| Сторінки (5/455): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Церковь сносили – большую святыню
Всё на глазах у крестьян, поутру,
Божью обитель, Божью твердыню
Страх распылив на ветру.
Били кайлом и ломами били,
В тело Христово вонзая металл.
Сердце священное разрубили,
А храм, как скала, стоял.
Но под утроенной дьявольской силой
Свалили иуды обитель святую
И во греху, как в воде утопили,
Душу людскую, веру людскую….
…Кирпич развозили – ломались устои,
Тело Христово везли по частям:
Тело без крови, тело святое
К греховным своим домам….
…Старый печник нынче печку соседу
Вмиг смастерил - ведь не новое дело,
Дров положил в задушевной беседе
«Давай, зажигай!» - вымолвил смело.
Но печь не горела, всё дымом змеилось:
-«Что же случилось?» – подумал печник -
В жизни впервые так получилось,
Видно старею и ликом поник.»»
«-Что ж ты за мастер? – сосед тараторил-
Добротный кирпич – с церкви привез.»
И мастера сердце, словно от хвори,
Вдруг защемило. По коже мороз.
Лишь вымолвил тихо, как исповедь Богу,
Мудрый печник преступивши порог:
«-Господнюю душу ты потревожил,
Не даст Он огня, Бог к иудам жесток».
…Он уходил, прочь от грешного дома:
«-Прости меня, Боже, - крестился старик,-
- Всё поглотила безверья саркома –
Рвался наружу болезненно крик.
А рядом в избушке, соломой покрытой
Струилось тепло и играла гармонь
И образ господний взглядом открытым
Дарил людям радость, добро и огонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664731
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.05.2016
[b](к поминальному дню)[/b]
Их нет уже, и много лет
Мы сожалеем, что так мало
Так, передавши лишь привет
Мы в гости редко приезжали.
И окруженные делами
Седьмой сшибая пот с лица,
Мы забывали как там мама?
И как здоровье у отца?.
А им прибавила вновь осень
Новых седин, новых морщин:
А мы не едим к ним без спроса,
Без поводов и без причин.
А годы быстро так уходят
Как талый снег с весенней нивы-
И Пусть дорога к ним приводит
Пока все живы, они все живы.
И в день когда скупою литерой
Придет непрошенной слеза
Мы скажем позднее «Простите!»
Прильнув в закрытые глаза.
Все быстротечно - время, моды:
Прислушайтесь к простым словам:
К родителям всегда приходят
Так. Просто. И там рады вам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664729
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.05.2016
(сестрі Валентині присвячується)
Циклічно життя відбиває, мов таймер,
Штовхаючи тихо у спину розбурханий день.
З айфону я ввечері видалив номер,
Здавалось, спочатку, що кулю пустив у мішень.
Я видалив номер із болем у серці,
Хоч дати пройшли всі з трагічної тої пори.,
Не в стилі швидкого «капріччо» чи скерцо,
Я видалив номер своєї, своєї сестри.
Сестри, що ніколи мені не подзвонить,
Не скаже «Привіт!» у звичайному темпі буття:
По ній відзвеніли церковнії дзвони.
Я видалив номер, неначе частинку життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.04.2016
А день счастья двадцатое марта
Известили вчера по ТиВи,
Обозначено точкой на карте
Место нашей с тобою любви.
И пусть ветер холодный мечется,
Прогоняя сквозняк по крови
А любов, а любов не лечиться
И от счастья лиш шаг до любви.
Не хочу загонять я в стандарты
Наш влюбленный, счастливый народ.
Но пусть будет двадцатое марта
Каждый день, каждый год, круглый год
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653123
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2016
Світ збудований геть інакше,
Як хотілося нам колись.
Все бажалось, щоб мрії наші
У єдиний потік злились.
…Якби ж знали..
Та хто ж думав, що буде гірше,
Бо людина – людині звір.
Й стає дурнів у світі більше
І життя, як нічний вампір.
…Якби ж знали..
Тягне холодом тінь самотності,
Спить у закутках прагматизм.
Блудить в масці незрозумілості
Недоварений патріотизм.
…Якби ж знали…
І втрачаючи єдність гордими,
Гниль і пафос поміж словами-
Всі затюкані держимордами
Йдемо в бій з вітряними млинами.
…Якби ж знали…
Якби ж знали, якби ж ми думали,
Честь продавши всю за п’ятак
Завантажили мізки думами
І не вийдем зі сну ніяк.
…Як би ж знали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652379
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2016
Если вы ненавидите -
Значит вас победили.
Не ищите обиды те,
Что в душе вы взростили.
Если вы злобой дышите,
Во греху знать душа,
Возвращается, слышите
К вам она не спеша.
Мчат ветра грозовые
Дав карт-бланши войне
Травят души людские,
Только ваши вдвойне.
И в душевних ознобах
Нет сравненья верней:
Больше гибнут от злобы,
Чем от пуль на войне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651872
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.03.2016
Не забувайтесь посміхатись -
І в час коли на серці тяжко,
Коли летиш, неначе пташка,
А в тебе лиш одне крило
Й цілюще зникло джерело:
Не забувайтесь посміхатись.
Спішіть добро усім робити -
У час коли біда і скрута,
Коли життя, немов отрута
І злії люди сіють зло,
Змінивши холодом тепло:
Спішіть добро усім робити.
Час невблаганний і жорстокий -
І посмішка, як диня стигла,
Немов у смайликах застигла.
Та серце б’ється і живе,
Воно не вмерло – ще живе:
Час невблаганний і жорстокий.
Хоч сотні стріл летять крізь тіло-
В боротьбі гартуюсь знову я-
Юна спить на шаблі честь моя.
І стали в стрій мої думки,
Клекочуть хвилями ріки:
Хоч сотні стріл летять крізь тіло.
Жити буду їм усім назло -
Хто точить поруч пересуди
Й мене без суду знову судить.
Хто повний заздрощів і лих
Осатанілих душ живих -
Жити буду їм усім назло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2016
Горпина якось у журналі
Китайську мудрість віднайшла:
Про пози в сні, мов ритуали,
І як без них весь час жила.
На животі сплять грішні люди
Хто на спині спить – то святі,
На лівім – то жінки всі мудрі
На правім – цариці золоті
Не спиться тиждень вже Горпині
Поганий то чи добрий знак-
У якій позі спати нині.
Не зосередиться ніяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650606
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.03.2016
[i]ИСТОРИЯ - ряд выдуманных событий по поводу действительно совершившихся.[/i]
(Шарль Луи Монтескье)
В священний стовп всесвітньої історії
Забив цвяшок відомий Геродот.
З тих пір могутні падали імперії
Й історики ішли на ешафот.
На цвях античний чого вже не чіпляли,
Фантазії - то цінність вікова
Вирують кожен день тепер нові скандали
І кожен вік історія нова.
Та історичний цвях терпів всіх хазяїв,
Зради зносив істориків старих,
Придворних звіздарів та вічних холуїв,
Ті, що завжди кормились біля них.
А скільки їх на звалище історії
З гвіздка зірвались просто в небуття,
У домислах, наклепах та теоріях
Все заново монтуючи життя.
Всю змінюють історію правителі
Впихаючи себе до всіх книжок.
Як свідок історичної обителі
Весь час терпить і мучиться цвяшок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2016
Дід у кріслі примостився
У вільну хвилину
Три рази перехрестився
І… включив новини.
Тицьнув пульт кудись по дому-,
Зразу було тихо
Потім музика знайома…
Й почалося лихо…
Старий звук налаштував
І через хвилину
Диктор твердо розпочав
Останні новини.
«-Десь стріляли, вибух, злочин
Бійка депутатів.
Як нафарбувати очі.
Хтось згорів у хаті.»
Про найдовший поцілунок-
Говорив хвилину.
Про корисності на шлунок
Польської свинини.
Диктор спритно перейшов
На зірок естради,
Потім славив стрімголов
Жіночі принади.
Дід відкинув ідеали
Зрозумійте , люди!
Головними нині стали
Новини про груди.
Якийсь тип, немов з бігборда
Міряв дівки форми
Всі чекали на рекорда,
Зрівнюючи норми.
Дід дивився: факти звідки?
Плювався ще гірше.
В баби Маші, у сусідки,
У два рази більші.
Телебачення у владі
Хаос спричинили:
Юлька у Верховній раді
Зачіску змінила.
Дід перемикав канали,
Може десь завчасно
Для людей звели вокзала
Чи школа сучасну.
Чи навчання вже без плати
Щастя прикотило?
Чи корупцію здолати
Владі пощастило?
Тік новинний діда бив
І, мов навіжений,
Телевізора розбив
Та спиляв антену
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645684
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.02.2016
Під глибами землі з далеких тих часів
Лежав прошитий кулями солдат,
Навіки тут, під кронами семи дубів,
В руках затиснувши холодний автомат.
Зберегли дуби солдатський вічний спокій
Під натиском розбещених вітрів,
Та захистили від променів жорстоких
І де останню кулю він зустрів…
Час невблаганний. І ось на цьому місці
Вже рився котлован під новий дім.
Біля дубів цих, де схили крем'янисті
Й знайшли його пополудні новім.
А на останках, без імені солдата,
Де тіло час безжалісно розтер,
Знак блідий лежав простого депутата
Постпреда «Верховного Совета СССР»
Поруч у землі укрита тлінним прахом,
Пролита кров з порохом скипілась,
З часів тих грізних, немов підбита птаха,
Медаль «За мужество» виднілась.
