| Сторінки (1/61): | « | 1 | » |
І скрипаль цього разу заграє мелодію мрії.
Те, що вуличний він, - не зважай, бо талант дійсно вартий
Тих рожевих купюр... Ти не квапся, послухай, бо вмію
Я віддати тобі все, що маю, й зігріти, як ватра.
Ти не думай про ті папірці, можеш тільки про щастя,
Що сльозами умите ішло і в дорозі стомилось.
Бо, як буде здоров'я, і тому пробратися вдасться
В дім веселий до нас. Знаю, хочеш відчуть його милість.
Хто сказав, що здоров'я не можна на гроші купити?..
То турботу і ласку ніхто не віддасть за купюри.
Мамо, разом з тобою життя це я хочу любити.
Тож прийми скромний дар - оці статки у мініатюрі.
Я готова весь час працювати, щоби було світло
Тихе в світі твоєму, а ще - і здоров'я, і щастя.
На пігулки заробим... Хай скрипка заграє привітно!
Дозволь подарувати мистетво. І з сумом прощайся!
05.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
Тоді в хліву стояли лиш воли,
А ще сумирні й мовчазні ягнята...
Так, звісно, там була Пречиста Матір,
Бо Їй у хаті місця не дали...
Прийшли за зіркою волхви-знавці.
Подарували ладан, злато й смирну.
Як Богу, як Царю і як надмирно
Вмираючому... Знали мудреці.
А пастухи дослухалися слів
Тих, ангельських, і серцем вняли вірі,
Що слава в Вишніх Богу й люди в мирі
Всі до Христа із темних вийдуть снів.
А зараз сніг і храм... Моє єство
Наповнюється радістю та щемом.
Бо Той, Хто подарує всім прощення,
Рабом прийшов. Таке було Різдво.
07.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
Я лічу свої дні у лікарні далекій, якою живу.
І заварюю чаю карпатського й згадую літо з тобою.
Ці осінні безсонячні дні огортають плащем наяву.
І погода примхлива лякає-жахає близькою зимою.
У карпатській траві засушили ми щастя великий шматок -
Суміш сонця, і гір, і озер, і лісів, і крутих водоспадів.
Ця розлука недовга. Я дам тобі літа надійний ковток,
Щоб ми знову ловили проміння серпневих близьких зорепадів.
17.11.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
Зима знов розметала, все білим довкруж розметала.
Диверсант - хижий сніг зрадив кожну надію весни.
Ти не дай на поталу, мій Боже, не дай на поталу
Це брунькове життя і його слабкосилі пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766598
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.12.2017
Закутаюсь в теплу ряднину.
Молитва. Вікно. Чай і крісло.
Помрію і поглядом лину
В засніжені далечі чисті.
Це свято і сніг мов опора
На свіжість, на радість, на ноти...
Нехай щось вирує довкола,
Нехай щось породжує спротив...
Байдуже! Шматок швидкоплину
Любов'ю та снігом очищу.
Закутаюсь в теплу ряднину.
Нехай хоч би що ззовні свище!
січень, 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765930
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2017
Забери собі землю, дощем поцятковану,
І віддай мені сонце - мою теплу суть.
Бачиш, гнівом і злістю серця заплямовані,
Бо вже зрадники війни на тацях несуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765747
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2017
Усіх тарганів посадила за грати.
Не хочеться тліти,
стікати,
вмирати.
Щезати у пущі,
чекаючи зради.
Разів сто на день запитати поради.
І цукор у чаї ловить - не спіймати.
Від цього тривожно...
По-іншому ж можна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765743
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2017
На клавішах чорних троянди, немов скам'яніли,
У них сум, апатія, горе, а ще забуття.
І дивно лежать, не торкаючись зовсім до білих,
Бо як сама смерть перейде у квітуче життя?
У чорнім роялі, старезнім, немов піраміди,
Давно вже гармонія зрушена у кольорах.
Він сам як заграє авансом - тоді буде видно,
Чи можна ще пальцям моїм подолати цей прах?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709329
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2016
Чарівне місто на Ужі
На дві частини ділиться,
Немовби тортик на коржі,
Де кремом буде річка ця.
На Корзо Білий корабель
Закоханим є прихисток.
Це стародавня акварель,
Це розфарбований листок.
А тихі вулички старі
До храмів різних тягнуться.
Багато вір на цій землі
В молитву враз одягнуться.
Немов ляльковий в нім вокзал,
І замок королем стоїть.
"Люблю це місто" - хтось сказав.
