| Сторінки (3/252): | « | 1 2 3 | » |
Пливуть за обрій тумани сиві,
Вересень у жовтень переплив.
Яблука, як сонце переспілі,
Хтось в саду розсипав й залишив.
Може тут чиясь ходила доля
І злетіла в небо журавлем.
Може з туги молода тополя
Проросла на стежці ковилем.
Яблука на сонці догоряють,
Хто їх залишив в моїм саду?
Вже літа на зиму повертають.
Сивий вітер ще шепочу ж-ж-жду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012
На квіти впали роси, може сльози,
Може розлуки довгої печаль.
Чому ти забарилась так в дорозі,
Невже тобі років твоїх не жаль?
Невже тобі не хочеться додому,
Чи дім тобі приходить тільки в сни?
Лишай на чужині журбу і втому
Бо вдома тебе ждуть твої сини.
А вдома виглядає сива мати,
Виходить у зажурі за село
І просить Бога, щоб поміг діждати,
Щоб дітям на чужині повезло.
І просить в Бога їм здоров’я й ласки,
І просить в Бога їм щасливі дні.
Нехай зігріє всіх дітей Всевишній.
Теплом і світлом там на чужині.
На квіти впали вечорові роси,
Їх на світанку вітер спопелить.
Вертайтесь, діти, матері не вічні,
Сльоза остання і остання мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Серпень відцвів зорепадом,
Струшує жовтий пилок.
Росяні празники садом
Сонце сплітає в вінок.
Грона червоні калини,
Палають, немов вогонь.
Піснею журавлиною
Ласку спивають з долонь.
Бабине літо тенета
В’яже на сірій стерні.
Спіють в саду ранети,
Світять, як зорі, в імлі.
Жоржини купаються в росах,
Тремтять на вітру комиші.
Осінь, коханий, осінь.
Свято моєї душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Осінь, осінь. За тумани сиві
Заховалось літо і тепло,
Вересневим передзвоном сливи
Опустили золоте крило.
Обпадають груші переспілі,
Яблука палають, як вогонь,
Чом же ми з тобою не успіли
Випити тепло з його долонь?
Вмилась осінь срібною росою.
Я стою на краю самоти.
Ти мене не кличеш за собою:
Незапрошена не смію я прийти.
Вбралась калина у намисто –
Її моя доля не болить
Облітає осінь жовтим листям
Все минеться як і вік і мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012
Осіннім листям падає самотність,
Осіннім вітром дихають уста.
Знову на струнах бабиного літа
Звучить оця мелодія проста.
Осінній спогад ниткою прив’яжу,
Щоб не розсипавсь в літо, у тепло.
І обережно стежкою розлуки
Піду в той сад, де все кругом цвіло.
А там туман. Невже я запізнилась?
Дощу сльозинки, ніби з кришталю.
В безхмарім небі зорі зажурились,
Гаптують тихо долю нічию.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012
Я з тобою навчилась мовчати …
Лиш годинник стукає тихо
І проситься нічка до хати,
Дощем сірим б’ється в стріху.
Я з тобою навчилась мовчати …
Шурхотить вітер стиха кущем
І малює на вікнах грати
Холодним квітневим дощем.
Я мовчала з тобою, мовчала …
Але серце чомусь не мовчить,
Душа на волю виривалась,
Хотіла тишу спопелить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Наснилась мама. В світанковім полі
Немов русалка йшла через роки:
Біла хустина в квітах кольорових,
В руках тримала житні колоски.
Підняла вгору руки, наче крила,
Просила в неба сили, співчуття.
Я знаю – це вона Богу молилась,
Щоби мені подарував життя.
Зернами жита засівала ниву,
Ступала стиха у ранкову мить.
Сховав туман її голівку сиву,
Сльоза росою у траві блищить.
Наснилась мама. Як лебідка біла
Прийшла до мене через скільки літ.
А я тепер, чомусь, лиш зрозуміла
Руками матері тримають світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Ще так духмяно пахне чебрецем,
Ще голосно в гаю пташки співають.
А на душі – немов перед дощем
Якого так давно усі чекають.
Замріяну зорю сховав туман,
На зелен – світ упали срібні роси,
Пропахся конюшиною весь лан
І проситься святково у покоси.
Вже небеса схилились до землі,
Серпневий день до серця заговорить
А на стерні поважні журавлі
Помахом крил тумани переорять.
