне, вдячність вигадали люди,
Щоб напувати іншого сповна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693976
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2016
Густе і жовте світло ліхтарів –
Розлитий мед вночі по тротуарах.
Я міцно сплю, я геть не бачу снів,
Мене розбудить сонце, наче спалах.
А поки що ще ніч і ніч, і ніч.
Нічийна ніч, нема у ній нічого
Й нема нікого, з ким би пліч-о-пліч
Долати час до ранку до самого.
Повзе тролейбус тихо у депо
І світлофор примружив жовте око.
І місто засинає, в снах його
Так холодно й нестерпно одиноко.
Голодні пси блукають у пітьмі
І ніч вдихають чорними носами.
Хоч як не тяжко, віриться мені,
Що неодмінно день новий настане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2016
Двадцять один день – і утворилась звичка.
Стало просте і звичне
Все, що було нове.
Мені здається, у мене не серце, а рукавичка,
М’якесенька рукавичка.
Хто-хто в рукавичці живе?
Жили б там і вовчик-братик, і заєць, і сіра мишка,
І навіть лисичці-сестричці
Куточок змогли б знайти –
Історія всім знайома, як добра дитяча книжка.
Насправді ж у рукавичці
Живеш собі тільки ти.
Без штампів і договорів про довгострокову оренду
Знайшов непогану хатку,
Живеш собі тихо там.
А я складаю про тебе цікаву нову легенду,
Бо в казці старій багато
Курйозів і білих плям.
І буде у рукавичці так хороше, любо, тепло.
Повісим нові фіранки,
Запалим вночі вогні.
Тягуче солодке щастя, як кров, потече під ребра
І знов розцвітуть фіалки
У серці і на вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2016
Небо було вагітне дощем,
Сутінки пахли медом й вином.
Що нам тоді залишалося ще?
Що в нас тоді взагалі було?
Протяги лезами між домами
Місто розпорють прямо по швах.
Небо над нами! Небо над нами!
Чуєш, як плаче твоя душа?
Ми поскладали у власні торби
Кілька книжок і старі ключі,
Термоси з чаєм і теплі ковдри,
Щоб зігрівати себе вночі.
Поглядом гострим, неначе скальпель,
Різали тіло вокзальних площ.
З неба зривалися перші краплі –
Так народився дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Я без тебя в этом городе сонном
Год и 13 дней.
Я научилась дышать спокойно,
Спину держать ровней.
Девочки-сплетницы пусть судачат –
Мне до них дела нет.
Я обещала, что не заплачу
Ближайшие несколько лет.
Только сегодня вдруг показалось,
Будто мелькнул в толпе
Профиль знакомый – такая малость,
Мало ли встречу где!
Сердце предательски бьет чечетку,
Как неуклюжий слон.
Я же была ничего девчонка!
Стала безликий клон.
Одна лишь забота теперь осталась –
В слезы и падать ниц.
Это не ты был. Я обозналась –
В городе сотни лиц.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477182
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.02.2014
Іще все буде: ночі й дні –
Легкі, веселі і гарячі.
Життя дається, аби ми
Були розумні і терплячі.
Іще проллються навесні
Травневі емоційні зливи.
Життя дається, щоб ми всі
Були упевнені й сміливі.
Іще настануть холоди,
Зима розкине свої лахи.
В житті ми робимо ходи,
Неначе граємо у шахи.
Ще буде сонце без прикрас
Плести небесний візерунок.
Життя дається тільки раз,
Як найцінніший подарунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Коли навесні розтануть сніги,
Оголяться нерви міського тіла
І річка вийде за береги,
І бігтиме за хвилею хвиля.
І сонце змінить тоді окрас,
Старі хороводи почнуть водитись,
Тоді настане для мене час,
Аби народитись і переродитись.
І без манекенів, і без муляжу –
Історія пишеться без ескізу –
Я вийду вперед і всім розкажу,
Яка на всіх нас чекає криза.
Яка це дурість – плисти услід
Воді, учепившись руками в сітку.
Для нас був створений цілий світ,
А ми проміняли його на клітку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013
Ти – чорний шоколад. На кінчик язика
Я спробую твою пекучу насолоду.
Гаряча, як смола, солодка і гірка –
Я всотую твою любов, неначе воду.
Можливо, що тебе створили небеса,
Як докір для усіх, хто вірив у кохання.
Я знала, що в житті бувають чудеса,
Не думала, що ти – з усіх чудес останнє.
Ти – ніжний мармелад, ти – з апельсину фреш,
Мій опівнічний сон, моя ранкова кава.
З тобою світ живий і він не має меж,
Без тебе ж світ німий, холодний, неласкавий.