Тут цінна кожна світла мить.
22.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653553
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 22.03.2016
Принесем тебе любовь нашу
(беседы в дни Великого поста)
Святитель Лука Крымский
Принесу я любов? Чи є вміння таке?
Принесу я турботи і втому,
Бо бажання строкате, дзвінке і стрімке,
Не знак оклику родить, а кому.
Принесу я любов? Що є в серці отім?
То осколки образ в нім панують…
Попри все у тенетах зажурливо з ним
Світла думка, бо звірі полюють.
Та усіх звірів цих я до Тебе несу:
Захисти, поможи, знищ цю роту,
Бо образи та осуд цю свіжу росу
Із любові – задушать цейтнотом.
Принесу я любов? Я не вмію любить,
Але вірю, що можеш навчити.
Хай в букеті скорботи довіри хоч мить
Допоможе посіяти квіти.
25.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
Тримає ніч зіркові полустанки,
Між ними швидко потяг-час кочує.
І рух оцей не видно на світанку.
Не бачать й ті, хто уві сні ночує.
Зірки - це предки? Ні, це образ станцій,
Це символ справ, не зроблених ще зовсім,
Це зміст утрати - їх не видно вранці.
Це сенс печалі, що приносить осінь.
А ніч із зір пасьянси розкладає,
Несе в ковші лиш їй відому ношу.
І світять нам, мов полустанки раю,
Ці зорі - світлячки принцеси ночі.
21.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653252
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
Опера, море, музеї та сходи...
Центром іду й угамовую подив.
Пензлем художника вулиця пишеться,
Стиха на вітрі природа колишеться.
А Дерибасівська - та красна дівчина -
Ніби весільною сукнею мічена.
Тут майстер-класи, там - давні будівлі,
Щирі готелі нас ждуть на ночівлю.
І Катерина, і дюк, і Утьосов
Щедрі й гостинні, не дивляться скоса.
Сильні атланти тримають Одесу.
Тут вони правлять свою дивну месу.
А Ланжерон і Аркадія вкупі
Ні, не товчуть моря води у ступі!
В воду запрошують піт з себе змити
І на шикарному пляжі спочити.
Місто-перлина? Ні, ціла корона
З перлами-квітами сіла на троні
Моря. Одесо, ти теж Україна!
В різних шляхах її світла стежина!
20.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653051
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.03.2016
Із пагорба дивлюся на Десну
І згадую Довженка річ ясну.
Гармати сплять (не дай Господь війни!)
Які їм сняться невійськові сни?
Антонієвих тут печер тепло
Молитву й віру у букет звело.
А Єлецький жіночий монастир –
Аскетики прадавній поводир.
Сторічні храми, київських не гірш,
Красою так і просяться у вірш.
Замріялись дзвіниця і собор.
Між храмом й парком не стоїть забор.
Чернігове, красо, вовік живи
З історії, з церков, з роси-трави.
В твоїй душі нехай сія весна,
Немов та зачарована Десна.
18.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652850
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.03.2016
А біля під'їзду є вицвіла рамка:
Виходячи, світло гасіть.
Дитинство моє, де ті перші світанки
І в ній, заховавшись, щемить.
Бузок і дві лавки, і кроки в асфальті
Тут теж пам’ятають його.
Частина мене тут мостилася спати
Й прокинулась хтозна чого.
І ніби із казки дитячий садочок,
Тополя навпроти вікна.
І сипле душа пам’ять світлу в пісочок,
І тінь, заховавшись, сумна.
«І що ми продали: дитинство? квартиру?»-
У горлі моїм застряга.
У нове життя не взяли звідси миру,
Тому й огортає нудьга.
18.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2016
Він малював, писав, терпів наругу.
В дитинстві та в ув'язненні терпів.
Тягнулася натхнення лісосмуга
Поміж колючих від життя шипів.
Неоднозначні з Богом мав стосунки:
То славив, то погане говорив.
Нехай Господь дарує порятунок
Тому, хто змалював багато див.
Він не пророк, хоча болів душею,
Щоб в Україні краще нам жилось.
І горе досягало апогею
В поезії: то слово так пливло.
Він був собі звичайним чоловіком,
Якому Бог подарував талант.
І щирість в творчості не зникла з віком,
Не виставляв на вірші прейскурант.
Не сотворімо ідола й ікони,
Не будем же й применшувать заслуг.
Письменником, художником до скону
Був наш Кобзар, наш український друг.
09.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652556
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2016
Іще не боліло так, Боже, іще не боліло!
