| Сторінки (1/71): | « | 1 | » |
Допоки отямився світ –
Ми вже узяли в руки зброю!
Збиралося сонце на схід –
А воїни наші – до бою!
Ще скрізь колихалися сни,
Та вже хижі кулі дзвеніли
І з болем початок весни
Ми в мороці пекла зустріли.
Диміли навколо міста,
Єдналися люди серцями…
Спотворення віри Христа –
Зіяють зруйновані храми…
Це зло знов на нашій землі –
Ввірватись чекало роками!
А нині на чорній ріллі
Шматується вперто круками.
Допоки отямиться світ –
Немає часу зволікати!
Ми мусимо скинути гніт!
Прокинутись й зло подолати!
8 квітня 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Мене тішать квіти польові,
Бо вони тендітні та ласкаві.
Сонячно-привітні і живі,
В мить розвіють розпачі-печалі.
Звісно, що трояндова краса
Гостра і усім нам не байдужа,
Шарм, зваблива в пелюстках роса,
Королева тут троянда-ружа!
Та теплом душевним манить знов
Ніжний погляд лагідних ромашок,
Маки, мов незвідана любов,
А волошки – ранку сизий пташок.
Так і люди: тішать дзеркала
Вродою захоплюють своєю,
Але жодна крижана краса
Зовсім не рівняється з душею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Зустрілися куми в одному селі.
Один усе вертиться боком.
- Як, куме, живете?Як дітки малі?
А що у вас синє під оком?
Кум трохи знітився, та очі підвів.
Серйозним враз стало обличчя
І стримано-гордо на те відповів,
Ховаючи тон протиріччя.
- Та то – каже – жінка, було якось раз
Граблями взялась жартувати!
По… спині, а я як крутнувся в той час
І спину вдалося сховати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013
Іде по дорозі Маня Гладка.
Назустріч – сусідка Явдошка.
Проворна, усміхнена, в праці швидка.
Може розрадить, хоч трошки?
- Добридень, сусідко! – Маня рече.
- День добрий! – сказала Явдошка.
- Розрадьте Явдошко, ви дружнє плече.
- Кажіть, що у вас за оплошка?
Марія з чола витерла піт
І мовила так без упину:
- В їдальні своїм батракам на обід
Взяла сто котлет у торбину.
- То ж добре! – сказала Явдошка на те –,
Не треба тепер готувати!
До хліба й картоплі маєте все,
Чим найманий люд відбувати!
Скривилася Маня із жалем в очах,
Аж тілом усім затремтіла.
- Явдошко! – проскиглила – голод не страх!
Допоки ішла – все поїла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013
Хіба це твердження – відмова!
Мовляв, спочатку було слово.
Хто таку істину приймає,
Той, мабуть, голови не має.
Правда ж далеко не нова:
Після думок спішать слова.
А для душевних почуттів
І зовсім не потрібно слів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
(В.Демченко присвячується)
Кохання і краса – велика сила,
Що крила підіймає на політ.
Хто бачив, як закохана людина
Собою оживляє цілий світ?!
На неї озирається все місто.
На блиск у сіро-стомлених очах,
А посмішка палає так іскристо
І сміх застиг в мовчанні на устах.
А вона йде, тендітна і красива.
В душі палають тисячі пожеж,
Які рутина дня не загасила.
Щаслива і закохана без меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Мелодії - з душею у розмові.
У ніжності – відчужена печаль.
Шопен – безмежна вічність із любові.
Про неї може знати лиш рояль.
Так солодко, спокусою натхненне,
Бажання Музи кличе у політ.
Він зронить перший звук про сокровенне –
Одразу замовкає цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
По вулиці нічний блукає час,
Та я з ним зустрічатися не хочу,
Бо ще одна невизнана печаль
Наповнила росою мої очі...
Так стрімко доторкнулася щоки
Своїм цілунком теплим у свободі.
Навіщо залишаєш на роки
Свій образ у душі в самотній згоді?
Мовчу. До світла стомлено іду,
А серце … звідки все чудово знає?
Що ти сховав обручку золоту
Й мене півночі віддано чекаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Для співака співати – значить жити.
Щомиті хвилювати почуття!
Він кожною сльозою дорожити
Навчається з підступності буття.
Збирає у собі жадані весни,
Їм мудро посміхаючись у слід…
Щоб згодом у піснях вони воскресли
І в душах розтопили сніг і лід.
Щоб музика в серцях спиняла грози.
Бентежила, мов вітер степовий.
В обіймах зігрівала у морози
І спонукала йти у день новий.
Іти в життя – відроджувати щирість,
Без жодного вагання у душі!
Вік пам’ятати, про небесну милість –
Мелодіями тішити вірші!
А музика бринить у кожнім слові
Натхненням, завдяки якому жив,
Щоб спів лунав по світу для Любові
Й нічого, крім любові, не лишив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Все буде так, як має.
Не спишуться борги.
І з кожного спитає:
І з пана, і з слуги.
Палких бажань отрута
Всім додає снаги,
Та праведна спокута
Урівнює ваги.
Спокійно почекає
Веселощів кінець
І тихо зодягає
В шипшиновий вінець.
Або ж погляне в воду
Минулого, в юрбі
Помилки твого роду
Припише враз тобі.
Усьому (зник і сумнів)
Належне віддаю.
Розумних, а чи «дурнів»
Сприймаю й визнаю.
Втішаю колом дружнім
Душевне полотно,
Суцвіттям непорушним
віддячує воно.
Все буде так, як має,
Та звісно не без нас.
Завжди перемагає
Добро у світлий час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Розчулена душа,
Мов подих в сни летіла.
Сум холод залишав
В жалю людського тіла.
Немає тут життя
Без леґоту ясного.
Душа – вогонь буття
Із доброго і злого.
У рівновазі цій
Живе проміння Боже,
Бо тіло без душі
Вродитися не може.
А тіло, хоч матерія
Земна чи просто «грішна»,
Душі тонка містерія
Без тіла – безутішна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Мене цілує ніжно ранок.
