Флоріана

Сторінки (1/22):  « 1»

Стоп

[b]Стоп.  За  цією  весною  –  прірва.

Літо  жагуче  і  пожежне.

Ти  не  готова.  Півслова  і  ти  –  травмована.

Слово  і  ти  –  залежна.

Смарагдовими  гронами  скапує  на  тротуари  квітень.

З-за  кульбабових  полів  тебе  вже  переслідує  літо.

Запалює  передчасно  розцвілі  думи

То  ейфорійною  радістю.

То  сумом.

Наче  слон  у  крамниці  з  порцеляною

Ти  ледь  тулишся  в  комірчині  своїх  потаємних  мрій.

Не  рухайся  .  
Стій.  
Бо  ще  порух  і  
перестанеш  бути  весняною

Слухняною

Будь

Щасливою  бути  вмій.[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013


я хочу тебе послати

Я  хочу  тебе  послати

 В  далекий  незнаний  край.

 Це  точно  будуть  не  Карпати

 І  навіть  не  Бахчисарай.

 Послати  тебе  я  хочу.

 Адреса  коротка  й  ясна

 Туди,  де  когось  лоскоче,

 А  в  когось  грає  весна.

 А,  може,  послати  просто

 Без  точних  адрес  і  квитків,

 Туди,  де,  скажімо,  хвостик,

 У  песиків  і  котів,

 Чи,  може,  туди,  де  часом

 Проблеми  вганяють  нас?...

 Та  добре,  іди,  де  хочеш.

 Все  інше  -  розсудить  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Примарна тінь…

Примарна  тінь.  То  твій  до  мене  жаль.
Твої  слова  –  крадуться,  як  злочинці.
Стою  перед  тобою.  Я  -  чужа.
І  наче  вдвох.  І  наче  на  одинці.
Ти  хто  такий?  Звідкіль  така  пиха?
Звідкіль  сміливість  і  зухвала  поза?
Нас  серці  слід  –  удар  від  молотка…
І  край  душі  хтось  раптом  відморозив…
Я  не  просила.  Ти  і  не  питав.
Отак  зайшов  (хоч,  наче  й  несміливо)
І  розтоптав  цей  натяк  на  любов
І  звичним  враз  зробилось  справжнє  диво.
Вже  у  віконце  стукає  весна.  
Вже  в  небі  оживає  перша  скрипка.
Пісна  ця  пісня,  друже  мій,  пісна.
Від  слів  твоїх  не  солодко,  а  липко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Не дамо забути…

*  *  *

Свічечка  мерехтить  .

Мамо,  я  хочу  їсти.

Що  тобі,  золотий?

Супчику,  м'яска,  тістечка?

Я  не  скажу  тобі  -  

Свічка  промовисто  світить  -  ,

Як  в  той  далекий  рік,

їсти  хотіли  діти.

Я  пригорну  тебе.

Богу  щиро  подякую,

Ти  хлібчик  смачно  гризеш:

-  мамо,  чому  ти  заплакана?.

Подумки  полечу:  

ти  зачекай,  рідненький.

Коло  стіни  плачу

Хлопчик  стоїть  маленький.

Рученька:  тьотю  дай.

-  Супчику,  м'яска,  тістечка?

Ти  говориш  про  рай,  

а  я  просто  хочу  -  їсточки.

І  я  винувато  стою  -  

В  долонях  ні  хліба,  ні  солі

Серце  своє  віддаю

Хлопчик  іде  поволі,

Рука  до  мене  тремтить,

сили  взяти  не  має.

Хлопчику:  чорна  нитка

нас  з  тобою  єднає.

Через  роки  і  дні

Якесь  почуття  провини,

Наче  я  взяла  хліб

У  тої  малої  дитини.

Мамо,  чого  сльоза?

На  відкуси  скоринку

Дай  Боже,  щоб  ти  не  знав,

Того  що  хлопчик  той,  синку.