І сил не було , щоб подвиг описати,
Солдата, що не дочекалася рідня.
Народного героя в чині депутата.
А наші обранці чи є йому рівня?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Ненавиджу магічне слово «завтра»,
Що пророкує на нове «колись».
Чого була учора фраза варта,
Якщо сьогодні вже вони злились.
Сьогодні скажуть вам «Прийдете завтра!»
Здається, і надія й віра є
І слово врізалось, неначе мантра,
Та кожен все ж подумав про своє.
Я не люблю це слово до безтями,
Воно в кредит довіру продає.
Коли відсотки тихо упирями
Розвалюють все естетство моє.
І те, що було вчора вже сьогодні
Торує, мов ходою динозавра,
І я пливу в потоці сірих буднів
Розмінюючи день на сотні «завтра».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2016
Я бачив як росте Божествений цей хліб
Рясним политий потом, мов золотим дощем,
Як вабить колосом Божествений цей хліб
І серце хліборобське пройма солодкий щем.
Тут, на руках ось, ця цінність незрівняна
Із ароматом пісні та з ніжністю небес -
Весь світ у ньому , це мить така бажана,
Це честь і совість. Правда. І чудо із чудес.
З цього караваю ллються аромати
За обрій синій, десь за кордони, у світи
Як пишний хліб до столу нам поДала мати
Навік запамятаєм і я, і ти, і ти.
І він - не результат якихось там процентів,
Він вічний символ щастя, достатку на столі,
Бо хлібороб одвіку - вище президентів,
І геть усіх міністрів на цій святій землі.
Я співаю гімн в честь нашого народу,
І крихті, як молитву святого Божества.
Ні, хліборобам не буде переводу,
Бо правило одвічне: хліб - всьому голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641562
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2016
Послушаем с тобою тишину,
Что самой лучшей музыки прекрасней.
Настроим сердце на свою волну
Радиостанции с названьем «счастье».
Здесь, слышишь, мысли в тишине кричат,
Что прятали мы в шуме повседневно.
Послушай, рядом ручейки журчат
На легких струнах тихо, задушевно.
Без тишины не понять красоту
На грани молчаливого искусства.
Здесь время разбивает суету
И праздные пластмассовые чувства.
Глаза всё скажут лучше всяких слов,
Не перепутай тишину с молчаньем.
От мелких и ненужных пустяков
Ты огради душевные все раны.
***
Мелодию, что лишь подвластна Богу,
Я, как спасение последнее, вдохну.
И среди будней серых и тревоги
Давай послушаем с тобою тишину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2016
Сидела перед зеркалом погода,
Собой любуясь тихо у окна.
Нарядная в любое время года:
Зима и осень, лето и весна.
Меняла образ, шляпки надевала,
Венок с опавших листьев золотых.
С рябины бусы нежно примеряла
И платьице в ромашках полевых.
Бровь хмуря, как зимняя метелица,
Примерила пальто с воротником,
В волос вставив пущую безделицу,
Кокетничала с зеркалом тайком.
Красивая в березовых серёжках
Минуя суету бегущих дней,
Здесь вспоминала лето в босоножках,
И сон-траву, что бархата нежней.
И радугою солнце разливало
Под музыку лучей и птичью трель,
Аромат любви. Встретится мечтала
С кавалером по имени Апрель.
Вся гордая своим непостоянством,
Хмелея, как от крепкого вина,
У зеркального властвуя пространства
Сидела модница - погода у окна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640501
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.02.2016
Клубочить вир із снігом вітер,
Де у прозорій колісниці,
Розсипавши холодний бісер,
Вдаль мчала біла кобилиця.
І вітер-вершник її вдало
Гнав крізь буремну заметіль
А з під копит, немов з кресала,
Сніг розсипаючись летів.
В небесну даль я мружу очі
Щоб розгадати таємницю,
Коли господар січень схоче
Спинити білу кобилицю.
Слід пропадає, мов в безодні,
Та холод душу всю пройма.
І вихорем у степ холодний
Летить, клубочиться зима.
***
А за вікном там біла кобилиця
Гарцює в полі вже давно,
А за вікном скажена хурделиця
Кидає сніг в моє вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640205
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2016
Рубль з гривнею одружилися,
Цілувалися, веселилися,
Вранці вмилися, роздивилися,
Прицінилися та й побилися.
І кохання десь закотилося,
Тільки ж діточки народилися.
Копійчиночок, що й не снилося,
Що за банки свої зачепилися.
«Революція» прокотилася,
Всі надіялись. Помилилися.
Владі вірили, аж молилися,
Потім глянули просльозилися.
Рубль з гривнею плачуть, хникають,
Копійки всіх за поли смикають.
Скільки ж банків, ой наплодилося -
Та валют геть нових з'явилося.
І рікою свобода лилася…
Й гривня з доларом полюбилися,
І таємно так зустрічалися
Над «рогатим» рублем сміялися.
Гривні мріялось, аж не спалося,
Так багатою стать бажалося.
На Багами літать хотілося:
-Мідним тазом усе накрилося.
І не думалось, та все ж сталося
В гривні з дому усе зміталося.
Все вивозилось, продавалося -
Все альфонсом зеленим кралося.
Геть змарніла, аж похилилася
Схудла гривня та й зажурилася.
Іпотека не забарилася,
- Ось і хати тепер лишилася.
І в Європі пожить просилася.
Не пустили. Бо обносилася.
Просить в графів та монархинь
На задвірках у світу милостинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639391
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.01.2016
Політики – це не повії,
Так часто запевняють нас.
Політики – це наші мрії,
Що недосяжні, мов Парнас.
Якимось не назвати дивом
Цей політичний диво-сказ:
Не кожна перед об’єктивом
Так працюватиме для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638906
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.01.2016
ПОРОЖНІЙ глечик хохорився
У лавці посудній,
Що він «умняк», хоч не вчився,
І в свята і в будні.
-«Ось дивіться на терезах,
Немов у житті,
З борщем казан враз донизу -
Я ж на висоті.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638905
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.01.2016
[i]А князей имаше, издавиша и покладаше под доскы, а сами верху седоша обедати. И тако князи живот свой скончаша.[u][/u][/i]
Слізьми сплива монгольський стан
Десь з-під віків далеких,
Де річка Калка, де курган,
Там, де не гніздяться лелеки.
Там, де молились Сульде богу,
Татари тисячі разів
Безжально кинувши під ноги
Тіла поранених князів.
«Моголи» нову перемогу
Вже святкували до нестями
І Чингизханову дорогу
Встеляли княжими тілами.
І веселились багатури,
Кумис зливаючи у зів,
Несли ічигами тортури
На грудям топчучись князів.
А десь з під дощок все тихіше
Неслись проклятья, стони, біль
А над курганом все гучніше
Волав татарський водевіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016
У квартирі телефон вищав з переляку
Наче вночі за парканом зляканий собака
Мама, теща Іванова, трубку підняла:
«Алє, слухаю уважно,- вдало пронесла.
…Дві хвилини промайнуло – стало зовсім тихо,
Наче десь попід дивани закотилось лихо.
«Ей, зятьок, - гукнула браво. – Це тобі дзвонили,
Передати тобі дещо лагідно просили.»
-«Хто ж то був - зять крикнув з ванни.
- Може з ресторану?
- Чи з роботи щось хотіли. Дзвонити не стану!»
- «Та ні, Ваню, не вигадуй історій смішних,
- Про рибалку піде мова».- Іван аж притих.
- Пам'ятаєш , як у травні ти був на рибалці
На озеро їздив наше, чи був в іншій балці.
- Щука з озера хотіла говорить з тобою
Й передала, що вона вже місяць з ікрою.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637582
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.01.2016
Они принципиально говорили -
Настаивал же каждый на своем.
И как об стену, принципами били,
Превознося достоинство своё.
И резкость слов, казалось, не пугала,
И где-то делась сердца доброта:
-«Не поступлюсь я принципом,- кричала
«-Я тоже!»- он вослед ей бормотал.
И их пути таинственно разбились
И разошлись, как в море корабли,
А угольки любви на сердце тлелись,
Но только разгореться не могли.
Принципиально годы пролетели,
И рай далёк, который в шалаше,
И вёсны – сон, метели отшумели,
Но чувства, как заноза, на душе.
-« Вот позвоню сегодня непременно,
Неразбериху эту устраню!».
-…Её рука тянулась к телефону:
«-Он не звонит и я не позвоню!»
Вот так и жили принципам в угоду
И в волосы пробралась седина.
Любовь ушла, взбалмошная, как мода,
И он совсем один, - она одна.
А принципы, как опухоли века,
Настояли так просто на своём -
И два принципиальных человека,
Как два креста на кладбище одном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637124
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.01.2016
(любителям ставить "класс" не думая в "Одноклассниках"
Сегодня предатель, а завтра герой:
История судьбами крутит порой.
Поэтому прежде, чем слово сказать -
Попробуй политикам не патакать.
Твой дед был герой, а сегодня предатель -
Никак не научит история-матерь,
Людей жить умом. И лучше своим
И местом не думать на коем сидим.
Вчера еще царь, а сегодня ты шут,
Политики новые к власти придут.
И новые мысли и новый уклад -
И ты не герой, ты у них будешь гад.
В мире когда сплошь интриги плетут,
Где честь не в почете, не ценится труд
Тебе кинут косточку с царских столов
И ты будешь рад, что пока-что здоров.