Застигли сни в кутках душі.
«Прокинься, вже давно світанок
Читає сонячні вірші…»
Знову у дня нові вистави.
Палких ідей стрімкий політ.
Запрошує вершити справи
і милуватися на світ!
Тане вінок ясних мелодій…
І сни пливуть в далеку ніч…
Життя у вранішній свободі –
Мудріше темних протиріч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Кричить Романові Іван
Аж на город, через паркан.
«Собака твій, хай йому грець!
Коли прийде його кінець?!
Учора вигнав від кролів –
Сьогодні мою курку з’їв!
Лишив,паскуда, тільки пір’я
І втік до себе на подвір’я!»
Роман аж сплеснув у долоні:
«От тобі й на! Злодій в законі!
Сказати, що можу на те,
Катюга цей не пропаде!
І як же вчасно ти сказав,
Що він вже курку розтерзав.
Значить, сьогодні цього ката
Не буду більше годувати! »
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Зачарувала ніч
Моя п’янка балада…
Безодня протиріч –
Мовчання дивна зрада?
Та хто, мій друже, хто
Тепер тебе забуде?
Літ, може, десь за сто,
Коли душа відбуде
У лагідний політ
До вічності простої…
В той незнайомий світ,
Де пальми замість хвої..
Чому, скажи, тебе
Я маю відпускати?
Молю про це себе –
Стежки тобі віддати.
Та солодко звучить
Душі палка відмова,
Вважай, наступна мить –
Тяжка всесвітня змова!
Ніч – зоряний митець…
Заспівана балада…
Це – унісон сердець,
А не мовчання зрада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
У кожного свої дороги
І свої двері, і пороги.
Думок і віри – свій вінок.
Життєвий праведний урок.
Та не жаліємо ми плечі,
Хоча вони й худі, до речі,
Несемо і чуже й своє –
Все, що навколо серця є.
Не тіш надію лиш на Бога!
Шукай – де є твоя дорога!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Якось Степан вертав з базару
Й щоб трохи « випустити пару»,
Посидіти та відпочити,
За комір трошечки залити.
Заїхав в гості до Миколи –
Цей двір він не минав ніколи.
І частувався тут не раз,
Пив у гурті – проводив час.
Торкнувся хвіртки – гавкнув пес.
«А щоб тобі! Бодай ти щез! » -
Степан нагримав на собаку,
Бо аж підскочив нині з ляку.
«Хвала, що ти хоч на цепу,
Бо хватку маєш ой яку!»
І далі так собі міркує:
«Микола зараз почастує,
А я не буду роздавати
З пакунка все нести до хати.
Купив на тиждень я харчів:
Ковбаски, в’ялених лящів,
Копчену курку, оселедця
Ще й солодощів як ведеться!
Тут на рулі веломашини
Залишу я свою торбину.
Ніхто ж не знає, окрім пса,
Що у пакеті – ковбаса .
Двійко крилець візьму до столу
І ними пригощу Миколу!»
Так і зробив! Зайшов до хати,
Сказав хазяїну: «Зі святом!»
І пафосно, немов мисливець,
Поклав на стіл ті двійко крилець.
Хоч сам би з’їв уже й вівцю.
Микола виніс холодцю.
Хлібець подав, цибулі з салом
Ще й огірків приніс чимало.
А пляшка закрутила «баль»,
В якому згинула печаль…
Так за годиною година
Спливала ця суботня днина…
І лиш в Миколиного пса
В думках сиділа ковбаса!
Він зголоднів, як хижий звір,
А вона пахне на весь двір!
Зібрала курка й запах риби
Котів з сусідньої садиби,
Які облизують роти,
А йому годі й підповзти.
Рекс довго мучився й крутився,
Та все ж хитрюга умудрився:
З ошийника він витіг морду,
Задер хвоста й полинув гордо
Туди, де власний інтерес
Давно жував «делікатес»!
Де запах курки, аж до вух,
Манив собачий гострий нюх!
Тим часом, «баль» уже скінчився.
Степан наївся і напився.
Вийшов із хати – посміхався.
І лиш за мить очима вп’явся,
В зграю котів, що біля Рекса,
Як раз в траві збирали …кекси…
Степан мерщій біжить туди,
До яблуні, там де коти,
Під деревом велосипед,
А на рулі висить пакет,
Та тьху! Тепер вже все одно,
Бо пес у ньому вирвав дно!
Й покуштував смачних харчів:
Ковбаски й в’ялених лящів,
І курку зжер і оселедця,
Заїв солодким, як ведеться!
Степан накинувся на пса:
«Вдавила б тебе ковбаса!»
«Чого ж не дав її до столу?» -
Почув за спиною Миколу –
«Чи побоявся пригостити?
За все в житті треба платити!
Та як не є – прийми подяку
Нагодував мого собаку!
І, судячи із твоїх слів,
Так смачно він іще не їв!»
Після «бенкету» пару днів
Собака тільки воду пив.
Вже не здивує цього пса,
Ні курка, а ні ковбаса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Білі квітки встеляють ліс –
Німу безодню тихих сліз.
Вкривають душу кришталем,
холодним і рясним дощем.
Ти мандрувала повз світи
І повернулася сюди.
Дорогу вибрала сама –
Горда й відчужена Зима.
На вічну Русь ступила ти,
Щоб мирний спокій віднайти.
Хоч ненадовго – до Весни,
Все огортаєш в білі сни…
Сама ж блукаєш на осонні
В білім непроханім безсонні.
Зранку й до ночі ходиш знову –
Слідкуєш за пухким покровом,
Який невинно опадає
із сивих хмар і теж дрімає…
Коли тебе проймає біль –
Влаштуєш танець-заметіль.
Співатимуть тобі пісні
Вітри північні голосні,
Та згодом у морозній шубі
Їм мовиш : «Прощавайте любі!»
І знову твої сірі очі
Поринуть у безсоння ночі…
Себе не просиш зрозуміти –
Судилося тобі так жити.
Сприймайте вже така, як є,
Таке призначення твоє.