Спішило літо в осінь. На ходу
В ній позолоту сонця розгубило.
Медово пахнуть груші у саду,
В тумани сиві крила намочило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
На темну ніч холодно дихав вітер,
На темну ніч кричала десь сова,
В саду від холоду журились квіти,
Губилися від холоду слова.
Від холоду тремтіли верболози,
Трава схилилась у холоднім сні.
І я відчула, як холодні сльози
Дощем котились в темному вікні,
Накрились зорі ширмою фіранок,
Місяць по небу колесом котивсь.
Чомусь здавалось, що холодний ранок
В цій темряві надовго заблудивсь.
До темного вікна лицем торкнулась.
Сивим потоком плакали дощі.
А я не спала, просто не заснула –
Блукала ніч у чорному плащі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Я за тобою, як за стіною –
Вислів придумав цей хтось колись,
А ми з тобою – гора з горою,
Стежки – дороги розійшлись.
Дорога прямо. Ти йшов направо,
А роздоріжжя у нас одне.
Щоб розминутись – життя замало,
А ти так просто минув мене.
Ти не замітив, як цвіли квіти,
На небі місяць новий настав.
Ти не замітив – минуло літо
Туманом сивим вечір упав.
Ти залишився відлунням тиші,
А я росинка в зоряній млі.
Осінь узори з розлуки пише
В моїм відчиненім вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Я загубилась серед суєти.
Ніхто мене, здається не шукає.
У цьому вирі зради й пустоти
Кожен про себе в свою дуду грає.
А світ мені здававсь такий черствий,
Хіба його так легко розкришити?
А я просила місяць молодий:
«навчи мене по праведному жити».
А я просила в неба доброти.
А небо каже: «В нас свої закони»
А я просила в сонця теплоти –
Сонце сховалось у чиїсь долоні.
А я просила. Ні, вже не прошу,
Саме навчилась, як я жити маю.
Тепер для мене крапельки дощу
На струнах серця піснею злітають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
Пахне поле моє чебрецем і ромашкою,
Ще чимось солодким, наче липовий цвіт.
У синій сорочці на плечах на розпашку
За мною спішив мій замріяний світ.
Заколисаний сонцем і вітром буденним,
Розмитий дощами на осколки, куски,
Світ ділився мені на північний й південний
А я все шукала де горять маяки.
А я все спішила. Так хотілося щастя.
Хоч роки летять на базкому коні.
Маленький кусочок святого Причастя
Всевишній колись уділив і мені.
Дарував мені поле і пахучу ромашку,
І льон голубий, синє небо над ним.
Я з вітром в обнімку, а душа на розпашку.
А десь за селом зеленіє полин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
Голодний шукає хліба,
Спраглий шукає води,
Закоханий хоче любові
Такої, щоб назавжди.
Голодний засіє поле,
Щоб рясно вродило зерно.
Спраглий знайде в задолі
Забуте всіма джерело.
Закоханий, наче бджілка,
Не рахує щасливий дні.
Його серце, немов сопілка,
Співає найкращі пісні.
Закоханий все зуміє –
Бо так йому Богом дано:
Він виоре ниву й засіє,
І нове знайде джерело.
Він викопає там криницю,
Збудує при ньому дім,
Спіймає свою жар – птицю
І щастя поселиться в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012
Встала рано – помолись,
Сонцю ясному всміхнись,
Своєму вклонись порогу,
Коли йдеш кудись в дорогу.
Під вікном росте бузок –
Пригорни його листок,
Притули до серця квітку,
Ви так бачитеся рідко.
Прожени журбу від серця,
На нікого більш не сердься.
Посміхнись сусідам, друзям,
Всім знайомим, що в окрузі,
Всім привіти передай,
Вслід рукою помахай
І тоді сама відчуєш,
Що з тобою йде, крокує
Сонця промінь золотий,
Добавляє тобі сил,
Потічок рядом біжить -
Ти до нього прибіжи.
Поклонись йому низенько
І остудить він серденько.
Посміхнися просто так
Стрічним, перехожим
Вони сонячно тобі
Посміхнуться тоже.
І від посмішок твоїх
Буде світ добріший,
І від посмішок твоїх
Буде день світліший.