В снігу краплі крові - це так червоніє зима.
А як же так хочеться просто пожити у білім,
Немовби всередині хутра, де біль не дійма.
А як же бажаю весняних веселих фокстротів:
З коханим у парі нестися, мов вихор пісень.
І стати стіною з води, й розібрати по нотах
Мелодію крапель, що заполонила усе.
Асфальтний шолом пробиває слабенька травинка,
Надія струмком упадає у води легкі.
А радість пахуча така, ніби хліба скоринка,
Розпустить весняні та свіжо-зелені листки.
07.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652555
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2016
за мотивами Дари Корній
Годинник на стіні.
У танці дві сніжинки.
Табло. Нуль-нуль нуль-нуль і завмирає час.
Стоїть у напівсні
Мужчина. Бачить жінку
Кохану. Серце радість в обіймах зустріча.
Знайомий кави смак...
І запахом любистку
Волосся ніжно манить у діалог без слів.
І вітер - спомин-знак
Розгойдує колиску
В ній пам'ять береже ласкавість давніх днів.
Прокинувсь. Стіл, вікно
В палаті божевільні.
Враз висохла роса кохання і надій.
Потрапивши на дно,
Він думає, що вільний
І вічно буде з нею, із тінню давніх мрій.
І де ота межа,
І де життя те справжнє:
В лікарні чи вві сні, де є вона і син.
І лікар залиша
Того, який відважно
І щиро так любив, нічого не просив.
22.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Ти мені не болів,
Бо прийшов так тихенько, хороший.
Букет серця зі слів
Дарував. А мене щось тривожить.
Я поклала квітки
І дивлюсь на них із недовір'ям.
Твого серця листки
В душу входять неквапно, помірно.
Ти, коханий, прости
Всі образи, і жаль, і неспокій.
Я збудую мости,
Я вгамую ту річку широку.
Ти мені не болів,
Ти кохання дав зірці в тривозі.
Ти - мій берег зі снів,
І скажу я "ні" пересторозі.
02.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
(композиторові й музиці А.Шульзі)
Я благаю тебе: грай, музико!
Хай же пісня та багатолика
Сонця променем ніч розсікає,
Світлобарвами світ заквітчає.
Грай же боєм ти і перебором.
Пісня ця на високих підборах
Дефілює від серця до серця,
Розгортає небесне там скерцо.
Линь же, пісне, ти вгору і вгору,
Пронизай чорний смуток і горе,
І додолу спускайся ти хвилею,
Щоб у силу твою ми повірили.
Грай, музико, і швидко, і щиро.
Нагадай і про музу, й про ліру.
Хай відчуємо звуки Пальміри
Й розцілуємо радість без міри.
22.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570904
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.03.2015
Зайди у мої сині двері,
Блакить покуштуй на сніданок.
Ми сядем на диво-качелі
Й кататимемся цілий ранок.
Зайди в мої двері блакитні
І мрію схопи у обійми.
Поглянь: мої очі привітні
Тебе усілякого приймуть.
Зайди в мої двері, у сині
Троянди тримай у долонях.
Нічого нікому не винні
Ми будемо в щастя полоні.
22.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2015
Війна і ціни. Ціни і війна.
І серце матері спустошено до дна.
Боєць в труні додому повернувсь.
"Ці не вмирають", пишеться комусь.
І брат на брата руку підійма.
Дівчинонька залишилась сама.
Але чомусь ніхто не б'є в набат,
Хоч помирає тисячний солдат.
АТО, Росія, Путін і війна.
Залізний нерв. Натягнута струна.
Під небом в цятках крові там живуть.
Чи знає хто: ізвідки мир несуть?
22.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569088
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2015
Час відчайдушно летить уперед,
З подивом я відчуваю цей лет.
Ніч його в сні зберігає, як нитку;
Спиш ти - вона тче життя свіжу свитку.
Ми прокидаємось старшими тут же.
Світ не сховає від нас свою мудрість.
Старшати швидко не хочеться дуже:
В молодості є своя світолюбність.
Час же не спить і не має він втоми.
Жить не встигаємо зараз, сьогодні.
Часу політ до Небесного Дому
Всіх нас веде, хоч чатує безодня.
08.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569086
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2015
Віра віється високо в небі,
До землі долітають краплини.
І немає такої потреби
Віру вловлювать, мовби дитина.
І росу – відголосок надії –
Не збирають в траві пілігрими.
І весну в найщиріші обійми –
Запоруку любові – не приймуть.