Крізь сміх бринить сльоза-перлинка,
Та що тут скажеш – просто жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Київ засипав білий сніг…
Так щиро й щедро-невблаганно!
Зима – найбільша із утіх –
Критикувати її марно.
Все потопає у снігу…
Крони дерев лоскочуть хмари…
Бентежно мрію дорогу
Теплом сердець леліють пари…
Природи світ чарує зір.
Хіба прикраса ця не диво?
Казковим став твій звичний двір
Поглянь, як в нім тепер красиво.
А розкіш білого живе
Із сонцем, з вітром і морозом…
Розбудить в людях щось нове –
Радісний спів, вірші і прозу.
Рушає час за небокрай –
Піде дорогою своєю.
Прекрасну мить, запам’ятай!
Й насолодися, друже, нею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Сьогодні святий вечір настає…
В душі зимовий холод розтає…
У вогниках свічок й дзвінкій розмові
Тепло вирує в думці кольоровій…
У сиве свято мудрості й краси
Приємно чути друзів голоси.
Всміхатися із рідними в печалі…
Ділити. Забувати. Жити далі.
І знати й вірити, любити й берегти
Всі створені природою світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Краса завжди є поруч з нами.
Рятує цей бентежний світ!
З руїни тихо зводить храми –
Плекає давній заповіт.
Цей подих скрізь, навколо, всюди –
Варто побачити його.
Якщо красі всміхнуться люди –
Згадають сенс буття свого.
Я вам бажаю пізнавати
В собі мистецтва голоси.
Свій поклик серця – пильнувати
Й відкрити душу для краси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Величні Боги!Чи удасться
Знайти все те, за що борюся?
Й отримати ту крихту щастя,
В якій не плачу, а сміюся.
Де поцілунком ніжним зорі
Гаптують шовк мого прощення
І, наче у безмежнім морі,
В сни повертається натхнення.
Уже все виплакано інше
І, як ніхто, я маю знати –
Що не страждатиму я більше
Й зможу по-справжньому кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Знов прокидаюся і мрію…
Серед оманливих пустот
Плекаю впевнено надію
Піднести душу до висот.
Відкривши очі – точно знаю:
Це не фантазію нову
Я собі в серце закликаю –
Я така є і так живу.
Живу сьогодні знов, як вперше.
Живу – як ти не захотів
І не погоджуся на менше
Після гірких болючих слів.
Я відступатися не стану -
мій шлях – картина із мазків.
Ти не знайдеш в мені талану,
Хоч я читаю між рядків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Не дивися, що я молода
Й безтурботно всміхаюся небу,
Вік людський визначає душа –
Це її першорядна потреба.
Хочеш знати навіщо живу?
Я скажу, прямо дивлячись в очі:
«За для того, щоб віру нову
І красу дарувати охочим!»
В тому щастя моєї душі,
Аби світ відродити на краще.
Розсипати любов і вірші.
Уникати «Навіщо?» і «Нащо?»
Підла згуба – це хміль від вина,
Бо розрадою серцю не буде.
Не завжди мудрість є сивина,
Наше тіло – всього лиш облуда.
Придивися тепер в погляд мій
Чи сама безтурботність у ньому?
Ні, мій друже, там вирій стихій
Гіркоту розмиває і втому.
Там обпалені крила надій,
Спокій мудрості, сила кохання.
Осягнути усе це не мрій
Безпорадно-цікавим зізнанням.
Примітивна природа жалю
Тобі, може, в житті й допоможе,
Та мені відкрий силу свою,
Прикриватися жалем – не гоже.
З тим живу, укриваю в журбі,
Цвітом втіхи стару суху гілку
І не тільки усім, а й собі
Не лишаю я прав на помилку.
То ж враховуй, що в цім куражі
Роздивися, ступивши на сходи,
Розповсюджена річ – міражі,
А не тільки примхливість погоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012
Мені смішні ваші поради,
Шановні мешканці Землі!
Жага одвічної розради –
Уміло радити мені.
Вчити користі й поспішати
За плином «людського» життя,
Дарма багато працювати,
Ліпше захоплення шматтям!
Себе розхвалювати вміти
Та посміхатися завжди.
Мозок парфумами труїти
Й купу коханців завести.
Бо час минає тихо й чемно,
Згодом побачити дано,
Що все життя пройшло даремно,
Наче відоме нам кіно.
Тоді лишень зможу пізнати
Я молодості «помилки»
Й буду страшенно шкодувати
Про скупо пройдені роки.
Скажу, що в тім немає ради,
Бо кожному свій шлях і час.
Людське нутро не можна взнати
Як вам – мене, а мені – вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012
А день настане все одно:
Хоч ти повернешся, хоч підеш.
Життя - змонтоване кіно.
Пролине – навіть не помітиш.
І ніч розмиє біль образ
Ще й сном остудить тихий простір.
Забуде світ про все… й про нас.
Ми ж теж у ньому тільки гості.
Там ранок Божий розцвіте,
Заповнить пустоту крилато,
З собою думку приведе
Про те, що далі жити варто.
І день настане все одно:
Хоч у розлуці, хоч в єднанні.
Так, існувати нам дано,
А жити можна лиш в коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
Позаду кілометри і дороги.
Вокзали, неминучий стук колес.
Сміливо переступлені пороги,
Чай чорний з білим цукром, кава – без.
Годинники, їх спізнення зухвалі,
Бентежний пошук щастя і квитків.
Спинятися не можна, треба далі
У темряві ловити сум гудків.
Та все ж надходить істина відома
Із вітром , що давно вже рідним став
Приємно опинятися удома,
Хоч може тут ніхто і не чекав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
Моя земля – талановита!
Навчила жити цілий світ.
Вона багата, щедра й сита.
Їй понад вісім тисяч літ.
Від неї інші йдуть народи,
Беруть держави свій почин.
Вона – утілення свободи.
Перун – її небесний син.
