| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
новий рік - за старим сценарієм
із кінця до початку - забулося
хто куди
ми завжди
повертаємось
як колись
вже не раз
повернулися
новий рік - за чужим сценарієм
і з розв'язкою - незвичайною
хто за ким
але завжди ми
стаєю -
а людину
в людині -
признаємо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
ніч розлилася кавою в серця
(ми знали-бачили-простежили)
й не було в тім кінця
зима прийшла з пожежами
яка втім (в-тім) істина?
дні-крихти розлітались навкруги
а ми... а що ми? ми-не-ми
ходили, і просили, і кляли
зима ж знайшла свої шляхи
проте (про-те) мовчи
мов ти-не-ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
час/пісок - крізь пальці
вітром в очі - сліпить
знає ж - на все гаразді
моря і сонця діти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
ми, знаєш, не так зустрілися
не тоді і не там, і не з тими
ми, повір, таки помилилися
загрались стежками кривими
ми кротами сліпими дивилися
почуття всі давно загубили...
і з плином рок[u]́і[/u]́в ми все ж залишилися
як і були -
кротами
сліпими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2013
ми викидаємо людей, як речі
як з одягу,
ми виростаємо з людей
уже не ті, що були ввечері
уже не так,
як провели цей день
ми забуваємо, куди ішли, із ким
і де не глянь,
усе нове, чуже, немиле окові
в житті ж усе - як клином клин
не/з[u]а[/u]вжди не/завжд[u]и[/u]
роки-віки без спокою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013
твоє життя
і ти в своєму праві
й надалі
як навмання
прийдеш - побачиш,
пройдеш - забудеш.
де кинеш якір...
і хто там буде?
твоє життя
і не важливо,
чому все просто мимо/криво
і де у ньому я...
бо це ж ТВОЄ життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
у простому завжди є істина,
а важке ми самі таким робимо.
і зазвичай у справжній пристрасті
не місце якійсь там похоті.
на питання всі знаємо відповідь,
а питаємо - бо ж заведено.
незнання компенсуємо криками,
власне "я" загубилося в безвісті.
де ж ми всі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
Скільки ненаписаних книжок
припадають пилом
в головах..?
Незлічимо.
Скільки раз робили крок
хто вперед,
а хто й не так -
Знову мимо.
Скільки ж посмішок було,
що аж справжні
серед них
Загубились.
Скільки раз казали "стоп",
а спинятись
все ніяк
Не навчились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012
із нами ростуть наші іграшки
і мрії, що ними дорога вистелена.
новий день під новою зіркою -
і минуле розсипалось крихтами.
не знайти, не зібрати, не склеїти.
голос зірву: "забери мене!"
ніхто й не казав, що все легко будЕ -
скільки ж болю у слові "дорослішати"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
не мовчи -
крикни, погримай дверима,
скажи: "Ти що, зовсім здуріла?!"
але хоч слово скажи.
а сусіди, вони
нехай чують, як ми, мов здичілі,
руйнуємо тишу у нашій квартирі -
такі ненормальні, але все ще живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
рими зрадили,
втекли слова із голови -
простими фразами
проклали шлях у нікуди.
усе без труднощів
і непотрібних хвилювань -
в запалі дурощів
не зна ніхто уже вагань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
У нас з тобою один на двох захід сонця. Кілометрів між нами багато, а захід один. І розуміння цієї простої істини несе в собі певне полегшення: що попри відстань ще є для нас щось спільне і незмінне; що, дивлячись щовечора на захід сонця (холодного/пекучого/бажаного/неможливого), ми з тобою стоїмо на одному боці, ми з тобою на кілька хвилин стаємо «депутатами однієї партії», «воїнами однієї армії»… та що там, ми жителі одного міста – на декілька хвилин. В цьому є своєрідна стабільність: сонце сходитиме і заходитиме ще безліч разів на своєму віку, а для нас це взагалі буде вічність – наша сонячна вічність.
