| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Струны нервов истерзаны в клочья
Бьют часы что есть мочи: "Не спать!"
Я все двери заклеила скотчем
Чтобы тень твою задержать
Притаилась в углу. Неприкаянным
Черным, загнанным зверем прикинулась
А была бы вольна - по безкрайним
По полям да каналам бы кинулась
От себя, от чужого-постылого
И банальных речей с ним за ужином
Ах! была бы сильна - отпустила бы
И сама пустилась по лужам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387171
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 23.12.2012
Потерян смысл и нет пути назад
Пришли к финалу, обнулили счетчик
Пустые перплики, пустой печальный взгляд
И больше нет любви, как и меня нет, впрочем
Мы слишком долго верили в мечту
Играли глупые, смешные роли
Закрыв глаза, ныряли в пустоту
И вот задернуты кулисы, мы на воле
Как дельше жить? Кого теперь искать?
Я умираю, тихо исчезаю
Молчишь. Ты сильная, и не умеешь лгать
Печальный взгляд... Тебя я отпускаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373985
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.10.2012
...Дивлячись тобі в очі, мною оволодіває нестерпне бажання пірнути вглиб твоїх зіниць. Волію плавати в безмежно лагідних хвилях твого тіла, пестити його зсередини. Ти - мое море, я - маленька срібляста рибка в ньому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373165
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 25.10.2012
Повертайся, я дуже чекаю
Світ без тебе мені замалий
Я не хочу нічого, зникаю
Мене морок поглинув німий
Я втомилась одна засинати
Лити сльози, паскудити вени
Де ти, Янгол? Волію дізнатись
Чи чекаю я не даремно?
Повертайся скоріш, я благаю
Принеси мені світло та спокій
Так втомилась я, подрімаю
Мене збудять твої легкі кроки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2012
Цілісіньку ніч вдивлятися у шкляні повіки давно поснувших вікон у безглуздих намаганнях порахувати у їх відблиску зірки, листячко мерехтливе старого клену... Що завгодно, тільки б но не думати, не відчувати, забути, НЕ ДУ-МА-ТИ!!!
Змучене серце приречено відбиває: "Втратила, втратила, втра...". Волію вирвати його з грудей, роздерти на мільйон шматків, у ватрі спалити на сході дня, а попіл розвіяти морем.
Слід за серцем нехай ринуть спогади. Нехай забудеться те, як могильно волало всередині мене щось первинне, дике від того, що пізнала коханння та втратила... Все. Це Кінець. Кінець світу. Кінець мене. Без тебе все приречене на загибель.
Я рушаю в далеку безмежність, встилаючи шлях свій червоними росами, що злітають з поораних вен. Коли остання крапля залишить мої ріки - зажавріє світанок, і я назавжди забуду тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372944
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 24.10.2012
У спогадах народжується вечір
В'їдається у стелю сірим димом
Туга манірно осідлала плечі
Та й крижаними пазурами - в спину
У вікна заглядають мертві тіні
Усе дарма - не дам я їм притулку
Я сам волію жити в домовині
В чотирікутній домовині смутку
...У спогадах згаса осінній вечір
То ніч йому на зміну прилетіла
Туга манірно залишила плечі
А пазурі забрать не захотіла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Ринок
(рефлексія)
Недільний райцентрівський ринок, година-пік. Тлусті жіночки біля яток спричиняють затори своїми безмежними, як світова депресія, тілами. Мацають м'ясо й овочі своїми пальцями-сардельками, торгуються.
Старезні бабусі і порохняві діди розкладають на мокрому від дощу асфальті церати, що їх тримають камінці по кутах, розміщують обідки від унітазів, кришталеві салатниці, роман-газети, в’язані строкаті шкарпетки, - непотріб. В очах – безнадія, бо знають, що за їхні скарби й копійчини ніхто не дасть. А до пенсії ще тиждень й так хочеться молока з хлібом. Життя вирує!
