| Сторінки (4/367): | « | 1 2 3 4 | » |
Від сну далекого, глибокого
мене будили.
Мене будили "там",
щоб пробудити "тут"
від сну глибокого.
Щоби зоставила
те "намагнічене життя"
і в інше перескочила.
...горить вогонь, бушує;
тріщить- попереджає,
до мене ближче,
ближче підступає...
жахаюся і просинаюся.
...відкритий кран:
лилась вода поверх країв,
лилася -виривалася,
через поріг текла - переливалася;
я хвилювалася і...просиналася.
...падаю вниз,
стрімко падаю вниз,
та землі не торкаюся,
а лише просинаюся.
У інший світ, в інше життя
я потрапляла:
шукала вулиці, оселі
знайомі постаті і лиця;
в сріблясто - сірих сутінках
недоторканість,
розмитість пошуків,
легка туманність.
- "Мені це сниться?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Паутина противоречий
висит на дереве Познания.
Ложь заходит в твой дом,
Как приятель:
С улыбкою, лестью и угожденьем.
Распивать с тобой будет чай
И нахваливать вкус варенья.
Поздним вечером, невзначай,
Скажет, что опоздала на поезд.
Как хазяин радушный
Ты скажешь:"Да брось ты!
Места хватит, не будет скучно."
Ложь, как вьющее растение
Вокруг тебя сплетет узоры,
Решетку и заборы.
Поникнут взоры
Твоей свободы.
Ложь, зацементирует внутри,
Как стержень верности Отчизне:
Уроки долга, воспитанья,
Системы строгой назиданья.
И Новой Жизни ветерок
Ума и сердца не коснется.
Назад у прошлое
Сознание вернётся
И будет мёртвое хвалить,
А настоящего не видеть.
И что ещё страшнее:
Не-на-видеть!
"Пора уходить!"-
Вдруг скажешь однажды.
Она не уйдёт.
Новый повод найдет
И останется снова.
Мы любим жалеть:
Сегодня себя, а завтра другого.
Жалость, как дверь.
В приоткрытую дверь
Запускаем врага.
...Правда Жизни сурова
И очень горька.
Не хотим или к ней не готовы...
Да...Из лести мы носим оковы
И порою "любим" врага.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937261
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2022
Який короткий день...
А пам'ять нескінченна
Подіями минулих поколінь...
Вогонь свічі палає...
Кров в жилах застигає,
Коли чиясь благає,
Чи з-під небес,
Чи з-під землі:
"Ніяк,ніяк не забувай
Ті чорні дні."
Зов предків спокою не дасть:
Життя і хліб сплелися воєдино...
Зловіщим круком нависала смерть...
Згасали вогнища родинні...
В родині, де народилась
27.03.1918 р. моя мама
Остапчук Мотря Микитівна
було 9 дітей.
В живих залишилось троє
Житомирська обл.
Черняхівський р-н
с.Некраші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
З альтанок круглих
Плющем повитих
Вже зникло літо.
Вже айстри відцвіли...
І слід троянд розтанув у повітрі...
Вже хризантем розмай
Тумани п'є ранкові.
Вітри з деревами
Вже не ведуть розмови,
Все хмари сиві, мовчазні,
Немов отару, кудись женуть
В далеку путь.
...Лист одинокий, жовтий
Серед гілок тріпоче.
Всі інші позлітали,
А він - не хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2021
Коли у такт годинника
Спадають краплі з неба:
"Тук-тук"- по підвіконню-
"Тук-тук"-
Не сплю,
А слухаю молитву Неба...
Як треба
Звучання Космосу
Й мовчання себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Загляну інколи в минуле :
"Невже це я у тих подіях?"
Колись заплачу, засумую,
Колись зрадію.
Неначе книгу пролистаю...
Десь зупинюсь і прочитаю,
Знов відчуттями побуваю,
Де серцю мило...
Сторінки інші
Пролистаю так поспішно,
Аби не вийшли
Із глибин,
Ті сутінки і темрява,
Де дихать тяжко;
І де печаль з'їдає душу,
А розум не збагне подій;
Де запитання над запитанням,
Мов сірі хмари мовчазні
Пливуть, пливуть...
Там відповідь
Не блисне блискавкою: "Ні!!!"
Не гримне громом: "Так!!!"...
...Але були ті дні
Й без них ніяк.
Читаю книгу свого життя,
Дивуюся:
"Невже це я ?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Мова, як птах:
в неволі сумує...
Серцем буду радіти,
Що повертаються діти
Додому, земле моя!
Світить зоря вечорова...
Знов відродилася мова-
Щемно до болю, до сліз...
Ти вільна, лети. Лети!
Набирай висоти
І лунай, живи, дзвени:
Жайвором в небі синім,
Піснею в краю милім;
В краю людей добрих
І праотців хоробрих;
В краю синього неба без меж
І лану пшеничного теж.
Ти вільна! Лети. Лети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Колись... і не раз,
Побачиш, відчуєш,
Як падати будуть
Фортеці і вежі,
Які ти будуєш;
Як падати будуть
Міста твоїх мрій.
Ти навіть не знаєш,
Кого ти впускаєш
В омріяний світ.
Чужинець зайде,
Дивуватися буде,
Ба, навіть, хвалити;
Попроситься жити,
Захоче дружити.
...Шукаємо друзів,
А недруг ще ближче.
Спочатку похвалить,
А потім освище.
Не раз
Побачиш
І відчуєш,
Як падати будуть
Міста твоїх мрій...
...Не створюй іллюзій
У плині подій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Порой тоска накатит
Безудержная,
Порой -любовь
Високая и нежная.
Все волнами,
Огромными валами
Катятся чувства...
И вещими снами
Приходят картины,
Становятся в ряд.
На них паутины
Порою висят,
Скрывая события
В чьей-то судьбе
До нужного срока.
Дорога...
Зигзагами
Между событиями,
Потерями и открытиями.
Шагаем,мечтаем
Тоскуем и любим.
Порою все рушим
И губим.
От рождения
И до смерти
Мы - глупые дети.
В этом мире страдания
Ждем понимания.
12.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912106
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2021
"Скільки?...Скільки?...
І коли Промінь Правди зійде? "
Душа наша до свободи
Палає.
У Святого Далекого
Одвічно питає:
Скільки бути у полоні
Зрадливих, брехливих?
Коли спадуть з України
Солодкії чари
І згинуть під Правдою
Ворожі почвари?
Божа кара коли впаде
На псарню розлючену
І потече благодать
На Вкраїну змучену?
Палили, рубали,
Голодом морили;
У чужі степи й морози
Примусом водили.
До сього дня розпинають
Шевченка і мову,
Гімн осміюють і прапор
Перевертають.
Отак деякі "сердешні"
Про Вкраїну дбають,
Отак вони люблять,
В обіймах стискають,
Золоті потоки з неї
В офшори пускають.
Що зсередини,що ззовні
Всяк одна вражина,
Зуби точать і кігті
На землі України.
Душа наша до свободи
Палає.
У Святого Далекого
Одвічно питає...
( 09.12.2019 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021
Чи зупинився час?
Його немає.
У пам'яті картини виникають
Минулих днів
Й згасають,
Коли свій погляд внутрішній
Від них відвів.
Емоції і почуття
Шарами
Складають товщу
Нашого життя.
Ті образи,колись такі яскраві
Стають туманами,
Бліднішають і вдалині
Немов проказують:
-Ні-ні!
Зостав собі і сонце, і росу,
Зостав собі земну красу.
Ми лиш туманами
В твоїй уяві пропливемо
І геть підемо
У ті світи,
Де бути зараз не можеш ти.
І не журись,
А тихо Тому помолись
Хто цей туман
І ці світи створив.