Ти – мій дзвінкий акорд, ти – джаз, мій рок-н-рол,
Хмільний ковток вина уперше і востаннє,
Ти – віскі, ти – абсент, ти – вермут, ти – мій ром,
Лише з тобою я повірила в кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Падав сніг, обіймаючи місто за плечі.
В цій холодній, промерзлій, грудневій імлі
Я тобі говорила неприязні речі.
Ти мовчав і неначе не вірив мені.
Говорила про те, що ми більше не пара,
Що втомилась і хочу змінити усе.
Грудень кожен мій звук обертає на пару,
Разом з вітром і снігом у вічність несе.
Я чекала на тебе, ставала на варту.
Все було зрозуміло без жодних вагань…
А годинник на кухні вицокував мантру:
«Забувай-забувай-забувай-забувай…»
Доки ти підіймався до мене по сходах
(Третій поверх, а нібито вічність іти!),
Я складала валізи, шукала в комодах
Твої речі, слова, обіцянки, листи…
Ти постукав у двері, втомившись у мандрах,
Я впустила тебе, як впускають грозу.
Це було, як в кіно. Зазвичай на цих кадрах
Хтось по той бік екрану пускає сльозу.
Повертайся назад! Прощавай, Менелаю!
Відновити цей міф навіть грудень не зміг.
Все на світі – невічне. Кохання минає.
Все мине. Всі зітреться. Розтане, як сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
Він пише їй смс
Про те, як знімає стрес,
Як п’є аспірин і мікстури
Від грипу і температури.
Погода, як завжди, дрянь,
А він п’є зелений чай
І знов обпікає губи
У спробах її забути.
Він пише їй довгі листи
Про міліцейські пости,
Про тисняву у метро,
Про темряву у кіно,
Про те, як змінив маршрути,
Щоб швидше її забути.
Він пише про те іще
Що місто пропахло дощем,
Залите водою вщент
І холодно під плащем
Ховати в кишенях руки.
І голосу її звуки
Забути йому несила,
Хоча вона і просила.
Він буде писати так
Про викурений табак,
Про сигаретний дим,
І все, що було із ним,
Про кожен нічний трамвай
І про несолодкий чай,
Про іспити і кон’юктуру,
Про вступ до аспірантури,
Про кожну ранкову каву,
Хоча їй це не цікаво.
У будні та вихідні
Вона видаляє вхідні
І ставить помітку спам
Усім його листам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Алиса домой возвращается поздно,
Опять на работе до вечера.
Алиса красива, отнюдь не нервозна,
Работой, жильем обеспечена.
Алиса снимает тяжелые латы,
На кухню идет ставить чайник.
Алиса не ищет давно виноватых
В гнетущей тоске и отчаянии.
Да где же им взяться-то, силе и храбрости?..
Мир делится на полумеры…
В тебе ведь, Алиса, столько булатности,
Ста рыцарям будет примером.
Тебе б воевать, побеждать Бармоглота,
Тебе бы командовать войском!
А ты тут сидишь посредине болота
Вся в тине зеленой и скользкой.
Алиса, ты помнишь страну Зазеркалья?
Там Шляпник, Чешир, Белый Кролик…
Там стол на поляне и время для чая,
Там шутки и хохот до колик.
…Алиса проснется на утро с улыбкой.
Чем дальше, тем все чудесатей!
Накормит кота, попугая и рыбок,
Присядет на мягкой кровати.
На рыцарей все возлагают надежды,
Им слава пусть будет зарплатой.
Алиса, ты знаешь, что общего между
Вороной и школьною партой?
Спеша на работу, толкаясь в трамваях
Пять дней из семи дней недели,
Мы жизнь пробегаем, порой забывая,
Кто есть мы на самом-то деле.
Давай-ка присядем, давно не болтали.
Налей-ка мне чаю с мелиссой.
Но что б ни случилось, куда б ни бежали,
Останься той самой Алисой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395203
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2013
Такая любовь бывает в кино,
А в жизни ее не бывает.
Сильнее нас делает только одно,
Что ранит, но не убивает.
Гораздо все проще: люблю / не люблю,
Забуду / запомню навечно.
Принцессам положено по королю,
А не трубадуру беспечному.
Принцессе положено ждать и мечтать,
Сидеть себе в башне высокой,
На пяльцах узоры крестом вышивать,
Из окон смотреть на дорогу.
Но вот он приходит! Не принц, не король,
Простой трубадур! Хоть и рослый,
По-детски улыбчивый, взгляд озорной.
Рапунцель, спускай свои косы!
Принцесса Рапунцель впадает в экстаз:
«О, Боже! Какой же он милый!»
Она забывает о принце рассказ –
Все принцы нелепы и лживы.
«Ведь с милым мне рай будет и в шалаше!