Хай же краплі із золота віри
Ллються в пригоршні, хай всяк збирає!
І любові велику ту міру
Збереже, як дарунок із раю.
23.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2014
Світ, розмальований фарбами,
У міжпроблем’ї виблискує.
Ніжно проноситься: «скарб, де ми»
Вмієм радіти між рисками
Тими, що в нас відокремлюють
Суєтне все від насущного.
Ласку солодку та кремову
Від страху жити грядущого.
Світ, розмальований фарбами,
Світло у висі проноситься.
Він не зіпсується скаргами
І наріканням, що проситься.
24.05.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519084
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2014
А день грядущий швидко тане,
Стає вчорашнім і колишнім.
Життя таке, здається, знане,
Тебе ж, мов стебельце, колише.
І гне додолу всі ті плани,
Якими ти себе обвішав.
А смерть межею враз постане,
Вона вагому займе нішу.
Спішити жити – не те слово:
Вбирати кожну мить в легені.
І добру в ніч і в день обнову
Вдягати на життя арені.
12.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518892
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2014
Крізь пальці проллється пісок.
Майбутнє – коралі на дні.
Від смерті десь на волосок
Горять тихі серця вогні.
За крок кожну мить, лиш за крок
Чатують та бабця й коса.
Та тільки очима зірок
Глядять на життя небеса.
І час гоноровим конем
Бігом в позачасся несе.
Життя обернеться мечем,
Який знищить суєтне все.
Майбутнє – коралі на дні.
Нам треба туди доплисти.
Небес різнобарвні вогні
Нам зможуть тут допомогти.
12.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518891
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2014
Квітки каштанів не горять свічками,
А, мов солдати-вартові, чатують,
Щоб літу передати панораму
Життя й любові, бо на них полюють
Чутки воєнні та блокпости грізні,
Блакитну фарбу з неба обдирають.
І вірять: неодмінно їхня візьме,
Розіб’ють вщент і залишки від раю.
Квітки-солдати голови схилили,
Проте не склали, як їх не ламали.
Позичимо в дерев та квіту сили,
Щоб помисли братерства в нас буяли.
03.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518748
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2014
Нерозгадане інформаційне століття,
Гігабайтами міряне – все в Інтернеті.
Де так мало відчуємо цінності миті,
Де так тонемо у соціальних тенетах.
І все швидко дізнатись ми хочем, та рани
Віртуально на форумах легко завдати.
А відчуєм реально, що вибилась рано
З рівноваги душа, ніби сіла за грати.
Серце спокою й ніжності буде воліти
І обіймів реальних в розмові душевній.
Це розгадка про інформаційне століття,
Гігабайтами що нас поміряло щедро.
23.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518744
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2014
Старезне давнє місто, де будинки
Строкаті проти сонця виграють.
Там ціла сотня вражень за хвилину,
Мов пташки в піднебессі, що снують.
Соборів бані тихі, величаві
Тримають в небі католицький край.
Там левів гречна і тверда постава
Впирається у світлий сонцеграй.
Під пам’ятником сіла й задрімала
Історія на лавах тих зручних.
І квітів вальси містом тим кружляли,
Що вулицям вже не вловити їх.
Кафе, бульвари і високий замок,
А звідти ціле місто на долоні.
Ти, Львове, ніби вічності світанок.
В краси твоєї я тону полоні.
20.05.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Море. Берег. Плин думок у хвилях.
Спомин спокою у шумі вод жаданий.
Хочеться і сум, і страхи вилить
В піну вод, в стихію, вітром гнану.
Берег. Пляж. А на піску зізнання.
Серце тут і б'ється, й плаче, й любить.
Це сипке і нетривке кохання
Мушля зберігає і голубить.
Стать би мушлею і від усіх закритись
Дум сумних і сунівів, і страху.
На камінні із коханням злитись,
Бо твердиня непідвладна праху.
13.08.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
На горизонті далекім
Світла пора бовваніє.
У одежині у легкій
Треба зустріти надію.
Радість обняти; зі щемом
Шлях із каміння здолати.
В душу вселити прощення
Й миру прекрасні цукати.
Хай від спокус зле нам буде,
Вірить в цей лютий мороз,
Що в великоднім майбутнім
Нас зустрічає Христос.
29.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Душа в кайданах тягнеться у вирій,
Думки народу так незграбно звились,
І чимсь болючим мов прибиті всі.
Як недоречно, страшно, хоч і щиро
Раби говорять нам зі знаком «мінус»,
Як згадують про хрещення Русі.