Ми разом в ньому:
Я і ти,
Хоч і розведені мости.
...Вогонь життя горить і не згасає.
Ми іскри від вогню.
Вогонь палає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Не зупиняйтесь на шляху для того,
щоб оплакувати помилки минулого.
(Рабіндранат Тагор)
Зостав у спокої минуле,
Там зайвий ти,
Де пані Тиша владарює
І спалені усі мости
Тобою й часом.
Там ...
Хто
Тепер
Тебе
Почує?
Зостав ...
Минуле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021
Cьогодні спекла пиріг з яблуками.
Налила в чашку какао з молоком.
Дивилася крізь вікно на кучугури снігу і заметіль надворі.
Відчувала тепло і затишок своєї оселі.
І думками опинилася в далекому дитинстві,
Де теж були пиріжки,тепло і затишок дому,
А за вікном холодні зими...
А ще було засніжене поле, лижі
І ми двоє 14-літні в безмежному просторі зими...
Було 2 пари лиж, чи одна чітко не памятаю,
Могли їздити поперемінно і на одній,
Бо то були не дуже заможні часи.
З одного кінця містечка в інший кінець...до тебе.
...Чому ти мене зрадила?
Я легко розірвала нашу дружбу,
Бо більше не довіряла тобі.
Можливо я була неправа ?
Можливо...
Бо чому я сьогодні плачу,
Згадуючи тебе і твою відкритість?
Сьогодні я побачила, як легко
І ти, і я відмовились від нашої дружби.
Я зробила тебе винуватою на всі 100,
Хоча ти була невинуватою на 99.
Мабуть тоді я була сердита і не плакала,
Але сьогодні чомусь я плачу...
Я плачу ЗА ВТРАЧЕНИМ тоді...
Ми інші, зараз ми інші.
Багато доріг і подій пройдено -прожито.
Та в моїй душі була і житиме наша дружба.
І я вдячна тобі за це, подружко!
А деяким нашим однокласницям
З їхньою підступністю і хитрощами
Великий привіт через роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2021
Рудий дуб
І безлисті дерева
Й кущі.
Сірі дні.
Все стоїть
У зажурі зимовій.
Хтось сміливий
Й нахабний
Знайдеться
Звинуватити зиму
У змові?
Дощ січневий
Вночі,
Як у бубон,
По підвіконню...
І свідомість,
Мов поплавок,
В темну ніч
Виринає
Спросоння...
Між сном
І стуком
За вікном
Зчерпав час
Ніч...
Ранок
Тишею вразив.
Не збагнути
Одразу
Оцю тишу
Німу.
Все застигло.
Стоїть.
Поверх верховіть
Рудолистих
Сіре небо
Нависло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Трудиться нужно много,
Чтобы найти свой путь,
Свою дорогу.
Свой путь - канат.
На нем ты - акробат.
Не устоишь - и вниз,
и вниз..
Коварство и притворство,
Лукавство, ложь,
Обман и лесть
Обволокут, окутают
И поведут
В страну завистников,
Соблазнов и интриг.
В страну,
Где цветы обещаний растут,
(Числа их не счесть);
Где волны страданий
За добрую весть.
Путей для заблуждений
Много.
Свой путь - один,
Одна - своя дорога.
По ней пройти
(Хотя бы часть,
Хотя бы полпути)
И не свернуть,
И не упасть-
(В который раз! )
Ставки высоки!
Не опустить руки,
Проговорив: "Устал"...
Недобрые глаза,
Чужой оскал
Возникнут вмиг :
Рыскает повсюду
Взращенное семя Иуды.
...Слепым и глухим
Ещё д о л г о
В тоннеле идти.
И д о л г о гадать :
"Где же свет?"
А свет
Лишь в конце
Пути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896874
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2020
Как бусинки,которые нанизаны на нить,
Как ожерелье -
Хранится в сердце каждое мгновенье.
Движенье чьих-то глаз, улыбка чьих-то губ...
И прошлое перед глазами, как кино...
Это было совсем недавно...
О, как это было давно...
Жизнь-это миг.
Чей- то миг пролетел,
Как сорвавшийся с дерева лист...
Как полет журавлей над моей головою...
Пролетел чей-то миг через сердце моё,
Поразив его острой стрелою...
Мы ждём продолжения,
Мы ждём повторения,
Мы сами себе создаём заблуждения...
Миг ушедший не возвратить...
Какое счастье принять, поверить
И благодарным быть
Своей дороге, мгновенью каждому
У своего порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894672
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2020
Вона прийде колись...
З білими кОсами...
Зріже...білим серпом
В нові покоси...
Зорепад пролетить над Землею в цю мить,
Чи блищатимуть трави під ранковими росами?
Вона прийде...
Тоді...як вітер
Закрутить пелюстки весною білі?
Чи - в білий сніг, який кружляє в заметілі?
Вона прийде колись...Сама...
Холодком пробіжить -змінить градус тепла,
Коли сонце і літо,
А чи жаром обдасть, коли люта зима?
Вона прийде...
І в кожному русі життя
ЇЇ на-га-ду-ва-ння:
Жовкне і падає листя...
Промінь сонця зникає на заході дня...
Зірка у небі летить... і згасає.
Все - м и т ь, все минає.
(фото автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Ядовиту стрілу ти послала в моє серце: обман.
Що робити мені, сестро?
Вона ще стирчить в мені...
-Хай кине в мене камінь той, хто без гріха...
Сказано:Прощайте і вам буде прощено.
Я вийняла ядовиту стрілу з свого серця, сестро.
* * * * *
Ты послала ядовитую стрелу в моё сердце:ложь.
Что делать мне, сестра?
Она ещё торчит во мне...
-Пусть бросит в меня камень тот, кто без греха...
Сказано:Прощайте и вам простится.
Я вынула ядовитую стрелу из своего сердца,сестра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892020
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Невидимі павутинки
Снує сон у Царстві тьми,
Піднятись по них непросто,
Щоб бачити сни...
Приснився сон,в якому сплю,
В якому вранці прокидаюсь,
З твоїх обіймів вивільняюсь
І погляд ніжний мій сповзає
З твоїх плечей, з твоїх долонь...
Нема пустих речей...
Так тихо-солодко...
Вже не з тобою, осторонь:
-"Я пам'ятатиму."..- сказала.
Темряву ночі і сниво
Сонячний ранок змінив,
(В пробудженні дивна сила...)
Та сон він не змів.
Невидимими нитками
Поєднані сон і дійсність.
Єднання духа і плоті -
У цьому його чарівність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Очі чорні,мов вугілля,
а в них-палаюче багаття-любов.
О! Я побачила його одразу,
як тільки мій погляд зустрівся з твоїм...
* * *
Твої карі очі давно забуті.
Вони немов засохлі квіти,
яких торкається вітер;
вони розкрилися, відцвіли
і їхнє минуле не хочеться ворушити...
* * *
Глибокі і голубі,немов безкрає небо,
очі у мого близького родича.
В них хочеться дивитися
і при цьому-стрибати,танцювати
та грати,співати...
* * *
Бувають очі,які не мають ні форми, ні кольору.
Висковзують з поля зору своєю водянистістю і туманністю.
Вони нічого не передають,крім улесливості
і зникають одразу, якщо їх не бачити.
* * *
На чуприну кольору стиглого жита
і сині виразні очі я дивилася потайки,
стоячи віддалік від вуличної палатки,
де торгував цей красень.
Рукавички були куплені,а очі приваблювали.
Хотілося довше побути в цій миті,
яка,неначе маленьке свято,
посеред людської штовханини і гамору сірого дня,
ввірвалося у мою душу...