Господи,  не  допусти  

і  віднеси  до  раю

Хлібчика  дітям  тим,

Що  досі  його  чекають  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380309
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2012


Запали свічку…

Близився  день.  Всі  чекали  завершення  світу.
 І  нервово  тремтіла  в  апостола  Йвана  рука.
 та  невже  ж  то  і  є  той  останній  абзац  заповіту?
 І  горіла  свіча,  і  сльоза  допікала  гірка.
 На  великому  шматі  землі  врожаЯми  святої  
зачорнілося  раптом  і  крикнув  розпачливо  крук.  
Навіть  Бог  розумів:  мук  таких  й  Сатана  не  достоїн,
 То  за  що  ж  допускати  тим  людям  малим  таких  мук?.
 І  зітхали  Старці,  і  під  ними  вгиналися  хмари,  
І  душилася  злом  запилючина  совість  людська  
Помирали  найкращі:  без  свічки,  молитви.  Та  кари
Ще  і  досі  не  знає  жорстока  убивці  рука.
Бог  таке  допустив  і  напевно,  він  мав  щось  на  гадці,
Але  я  дотепер  не  збагну  тих  Гоподніх  шляхів
ХХІ  століття.  Я  ж  знов  спотикаюсь  на  згадці
І  молюся  за  тих,  хто  безчасно,  як  свічка  згорів.  

Галя  Білик

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380308
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2012


Пошматована мрія

*  *  *
Пошматована  мрія  тихо  лягла  на  брук
Перехожі  дивились:  не  така  вже  вона  і  скромна.
Я  відбилась  від  рук,  від  коханих  жаданих  рук
І  звикаючи  до  свободи  трепетала  душа  бездомна.
Світ  відкрив  свої  двері:  і  зробилось  від  того  лячно.
Я  ж  дивилась  на  нього  іще  вчора  твоїми  очима.
Ти  пробач…я  без  тебе  глуха  й  незряча,
А  до  того  ще  й  ,  певно,  божевільна,  дурна,  причинна.
Впала  мрія  на  брук,  пошматована  довгими  нігтями,
Хтось  обцасом  тонким  розчавив  наше  щастя  звичне.
Я  поволі  воскресну,  зацвіту  молодими  суцвіттями,
Ти  ж  як  камінь  вростеш  у  кохання  нове  –  єретичне.
Обцас  –  каблук(  примітка  авторки)
2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Жабине літо

Жаб  спитав  у  жінки  жабки:
Чи  не  час  ще  спати  нам?
Ось  їжак  вдягнув  вже  тапки
І  в  кубельці  влігся  сам.
Вже  чекає  сну  пухнастий
Набурмошений  борсук
У  піжамі,  у  смугастій
У  нору  заліз  під  бук.
Тільки  ми  ще  не  вмостились  
У  ставку  своїм  на  дні…
Каже  жаба:  -  ще  погріє  
Літо  жабине  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Ішла собі дівчина з яблуком…

Ішла  собі  дівчина  з  яблуком,
Здається,  навіть  не  Єва.
Може,  й  не  дівчина  -  дама.
Несла  яблуко
Для  свого  Адама.
А  Змій  -  хитрюга  міжгалактичний  -  
У  сквері  до  неї  підкрався.
Думку  підкинув,  немов  знічев"я:
"Та  на  біса  Адам  той  здався?
Подивись  навколо,  адами  уже,  як  дами:
Без  яблук  адамових  навіть  трапляються"
...Задумалась  дівчина  -  а  й  справді...
і  стала  шукати  дама  поміж  жінками.
А  старець  на  хмарі  сидить  і  гидливо  здригається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


Осені хочу…

Осені  хочу  -  золотої.  погожої...
Хочу  байдужості  трохи  у  настрої,
Хочу  напитися  милості  Божої
І,  як  у  сплячку,  у  радість  впасти.
Неба  я  хочу  -  без  хмар  і  глибокого,
Щоби  дивитись  у  нього,  як  в  дзеркало,
Хочу  серце  відкрити  широко,
Бо  вже  від  буднів  воно  затерпло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


І вересень упав…

*  *  *
І  вересень  упав  дощем  на  місто.
 І  лив,  і  мив,  і  відмивав  усе...
 Гріхи  стікали...їм  забракло  змісту
 Вода  з  небес  -  очищення  несе.
Земля  всміхалась,  наче  породілля,
 Натомлена  і  висохла  така.
 А  вересень  збирав  у  торбу  зілля  -  
Дірява  торба,  мов  у  жебрака.
 І  розліталось  зілля  те  барвисто
 На  мокрих  вулиць  п'яну  акварель.
Душі  ставала  холодно  і  тісно
 І  місто  -  вже  й  не  місто,  а  тунель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012


Роса лягала м’яко на траву,

Роса  лягала  м’яко  на  траву,

Лягали  руки  лагідно  на  перса,

Ти  все,  чим  я  живу  і  не  живу,

А  я  –  твоя  маленька  поетеса.