День новый не гадь – не дождавшись зари,
Коль правды не знаешь - так не говори.
Коль холод в душе, не тверди что тепло -
Твои же слова обратятся во зло.
Уж так повелось еще с давних веков
Нас просто разводят. И словно лохов.
Всего один «класс» от любви до молвы
И может быть завтра там будете вы.
Природа – желанья, а ветер – слова,
Но дарена Богом тебе голова.
И в памяти нашей закон ещё свеж:
Семь раз ты отмерь, а один раз отрежь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2016
Сварилися дві правди між собою
І кожна говорила, що права.
Сварилися й кидали з гіркотою
Одна одній межи очі слова.
Сварились і не знали, що на світі
Є правда не розколена, одна
І у житті людському-розмаїтті
Їх сварить непомітний сатана.
Сварилися, не знаючи покою,
Замість пшениць - обпалена стерня.
Не бачили як із-під сварки тої
Тут кріпла і розходилась брехня.
І йшла по світу, ширилась, мінялась
Вдягала одяг правди повсякчас,
І каючись у комірець сміялась;
І вірили їй люди кожен раз.
ХХХ
І живемо: не вірим голій правді
Цілуєм руки розцяцькованій брехні.
Кружляємо у цьому маскараді,
Вбиваючи серця словесно у вогні.
…Сварилися дві правди між собою
І кожна говорила, що права……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630436
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2015
Нам твердить постулат, немов кардіограма,
Що двічі в одну річку не ввійдеш.
Зате наступиш на граблі не раз ті ж самі,
Не раз в болото те саме попадеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630184
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2015
Пусть жизнь дает нам шанс в рассрочку
И меркнет хрупкая весна -
Вы жирную не ставьте точку,
Где запятая быть должна.
Всё собирайте по кусочку,
Пусть ты один, она – одна:
Последнюю не ставьте точку-
Там запятая быть должна.
Пусть восклицания ряснеют
И знак вопроса, как изгой:
Здесь точку ставить я не смею,
Там место есть для запятой.
По лезвию ножа скользя
Плывет невидимая нить:
«Казнить, помиловать нельзя»
«Помиловать, нельзя казнить».
Любите, смейтесь, только знайте
Надежда в жизни есть всегда.
И никогда не восклицайте
Последнее «Я никогда…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629880
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.12.2015
Баба Настя вже не раз
В селі говорила,
Що прикмети повсякчас
Мають гарну силу.
Як ото на місце хворе
Ляже ваша Кішка,
То усякі ваші хворі
Тікають із ліжка.
В це повірив і кум мій:-
Як сонце схилилось,
До хворого його місця
Кішка притулилась.
Як була права оця
Віщунка Бабуся
На його на гаманці
Спала кицька Муся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624383
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.11.2015
Они приходят так нежданно
Под шум дождя, в ночной тиши
Под звон посуды ресторанной,
Среди таинственной глуши.
Длинною в мысль рифмую строчки,
И сквернословя иногда,
Я ставлю точки, точки, точки...
...Вновь образуя их в года.
В кафешке тихой, словно в клетке,
Не наблюдая всех часов,
Запечатляю на салфетках
Я километры своих слов.
Ценней мелованной бумаги
Салфетки, что слова хранят.
Творю своим стихам аншлаги
Душевного боясь огня.
И бросив пива пол бокала,
Отбросив все свои дела
С кафе салфетка у вокзала -
К нежданной музе привела.
И детонируя движеньям,
Чтоб мысли не вспугнуть опять
Я изменяю настроенью,
Чтоб одно слово написать.
Слова не знавшие покоя
Вселились вновь в мои уста:
-Порой салфетка под рукою
Ценнее белого листа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
(размышление у костра.
пПо мотивам народной мудрости)
Намостив из веток половик
Сидели у костра. Огонь светил.
С глазами мудрыми седой старик
С юношею лет так двадцати.
- "Ты скажи: - парнишка старику-
В жизни ты вот многое пророчил,
И многое видел ты на веку,
Но жить как в мире этом, отче?"
И задумался старый пророк
В ночную засмотревшись пелену: -
«-По жизни, запомни, много дорог,
Но пройти надо только одну.
-Молод ты, как вишневый побег,
Быстр умом, полон силы, но все же,
Три вещи, сынок, запомни навек
И Бог тебе в этом поможет.
-Помни, что слово не воробей,
И шагая по Божьей дороге
Удостоверься ты в вере своей -
Тогда можешь судить о Боге.
- Не осуждай поступки чужих,
Гордыню свою навек утаи
Среди миллионов неразберих
Прежде вспомни поступки свои.
-На какую не стал бы ступень
И в какой бы не жил части света -
Никогда не суди завтрашний день,
Пока не увидишь рассвета.»
***
…Играли в глазах переливы костра
Младого «Сегодня», мудрости «Вчера»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623440
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.11.2015
Черга до кас і хлопчина у штатськім,
Простий, незавидний касира спитав:
«- А є в вас квитки до селища Братське,
На рейс я давно вже чекав?»
- Звичайно ! - чітко у відповідь слово,
Що зникло у затінках тихих глухих.
- Можна з посвідченням? - тихо промовив,
- Учасника дій бойових.
Розгублено жінка глянула в очі,
Неначе все серце скувала зима,
Сказала крізь сльози, сльози жіночі:
- Жалкую та пільги нема!
Добивши білет кількома копійками
Пішов, закульгав через залу надвір,
Пружачи щелепи тиснув руками
Освячений кров'ю папір.
Дивлюсь на хлопчину, волаючи в простір:
- Навіщо ж тоді грізний цей документ?
З яким і з маршрутки вигнати просто
І пільга не як аргумент.
***
...Руки пекла ота книжечка синя
"Учасник АТО". Що нічого не значить?
Лиш пам'ять без краю, неначе пустиня,
Й чотири осколки у тілі в придачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621347
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2015
[i]Памяті Сашка Закерничного,
загиблого в АТО[/i]
Герой повернувся до рідної хати-
Не раді тій зустрічі мама і тато,
Сашко повернувсь у холодній труні
У селище рідне своє по весні.
Відважний солдат і веселої вдачі
Здається все небо за ним журно плаче...
А він в небеса полетів з журавлями
В останній політ від тата і мами.
І горем убита стоїть сива мати
Із сином єдиним прощаючись в хаті
І батько, мов тінь, поруч свічкою тліє
Зібравши в кулак всю останню надію.
Сашко, прощавай! Видно доля весь час
Кращих тепер забирає від нас.
І «грузом двохсотим» з чиєї вини
Ти повернувсь в Арбузинку з війни?
Як страшно батькам пережити дитину
А може він просто заснув на хвилину.
Й бабуся не вірить, а може це сон
Подзвонить, а він відповість в телефон.
Та дійсність реальна тривожить в імлі-
Навічно герой в Арбузинській землі.
І горе, як камінь, не скажеш словами
…І горбик землі весь политий сльозами.
[i]Сорок днів потому[/i]
КРИК ДУШІ
Рідненький мій, як боляче, як страшно
Лишитися одній на цій землі
І безнадія, наше день вчорашній,
У свічці тліє на моїм столі.
Розвіялись по вітру всі надії
І скроні мої вкрила сивина.
І мріями так залишились мрії-
Забрала сина в мене зла війна.
Вже сорок днів пройшло, а я не вірю,
Все думаю, що ти прийдеш до хати
І серце материнське в повній мірі
Не перестане вірити й чекати.
І хустка чорна, як ознака болю,
Так тисне голову без віри і жалю.
Я так гордилася, синочку мій, тобою,
Тебе любити буду, любила і люблю!
Нехай Господь там прийме твою душу,
Хай легким буде твій безсмертний крок
Хоч тяжко зараз, та я жити мушу
Ради твоєї пам'яті , синок.
…А ти пішов кудись у вічність сіру
А я не вірю, що тебе нема, не вірю!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615534
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.10.2015
Впали абрикоси у траву зелену
Аромат розлили по подвір'ю всім
І котились сонця, мов по гобелені,
У ранковій свіжій вимившись росі.
Я беру на руки ніжні помаранчі
І тепло їх чую та солодкий смак
А вони сховавшись у долонях плачуть
Ніжно зашарівшись, мов малий хлопчак.
І звільнившись, віти, від тяжкої ноші
Піднялись угору до самих хмарин
А плоди яскраві, всі добірні й гожі
Далі б покотились – не пускає тин.
Град багряний сипле без кінця і краю
Та оця «негода» в тему дітворі
І відкритим серцем радо зустрічають
Зорепад фруктовий в нашому дворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2015
Іду по життю, мов по битому склу.
Іду босоніж, навпростець, одиноко
Крізь віхи і долі назустріч теплу
І не цікавить мене рококо чи бароко
Іду уперед, та виходить по колу
І фініш далеко і старт вже пройшов
А на шляху все частіш частоколи
А на шляху все частіш нелюбов.
І душі закриті все більше рясніють
Похмурі обличчя, заховані в шовк.
І тліє в душі, іще трішечки тліє
Маленька іскринка на ймення любов.
Найбільше тепло, найцінніша іскрина
Щомиті тобі шле проміння нове -
Мені посміхнись незнайома людина-
Життя ще триває, любов ще живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
На шахматной доске горячий бой кипит
На дыбы кони - клич зовет в поход.
И воин каждый придумал контргамбит
Чтобы в нежданный не попасть цейтнот.
