| Сторінки (1/70): | « | 1 | » |
Сьогодні прощаюсь зі своїм минулим
Я скинув тягар із своєї душі
Можливо і важко мені то забути
Та спогадів біль десь засіла в нутрі
Сьогодні нарешті довелося збагнути
Що доля для мрійників незмінна й одна...
Я впевнений кожен її в силах змінити
Й для того не треба починати з нуля
Сьогодні важливим є день я це знаю
Так само як завтра ну і кожен наш день
На жаль наші дні дуже швидко минають
Все що залишиться з часом пропаде
Сьогодні прийду і вазони полию
Для них то подія - рівновага життя
Сьогодні йде дощ і я сумніви змию
Сьогодні з минулим прощаюся я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016
Я збентежений звір, щодуху втікаю
Я біжу лиш вперед, лиш вперед споглядаю
Не тримаюся зграї бо і зграї немає
Самота, пустоту зовсім не наповняє
На одинці кричу, поміж інших співаю
Я у ценрі завжди та мене забувають
Випромінюю холод до усіх хто навколо
Про тепло завжди мрію бо не знаю такого
Та настане та мить і від страху звільнюся
Я єством теплоти по вінця наллюся
Я вже зовсім не звір, не порожня людина
Я частинка чогось і когось половина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Терпкий присмак кави на її устах
Бачу глибину що ховається в очах
Ніжний й теплий дотик на моїм плечі
Відчуваю її погляд навіть в далечі
Обіймами близькі та душами далеко
Хоч різні ми світи, зживаємось так легко
І серце б'ється в такт коли в обіймах ми
Я знаю ти десь там і я іду туди :*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015
Багряне вбрання одягають дерева
Осінь прийшла, краси королева
Натхнення художників, муза поетів
Пора для кохання і читання сонетів
Серпанок туману одягає щоранку
Промінням ласкає усіх на світанку
Осінь яскрава й цікава мов казка
Часто вона міняє окраску
Осінь сувора і в одночас ніжна
Швидко проходить однак довговічна
Мокра,холодна, невблаганна, красива
Так, Осінь справді пора особлива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015
Я маю що сказати, так думає кожен
А як приходить час, слів звязати не може
Не здатен він мріяти, а лише бажати,
Він вміє украсти не хоче заробляти.
Говорить в екрани правильне слово,
А в ділі махінації знову і знову
Пожертвує тим в кого він долю вкрав,
Дешевий піар, рейтинг знову підняв.
Люди, ведуться на новини про нього
Він справжній герой відомих ток шоу.
Завжди охайний, костюм і краватка,
А їхня вартість ваша піврічна зарплата
Люди, ведуться бо хочуть як краще,
А він спить на роботі і не з'являється часто,
Закони форсує під власні заводи
А вам підіймає квартплату, газ й воду.
Ми обираємо й махаєм рукою,
Думаємо нас це пройде стороною
Однак, щоб було нам краще жити
Треба себе трішки змінити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Під вересневим дощиком я повністю промок,
Краплинками стікає у хаосі струмок
Рельєф обличчя лоскітно собою обійшов,
Ті крапельки дощу я не один знайшов...
Крокую тротуарами залитими дощем,
Однак бордюри вижили, он бачу я їх ще,
А поряд пропливають машини по шоссе
І їм на все байдуже, практично на усе.
І метушаться люди поспішно хто куди,
А у руках тримають від дощику зонти
Хоч є і екстремали такі ж як мабуть й я
У нас в руках не має від дощику зонта
Погода пречудова в ній певний позитив
Хоча немає його вже дощик змив)
Це осінь любі друзі не добра і не зла
Вона це унікальність як і усе життя)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Заплутався в собі і мовчки страждаю
не знаю вже хто я і звідки не знаю
у чому причина і де схована суть
чому поза спинами приреченим звуть
втратив контроль над своїми думками
і зловживаю чужими словами
я за сумлінням в кишеню не лізу
бо вже давно спакував у валізу
простір стискається куди себе діти
у голові мов завелись терміти
вони в ній шкребуть розвивають личинки
а я далі роблю необдумані вчинки
гордість і хіть пожиттєвий діагноз
люди мовчіть, я приречений мабуть
кисню забракне і вимкнуться груди
я просто піду... Мабуть з кожним так буде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015
Свято велике а я проклятий знову
Я відділився від рідного дому
Серед своїх чужим завжди буду
Я вже не той ким мене бачать люди
Завжди в однині де множини присутні
Всі щось святкують а у мене лиш будні
Все що на гірше кращим не стане
Там де є правда, поряд омана
Я протестую проти вічності світу
Хоча не знаю куди себе діти
Логіка вчинків і хаос думок
Їх розгадати важливий це крок
Різноманітність мене часто вражає
Ми всі народ хоч народу не має
Кожен волає собою торгує
А про майбутнє нічого не чує
В чому ж тут логіка, вірша цього
Злом не побориш навколишнє зло
Крапельку щастя на наші серця
Вірити в світло ось принцип життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015
А човен пливе собі по воді,
Пливе мимоволі у рідні краї,
Крізь хвилі бурхливі й потужні вітри –
Все, що залишилось до берега йти.
А човен пливе крізь тумани густі,
Повз хвилі- цунамі і воронки морські,
Долаючи страх й невідомі світи,
Човен пливе вже невідомо куди..
Хоча невеликий, та човен міцний,
Його екіпаж не зовсім простий:
Досвід, відвага і оптимізм,
Самовіддача, а не егоїзм.
Човен пливе, а навколо лиш тьма,
Все і усіх поглинає вона,
Віру не втратив лише капітан,
Човну і команді пропасти не дав.
Човен пливе і хтось крикнув:"Земля!"
А на землі всіх чекає сім'я.
Човен пливе і близький до мети,
Він шлях здолав, а здолаєш шлях ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Всі звідси втікають з цієї країни
Щастя міняють на гроші та війни
Говорять про мир й на курок натискають
Душі невинних у тьму закидають.
В прокляття всі вірять хоч в Бога благають
Світ і новини по TV лиш сприймають
Критика інших то в нас звичная тема
Та всім байдуже яка в вас проблема
Та поки я вірю є промінь надії
Я бачу людей які здійснюють мрії
Тих хто вперед йде а поруч є інші
Люди з якими світ стане добрішим!)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015
А хмари чорні простягнулись над селом,
Одразу ж холодом легесеньким понесло.
Ті хмари чорні – то зовсім не зло, –
Це свіжості ковток у літню спеку.
А хмари чорні гнів і страх несуть,
Про це нагадує потужна громовиця.
Чому ж лякає нас? У чому її суть?
Вовтузиться невпинно блискавиця.
А хмари чорні врешті змиють бруд
З дахів давно запилених будинків,
Ось дощ танцює там і тут,
Танцює, щоб наш гнів і злобу змити.
А хмари чорні – то зовсім не зло, –
Це необхідність і гармонія у світі.
А хмари чорні вітром понесло,
Щоб знову десь над селами кружити..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
А кров тече, облизує ванну
А кров змія повзе по нозі
Емоції, кайф… Воно того варте?
Чом так відчайдушно ти прагнеш піти?