А всі скарби – неоціненні
Та книга Велеса свята
Весь час в невтомному натхненні
Бентежать вічності вуста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Слова із дзвоном, як монети,
Впали непрохано до ніг.
«О, Боже, чуєш,Боже де ти?»
Та замість відповіді – сніг.
Собою тихо укриває
Розбиті відчаєм дива,
Бо добре, все він добре знає:
Не воскресити ті слова,
Що лиш за мить, як вічний порох,
Встелили вулиці чоло,
О, серце хто ти?Друг чи ворог?
Та чи тепер не все одно?!
Пекельний час чекань відцвівших,
Плекає затишок доріг.
Попіл надій, щойно-дотлівших,
Прикрасить сумом білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
В рядках розказано про все.
Хай час розлука пронесе .
Навколо зір, навколо світу,
Мов клаптик диво оксамиту
Та він повернеться назад,
Подихом вітру в тихий сад.
Чи восени, чи навесні –
Це неважливо вже мені.
Овіє вітром ніжно скроні,
Знов оживе в моїй долоні.
Всміхнуся лагідно тоді,
Побачу дзеркало в воді.
А в ньому все, що є в душі.
Дякую Боже, за вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Розчулена осінь стоїть у вікні –
Соромиться очі підняти.
Щось хоче сказати тривожно мені,
Нові одягаючи шати.
Читаю у небі панянки вітрів
Блакитних очей здивування.
Збентежив каштан, що у жовтні зацвів,
Мов справжній дарунок кохання.
Повідаю те, що знаю сама –
Дізнатися в снах довелося.
Нічого в тім квіті чудного нема,
Бо жовтень закоханий в осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Кого чекаєте, блакитні очі?
Кому співаєте пісні?
Про кого мрії, в тишу ночі,
Вплітають зорі весняні?
Для кого усмішка яскрава
Щораз милує ніжність вуст
Й світанку теплого заграва
Бентежить чоловічий глузд?
Кого кохаєте ви, очі?
Хто тихий спокій запалив?
У голосі чиїм дівочім
Ваш голос звуки розгубив?
Для кого таємнича казка
В блакиті ясній ожива?
Кому безмежна тиха ласка
Мережить подихом слова?
Блакитні очі, хто чарує
Небесну віддану блакить?
Хто поцілунок подарує,
Що в вашій пристрасті згорить?
Кого кохаєте ви, очі?
Від кого ваша кров кипить?
Якби ви знали як я хочу
Відкрити вам кохання мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
В твоїх очах емоцій гра - лише торкнешся ти до клавіш .
Не знає лірика слова, якими музику ти вабиш .
Плекає серце кожен звук, що тишу залу обіймає
І легкий подих твоїх рук з роялю ніжно виринає.
Ідуть літа, а погляд твій палає з часом яскравіше.
В бездушші й холоді завій зігрів ти багатьох зустрічних.
Твій подарунок, мить тепла, всі довго будуть пам’ятати,
Бо кожну іскру із життя ти вчиш любити й цінувати.
В твоїх очах емоцій жар, та лиш затихне голос клавіш,
Настигне оплесками зал крок тишини , якій ти зрадиш.
Впадуть із квітами до ніг відлуння : ” Браво! Біс! Маестро! ”
І ти, як справжній чарівник, зануриш світ у мить експресій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Пускай здесь, вокруг, все меня подождет.
Я грусть отправляю в бескрайний полет.
С собою возьму тетрадку и мысли,
Дома в пыли они не повисли.
Пусть мир познают и, вдыхая свободу,
На вкус различают текилу и воду.
Смеются и плачут, вплетают цветы
В полотна рассказов, романов холсты.
Хочу свежим ветром иных городов
Наполнить теплом вдохновения зов.
И просто молчать, улыбаясь рассвету,
Что может быть лучше прогулки по свету?
Лечение лени, тоски и печали
Оно пригодится, запомнив едва ли,
Вы мой испытайте скромный совет.
А я ухожу – в кармане билет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Нам так трудно ждать
И томиться в надеждах.
В душе уповать
Лишь на Бога, конечно.
И шарф теребя,
О спокойствии бредить,
Взяв в руки себя,
На вопросы ответить.
Минуты так долги!
Часы – бесконечны!
Не уж то осколки
От времени – вечны ?
И слезы, и гнев –
Не смягчают стенанья.
Весь мир, ошалев,
Чтет судьбы ожиданье.
Уже все равно.
Меркнет солнечный свет.
Златое руно –
Долгожданный ответ!
Душа замирает,
Услышав его!
Вода добегает
Конца своего.
Все камнем с души
Громко катится вниз…
«Свободно дыши!» -
Твой новый девиз.
Момент наслаждения –
Сладостный миг!
Зачем ты волнениям
Сердце подвиг?
Но жизненный путь
Повторяет все снова.
Небесная суть
Механизма большого.
Тревога, смеясь,
зажжет новые свечи.
Безмолвно таясь,
В ожидании встречи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Я - непрочитанная книга
На полке высоко стою.
Заметь меня, прошу на мигах,
Историю прочти мою.
В хорошем твердом переплете.
Покрыла палитурку пыль.
Как грустно книжки вы живете.
Неинтересна ваша быль.
Читатель мой, в каких ты странах?
Когда наступит звездный час:
Ты оторвешься от экрана
Припомнить миленький рассказ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Расплатись сполна, любимый,
Я не стану пить до дна
Жуть обид тоски ленивой
Расплатись за них сполна.
К грусти я не прикасалась.
Протрезвела от мольбы.
Думал я в цепях осталась,
Недостойная любви?
Ты хотел веселых празднеств
На костях моей души?
Приобщив к бреду неравенств
в необузданной тиши.
Нет, любимый, справедливость
Этой жизни такова,
Что без платы не оставит
Расплатись за все сполна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Я не верю тому, что уже нет тебя
На всем этом немыслимом свете.
Что тебя отобрала у жизни судьба,
И в толпе мне тебя уж не встретить.
Ты мне не был врагом и любимым не был,
И заветным поклонником не был.
Ты являлся естественным, как этот мир,
Гениально простым человеком.