И пробираясь сквозь капканы слежки
Мишенью выбрал слон своей ферзя,
Но на пути здесь маленькая пешка,
Хоть маленькая, но пройти нельзя.
А конь засел над шахматной задачей
Вот ход конем и, кажется, здесь мат,
Но пешка просто сделала иначе
И вдруг гарде ферзю - звучит набат.
А клетки в поле терялись под ногами
Взглянув ферзю в глаза застыла вдруг,
А он стоял с красивыми глазами
Переступивши через свой испуг.
Толкают в спину все фигуры в спешке:
Жизнь на кону иль смерть, горит земля.
Смешалось всё. А опытная пешка
Пошла в обход, спася тем короля.
И шла вперед все напрягая нервы
А все фигуры удивленно встали:
По пешке гордой, с сердцем королевы,
Слон боевой пробил в диагонали.
В глазах у пешки поплыли рассветы,
Ход роковой: перед лицом фигура…
А гордый ферзь прошел и не заметил
Как пала навзничь сильная натура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2015
Обезумевший февраль,
И ветер бесится
И в обезумевший февраль
Опять не пишется.
Он заблудился средь теней,
И в одиночестве -
Вновь сыплет странный чародей
Свои пророчества.
Припев
А люди проклинают непогоду
В своей душе, в своей душе.
И несвобода в сердце, не свобода
Печать, клише.
А люди забывают про улыбку,
В глазах лишь боль.
Струной оборванной со скрипки
Молчит любовь.
И новый день уже теперь
Совсем не радует.
Сияет холодом потерь
На небе радуга.
И бьет гроза по февралю
И мечет молнии.
И плачут очи хрусталем
Слезами полные.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Твердять мені зануди й лицеміри,
Що не кричу я «Слава Україні»-
А значить це мені немає віри
І не люблю своєї я країни.
Кричать мені надівши вишиванку,
Тримаючи ще камінь на душі,
На вигляд всі в любові до останку,
Насправді лише збирають бариші.
Люблю її без крику та потуг
За те, що рідна, де люблячи живу,
А псевдолюбів бравих і хапуг
Надіюсь щиро - таки переживу.
Я не кричу всім «Слава Україні»
Бо слава різна - і добра і дурна
Надіюсь лиш на Божого я сина,
Щоб позабути слово зле «війна».
Скажу щоденно краще «Слава Богу»,
За те, що вантажа двохсотого нема,
Щоб не витала у домах тривога,
І кров'ю біла не багрилася зима.
Хай пісня над полями гучно лине,
Щоб мирно жили всі у ріднім краю,
Бо я насправді просто УКРАЇНЕЦЬ
І слави вище Господа не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563587
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2015
Душа закрыта. На переучет.
Придете завтра - всё заново ценю
Почем сегодня слава и почет?
Чему поставлю я новую цену?.
Пылится правда голая в углу
И нежность пылью вековой припала
А доброта в остывшую золу
Забытая, ненужная упала.
А мы кому-то верим, и во что? -
Разбавив совесть и ложью и вином,
Хорошее уже - почти ничто-
Прошло, как мода, - не ценится давно.
Завтра я для вас открою двери,
Входите смело и бодро, не спеша
Возьмите все хорошее, поверив,
Что есть надежда, пока жива душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563583
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.03.2015
Він бив його зі злістю, до бестями
Веслом по тілу. У крижаній воді
А пес дивився зблідлими очами
У п’яні очі цій нинішній біді.
Кров цибеніла із грудей собачих -
Хотів втекти від вбивці за будь-що,
Та сили витікали з ран гарячих
Й волало серце: -Та це мені за що?
Отямсь! – Кричали знов собачі очі.
Й покірно так дивились на човна
Так віддано, так болісно, пророче
Благав почути – у чім його вина?.
А вбивця бив по тілу бідолагу…
Сміявсь безжально вслід чужій біді
За мить одну згубивши рівновагу
Вже душогубець бовтався у воді.
Крутився там безпомічно убивця
І одяг мокрий вже кожну мить тяжів,
Скувала тіло льодяна цариця
І сил не було дістатись берегів.
Та враз неначе хтось підставив руки
А хвиля вітру вдарила в обличчя……
Це пес, долаючи кроваві муки,
До берега тягнув свого убивцю.
Ось берег, наче вирвавшись з кайданів
Життя знов запалало кольорами….
А пес біля жорстокого тирана
Ліг, всі свої зализуючи рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
"Світло вимикають незаконно:
- Міністр енергетики сказав.
І вірний слову, владною рукою
В усій країні світло відрубав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Мы живем одним днём
И не знаем, что завтра случится.
И на сердце своем
Сколько боли ненужной хранится.
Мы живем невпопад,
Просто день ото дня коротая,
То горим в снегопад
То в жару, словно лед, застываем.
Не умеем прощать
Мы других за чужие ошибки.
И прощаясь, мы вспять
Растираем о злости улыбку.
Мы живем, как летим,
Провожая куда-то закаты,
Ненавидим и льстим
И себя возвели в адвокаты.
Сколько зим, сколько лет
Всех значений не ищем словам
Где на это ответ?
-Ты попробуй найди его сам!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
Всё возвратится на круги своя,
Закон природи неизбежен.
Умей сказать себе: «Прощаю я!»-
И все останется, как прежде.
Всё возвратится на круги своя,
Утихнет боль и яд обиды,
Не примет гнева вновь душа твоя -
Ты только счастью не завидуй.
Все возвратится на круги своя
И жизнь проходит быстротечно,
Умей ценить всю радость бытия-
Ведь мы не вечны, мы не вечны.
Чтобы прожила боль душа твоя -
Надобно проказнице судьбе,
Все возвратится на круги своя-
Возвратится лучшее к тебе.
Ты живи не прошлым - настоящим,
И тот простит, кто духом выше,
Все возвратится на круги своя
Свою судьбу не перепишешь
Сумей в себе навеки укротить-
Ты гордость, как источник гнева,
Сумеют все твои грехи простить.
Твой ангел и святая дева
Обида, как саркома бытия
Бьет в сердце, разьедает душу
Все возвратится на круги свою.
Лишь сердце без обиды слушай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520362
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.08.2014
-Мамо, здрастуй! Я знову сьогодні на вахті,
Де мятою пахне заляканий вечір
І злипаються очі. А з неба смарагди
Спадають в гніздо сиротіле лелече.
Вчора вдень ці лелеки від нас полетіли,
Вчора вдень, коли грім кононад не вжухав.
Я дивився їм вслід - моє серце тремтіло
Тож душею за ними у небо злітав.
- Здрастуй, мамо! Так хочеться знову додому,
Так домашнього хочу смачного борщу,
Та на вахті, нічну пересиливши втому,
Пса чужого своїм сухпайком пригощу.
Моя рідна, тут ніч така тиха кубельцем
Знов заснула у цій фронтовій полосі.-
Вдалині, за тоненьким зеленим стебельцем
Раптом блиснув вогонь у ранковій росі.
Я побіг - бо закашляли хрипло гармати
Плюючи вдалечінь смертоносний метал,
Що уп’ється у стіни ще теплої хати,
Та впаде на очах у людей наповал.
Так не хочу я тиснуть курок автомата
Та у проклятій цій - братовбивчій війні,
Я все ж мушу стріляти, бо поруч розплата-
Влучить в спину мою або ж в серце мені.
…Бій затих… Є нагода хоч трішки спочити-
На стіжку вже старої соломи приліг.
А ввісні бачив брата – просив закурити
Та до мене ішов не жаліючи ніг.
…А я цілився в нього на цім полі бою,
Терпли руки і жаром пашів автомат:
- Та стріляй! : - хтось кричав за моєю спиною
Я не зміг , бо в прицілі, бездушнім, мій брат.
Знов вдивляюсь в приціл. Ось розвалена хата,
Дим з лікарні і груша схилилась у рів
Тут обклала війна даниною солдатів
І збирає всі сльози своїх матерів.
Повернемось, надіюсь, до рідної хати
Ми із братом коли вже не буде війни
А поки прощавай, хоч зарані прощатись,
Бо так хочеться жить.
«Твої любі Сини».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
Роздроблені думки, погляди свої
І кожен з нас вважає – він правий
Вселялись в душі нам чорнії рої
Нас жалячи від ніг до голови.
Колючі і словесні аферисти
Вбивають все, що у душі жило:
Одні кричать: «-Це винні терористи!"
А в відповідь: "– це хунта сіє зло".
І брат із братом вже чорніше ночі,
У розпачі розколена сім"я
А олігархи нам сміються в очі,
Бо правда в них єдина і своя.
А правда в них, щоб нам лобами битись
За них іти на смерть, на ешафот
Вони прийшли, щоб добре поживитись
І додушить знедолений народ.
Війна колись закінчиться, напевно,
Та як же жити з брудом на душі!
Життя ж дорожче, розбрату і нервів
І не купить його за бариші.
Скажи: мій брате, ми тепер єдині
І на долонях наших мозолі:
Так пам’ятай, що ти іще людина
На нашій Богом проклятій землі.
Добро найкраще і це факт суттєвий
Що вже пройшло кордони і віки:
Чужими можна стати враз, миттєво
А рідними знадобляться роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507857
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2014
[b](історія Арбузинки у віршах)[/b]
Неповторна та самобутня
На сторожі усіх віків
Арбузинко моя, майбутня
Від кемерійців до козаків.
Десь покоїться у полях,
Славнозвісний козак Гарбуз,
Що литовець топтав і лях
Й чужа мова лилась із вуст.