Кайдани й пута – то від марновір’я,
Розбещеності, лютості, безсилля,
Від лжепатріотизму, що щемить.
А християнство нам дає свободу,
Свободу від гріха, від перешкоди,
Яку готує кожна злості мить.
Простить святий великий Володимир
Їх, нерозумних. Я ж у інший вимір
Схилю у Лаврі стомлене чоло.
Народе, вір, тебе уже простили.
І як тоді би Русь не охрестили,
Нас із тобою просто б не було.
27.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Весна всім стомленим річкам дає
Життєву силу. Зелень гоїть рани
Вчорашніх бійок, і стоять Майдани.
"За що?" - в повітрі сумнівом снує.
Питання знак. Горять покришки люто,
І плоть Украйни рветься на шматки.
Небесній сотні ставимо вінки,
На себе ж накладаєм хижі пута.
Це Україна бореться до кра́ю...
А на краю́ ні армії, ні сили...
Чи наша ненька встане із могили,
Із власної? Та тільки хто це знає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491769
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2014
...Де правді народитись не дано,
Добро наївне прихистку шукає...
А всім буває просто все одно...
І це вбиває.
Світлана Костюк
Наївність і добро - то різні є поняття.
Різниця превелика у значеннях отих...
Бо добрими були всіх мучеників раті:
Їх різали, шмагали, вогнем палили їх.
Бо добрими були святі та преподобні,
Які терпіли біль насмішок від людей.
Останнє віддали... І щирі, непідробні
Вони усіх втішали, хоч ніч була, хоч день.
Наївність - легко так повірити усьому.
Добро ж полову з зерен знімає повсякчас.
Тож змішувать не будем гріховну лінь і втому,
Наївність і добро у відблисках свічад.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Закутаюсь в теплу ряднину.
Молитва. Вікно. Чай і крісло.
Помрію і поглядом лину
В засніжені далечі чисті.
Це свято і сніг мов опора
На свіжість, на радість, на ноти...
Нехай щось вирує довкола,
Нехай щось породжує спротив...
Байдуже! Шматок швидкоплину
Любов'ю та снігом очищу.
Закутаюсь в теплу ряднину.
Нехай хоч би що ззовні свище!
січень, 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465016
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2013
Маленьким дитинчам, дівчам маленьким
Жила матуся по Індустріальній*.
Там свіжі ранки зустрічали неньку
І світлий щебет пташки привітальний.
Дідусь, бабуся, мама добра й рідна
І дядько з тіткою у половині хати.
А день був довгим, радісним, погідним...
Хотілось на траві вночі поспати.
Погратись із вівчаркою надворі,
Поїсти груші у саду із гілки...
Хай пам'ять огортає Вас поволі...
Не плачте, мамо, хай не буде гірко.
Ходімо вулицею, обійміть дерева,
Вони ще пам'ятають Вас малою...
Нема в дитинстві метушні та реву.
Хай Вас любов природи заспокоїть!
14.11.13
*- вулиця в м.Кіровограді
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465014
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.12.2013
В листопаді, в той час,
Коли більша від дня
Темна ніч, а дерева у чорне сплелись,
Світла нитка прикрас
Всю тривогу спиня,
Нитка-спомин про барви, що квітли колись.
Коли вірити в мрію,
Всі рани зживе
Тепла хата... І руки зігріють теплом...
І надія стонога
До чаю позве,
Хоч відходить життя у печаль за вікном.
І дві теплі руки
Намалюють пейзаж:
Тішить листя опале померзлу ріллю.
Хай самотні круки
Сновигають повз наш
Теплий мир, теплий спогад і тепле "люблю"...
листопад, 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Був тоді світ із віршів без жодного присмаку кави...
Емоційні слова, тяжкість роздумів, берег зі страху.
Щось подібне до того, як терни постали думками,
Ну а кава була ладна вбити ту віру-комаху.
Емоційним до кави не може буть жодної справи.
Це як дим цигарок чи амброзія від алергії.
Це як біль, смерть і зло для усіх, в кого серце німіє.
Це як вірші, в яких рими й ритму немає появи...
Десять літ... край Землі... і прохання залізти в шухляду.
Це як взяти й відкрити оті давні рани глупоти.
Це як страшно і хочеться просто поглянуть в свічадо,
Щоб простежити, що ще лишилось від СУЄскорботи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460150
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2013
присвячується В. і Т. Левицьким
Різнокольорова зебра... Світло лісосмуги...
В темнім де - зелений,
В білім - різнобарв'я.