Я поставлю свечу и прочту « Отче наш » …
Жаль, что в осень и в зимнюю стужу
Мир людей, уж теперь, никогда не поймет,
Как ты миру был этому нужен …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012
Расскажи темно – синяя ночь.
Отчего далеки твои звезды?
Ты небес непокорная дочь
Умиляешь и зимы и весны.
Ограждаешь людей от тоски
Жизнью сна – мимолетным виденьем,
Чтоб когда вновь проснутся они,
Было мудрым простое решенье.
Почему же мы только во сне
Можем к звездам взмывать в лунном свете?
Может, все же, позволим себе
Жить, как Боги, на этой планете?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012
Заманчивая тайна земного бытия …
Нам кажется тотально-неведомой она.
Смиряемся все с роком безжалостным и злым.
«Наказан будешь Богом!»-друг другу говорим.
Нам солнце так не мило,как свет седой луны
И пеленою бегства окутан зов весны.
Смирились иль забыли?О чем друзья, мы мним?
Ведь человек всесилен, когда природа с ним!
Все эпизоды жизни – небесные холсты,
Но если жизнь есть книга, то автор ее ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012
Ты разве рисуешь? Ты мир создаешь
своей не причудливой кистью.
В любовь превращаешь страданья и ложь.
Венчаешь с небесною высью.
Тревожен был путь твой в страну мастерства.
Искал терпеливо - не сдался.
Крылом распустилась в полете рука -
В искусстве навечно остался.
В единстве со светом, с печалью теней
Живет благородное чувство.
Наполнил любовью ты души людей,
Что есть неземное искусство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012
Я заблудилась в театре жизни
Среди актеров, дублеров и масок.
Среди шума живого земного
И неведомых мне гнусных сказок,
Где, как Золушка, туфлю ищу,
То с правой, то с левой ноги,
Но так же любить хочу
И сердце прошу: «Помоги!
Распусти волшебный клубок,
Я за ниточку ухвачусь
И пройду боль и страх на пути,
Но с тропинки своей не собьюсь!»
И придет незабвенный миг:
Выйду в поле из леса и тьмы,
Встречу солнца восходный блик,
В благородстве зеленой весны!
Утону в мягкой влаге трав,
Улыбнусь голубым небесам
И скажу: « Благодарствую Бог,
Что Ты жизнь нам в награду дал!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012
Люби меня, твоя любовь лекарство,
Оно, как свет, излечит жизнь мою.
Люби меня, не вижу истинных препятствий
Я в чувствах так давно уж не тону.
Люби меня, я буду очень благодарна
За силу разума твоих глубоких глаз.
Люби меня, напоминай об этом постоянно
Чтоб я не забывала нежных фраз.
Люби меня, пусть это нелегко, я знаю.
Ты мне дари надежду жить в любви,
Когда твой образ в зеркале стухает -
Я вижу отражения свои.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012
Вновь в город Осень ворвалась -
Растрепанная бестия.
Развязно смехом залилась -
Сверкнули глаз созвездия.
Неугомонна своенравна
Бежит с лихвой по улице.
Роняет лист с волос багряный,
С деревьями целуется.
С утра, орала песни громко,
Кружилась с ветром во дворе.
Под вечер замолчала робко-
Закат встречала на горе.
А ночью зыбкой зарыдала,
не утихая до светла,
Но чуть заря затрепетала -
Свой взор сияньем разожгла.
Ее смех парки оживляет,
Так, может, улыбнемся мы?
Пускай немножко погуляет
К приходу матушки Зимы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012
А я все же ждала, что придешь,
Что окликнешь в осеннем тумане …
А я все же ждала, что догонишь,
Торопливо – родными шагами …
А я все же ждала, что поймешь
И рассеешь дождя непогоду …
А я все же ждала, что сочтешь
Преступленьем чужую свободу.
А я все же ждала, что обнимешь,
Но, очнувшись в объятиях ночи,
Не увидела рядом тебя …
Неужели придти не захочешь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012
Я не буду брать билет на самолет –
Унесет на крыльях в небо крик орлиный.
Будет самым светлым истинный полет,
Зашумит в ушах ветер легкокрылый.
Рассмотрю поля с высоты небес,
Прикоснусь рукой к мягким кронам сосен,
Опущусь с орлом в благородный лес
И спою ему про златую осень.
В миг подхватит лес песенный мотив
Шепотом листвы – вещими устами,
Зазвенит трава музыкой ракит,
Запоет земля тихо под ногами.
И родится мысль, что не надо плыть,
Вновь искать края белоснежных лилий,
Здесь моя земля! Здесь должна я жить!
И друг - друга мы сделаем счастливей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Белые розы – нежность и холод.
Белые вьюги в теплых руках.
Как бы ты ни был раскошен и молод
Нет правды жизни в слащавых словах.
Белые розы, как лед и ненастье,
В белом безмолвии сырости слез.
Инеем стало бескрайнее счастье.
Но зачем ты эти розы принес?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Он ее любил, что, казалось, вечным.
В чувствах был своих счастлив бесконечно.
Отцветал каштан, осыпаясь в осень,
Покрывало небо звездной пылью проседь.
Он ее любил и мечтал запрятать
В ночь ее волос белых лилий святость.
Замерцал каштан белою зимою
« Я люблю » - сказал – « будь всегда со мною ».
Он ее любил и в часы разлуки
Видел в своих снах ее взгляд и руки …
Расцветал каштан, возвращалось лето …
Он любил и ждал хоть и трудно это.
Он ее любил и в недолгих встречах
Молча обнимал ее стан и плечи.
Сбрасывал каштан желтый лист осенний
Он, забывшись, ждал радости весенней.
Он ее любил, но зимы морозы
Превратили, вдруг, звон капели в слезы …
Раскрывал каштан белый цвет весною
В этот вечер он тихо шел с другою.
Он ее любил, но венок из лилий преподнес другой …
Стал ли он счастливей?
Растерял каштан листья теплым летом
Обдало его, вдруг, осенним ветром.