Ти наче мороз виробляєш узори
На рідній своїй, невинній нозі
Убила у голову що для тебе це норма
Жити на грані, на світу межі
Емоції стерла алкоголем і «спайсом»
Замкнула ввесь простір у своїй голові
Однак чи ти правильно борешся з стресом
Котрий мов би вірус прогресує в тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Зайвий макіяж - то для неї так близько,
Проходить вулицею під значних поглядів тиском,
Високі підбори на тендітній оправі,
Її краса бездоганна.. Так, вона справжня пава.
Її зовнішні дані - то сама бездоганність,
Щовечора купається із пелюстками в ванній,
Провокує одягом із декольте відвертим,
Відзначається характером доволі упертим.
Вона проти всіх, їй ніхто не потрібен.
Виражає це все яскравим в одязі стилем.
І всі хочуть її, на все для неї готові,
А вона користується цим - це її справжня зброя.
Ті, хто заздрять лиш думають, що їй легко дається,
Що вона не має сорому, та їм це просто здається.
Вкрилась коконом лиш і милує всім око,
А в середині неї насправді так одиноко.
Вона пише вірші, щовечора плаче…
І за те, що було вже собі не пробачить…
Не заглушить ніхто їй душевного болю…
Зайвий макіяж додає їй спокою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Мені закрита в Рай дорога,
Хоч серце вже давненько б'є тривогу,
Та вороття нема, бо гріх навколо
І я, неначе раб, одів його окови.
Інстинкти виживання вищі мене,
Вирішую лише свої проблеми,
Хоч співчуття ще є, та десь глибоко
Лежить в своїй могилі одиноко.
Я перейшов давно усі можливі грані,
Тепер моє життя лише в обмані,
Обманюю себе, на жаль, у всьому,
Найгірше те, що вірю я обману свому...
І прокляли мене ті, що благали,
Ті, що повірили в добро, добра не знали.
Ті, що вершити хочуть кару, однак судді немає..
І безпідставно кидають лиш бруд. Чого? Не знають...
А я такий, який вже є, пробачте, люди.
Навколо бачу зло і чую запах бруду.
Не вилікую вас, лише бинтом побуду,
А час - це все, що у нас є й чого не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Втомлені витворами своєї уяви,
Ми хочемо чаю, а п'ємо чомусь каву.
Говоримо правду, робимо навпаки
Первинні інстинкти, на жаль, зберегли.
Купуємо те, що не можна продати,
Зберігаємо в собі найважливіші лиш дати.
Маска сьогодні відмінна від тої,
Яку вчора всі залишили в спокої.
Втративши сон, полюбили безсоння..
Цифри для нас альтернативне мовлення.
Живе убиваємо, бо природу шануємо.
За втраченим шансом довго сумуємо.
Сонце не мрія, а лиш тепла джерело
Сьогодення - погано, колись краще було..
Чекаємо змін, та мінятись не хочемо
Вони крадуть мільйони, а ми заохочуємо.
За мертвих хвилюємось, а живі нам байдужі,
На краще змінитись ми хочемо дуже,
Релігія будні наші вбиває,
А віра в серцях потрохи зникає.
Ми всі лиш кати ... суду не маємо
І права на захист не залишаємо,
Ми – зомбі, і це нам, мабуть, до вподоби.
Що далі робити? Хто ми є, хто ми?
Редагували:
Семиног Лена
Коргун Даша
Велике Вам дякую))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Розкішний храм красується міццю,
А під ним жебракують постаті поодинці:
«Подайте монетку, якщо ваша ласка»,
Однак доброта – це, мабуть, лише казка.
Та ігнорують її ті, що в храм йдуть
І церковнії псалми про себе співають:
"Та і на храм треба ще гроші здати,
Тому маєш сам життя своє владнати".
А постать стоїть, їй копійчини кидають,
Господнюю славу вона прославляє.
За кожен свій день постать дякує Богу,
Бо відчуває Його допомогу.
Та гордість і страх очі нам закривають,
Ближнього в постаті вони не вбачають,
Однак серце наше в тривозі стукоче,
Бо постаті тій помогти воно хоче.
Велике дякую редакторам:
Семиног Лені
Марії Лижовій
Розкішний храм красується міццю,
А під ним жебракують постаті поодинці:
«Подайте монетку, якщо ваша ласка»,
Однак доброта – це, мабуть, лише казка.
Та ігнорують її ті, що в храм йдуть
І церковнії псалми про себе співають:
"Та і на храм треба ще гроші здати,
Тому маєш сам життя своє владнати".
А постать стоїть, їй копійчини кидають,
Господнюю славу вона прославляє.
За кожен свій день постать дякує Богу,
Бо відчуває Його допомогу.
Та гордість і страх очі нам закривають,
Ближнього в постаті вони не вбачають,
Однак серце наше в тривозі стукоче,
Бо постаті тій помогти воно хоче.
Велике дякую редакторам:
Семиног Лені
Марії Лижовій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Я пустоту заповнюю тобою,
Твоєю ніжністю, увагою, любов'ю.
Тобі ж дарую свою волю,
Я віддаю тобі тепло все своє.
Тебе у снах щоночі бачу,
Єдиний страх - те, що тебе я втрачу.
Боюсь, що усмішку твою забуду..
Я завжди поряд тебе буду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
Я світла промінь.
Я живу без волі.
Я істина і біль.
Міняю ваші долі.
Я містика життя,
Поетів проза.
І ти - це також я.
Я не загроза.
Я безкінечний знак,
Одразу й всюди.
Мене не звуть ніяк,
А я тут буду.
Я бачу крізь віки.
Віки існую!
І поряд на завжди,
Хоча й дратую.
Тобі цікаво хто я.
Глянь у себе.
Я є твоя земля.
Я - твоє небо.
Дощами плачу я,
Теплом сміюся.
Я істина життя…
Я не здаюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
Її душа кричить, голосно волає
Від себе самої вона стрімко тікає.
Втратила сон через переживання
І заливає спиртним моральні страждання
Вона не ледаща, а досить талановита
У житті свому може, любі двері відкрити
Їй ніхто не потрібний, а самій їй так важко
Вона це розуміє, та довіритись страшно...
Вона маску оділа, а себе заховала
Про свою особистість вона часто мовчала
Стрес для неї буденність , нам то не зрозуміти
Хоче зникнути з світу, в далечінь полетіти...
І вдивляючись в небо захотіла курити
Та нема сигарет, вона кидає палити.
А її манять гори одинокі, високі
Вона прагне жити, не в цьому світі, а збоку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
Церква стоїть, а над нею наш символ
«Небо блакитне»- символ України
Сонячні промінчики куполи ласкають,
А всі проходять повз, того не помічають…
Повітря пахне свіжістю і чистими думками
А також пахне раком, від дешевих цигарок
Ми думаєм, що ми з тверезими думками
Коли йдемо за пивом у ближайший ларьок
Надія в чисте завтра, зовсім безнадійна
Бо ми ж самі під своїм носом смітимо
Та соромно нам лиш, за свого сусіда
Тому що лиш чужі помилки бачимо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2015
Прокурені вулиці затишного міста
Бичками закидані сквери й під’їзди,
Тротуари заставлені машинами босів,
Усі перехожі наповнені злостю.
Розкішними храмами красується місто,
Бікбордами добрими вулиці вкриті,
На тротуарах люди просять відкрито,
А наші серця любов’ю залиті.