І від віку, від кам’яного,
Ти пройшла свій шалений путь
Та вперед через Бузькі пороги
Вперто жила, щоб суть збагнуть.
Ковила ще в собі ховає
Від татарських копит сліди
Й Бузький Гард іще пам’ятає
Той зв'язок від біди до біди.
І забувши всілякі норми
Шліфувалась, мов аметист:
Наковальня, ливарні форми
Були зброя твоя і хист.
Гарбузинка на ім'я річки
Чи на спалену бузину,
Де яскраво цвіли порічки
Прикрашаючи кожну весну.
Ох, історіє! Пугач скеля -
Крок у вічність зробив козак,
Тут щороку всі квіти стелять
В честь козацької мужності знак.
Анти, половці, скіфи, сармати
Брали свій «королівський шлях»
Від Поділля до кримської хати
По наших брели полях.
І набіги татар не лякали,
Бо в душі жив відважний дух
Жили вільно, не під лекало,
І у серці вогонь не вщух.
Йшли віки – Гарбузинка жила́,
Свою справу робив прогрес
Була й слава, була й хула
І в Паланковій балці вже ГЕС.
Заросли і ями-землянки,
І могили в степах, як свідки,
Що ховають історій останки
У тінях польової квітки..
І нещадно століття кромсали
Людські долі в буремні роки,
І ламали їх, в душу стріляли,
Та не вбили, бо в серці віки.
Бо у серці моя Арбузинка
І в минуле нема вороття,
Де рум'яного хліба скоринка
Варта нашого з вами життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Степан кумові жалівся на свою біду:
«-Я оце до тями, куме, ніяк не дійду -
Вчора їхав «Запорожцем» я по нашій трасі
І такі тут розгорілись, куме, диво-страсті.
Усі їдуть, обганяють мене, ще й з підколом,
То коритом називають, то іржавим колом.
І там сумно на душі стало в мене, куме,
Що не знаю, що робити, які думать думи.»
-«Тьху, Петровичу, на вас, що за песимізм,
Тут подумати нам треба, який механізм
Треба буде встановити на ваш «пилесмок»,
Щоб не було у вас більше цих дурних думок.
Несіть літру самогону, є одна ідея
Й розпочнеться для «запарика» нова епопея.
…Через тиждень дійсно вийшов з іншим двигуном
Кум на трасу широку, мов на аеродром.
Для початку «Москвича» «взяв» кум ас-мастак
Далі «Ладу», Дaewoo,Chery, Kia, Cadillac.
А тут горда,наче пава, надута Bugatti
Кум газку, «Запарик» наче, вже хотів злітати.
Власнику іномарки кум махнув рукою…
…Далі... він не думав уже головою…
…У палаті білій, чистій, кум прийшов до тями,
Дві ноги навитяжку, обвиті бинтами,
Незнайомі поруч люди. Пильно роздивився:
-О, оцього бачив десь, чи може приснився?
Той лежав на ліжку тихий, пацієнт лахматий
Боже, та це той господар дутої Bugatti!.
-«А ти чого тут лежиш? - ледь Степан сказав,
- Нехай я своїм коритом поруч пролітав».
Той з Bugatti повернувся, кислу зробив міну:
-«Через тебе, гаде, я всю розбив машину.
Бачу летить «горбатий», аж палають шини,
Я подумав, що стою, та й вийшов з машини.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496050
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 30.04.2014
Хутко Петі повістку із райвійськкомату
Два посильних принесли під саміньку хату.
-«Ви – людина у званні – сказали завзято,
Тому вам і захищати свою честь солдата.
-Ось перелік тих речей, що потрібно взяти:
Форму нову, берці й те, на чому вам спати.
Протигаз, рюкзак похідний, дві пари білизни
І запас собі харчів на тиждень приблизно.
Петро вислухав гарненько як зібратись в путь:
-«Кулемет з собою брати, а чи там дадуть»?
…Армія – важлива справа, треба готуватись,
Про добробут у армії почав піклуватись;
Зранку з кумом кабанчика швидко закололи,
Підсмажили свіжини й щоб не захолола
Дружно сіли за столи в садку, біля хати,
Й стали голосно Петра в військо проводжати.
Півкабанчика пропало протягом години
Вісім літрів самогону випила родина,
Петра вділи в нову форму: ну чим не солдат
І доставили чин-чином у райвіськкомат.
Речі Петі загрузили десь із пів машини,
І кабанчика принесли другу половину,
Пуд картоплі, часнику, меду з кілограм
І каністру самогону похмелитись там.
…Служба йшла в Петра на славу, наче у раю,
І провізію проїли за тиждень свою.
Через день Петро вже вдома сидів біля хати
Як це втечу свою, думав, треба оправдати.
… Не барились приїхали за Петею зранку
Три вояки з автоматом зустрілись на ганку.
-Та я б радий – Петро мовив, - служити і нині
Та не можу з вами їхать по одній причині:
-Ви погляньте у хліву на те поросятко
Що то за провізія, одні «недостатки» .
Треба корми готувати, кабанця зростити
Тоді з чесною душою і піду служити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496049
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 30.04.2014
Не дивлюсь я телевізор і страшно мені:
Бо сьогодні чудо віку – розсадник брехні.
Тільки хто туди прорветься бреше, наче пес,-
В подарунок зомбо-ящик нам приніс прогрес.
І всі ці «правдолюби» до безтями брешуть
Промиту "правду-матку", як об кремінь крешуть.
Та ллють підло, доливають масла до вогню,
Що повірили вже свято у власну ж брехню.
Як відомо, найбільше йде галасування
Під час виборів, в війні й після полювання.
Словоблуде, коли ти від брехні проснешся?
Знай: «брехнею світ пройдеш – назад не вернешся».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495356
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.04.2014
Ви будь-яке візьміть число двозначне,
Наприклад, 22 чи інше - це не має значень.
На 5 помножте та додайте цифру 2
А потім розділіть на 7: хай дума голова.
Напруживши мізки, закрийте свої очі:
«- Що, правда темно?. Ще темніше ночі?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495188
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.04.2014
Шукав Іван в Вікіпедії повноцінний зміст,
Що ж насправді таки значить слово "песиміст".
Дядько ГУГЛ не забарився, відповів терпляче:
-«Людина, що тихенько у жилетку плаче!»
-«Оптиміст» - набрав Іванко в рядку пошуковім,
Став чекати відповідь в диму цигарковім.
КОМП нервово весь напружився та видав на те:
«-Оптиміст воліє краще плакать в декольте!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494248
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 22.04.2014
Вивчаючи вчення, подібне Ніцше,
Знай - сутність у тобі була і є.
Не розраховуй побачити щось інше
Дивлячись у дзеркало своє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494246
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 22.04.2014
- А ти як одружився? – знайомого запитав поет
-За допомогою електроніки, тобто Інтернет.
- Що, на сайтах знайомства ти нині копався?
- Ні. До театру ходив, як модем зламався..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493899
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.04.2014
НОВА ТЕОРЕМА
Кут нахилу гранчака – відповідь проста -
Рівний шелепі відхилу на рівні кута.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493898
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.04.2014
У малого дід пита: «Як справи, Іванку?»
- Чого це ти бігаєш із самого ранку?
- Що там батько, як «воює» в призові новім,
А чи скоро повернеться у свій рідний дім?
-Та не знаю. Він сьогодні мамі подзвонив
Та чогось у телефоні ледве говорив,
Сказав, що пузир роздушать, трохи підождуть,
Ну, а потім тренуватись на стрільбище йдуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493808
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 20.04.2014
-Тату, тату! – син до батька. В очі подивився:
- А чого на мамі ти нашій одружився?
Батько трохи задумався та й крикнув: «-Наташа!»
-Бачиш навіть дитина дивується наша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493806
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 20.04.2014
Вам знов здається - вас держава дурить,
І ви здались - не має більше сил,
І доля в вас своє каміння жбурить,
І впав останній ваш надійний тил.
Не сумнівайтесь -вам це не здається,
Та не здавайтесь під жарким вогнем-
У тілі знов хоробре серце б'ється
Гартоване прадідівським мечем.
Не дайте розрубать своє коріння,
Та відділіть всі зерна від сміття.
Прийшла пора збирать оте каміння
Розкидане дорогами життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492820
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2014
Літо бабине заблудилося
Серед сотень своїх доріг,
Находилося, заморилося
Та й присіло на мій поріг.
Серед холоду теплим променем
День осінній мій пригорни,
Рясним дощиком, ніжним спомином
В літа пишнії поверни.
Не гадалося, не судилося
З літом бабиним зустріч знов,
І у снах моїх літо снилося,
Я до нього крізь осінь йшов.
Літо бабине попросилося,
Та й зайшло у мій теплий дім,
Розпашілося, притомилося
І заснуло тихенько в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Як мало для щастя нам іноді треба
Лиш крихту любові і часточку неба
І серцем горіти - не просто диміти
І скільки пройти, щоб це все зрозуміти
…Як мало для щастя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
- Щось, сусід, ви зажурились, неначе мій кінь,
За кобилою скучає і ходить, мов тінь: -
Річ штовхав із-за паркану ветлікар Іван,
Що вже хильнув самогону не один стакан.
- В ситуації такій, кожен лікар знає
Кальцію у організмі вашім не хватає.
Тут, - продовжував сусід, - треба більше їсти,
Рибу, сир, - оце порада, як спеціаліста.