Сонце пестить той строкатий хвіст папуги.
У обзорі в мене
Пишне різнотрав'я.
І хаток голівки білі у вінку строкатім
З оберемків листя,
В них - веселка-осінь.
Біла сукня - білий лебідь на осіннім святі.
Ніби у намисті
Листячко у росах.
Ніжнім промінь в жовтім листі. Тепло, та не жарко.
Осінь гомінливо
Все фарбує стрімко.
Будьте радісні, мій друже, і кохайте палко!
Радісні, щасливі
Ви і Ваша жінка!
23.09.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366114
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2012
Ти бачив грізну ніч, вчорашню ніч,
Де вітер голосно й сердито бив у шибки,
Де нашого кохання стиглі скибки
Розлука тестувала, ніби річ?
Ти бачив хмари в сутичках війни,
Що зорі хижо в темряві ховали?
У літню бурю, ніби восени
Ми парасолі віри діставали.
У канонадах грому дивний щем
Відносив ніжність аж на кілометри.
І радість зустрічі, що буде, сліз дощем
Наспівувала пісню в стилі ретро.
28.08.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012
Буря. Ніч. Дерева босоногі
Падають навколішки на землю.
Страшно. Крізь усі перестороги
Лиш цікавість дивиться мізерно.
Глухо. Грім і блискавка страшенні.
Вже води, напевно, по коліна.
Ти далеко... Спраглою душею
Через кілометри ніжно лину.
Що, як буря занавіс залізний
Поміж нас надовго хижо кине?
Ти мене врятуєш, мов ту пісню,
Що жива, хоч вітер дме у спину.
Через болі, страх, перестороги
Ми зійдемось. Сонце порятує.
Тихо. Ніч. Дерева босоногі.
За вікном озону цвіт вирує.
27.08.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012
Дорогій бабусі Ніні
Пробач мені усе – і цей ранковий сум.
Пробач мені мої і злети, і падіння.
Бринить тихенько дощ, я повна сірих дум
І про життя-реальність, і про сновидіння.
Пробач мені усе – і ті страшні слова,
Що в Ліни * так мовчать й зненацька причаїлись.
Пробач, якщо боліла за мене голова,
За ті переживання, що у душі роїлись.
Пробач, коли кипіла від злості в жилах кров,
Коли текла сльозами, мов та гаряча лава.
Пробач, не помічала я ніжність і любов
І гордо походжала, немовби тая пава.
Пробач мені усе – всі сльози, кров і піт,
Пробач безсонні ночі, що через мене мала.
Нехай оце пробач охопить цілий світ,
Таке воно велике! Щоб ти, рідненька, знала:
Сумую дуже я, що клопіт завдаю,
Невже онукою тобі я буть не гідна?
Єдина, зрозумій, я так тебе люблю!
Пробач мені усе, моя бабусе рідна.
2002 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358907
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.08.2012
Я хочу помовчати про свіже жовте листя,
Мовчати про веснянки, яскравий теплий дощ.
І мовчки споглядати прозоре небо чисте,
Щоб разом ми мовчали про сірість людних площ.
Щоб ми мовчали разом про квітку і про поле,
Щоб світла ця реальність не танула, як сон.
Мовчати про любов, про неосяжне море.
Я хочу помовчати з тобою в унісон.
4.07.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2012
Надвечір все небо – суцвіття блакиті,
І линуть у нього думки розмаїті.
Світила усі ще не світять яскраво,
Та все ж обійма голуба діорама.
І ти мов присутній у синьому краю.
І день, що прожив, діафільмом гортаєш.
Бо він – вже історія, в ній щось забуто…
Щось знищено, щось зав’язав сам у пута.
Цей прожитий день… Мов колосся у житі.
А, може, в житті? Все ж думки розмаїті…
Та є ще надія змінити те, стале.
Бо Неба суцвіття ласкаве, ласкаве…
13.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350291
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2012
Кімната. Спомини і чай.
Дитинство, віру виручай
У безтурботність, смак без слів,
В безмежність світлих мрій полів!
Ремонт. Кімната. Там чи тут
Фіалки квіти все ж цвітуть.
І б`ється джерелом пейзаж
З вікна, де рідний дворик наш...
Темніє. Зорі в небесах.
Кімната. В ній на терезах
Усе, що міг і не зробив
В ласкавій мрійності полів...
10.07.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2012
Єдина малесенька свічка
Прорізує темряву ночі.
То, певне, така дика звичка,
Що всі нарікають на порчу.
Невігластво ріже свідомість.