На  цілий  всесвіт  тільки  я  і  ти,

Це  хоч  банально,  та  цілком  реально

Витворюєм,  народжуєм  світи

Хоч  ідеально,  але  нелегально.

М’яка  подушка?  Викинь  у  вікно  –

Я  звикла  спати  просто  на  матрасі.

Світ  –  не  театр,  а  лиш  3D  кіно,

Ми  ж  персонажі,  що  зблудили  в  часі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012


Коли мої щастя…

*  *  *
Коли  моЇ  щастя  сопуть
Носиками  до  стіни.
А  ангел  над  ними  сидить
І  тихо  на  домбрі  грає
Я  хочу  спитати  тебе:
Отак,  як  би  не  вони
чи  було  б  за  що  любить?
І  серце  моє  зітхає...
Люблю  тебе,  бо...люблю...
Любов"ю  живу,  існую.
Сумую  і  веселюсь,
І  серце  на  склі  малюю
І  знову  стаю  дитям
Хоча  вже  тітка  велика
Мабуть  є  моїм  життям
Той,  кого  звуть  чоловіком...
Не  знаю,  як  то  було  б,
Як  би  ти  раптом  щез
Бути  всяко  могло  б  ,  
але  прошу  в  небес:
Хай  буде  так,  як  є,
Зміни?  То  для  обох...
Щастячка  наші  сплять
Грає  на  домбрі  Бог...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


Поцілуй мене ніжно

*  *  *
Поцілуй  мене  ніжно,    тепло
Тіло  солодко  так  затерпло.
Тіло  меду  напившись  зночі
Знов  пірнути  в  кохання  хоче.
А  душа  тріпотить  тривожна,
Обнімай  її,  тобі  можна,
Доторкайся  до  неї  подихом,
Лоскочи  розпашілим  порухом…
Обізвись  у  мені  луною
І  наповни  мене  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


Незалежність

Шинкар  моргає,  шинкарка  носить,
Ллє  горілочки,  ллє  вина.
"Не  пийте,  діти".  -  Вкраїна  просить.  |
"Не  пийте,  діти".  -  Я  в  вас  одна.    
Народ  гуляє.  Гул  аж  за  село.  
І  дим  стовпом.  Шкварчить  на  ватрі  сало.
Вже  й  парубків  добряче  рознесло
Вже  і  дівчат  захмелених  чимало.
Маруся  –  бабця  –  дев’яносто  літ
Пришкандибала  –  свято  ж  у  народу.
І  кум  Петро  із  кумом  Василем  
п’ють  пиво  (по  горілці)  –  за  свободу…
Салюти  б’ють,  
усі  навколо  п’ють,
і  москаля  кленуть  на  чому  світ.
Святкують  –  а  насправді  –  продають
Всю  гідність  –  за  наповнений  живіт.
І  десь  в  куточку,  в  затінку,  в  кущах
Стоїть  схилившись,  плаче,  аж  ридає,
Душа  Вкраїни  лагідна  душа,
Злетіти  хоче,  але  крил  не  має.
---
Святкують  незалежність  українці
І  істину  шукають  
у  горілці…                                                      24.08.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


* * *

Літо  серпи  нагострило,
Лелечата    навчились  літати
Сонце  небом  котилось
А  я  хотіла  спитати:
Чому  у  твоєму  слові
Так  мало  тепер  любові?
І  замість  смачного  «хочу»
Частіше  чую  «помовч»…
Трембіти  кличуть  у  гори
Там  вже  вечори  холодні.
Сусіди  їдуть  на  море.
А  ми  і  на  дачу  згодні.
На  лаву  стару  присяду
Обіймеш  мої  коліна
У  тіні  строго  саду
На  все  я  сьогодні  згідна.
Під  яблуню?  Чи  під  грушею?
А,  може,  спершу  під  вишнею
Буду  твоєю  спокусою  -
Реанімуєм  жагу  колишню.
2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012


* * *

Я  не  хочу  прощатись  з  літом,
А  воно  на  баскім  коні
Вже  зникає  в  жоржинах-квітах
І  махає  "па-па"  мені.
І  кидає  солодким  згустком
На  зціловані  серпнем  вуста
Божевільну  осінню  пустку,
Ту,  що  віршем  в  душі  зроста.
Одинока  і  горда  осінь
Так  без  пристрасті,  
без  прикрас
Тихо  гладить  моє  волосся,
Будить  спогад  п’янкий  про  нас,  
Де  ми  юні  і  божевільні
По  жовтневім  саду  ідем.  
А  стежки  -  рушники  весільні  -  
Стелять  шлях  нам  у  наш  Едем.
2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012