- Та ні, куме, річ не втім, проблема удома –
Ігнорує мене часто дружинонька Тома
То лягає дуже рано, так, неначе спить,
А то знову каже, в неї голова болить.
- А я про що теревеню вже биту годину,
Кальцій нині головний у тілі людини:
- Скільки я займаюсь сексом з Томой до знемоги,
А у вас ось до цих пір не виросли роги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492379
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.04.2014
Гроші з бюджету пішли по – англійськи
Французький цілунок зробивши народу
І з педантизмом німецько-арійським,
В американську пробились свободу.
І розуму гнучкість узявши в евреїв
Долар щоденно насилує гривню,
Ще й вивезуть все «трударі-корифеї»,
Склавши майно в МВФівську скриню.
Практичність тепер же у турків взяли
І щедрість російську також про запас:
Якщо до знаменника все підвели,
Значить ділити вже будуть без нас.
Все «поєднала» в собі нова влада,
У виді коней необ’їжджених знов,
А за спиною вже чутно в громаді,
Батіг у повітрі крізь цокіт підков..
Чому ж повелось так у нас в Україні,
Де діла лиш мізер, до біса ідей,
Блукають брехні політичної тіні
Й розумних вже більше, ніж чесних людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492358
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2014
Хлопчик Вася загубився в місті під обід
Мабуть, маму забалакав якийсь серцеїд.
Та й розплакався малий, під забором хниче
Та у простір раз у раз свою маму кличе.
Перехожі умовляють: - «Мама повернеться
І до тебе, малюче, ніжно пригорнеться.
Треба було і тобі, як ото годиться,
Триматися міцніше в мами за спідницю.»
Той крізь сльози: "-Я... пробував і за нею біг,
Взять спідницю намагався та достать не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491631
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.04.2014
Вже ніч. Ущух майдан. І наче по дзвінку
Сховались горобці в хрещатицькі руїни,
Лежала біта без роботи у кутку,
Лиш було чутно в тиші, як зростають ціни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491229
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.04.2014
В епоху нову так вже повелось
Крадуть, розтягують країну людожери:
Тепер не дивно звідки ж це взялось
В жебрацькій Україні скільки мільйонерів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491212
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.04.2014
Дід Іван плювався тиждень в телевізор свій
Об'явивши всім новинам й журналістам бій.
Давав дулі всім ведучим, геть лишився сну,
Бо почув у передачі супер-новину.
Диктор так офіціяльно вчора заявила:
"Перша леді США Обама город посадила".
Та й не просто посадила, а під об’єктиви,
Що тепер у Мінсільгоспі збільшаться активи.
Дід Іван тепер у гніві, свариться на бабу:
- Нащо ж слухав я тебе, отаку нахабу,
Треба було нам садити, як ота Обама,
Ото була б нам з тобою велика реклама.
А то гектар засадили – ніде ні гу-гу
Й не одного журналіста, мать би їх в дугу.
Тепер все саджатиму в прем’єра на дачі,
Може тоді і про нас знімуть передачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490556
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.04.2014
Зв'язок поколінь, як відомо, не вщух
В теорії Дарвіна вчили:
Природний добір, еволюції рух
З макаки людину зробили.
Новий постулат світ, напевно, проспав
Та ера нова утворилась-
Хоч хвіст у людини давно вже відпав
Та здатність вилять ним лишилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490357
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 04.04.2014
Префект Вертько гнув лінію свою.
Не дивлячись, що твориться навколо,
Він вперто гнув і гнув, немов в бою:
Тепер сидить у замкнутому колі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490110
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 03.04.2014
Співавши оду закопченій зорі,
Вниз опустивши чорнії повіки,
На чорній-чорній, обвугленій горі
Сиділи два причорних чоловіка.
Посеред сміття пречорного з свинцем,
Де все змішалось - тіло й хімікати,
Братан промовив братанові в лице:
-І нафіга ми, Сеня, ці палили скати?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489739
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.04.2014
Україна – єдина країна, ,
Де асфальт об'їжджають узбіччям,
Де рубають одвічне коріння
І плюють у народне обличчя.
Де бандитів в герої заносять
Де «покращення» йде в кожен дім
Та останнє із нього виносить,
Де роботи нема молодим.
«Так «рішив» весь народ України»-
Я задумавсь під слів хоровод:
Може я не живу в цій країні,
Чи мене не занесли в народ?
Може просто вважають за бидло,
Ті, кого ми годуєм весь час.
І так брешуть лілейно і підло,
Обіцянками живлячи нас.
У державі моїй люблять сало,
Люблять щедрі врожаї від нив,
Та при владі у нас є чимало,
Хто на гамбургер сало змінив.
Та країну зганьбить, не потрібно,
А ні недругів, ні ворогів -
І одних «патріотів» достатньо,
Що «звільняють» її з ланцюгів.
Всі «добродії» зліва і справа
До глибокої прірви нас кличуть.
Україна – єдина держава,
Де асфальт об’їжджають узбіччям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
[/i]Ти мені не бажай довгих років життя,
Бо ця фраза тепер вже нічого не варта,
Просто тихо скажи, крізь політ почуття
Щоб завжди у нас двох було сонячне завтра.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2014
Кишать у нас проблеми, мов серпневі мухи,
Що їх нещадно так копичать в душах люди
А потім із надією говорять сухо:
Все перетреться і борошно із цього буде.
Так, може буде!. І доля правди в цьому є
І хтось наївно повірить вмить оцим словам
Та рветься з глибини душі заПитання моє:
-Ось цього борошна навіщо ж скільки нам?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488379
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.03.2014
Все в цьому світі продається
Душа і тіло, совість, честь.
І доля всім в лице сміється
Проводячи життєвий тест
Купується усе в цім світі
І всьому є своя ціна.
Від золотого розмаїття
І до смердючого лайна.
***
І душу кинувши за грати,
Лише бездушним тяжче всіх,
Їм навіть нічого продати -
Лиш залишивсь холодний гріх -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487344
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2014
В Верховной раде депутаты
Трясли друг друга – шли дебаты
О направлении пути.
Один очкарик прокричал
На весь полуизбитый зал:
- «Вперед надо идти!».
- Вперед! – кричали демократы –
Свободу всем! Мы по зарплату?
- Карету нам сюда!
На высший пост империал
Сел подворотний нелегал,
Что хам, то не беда.
А по бокам в поддержку власти
Карету пнули в ярой страсти
Его же кореши…
…Но вдруг всем вместе не пройти
И дальше только три пути –
Хоть согреши!.
Налево – гнев, направо – гнет,
А надо всем только вперед –
А впереди болото…
Но с высоты, как кнут, летит:
- Колеса надобно крутить.
- Вперед, голота!.
Но вдруг какой-то депутат
Вновь колесо крутнул назад
И застряЛа карета.
Устали все – пропал азарт,
Остыл азартный Бонапарт
До нового рассвета.
Торчит карета из воды,
Недалеко и до беды –
Не быть сухим.
И под каретный скрип и стон
Чуть слышно шепчут в унисон
Инфляционный гимн.
- Давай, вперед! Вот он маяк!
- Кто не в Европу – тот дурак,
Ура! Свобода!
Мы включим свет, где ныне тьма,
Вот только б вылезть из дерьма…
…И за два года!....
Стало темно – погас маяк,
А дальше как?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487326
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.03.2014
Сільськії "політики" знов дискутували
Своє слово у мові всім ілюстрували.
Сперечались цілий день, весь час без зупину,
Який орган головний у тілі людини.
-Голова – кричав Петро, - це усім відомо!
Нею думаємо ми й думаєм без втоми.
І хай риба, часто кажуть, з голови гниє
Якщо болить інколи, то мізки ще є.
Іноді кричали - «руки», а деякі «ноги»,
Терпеливі чекали своєї підмоги.
Дочекались! Дід Панько кинув річ свіжішу:
І прилюдно він назвав річ найголовнішу!.
-Попа це! Так стисло, мудро дід Панько сказав –
Й наче дороге намисто слова нанизав:
-Від неї ростуть ноги, а іноді руки,
Нею думають бува «світила» науки.
А пригод скільки повсюди, а попа одна
Ій у всьому світі, знаю, є своя ціна.
Чому кланяюсь бува? - недругу зручніше
В такій позі цілувать її почастіше.
-А в роботі наш прораб всевидячий Морган
Справи свої всі робить через цей ось орган.
Тільки вип'є прораб, каже: - в нього крила є.
Та злетіти щось не може – попа не дає.
-Так що, люди, зрозуміло, що тут головне?
Головою думай спершу й доля підштовхне.
І не надто нагинайтесь до свого корита,
Хвіст трубою ни держіть – попа неприкрита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487134
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 20.03.2014
Якщо на шиї в тебе мовчки хтось сидить
Тихенько причаївшись, зовні наче спить,
Вартуй - він думає, як то не вагатись
І з шиї раптом на голову забратись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486639
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.03.2014
[i]Хоть и март на дворе, но дороги в снегу
И морозец слегка подустал на бегу
И тетрадный листок, что пришпилен к доске
Весь продрог на ветру замерзая в тоске.
Но какой-то чудак с настроеньем вдвоём
Написал на листке объявленье своё:
«ЛЮДИ, СРОЧНО ИЩУ! Здесь пропала весна
Вчера вечером из дому вышла она.
До сих пор её нет, вновь схожу я с ума
Гложет сердце моё беспросветная тьма.
Возраст: двадцать семь дней ей от роду всего
И особых примет вроде б как ничего.