Посміхайтесь на здоров’я,
Посміхайтесь, просто так,
Нехай скажуть перехожі:
“Он пройшовсь якийсь чудак.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012
Ми були в парі і між нами
День засвітив нову зорю.
Я відчувала, що горю –
Вогонь палав вже поміж нами.
Іскра горіла й погасилась,
Бо хтось налив в неї дощу.
Холодне слово: не прощу,
Як вирок за чиюсь провину.
Дощ зупинився на світанні,
Стояв і плакав, як дитя.
Наше палке серцебиття –
Ми знали – зустріч ця остання.
Холодний дотик – твої руки,
До твого горнуся плеча,
Солоні сльози на очах,
Холодна паморозь розлуки.
Думки борсаються шалені:
Тільки б забути і простить,
Тільки б слова не розгубить
Слова коханням обпалені…
А залишилась тільки мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012
Тепла осінь, сіра осінь, золота.
Проминула, обійшла мої літа.
Пролетіла журавлями над селом,
Понесла мою надію під крилом.
Я би з вами полетіла, журавлі,
Тільки крила мої виросли з землі,
Заховались за тумани, за поля,
Я свойого тут шукала журавля.
Від весни його чекала до весни,
Заблудилась в білих квітах сивини.
Відступіться, мої роки, хоч на мить
І прислухайтесь – це осінь шелестить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012
Такий широкий світ, а я в ньому одна,
Захмелене вино вип’ю сама до дна.
Впаду в суху траву я яблуком зеленим –
Такий широкий світ, а що йому до мене.
І понесе у світ вітер мою печаль.
Роки своє беруть, а за минулим жаль,
Такий широкий світ, а в ньому сто доріг,
Чому мене колись ти віднайти не зміг?
Чому ми не знайшлись на перехрестку долі?
Рахує нам роки зозуля на тополі.
Я б за тобою в світ пішла і не барилась,
Але в моїм саду калина зажурилась.
Розсипались в траву пелюстки цвітом білим.
Пройшли уже роки, усе переболіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
Наче душу відкрию вікно,
Я давно вже не слухала вечір.
Біла хмарка опустить крило
І приляже мені на плечі
На розмову покличу я ніч,
Запалю з нею в небі зірницю.
Десь чую, як схлипує сич
І зірка упала в криницю.
Спалахують зорі в вікні,
Місяць серпнем завис серед неба.
Я слухаю ніч і мені
Їй сказати багато так треба.
Теплий спомин приходить, як сон.
Я не смію його сполошити.
Як же чайці з підбитим крилом
Одиноко у літо летіти?
За вікном чути гомін і спів.
Я в мелодію ночі вслухаюсь
Не тривожте в саду солов’їв –
Це вони про кохання співають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
Прислухайтесь, як шепчуться дерева,
Піднявши свої крона до небес.
Кожний листочок – музика окрема,
А разом пісня – це уже оркестр.
Прислухайтесь до співу на світанку,
Коли завмерли в сутінках поля,
Коли роси набравши повні збанки,
Полоще вітер в травах журавля.
Засмагле сонце розганяє хмару.
Цей світанковий подих, як струна.
І перепели в житі вдвох на пару
В бокал налиють срібного вина.
Прислухайтесь. Це так життя співає.
А ми у ньому ноти ще живі.
Під сонцем кожний своє місце знає.
Дві скрипки грають. Віват скрипалі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
Гаптує ніч на небі рушники,
Сплітає зорі в золоті коралі.
А місяць човником поміж зірки,
Мов отаман, пливе в небесні далі.
Прекрасний світ. Така чарівна ніч.
На чорній шибці малювало літо
Гардини, язиком горівших свіч,
Намалювало, щоби вранці змити.
І трошки жаль, що ніч оця мине,
Можливо з неба впаде десь зірниця
І заколише сто вітрів мене,
Я вчую шелест стиглої пшениці.
Розстелить ніч під ноги рушники,
Упаде доля зіркою у роси.
І місяць молодий вплете вінки
Ромашці польовій у білі коси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
Туман стіною, сіра просінь.
Не заблукаю, не заплачу
А спілим яблуком під осінь
Впаду, як сум, в траву гарячу.
Зачервонію на калині
Намистом зоряного саду.
І разом з клином журавлиним
Відправлю в світ свою досаду.