* * *
Все,що побачила я в великих,подовжених,
з потаємним блиском і глибиною
коричневих очах монаха в церковній лавці
прочитало і зберігає моє серце.
Світ,про який можна сказати:
"В домі Отця мого багато осель" ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888444
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
Я людина - земна.
Спотикаючись,йду по дорозі.
Страх підстерігає мене,
Здригаюсь на кожному кроці.
Зустрічний - завжди супротивник мені.
Бачу тріску у кожному оці,
А колоду в своєму - ні.
За пазухою або за плечима
НОшу ношУ. В ній:
улесливість,заздрощі,гнів,
страх,спокуса,жадоба,презирство,
похіть,зневага,блюзнірство,
жалість,гординя,чванство,
брехні,притворство,обман...
В неповний оцей перелік
Додайте іще : туман...
І оце, все, що маю
Навкруги розкидаю.
Камінь кину в любого,
Хто мою перетне межу.
Я людина - земна.
Спотикаюсь й дивлюсь в небеса,
Розкриваю для простору душу.
Бачу Всесвіт...Зірки...Невідомість...
Зазираю в свою Свідомість,
Та не розумію, що там.
Перед Небом стою у покорі
І милуюсь на його зорі,
В спеку літню вітру радію
І дощу, який він навіє.
Чи навчусь жити в мирі зі світом?
Чи навчусь бути в нім привітним?
Запитання до себе ставлю,
Бо де нОшу я ту зоставлю,
Що з собою ( в собі ) ношУ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
В мережках абрикосових красується весна,
Іще така холодна,мінлива,неясна:
То промінь сонця блисне з-поміж летючих хмар,
А то вітриськом лютим понасилає чар.
Свистить він,тисне,крутить поміж дерев, в дворах;
На кого так затято знов наганяє страх?
Рожевими пелюстками розквітли абрикоси;
Дощу весна чекає,чекає перші грози-
Зима- сестриця здалеку їй сипле сніг на коси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020
"Про світ я замислююсь,
і про життя та людину."
Лі Бо
( "В зимовий день
повертаюсь...")
* * *
Така чорна і моторошно-
тиха ніч...чому?
- В ній руйнуєтся все,
Що раніше існувало...
Смутком оповиті думи,
Бо вони за втраченим.
Пошукала в мудреців рятунку -
Напилась такого ж трунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Я пам'ятаю ту весну,
В ній безтурботність відлетіла,
Птахи верталися додому,
А я із дому полетіла.
Невидима межа життя,
Колись тебе я перетнула...
Тепер вона-моє минуле...
Берези вітер розхитав,
Сережки кидає,гойдає.
Для мене ці сережки-дзвін,
Сьогодні дзвони калатають.
Весні б радіти-нове коло:
І оживає все навколо,
І сонце душу звеселя...
Дивлюсь тепер на все здаля:
З вікна,із літ,з сьогоднішнього дня,
Сканую мінуси і плюси,
Вертаюся в первинне "я",
Як з вирію вертають гуси...
...Крізь нерозпущене гілля
Гойдає вітер майбуття-
Нічого там нема,
Окрім любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Бачимо, як розтріскуються бруньки на деревах,
як кожного дня розцвітають нові квіти в саду,
як пробуджується природа і заповнює собою простір, але для нашого ока є невидимою та енергія, яка це робить.
Як весна,
Як подих вітру
Світ відчуттів тонких,
Де напівслово, напівпогляд
Всю душу прочитає
Від початку до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Втрати душі ототожнюються для
мене з втратами листя на дереві.
Вони падають падають,падають...
Задавниться,
Приглушиться,зіжметься
Той гострий біль,
Але ніколи не зітреться
Із пам'яті.
Приглушені слова
На душу ляжуть попелом,
Притрусять та прикриють.
Іржою,а не золотом
Постане світ
І в пам'яті зупиниться
Його політ...
...................
Не раз вставати буде
Душа із-під руїн.
Куди вона прямує?
З яких вона "країн"?
Не знаємо нічого.
Та знаємо : болить,
Ще знаємо:
Від радості
У нас вона дзвенить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2020
Що там в душі?
(А горло конвульсує)...
Що видно їй?
Що чує?
Тінь розлуки майнула,
Як ножем полоснула,
І вже навпіл душа,
Не збереш.
Розум все розкладає,
Все докупи зшиває,
Допомоги шукає.
Розум квочкою квокче,
Всі пояснення хоче
Позбирати в одне:
Що розлука-це норма,
Що людина-це форма,
Де зростає душа.
Коли форма дозріла,
То й душа полетіла
У далекії мандри
Відшукать свої "мантри",
А не жити чужим.
Розлучаються всі,
Розлітаються всі,
Так природа велить.
Розум знає, сприймає,
А душа, ой, болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020
Як хочеться іноді бути ослом,
Коли нам болить,коли душа навпіл...
Але і про себе,і навіть про нього
Ми знаємо мало.
Взиваєм до Бога,коли нам болить,
Та навіть про Бога
Не знаєм НІЧОГО.
Як хочеться іноді не бути ослом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863367
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.02.2020
Іще закриті очі,
А вже дзвіночок стукає:"Вставай".
Де побувала я цієї ночі?
Так солодко- блаженно...
Може рай?
Очей не відкриваю.
"Не просинатись би повік"-
Вже вкотре думка прилітає.
Та ба,неначе камені спадають в душу,
Від легкості розтанув слід,
В земне тяжіння падать мушу.
Цей сум за втраченим
Так розриває душу...
І осадом спускається на дно.
Приходить розуміння,
Що "там", що "тут"-не всеодно.
"Там"-це літати в небесах,
"Тут"-спотикатись об каміння.
І "тут", і "там"-
Як маятник,
Людські створіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2020
Україна-Крим,Луганськ,Донецьк-2014
Ірландія- Белфаст -1972
А я все йду і на це місто
Дивлюся.Навіщо?
Може для того,щоб
Сказати людям:
"Вбийте війну у своїй душі!
Просто живіть!"
("Слухаю дощ" Шон Маклех)
Є люди миру.
Є люди війни.
Перші створюють закони одинакові для всіх.
Другі шукають спосіб іх оминути.
Перші радіють результату своєї праці.
Другі радіють,коли ошукають інших.
Перші будують спільне для всіх.
Другі руйнують спільне для всіх.
Перші домовляються між собою і виконують.
Другі домовляються і зраджують.
Перші говорять про мир і живуть в ньому.
Другі говорять про мир та в мирі жити не вміють.
Перші радіють,люблять,допомагають.
Другі радіють,люблять,допомагають аби мати вигоду.
Чи можуть порозумітися люди миру і люди війни?
Можуть.Коли люди війни захочуть миру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020
Дуже часто в очах інших ми виглядаємо і д і о т а м и ,бо інші міряють нас по своій шкалі цінностей.
Сумно стає тільки від того,що однодумці зустрічаються вкрай рідко.
Прокладаючи свою одиноку стежку серед гамірної юрби-натовпу,радієш життю однією стороною свого єства і впадаєш у руйнівної сили розпач іншою стороною свого єства.
Гойдаєшся у цих хвилях,незнаючи скільки часу' і не знаючи до якого берега дістане твій човен...
""""""""""''
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858840
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2019
Душа наша до свободи палає,
Волає.
У Святого Далекого одвічно
Питає:
Скільки бути у полоні
Зрадливих,брехливих?
Коли спадуть з України
Солодкії чари
І згинуть під Правдою
Ворожі почвари?
Божа кара коли впаде
На псарню розлючену?
І потече Благодать
На Вкраїну змучену?
Палили,рубали,
Голодом морили,
У чужі степи й морози
Примусом водили...
Скільки...скільки... і коли
Промінь Правди зійде?