Я в этом проблемы не вижу!» -
Любая лачуга теперь по душе
Принцессе, когда сносит крышу.
Но с глаз очень скоро падет пелена.
Безумство имеет границы.
Ведь если принцессой была рождена,
Дождись, уж пожалуйста, принца!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386664
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2012
Втома – це пил на полицях, бо сил вистачає лише на вечерю і сон.
Це: «Знов ти сумна…» - а у відповідь тихе зітхання.
Спланований день за лекалами – дивний фасон.
І жити звикаєш супроти свого небажання.
Втома – це ніби все добре, але так не хочеться вже
Ні галасу, свята… Хай тільки-бо не зачіпають!
Було би натхнення, про це написала б в ЖЖ
У повній надії, що, може, мене прочитають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Так буває нестерпно порожньо... Як у пляшці,
Ти сидиш одиноким джином за синім скельцем,
Знов насуплюєш брови, зітхаєш:"Трясця...
Ну, чого тобі знов не живеться спокійно, серце?"
Що ж не спиш ти ночами і ранок тебе не радує?
Що ти корчиш із себе все мученика закатованого?
І чому що не пісня чи вірш, все тобі щось нагадує?
І чому все нове відкидаєш що раз роздратовано?
Ну, куди ти замріяно дивишся поглядом матовим?
Ну, чому тебе завжди несе у якесь трясовиння?
Що ж ти бідкаєшся, що крила геть не залатані?
Як не можеш літати, то спробуй, пусти коріння.
Синє скельце для джина небо. Із пляшки видно
Лиш краєчок від неосяжного небосхилу.
Слухай, серце, зроби зусилля - із пляшки вийди,
Стань на ноги, вдихни повітря на повну силу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
А тебе – океан,
А тебе – океан!
А без тебе ні сонця, ні неба.
Світ без тебе – туман.
Вірш без тебе – обман.
І пісень не існує без тебе.
А до тебе іти
Повз паркани й мости,
Повз високі каміннії мури.
Мене будуть вести
За тобою листи,
Твої вірші, пісні, партитури.
А тебе – океан,
А тебе – океан!
Невагомий і майже незримий.
Ти підеш, мов дурман,
Бо твій світ – караван,
А мені хай залишаться рими.
І рядок за рядком
Я чіпляю гачком
І нанизую слово намистом.
Тих рядків сніжний ком
Є для мене квитком
У нове, ще не звідане місто.
Це столиця думок,
Нових сонць і зірок,
Тут ідеї швидкі, як комети.
Мій щасливий квиток,
Мого щастя ковток!
Маю вибір – іду у поети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
І була у Далі Ґалá,
І у Данте була Беатріче,
А думки знов скликають віче –
Не приходить лише одна.
Хто ти, музо? Де твій Парнас?
Знов мовчання, душа холоне,
Десь під прихистком Аполлона
Муза, певно, забула нас.
Що не дім, то тепер музей!
Тільки порожньо, темно в вікнах.
Була б муза, була б привітна,
І не місто було б – Колізей!
Прилітай же, торкнись чола,
Залиши на душі печатку.
Я тоді все почну спочатку –
Із чорнильниці і пера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012
Мені наснився дивний сон.
Цей сон пророчий, віщий,
Якщо слова не про любов,
То взагалі навіщо?
Нехай мовчить німа струна—
Немає сил заграти,
Якщо не про любов слова,
Чи варто їх казати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Я обміняла тебе на чекання -
Обмін простий і прозорий.
А про минуле життя чи кохання
Жодного, жодного слова!
Я заплатила словами і віршами,
Аркушів списаних стосами,
І залишилась босоніж, розхристана
З довгими-довгими косами.
Все, що минуло, то все лише марево,
Зійде водою, як злива.
Бачу світанку на обрії зарево -
Знаю, я буду щаслива.
Вітер співав мені пісню про долю,
Сонце жовтило колосся.
Вітер мене познайомив з тобою,
Тільки заплутав волосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012
Сумно без тебе. Тьмяно горять ліхтарі,
Небо важке і на вулицях тихо й незвично.
Сумно без тебе стало на цілій землі,
А я чекаю на тебе й чекатиму вічно.
Не відпускай мої руки, міцніше тримай!
Не вистачає тебе мені катастрофічно.
Де б ти сьогодні не був, тільки не забувай,
Що я чекаю на тебе й чекатиму вічно.
Небо пронизане струнами сонця й дощів,
Жити у цьому куточку землі фантастично.
Я попрошу вільний вітер, щоб він розповів,
Тут я чекаю на тебе й чекатиму вічно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012
Він бере гітару до рук
І відтворює музику серця.
Ти для мене єдиний звук,
Що торкає мене до денця.