Завіюсь в білу завірюху
Холодним маревом зимою,
Тоді тобі не стане духу,
Щоби летіти вслід за мною.
Роки минають швидко, слізно,
Тільки спішити вже не треба.
І ти повіриш – буде пізно. –
Любов також дається з неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012
Чудовий день. Багряний листопад.
Ще так духмяно пахнуть чорнобривці.
Одягнуті у золотий наряд
Стоять дерева, наче чарівниці.
А вітер оксамитовий біжить
Поміж дерева, слуха їх розмову.
Вмирає листя, щоб деревам жить,
Щоб на весні народжуватись знову.
Блукає осінь десь поміж дібров,
У чорну землю засіває жито.
Ще мріє в вирі суєти й розмов
Зерном доспілим в полі зародити.
Підкрався холод. Памороззю ліг.
На житнім полі інеєм іскриться.
Де б не була, вертаюся з доріг
В своє село, де квітнуть чорнобривці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012
У мого кохання – волошкові очі.
Від мого чекання – розлилась ріка,
У моєї долі довгі – довгі ночі,
Райдуга між ними – це твоя рука
Заховалось сонце за пшеничне поле,
День, немов метелик, на вогні згорів.
А в саду без тебе квітне матіола
У п’янкім тумані літніх вечорів.
Заросли дороги споришем зеленим,
Млосно пахнуть м’ятою пам’яті сліди.
Ти прийдеш із юності, як колись, до мене,
Зацвітуть бузково роки самоти.
А мені без тебе в світі було тісно,
А про тебе спогад – мій тривожний птах.
Волошкові очі твої стали піснею,
Лебединим маревом у моїх літах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Надворі непогода. Плаче небо дощем.
Розбиваються краплі об заплакану шибку,
І сповзає по склі сірочубим плющем
У холоднім, як сум, заповитку.
За вікном непогода. У вогні блискавиць
Загубились громи серед сірого неба.
Тільки миска пахучих, як літо, суниць
На столі, наче спомин солодкий про тебе.
Я в запаху цьому відчула тепло,
Карпатського літа замріяний трунок,
Як в нічку купальську збирали зело,
Гарячий, як блискавка, твій поцілунок.
А спомин про тебе – це вічність, це – мить,
Яка в моїм серці палає розпукою,
Це зірка, що в небі яскраво горить
І впала в безодню стрілою – розлукою.
Та любов не згоріла у вогні блискавиць,
Це спомин, що буде завжди поміж нами.
Це миска пахучих, як літо суниць,
Що так солодко пахнуть твоїми губами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Іду до річки навпростець
Стежиною по через поле.
Спішить за мною вітерець,
Стерня у босі ноги коле.
Іду до річки, не спішу,
Вдихаю насолоду поля.
Її, як рідній, розкажу,
Поділюся журбою й болем.
Іду по полю, по ріллі,
Несу в обіймах свою мрію,
А в синім небі журавлі
На крилах вже несуть надію.
А річка дихає теплом,
Вливає свіжості і сили.
Неначе келихи з вином
В цю річку небо опустило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Котився вечір над землею,
Горів, палав в небі зорею,
А ми були ще молоді.
І нам з тобою в синій вечір
Упало яблуко на плечі
В тому саду із наших мрій.
Світилися ранкові роси,
Ти заплітав русяві коси.
Вплітав в них ранішню зорю.
Трояндою палали губи,
Ти цілував їх, ти голубив
І ми горіли без вогню.
Минуло все. Лишилась тиша.
Лиш вітер згадкою колише.
В тому саду із наших мрій.
Упало яблуко у трави
Червоним полум’ям заграви –
Тривожити його не смій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Пов’язало літо житнім перевеслом
І дощі,і сонце, і спекотні дні
Інеєм рожевим із минулих весен
Спогадом лишилось у моїм вікні
Поділило літо перевеслом небо,
Барвами веселка в ньому виграє.
Теплими дощами нагадав про тебе,
Журавлем із річки зранку воду п’є.
Жаль, що зорепади пройдуть стороною,
Жаль, веселка в небі тільки лиш на мить.
Я буду чекати зустрічі з тобою,
Білим птахом в вирій літо відлетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
Бродить вітер одинокий
Десь поміж дібров
Теплим літом, синім цвітом
Ти до мене йшов.