До сього дня розпинають
Шевченка і мову,
Гімн осміюють і прапор
Перевертають..
Отак деякі "сердешні"
Про Вкраїну дбають.
Отак вони люблять,
В обіймах стискають,
Золоті потоки з неї
В офшори пускають.
Що зсередини,що ззовні-
Всяк одна вражина:
Зуби точать і кігті
На землі України.
* * *
Душа наша до свободи палає,
Волає.
У Святого Далекого одвічно
Питає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Сіре небо і сірий день...
Вітер стих,не колишуться віти,
Голі віти осінніх дерев.
Впале листя двірник позбирав,
Ген стоіть у мішках-
Сумний пам'ятник літу.
Промінь сонця колись
Тут ховавсь в реп'яшках
І літала бджола серед цвіту.
Літнє дійство добігло кінця,
Опустила завісу осінь.
Вітер листя уже не розносить,
Чути шурхіт мітли
І згори
Білий дощ
Сіру музику зносить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019
Блищить осіннє листя
Золотом,
Закутане туманами
І холодом.
Тремтить листок
І падає...
Про що він згадує?
Втікаю від минулого...
Не хочу
Минулому дивитись в очі.
Багато в ньому світлих днів -
Їх славлю,
Та чорні камені ганьби
Знеславлюють...
Мов темні ночі ,
Вчинки злі-
Біль невідступна..
"Темінь і світло нероздільні
На Землі"...
Тремтить листок осінній,
Падає...
Про що він згадує?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019
Вітер шумить в верховітті...
Падає з дерева листя...
Пізні,осінні квіти
Порозсипались намистом...
Осінь про сум віщує...
Храм золотий догорає...
Вабить і пестить, чарує...
Мелодію Всесвіту грає...
............................................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2019
Машет рыжей гривой,
Осень - кобылица.
В памяти далекой
Осень будет сниться.
Будут листья падать,
Падая, кружиться,
Осень золотая,
Ты мне будешь сниться.
Дождевыми тучами
Небо перекроешь,
Из дождинок-бусинок
Платье себе скроишь.
Налетит, закружит
В танце ветер-вихрь
И разделит грусть
На двоих.
На ладонь поймаю
Жёлтый лист летящий,
Обменяюсь взглядом
С осенью кружащей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2019
В найвіддаленіші роки
Хвилі пам'яті нас відносять
І гойдають, і б' ють в лице...
Безупинно чайки голосять
І стискають, стискають кільце
Наших роздумів потаємних...
Обриваються нитки життя...
І по променях світлих і тонких
Нам дозволило майбуття
(Довжиною із наше життя)
До минулого доторкатись.
Там невидима є стіна,
Там не можна за руки братись,
Там -
завіса від майбуття,
Там межа,
де світам розділятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019
Кобзареві вклоняємось
і Франку, і Лесі -
зброю-мову не сховали,
до вершин піднесли...
Розпинають мову нашу
На страшній Голгофі.
Зневажають, обкрадають,
В люди не пускають,
Кажуть:штучна і несправжня,
Навіть, не існує.
Мова наша українська
Ворога біснує.
Нене моя, українко,
Віночком волосся,
Скільки утисків, зневаги
Пройти довелося!
Ти навчала у глибинці
Дітей українців.
Розмовляють.
І донині тебе пам'ятають.
Душу вклала
Не зганьбити
Джерело цілюще,
Бо зганьбивши
НакликАли лихо неминуще.
Нене моя, українко,
Вчитель із глибинки,
Свою мову зберігала,
Свою мову викладала,
Мов скарби із скриньки.
Фото моєї мами Мотрі Микитівни рік 1949
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2019
Кажуть: всесвіт холодний.
Кажуть:планети красиві.
Кажуть:планета Земля жива.
Я люблю свою Батьківщину.
Батьківщина-це мати і батько.
Батьківщина-це край моїх предків.
Батьківщина-це мова моїх предків.
Батьківщина-це історія моїх предків.
В Білорусі,Америці,Франції,
Росії,Фінляндії,Німеччині,Польщі,
Португалії,Канаді,Україні
родичів більше,ніж знайомих.
Я н е м о ж у ростити ненависть
в душі ні до якої д е р ж а в и.
Я м о ж у із групи публічних людей
"виділити" тих,хто штовхає до злету ненависті
чи розпалює вогнище ворожнечі.
Я м о ж у зменшити прояв ворожнечі і ненависті
не підтримуючи їх.
Я м о ж у любити.
...В холодному всесвіті рухаються красиві планети
і на одній із них існує Ж И Т Т Я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816138
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2018
Танцует кактус на окне
под музыку Шопена,
а я ловлю в своей душе
пороки и измены;
добро не в счет,
добро все ввысь,
а глыбы мрака
тянут вниз;
танцует кактус на окне
под музыку Шопена,
легко и радостно в себе
увидеть перемены;
танцует кактус на окне
в хрустальный такт вплетаясь,
былое ускользает от меня
змеею извиваясь...
Под музыку Шопена
танцует кактус на окне.
--------
Жизнь бесконечна.
Потоком могучим течет ее сила...
Струной особенной звени
В потоке жизни...
Восславь ее Величие,
Могущество и Силу...
-------
...Звучала музыка.
Звучала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812348
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2018
Подій учасник і свідок мовчазний
Того,що не від нас приходить.
Когось не стане в світі цім
І тільки тінь в своїй уяві
Мовчки ходить.
Тіні минулого...
Межа...Поділено...
Не переступиш.Заборонено.
Те,що літало білим голубом,
Зупинить раптом чорним вороном.
Зупинить раптом чорним вороном
І розведе світи у різні сторони.
Поділено.Не переступиш.
Що мав втрачаєш,губиш,губиш.
І те,що не любив,і те,що любиш.
Залежить не від нас
Той день і час,
Коли вуста прокажуть:"Прощай!"
В останню путь...
Тиша німа огортає...
Місяць засвітить,чи сонце засяє
Нема тих очей,що їх споглядали.
Тільки згори сяяти будуть на чорні горби
Відтепер
Місяць вночі і сонце удень.
Шлях земний
Шовкові трави заплетуть,
Вітер завіє сліди...
Лети!
Лети...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018
Осінь тихо зайшла у двори.
Сипле сонце проміння згори
Щедре, тепле, осіннє, останнє.
Жовте листя спадає з гілок.
Чути шурхіт.
Політ чарує.
-Золото, золото, золото-
В шелесті чую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2018
Я лишь коснусь своей рукой
твоих волос;
хочу услышать голос твой
средь бурь и гроз;
среди бушующих снегов
идти на зов твоей любви хочу...
Хочу не пасть растоптанной во лжи
в последний миг;
хочу не верить тщетно в миражи
и чей-то лик;
среди блуждающих огней -
свой не оставить путь
и правде "горькой",
хоть когда-нибудь,
в открытые глаза взглянуть...
...Сей мир еще течет во мне.
Еще туманами сокрыты дали.
Влечет еще меня твоя любовь,
но маску мира лжи я распознала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808679
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2018
Травами росистими
В прохолоду ранку
Вийшла на світанку.
Сонце звеселило
Хмарами багряними.
На зеленім лузі
Розсипалось літо
Квітами духмяними.
Кроками неспішними
Забреду далеко:
У гості до літа,
Де ходить лелека.
Не буду махати,
Не буду кричати,
Серед тиші літа
Буду теж мовчати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
Дощ падає з неба, падає.
(Так треба?)
Вітер жбурляє краплини прозорі.
Крізь сірі холодні хмари
Не видно далекі зорі.
Дощ падає з неба, падає,
Відносить краплини вітер,
Сьогодні про тебе згадую,
Ти сльози мої не витер.