Будь зі мною! Я є струна,
Я лунатиму дзвінко й щиро.
Я заповню цей світ сповна,
Я— любов, я— надія й віра.
Я за звуком злітаю ввись
На химерних гітарних крилах.
Ти на музику обернись
І злови, якщо маєш сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Що ти можеш віддати світові?
Лише мрії свої нефритові?
А чи сни свої оксамитові
Ти не проти віддати в борг?
Чому в борг? А тому що місія
Бути пунктом тобі обіцяна
Переправи. І думки вістрями
Тільки черкаються об борт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
Ми одне одному - досвід.
Більше нічого. Кінець.
Ставимо крапочку. Дослід
Зовсім зійшов нанівець.
Ми одне одному - втома.
Легко зітхаєш, коли
Врешті лишаєшся вдома
Хоч би на кілька хвилин.
Ми одне одному - тиша,
Ані гудків, ані слів.
Разом було би нам гірше -
Більше вже не розповім.
Ми одне одному - відстань,
Простір, космічні роки.
Хай буде в кожного пристань
Власна, свої маяки.
Хай буде в кожного жмуток
Власних моментів життя.
Ми одне одному - смуток,
Вічна проблема буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
А під шкірою наче нитка
Прошиває мене наскрізь.
Я вже вгрузла по самі литки,
Обертаючись, наче вісь.
Я – струна, і єдиним звуком
Я лунаю, лиш доторкнись.
Так стрілу випускають з лука
У безмежну блакитну вись.
Моя музика – мій хронограф –
Відбиває в зап’ясті пульс.
Я сама собі гід, топограф,
Я вперед у життя дивлюсь.
Надчутлива. І камертоном
Відчуваю я кожен звук,
Реагую відтінком, тоном –
Я сприймаю життя на слух.
Я – струна. Я лунаю дзвінко
І допоки трива життя,
Хай мене прошиває нитка,
Бо є музика. І є я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012
Повісивши крила на спинку стільця,
Тихенько зітхнувши: «Втомився…»,
Усміхнений янгол, звичайний з лиця,
Присівши, на руки схилився.
З шухляди він витягне зошит старий
В потерту й розмиту клітинку,
А слідом зелений олівчик малий
Й стару дерев’яну лінійку.
Він потім накреслить таблицю думок,
Згадає усіх, з ким зустрівся,
Змалює цей день: кожен рух, кожен крок,
А зараз він дуже втомився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012
Усі почуття – як наклеп,
Шукання злотої средини,
Коли ти іще не поет,
Але вже не просто людина.
Цей натовп – комахи, а то
Чи варто під нього коритись.
Чи краще на гірськім плато,
Немов талим снігом, розлитись.
Кульбабка скидає берет
Такої щасливої днини,
Коли ти хоч менш, ніж поет,
Але уже більш, ніж людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
На порожнім балконі від вітру здіймалася ковдра,
Мов вітрило німого човна, припорошена снігом й холодна.
Я йшла з повним відром, а у тому відрі було сонце.
Воно бризкало всюди і всюди лишало по сонцю.
Я візьму оту ковдру, що вітром тремтить і благає,
Я візьму те відро, де розтоплене сонце чекає,
І віддам все тобі, і скажу: «Ти тепер чарівник!»,
А ти скажеш: «Це мотлох!» - і викинеш все на смітник.
Я згорну свою ковдру і сонце зберу по краплинах,
А іще складу в кошик зелені і жовті перлини.
І піду чаклувати, і з того всього зроблю диво!
І нехай хоч на мить стане всесвіт від того щасливим.
Хай зима – біла ковдра – накриє все снігом тремтячим.
Відро сонця – це літо. Хай буде веселим й гарячим.
Навесні із зелених перлин хай трава проросте,
Восени нехай жовтими перлами листя впаде.
Закінчився мій скарб. Почалося нове життя світу.
І нехай відтепер кожен день несе радість велику!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Повір у себе! Посміхнись!
Поглянь, яке блакитне небо!
Поглянь довкола, озирнись,
Цей світ існує лиш для тебе!
Ти – сила, мудрість, ти – краса!
Ти – світло, юність, зірка з неба!
Повір, що все в твоїх руках,
Лиш перший крок зробити треба.
Люби життя! воно твоє,
Воно одне, воно єдине.
Лиш той здолає шлях, хто йде,
І хто несе у серці віру.
Ти – переможець! Ти – митець!
Ти – діамант і ти – перлина!
Ти сам малюєш свій вінець,
Ти – особистість, ти – ЛЮДИНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012
З неба на землю, а далі ще глибше
Краплі, краплини, перлини з води.
Потім із них проростатимуть вірші,
Соком гірким молодої трави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012