Знову зранку на світанку
Жайворонка спів,
Теплим літом, синім цвітом
Ти мене зустрів.
Я стояла одиноко
Серед спілих трав.
Чом так довго, мій коханий,
Ти мене шукав?
Тепер я стою журбою
Тут в самотині.
Сиві коси сивий вітер
Запліта мені.
Я повернуся весною,
Як зійде зоря,
Як почуєш в синім небі
Клекіт журавля.
Теплим вітром пригорнуся
Я до твоїх ніг,
Знаю, що чекав мене ти
З зоряних доріг.
Як зацвіте жовта мальва
Під твоїм вікном –
Це тебе я обнімаю
Сонячним крилом.
Теплим літом бродив вітер
Посеред дібров,
Синім цвітом при дорозі
Розсівав любов
Там лелека одинокий
Серед спілих трав
Ніжні квіти незабудки
У вінок сплітав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
Журавлів звучать прощальні сурми,
Що кружляють в небі голубім,
Бабиного літа срібні струни
Натягнула осінь на ріллі.
Одягнула в золото берізку,
Лист вербовий стиха обліта.
Лиш дуби стоять, як обеліски,
Хто їм зможе полічить літа?
Вбралася калина у намисто –
Їй червоний колір до лиця,
Заховалось літо в жовте листя,
Зазвучить мелодія оця.
Заспіває вітер колискову,
В небі від курличуть журавлі,
Схилить до землі траву шовкову
І посіє жито по ріллі.
Від зоріють хризантеми й ружі,
Білих айстр остання білизна
І зберуться на вечірку друзі
Випити весільного вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Кружляє осінь золотом багряним
І спогад, наче, змійка пролетить,
Тебе вже інша назива коханим,
Я теж навчилася без тебе жить.
Без тебе розцвітали сині весни,
Черешні спілі сипались в траву.
Веселка в небі житнім перевеслом
На тепле літо кликала грозу.
Без тебе пропливали дні і роки
І молодість зів’яла, як весна,
Журавкою летіла в світ широкий,
Тобою милувалась тільки в снах.
Якось тебе побачила я в місті.
Ти йшов в задумі. Може так здалось.
Лиш поглядом яскраво – променистим
Здавалось, ти розшукував когось.
Кого шукаєш синіми очима?
Мене не взнаєш, я тепер не та.
Та юнка із косою за плечима
Уже не вернеться в твої літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Не квапся, осене, до мене
Мені ще хочеться тепла.
Зів’яв від стужі лист зелений,
Крильми тріпоче, обліта.
Схилилися в задумі ружі.
Їм також хочеться тепла.
А сонце бавиться в калюжі,
Маленьким зайчиком зліта.
Вже листя золоте у клена,
Берізка на вітру тремтить.
Сховався дощ в траву зелену
І попід стріхою шумить.
Не хочу відпускати літо.
Хочу, щоб сонце на устах,
Хочу малиною горіти,
Червоним маком у житах.
Не квапся, осене, не треба,
Не завдавай мені жалю.
Налий мені у келих неба,
А я тобі вина наллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
На сірім асфальті сірі краплі дощу
І вітер в лице – не прощу, відпущу.
Ще й сердиться так і жбурляє сердито,
А краплі дощу в сірий смуток розбито.
Ранки осінні заховались в тумани,
Хмари лавиною сунуть над нами.
Куда ти спішило захмелене літо?
Дощем на асфальті моє щастя розмито,
Розсипалось маком на дрібнесенькі друзки.
Давно відлетіли до вирію бузьки…
І час пролетів, так нечутно, незримо,
Як вічність, як літо у сонячну днину.
Здавалось, що світ кругом мене повужчав,
Знов сірим дощем мені стукав у душу.
За хатою вітер завивав, як сурмач.
Я одна серед долі: хоч смійся, хоч плач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Я знаю у тебе є інша –
Молодша і проворніша.
Я бачила в твоїм вікні
Два силуети на склі.
Вона в гості до тебе ходила,
Про велику любов говорила.
На світло до тебе летіла.
В обіймах гарячих згоріла.
Написала я цього вірша,
Щоб не плакала більше душа.
Я забуду то літо, ті дні,
Два силуети в вікні,
Дешеві слова про любов
І станеш ти чистим знов.
Сивина осідає на скроні;
Я для тебе тепер постороння.
Дочекаюся знову весни.