Плаче небо осінніми хмарами,
Розбиває краплини вітер,
Пише послання від тебе
Із дуже прозорих літер.
Зупинився.Чекає.
І знову пише...
А я, прочитаю?
Не знаю.
Стіною між нами Вічність...
Без краю...
(15.09.1954 р.)
15.09.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018
Скільки весен
І скільки зим призвати,
Аби добратися до вас живих?..
Мигає зірка,
Світить місяць
І вітер між дерев притих.
... Переходжу межу,
Що відмірює час,
Повертаю назад,повертаюсь до вас.
Те, про що у житті
Так затято мовчала
Прокажу у минуле:
-"Ви пробачте мене.
Все й для мене мине.
І я колись тут не буду ходити...
Вам вклоняюсь за те,
Що навчили мене любити. "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2018
Дощ
прохолоду і свіже повітря
приносить;
відлуння років стоголосе
зринає
і падає в пам'ять бездонну;
місяць травневий
готує зелені покоси;
чорну ворону
вихоплює погляд:
"кар-кар" -
полетіла, нема;
букетами квітів
дивує весна,
п' янить
ароматом бузку і жасмину;
як завше,
любов мого серця,
до тебе я лину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2018
Золотом
Листья осенние пали.
Холодом
Дышат туманные дали.
Ветры
Свистят и резвятся
С осенью
В бешеном танце.
Радуюсь,
Осень хмельная,
Гроздьям твоим виноградным,
Дням золотым и отрадным,
Радуюсь
И печалюсь:
Занавес закрываешь.
Все ароматы лета
Засохшей травою
Под ноги бросаешь.
...Криком журавлей
Унесешься, осень,
Вдаль
За сто морей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2018
"Дати можна тільки те,
що маєш сам"
(К.Е.Антарова"Две жизни")
Насип мені любові у долоні,
Крізь пальці хай тече жива вода...
Хай сльози висохнуть солоні
І радість зродиться в словах.
Насип мені любові у долоні,
Рук не стулю,
Застигну у покорі
І- з думкою: "люблю".
Насип мені любові у долоні...
****************************************************************
Дать можно только то,
что имеешь сам.
(К.Е.Антарова "Две жuзни")
Пролей любовь в мои ладони,
По пальцам потечет вода живая,
Зажгутся радостью глаза,
Уйдет соленая слеза.
Пролей любовь в мои ладони,
Рук не сомкну,
Покорная застыну
И с мыслью: "я-люблю".
Пролей любовь в мои ладони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2018
Раздавленнных,униженных,убогих-
ушло их сколько?
и еще уйдет;
и вопрошать: за что?
не будет толку:
пересыпается песок
на запад,на восток
из кубка Времени...
Начало где?
И где конец?
Одет терновника венец
на голову гонца...
У Вечности
свои красоты и убранство,
у Вечности свои шаги
и поступь их
сметает пыль
в межзвездное пространство...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774051
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2018
То вальс,то романси...
Із ними кружляю в далеке минуле...
Очі твої так близько,
Втекти куди не знаю.
Спалах вогню і іскри
В серці моїм.Палаю.
Що з цим вогнем робити?
Зовсім не знала.
В думках- такий жаданий,
Насправді- від тебе втікала.
З вишень пелюстки білі
Сипалися не раз.
В серці моїм лишився
Той час:
Очі твої так близько,
Втекти куди не знаю.
Спалах вогню і іскри
В серці моїм.Палаю.
Скільки громів гриміло,
Скільки дощів лило,
В серці моїм лишилось
Погляду твого тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Сірі думки,сірі будинки,сіре небо...
Іноді почуваюся сірою мишею-нишпоркою,
Що по всіх кутках шмигає
В пошуках якоїсь крихти сухої
З хліба колись спеченого
Теплого і запашного.
Вслухаюся в тишу будинку того
Далекого і самітнього,
В якому давно вже не чути
Кроків розмірених господаря-дбайливця,
Не чути тупоту і гамору дітей його пустотливих,
Не чути повчальних настанов матері-господині...
Десь там, в глибокій пам'яті. лунає
Таке знайоме "ку-ку", "ку-ку"...
І зачиняються дверцята
В маленькому будиночку
Годинника настінного;
(Зозуля вкотре відміряла час).
Краплі дощу осіннього по підвіконні
Сповіщають про дощ.
А про що сповіщає дощ
З неба сірого осіннього?
Підставляю обличчя краплинам,
Вдихаю повітря холодне
З сирістю змішане,
Щільніше кутаюсь у теплий шарф
І вдивляючись в суцільну сірість неба
Чогось іншого від нього чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2017
Як питиму гіркоту Ночі своєї темної?
Краплинами-хвилинами?
Чи паводком ріки шаленої,
що зносить мости
і викидає на берег різний непотріб?
Захочу втекти-не втечу,
бо кожному відміряно
темряви земної;
бо кожному налито
в чашу його.
Як питиму цю чашу гірку
своєї Ночі темної?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2017
Зима засыпала
Снежинками холодными
Рассветы и закаты.
В них лето,
Теплый дождь,мечта:
"С тобою встретимся
Когда-то..."
Весна раскрывает цветы
И в ней
Самым ярким цветком
Станешь ты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761988
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2017
Дни летят,дни бегут...
Чет,нечет-замыкаются звенья.
Жаркий полдень...Холодный рассвет...
Вновь трещат в сельской грубке поленья...
Ветер воет.Крадется метель.
И зима белым холодом дышит.
Кружит голову карусель...
Чет-нечет,чет-нечет...
В круге замкнутом...
Вновь весна...
Белым цветом колышит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759724
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2017
Живите п р о с т о.
Так просто,как будто
в прошлом не было
ничего.
(К.Е.Антарова "Две
жизни")
Шагну на лестницу,ведущую в Небо,
каждая ступенька которой-ЛЮБОВЬ.
* * *
Переверну страницу дня;
Вот чистый лист-
На нем себя рисую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758232
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2017
Рыжие листья смыты дождем,
Что же от ветренной осени ждем?
Снова поманит, себя оголяя,
И уведет далеко от мая.
За синей дымкой скрывает дали,
Прячет улыбку в туманной вуали.
Тучами,ветрами,страсть унимая,
Жаркое лето прочь проганяет.
Нарядами яркими к себе привлекая,
Все же уводит,уводит от мая,
Где запах сирени,где лето с розами;
Сама за туманами блеснет морозами.
Ветренной осени все же внимая,
Ждем откровений,ждем пониманья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754613
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2017
Приходить запізніле каяття...
Картини звідкись виникають
Із давнього життя
Так чітко,образно,яскраво.
Я їх не призивала.
Їм не кричала "браво".
Болить...
Не буду проганяти їх.
Нехай болить,
Нехай тривожить душу,
Пройтись серед руїн
Загубленого мною мушу.
Не бачила,не чула,
Не зрозуміла колись
Благань того кохання,
Що прилетіло.
Воно літало...
В поривах мрій мене благало:
"Мені повір".
А я дорогою твердою йшла.
А я легкого щастя не хотіла.
Прости,прости...
Глибокий біль
І я знайти зуміла.
Птахом,зорями,вітром
Я почуття посилаю.
Дуже запізно,знаю,
Але... прийми,благаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2017
Гу-угу-угу-вітер завиває,
Крутить і кружляє.
Хмарами осінніми небо застилає.
Промінь сонця блисне.
Серед трав пожовклих
Павутина висне.
Осінь-чарівниця між дерев гуляє.
З вітром навперейми
Листя розкидає.
Всі листи від осені я не прочитаю-
Вітер їх відносить.
Не наздоганяю.
Літні дні вчорашні
Зараз проводжаю.
Радість і тепло огортали нас.