Он ее любил. Думал что забудет,
Но она его сном тревожным будит
И каштан усох, вновь цвести не смея,
А его любовь странствует за нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Кого ты хочешь обмануть?!
Я не хочу тебя вернуть.
Зачем меня так убеждаешь,
Как- будто вовсе не страдаешь?
Другую любишь? Я не верю.
Припрятал в кружева потерю,
Чтоб не сойти с ума от боли,
В оковах неподкупной доли.
Ты, мне на зло, ее целуешь,
А по ночам тайком горюешь,
Да в безысходном тяжком сне
Опять являешься ко мне.
За мною ходишь до рассвета.
С зимы морозной и до лета.
Звонишь, о чувствах говоришь,
Или безропотно молчишь.
Уйди из снов! Прошу. Устала.
Я начинаю жить сначала.
И норовлю счастливой быть.
Придется нам поговорить.
Ты сам ко мне найдешь дорогу.
Знай: я молюсь за тебя Богу,
Чтоб осознал свои дела
И мудрость в сердце расцвела,
А с нею легкость и покой -
Коснись моей руки рукой.
Не утопай в реке обид.
Сейчас ты жив, а не убит.
Я верю в силу этой ночи -
Она раскроет тебе очи.
И не пытайся обмануть -
Тебе себя надо вернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Миттєвість світом володіє.
Керує кроком відкриттів.
За мить світає і темніє
В хаосі власних почуттів.
Миттєвість непокірно-вільна
Інколи дарована тобі.
Віддана і безпорадно-вірна
Всесвіту у вічній боротьбі.
*****
Розніжена у променях ранкових,
Під плином неосяжності буття,
Я п’ю нектар з миттєвостей казкових.
Я – дівчина закохана в життя.
*****
Простір кімнати плете павутину зі спокою.
У шепоті ранку прокинулась думка така:
Як почуватися: вільною чи одинокою?
І зникла безслідно у посмішці цього рядка.
*****
Погляньте на дітей.
Їх посмішку гарячу,
Наївний зміст ідей,
Відверту щедру вдачу.
Чому ж про світлу щирість
Давно забули ми,
Хоча, на Божу милість,
Усі були дітьми.
*****
Могутня сила у прощенні
Нам відкриває шлях до Бога.
Слова во істину священні –
Любові і Добра дорога.
Не будь скупим на вічність світла.
Не залишай в очах пустелю.
Прощай аби душа розквітла
І спокій увійшов в оселю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Я – жінка й цим все сказано.
Немає ради в тім,
Що вічністю наказано
У просторі своїм.
Творець Землі і Всесвіту
Так людству заповів
Нести цей келих досвіду
На протязі віків.
Не вірю безпорадності -
Лиш мудрості й красі.
Ціную мить відвертості,
Вона - передусім.
Я віддано тривожуся,
Сміюся і живу.
Не хочеш - не погоджуйся,
Але кохай одну.
Прощаю сіль нікчемності,
Й пісок сліпих образ.
Даю можливість підлості,
Але єдиний раз.
В печалі й тихім відчаї
Ховаю гіркоту
У спокій віри світлої
й пекельну самоту.
Шкода,що часу іспити
лишають сивий знак,
та хочу вам зазначити,
що все не просто так.
Ніщо не розчиняється
У плині тихих днів.
Ніхто не віддаляється
Від тих, кого любив.
Моя невтомна істина -
Творити майбуття,
Я небом оповіщена
Спинити забуття.
З руїн, води і полум’я
Взиває біль століть -
Для мене чужа рана
Більш, ніж своя болить.
З довірою, несу усім
Повагу до людей.
Будую теплий світлий дім.
Народжую дітей.
Я створена для ніжності.
Кохання дивний цвіт
Вирощую у вірності
На ниві довгих літ.
Схиляюсь перед образом
Й до мужнього плеча.
Знешкоджую лиш поглядом,
Мов лезом від меча.
Дивлюся в очі смерті
Не раз,вона - лиш міф.
Це вимір круговерті -
Не вбивця чорний гриф.
Боятися не варто,
Як лишиш по собі
Цвіт покоління вартий
На поміч боротьбі.
Я – жінка. Й цим- все сказано
Я - сонце і гроза.
Світ на мені зав’язано.
Я усмішка й сльоза.
Я - благородство щирості.
Я поруч - обернись.
В звичайній своєрідності
Є непідкупна вись.
Буденність поневолила
Мій істинний розмай,
Й в пересторозі мовила:
« Про все це, пам’ятай! »
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Пам’ятаю тебе? Пам’ятаю,
Ті Любов’ю окрилені дні…
Я очима в багатті згораю
І співаю душевні пісні …
Пригадаю, немов ненароком,
Хіть лукаву в яскравих квітках,
Що, обпоєна маревним соком,
Засинає в коханих руках .
Знов благаю незкорену дійсність
Повернути хвилини і дні,
де кохання твого ніжна вічність
розквітає щоденно в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Дозволь, зронити тихим ранком
Бентежність віршів в часу плин.
Вони з малиновим серпанком
Сплетуть намисто із росин.
З цим даром,у відвертій згоді,
До тебе прийдуть три сестри,
В натхненнім неземнім польоті,
Прилинуть творчості вітри.
От Доброта,сестра найстарша,
Відкриє неосяжність майбуття,
Якщо її перлину,що найперша,
Візьмеш метою в океан життя.
Саме тоді, Краса, сестра середня,
Розсіє барви в просторі твоїм
І дасть перлину, як і попередня,
Щоб дар той розквітав на втіху всім.
І тільки потім, Істина сестриця
Запалить в серці іскру пізнання.
То є душі і вічності цариця,
Могутня сила віри й визнання.
Це все проникливо і щиро
Тобі кажу, римую знов,
Щоб існувала вічним миром
Священна віддана Любов!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Всміхнись мені, небесна тишо!
Всім моїм мріям і словам.
Хай доля відгук свій напише
І віру подарує нам.
Не залишай світ на розпутті
Запилених пустих шляхів.