Іржавий турнік а поряд з ним фляжка,
Розбита на щастя для тих хто повз пройде,
Суспільство це сила, його думка важлива,
Тепер така тема і ми за це горді…
Живемо щоб жити, ми вижити хочем,
А ті кого вибрали, нам мозок лоскочуть,
Ідеї ламають, ідейних саджають,
За наші тіла, баблоси збирають.
Ми просимо в Бога, Його, допомоги,
Самі ж відреклися від серця від свого,
За папірці ми би й душу продали
А потім би вкрали і знову продали.
У нас певні цінності плісінню вкриті,
Відразливі ми, не щирі, сердиті,
У шафах советских стандартно красивих
Стандартнії молі совість нам вкоротили.
Я не критикую, бо я є ніким
Хоча і волаю для вас буду німим
Воля і гідність не просто слова
Навіщо нам космос в нас під ногами земля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015
А перед сном пожити варто,
Відчути запах свіжої трави,
Вдивлятись у красу світанку
І враження в собі ті берегти.
А перед сном важливо бути чесним
І не кидати слово на дарма,
Адже людиною потрібно бути честі
Відповідати завжди за свої діла.
А перед сном потрібно зрозуміти,
Що ми володарі усіх своїх думок
Що ми усі такі різноманітні,
Найважливіше лиш зробити крок.
А перед сном надихатися важко
І вже не впевнений чи треба він тобі
А кисень наш забруднений, то страшно,
На цій планеті ми як в вихлопній трубі.
А перед сном ти щось зробив важливе?
Тобі не стидно за свої діла?
Для змін ніколи не буває пізно
Ти не солдат, та це твоя війна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
Сьогодні, на вулиці доволі прохолодно
В навушниках у мене "nightwish" не знаю чи модно.
Я їду в "тридцять другій" автобусній маршрутці
На котру я чекав хвилинку на зупинці
Я їду і читаю всі написи на стінах,
Графіті розглядаю такі одноманітні,
І мені вроді тепло... пальців не відчуваю
Тому періодично долоні потираю.
На різкім повороті в бабулі сумка впала,
Однак бабуля бистро сумку ту злапала
Я хухаю в долоню і їй тепліше стало
І від мого писання мене відволікають
Навушніки знімаю і кажу "шо ви хтіли?"
"Ви астановкі знаєтє" бабуся прохрипіла
І я сказав шо знаю хоча вапшє не дуже
Однак їй заканало про ту я був у курсі
Бабуся врешті вийшла і мені також скоро
Тому завершувати буду я свого монолога
Вдягайтеся тепліше і посмішки вдягайте
Хорошого вам дня і іншим побажайте)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
…І озирнутися страшно
Душа розірветься
Навкруг мого тіла
Рікою кров ллється
Невже християни?
Про віру забули?
У розпачі й злобі
Усі потонули…
І сміху не чути…
Лиш гради й пістолі
Й не розрізнити
Примус від доброї волі
Біль і страждання
Нам завжди знайомі
Й те що лишилось
Боронити готові…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Ну от і Новий Рік настав,
Я знову цілу ніч не спав,
Не спав очікував на диво
І раптом мене освітило.
Що диво то насправді ти,
Той хто читав мої листи,
Той що пісні мені співає,
Той хто в моїх очах, мене читає,
Той хто таким мене сприйняв,
Яким я був й яким я став,
Хто на майданчику займавсь
І цим мене мотивував
Я дякую усім за все,
За все хороше і за зле,
Образи я вже не тримаю
І за слова відповідаю.
У цьому році буду іншим,
Можливо кращим, може гіршим,
Комусь близьким, комусь далеким,
Одним як рай, другим як пекло…
Бажаю, щоб собою були
І на шляху себе збагнули
За вчинки всі відповідали,
Й світліше Сонечка сіяли.
Всі унікальні й кожен може,
Зробити те що він захоче,
Стереотипи поламайте,
Себе у клітці не тримайте…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
А я на диво дивним вам здаюся,
Я слухаю, співаю, я дивлюся
І зранку у маршрутці вірші пишу
В ту мить мене нічого не колише
Сканую я цей світ крізь свої лінзи
Й стараюся тлумачити події
Я можу бачити проміння світла
У най густішій темряві, в пітьмі…
Велику дозу ейфорії получаю
За все що роблю я на турніках
Знесилившись, себе я наповняю
Хоча і відчуваю певний страх
Вдивляюсь у деталі, й це дратує
Всіх, хто байдужий до проблем
Хоча і від проблем своїх тікаю
Та я не уникаю таких тем
Так, віра в краще завжди мене тішить,
Однак, в мені лиш бачать песимізм
На жаль ту лінь в собі не знищив,
Тому борю щоразу в своїй голові
Я дивлюсь страху прямо в очі,
Хоча його я ще не поборов
У цьому світі та буває одиноко
Хоча кому потрібна та любов
Та миті є коли мені бракує
Простої ніжності й тепла
Щоранку хочу бачити ті очі
В яких сховалася моя душа…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Я лиш на грані, на межі
Тому мене краще лиши
На краю прірви вже стою
Лише штовхни і пропаду
В моїх думках суцільний біль
І на яву я вже не твій
І стукіт серця видає
Те що емоції ще є
Ще десь в мені твоя любов
Чомусь її не поборов
Мабуть до неї просто звик
Хоча твій образ майже зник…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2014
Спитайте у душі своєї
Куди, поділися ідеї?
Де, ділося бажання жити?
І щиро сонечку радіти…
Чому, усмішки вже немає?
Вона самотня? Десь блукає?
І сон пропав його згубили
Біль , страх і докори приплили…
У клітці сон вони тримають
Лише під ранок випускають
Та він поранений побитий
На волі важко йому жити…
Душа! Чому мене тримаєш
Ти ще в мені? Чого чекаєш?
Невже нічого не збагнула,
Мені лиш вірна? Ти всміхнулась…
Чого ж зі мною не говориш?
Ти думаєш, що ти все зможеш!?
Хоча мовчи, тут зайві слова,
Тебе спитаю завтра знову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2014
Я втратив можливість давати питання,
Я втратив можливість на щирі зізнання
Я втратив можливість, змінивши холод на спеку
Я втратив можливість, тепер ти мій Рай, я твоє Пекло
Я втратив можливість, в душі я волаю
В холодному поті кошмари долаю,
Я втратив можливість, і дам тобі спокій
За тебе молитимусь, аж не зникну поки…
Я втратив можливість і ми не знайомі
Тепер почуття щирості мені не знайомі
Я втратив можливість, хоча це не можливо,
Уламки проблем з головою накрили
Я втратив можливість, й себе вже втрачаю,
На те що важливе я забиваю.
Я втратив можливість і це було в останнє
Я вже не втрачаю, тепер я шукаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
А іноді вона сміялась мовчки,
Рукою прикриваючи обличчя.
І так минало часу вдосталь,
Та час із нею не буває лишнім.
Вона любила в літню пору
Лежати на покошеній травичці,
Дивитися на хмарне небо.
Це було в повсякденній її звичці.
Вона любила літній дощик,
Ловити його краплі у долоні.
Вона сплітала квіти у віночок
Й знаходилася у його краси полоні.
Вона - то неосяжна таємниця,
Яка ховається у погляді терпкому.
Вона - це філософська думка,
Що виражається у голосі дзвінкому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
Хіба можливо жити без мети?
Мабуть, і помирати нецікаво,
Коли не розумієш, хто й для кого ти,
Куди й навіщо ти всіх покидаєш.