Ти будеш приходити в сни.
Для тебе писатиму вірші.
Я знаю: любив ти іншу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Боюсь зустрітись поглядом з тобою,
Боюсь до твоїх доторкнутись рук,
Боюсь, що пройдеш знову стороною
На перехрестя осені й розлук.
А як без тебе? Як мені без тебе?
Поглянь, вже літо серпнем догоря
А спозаранку знову в синім небі
Одна – однісінька блука зоря.
Вона кружляла над пожовклим полем.
Настав світанок і згоріла ніч,
Лиш серце обізвалось її болем,
Палало, як палає сотня свіч.
Ти й не замітив. Гордий і байдужий
Пішов у осінь через всі світи.
А я для тебе, мій єдиний друже,
Зірницею світила з висоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Теплий промінь із твоїх долонь,
Тепле сонце, неначе вогонь,
Тепле літо, немовби з парчі,
Випікає в жнива калачі.
Повні збанки набравши роси,
Перепели на всі голоси
Співають у житній стерні,
Шукають розтрачені дні.
На душі ще святково й врочисто,
Ще літо, як золото чисте.
П’ю щастя ще з твоїх долонь,
Ще в серці палає вогонь.
Повний келих набравши дощу
Каже літо: у осінь спішу,
То ж маленького щастя куски
Попливли за рікою журби.
Забрали тебе назавжди,
Літа бабиного кажуть: не жди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
Ворожило літо молодому клену,
Що згубить під осінь листячко зелене,
Зв’яже з нього вітер золоте намисто
І дощам осіннім вручить урочисто.
Пригрівало сонечко. Клен стояв пихатий,
Треба – каже – осені нам усім діждатись,
Гляньте, як зоріють чорнобривці й ружі,
Їм також не хочеться йти у осінь дуже,
Від дощів і грому ще набратись сили.
Та вітри осінні вже заголосили.
З молодого клена позривали крильця,
Посхиляли голови пишні чорнобривці,
Позривав із ружі пелюстки – бусинки,
Пов’язав берізці золоту косинку,
Відлетіли в вирій клином журавлі,
Залишила осінь нам свої жалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
Травневі зорі золотом палають,
Несуть вогонь нездійснених надій.
Жасминовий туман тепер нас розділяє,
В його долонях дотик наших мрій.
А на горбі вже десь присіло літо
І розцвіло полином у журбі,
Жасминовий туман мене з собою кликав,
Та я, чомусь, не вірила весні.
А пелюстки розсипались як доля,
Рознесли мрію на семи вітрах.
Жасминовий туман отут посеред поля
І я одна, немов підбитий птах.
Та ще полин гірчить, за душу смокче,
Я мак червоний сіяла в житах,
Я мрію сіяла, та хто повірить схоче,
Гіркий полин – він потай вироста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012
Пливе ріка
Пливе ріка між берегів,
Пливе, спішить – дорога дальня.
Колише хвилі голубі,
Розносить плеск води прощальний.
Пливе ріка, біжить, спішить,
То лагідно, а то сердито,
То спрагло стогне, то шумить,
А то дощем, сльотою вмита.
То припливе, то відпливе,
То хвилю за туман сховає.
Що на душі у неї є
Того, мабуть, ніхто не знає.
Її голубить вітерець
І небо дивиться їй в очі.
Двоє закоханих сердець
Нею любуються щоночі.
Пливе ріка, тече ріка,
Пливе, як пісня серед літа.
Через роки, через віки
Любов’ю й сонцем обігріта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012
Натомлена ніч заглядає у вікна,
Холодним дощем добавляє печаль,
А я до тепла, я до літа привикла,
Та осінь свою вже розкинула шаль.
Зів’яне від холоду м’ята пахуча,
Зелена трава у туманах засне.
Вітер осінній заплаче над кручею,
Покличе у спомин далекий мене.
У той сад,де півонії пахли до ранку
Де в жасминовім раю спливали роки,
Мені на руці нагадала циганка,
Що ти будеш мій все життя, всі віки.
Я повірила їй. О, яка я безпечна,
Що пустила тебе в свої мрії, у сни.
А осінь жорстока, така безсердечна,
Забрала тебе із моєї весни.
Позбираю думки, поскладаю в копицю.
А дощ за вікном все шумить і шумить.
