| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Кожен обирає з нас дорогу,
і по ній, прямує по життю.
Хтось кульгає та волочить ногу,
хтось упевнено, крокує по шляху.
Та якою б не була дорога,
пам’ятати треба про одне.
Що спочатку, б́уло «слово Бога»,
а вже потім, і життя людське.
Нарікати на нещасну долю,
це пусте, робити так не слід.
Негаразди, загартовують лиш волю.
і притягують удачу, як магніт.
Бо коли в нас щастя є доволі,
не зважаєм, ми на нього по життю.
Іноді добавить треба солі,
щоб припала страва до смаку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2013
Розплели верби, довгі коси.
Серпневий ранок, свіжістю дмухнув.
В лугах вже скошені покоси.
Малий лелека, із гнізда пурхнув.
Поля спустіли та дрімають.
Намисто горобина одягла.
Жоржини, сумно відцвітають,
бо бджілка меду, вдосталь узяла.
Вже осінь на порозі затаїлась.
Рум’янцем вкрилось яблуко в саду.
Калина, злегка зашарілась.
Лиш соловей, чекає на весну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440187
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2013
Моя ти доню, прекрасна квітка,
що розцвіла в добрі, в любові.
Моя ти рідна, моя лебідка,
в якої очі, волошкові.
Я завжди поруч, де б ти не була.
Бо це життя з колючих нив…
Ти пам’ятай,два батьківські крила,
завжди укриють, від життєвих злив.
В життя доросле неспіши так швидко.
Повір,що встигнеш, у житті усе…
Моя ти доню, прекрасна квітко.
Ти найдорожче, що у мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413281
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.03.2013
Послана Богом, мені, моя доню.
Як добре, що нині, ти, в мене є.
Немов діамант, ховаю в долоню,
та вберігаю від всього, що є.
Ще вчора малям,тебе колихала,
незграбне своє, мале пташеня.
Та з пташки, ти нині,лебідкою стала,
ще трішки із дому,пурхнеш у життя.
Доню моя, моя зіронько ясна.
Небо благаю,щоб щаслива була.
Моя помічнице, юна прекрасна,
хай щастя барвінком встеляє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413277
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.03.2013
Зима все, відступить не в змозі.
Морозом тисне, посипа сніжок.
Але весна вже, на порозі,
вже чути щебет, у саду пташок.
Земля спочила,вже й парує.
Вдихає ліс, перше тепло…
Підсніжник цвіт уже готує,
щоб ліс прибрати, в полотно.
Гойдає вітер, лозу тонку,
усе до долу, пригина.
Щоб та розплела вже косу,
щоб поспішила, розцвіла…
Щоб не барилась так весна,
та журавель вернувсь в гніздо.
Теплом зігрілась вся Земля,
щоб все навколо зацвіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406795
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2013
Я дякую Богу, за хліб на столі,
за ситу сьогодні родину.
Хай Бог відвертає від нас оті дні,
Як голод «косив» Україну…
Як мати варили бур’ян дітворі,
та смерть, забирала родину.
Як збіжжя людське гнило у багні,
а нарід спухав, до загину…
Хай нині свічки, мерехтять у пітьмі,
як пам'ять, про голодну Вкраїну.
Ми дякуймо Богу, за хліб на столі,
за ситу сьогодні родину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380050
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.11.2012
Удосвіта я встану в ту годину,
коли все спить, лиш я і тишина…
Коли туман окутує долину,
а ліс вкриває біла пелена.
Вже сонце встало. Бачу я картину:
туман парує в гору із ставка.
І освіжає, цю осінню днину,
вже прохолодна, вранішня роса.
Чарує все мене у цю хвилину:
багряних чорнобривців красота.
І те, як стиглу у дворі калину,
прибрала осінь жовто-золота…..́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367438
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2012
Як ти змінилась Україно, тебе вже не впізнати…
А де ліси зелені? Чисті ріки? Гаї вишневі, коло хати?
Чому так тихо? Не чути соловейка брата?
Людей нікого в полі не видати.