Хіба можливо плакати крізь сміх,
Чи у солодкому вині втопити горе?
Хіба можливо витерпіти біль
Для того, щоб вона лиш була поряд?..
Хіба можливо скривдити тих,
Хто все життя калічив чужі долі?
Хіба можливо бути вільним серед них,
Котрі вже звикли жити у неволі?
Хіба можливо досягти мети,
Нічого перед тим не досягнувши?
Хіба можливо взяти і піти
І, як ні в чому не бувало, повернутись?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
Можливо, ми прокляття світу.
Можливо, ми його чума.
Живемо, мовби паразити.
Навколо нас лише біда.
Себе лиш любимо єдиних
Й не бачимо навколо зла.
В душі ми всі завжди невинні,
А де вона ота душа?..
Затяті ми є християни,
Та проклинаємо усе.
Найближчий бар для нас є раєм,
У ньому і життя мине.
Усіх ми хочемо змінити,
Та чи міняємо себе?
В ім'я життя готові вбити
Й тим виправдовуємо все.
Ми всюди робимо лиш горе
Й відкрито тішимося цим.
Дограємось, що зникне море,
Й не буде більше нам води.
Ми кажем, ми сучасні діти,
Первинні в нас інстинкти в всіх.
Ми всі великі патріоти,
А у серцях війна і гріх.
Те зло, що робим, не змінити.
Його не виправиш добром.
В ім'я Творця ми хочем жити.
В чиє ж ім'я ми живемо?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014
Сьогодні пропаду, й мене уже не буде,
А той, хто пам’ятав ,тепер мене забуде
Блакить, очей моїх, тепер вам недоступна
А посмішка моя, вже на завжди відсутня…
Я не відчую біль, а матиму лиш спокій
Тепер я вже не твій, тепер ти одинока.
У вечері прийду так тихо і безшумно
Щоб бачить твої сни й відчути твою тугу…
Тепер я оберіг, тепер я параноя
Мій сенс це лише ти, я не знайду спокою
Неначе твоя тінь, прикріплений до тебе
І поки я ще твій, мені не треба неба…
Мене ж ти відпусти і я відчую спокій
Сама, давай живи, твій шлях не одинокий.
Попереду сім’я , й емоцій різних буде
А серденько твоє про мене не забуде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
Сьогоднішній ранок, то морозний світанок,
Це крапельки льоду на гіллі дерев,
Подих тепла, від всіх перехожих,
Цей ранок прекрасний для свіжих ідей)
Для когось цей ранок, не зовсім і ранок,
А ще один день, який б швидше пройшов…
Нічого хорошого в ньому немає,
А як завтра, настане, то не буде і знов…
Та ранок незвичний і неймовірний.
Це казка в якій переможе добро!!!
Це світло для тих, хто у темряві вижив.
Сьогоднішній ранок! Початок нових знайомств…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Усі, що хочуть то говорять.
На жаль, не думають над тим,
Скільки в словах тих, може бути болі,
й немає й краплі співчуття…
Словами можна лікувати,
Вони безсмертні крізь віки
Словами можна обнімати)
У них багато теплоти.
І кожне слово то є диво,
Котре доповнює наш світ
Однак не всі слова важливі
Про це задуматися слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Відчуженість в обличчях так лякає,
Чомусь нікого вже ніхто не помічає,
Ми втупились в екран новенького айфону,
І не існує важливішого для нас вже фону.
Усі, хто ближні нам, в vkontakte в друзях є.
А як же той, що руку нам на дворі подає?
Той, що життя за нас, своє в бою віддав?
Той, хто на зустріч йшов і не зволікав?..
Задумаймось, чи варто нам чекати
На благодать, вона не прийде з висоти.
Здолаємо ту лінь, ми в силах це здолати.
Як віра буде в це, досягнемо мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Безмежності, мабуть, немає,
Рано чи пізно з світу все зника.
І друг вже друга не впізнає,
Бо один одного вже забува.
І з часом промінь сонця ми забудем,
І місячне проміння голубе.
В усе, в що вірили, ми вірити не будем,
Бо втратимо усе в житті святе.
На кожного із нас чатує кара
За наші вчинки і брудні діла.
Для того, щоб прожити, убиваєм.
Хіба назад дороги вже нема?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Вона, тримала місяць у руках
Не притаманний, їй, був страх,
Вона, смілива і відважна
Вона, відчула життя смак.
Для неї місяць, другом був,
Котрого, знала вже давно
Її душу, лиш він відчув,
Тому, давав своє тепло…
Вона, завжди йому співала,
Наповнені життям пісні,
Щовечора, його чекала
І він приходив до неї.
У розповідь, про їхню дружбу,
Ніхто не вірить й до сьогодні
Та дівчині, на це байдуже
Бо місяць на її долоні)))
На написання вірша надихнуло це фото))http://vk.com/photo219899118_336404587 Дякую за натхнення і та ідею)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
Чому? Важливе нам, зникає швидко?
Лишаючи лиш попіл і тепла шматок,
І залишками щастя, трішки часу ситі,
Та зрозумівши все, в душі облом…
Безглуздою жорстокістю, серця наші налиті,
Хоча плануємо змінить на краще світ
А ідеали наші, нами ж і убиті
Брехнею заспокоюємо світ
Ми боремось за волю в клітку посадивши
Всі принципи, що роблять нас людьми,
І грузнемо в болоті, глибше й глибше,
І все що нам важливе зникне в мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
В ïï очах, якась незрима сила,
вона, ввесь час манить-манить мене,
думки моï, усі заполонила,
а від думок тих в грудях аж пече.
А те тепло, що в грудях концентрую,
то найщиріші в світі почуття,
коли вона є поряд, я радію,
як не зі мною, то сумую я...
У неï, посмішка, світліша за все в світло,
я б милувався нею, день і ніч
і не важливо те, що згодом я осліпну,
для неï, можна знехтувати всім)
Pavlo ^-^ Bodnar
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
А МОЖЕ ВАРТО ПРОСТО ЗНИКНУТИ МЕНІ…
ЗАЛИШИТИ У СПОКОЇ ЦЕЙ ВСЕСВІТ,
ОЧИСТИТИ СВОЇ ДУМКИ УСІ,
І ЗАМІНИТИ ГОЛОС ГУЧНИЙ, В ШЕПІТ…
НЕ ВИТРАЧАТИМУ, Я КИСНЮ НА ДАРМА
І ВЖЕ ХОДЬБОЮ, ПОРОХ НЕ ПІДНІМУ
І ВСІХ БІДА, ТО НЕ МОЯ БІДА,
ПОРЯДОК ЦЕЙ І ХАОС, Я ПОКИНУ
МОЖЛИВО, ВТОМЛЕНИЙ Я ПОШУКОМ ТИХ ЛИЦЬ,
ЯКІ МЕНЕ ЗНАЙТИ ВЖЕ НЕ БАЖАЮТЬ,
І НЕ КАЗАТИМУ НІКОМУ ВЖЕ, ПРОСНИСЬ
Я ВЖЕ НА ТИХ, ЩО СПЛЯТЬ, НЕ ОБРАЖАЮСЬ
ОДНАК, МЕНІ ЩЕ НЕ БАЙДУЖИЙ СВІТ,
А ЦІ ДУМКИ, ЛИШЕ СЕКУНДНА СЛАБКІСТЬ,
Я ВІРЮ У МАЙБУТНЄ ДЛЯ НАС ВСІХ
І ЗНАЮ, ЩО БОРОТИСЬ ЗА ЦЕ ВАРТО!)