Стрілками осінніми змінюється час:
Осінь сум розносить.
Осінь боса ходить.
Листя розгубила.
Дощами холодними
Тепле літо змила...
авторське фото
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2017
Пвмять серця жива...
Низький уклін,
Низький уклін
Крізь років плин...
Сільський клуб
І екран-полотно...
Крізь роки я вдивляюсь
В чорно-біле кіно...
Це-було,все-було...
Хата з вікнами на дорогу.
Стежка між споришами
До порогу ...
До порогу,де четверо нас
З молодими батьками.
Світло й затишно.
Скрізь вирує життя:
У коробці клубочки-курчата,
Їм води і пшона треба дати;
Для кролів на городі трави нарвати;
В зшиту торбу з тканини
На полях за селом
Колосків для курей назбирати.
...Сонце палить пекуче.
Ні хмарини ніде.
По стерні босонога ватага іде...
Сільський клуб
І екран-полотно.
Крізь роки я вдивляюсь
В чорно-біле кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2017
Вітерець ледве віє.
Хмаринок на небі немає.
Спека літня липнева
Так довго триває.
Від променів сонця
Небо синє прозорим стає,
Вицвітає,
Ніби плаття із ситцю.
Прохолода і дощ жаданий
Людям і травам сниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2017
Добрий пастух
шукає добрі пасовиська...
Усякі пастухи
наймаються пасти отару:
-одні, переганяють з часом
овець в свою кошару;
-такі, що поїдають те,
що пасти мають;
-недбалі: сплять у затінку
наситившись обідом;
-"дбайливі": дбають про своє добро,
а у овець хай "світиться" ребро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
Тихо,
Тепер так тихо
Пройдусь стежинами
Свого життя...
Побачу,
Себе побачу
Якою я була...
Заплачу?
А може пробачу?
Ще не знаю я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2017
Падає листя.
Ще осінь далеко.
Ще на полях ходять лелеки.
Ще на полях жайвір співає.
Падає листя-
Дощу немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2017
Як грім,
(Я блискавки не бачила),
Звучать слова:
-Ти вже стара й дурна!
Як грім!
Ми-подруги.
І я пробачила.
Я гіркоту в її словах
Побачила:
Вона вже теж немолода.
-Ти вже стара й дурна-
Таке сказала,ех...
Моїх чеснот хіба не бачила?
Я їй пробачила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2017
Живуть два сусіди.
Кордон розділяє.
Тепер все нарізно
І дружби немає.
Один президента
Із зіркою має
Й триколір на древку.
Тризуб у пошані
І жовто-блакитний
У іншого сяє.
Напруга.Війна.
Усіх розділила вона.
Рвані рани у душах,серцях.
До якого кінця
Приводить ненависть?
Хто людом керує?
Хто межі руйнує?
Ні,Божого царства
Війна не будує.
Розум втрачено,
Коли в вогонь і воду
За правителя стрибають
Одні,а інші-
"Вогнем" і "водою"
Свого поливають.
Знають,добре знають:
Сила на силу-війна.
Скількох покосила...
Правитель за мурами
В чистих палатах,
А там в білих хатах
Сльоза і печаль;
А там у окопах
Сини і батьки;
В полях не пшениця-
Вінки,вінки...
Навіки віків
Хай щезне війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725556
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2017
Небо наклонилось
Тучами к земле.
Где же Твоя милость,
В небе иль во мне?
Малую горошинку
Доброты скатала.
Нежность паутинкою
Тонкою соткала.
Ветры злые,лютые
Разорвут на части.
Мало,очень мало,
Чтоб увидеть счастье.
Крохотною искоркой
Вспыхнет и поманит...
Ложными дорогами
Ищем свет в тумане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722781
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.03.2017
Мягкий,теплый свет в окне твоем горит.
И ночь светла:звезда с луною,
Как с сестрою говорит.
Цветы уснули:лепестки свернули.
Деревья очертаниями темными стоят.
Тепло.Запахли матиолы.
Ночные бабочки
На свет в твоем окне летят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722170
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2017
........................
Життя-це роман
Без кінця і початку
З дірявою обкладинкою
(Миші прогризли)
........................
........................
І гублять слова намистини
В морі.
("Часопростір" Шон Маклех)
...Миші-руйнівники тиші
Безжальної,застиглої,пророкуючої
В будинках
З мурованими стінами,
Напівтемними горищами,
Де зібрані довгоневживані речі;
З сіном запашним,
Дбайливим господарем зібраним,
В якому,(знаю),
Бавилися діти
Літньої спекотної днини
І з цікавістю до давнини
Знімали павутиння
Над етажеркою,
Що неподалік від комина стояла,
Здмухували пил
З відібраних книг,
Журналів або листів,
Вже погризених сіромахами-пискунами
І перегортали пересушені,
Пожовтілі сторінки чиєїсь
І навіть своєї історії;
Про море ніхто з них нічого не знав;
Тільки з книг,
Тільки з книг котилися на них хвилі
І відкочувались назад,
Залишаючи на жовтому піску
Зелені водорості;
Тільки з книг долітали до них
Прозорі бризки хвиль
Моря грайливого і таємничого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2017
Якщо вдерся розбійник до хати,
Чи ти будеш її віддавати,
Чи ти будеш її ділити
І з розбійником вкупі жити,
А чи постіль чисту стелити;
Може хліба даси і води,
Може сам надумаєш йти?
Тільки сильним здолати розбій,
Тільки сильним вступати в двобій.
Не показуй слабких сторін.
А якщо не покине він-
Бий у дзвін.
Правда-сила.Не відступати.
В правді жити.
За правду -стояти.
Не ведись на солодкі слова,
Поки є на плечах голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2017
На дорогу дивляться
Двоє вікон хати.
На грядку під вікнами
Садить квіти мати.
Айстри,чорнобривці,
Рядки матіоли.
Будуть прилітати
Серед літа бджоли.
Хризантеми,дзвоники
І жовті жоржини-
Ці високі квіти
Поближче до тину.
Низеньку красолю
Близько біля стежки.
Будуть виростати
Квіткові мережки.
Льонок на городі-
Кучеряві віти.
-Ростіть,виростайте
І квіти,і діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2017
Планета-кінь схарапуджений,
що скидає своїх вершників.
Планета-килим краси земної
з якого струшують пил
і цим пилом є люди.
Задум Творця-незбагненний...
Задум людей-потворний,цинічний,провальний.
У провалля-падає чорне і грубе.
Угору-піднімається світле і невагоме.
Це так?
Чи вкотре гра свідомості?
Або гра світла і тіні,
де і-думка поміж ними?
Що це?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2017
Лазаренку Павлу Миколайовичу м.Черкаси
і іншим .................................
присвячую
А заколотники війни-на волі,
рахують свої статки.
На тих,хто волю Україні
Здобуває-чекають пастки.
Меморіальна дошка зупинила:
"Тут жив .........." Герой!
Війна убила.
В граніті-молодий,веселий.
Життя віддав,
Рятуючи міста і села.
Рятуючи дітей,родину,
Тебе,мене-
Загинув!
Весела усмішка і добрі очі.
Знову на варті він
Щодня,щоночі...
І ненадовго він зупинявся:
З Землі у Небо
Лишень піднявся...
Схиляю голову.
Тамую біль...
"Слава Героям
В віки віків!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715390
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2017
Откроет ночь свои глаза,
Луной серебряной глядя
И звездами мерцая в вышине...
Свет голубым потоком льется
И не прервется,и не прервется...
И только день его затмит,
Лучами желтыми играя.
Луна бледнеет,тает,тает...
Закроет ночь свои глаза,
Одна звезда вдали мерцает...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715163
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2017
Душа спешит.