Агов, де ж ви люди? Поля немов заснули, вже давно.
Агов, хто є живий? Пусті хати…Пусте цілісіньке село…
Очам не вірю, бути так не може!
Може у мандрах всі,чи на війні? Не доведи нас Боже…
«Та ні, усі в містах…Ніхто не хоче, в полі гарувати.
Народ Тарасе, вже не той, всі тільки й вміють торгувати.
Забули все вже про село,як хліб пекти,вже мало хто згадає.
Як шанувати матір,батька, Бога, дітей ніхто вже не повчає...»
Ну що ж ви так, мої рідненькі?
Тай відцурались своєї Неньки?
Вона знедолена, розп’ята та свята!
Благословенна українська я Земля…
«Так Тарасе, знедолена й свята наша Земля.
Не той народ вже нині та й Україна, вже не та…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364541
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.09.2012
Шукаєм захисту, в рядках Закона.
Хоч добре знаєм, на перед про те.
Що цей Закон, для «них» не перепона,
І все що в нім є, слово лиш пусте…
Шукаєм у Святім Письмі, ми дати,
коли ж настане нам, усім кінець.
Хоч розумієм, ніхто не може знати,
про задум Божий та страждань вінець.
Шукаєм винних,у світовій кризі.
Хоч знаєм, створюють її «вожді».
Облишмо це, живім по святій Книзі.
І лиш тоді, нам кризи нестрашні.
Любімо ближніх,бажаймо їм добра,
Дітей учімо, добро робити.
Повірте, встане із колін Вона,
Країна наша, будем краще жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363340
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2012
Було це ранньою весною, ще льодом скована ріка.
Солдати йшли, ішли до бою. І вітер повівав злегка.
Враз куля з свистом пролетіла, одна і друга, без кінця…
Упав солдат, за ним і другий, скотився піт з його лиця.
І груди кров’ю заливало, а очі дивилися у путь.
Уста лиш зрідка промовляли: «матусю…помру мабуть..»
Піднялись вихори лихії, то не вітри, то вороги.
Взяли одного та другого, як деревину потягли.
Не в силі собі раду дати, і знепритомніли оба…
Прийшли до тями.І здавалось від болю лусне голова.
На шиї, були петлі товсті та незворушні.
Прив’язані в саду веснянім до товстої грушки.
І вирок винесли кати.
Шпурнули бочки з під води.
І ті повисли. Та враз крики» Недолюдки! Кати!
Що ж дієте? Ви…ви…ви..».
Під грушкою, вдова стояла.
Ридала, світ весь проклинала.
Бо ж втратила, обох синів,
своїх дітей, своїх орлів …
І тільки вітер завивав,
холодним тілом колихав.
Одним і другим, обома.
Була це рання я весна…
1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362211
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.09.2012
Вдивляюсь я, у літню теплу днину,
скелясті схили, Буг старий-ріка.
Горби високі, з поміж них долини
та саду яблуневого краса.
Зелений ліс,щось шепче без зупину.
В ставках по вінця, чистая вода.
Голубить сонце, мов свою дитину,
в полях доспілі золоті жита.
І цю красу я, збережу не мов перлину.
І возвеличу ген під небеса...
Тобі вклоняюсь я, і серцем лину
благословенна, рідная Земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361306
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2012
Що це, наче літній дощ,
шумить та хлюпоче?
Це ж кипить, уже наш борщ,
Пихтить та булькоче.
Вже й запахло ним усюди,
Скрізь на всю місцину.
Завітайте, ж добрі люди,
До нас на гостину.
Доки борщ,коронна страва,
Нашого народу.
Переводу не буде,
Вкраїнському роду.
А як будуть на столі,
Хліб і солонина,
Процвітати вічно буде,
Наша Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360560
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.08.2012
Кожна мить в житті прекрасна,
щастя мить та мить журби.
Лиш одна, для нас нещасна,
як втрачаєм рідних ми.
Коли біль з’їдає сльози,
і ридати нема чим.
А в душі такі морози,
як посеред лютих зим.
І туман густий вкриває,
наші дні, наші літа.