* * *

Я  втомлена.  Моє  обм"якле  тіло
Лежить  в  обіймах  мрій  про  день  новий.
А  як  же  секс?  Повір,  я  теж  хотіла,
Та  сон  прийшов  -  спокусливий  такий.
Він  взяв  мене  підступно  так,  без  бою,
І  не  питав  чи  хочу  я  ,  чи  ні.
А  я  весь  день  так  марила  тобою,
Я  й  зараз  марю  (шкода,  що  ввісні).
Але  мені  шалено  пощастило:
Мою  подушку  лагідна  рука
Поправила  так  лагідно  і  мило
І  ти  промовив  :"Гарна  ж  ти  яка".
Ти  цілував  мої  дрімотні  вії,
Волосся  гладив  трепетно  моє....
А  за  вікном  -  хурделиці  й  за  вії.
Щаслива  я
Бо  ти  у  мене  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012


* * *

Чи  "так",  чи  "да",
 яка  тепер  різниця?
Чи  мова,  чи  язик  -  то  не  біда.
Біда  у  тім,  що  висохла  криниця
закидана  непотребом  -  шкода.
Шкода,  що  в  неї,  як  в  відкриту  душу,
так  вперто  лізуть  чорним  кірзаком.
Тепер  завІзну  воду  пити  мушу
І  бути  в  себе  вдома  чужаком.
Народе  мій!!!
Людино  у  мені!!!
Не  жди  від  влади  щедрої  подачки
Хоч  край  твій  не  в  вогні,  а  у  багні
Збери  всі  сили  у  душі  на  дні
І  зруш  хоч  крок  до  діла  від  балачки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012


* * *

*  *  *
Я  слухала  симфонію  дощу.
А  він,  дивись  без  доброї  освіти
Довів  мене  до  схвального  плачу,
Практично  навіть  вибив  із  орбіти.
Чекає  в  кухні  неготовий  борщ,
Чекає  в  ванній  працьовита  пралка.
А  я  стою  і  слухаю  цей  дощ:
Напів  газдиня  ,  а  напів  русалка.
1.06.12.  Тернопіль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012


* * *

Якби  я  була  садовим  слимаком,
Чи  навіть  гарненькою    жирною  жабою.
Або  й  хоч  простим  дощовим  хробаком,
Ну  словом  одним  -  земноводною  габою,
Я  б  нині  лежала  собі  під  колодою  
І  слухала  б  дощик  цей  із  насолодою
І  тіло  своє  підставляла  б  дощу,
Але  я  не  гад
І  у  хаті  стирчу,
Бо  зимно,  бо  вогко,  бо  зябко  мені
Бо  я  люблю  в  ковдрі,  а  не  у  багні,
А  дощ  зарядився  і  з  того  одчаю
Іду  і  нап’юсь  двадцять  восьмий  раз  чаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012


Літнє вечорове

Хтось  пиво  п'є,  а  хтось  дуріє  й  так,
Хтось  баламутно  до  дівчат  жартує,
Хтось  вірші  пише  -  сказано:  дивак,
А  хтось  їх  потім  пафосно  цитує.
 Хтось  вийшов  на  прогулянку  нічну,
Хтось  кисне  на  старенькому  дивані,
Комусь  до  сну,  комусь  і  не  до  сну,
Хтось  у  нірвані,  хтось  у  ресторані.
Хтось  вперто  заколисує  маля,
А  хтось  (  маля)  уперто  не  дрімає
І  крутиться  замислена  Земля,
 ...І  хтось  її  в  руках  своїх  тримає.


 2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012


* * *

Від  дощу  намокли  мешти.
Вітре,  чом  тобі  не  спиться?
Прибирає  серпень  рештки.
Коло  печі  –  сонна  киця.
Ранок.  Дощ  ще  з  ночі  бродить
Пахне  хлібом  і  грибами.
Так  нахабно  осінь  ходить
Ще  шаленими  садами.
Ще  у  ластівки  на  крилах
Крихта  мрій  про  літню  спеку.
Осінь  їй  квиток  купила
В  путь  далеку,  в  путь  далеку.
14.08.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012