Куда торопится?
Откуда ты мчишься,
Седая конница?
Пыль укрывает
Имя и лица.
Какой весною
Вновь будут сниться
Белые ветки,
Кусты сирени?
Пыль укрывает...
Следы проложены.
Много ли,мало?
Сколько положено.
Мечется вьюга,
Снегом дымится...
Прожито,пройдено-
Следом ложится.
Ветры кружатся,
Снег заметает...
Вихри эмоций
Тоненьким ситцем,
Горсточкой пепла
Боли сожженной,
Искрой свободы,
Вспышкой-любовью
И тишиною
В сердце ложатся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2017
Дяде Мите посвящаю
Письмо в конверте получить бы...
Пусть не отвечу:
глаза слабы, да и рука дрожит...
Но сердце,
сердце встрепенется
и птицей в поднебесье-
увидеть, вспомнить,
тот уголок земли,
где колыбель качала мать,
где братья старшие учили выживать,
где каждая тропинка бежала к дому.
Пылью припорошена
качалась под забором белена,
чертополох свои иголки не скрывал,
в кустах картошки
дурман раскидистый
цветок свой мраморный,
как чашу раскрывал.
"Будяк"-лопух большой,
летел на кофточки девчат,
затяжки оставались;
а если в волосы,
придеться отвечать:
тебе в ответ плоды шиповника
колючие, без кожуры,
летели за вОрот рубашки.
И помню глаза,
глаза - незабудки Наташки
... и мать одна, у пятерых
...двух братьев постарше
подвал от врагов спасал
...они воевали
...после войны
кто как мог выживал.
-----
...Сегодня стреляют.
Самолеты не летают
И поезда в тупике.
Одержимые властью
Границы меняют...
(В 2013 г. мои письма дяде Мите в россию
стали пропадать, думала случайность.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714363
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2017
Хіба ми плачемо,
коли листок осінній падає
додолу?..
...І вже нема частиночки душі.
Вже одірвалась, полетіла.
А як хотіла бути тут,
Де лілії цвітуть
У прохолодних водах літа,
Де абрикоси цвіт розносить вітер весняний.
Вже чути, як далеких вод прибій
До себе кличе...
...До себе кличе міст переходу
В невидиме і таємниче...
До себе кличе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Час котиться,котиться, котиться
На колесі ночі і дня...
Жито у полі колоситься.
Волошка у нім розцвіта.
Дівчина- квітку до квітки:
Віночок спліта.
Верба до води нахилилася,
Ще сонце її зігріва.
Від вітру листя колишеться,
Дзвінко біжить вода.
Час котиться,котиться,котиться,
Міняючи ночі і дні.
Колись ці часи зупиняться...
Так сумно стає мені.
************************************************************8
Ні,час не спиниться ніколи
І день буятиме завжди,
А в ніч цвістимуть матіоли,
Як наші праведні сліди...
(Салтан Николай)
*************************************************************
Перевод:
Время катится,катится, катится
Колесо ночи-дня вращая...
В поле рожь колосьями.
Василек цветет.
Девушка-цветок к цветку:
Веночек плетет.
Ива к воде наклонилась.
Солнцем согрета она.
Листья от ветра качаются.
Звонко бежит вода.
Время катится,катится,катится.
Меняются дни и ночи.
Когда-то часы остановятся...
И грустно становится очень.
авторське фото
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016
Як часи сповіщають,що настає полудень або північ,так
настає і час для одкровень...
Історія вчить,що завжди точилася боротьба за території та сфери впливу на цих територіях.
Так було і сучасна історія стверджує,що так є.
Держава Р. скориставшись слабкістю держави У. зайшла на її територію,завезла зброю і розв'язала війну.
Ні одна сторона,ні інша не об'явили про війну.
Про війну знають ті,що посилають зброю і військових.
Про війну знають ті.що тримають оборону.
Про війну знають ті,хто хоронить дітей,батьків,друзів,рідних,знайомих і незнайомих.
Іде війна.
В моєму домі мир.
В моєму місті мир.
На території моєї держави іде війна.
І тому я плачу,і тому серце моє в скорботі.
Вибач за таку гірку реальність.
Про неї треба знати.
А ще я пишу вірші.
"Небо такое большое.
Думаю я о нем.
Что ему может сниться
Январьским холодным днем?
Кудри деревьев густые,
Пряди зеленых трав,
Девочка в платье "в горошек"
Машет,руки подняв;
Пляжей песочные косы,
Ленты рек голубых,
И берегов откосы-
Солнце купается в них.
Что ему может сниться?
Может смелая птица,
Что "по лицу" струится,
Главный полет совершая,
В неба глубинах тает.
Небо такое большое.
Что ему может сниться?"
Від кого:Ч.Т.Т. Кому:Н.І.М.
Україна Росія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2016
Думками лечу
В солодке далеке минуле...
Все те,що поганим було
Й десь там,в глибині заснуло
Будити не стану.
Хай спить,не вертає ніколи
Відлуння печалі і болю:
В прийдешньому дні
Гіркого доволі.
...Я там,де простір і вітер.
Я там,де на волі квіти.
Я там...
авторське фото
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Кто держал небосвод
Над игривой волной,
Когда мы жили в детстве
С тобой?
Кто из веток колючих
Там,на пышных кустах
Розы белые,красные
Распускал по утрам?
Кто росинками- блестками
Украшал паутинки
И прокладывал в сказку
Тропинки?..
...Кто так ярко и красочно
Рисует картины
На холсте неба синего
И цветок к солнцу яркому
Выпускает из тины?
Тайны эти остались
За замками,семью.
Лишь колышется пламя:
День,в котором живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695600
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.10.2016
Почуття,наче вітром знесло
Й віднесло в даль далеку.
Десь в гнізді ще клекоче лелека,
Ще співають в гаях солов'ї,
Зорі сиплються з неба;
Тільки все це не треба.
В даль далеку зайду,
Почуття,як лелеку
До гнізда,поверну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016
То сірі,то білі,то чорні хмарини
По синьому небу пливуть.
То сірі,то білі,то чорнії смуги
У душі живуть.
Вітри за своїми законами
Виникають,зникають,дмуть.
Про душу свою що знаємо?
За якими законами душі живуть?
Міняються смуги,міняються...
Яскравії барви шукаючи,
То в сіру,то в білу,то в чорную смугу
Ступаємо.
Яскравії барви шукаємо...
авторське фото
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2016
У почуттях своїх,
Як біля корита розбитого...
Неначе смерч пронісся:
Зім'яв,понівечив і потрощив на друзки...
Дрібні галузки
Тут і там...
Страх відступив.
Мозаїка у чорно-сірих кольорах.
Спустошенність,безсилля...
Всі стрілки на нулі-
Кермо втрачаю...
Одна свідомість чітко б'ється:
Минеться все,
Усе минеться...
Як біля корита розбитого-
У почуттях своїх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2016
Переінакшити?
Закреслити?
Забути?
Тоді собою маю я не бути.
Приймаю шлях своєї долі.
Вистачило б волі
Не здатися.
Не бути у полоні
знеВіри,безНадії.
Радію,
Бо є Любов,
Якої сила здолає все.
Несе Життя
Людські потоки
До гирла Вічної Ріки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2016
Дощі вмивають рясно листя.
Веселка радісно у небі висне.
Радію.
Сама веселкою стаю
Смішною,пустотливою.
І вже за зливою
Себе я впізнаю.
Геть сум-печаль
Тих днів минулих.
У них поснули
Мої дороги.
Нові пороги
Переступаю.
Омріяно веселкою ступаю
І бачу край.
Вогнений край..
У сонячнім горнилі
День догорає.
Жевріють-тліють хмари,
Як вугілля.