Туга серце роз’їдає,
та спотворює життя.
Тільки згодом, біль утихне,
і зоставить слід в душі.
Та залишить, тільки спомин,
про печаль, нещастя дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359014
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2012
Проблеми….Тема не нова:
у когось друзів забагато, у когось їх нема.
Хтось некрасивий, ну а хтось, за аж...
Хтось в мрії сліпо вірить, хтось ні, вважає що міраж.
Хтось злиднів вилізти не може,а хтось, в багатстві по топа...
Як кажуть:"така вже доля…" , "таке вже, воно життя…."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358097
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2012
Колір білий-символ світла.
Еталон є чистоти.
Мов зимові заметілі,
як відлуння пустоти...
Колір синій, наче вічність,
що нас манить з висоти.
Спонукає нас помислить,
про безмежність, про світи.
Ось рожевий колір - ніжність,
всіх жінок він окриляє.
Веде нас до любові,
до добра нас спонукає.
От зелений колір-барви
для весняної пори.
Розмальовує уяву
у квітові кольори...
Голубий, неначе мрія,
як без хмарні небеса.
Він легкий, не наче пір’я.
Він надія та краса.
Жовтий колір, сонця промінь.
Для любителів тепла.
Він неначе літне сонце,
зігріває нам життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012
Не бажай комусь лиха,чи горя.
Чи то друг твій чи ворог, чи брат.
Хай всміхається всім, щедра доля,
світла, добра, щаслива, без вад...
Не жадай чогось у когось,
хай щастить йому, всьому весь вік.
Чорна заздрість, корінням є всього,
що за Божим законом, є гріх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357677
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2012
Новий Рік незабаром настане, із забуття, прилине журба.
Наче привид усього, що було, те болюче, гірке каяття.
Ти не думай що досі кохаю,просто знаєш, шкода мені,
що віддала тобі лиш одному, все найкраще, що мала в житті.
І душа молода, що кохала, вже не зможе так щиро кохати.
Бо образа мов прірва…безодня. Я ж не в силі її заповняти.
Не прийду я до тебе як завжди, як до місяця лине зоря.
Бо нажаль, а може на щастя, твоя пісня вже іншій луна...
Не судилося разом нам бути, роз’єдналися долі в житті.
І рушник наш весільний, на щастя я дарую сьогодні тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2012
Твоє життя моя сестричко, моя голубко сива,
неначе терен, як стерня, як та колюча нива.
Ще змалечку та босоніж, прийшлось поля топтати,
в голодні роки, колоски та зернятка збирати…
Та час минав. І дав нам Бог,що кращі дні настали,
І був вже хліб в нас на столі, тай ми вже позростали.
Здавалось, ось тепер усі у щасті будем жити,
та у Бога, лиш здоров’я кожному просити.
Але ж ні, біда прийшла. Щастя зруйнувала.
Та раптово так неждано, матінку забрала.
Опустіла рідна хата та осиротіла…
Як же ж ти моя сестричко, плакала та мліла.
Та від болю, від утрати, як свічка згорала.
І руками аж до крові, стіни роздирала…
Вже й з роками біль у тих, рани погоїлись.
Ми брати, немов лелеки в світи розлетілись.
Ну а ти моя голубко, все в труді, у полі,
і не знали твої руки, спокою ніколи…
Як же я тобі просив в Бога кращу долю,
щоб хоч мить ти відпочила, дала рукам волю...
Час минав, ішли роки,а біда не спала.
І раптово, наче грім, братика забрала.
Знову біль і знову сльози і душа страждала.
І стерня в твоїм житті, ще колюча стала…
Так, усе твоє життя, в труді без спочину,
І сьогодні я до тебе, усім серцем лину.
Скільки нам дано прожити, ми й гадки не маєм.
То ж давай, у двох присядем все життя згадаєм.
Я тобі моя сестричко, кланяюсь низенько,
бо була для мене завжди, мов любляча ненька.
Я й надалі буду в Бога, за тебе просити,
щоб ще довго міг до тебе, щораз приїздити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356982
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.08.2012
Люблю я осені, печальну мить,
коли багряний лист тремтить.