Кроме радостных глаз королевы моей,
Было платье зеленое, помню, на ней.
И цветами платок на плечах расцветал
А на туфлях блестел красным цветом коралл.
Кто увидит её, подскажите весне,
Что скучаю по ней и что холодно мне.
Пусть приходит скорей. Я её очень жду
Для неё даже с неба достану звезду.»
Улыбался народ той бумажке простой,
Что придумал чудак необычный такой.
И на сердце легко от той шутки смешной
И на улице снежной запахло весной.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486400
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.03.2014
Среди молитов и мольбы
И каждый день и год
Мы тяжкий крест своей судьбы
Несем, несем вперед.
И подражая под Христа
Творим уют земной,
Но вместо тяжкого креста
Лишь камень за душой
Как озарение небес,
Храним же облик свой,
Наверно, лучше тяжкий крест,
Чем камень за душой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485958
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2014
Додому йшовши капітан
Заскочив на хвильку
Пива випить в ресторан
Під солону кильку..
Глядь в кутку посолов"їлі
Троє із вояк -
Лейтенанти Шпак, Сурмило
Й прапорщик Буряк.
Загледівши начальника
Навитяжку Шпак,
Та піднятись вже не можуть
Сурмило й Буряк.
Роглянувши капітана
В профіль та анфас
Кинув прапор, з-під кафтана:
“-Сідайте до нас!”.
І для випадку такого
Прапорщик Буряк
Замовив ще гіркого,
До того ж коняк.
Одну, другу, третю пляшку
Всушивши до дна
Полірнули ще пляшкою
Сухого вина.
І розмова покотилась,
Мов сніжні бурти.
Під хмельком розговорились,
Перейшли на “ти”.
Капітан на ім'я Вася,
Прапорщик Іван,
Лейтенанти, друзі класні-
Вова та Степан.
Капітан піднявши чарку
Івана обняв
І не втратили щоб марку
Тихо запитав:
“-Скажи, Ваню, мені ти
Правду без прикрас,
Як вдається тобі пити
Коняк кожен раз?
Кожен день ти в ресторані,
За які шиши?
І зарплата в мене вища,
Ніж твої гроши.
-Може все ж повідаєш
Свій секрет мені,
Може просто підробляєш
Десь на стороні?.
- Ніякого тут секрету, -
Мовив прапор стійко, -
Треба просто цілувати
Свою жінку в шийку.
Капітан на вус змотав
Видудливши воду:
Ану спробую і я
Отаку методу.!...
...Жінка грала на роялі
Рапсодію Ліста,
Підікравсь вояк до неї
Ходою артиста.
Тихо так поцілував
Оголену шийку,
Жінці проілюстрував
Любов суперстійку….
Жінка скинула легеньку
Мелодійну ношу:
- Ну, що прапор, дорогенький
Знову треба гроші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485879
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2014
На базарі біля стійки
Бабця продає
І картоплю і олійку,
В цілім те, що є.
Коли бачить у натовпі
Циган чорний йде:
Все бабуся враз ховає -
Позаду кладе.
Прийшов циган та й питає:
-« По чём, бабка, лук?»
У бабусі десь у горлі
Перебило дух.
Стоїть циган та дивиться
Очима, як ночі,
А бабуся затремтіла,
Опустила очі.
Коли раптом покотилась
Картопля з корзини,
Повернулась, оглянулась –
…Украли корзину.
«Вкрали, вкрали»- в крик бабуся -
Картоплю і сливи,
Ах ти ж злодій, тать нещасний
Злий та нечестивий…»
Подивився чорним оком
Циган на бабусю,
Повернувся собі боком
Та й пішов не в дусі.
Недалеко відійшов
Як його схопили
П’ять здорових мужиків,
Звалили, побили.
«-Це ти, сучий сину, вкрав
Корзину в бабусі?»
Та як вдарить його в вухо
Аж загуло в вусі.
Циган мовчки нахилився,
Картуза підняв:
«- А корзину – сказав тихо –
Ваш сусід украв…»
***
Дуже часто ми циган
Гудимо за кражу
А сусіда наш в цей час
Набирає стажу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485854
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2014
И справа стволы и слева стволы
И не поймешь, где какие тылы.
И не понять кто мне друг, кто мне враг-
Всюду лишь злоба, обида и страх.
Кровью налитые смотрят глаза
И кажется грянет в небе гроза,
Смотришь в зрачки при отсутствии лиц
И напряжению нету границ.
Будто Христа, народ пригвоздили
Только спросить его позабыли:
-Как же идти завтра к новому дню? -
И снова толкнув в свою западню.
Законы летят скоростью пули,
На шее моей руки сомкнули,
И прикупив к чужим странам билет -
Страну продают за тридцать монет...
***
...Стою я один миром всем позабыт
Среди кошельков, среди чьих-то корыт.
Так кто ж мне чужой, так скажи - кто мне брат?
Никак не могу я опять разобрать.
Далекие врут, от своих только ложь,
А все недалекие рядом и сплошь.
И в омуте черном средь слов и оков
Вновь вертит народом отряд дураков.
А мне б только с братом своим наравне
Делить кусок хлеба не в новой войне:
За общим столом, где и труд и досуг-
Вот в этом блаженство мой враг и мой друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485553
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.03.2014
Мабуть у світі безкінечно будем
В колізіях дволикості блукати,
Бо у чужих гріхах - ми завжди судді
Якщо ж в своїх – так ми вже адвокати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485324
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 12.03.2014
Всі хочуть схуднути, розбагатіти,
Поїсти смачно, «відірватись» є охочі
І рвуться у тенета до еліти:
Стать розумнішими ніхто чомусь не хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484643
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 09.03.2014
Чуже життя, немов чужії вікна,
Та в них ніколи ти не зазирай,
Якщо ж на підвіконні ружа квітне,
То це не значить, що за нею рай.
Може за вікном є гордий погляд,
І серце, що кує помисли свої
Різний від твого у них світогляд
Та в душах інші співають солов'ї.
Кожному своя дорога правди:
Серед дрібничок буденного життя
Зайві їм усі твої поради -
Ти запам'ятай це правило буття:
Не ти створив їх, не тобі судить
І не тобі їх всіх переробляти
Життя, що Богом дане, тільки мить -
Тож треба його гідно проживати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484478
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2014
Случайных встреч наверно, не бывает,
И новая опять судьбы урок
И что порой теряем, забываем -
У каждой из случайностей свой срок.
Каждая из них нам испытание
На прочность наших пройденных дорог
Каждая из них нам наказание
В жестоком мире боли и тревог.
Нас время лечит больно без наркоза
Не рассуждая дабы да кабы,
Но иногда нам случай преподносит
Нежданный свой подарок от судьбы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484403
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2014
Не завжди довіряй своїм аплодисментам
Правдою живи, реальністю одною,
Бо може не тобі звучать ці компліменти,
А аплодують тим, хто в тебе за спиною.
Та випадкові знов ти не шукай поради
У колі недовір – де разом ти і я.
Довіра, як душа, не терпить злої зради
І не вернеться завтра на круги своя.
У Бога не проси собі благословення
Коли в душі твоїй тече холодна кров.
Довіра – це пароль до вічного кохання
А прийде недовіра - то піде любов.
Все швидкоплинне в світі - гроші і посади,
І все життя у нас проходить, наче мить,
Лиш серцю довіряй – воно тебе не зрадить
Довіришся йому і знатимеш як жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2014
Далеко всі піти збираються:
Якщо мета є, то вже йди,
Та щось бурхливо ображаються
Якщо когось «пошлеш» туди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483760
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.03.2014
От скільки б ми не говорили,
Що правди у ногах нема,
Та вони вовку дають сили
І кормлять звіра, зокрема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483750
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.03.2014
Подуріли люди нині в однополих браках,
Що повернуть гомосапіенс до предків макаки.
Якщо світ весь буде жити по такій ось нормі
То від слова гомосапіенс залишиться гомо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483526
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 04.03.2014
Чиновники у нас всі «справжні патріоти»
І довести це легко вже по-суті:
Вони так «люблять» Україну, що в роботі,
Всі хабарі беруть в чужій валюті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483323
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 03.03.2014
З корупцією, я скажу відверто,
Боротись марно в вирі авантюр,
Коли в державі і прості конверти
Всі зроблені під розміри купюр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483102
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.03.2014
Якщо є розум - то не знак, що це VIP-раса,
Бо в багатьох VIP-голова лише прикраса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483093
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.03.2014
Життя смугасте, наче зебра-
Ми стверджуємо котрий вік
Й коня життя б'ємо під ребра
І не рахуєм часу лік.
Махаючи життєвим стягом
Чи в кайданах, чи кришталях-
Ми просто ходимо зигзагом
А кажем, що смугастий шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482844
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 01.03.2014
Були праві та мудрі педагоги:
- Є дві біди – це дурні і дороги.
То може новим постулатом буде,
Що дурням нині є дорога всюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482621
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 28.02.2014
Ця істина прийшлась усім, як спадок,
Щоб пам'ятати споконвічну суть:
Як тільки наведеш в душі порядок,
То знов залізуть в неї й наплюють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480106
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 17.02.2014
Розбить вітрину – не складна то штука,
І дурням в світі не співають оди.
Бо ось життєва вчить усіх наука,
Що після дурня завжДи знайдеться злодій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479806
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 16.02.2014
«-Я лектор, я трибун – не тугодум!» -
- Кричав у клубі барабан під вечір.