Pavlo ^-^ Bodnar
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2014
Що може бути краще за ЛЮБОВ?
Її різноманітність почуттів,
Ту НЕНАВИСТЬ в собі,ти поборов
І серце вже не твоє, а її.
Вбачаєш ПРИСТРАСТЬ ти, лише у ній,
У поцілунку й ніжності обійм,
Так, ВІЧНІСТЬ бути з нею, ти б хотів,
Бо дуже мало часу в житті.
ЧАКЛУНСТВО її посмішки тоді ,
Я думаю, з часом би розгадав,
Та її карі ОЧІ неземні,
У них, небесна схована краса.
Як неочікувано, втрапив у ПОЛОН,
І неочікувано, сам лишився в нім
Вона не ВІДЬМА, ні вона любов,
Котру, шукає кожен у житті)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Ваш світ не зміниться ніколи:
Безглузді війни,геноцид, голодомори,
Насильство, вбивства, крові море,
Хоча я - СМЕРТЬ, для Мене це не горе.
Роботи в Мене вкрай, але Я не жаліюсь.
Не кожен з вас, людей, в свій час Мені зрадіє.
Живі Мені байдужі зазвичай,
Однак попалася душа цікава вкрай…
Світловолоса дівчинка Лізель,
В котрої братика у потязі забрав.
Але випадок цей не був простим,
Бо доля книгу дівчинці дала.
Попавши в Мюнхен в названу сім'ю
Лізель спочатку думала втекти,
Однак сусідський хлопчик Руді
Зумів її від того вберегти.
Сувора мати, Роза,
Закутана у хмари грозові,
Завжди незадоволена у всьому,
Але любила дівчинку в душі.
А батько, Ганс,
Що на гармошці грати так любив,
Свою принцесу-донечку Лізель
Читанню і письму навчив.
В книжках Лізель вбачала цінність,
Цікавість до незнаних їй світів,
Та головне у них не було війн,
Не було голоду й відомих їй страхів…
Читаючи, навчилась володіти словом,
Висловлювати на папері всі думки.
Лізель була мрійлива і наївна,
Але душа у неї чистою була…
Вона не крала книг, лише їх позичала,
Запам’ятовувала все у голові.
Книжкова злодійка, ви скажете… Даремно.
Бо ви не були в дівчинки житті.
Своє життя Лізель прожила вміло,
Знання із книг у собі зберегла,
Події всі чорнилом на папері
Майбутнім поколінням віддала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Запалена, горить душа,
Хоча й ще біла, не брудна,
Без плям кривавих й дрібних ран.
Я тій душі горіть не дам…
Попереду у неї сміх,
можливо і маленький гріх,
Емоцій різних буде вкрай,
о біла душе, не палай…
Краще віддам, душу свою,
стару , порепану, брудну,
а ти, біленька, прощавай,
світи яскраво й не зникай…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2014
Приходить ранок, просинаєшся,
А поряд, та, котру сприймаєш за належне
Навіщо ці слова, коли вона твоя,
Коли вона, кохає без обмежень.
Сніданок і розмова за столом,
Яку, ти не вважаєш за потрібне
Бо й важливіші справи в тебе є
І знов зникаєш ти, від неї непомітно.
Однак, вона. Для неї ти – любов.
Коли ти поряд, вже нічого не хвилює
Та ти нажаль запізно це збагнув
І вже її не буде в твоїх буднях…
Її ти втратив, ще до того, як
Пішла з життя. Такою була доля.
Нема вже поряд, так її нема
І ти у розпачі від того болю.
Приходить ранок, просинаєшся
Від голосу, солодкого до болю.
Емоцій море. Ти? Невже? І як?
Обняв так міцно, знов вона з тобою.
Так, доля другий шанс дала
І знехтувати цим, ніяк не можна
Окрім кохання, є лиш пустота,
А кожен день життя, то воля Божа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Границя пустоти… стоїть переді мною…
Границя пустоти… у ній нема контролю…
Безжально поглинає, усі надії й мрії
З такими темпами, усім заволодіє…
Давай біжи! Ховайся!
Забийся в кутик й плач…
Як судний день настане,
Ти не кажи «ПРОБАЧ!»…
Відведений в бік погляд, на вулицях і скрізь,
Ти йдеш собою гордий, а ти за них гордись!
За тих, хто з неї вийшов, й нам руки простягли…
Подайте руку в поміч…! Границя пустоти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473297
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2014
Прийшла зима, СНІГ невблаганно падав
І лиш гаряча КАВА радість принесла,
Старенька КНИЖКА що пилюкою припала
У собі КОЛЬОРИ весни сплела…
Ти прочитай і СВІТЛО знов засяє,
І КВІТКА що зав’яла, зацвіла,
І СЛОВО в слово, все ти прочитала
Ось й ПОСМІШКА твоя, бо скоро вже весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Закоханий таємно в неї,
У голові його ідеї
Як підійти, як їй сказати,
Слова, що не дають поспати
Скажіть і як це зрозуміти,
Що і вона не може жити,
Що всі ці жарти і вагання,
Про їх майбутні сподівання
І кожен погляд і розмова,
Це все мов в перше, знову й знову.
І що він може відчувати,
Як доторкнутись, як обняти,
І не його вона і зовсім,
Йому це все просто здалося,
Реальності давно немає
І він це все прекрасно знає…
Хоча надія завжди є
Що і вона відчує те,
Що він так сильно відчуває
Таємно він її кохає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Якщо нема життя, то дихати навіщо?
Якщо нема тебе, ніхто не буде ліпшим,
Якщо серце болить, для чого воно б’ється?
Якщо добра нема? Та десь таки знайдеться…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Можливо це не ти, можливо це не я,
Однак, у нас на двох одна історія,
Один лиш погляд, один лиш крок,
Один лиш подих, один на двох
Тебе так втратити боюся,
Хоча й не так давно знайшов,
Однак нікуди не відпущу!
Бо вірю я, що це любов…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
У полоні пустоти, часто, перебуваю,
Демона, що в мені, вічність долаю
Кривавий двобій, лише душі страждають
Ті хто в нас на шляху, просто зникають
Фрагменти з життя, бачу знову і знову
Їх я не поверну, тому будуть нові)
Однак сірість днів просто вбиває
В сьогоднішнім світі, сильний, лиш виживає(
Відкриюсь одній, а потім іншій людині.