І сад, в задумі спокою чека,
шепоче:»осінь вже прийшла»...
Люблю зими я, сніжну пору,
як сніг намети наміта.
Та ріки сковані морозом,
ще й завірюха завива...
Люблю весни я, теплу пору,
як прокидається земля.
Та все в цвіту, бринить, буяє.
Ріка тремтить, немов струна...
Люблю я літа, тиху пору,
коли троянда розцвіта.
Та манить запах матіоли…
Ще й соловей в саду співа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353789
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2012
Ми, народ є України. А ви, чиї діти?
Обранці народні, вихідці з еліти…
Бо не можуть рідні діти, матір не любити,
так свідомо вести в пропасть, у боргах топити.
У народу вже зосталась, лиш одна сорочка.
Ну а ви, все про одне:»Європа, відстрочка..»
Всі закони у Державі, лиш на користь вашу.
Дай вам Бог, хоч день пожити, на зарплату нашу.
Всюди безлад, один краде, другий прикриває.
Де зникають з казни гроші, ніхто вже й не взнає.
Все приватне, у Держави нічого немає,
Ще, зосталась в нас земля, це вас і тримає.
І тоді, дорога ваша - Мальти, Емірати…
Ну а ми народ в Європу, борги віддавати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
"Співають, плачуть солов’ї та б’ють піснями в груди".
Я знаю їдеш ти туди, вже разом нам не бути.
Заплачу я і та верба, мені буде сестрою.
Коханий мій, ти повернись, я тут всю ніч простою.
Простою ніч, одну і другу. І нескінченний лік…
Доки не стану я вербою, на все життя, на цілий вік.
Приїдеш ти, а я верба, лиш віти, мов ті коси.
Обмиє їх бистра вода, сполощуть теплі роси.
Ти милуватись довго будеш, зеленою красою.
А я в журбі так і зостанусь, плакучою вербою.
Не покидайте ж свої милих, не заставляйте ждати.
Бо серцю важко у розлуці, любити та чекати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2012
Ось чиясь то Земля. Все поля та луги.
Сині гори, лани, полонини, степи…
А он там в далині, все сади та гаї,
ніби в казці чудній, показались мені…
А за ними ріка, тихо хвилями грає,
як прудкеньке дівча, тікає й тікає...
Процвітай у віках, моя рідна Земля,
процвітай Україно, Батьківщино моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353500
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.07.2012
Я тобі дорогу, із відерцем повним перейду.
Будь же ти щасливий, щастя теж знайду.
Лиш колись про мене, нагадають зорі,
та навіє смуток, запах матіоли…
Буду я щаслива та одне прошу,
не шукай, не треба. Все переживу.
Вітер приголубить та зітре сльозу,
в забуття віднесе, всю любов мою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2012
Де ж це вас, понабиралось? Якого ви роду?!
«Патріоти» українські, що йдуть від народу.
Не вже ж справжній українець, з трибуни волає?
Сьогодні він лівий, а завтра вже правий.
Не вже ж справжній українець, тай мови не знає?
Сьогодні він ангел, а завтра лукавий.
Прислухайтесь «патріоти», як стогін лунає.
То народ наш, український, потроху згасає…
Бо зосталась з України, лиш назва, тай воля…
Як же дітям нашим жити? Яка їхня доля?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353259
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2012
Краю мій рідний, багатий, просторий.
Не знать тобі щастя, напевно ніколи.
Як з льону сорочку, вожді роздирають,
дітей твоїх в найми, по світу пускають.
Вже й злидні пустошать, вкраїнське село,
та владі байдуже, до цього давно.
Все стрімко неначе, в безодню летить,
не знаю, як дальше в країні цій жить.
Краю мій рідний, багатий та голий,
нема в тебе щастя, нема в тебе долі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353047
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2012
Сумні часи на Україні,
увесь народ в торгівлі нині.
За гроші повнії кишені,
купити можна і прихильність нені.
От бачиш, український Люде?