Від віри біжить марновір’я.
Голодному ж їсти натомість
Ніхто не подасть – божевілля…
За що ж нас судитимуть, люди?
За форму, чи, може, за сутність?
Тож хай у душі завжди буде
Христа всеблаженна присутність.
11.04.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348824
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2012
Ми знов з тобою вдвох у цій квартирі,
Де тиша розчиняє світ коралів
У зосередженості від проблем насущних,
Що виросли із втечі від дитинності.
Шляхом, що вірно пролягає в мирі,
Помноженім на спільність, наш кораблик
У плаванні повинен стать ведучим
За вектором простої доброчинності.
липень, Ужгород, 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348823
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.07.2012
Я тобі все життя принесу,
Щоб нас Сили Небесні вінчали.
Не зважай на мою ти красу,
Адже ти – головний, ти – причал мій.
Заховай ти мене від усіх
Біля серця так близько і ніжно,
Щоб одне було тіло і сміх,
Щоб було в душах спільне і вічне.
Не зважай, що тендітна й м’яка
І не гримай, що я полохлива.
Може, логіка, ну…, «не така»…
Тільки ти, дійсно, ти – справжнє диво.
Ти із сильних і добрих див,
Я – бліда тиха усмішка неба.
Це ж Господь мене відділив
Найніжнішою гранню від тебе
5.01.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2012
Зі мною… В обіймах тепла
Розпущена в вітер блакить,
І падає світло від скла
Малюнками давніх століть.
Зі мною… В розхмарений дим
Дощу прохолодна вода.
В мороз же, в розсерджений грім
Від сонця тепла благодать.
Зі мною… У чорні жахи
Забарвлена світлом любов.
В болоті життя лиш мохи,
А в серці – букет миру знов.
Зі мною… Вчорашня печаль
Іде далі кроком своїм
І відблиск вогнів від свічад
Зі мною… якщо я із Ним.
6.08.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347497
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2012
Які ти фігури малюєш?
Чому вони сиві та гострі?
Ти ніби на світло полюєш
І зиму запрошуєш в гості.
Який же для контурів колір
Ти вибрав, готуючи суміш?
І чорне в блакитному полі
Залив, не сприймаючи дум більш.
А може, те небо лишити?
Є трохи блакитної фарби.
А так, заливають півсвіту
Все чорним, не бачачи скарбу…
16.01.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346379
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2012
Ми поміняли це прізвище, та не змінити нам генів,
Ми замінили міста, та не змінили батьків.
Ми так хотіли не бачити спільної крові у венах,
Риси облич і сердець в різних букетах зі слів.
Ми так хотіли не думати спільними тембрами звуків,
Не задаватись метою спільні стежини знайти.
Ми опинились в полоні кинутих долею трюків
І розкладали багаття, щоб запалити мости.
Та не згоріти у споминах крові, що в’ється в судинах,
Хоч не змінити годинника – він забирає наш час…
Та запалити удосвіта – НІ! Не мости ми повинні!
Хай же горить замість дощечок світло,
Що з’єднує нас!
30.08.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
И кто напоит одного из малых сих
только чашею холодной воды, во имя ученика, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.
Мат. 10, 42.
Світ горить у відкритім пекельнім вогні,
Має спроби палить віру в захист в мені.
Заганяє у сховище вир із думок,
У страшне дике вогнище квіт пелюсток.
Сатана править балом у колі зітхань.
Серед марних надій та роз’ятрених ран.
В арматурі, кастетах та іншій ганьбі,
У міжнаціональній шаленій юрбі.
Слабкодухість підкаже забігти кудись,
Розпластатися долу, лягти долілиць.
Та боятися час не позичиш в зими,
Не зростиш допомогу із серця тюрми.
Тільки тих матерям, що не вернуться враз,
Поцілуєш долоні, розкажеш про час,
Що лікує… Банально? Та будеш завжди
Намагатись хоч склянку віддати води.
Тиху свічку запалиш, полинеш без меж
І хоч кілька імен пом’янеш…
19.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345409
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2012
Рожевий світ затисла в сильні пальці
Тенетова від дійсності зневага,
Зафіксувала, мов картину в п’яльця,
Легкий політ і елегантний танець.
Миттєвість мрій всю відтінила колом
Реальності, в якій голодна спрага
Буденщини, і стверджує, що кволі
Всі ті, хто щиро лінощам піддались.
06.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Вони тільки вчити приходили
Рожевості, як уві сні.
А ти надійшов дивним подивом
В мої світлі мрії ясні.