Я знаю: колись мені це присниться,
Тепер від боліло – і вже не болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Серпень вижав жито у покоси,
У стогах духм’яниться трава,
Сріблом виграють ранкові роси,
Сонце ще промінням зігріва.
Обнімає обрій понад полем,
Вітром в верболозах шелестить,
Він, як пташка, вирвався на волю,
До тепла серпневого біжить.
Прийде осінь сонечком зігріта,
Полетять у вирій журавлі,
Павутинням бабиного літа
Помережить спогад на ріллі
Той далекий, як хмаринка в небі,
Той терпкий, як випите вино,
Та, чомусь, стежки ведуть до тебе
Крізь роки минулі, всім на зло.
І нехай стерня сколола ноги,
Хай полином стежка зароста –
Ти вернувсь з далекої дороги, –
Та уже не той, і я – не та.
Вже не кличуть нас серпневі ранки,
Не хвилює поля океан.
Заховався спогад за фіранку,
Обманув нас голубий туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Відчиняю вікно, а в повітрі вже ранок.
В піднебессі погасла одинока зоря.
Теплий сонячний промінь притулився до ганку,
Вже чекає світанку, як молитва моя.
Своє серце відкрию, як вікно спозаранку,
Цілий світ я обніму на крилах надії.
Заховалася нічка, як дівчина – циганка,
Та я з нею прощатись не хочу, не вмію.
І вітер спочити десь присів за тумани,
В його дужих обіймах, як осика тремчу.
Моє серце відкрите, я скучаю за вами
І думками, як в казку, я за вами лечу.
Знову день за вікном мене тішить, голубить,
Зупиняє мій подих, піднімає мій лет.
А нічка – циганка ворожила; що любить.
Та я знову не взяла на ваш поїзд білет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
За селом хтось викопав криницю,
За давніх літ в степу стоїть вона.
Може, сам хотів води напитись,
Може, напоїть свого коня.
А вода була холодна. В спеку
Надавала сили і снаги.
Приходили ближні і далекі,
Щоб напитись свіжої води.
Місяць зорі в цій купав криниці
У годину пізньої доби.
Прилітали перелітні птиці,
Загубив хтось паросток з верби.
Мабуть тут закохані сиділи
І на згадку про свою любов
Цю лозинку в землю посадили,
Щоб колись сюди вернутись знов.
Виросла верба струнка,висока.
Розпустила коси аж до ніг.
Плаче – бо самотня й одинока,
Вигляда закоханих з доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
Заграй мені пісню, скрипалю,
Та так, щоб за душу взяло,
Та так, щоб проснулися гори,
Та так, щоб почуло село,
Та так, щоб схилилися трави,
Щоб птахи замовкли в гаю,
Щоб сонце скотилось в заграву
Під музику повну жалю.
У тебе сьогодні весілля –
Непрошена в гості прийду
З одруженням вас привітаю –
Тебе і твою молоду.
В бокалі шампанське іскриться,
Я вип’ю вино все до дна
І те, що з другою весілля
Я знаю – моя це вина.
Заграй свою пісню, скрипалю,
Мені вже тепер все одно,
Хай серце заплаче від жалю,
Я скажу: “Розлилось вино”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012
Я родом із дитинства, із села,
Із краю світанкового, як весни,
Де воду п’є веселка із ставка,
Підв’язана пшеничним перевеслом.
Де верби з головою у воді,
Між ними плава молода лебідка
Село моє, вклоняюся тобі,
Життя колиска – це Лісна Слобідка.
Це біла хата, наче оберіг,
І вишні над потоком білим цвітом,
І милий, рідний батьківський поріг,
Що був для мене найсвятішим світі.
Моє село – це навкруги поля,
Що так рясніли збіжжям серед літа,
Це в синім небі клекіт журавля
І цвіт калини росами умитий.
Це та кульбаба, що біля воріт
Мене чекала доки прийду з школи,
Хоч так багато проминуло літ –
Мені дитинством пахнуть матіоли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012
Тебе вбивали – не убили,
На ешафот, тебе вели,
На твоє серце з страху лили
Розпеченої в жар смоли.
Ти піднімалась з попелища,
З пекла виходила, з руїн.
Ставала на сходинку вище,
Там, де дзвонив свободи дзвін.