Вона мене зрадить не завтра, а нині…
Та це вже не біль, лиш легка ейфорія,
Від того що жити…що жити не вмію
Pavlo Bodnar
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Я лише люблю свою країну
Таку неповторну, тобто єдину
Люблю людей, тих, що в ній проживають
Хоч вони цього не помічають
Не помічають вони нічого
Навіть те що попадає під ноги
Та я завжди надіюсь на краще
Й думку свою не зміню нізащо
Ми українці ви зрозумійте
Тому я не можу так далі жити
Бо боротьба є крові нашій
У твоїй, моїй, значить у вашій
Якби всі люди, якби зрозуміли
Що ми не живемо, а жити ми вміли
Тоді ми б добилися успіхом нашим
Щоб Україна жила тільки краще
Приспів
Давайте люди всі дружно станем
Всі жити будем хай кожен це скаже
Хай все це скаже і не боїться
Бо ми разом, ніхто сам не лишився
Давайте зробимо щось для країни
Вона в нас єдина і ми в ній єдині
Давайте покажемо що на Україні
Люди всі горді, люди всі сильні
уривок з моєї пісні (22.09.07р )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Світ Чарлі, це важка реальність
Закрився глибоко в собі і зник,
Що вечора лиш «Тінь колосса » на PlayStation
В який, він бавитися звик…
Пусті кімнати у пустій квартирі,
Лише нагадують йому,
Коли дівчатка, його милі,
Заповнювали пустоту…
Однак, усе йому не миле,
Фатальний рейс, усе змінив,
Лиш біль і страх життя без рідних,
Усе, що він в собі лишив…
Нема, в його житті підтримки,
Він про усе й усіх забув,
Та стався випадок один,
В якому друга він здобув…
«Я Алан Джонсон пам'ятаєш?
Ми разом вчилися колись…»
Слова ці стали, тим початком
Для Чарлі, щоби він змінивсь…
Вони почали спілкуватись,
Про музику, про стиль життя,
Та спогади, що не давали спати,
Доводили до самознищення.
Однак та дружба, та підтримка
Вона йому допомогла,
Бо Чарлі зміг йому відкритись,
Довірить свої почуття.
Важким є шлях для тих хто втратив,
Хто втратив сенс, свого життя,
Однак не варто помирати,
Бо це, усе ілюзія…
Pavlo Bodnar після перегляду фільму вирішив написати цей вірш, надіюсь вам сподобається)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013
Колишнє життя тебе вже не тримає,
І ти немов яструб у небо злітай,
Вперед до мети, твій політ недосяжний,
Але якщо зможеш то не тікай
Знаю життя нестерпним бувало,
Але віднайди у собі джерело,
Джерело світла, джерело надії
І ти побачиш, як здійсняться мрії
Все чим ти жив, біль і тривога,
Час повернути, змінити дорогу
Йти проти вітру і не тремтіти
Можливо потрібно себе зупинити.
Кожен із нас від життя щось чекає,
Однак, як, де й коли, цього досягти
І я нажаль того не знаю,
Хоч думаю, як би мені досягти…?
Того, що я маю зробити
Важко мені це і уявити,
Але усе, що я відчуваю
Я на папір це все виливаю
Мені дуже шкода, що світ недосконалий
Однак досконалість в ньому можна знайти
Як кажуть, той що шукає це точно знайде
Варто лише іти до мети…
Біль від утрати це дуже важко,
Я на собі це все також відчув,
Бувають і миті, коли все пам’ятаєш
А інколи просто ти взяв і забув
Безжалісний погляд, кидають прохожі
Коли, вони бачать, що ти вже не можеш
Не можеш спинитись, не можеш сказати
І відчувати, не можеш тікати
Енергія слів і сила емоцій,
Ти не розумієш хто на твоєму боці,
Здається, що ні а може і так
Та ти вже не хочеш напевне ніяк
Найголовніше, що ти маєш знати
Те, що у Господі не сумніватись
Так, Його методи нам незбагненні
Але, чому у собі ми такі певні…
Чому критикуємо, та не помічаємо
Що ми в цьому світі, ще нічого не знаємо
Що скільки б не знав, все одно ти лиш вчишся
Хоча, на скільки ти ще тут залишишся ?…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Ти бачиш цей світ, хіба він невинний
Чому все що робиш за душу трима,
І твій кожен крок для когось любимий,
А хтось просто з гордості тебе відкида…
Якщо в цьому світі є щось важливе
То знай що для тебе все це можливе
І ти на вершині світу цього
Якщо у собі подолаєш те зло…
Душа розривається, а біль вже нестерпний
Що треба зробить, щоб втамувати його
Можливо боротися за своє щастя,
А може лиш зникнути з світу цього…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
Прийшов я служити мені голову побрили
Завели у баньку кип’яточком полили
В синіх парашутах вєщмішок тримаю
Стою і дивлюсь як мені форму підбирають
Вдів на ноги берци в них ходить стараюсь
Крок за кроком знову ноги я стираю
Я стою в ширензі знову нас рахують
Криками сержанти нам мозги ґвалтують
Тут усе так строго люди не жартують
На відбій лягати знову нас рахують
У їдальні тихо їсти не привикли
І тепер стоячи дожираєм тихо
Зранку умиватись часу нам браку
А вода із крана не спішить, сумує
За хвилину треба вмитись й поголиться
Потім форму вдіти й на «ЦП» спішиться
В баталєрці нам зброю видавали
Ми усі повзводно у руках тримали
В кого були граблі, ну а в кого віник
Зброєю такою ми всі володіли…
Середа настала раптом чути «…Гази!!»
Швидко всі оділи ми противогази
Я відчув себе зі стакера героєм
Аномалії, бачу я довкола…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012
Настав той день настав той час
Коли усі що серед нас
Живуть своїм мирним життям
Але чи хтось когось питав
Яка ціна миру того
І хто здолав усе те зло
Те зло що світ весь полонило
Через яке стількох убили
Але ті люди що любили
Ввесь свій народ, свою країну
У руки взяли важку зброю
Готовими були до бою
Складні були тоді часи
Коли фашисти налягли
На весь народ, коли війна
Навколо повністю, була
Загарбники усе забрали
Мирних людей в клітки саджали
Здавалося нема надії
Мир і життя це просто мрії
Та люди зовсім не здавались
Вони ішли вперед хоч знали
Що більшість з них не доживе
До завтра, але згодом все
Мине, і їхня жертва не є марна
Завдячуєм усім що маєм
Їх відданість, безстрашність, воля
Для них всі почесті героя
Тож ми сьогодні їх згадаймо
Подяку й шану їм віддаймо
І скажемо усі гуртом
День перемоги над всім злом!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Ісус розп’ятий на хресті…
Чому в вас очі всіх сумні?!
Хіба, ви не цього хотіли?!
Чому Його ви погубили?!
Мій Сину!!! Що він вам зробив?
Він в Божому Законі жив
Нужденним Він допомагав,
Він вам життя своє віддав!!!
Я Його мати і я знаю
Я в Тебе Сину віру маю,
Марія на коліна впала
Сказала це і заридала…
Не плачте мамо, не кричіть…
О Отче Мій, Ви їх простіть,
За те, що вони тут вчинили,
Що Сина Божого убили…
Не тримаю на вас Я зла
З початку самого знав Я,
Що долю Мою не змінити
Прийшов гріхи Я ваші змити
Невинною своєю кров’ю…
Розп’яли ви тут тіло моє
Та я на третій день прийду
Бо тіло своє оживлю…
Сказав Ісус ось ці слова –
О Батьку Мій, Моя душа,
Прийми ЇЇ, Вона Твоя !…
І раптом мертва тишина.
І небо почорніло вмить,
У білий день настала ніч…
Немов би ангельська сурма,
На ввесь світ грім гучний луна.
Ісус помер, і це був знак
Від Бога і це точно так.
Марія, мати під хрестом
Змиритись важко їй цим злом.
Тіло, з хреста його зняли,
В гробниці кам’яній поклали
А вхід вгробницю вони взяли,
Й великим каменем приклали
І от настав Пасхальний день
Велике свято нам несе
І мироносиці ідуть ,
А у руках своїх несуть…
Та що це! Ні! Немає тіла!