Так розпинався, що забув – весь шум
Виходить з внутрішньої порожнечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479798
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 16.02.2014
[i]Народна мудрість – то завжди наука
Козлів спинити багато є метод
Коли в капусту залізе ця тварюка
Якщо не з'їсть, то перетопче весь город.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479619
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 15.02.2014
(Подорож Тараса Шевченка по сучасній Україні)
БАЛАДА
Затрусилась земля рідна,
Переполошилась.
Що це, що це? Мо' татари
В країну вломились.
Та й стукотить копитами
Новая біда
І летить поміж житами
Золота Орда?
Боже, Боже, це ж з Майдану
Гуркіт та тризвін
Та ще гірше ніж з вулкану
Розноситься він.
Та й долами покотився
Й горами крутими.
Аж від струсу похилився
Святий Володимир
Святі мощі затрусились
У дальніх печерах.
Та всі птахи поховались
В київських озерах.
Гуркіт лютий той летів
По Вкраїні-ненькі
І у Каневі збудив
Тараса Шевченка.
…Встав в погожу тиху днину
Тарас спозаранку.
- Ой, яка ж ти Україно,-
Сказав ще на ганку,
Така ж тиха та убога,
Богобоязлива,
Іду твоїми дорогами
А у серці злива.
А у серці нова сила,
Нарешті, Вкраїно,
Я іду до тебе мила
І свою дитину
Не забула. І з сльозами
Ніжно пригорнула -
За високими житами
І сонце проснулось.
Розгубився, роздивився:
«-Куди ж це піти?
Де ж це люди? Зажурився.
Де ж якісь хати?.
Пройшов трохи, коли бачить
Є якесь село,
Гавкіт десь роздавсь собачий,
Й …ноги понесло.
Коли ближче. – «Боже милий,
Що ж то за хати?
Круглі бані, довгі шпилі,
Високі мости.
Такі хати величезні,
Неначе до хмар.
Та колони товстелезні
Десь по вісім пар.»
Ось і брама металева,
Видно живе пан».
Та й постукав. Мов два леви
Струсили паркан.
Запищало, задзвеніло,
Та застугоніло,
Три замки зашкреготало
Й вилетіло тіло.
Щось похожее на півня,
Велике пихате,
В уніформі якійсь дивній
- Боже ж моя мати!
«- Чо хотел и что за птица
Чо стучишся в дверь?
Тарас мовив: -« Та водиці б,
Бо жарко тепер».
- «Я секюрити, ол райт,
Не хозяин хаты,
Воду в МАГе покупай,
Ты все понял, батя?
- Ні бельмес не зрозумів
З цієї розмови! –
Сказав Тарас - аж спотів
Від тієї мови.
Мабуть за два віки ті
Помінялась мова,
Якщо отой «секюріті»
Мичить, як корова.
Піду далі, до столиці
В місто, де жив Кий,
Може будуть нові лиця
Й добрий люд новий.
З тим, що було у поета
На дорогу здибав…
…А там схожі на карети
Їздять якісь дива…
Щось тризвонять малохольні
Та кудись спішать…
Так, неначе їм всім солі
Хтось підклад під зад.
.- Так, змінилась Україна –
Подумав Тарас –
Прости, Боже, твого сина,
Прости оцей час!
-Прости, Боже, цю ватагу,
Та скарай негожих,
Тих людей, що через блага
Світ не бачать Божий.
…Ось маленькая хатинка,
Діти на порозі,
Наче чепурна дитинка,
Стоїть при дорозі.
Зайшов тихо, край порога,
Скинувши свій твинчик,
-«Як зморився я з дороги»-
Присів на ослінчик.
Дитя ніжне, босоноге
Принесло водиці,
- Нате, діду, Слава Богу,
Тільки-що з криниці!
А ось і господар хати
Мовив: «-Перед ніччю
Скільки ще вам мандрувати,
Божий чоловіче?.
«-Так, далеко- мовив- сину,
По усіх повітах,
Зараз трохи відпочину
Й піду, доки світло» .
-«В моїй хаті, хоч і тісно,
Та в ніч не ідуть,
Відпочиньте та поїжте,
А там вранці в путь.»
…Йшов. Роздумував по днині-
Життя наймудріше,
Чим біднішая людина,
Тим вона добріша.
Отак в думах і дійшов
До Києва – града,
В очах блиски від церков
І дзвін, як відрада.
Все літає без зупину
І каштанів цвіт,
Заквітчав усю вітрину
Де мій Заповіт.
Скільки років пролетіло,
А ще пам’ятають
Мене нині в світі білім
І вірші читають.
Раптом бачить в небі синім
Густий чорний дим
Десь з майдану. –«Святий сину
Змилуйся над ним!»
Підійшов. А там страхіття
Як під час війни.
Навкруги літає сміття,
Мов від сатани.
Все палає, все клекоче,
І брат брата б'є
І плюють друг другу в очі
Кожен за своє.
Стало страшно. -Боже! Люди!
Чи здуріли геть!
Що ж надалі оце буде? –
Промовив поет.
Схаменіться, добрі люди,
Що ж ви наробили
Та ви ж душу українську
У собі убили!.
Враз хапаєтесь за вила
Та йдете вбивати,
Чи для цього породила
Всіх вас рідна мати.
І брат в брата знову злісно,
Кидає каміння.
Так розбити лоба, звісно,
Не потрібно вміння.
Озирнітеся ж, сини –
Позад за спиною,
Поховалися пани
Й керують тобою.
Тицьнуть тобі копійчину –
Іди та вбивай!
А собі складають гривню,
Собі роблять рай.
Ніде правди тут подіти
Як слова згадаю:
«-Гірше ляха твої діти
Тебе розривають…»
Україно, знов без ліку,
Багатостраждальна,
І ти з віку і довіку
Неофеодальна.
І всі лізуть в Україну,
Мов мухи на мед,
Та до прірви, чуєш сину,
Штовхають вперед.
-Дай же розуму їм, Боже,
Нерозумним дітям,
Отямитись. І негоже
Розійтись по світу.
Тож прозрійте добрі люди
Скиньте в море синє
Всіх «добродіїв приблудних»
Що налазять нині.
І посли поприїжджали
У країну знов.
Мов пиявки, присосались,
Сосуть нашу кров.
Ой, козаче, стогне земле
Від всіх вурдалак,
Від варварів іноземних
Й наших посіпак.
Глянув Тарас на Вкраїну,
Та й тихо заплакав,
Пішов собі у світ синій
Бідний неборака.
Та й залишив сиротину,
Світ мільйоноокий ,
І пішов в свою хатину
Та й на вічний спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479172
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 13.02.2014
Я шукаю тему для вірша
І вдивляюсь знову у вікно,
Дивлюся бусол сів у комишах
І в травинку пророста зерно.
В небі клин я бачу журавлів,
Що у край теплий знову вируша
І на перехресті всіх світів
Я шукаю тему для вірша.
Ось хмаринка схожа на кота
Попливла в невідані світи
Тема віршів начебто й проста
Та зерно в ній треба віднайти.
Не пишу, аж ятриться душа,
Викидаю за листом листи.
Я шукаю тему для вірша
І ніяк не можу віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2014
Вийміть з шафи пам"яті ідею
І зі змістом в форму покладіть
Суті подрібніть, як панацею,
Смакоти до ста десятиліть.
Тему підсолити, поперчити,
І аспект добавити туди
Риму вкинуть, наголос долити
Та додати трішечки води.
Тісто з порівнянням замісити,
Все додати: тропи, стопи, сіль
І на строфи різати зуміти,
Щоб приємно ставити на стіл.
Смажити уважно. І важливо
Пінку тавтології зібрать
І до слова будьте терпеливі
Тож залиште страву достигать.
Наче й все. Та ні! До цього смаку
Дрібязок метафори вкінець,
Та неологізмів зерна маку,
Резюме - роботі всій вінець.
***
Тож пригощайтесь. І хай яскраво
Живе у душах поетична суть:
Готувати вірші - важка справа
І треба вміти кухарем тут буть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Сегодня по особому
День выдался с утра
С ошибками и пробами,
Но лучше, чем вчера
И снежными морозами
Ещё пугает ночь
И я стихами, прозою
Их отгоняю прочь.
В душе вновь мысль лелею я,
Что впереди весна
Как от вина хмелею я,
Лишаясь сил и сна.
И пусть пургою белою
Забесится зима,
Весна ходою смелою
Придёт сводя с ума.
И от улыбок радостных
Растает лёд и снег
И станет сердцу сладостно-
Весна, весна. И смех!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477388
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 05.02.2014
Діва в ніжнім платі із бурштину
Легкою ходою йшла між сосен,
Й падало, неначе серпантини,
Листя золотаве в ніжні коси.
А птахам без болю і тривоги,
Всіх в теплі відправляючи краї,
Бажала щасливої дороги
Пернатим діткам Божим всім її.
Легені вродливі і завзяті
І вересень, і жовтень, листопад
Вийшли пані-осінь зустрічати,
І щоб не повернутись вже назад.
А вона поважна світська дама,
Через рясні дощі й гулкі громи
Тихо йшла у гості путівцями
Знов до сестри холодної зими.
***
Пані-осінь, пані-осінь
Серце моє тебе просить,
Зачекай ще трохи, зачекай
Пані-осінь, пані-осінь
Опустила жовті коси
Ще теплом наніжитись нам дай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477373
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.02.2014