Як далі жити? Що далі буде?
Чекати щастя, а чи горя,
а втім, як буде Божа воля.
Бо наша доля не з базару,
її не купиш, не продаш.
Усе залежить, лиш від Бога,
тож пригадаймо «Отче наш».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353044
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2012
нам жінкам від люблячих чоловіків
Моя кохана
Прости мені, моя кохана,
що молодість,твою забрав.
Ще досі,в пам’яті світання,
та мить коли тебе, обняв.
Ти як колись,мені бажана,
я все життя, тебе чекав.
Здійснились мої сподівання,
що ти моя, я завжди знав.
Життя прожита половина,
і скільки ще, ніхто незна.
Спасибі рідна, за доню й сина.
Твоя любов, для нас свята.
Я вдячний долі, вдячний Богу,
що він тебе,мені послав.
Моя кохана, моя бажана,
як довго я тебе, шукав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352799
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.07.2012
Я вишитий рушник тримаю,
на нім, історія твоя.
Мій рідний ти, Подільський краю,
благословенная Земля.
Рушник розстелимо з тобою,
на нім наш Буг - св’ята ріка.
Скелясті схили над водою,
стоять рахуючи віка.
Рушник розстелимо в дорогу,
Усім хто з дому вируша.
Щоб ви, забули про тривогу,
в дорозі Бог вас вберіга.
Рушник розстелим на порозі,
хто в край Подільський за віта.
Щоб ще приїхать були в змозі,
Подільський край, на вас чека.
Рушник розстелим в чистім полі,
де вишиті на нім стежки.
Щоб ми цінили з вами волю,
щоб незгубили,вберегли...
Рушник розстелим, як дві долі,
як лебедині два крила.
На нім наш хліб, що виріс в полі,
на нім Земля, твоя й моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Чому, дітей наших забрали?
За що, в чужу війну втягли.
З призову в бойню ту загнали.
Як ви посміли? Як могли?
Чужа війна, чужа країна.
Залиті кров’ю ордени.
Осиротілая родина.
До Бога, звернені мольби.
За що? Я вас питаю нині.
Дарма, що вже пройшли роки.
Дітей вернули в домовині.
Як ви посміли? Як могли?
Вже не розрадить, материне горе.
Не висушить, пролитих сліз.
Застигла кров, в скелястих горах.
Та пам’ятний посмертний, обеліск.
Усі хто вижив в страшнім бої.
Хто вистояв, у тій війні.
Для нас Ви, істині герої,
як ті, що спочивають у землі.
Простіть за ранню сивину,
за молодість, утоплену в крові́.
Простіть же їм, страшну війну,
та друзів, що вернулися в труні.
Простіть, як зможете простити,
хай Бог їм буде за суддю.
Простіть, та поспішайте жити,
бо ці́ну знаєте, свому життю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352584
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.07.2012
В красі осінній, наче дівчина – хатина.
Курличуть сумно журавлі у висоті.
Немов в намисто, вбралася калина.
Рясними гронами красується в дворі.
Сидить старенька на порозі, спочиває.
На скронях сивина, як білий сніг.
Пожовклий лист, тихесенько кружляє,
багряним килимом встеляться до ніг.
Зашепотіла золотиста днина.
Заколисала жінку,як мале дитя.
І сниться сон їй, що вона дитина.
Біжить чимдуж босоніж, край села.
Вже колосків назбирана торбина.
Тепер скоріш до дому, на обід.
А у дворі, красується калина.
Чарує погляд, гронами ягід.
І сниться їй:вона струнка дівчина.
Свати із рушниками в двір ідуть.
Теплом пашить осіння днина.
Музики весело в сопілку дмуть.
І сниться знову:Сутінки. Хатина.
Сім’я весела. Вечеря на столі.
А у колисочці, мала дитина.
Мов янголятко, посміхається у сні.
Всміхнулася крізь сон старенька,сяє.
В ту мить, неначе квітка розцвіла.
На тім й, прокинулась. Вже вечір догорає.
Оглянулась. Нема нікого. Лиш вона.