І знаєш, мене ніяк не може полишити це дивне відчуття: що коли ми отак дивитимемось на призахідне сонце і я обернусь,то зможу зустрітись із тобою поглядом, знайти твої очі, продертись крізь стіни/дерева/всі ті кілометри, що стоять між нами, і вихопити із мільйонів поглядів один єдино вірний – твій. І кожен прожитий день вартий тих кількох хвилин нашого заходу. І мені вже навіть не обов’язково обертатись, щоб знати, - ти є, ти завжди є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346568
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.06.2012
свій комплект примарних страхі́в
завжди тримаю при собі:
я на зебрі-переході
чи в останньому вагоні
поїзда, що мчиться в даль шляхів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Сонце повільно підіймалось над горами, золотило й без того жовтогарячі верхівки дерев. Осінь - вона і в Карпатах осінь, тут не посперечаєшся. Листя, здавалося, от-от зірветься вниз під натиском сильних поривів вітру, які ніяк не гармоніювали з таким ще по-літньому теплим сонцем. Це нічого, що надворі середина жовтня, що вже незабаром почнеться період холодних затяжних дощів, які несуть з собою не лише неприємний холод, а й розуміння невідворотності зими. Зараз золота пані лише частково завоювала свої позиції, вона тільки починала грати свою, давно вже вивчену до дрібниць, партію.
Соня любила осінь. Ні, зовсім не тому, що з’явилася у цьому прекрасному світі 17 років тому саме тоді, коли сонце поділилося своїм золотом із природою, забарвивши усе навколо в найрізноманітніші відтінки: від блідо-жовтого аж до яскраво-оранжевого, а подекуди навіть коричневого. І не тому, що осінь, завжди така щедра на дарунки, не обділила і Соню – волосся дівчини було золотистим і зовсім трохи рудуватим. Але поєднання цих двох кольорів було просто вражаючим. Здавалось, Соня була сама по собі втіленням того, що ми іменуємо «золота осінь».
А любила цю пору року золотоволоса тому, що саме одного от такого сонячного осіннього ранку кілька років тому вона вперше побачила цей схід сонця, який відтоді на покидав її жодного дня, і зрозуміла – цього разу вона залишиться тут надовго. Не втече через пару місяців, як завжди похапцем збираючи нечисленні свої пожитки, не уникатиме банального знайомства з кимось (от із сусідами, принаймні), а зможе нарешті відчути себе «вдома» - без всяких "як", "майже", "практично", - а саме вдома.
І це було так. Щоправда, не настільки довго, як хотілося б…
P.S. цей уривок мав би бути початком чогось, що так і не написалось. А от він залишився. Не судіть строго, проза - не моя стихія)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346459
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Я називатиму тебе весною.
Не страшно?
Якщо ж ми так і не побачимось з тобою,
вона прийде як завше, своєчасно.
Я дам тобі ім"я одне лиш - літо.
Не проти?
Й тоді щораз, як бачитиму квіти,
спинятиму в душі своїй гризоти.
Якщо звернусь до тебе просто: осінь,
озвешся?
Коли душа моя те впале листя зносить,
то вже й твій холод сприйме якось легше.
Як голос мій прозве тебе зимою,
чи здіймеш очі?
Бо я ж не зрушусь і не повернусь спиною
до того, хто зігрів в ті сніжні ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Вдихни життя своє, не бійся.
Спинись на хвилю, помовчи.
Відчуй тепло своє, зігрійся
і зрозумій - хто ще, якщо не ти?
Невдача - не кінець, ти віриш?
Послухай, серце не змовчить.
І ще не раз в житті ти перевіриш,
що доля твоя там, де ти в цю мить.
боїшся?)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012
Уривки слів, шматочки рухів -
життя, як пазл на столі.
І у безладному сплетінні згуків
зійшлися тіні на стіні.
***
Мрії опалим листям,
дощем - в калюжі - під ноги.
Підборами вниз по бруківці -
із часом ми граємось в лови.
Зима на щоках росою
Прошепоче забуту вже пісню.
Так важко бути собою -
ще важче повірити в дійсність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
З тобою я хочу мовчати
В безглуздому світі ще безглуздіших слів.
Мій голос давно вже... давно так украв ти
І я без ворожки збагнула зміст снів.
З тобою не страшно мовчати
В самотньому світі самотніх людей.
Завжди так страшилась - не знайду що сказати
І зараз страшуся - простору бездонних очей.
З тобою природньо мовчати
В шаблонному світі шаблонних ідей.
Часами й забудеш -не можна звикати,
Не для кожного ямба знайдеться хорей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012
Чому ти не в сусідньому під"їзді,
сусідньому місті,
сусідній області?..
І нема вже пісень без змісту,
пісень без крику,
пісень без холоду.
І люди навколо безликі всі,
несправжні такі,
неначе сковані.
І темно навколо так,
і сумно так,
і холодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012