І вже довкілля
Затихає,затихає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2016
Вечір.Тихо.
Вітер спить
Серед листу
Зеленого.
Між березами
Й кленами
Вже немає розмов.
Місяць човником
Срібним
Випливає
З-за хмар.Знов
Зірки засвітилися,
З-за хмаринок
З'явилися
Їхні очка.І знов
Срібло-сяйво блакитне
Розливається-лине
До Землі.
Де Любов розгубилася,
На уламки розбилася,
В кожну душу дивилася-
Не признали Любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2016
Пьянят простор и тишина...
Пью чашу эту я до дна.
Пью чашу эту и хмелею.
Восторг свой выразить словами
Не умею.
Какая сила им дана!
До дна.До дна.
Простор пьянит и тишина...
*****
Простір і тиша...
Як хмільне вино випиваю.
Якими словами про них розказати
Не знаю.
Велика сила їм дана!
До дна.До дна.
П'янію від тиші,
Як від вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2016
Думкою мереживо плету із слів,
немов гачком,
слова у візерунки викладаю,
протягую чи закріпляю,
повторюю чи пропускаю.
Мереживо із слів
п'янких,духм'яних,ледь вагомих,
як шепіт вітру з надвечір'я.
Мереживо із слів
палких, закоханих і ніжних,
які напоюють повітря.
Мереживо із слів
любові,щастя і добра,
якому меж немає.
Плету мереживо із слів,
які літають.
Важкі слова камінням
вниз спадають.
В ущелинах думок лежать.
Важкі слова-каміння,гори.
Легкі слова у Небеса летять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Згорнувся день.Заграва
У хмари заховалася.
Бо насувалася
Гроза.
Згорнувся день.
Краплинами дощу
Упав на землю спраглу.
Згорнувся день:
У блискавках вогню,
Що засвітили небо мовчазне,
І тишу розірвав
Гучними громовицями...
Той день,
Коли синицю
Я відпустила з рук...
Згорнувся день.
Народне прислів'я каже:"Краще мати синицю
в руках, ніж журавля в небі."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
Заплітала нічка темную косу.
І вплітала нічка в темную косу
Жовту квітку-Сонце...
Променем блакитним
Місяць-чарівник
Зазирнув в віконце.
Помережив віти,
Присипляє квіти.
Срібло-сяйво дивне
Колом розливається.
Як в озері,
Все, що є довкола,
У сяйві купається...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016
Літній день.
Між деревами
Від великих будинків
Стежка лежить.
Сірий пісок...
Пташка сидить.
Кругла голова, крила опущені.
Два великі кружальця жовтих очей.
Зір гострий пронизливий.
Трикутником вушка,
Пір'ям опушені.
Плямистеє пір'я й доріжка-
Зливаються.
Мій погляд здригається.
Очі в очі - стіна неприступна.
Тут пташка сидить волелюбна.
Злетіла.Крильми замахала.
Я довго стояла.
Сич, пугач.
Отут між будинками.
Коли ніч настала,
Плямистая пташка "співала".
Писк пугача
Навпіл розламує тишу.
Сидить на берЕзі.
Літає. Полює.
І писком своїм не зовсім чарує.
Вже звикли.
Їх стало багато,
Отут між будинками.
Бо теж їхню хату
Зруйновано.
Ні, не війною.
Жадобою.
Зникають ліси.
Я бачила, як їжаки
Серед "білої" днини
Біля під'їздів ходили...
...Вечір.Ніч.
Писк пугача,
Пташки плямистої,
Навпіл розламує тишу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016
На крилах прощань і чекань
Зустріч летить.
Яка неповторна мить:
Очі в очі...
І дотик...
Привіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2016
Вечір.Ніч.
Писк пугача-
Пташки плямистої,
Розламує тишу.
Вже іншу
Доріжку вгорі
Прокладує місяць сріблястий,
Змінивши округлість свою
На гостру дугу;
Мінливий:
То повний,то правий,то лівий.
Вечір.Ніч.
Писк пугача-
Пташки плямистої,
Розламує тишу.
Мить зустрічей...
Мить прощань...
За довгі часи чекань
Карбується нова грань.
Хотілося чи ні-
Серце горить в вогні,
Думки льодами вкриті...
За довгі часи чекань-
Мить прощань...
Вечір.Ніч.
Писк пугача-
Пташки плямистої,
Розламує тишу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2016
Але війни не вічні...
Відгримить.
Поржавіє війна.
Вітер з мирного поля повіє,
Принесе маків цвіт,
Ромен-цвіт-острівцем забіліє.
Буде жито.
У житі волошки.
Рідну землю квітучу люблю.
Я вернуся!
Зачекайте трошки.
Я пішов зупинити війну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2016
Як солодко пахне тархун,
У полі,
Де вітер некошені трави колише,
Де жайвір розмінює тишу
На пісню сріблясту свою.
Тут простір без меж.
Тут вольная воля з грудей вилітає
І вкупочці з вітром літає:
Еге-гей,ге-гей,ге-гей!
Як солодко пахне тархун,
У полі,
Де вітер некошені трави колише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2016
Втікати від очей твоїх
Не варто...було.
Не варто тисячами злив
Те полум'я гасити негасиме.
В найпотаємніших думках тоді,
Іще не знати,
Як тебе назвати.
Коханий...
То-гріх,то-стид,то-заборона:
Торкнутися вогню кохання...
Життя, мов ліс зачарований:
Літали, каркали ворони
І сипались,
І сипались у душу заборони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Тремтять стеблини трав зелені,
Коли повіє вітерець.
Нагріта сонцем біла квітка конюшини-
Дитячої краси-взірець.
Тут босі ноги протоптали
Стежину до води.
Від ранку і до вечора гасали
Туди-сюди.
...Через півсотні літ
Зайшла "до себе".
Не треба очі закривати:
Такий же двір...
Та сама хата...
Вікно дверима слугувало,
Коли невдало
Дитинство двері відчиняло.
А далі Копанка-
Дитинства море...
Думки біжать,
Серце говорить:
"Себе почути
Можна щоднини.
Все,що прожито-
В серці людини".
...Межа невидима є у світах.
Літав тут,літав
Дитинства птах.
...Стою за межею.
Дивлюсь,як крізь скло.
Підступна сльоза
Виповза,виповза...
Копанка-це самостійно викопане
водоймище на своєму участку землі
4.04.2016р
с.Дівочки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
Цвітуть абрикоси...
Квітневий вітер
урізнобіч розносить
білі пелюстки,
малюючи на землі
нові межі
і нові кордони.
Цьогоріч зустрілася мені
старість.
Так близько вперше
дихнула в обличчя.
І я промовила:
"Ненавиджу тебе,
глуху,сліпу,уперту,
прискіпливу,
немічну
і глузливу..."-
бо була безсила
відчинити
цю браму важку
з викарбуваним написом
"старість".
Під нею сіла і заплакала...
Старість...
Я бачила її лице.
Я знаю її дихання.
Вона зазирне і в мої очі.
У ці,що поглядають зараз
на жовті нарциси,
червоні примули
і сині квіти
на короткому стеблі
із безлічі дрібних дзвіночків.
Назву цих квітів
не знає і моя сестра,
що проживає у дворі,
де цвітуть абрикоси,
де вітер гойдає
жовті нарциси...
Де вперше, так близько,
Зустрілася мені старість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016
Відчай
Я намалюю білим- сум.
Втечу від дум
В зелений сад.
Серед дерев і трав
Ходитиму
І білий світ любитиму.
Надія
У світі так мало любові.
Шкода витрачати час,
Даремно її виглядаючи.
Стану сильною:
Створю її у своєму серці,
Воно відає як,
І подарую тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016