| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Так лю́блю цілувати Твої пальці,
Коли вони не пахнуть тютюном,
З Тобою прокидатись рано-вранці,
Й топити світ увечері вином.
Коли Тобою пахнуть мо́ї речі,
Коли стоять дві чашки на столі,
Коли спадає ніжно тихий вечір
І розчиняє Нас у синій млі.
Коли шумить тихенько синє море,
І ми з Тобою падаєм на дно,
Нехай всі кажуть, що Тобою хвора,
А я - люблю, люблю - і все одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Чим ближче до обрію – тим неспокійніше
Рояться думки і злітають у небо,
Ти знаєш, без тебе там буде надійніше,
Бо там прикидатися більше не треба,
Одвічна дорога, що на мене чекає
Звиває мої, вже замурзані, ноги,
І я обережно, крок за кроком, збігаю
Й рахую маленькі свої перемоги.
Мій морок прямує далеко у космос,
Я йду по слідах, де ходив колись Будда,
Читаючи Веди на повний голос,
Прямую за обрій, а там – будь що буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013
Давай говорити про вічне -
Це має снодійний ефект,
У цьому є щось гіпнотичне,
Й спокусливий твій інтелект.
Незвичні твої теореми
Заплутують зовсім думки,
Й твої переламані схеми
Вкривають мої сторінки.
Нехай світ навколо вирує,
Для нас зупиняється час,
А твій інтелект домінує,
І вже подає мені пас...
...І є щось у цьому магічне -
Це твій неповторний ефект,
Мене підкорив гіпнотичний
Й спокусливий твій інтелект.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Це так банально - загубити музу,
Її впустити в мареві дощів,
І у полоні втрачених ілюзій
Топити слід дарма прожитих днів.
Ховатися у власну сіру мушлю,
Забути телефони й імена,
І так сидіти, тихо й непорушно,
Навколо вакуум, й попереду стіна.
Промерзлі до кісток забуті мрії
Вже відійшли і, знаєш, не дарма
Втрачаємо тоді у себе віру,
Коли ще тіло є, а от душі нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
Закружляло падолистом
Чарівне́ й ще сонне місто,
В серці тісно,
Думці тісно,
І не вистачає кисню,
Осінь тиха ненавмисно
Нас вплела в життя.
Ранок пахне жовтим листям,
Все танцює, й, подивися, -
Довгим килимом барвистим
По дорогах кам*янистих
Осінь тиха і врочиста
Сповиває сонне місто,
Й мої почуття.
І якщо ти загубився
Цим прозорим ранком чистим,
То вдихай це ще імлисте,
Помаранчево-вогнисте,
Чарівне і сонне місто,
Що кружляє в падолисті,
У осінньому намисті,
Мов мале дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Чому тобі не спиться?Розкажи,
Де тіні від думок твоїх літають,
Чому від снів солодких ти біжиш?
Коли останні свічі догорають?
Тебе ніяк не можу віднайти,
Ти ніби й є, але десь так далеко,
І голос твій проходить крізь дроти,
Крізь телефони, звільна, швидко й легко.
Чому тобі не спиться? Я б твоє
Безсоння серед тисяч відшукала,
Зігріла б у долонях, і своє
Буття до снів твоїх німих поклала.
Я б малювала в них чарівні дні,
Де ти так близько й більше не тікаєш,
Чарівні дні... І ночі чарівні...
Та ти не спиш. Ти знов один блукаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Пізній вечір повільно спадає
На звабливі тенета душі,
Він, наївний, ще зовсім не знає,
Що з тобою ми стали чужі.
Що банальні рядки поміж нами
Проросли гірким спомином снів,
І що їх вже не ве́рнеш словами,
Ну, а мріями - і поготів.
Цей наївний, сумний, тихий вечір
Нас востаннє торкнеться разо́м,
Нам востаннє накине на плечі
Запізнілим осіннім теплом.
Я б хотіла цей вечір назвати
Нашим. Тільки твоїм і моїм,
Та цього не осмілюсь сказати,
Ти ж бо став мені зовсім чужим.
Так і будем удвох ми востаннє
Попивати осіннє вино,
І між нами цей вечір розтане,
Він не наш, але вже й все одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Тебе шукаю в ко́жнім сво́їм вірші,
Твій образ розчиняю між рядків,
А знаєш, що для мене найстрашніше?
Що ти підеш назавжди з мо́їх снів.
Що я забуду, як ти посміхався,
До інших, не до мене, як завжди.
Що ти навік од мене одірвався,
І часом занесло твої сліди.
Що ти мене ніколи не згадаєш,
Що я одна із сотень тих очей,
Котрі навпроти рідко помічаєш
В пітьмі сп'янілих від пісень ночей.
А пам'ятаєш ту вологу осінь?..
Якщо і так, то в ній нема мене.
І я створити спогад цей не в змозі,
А отже, він безслідно промине.
От бачиш, ти б сміявся з цих дитячих,
Простих і непотрібних нам віршів,
Що я виводжу день у день терпляче,
Під лейтмотив із нездійсненних снів.
Сміявся б.. а мені ось не до сміху,
Чому шукаю я в тобі тепло?
Таке кохання зовсім не на втіху,
Вже з розуму аж геть мене звело.
Мабуть, це все ознаки божевілля,
Що я пишу тобі такі слова,
Та знаєш, так стає на серці вільно,
І час якось по-іншому сплива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
За п'ять хвилин я встигну небагато,
Хіба що дотягнутись до небес,
Котрі, крізь призму хмар, підсліпувато
Земні вивчають схрещення адрес.