Навіщо з ним таке зробили!?
В гробниці путо, що робити,
Чи можна Господа гнівити…
Не плачте сестри, Я живий
Стою тут зараз, Я такий…
Попадали всі на коліна
Бо Божа то була дитина
…Я від Отця свого прийшов,
Несу лише Його любов…
В той день Ісус ще показавсь
Ученикам своїм й казав,
Що Божий час знову настав
Ісус життя своє віддав,
Щоб ми через Його плоть й кров
Відкрили у собі любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Чому саме зі мною?
Дала вона запитання.
Що з нею доля робить.
І як їй добиться зізнання.
Життя було безхмарним.
Вона володіла свiтом.
А люди немов комахи.
Які не давали радіти.
І смертні усі насолоди.
Вона скуштувала і знала.
Що гріх володіє нею.
Однак, вона з цим зав'язала.
Так воля у мене сильна.
Захочу і кину пити.
Та дарма вона це сказала.
Вона вже не хоче жити.
Мінлива та ейфорія.
Яку получала з спиртного.
Та їй вже і цього замало.
Хоч не розуміла і того.
І перший укол перевірка.
Та тесту вона не здала.
Вона упала у прірву.
А доза все більша ставала.
Не витримало юне серце.
Згубної тої нагрузки.
В важкому вона зараз стані.
Здається що гірше ще буде.
У лікарняній палаті .
Під звуки апаратури.
Вона вже не може сміятись.
Їй воздух здавлює груди.
І кожен день немов жертва.
Сльоза із зінниці упала.
Чому саме зі мою?
У Бога вона запитала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Погляньте на небо воно вкрите туманом
Туманом образ і пафосним станом
Погляньте на сонце його жовте проміння
То світить то гасне й лишається тління
Погляньте в вогонь що дає нам тепло
У ньому згорає мабуть зла джерело
Погляньте на зорі що швидко зникають
А під зорями ті що їх завзято шукають
Погляньте уважно, уважно довкола
Ви є в цьому світі хоча й так недовго
Та думка про це настільки лякає
Що ти вже нічого нічого не знаєш
Погляньте уважно свому ближньому в очі
Та він не погляне дивитись не хоче
Йому ви байдужі і ваші проблеми
Тому він так швидко змінює тему
Погляньте на горе, хіба це так важко
Подумать, відчути і стати на стежку
Погляньте на світло, воно не прозоре
Воно вже не чисте, воно вже не нове
А зараз погляньте кожен на себе
Погляньте, вдивіться та це все даремно
Даремно чекати від когось добра
Якщо у серцях наших його нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Байдужість слів, байдужість фраз
вона не поєднає нас
немов пустелею іти
води нема ніде, а ти,
стоїш переді мною мила
і мою спрагу раптом змило,
коли побачу я тебе
душа у мене зацвіте.
Немов вогонь гаряча кров
що робить з нами та любов
вона собі й не уявляє
що є любов, а ось немає...
Нічого більше вже нема
в тобі панує пустота
яка все більше поглинає
і почуття твої вбиває,
не розумієш що було
для тебе люди всі, це зло
вони тебе не зрозуміють
бо й розуміти ще не вміють
у голові лише луна її усмішка весняна
та постать що перед тобою
ні вдень й вночі не дасть спокою
тай спокою давно нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Як важко втрачати те чого ти не маєш
як важко існувати коли ти зникаєш
як сумно сподіватись на ті твої мрії
як гірко розуміти що вони вже не гріють
байдужість горить лиш у твоїх очах
хоча у тобі і панує цей страх,
та світ ще не той, щоб усе зрозуміти
тобі залишається лише далі жити…
цей сміх що панічно навколо луна
можливо не зовсім це твоя вина
та знаєш так важко собою лишатись
дивитися в дзеркало і не сміятись
у ньому лише твоє розчарування
твоє минуле, біль і зітхання
а також любов якої мабуть немає
сонце у ньому чомусь не палає
Якби все змінилось, тобі б стало краще?
Чомусь в ці слова я не вірю, й нізащо
Й ніхто не зможе збагнути
Як важко втрачати, й ще важче забути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Дивився він їй в очі і не розумів,
Чому серцестукоче нетак як він хотів,
Чому лише той погляд у пам’яті засів,
Чому коли був з нею, час швидко так летів
Коли він поряд з нею, то світу вже нема
Для нього долябула,на двох лише одна
І відданість на завжди, це не прості слова
Які він був готовий сказать на всі віка.
Для нього вона була, мов ангельська рука
Вона, лиш його доля, навіки й лиш одна…
Та щастя схоже казка, кінець йому настав
І він це зрозумів, коли її ховав…(((
Цей день, він не забуде, бо долю погубив
Його кохання, сонце, автомобіль убив
Змиритись з цим так важко, що вам й не передать
З роботи як приходив, спиртним лише вбивавсь…
Нема уже нічого і барви у житті,
Для нього втратять колір і стануть сірі дні.
І та межа між ними її він перетнув
Із мосту він бездумно, в ріку швидку стрибнув…
Та схоже плани в Бога, на нього ще були
Життя йому вдалося, своє уберегти.
І ті фізичні травми, вони всі заживуть
Однак, те що на серці, не зможе він забуть
В момент його фатальний, побачив він її,
Ту, що нажаль не зміг, від смерті вберегти,
Обняв її так міцно і не відпускав
Її солодкий запах, він знову пригадав
Привіт!) моє кохання, промовила вона
Чому ти це зробив, не розумію я,
Тобі ще треба жити, твій час ще не настав
А ти усе покинув, чому ти руки склав?
Твій біль я відчуваю, та має час пройти
Знай що тебе чекаю, та мусиш далі йти…
… і фото він тримає, а там вони разом
Її він ще кохає хоча вже час пройшов…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2012
Що буде з нами, як далі бути?
Чи зможемо ми пройти і забути,
А може збагнути, чого не розуміли
Ми втратили сонце, як ми це допустили?!
Воно зігрівало холодної ночі
Тепер вже немає, не сліпить очі
Всі перемоги, а також поразки
На все це була, лише, його ласка.
Що з нами тьма, що вона наробила
Віру в життя взяла й відбила
Робити добро, про це ми забули
І в егоїзмі ми потонули.
Живемо для себе коханих й єдиних
Ми швидко беремо, та чи ми заплатили
На інших мольби уваги ми не звертаємо
В нас інші проблеми, так виживаємо…
Втратили щастя, свою свободу
Ще будем терпіти, й не стане народу
Кожен в домівці чогось чекає
Та герої між нами, а ми не помічаєм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2012
Я бачив вірші про різні міста,
Напишу про Львів, такого в мене нема,
Навіть не знаю про що написати,
Вийду на двір, щоб поспостерігати.
Вийшов на вулицю, навколо дивлюся
Бачу дівчата ідуть і сміються,
Я підійшов щоб запитати
Та інший випадок став помічати…
Дивлюся, дядько біля банкомата
Хоче собі гроші з карточки взяти,
Залізна машина картку забрала
Усмішка дядька кудись поскакала
Враз з бізнесмена виліз вандал,
Який автоматові так надавав
І матюки із мармизи літали
Було все чути десь на пів кварталу.