Даруй нам вчителів - не суддів
І друзів, а - не ворогів.
Спиняти сумом, в півдорозі,
Заборони своїм вітрам.
Допоки дихати в спромозі -
Ми вірити повинні снам.
Я запалю пекельну вічність
Тривоги, мороку й жалю,
Якщо нікчемна прозаїчність
Промовить віддано : "Молю!"
Розтане відстань неосяжна
Від подиху життєвих див,
Як тільки істина відважна
Відкриє як хто в світі жив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Чому тепер не ти зі мною?
Чому блукає в серці сум?
Я згубою живу чужою,
А в снах таю гріховність дум.
Чому тепер не ти зі мною?
Себе картаю я щораз.
На самоті, бо не з тобою.
Чом доля розлучила нас?
Чому тепер не ти зі мною?
Звучить, як гіркота буття.
Посмів не дорожити я тобою,
А мав оберігати все життя.
Чому тепер не ти зі мною?
Запитую весняну ніч.
Горю надією новою
Побачитися віч-на-віч.
Чому тепер не ти зі мною?
Молю чужі обійми знов,
Прокинутися в мить з тобою
Й поїти ніжністю любов .
Чому тепер не ти зі мною?
Нікчемно буду жити я,
А ти, усмішкою живою,
Наповниш ріки і моря.
Тому тепер не ти зі мною -
Тебе не вартий більше я.
Ти назавжди переді мною,
Далека істини зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Я чую твій голос і терпка омана
В душі розливає вино.
Тендітна поезія - гостя жадана,
Монтує в уяві кіно.
Безмежне величчя безсонної ночі,
Сміється з мого почуття.
Захоплення світле у серці дівочім
Вселяє надію в життя.
В обіймах світанку пітьма, наче чари,
Розсіється в подиху дня.
Я мовчки чекаю солодкої кари:
Твій погляд – бентежність моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Липневий тихий дощ, враз, перейшов у зливу,
Що швидко обмивала нестерпний біль і сум.
З душі каміння падало у тишу особливу -
Її лишила світла безпосередність дум.
Я ожила!Невже?Цілющая волога
Змивала сіру важкість минувщини років.
Вмить розчинився страх й гірка пересторога,
Тінь ревнощів жінок і хіть чоловіків.
У вдячності своїй схиляюся до світу,
До сонця і води - відвертості стихій.
За вічну таємницю, хоч нині, та розкриту,
За відданість безмежну сердечності людській.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Вона пішла.
Нервово грякнула дверима,
Руками розсікаючи пітьму.
Вона пішла.
І сум мій гнівом запалила,
За відчай дорікаючи йому.
Вона пішла.
Думок безповоротність
Її штовхнула на відвертий крок.
Вона пішла.
бо має право на самотність.
До того ж не попалась на гачок.
Вона пішла.
То й що!Куди подінеться?
Повернеться за тиждень… чи за два…
Вона пішла.
Вінок образ розсіється
Й тверезою знов стане голова.
Вона пішла.
Моє безсоння в мареві
На аркуші закреслює рядки.
Вона пішла.
Й, напевне, в світлім зареві
Проходить повз заквітчані садки.
Вона пішла.
І сон, своєю ніжністю,
Розмив утому від самотніх сліз.
Вона пішла.
Та ранок з прозаїчністю
Її вертав до весняних беріз.
Вона пішла.
А день всміхався з вірою
Й надвечір я почула її сміх.
Вона прийшла!
Так, повернулась з лірою!
своїм натхненням радувати всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Тепер вона твоя кохана.
Бентежно юна й голосна.
Цікава, мила і жадана.
Весела і дзвінка весна.
Вона тепер тебе розрадить.
Нарешті , море із утіх.
Вона розвагам не завадить.
Ти будеш чути тільки сміх.
Вона тепер твоє натхнення.
Легкий і безтурботний світ.
Життя з вишневого варення.
Їй тільки дев’ятнадцять літ.
Вона тепер твоя…Цікаво,
Чи зможеш щастя дати їй?
Чи згодом тихо і лукаво
Завмреш в бурштині безнадій?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Зачекай, кохання, зачекай …
Подивись в останнє мені в очі.
Я всміхнуся і у сонячний розмай
Привідкрию двері гіркоті дівочій .
Залишилася в безодні цього дня,
Не така щаслива, як хотілось.
Серед вулиці неввічливо - одна,
Наодинці, знов, зі світом опинилась .
Сліз немає.В безпорадній миті
Мовчки похитала головою.
Залишила спогади розмиті,
На бруківці із водою дощовою.
Нащо жити, якщо в серці пустота?
Нащо бути в світі одинокій?
Жити без любові на устах,
Дарувати біль і мертвий спокій?..
Зачекай, кохання!!! Ти не йдеш?
Не відпустиш із обіймів вже довіку?
Дякую, коханий, що живеш!
Вдячності своїй не знаю ліку.
Це все доля, ще чого хотіти?
Не залишив своїх рідних Бог.
Я радію. Разом ми, як діти,
Тихо посміхаємося вдвох.
Нам судилося усе це пронести,
Над невизнаною прірвою розлуки,
Щоб скріпити вірністю мости
І у відчаї не роз’єднати руки .
Я тепер не в сумі самоти,
А у солоді натхненного мовчання …
В місті повному безмежної краси.
В місті світла!Геть розчарування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Чому, в житті, як в зачарованому колі,
Чоловіки так професійно грають ролі?
В обіцянках пустих не знають міри,
Вдираючись у просторінь довіри.
Вдають із себе лицарів, героїв,
Хоч кожен стільки «подвигів» накоїв.
За спиною чиєюсь – беззаперечна цнота,
А без міцного тилу – нікчемная голота.
Завжди у курсі справи: як, де, коли і що,
А придивитись ближче – справжнісіньке ніщо.
Не зневажаю мужній чоловічий рід,
Та із землі зникає його могутній слід.
Упевнена, лишилися нащадки одинокі,
Які цінують душу і почуття високі.