Біля громадської вбиральні вицвівша безхатченка доїдає оселедця, час від часу зривається по недопалки, які кидають перехожі. Затягуючись, надривно хрипить і кашляє – чи то хронічний бронхіт мучить, чи гірше – туберкульоз. Поряд з нею брудні підлітки аскають* в перехожих гроші, відтак нюхають «Момент» й під скажений регіт кидають у сторону безхатченки непристойності. У відповідь з гнилозубого рота сиплються прокльони. Гомін, вонища…
Безногий каліка-«афганець» (насправді нетверезий заснув на колії) завзято грає невмирущі радянські хіти на баяні, попутно бажаючи «щастяздоров’явсіхблаг» тим, хто кинув до консервної банки дріб’язок. Між рядами пурхає молода циганка з блідим, аж синім, немовлям на руках й скоромовкою скрекоче «Падайтє Хріста раді, дитина бальная, на ліки немає»…
Хитрющі торгашки дурять незрячих пенсіонерів, непомітно підкладаючи лікті на ваги, а наївним сільським дівчатам впарюють справжні джинси D&G всього за триста гривень. Тільки сьогодні, поспішайте!
Й посеред цього пекла , біля ятки з крупами, лежить кішка. Страшна, змучена. Може десь привела у світ кошенят, а ті похололи. Може побив хтось. Незворушна, тільки очі шалено описують кола. Нема до істоти нікому діла, бо всі поспішають придбати куріпок по 21. 45 , замість звичних 22 гривень за кіло!
Ось жіночка наступила киці на лапку, а слідом доня мала… «Йой, що це з нею?». «Не чіпай, Оленко, воно ж лишайне якесь. Фу, бридота»... Ось бабця поставила клунок не дивлячись… Ось грубий чоловічий чобіт прийшовся по беззахисному тілу. Лежить собі киця, принишкла. Не має сил встати, втекти від мерехтливих ніг. Заплющила повіки, випала в сон. Навіки, бо необачний вантажник сунув з залізною тацею…
«Куріпки скінчились, тут же ж написано! Ось, стегенця беріть свіженькі. Скільки зважити?.. То як знаєте».
______________________
*аскають – сленг від англ. To ask – просити, випрошувати гроші у мирних громадян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362807
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Через дві зими пронесла кохання. Здавалось безмежним
Аж трапило впасти
Розбилось на друзки і пилом шкляним заповнились груди і очі
Так боляче. Тоскно
Волає безвихіддю серце. Вуста ж - оніміли
Потворні примари що згадками звуться
Зринають у снах, підкидаючи тіло
А поруч – нікого
Схолола кімната
І змучене тіло – тремтяче, невпинне
У ній декорація
Я – декорація
Ти – ВСЕсвіт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
Випала із життя
Безмежно надовго –
На хвилю без тебе
В полоні у згадках
Про «до» - значно менше
«Під час» - з болем, криком
А «після» - померти
Без тебе. Без тебе!!!
Розбитись об небо
А згодом розлитись
Кривавим дощем
Як плащем опуститись
Укрити собою
Задушливе місто
Що мешкаєш в нім
Про що марила несамовито
Розфарбувати все, вмити!
А після принишкнути зречено
На спинах твоїх черевиків
Та й Бога молити
Щоб осінь затримав. Навіки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
То не кінець життя, то просто осінь
Буденна сірість з жовтими очима
Пливе в вагітних хмарах, землю смутком росить
В’їдається в свідомість їдким димом
Мене дратують голомозі вікна,
брудне взуття, квітчасті парасолі
Ми в осені – акваріумні риби
Сріблясті, але змучені і кволі
То не кінець життя…
Скажіть це купі листя
Яка в агонії передсмертній зогниває
Пусті слова в напівпустому змісті
То просто осінь… Звісно, пам’ятаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
а всередині тісно - таке кохання
під ногами асфальт коливається нивами
ти торкаєшся струн моїх - сперте зітхання
ти ідеш - з мене ніжність виходить зливами
обійняти і вічність тобою дихати
відчувати як кішкою серце муркоче
та повинна додому летіти-їхати
там порожні думки. нескінченні ночі
до вікна притулюсь - сіре місто
а всередині тісно-тісно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362293
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.09.2012