Та ця подія не дуже цікава,
Вирішив я далі піти,
Наступна пригода на мене чекала
Потрібно було її тільки знайти…
Вирішив, що піду на зупинку
Де проїжджають маршрутні таксі
Підготував пожмакану гривню
Та не очікував на обставини ці…
…одна маршрутка не зупинилась,
Інша, набита людьми ледве стала
Я ледь просунувсь, на першу сходинку
Двері закрились, побачив людинку,
Якій із проханням –«передайте будь ласка»
Гроші віддав і не вагався
Ну і в маршрутці набиті по вуха,
Більше руками я довго не рухав.
Я відчував психічну нагрузку,
Погляди вбивчі, пронизали маршрутку
Доклавши сили відкрилися двері
І я побачив світло в кінці тунелю
Місце звільнилось і нагла бабуся
У надзвичайному впертому русі
На вільне місце смачно сідає
І геніально, в сусіда питає,
«Вибачте, це 66-та маршрутка,
Бо не встигаю я на вокзал…?»
«Вам в іншу сторону, це 22-га!»
Десь, із кінця, чийсь голос лунав.
Бабця, швиденько із крісла встає
І надважку торбу в руку бере
Із гучним криком «Шофер зупиняй!!!»
До тих дверей де я був підлітає…
Це моє місто, яке зветься Львовом
Для тих хто живе тут, це все зовсім не нове
Та місто Лева дуже красиве
У ньому багато знайдеш позитиву
Місто старе, понад 750 років
В ньому багато ти зробиш кроків
Тут також багато історичних споруд
Це місто Львів і воно саме тут…
Багато туристів по місту бродить
Кожен із них собі щось знаходить ,
Карти дешеві у ручках тримають,
Хоча у них ніц не доганяють…
Але якщо ти зовсім екстримал,
Треба щоб ти у трамвайчик попав,
Стань на зупинці, навкруги озирнися,
Часу багато, трамвай запізнився.
На горизонті, не видно нічого,
Але я чуюзвукитривоги
Я обернувся, гроші готую
Залізний монстр, звуком катує
Двері відкрились, заходжу і знаю,
Є вільне місце, та я не сідаю
Витягну тридцять копійок з кишені
«Один студентський…», я теревеню.
Серце спокійне, я не на тривозі,
Але дарма зробив я прогнози
Двері закрились, й залізна тварюка
Зрушила з місця з загрозливим стуком,
Зрушила з місця і було все схоже,
Немов моряк я, був, що не може…
Нічого вдіяти, тільки триматись,
І я зупинки не міг дочекатись.
Бог, точно чує смертних молитви,
Бо тільки Бог, може це зупинити
Двері відкрились і всі хто дожили
Із корабля того, в море поплили
Я на землі і безмежно радію,
Хоча відчуття, що я зараз зомлію
Та це мине через деякий час
Хоч я не можу це сказати про вас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
Це інший світ, тут інші емоції
На тебе чатує темрява, на кожному кроці
За руку трима і не відпускає
Так, в цьому світі щастя немає...
В іншому світі, всі правила інші
Кращим не будеш, ти станеш гіршим
Темрява й зло тебе поглинає,
В іншому світі, все добре вмирає
Цей світ не для тих, хто за чесність і правду
Тут на кожного з них тримають облаву
Чистилище, світлих і добрих емоцій
Так, інший світ наповнений злістю...
Криваві спогади, а може і погляд
Так, ти вижив тут і чомусь за це гордий
Підлість й жадоба були з тобою,
І вони знову полинуть твою душу і волю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
Приспів
Дві хвилини до раю, я життя вже не відчуваю
Дві хвилини до раю, і куди іти я не знаю
Дві хвилини до раю, все що наболіле забуваю
Дві хвилини до раю, я зникаю, я зникаю…
1.
Втамувати біль що шепоче
Він на волю вирватись хоче
Він волає нестерпно волає
На шматки тебе розриває
А навколо світ зостається
І вона іде і сміється
Твоя доля у пропасть зникає
І тебе вже щось інше чекає
Бачиш зорі навколо сіяють
І вони кудись швидко тікають
І тебе весь цей простір лякає
Хоча знаєш що тобі до раю…
Приспів
Дві хвилини до раю, я життя вже не відчуваю
Дві хвилини до раю, і куди іти я не знаю
Дві хвилини до раю, все що наболіле забуваю
Дві хвилини до раю, я зникаю, я зникаю…
2.
Розумієш що буря вже зникла
Хоч вона була невелика
І раптовий погляд кидають
Ті що вже давно не відчувають
А на волі жити так хочеш
Марними думками свій мозок лоскочеш
І усе ти хочеш здаватись
Хоч потрібно до останнього триматись
І сопілка в небі заграє
Так в раю і день проминає
Та мені лишилось я знаю
Довгі дві хвилини до раю…
Приспів
Дві хвилини до раю, я життя вже не відчуваю
Дві хвилини до раю, і куди іти я не знаю
Дві хвилини до раю, все що наболіле забуваю
Дві хвилини до раю, я зникаю, я зникаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Якщо ти дощ, то я мов сніг
Я білий, ніжний, я для всіх,
Холодний також я буваю
Хоча цього не відчуваю
На перший погляд я спокійний
Але в душі в моїй мете
Міцний як лід ,я, і надійний
Та раптом знову щось не те.
Із неба падаю печаллю
Хоча на сонці я сіяю
Я знаю в чому суть життя
Хоча напевне це не я
В моїй душі завжди морозно
В ній крижаніють навіть сльози
Але й тепло колись було
Напевне ще в мені воно.
Та знай я не лише стихія
Я недосяжний наче мрія
Як світ, такий я хаотичний
Такий знайомий і не звичний
На помилках своїх я вчуся
Бо є вони я зізнаюся
Я вірю в Бога і я знаю
Що Він мене оберігає!!!
Багато можу ще сказати
Та варто іноді мовчати
Я лиш для світу, для цього
Та я не знаю ще його…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Ти дивишся у ніжні очі,
й повірити у це не хочеш
Бо поряд милої нема,
вона до іншого пішла
Вона пішла й не озирнулась,
рукою на усе махнула,
а спогади усі тобі,
лишився смуток у душі...
Розбите серце твоє билось,
ледь-ледь воно не зупинилось
Відчув важкий душевний біль,
коли почув «Ти вже не мій…»
Так легко й плавно вилітали ,
із уст її слова мов скали,
І погляд ніжний раптом зник,
який ти бачити так звик.
Для тебе все немає сенсу,
позбавитись не можеш стресу,
А їй байдуже їй начхати,
для неї це суцільні жарти
І що тепер, як далі бути,
як можна зраду цю забути?
А в відповідь лиш тишина,
так ти один, й вона одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Її погляд безжалісно ніжний,
І здається, що зараз помру,
Бо коли її поряд немає
Не існую я і не живу.
Її голос, то музика щастя,
Лиш би слухав щодня і вночі,
Разом бути нам, шкода,не вдасться
Том без неї сумую всі дні...
Вона бачить майбутнє в одному,
Та у ній розумію я сенс
Але жаль що її я не знаю
І її мені вже не знайти…
Її чорне і довге волосся
Немов темрява, уособлення зла
Та усмішка її така світла,
В ній добра концентрація вся.
Її ніжність обійм,невідома,
І вона таємниця життя,
Її запах солодший від меду
Поряд з нею, я це не я
Та для неї, я лише забавка
Я для неї напевне ніщо…
Та не можу забути ті очі
І той погляд в якому любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2012