Вони всі поради посіяли
У душу, щоб швидше росли.
Та з часом безглуздістю віяло
Від тих дивних зерен-послів.
Вони всі хотіли націлити
На стриманість та простоту,
Та йшли, не сприймаючи цілісність
Й Бентежну дівчину оту.
А ти не окреслював «істини»
Ти вірив, любив і прощав.
До тебе прилинула піснею
Назавжди у тихий причал.
25.08.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2012
Останній день зими і третій посту день,
І особливий день у високоснім році.
Негідник снігопад відлуння від пісень
І ті собі забрав: чекаємо на сонце.
І в смуткові, в журбі - цікавий зорепад
Надії, бо страждань завжди й усюди доста.
А в тяжкості спокус є спогади відрад,
Хоча лукава лінь вже стелить "милу" постіль.
Не винен снігопад - на те терпіння є,
Щоби весна душі і в цей мороз розквітла.
Бо після ночі посту Великдень настає,
А в Ньому - Воскресіння Христове рідне, світле.
29.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2012
Я хочу розказати про світанки,
А хитрий кіт полизує сметанку.
Цікавиться, чи, може, в мене б вийшло,
Й про білу смакоту складати вірша?
Я хочу розказать про водограї,
А він мене вже гратись зазиває.
Нявчить і враз вискакує на стуло,
І лапкою шкребеться, як підбура.
Я хочу розказати про світло сонця,
А він м’яча кладе мені в долонці.
- Та годі, - каже, - вірші вже складати.
Ти покажи, в футбол умієш грати?
Я відкладаю “мемуари” куці,
Беру звірятко у долоні-руці -
В моїх обіймах радісно муркоче.
І біжимо ми гратися до ночі.
Отак завжди з любов’ю треба жити,
І щиро із тваринками дружити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344524
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.06.2012
Жарко. Степ у попелі думок.
Сонце кришить висохлу пшеницю.
Млосно. Найжаркіша із зірок
Палить. Прохолода тільки сниться.
Вирій – мрія. Море – синій птах
В затхлості буденщини і спалення.
Все це вже повторено в віках…
Темпом множено, вином розбавлено…
Гріх – як спека. Палить все живе.
Холодком ще прийде усвідомлення.
Як не пізно – дощ у світ позве
Свіжий і любов’ю тихо сповнений…
21.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344522
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2012
Захід сонця. Ліс. Волога. Мох.
Дощ. Безвітря. Тиша не гойдається.
Сутінками мрій ідете вдвох.
Холод. Важкість. І думок градація.
Кома? Крапка? Світло ліхтаря
Ледь помітне. Куце? Дивні промені…
По поличках почуття? Земля
Із-під ніг тікає. Дико стомлені.
Очі. Цілий світ у тих зіниць.
Із гілля дерев надія дивиться.
І в солодкість лісових суниць
Ніби й віриться…
19.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2012
Карпатський світ, мальований на горах
Розкинувся розлого та безкрайо.
З небес веселками сім нот мажору
Чарівну тиху радість нам зіграють.
Смереки, пагорби та квіти на подвір’ях,
І сонний Уж у липовому цвіті.
Мукачево… І замок у весіллях,
Де Корятович мріє крізь століття.
Румунські села та русинський говір.
Несуть угорське слово Верке води.
Та перша шана українській мові
У батьківщині багатьох народів.
Австрійський замок, озеро, латаття…
Люблю тебе, прекрасне Закарпаття!
липень, Ужгород, 2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344338
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.06.2012
Не дивись на мене так стафілококково,
Жовчокам’яним не блимай поглядом.
Знаю, виразкою я буваю зопалу…
Вірусні думки лікуй ти з огляду
На усі ті недалекоглядності,
Що астигматично в нас прорізались.
А бронхіт, до речі, за порядності
З теплим чаєм все ж від нас втече кудись!
30.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344098
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 15.06.2012
Ця втома від дощу – прозора, чиста втома,
В ній кришталево-ніжний високий тихий біль.
В небесну голубінь відносить на паромі
Те все строкате, різне, що брала звідусіль.
Ця втома не така – у ній живуть співочі
Перлини голосів, уривки слів і фраз,
Вона єднає день з таємним змістом ночі,
В яку вінок зусиль твоїх полине враз.
Бо втома від дощу – це як порине злива
Зірок, думок, відлунь небесних і земних.
А потім – результат – і ти уже щасливий:
Тримаєш свіжий скарб в міцних руках своїх.
17.02.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2012