Сльозу утерла. Підвелась. Зітхнула.
Ввійшла в хатину у свою пусту.
Щаслива мить, зі сном її минула.
Зоставила у серці лиш журбу.
Вже сутінки. Навколо все дрімає.
Лише шумить калина, мов ріка.
Все бачила вона та добре знає,
не сон солодкий був це,а життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012
Чи пам’ятаєш, ти мій любий друже?
Прощання нашого, останню мить.
Тебе люблю я, і сумую дуже,
Так сильно,що аж серденько щемить.
Чи пам’ятаєш, як ми розлучались?
Ми знали, що розлука на віка...
Ми розуміли це. Та розпрощались.
І зупинилося, з тих пір моє життя...
Не передати,в сердці моїм болю.
Не передати, печалі у душі....
Я крадькома, оплакую ще долю.
І тішуся, що стрілися в житті.
Ти відпустив мене, а я пурхнула,
неначе пташка з рідного гнізда.
Роки пройшли, печаль моя заснула.
Але душею й серцем, я твоя.
Прости мені, мій любий друже,
що розлучило нас,ось так життя.
Тебе люблю я, і сумую дуже,
ти просто знай, що я твоя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2012
У темнім саду, душа спочивала,
обманливим сном, давно задрімала.
Навкруг тільки хащі з гіркого дурману,
життєвих помилок, людського обману.
Зів’яли лілеї й троянди навкруг,
нема в неї друзів й вона вже недруг.
Навкруг темнота та мряка пуста.
Як ти скам’яніла, моя бідна душа!
Прокинься душе! Отямся від сну.
Поглянь же душе, що в твоїм саду…
Вже стежка до раю, якою ти йшла,
давно бур’яном, мов пустир поросла.
Прокинься душе! До Бога іди,
зверни із стежини, горя й біди…
Прокинься душе! На світло лети,
бо можеш згубитись, в цій темряві ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2012
Засніжені гори, тихенько дрімають.
Ліси й полонини в зимовому сні.
В селі моїм гомін, колядки співають.
Задумливо в небо, димлять димарі.
«Христос народився» всі радо вітають.
Несеться луна, по Карпатській землі.
Це в краї моєму, Різдво зустрічають.
І радість блаженства, бринить у душі.
Вже гори зелені. Лелеки вертають,
на землі сповиті у весняній красі.
Всеношна відправа, свічки догорають,
у кошику пасха та трепет в душі.
Б’ють дзвони велично, усім сповіщають,
«Христос воскрес!» луна по Землі.
Це в краї моєму, Великдень вітають,
Святе Воскресіння у кожній душі.
Неділя свята, скрізь молитви лунають,
у сповіді тайній, в причасті душі.
Це в краї моєму, Творця прославляють,
всією ріднею – великі й малі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012
́
Ти відцвіла...Неспоглянувши весну,
яка буяє ніжним білим цвітом…
Тебе нема…А я ніяк все не збагну,
Що ти вже попрощалася з цим світом.
Прости мені, рідненька за сльозу.
За те, що вже не стрінемося літом.
Я образ твій у серці збережу,
а біль душі, розвію в полі вітром.
Ти приходи до мене в миті сну,
як темна ніч, блукає нашим світом.
Я розповім тобі про цю весну,
яка буяє ніжним білим цвітом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351884
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.07.2012
Выпал снег… Стало легче на душе.
Жизнь как бег – босиком, да по земле.
То тропа, то опять одни шипы…
То сильны мы в жизни, то увы, слабы.
Не успеешь толком, в чем-то дать лады,
как опять проблем же, полные ряды.
Вот, и финиш жизни, прямо на чеку,
тело повинилось, а душа, в бегу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351712
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.07.2012
З багажем туди, не пропускають.
Тільки з тим, що накопилось у душі.
То ж даремно всі скарби збирають,
доведеться їх зоставить, на Землі.
Хто й коли, там добре знають,
знають, що зробив ти при житті.
Будьте певні, з кожного спитають,
як за справи, так і помисли лихі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351710
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2012