Але, на жаль, з минулої суворості віків,
Зустріти геть нелегко таких чоловіків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
А чом би не змінити світ?
І не всміхатися осіннім ранкам?
Розважить сміхом тишу літ
І дати волю забаганкам.
А чом, себе не запросити
В омріяну прогулянку з тобою?
А що нам, заважає жити
В гармонії зі світом і з собою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Осінньої пори вітання
У музиці і у віршах,
В пісеннім спомині останнім,
Що висне в сизих небесах.
У сонці, що проміння сіє,
У танці вітру і думок,
У серці, що пекельно мріє
Про новий день і новий крок.
У всьому, чим душа багата.
У сподіваннях і словах.
Віщує істина крилата
Обрати свій життєвий шлях.
І лиш крізь дощ і подих вітру,
Крізь вічну іскру пізнання,
Ми розкриваємо палітру
Неоціненного – знання.
З якими необхідно жити,
Примножуючи їх щораз.
Уміло ними дорожити
І цінувати повсякчас.
Вони для нас - вода прозріння
І пам'ять нашого буття.
Нема народу без коріння,
Без гордості та здобуття.
Джерела мудрості невпинно
Із витоків своїх несуть
Все, що приймаємо уклінно,
В чому жива таємна суть.
Закон прадавній тиха осінь
Щоденно править у ці дні.
Ще з тих часів, це повелося,
Коли у світ зійшли пісні.
Коли в народженні яскравім
Зірки всміхалися волхвам,
Де мудрість потопала в славі,
А міць всміхалася вітрам.
Життя без знань - пуста криниця.
Напитися не зможеш ти,
Бо там, де висохла водиця,
Піски й каміння самоти.
Тому, в натхненному вітанні,
Почуй мелодію свою,
Знайди у вічному питанні,
Твою покликану зорю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Знов мрію кохати тебе, юний пане,
Сміятися й просто мовчати вночі,
Щоб те почуття, величне й жадане,
Втиснуло в долоню від щастя ключі.
Чекаю на те, що невизнано-мило
Таїться від мене в блакиті твоїй,
Блукає в словах, та себе не згубило,
У вічності днів, океані подій.
Волію кохати тебе, юний пане,
і мрію, мов лист, так натхненно пишу,
а змоги відправити так і не стане
й бажання конверт знов собі залишу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
У осені блакитний погляд –
Завжди упевнена була.
Мов літній непідвладний спогад
Блукає містом до темна.
Застелить в мить туман надії
Цей дивний прохолоди час.
Впадуть з душі пожовклі мрії,
Щоб повернутися до нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
У світ цей пірнаю, як в синь океану.
Сміюся і плачу, напевне, живу?!
Щораз обираю дорогу незнану,
Немов зануряюсь у хвилю нову.
Нелегко собі океан підкорити.
Ще важче дістатись його глибини.
Хіба ж я живу? Лиш навчаюся жити.
До слів дослухаючись з вуст сивини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
Не через те, невтомний сум стискає скроні,
Що платиш мені зрадою за все…
Не через те, стрічаю ранки у безсонні,
Що вітер твою душу рознесе…
Не через те, у грудях терпким болем
Тепер вже оселилася печаль…
Не через те, здається туга морем,
Що моє серце безутішна жаль…
Не через те, страждаю я і плачу,
Що самота сміється мені в слід…
Не через це!Переживу невдачу,
Та хто розтопить мого серця лід?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Давно не п’ю вина ,
А все одно хмілію,
Під мелодійну хвилю
Душевного тепла .
Не пам’ятаю снів,
Та знати не волію
Як буде, знов, втішати
Мене моя душа.
У присмаку чекань
Гірчить, як чорна кава,
Непрохано - відверта
Історія дощу.
Повільно йду туди,
Де посмішка ласкава
Вуста мої зігріє
І я себе прощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Уперто розквітаю щовесни
Й, прощаючись з тужливою журбою,
Запрошую натхнення в сиві сни
У повній гармонійності з собою.
І так прекрасні і натхненні миті ці,
Коли про гіркоту спроможна я забути,
Що дію як принада, для митців
І не шукаю за гріхи спокути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
І знов надходить ніч з піснями і віршами,
Заходить до кімнати, жартує, п’є мій чай.
Улаштувавшись в кріслі, питає: «Ти не з нами?
У тебе гості в домі, як личить зустрічай!
Як день, нам розкажи,що в нього за новини?
Та прожени цей сон!Він довгий та нудний.
Ще чаю завари із м’яти і малини
І меду запашного в піалочку налий.»
І гомін до світанку триває, мов нарада,
А засіріє день, так мовить ніч мені:
«Ти, все чомусь мовчиш, мабуть ти нам не рада.
Нам час уже іти.»І зникне в далині.
Я у обіймах сну бентежуся й міркую:
«Образила гостей. Чом не приходять в день?»
Подумаю й крізь сон про все це пошкодую,
Та ранком біля ліжка знайду букет пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
А очі - то чарівні дзеркала.
В їх погляді жива життєва сила,
Хоч у туман їх далеч повела,
Й сльозами терпка мука оросила.
Та дзеркала блищать, немов кришталь,
Всміхаються у відчаї й любові,
Ховають в серці розпач і печаль
І не шкодують ні життя, ні крові…
Хтось бачить в них душевну глибину
та унікальний світ людських бентежних вражень,
А хтось помітить лиш барвисту дивину
Й нічого більше,окрім власних відображень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Я зваблена твоїм мовчанням,
Мінливо-сонячне життя.
Лишаєш в серці, як зізнання,
Своє невтішне каяття …
То в слід кричиш про суть вагому,
В цю мить, в шаленій метушні,
Або ж з останнього вагону
Вже посміхаєшся мені.
Хвилюєш мріями і фартом,
Крізь будні сповнені невдач.
Невдалим іменуєш жартом
Бентежний відчай мій та плач.
І все ж я зваблена тобою,
Мінливо-сонячне життя,
тому у серці, із собою,
Ношу любові почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012