І ти не вмерла, ти ожила,
Ілюзії змела, як пух,
Бо протікає в твоїх жилах
Великої свободи дух.
О рідна мова, рідне слово.
Молитви нашої вінець.
Нехай тебе зігріє знову
Тепло із люблячих сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Поділюся з тобою і тривогою й болем,
Усе сокровенне я розкажу тобі,
Я знаю – мене ти не зрадиш ніколи,
Мене не осудиш, не залишиш в біді.
Я радію з тобою – журавлі прилетіли,
Я сумую, коли відлітають вони
Я молилась до Бога, як могла, як уміла,
Щоб в здоров’ї і щасті ми діждались весни.
Я розділю з тобою радість весен і літа,
Запашним короваєм поділюся в жнива.
Одним небом і сонцем ми з тобою зігріті,
Україна, як мати, в моїм серці жива.
Заквітчаю калиною батьківську хату,
Заплету у вінок материнські пісні
Всі тоді зрозуміють: Україна багата,
Сильна духом дітей: її дочок й синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Ніч за вікном.Притомились вітри,
Присіли спочити у заспані лози.
Лиш верби плакучі над світом скриплять,
Росою в траву їх розсипались сльози.
Ніч за вікном пахне рутою-м’ятою,
Малиною спілою,медом із лип,
Котиться місяць травою прим’ятою
І яблуком райським до хмарки прилип
Ніч за вікном. Тихо падають зорі,
Ти бажання собі загадай у цю мить.
Верби над ставом, як намисто прозорі,
У травах прим’ятих світанок горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Дзвеніли трави росами,
Легенький вітерець.
Іду ногами босими
До річки навпростець.
Село в тумані губиться
У світанковій млі.
Вітер з волоссям чубиться -
Приємно так мені.
І соняшник як сонечко,
Плюстками дзвенить,
А на душі так сонячно,
Така щаслива мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Минає все: весна спішить у літо,
Дощі осінні перейдуть в сніги,
Від холоду зів’януть пишні квіти
І в річці розміліють береги.
Розвіються тумани по долині,
Ранкове сонце вип’є всю росу.
Кудись зникають ночі горобині,
Березам вітер посріблить косу.
Роки минають, пробігають швидко,
Несуть з собою радість і печаль
Життя проходить, невловима нитка,
Минає все, лиш голубіє даль.
І біль пройде, розвіються страждання,
І буде щастя незабутня мить.
І тільки справжнє, істинне кохання,
Немов молитва, буде вічно жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
Я думаю про тебе.
Ми розминулися з тобою …
Хіба хтось винен? Вийшло так.
Думки збираю по краплинах,
Немов доспілий в житі мак
І розсіваю їх по полю
Рожеві, білі, голубі.
З них зроблю зоряне намисто
І подарую їх тобі.
Тебе не бачила ніколи –
Ми розминулися колись,
Але ти йдеш зі мною поруч.
Якось мені ти знов приснивсь.
У тебе сині – сині очі,
Немов дитинства мого цвіт,
Волосся жовто – попелясте,
Як у жнива пшеничний сніп.
Тебе я бачу в срібних зливах,
В пожовклім листі восени,
У місячних зимових ночах,
У теплім подиху весни.
Тебе нема, але ти поруч.
Робота. Дім, цвіте весна.
У вазі незабудки сині, –
Я їх для тебе принесла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
Летять у вирій журавлі,
Летять,тужливо так гелгочуть,
Своєї рідної землі
Ще покидать вони не хочуть
Може не скоро ще зима,
Може не скоро ще морози
Вони летять- бо їм пора
Нехай щастить вам у дорозі:
Летіли низько над селом,
Дерева в сутінках завмерли.
Змахнувши лагідно крилом,
Пір’їнку вкинули як перли.
Її спіймала на лету,
Дарунок бабиного літа
Іця пір’їнка на вітру
Летіла понад білим світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Дві тополі край дороги,
Дві тополі край села
Дві тополі - чиїсь долі,
В синє небо два крила.
А над ними – ясне сонце,
А над ними – бродить ніч,
А над ними – вітер свище,
А над ними плаче сич.
А над ними пролітали
Дикі гуси до села.
Дві пір’їнки, як бусинки
Впали з їхнього крила.
Кругом поле – лан пшениці
І дороги сірий слід.
Край дороги – королиця
Білим цвітом білий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012