Нікчемно мало у масштабах світу
П'яти хвилин - це крапля в океан,
П'яти хвилин так мало, щоб любити,
Закінчити останній свій роман.
Але, їх так багато, щоб чекати,
Страждати, вірити, шукати каяття,
І краще було б цих хвилин не знати,
Та все ж, вони складають нам життя.
За п'ять хвилин я встигну дуже мало,
Здавалося б, такий короткий час,
Всього лиш п'ять, та скільки їх збігало,
Так мало й так багато, водночас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Вже не лишилось ні хвилини,
Коли б ми не вдихали осінь,
Щось вересневе в наших стінах
Посіяти їй знов вдалося.
Вже не лишилось ані сліду
На наших душах від тривоги,
Її відніс далеко вітер,
Й розвіяв на сліпі дороги.
Вже не лишилось ані звуку,
Навколо лиш осіння тиша,
І знову мерзнуть наші руки,
І знову день прийде пізніше.
Але парує чашка чаю,
Із медом і терпким минулим,
Що ні на мить не полишає,
Хоча, здавалося б, забули.
Й немає сенсу ні у чому,
Навколо просто тепла осінь
Нам навіває мляву втому,
І думку, що життя вдалося.
Можливо, вже немає часу,
І осінь нас веде до краю
За руку, нібито і разом,
Але сама не поспішає.
Така сумна життєва осінь,
Останній вальс під синім небом...
Коли не хочеться ще зовсім
Іти... Вона шепоче: треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Я торкнуся тебе злегка,
Вже й за нами прийшла тепла осінь,
Я, мабуть, вже не буду така,
Як тоді тобі вперше здалося.
Я, мабуть, залишила навік
Твоє серце й твої чорні очі,
За плечима лишився наш рік,
Сповиває недоспані ночі.
Осінь криє тебе і мене,
Шах і мат - знов буденність і скука,
Я у простір кричу - все мине!
Й зігріваю схолоджені руки.
Осінь все поділила за нас,
Я, мабуть, вже не буду чекати,
В чашці з кавою піниться час,
І за вікнами килим строкатий.
Я по ньому ітиму перед...
Хоча, ні. Це занадто банально.
Осінь справжня. А ти - мій сюжет.
Швидкоплинний й багатостраждальний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Ти не дивись, як в кого справи,
Й не заздри, що у когось краще,
Ти не один, ти маєш право
Пiдняти це життя пропаще
З колiн. Ти не слабкий - ти сильний,
I сила ця тече по жилах,
Щасливий ти - тому що вiльний,
I розгорни нарештi крила.
Здiймись на них в блакитне небо
I зрозумiй єдиний раз,
Що все залежить лиш вiд тебе,
Хай швидко пролетить твiй час,
Та все ж, нiколи не здавайся,
Живи заради дивних мрiй,
За кожен новий день хапайся,
Нехай вiн буде справдi ТВIЙ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
Я вiдлiтаю.
Мене торкаеться
Безмежна нiжнiсть блакитного неба.
Я вiдчуваю
Натягнутi струни,
Яким спiвати вже бiльше не треба.
I мiж срiблястими переливами,
До вiчностi, що така оманлива,
Я все лечу.
Й за прозорими крилами
Розсипаеться тепла райдуга.
Я безмежна,
Й така повiтряна...
Розчиняюсь у свiжiй блакитi...
Незалежна,
Смiлива й замрiяна,
Й насолода у кожнiй цiй митi.
Я лечу.
Я не хочу вертатися.
Я щаслива -
I це без прикрас.
I такою я хочу лишатися,
Поки в небi спливае мiй час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
Я хочу малювати твої очі...
Яскравими фарбами синіми,
Чорничного кольору ночі
Легкими рухами, вільними...
Я хочу дивитись на тебе,
І поглядом тим упиватися,
Яскравим кольором неба
З тобою востаннє кохатися...
Я хочу про тебе думати.
І бути при цьому вільною,
Тебе відчувати і слухати,
Ставати той час божевільною...
Я хочу...Проте...Я мовчатиму.
Одне лиш дозволю собі -
Я очі твої малюватиму...
Легкі, неземні й голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012
Ти колись підеш назавжди,
Не лишивши мені ані шансу,
Під розбиті мелодії вальсу,
За собою лишивши сліди.
Ти колись підеш назавжди,
Ти до мене забудеш дорогу,
А я знову молитиму Бога,
Й цілуватиму твої сліди.
Ти колись мене лишиш одну,
За собою знов двері зачиниш,
Ти без мене вже не загинеш...
А без тебе – чи я проживу?
Ти колись...А хіба це важливо?
Не сьогодні, не зараз – колись...
Поки зараз – я ще твоя мила...
А у вічному – ми й не клялись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Я вдягала картате пальто
І втікала десь в світ, поза́ очі,
Де мене не знайшов би ніхто,
Де б змішались в одне дні і ночі.
Ти, вдягнувши свій теплий піджак,
Біг шукати мене в теплу осінь,
Бо не міг зрозуміти ніяк, -
Чому втри́мать мене не вдалося...
На столі вистигав м*ятний чай,
А ми бігли і бігли по колу,
Я кричала тобі:"Прощавай!"...
Ти ж казав:"Не покину ніколи!"...
Й повертав...Вже зім*яте пальто...
Кошеня муркотить на дивані...
Ми п*єм чай...Й не потрібен ніхто...
Ми удвох. З н о в щ а с л и в і й к о х а н і.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Вмирає надія, і крається серце,
І там, де розтали від жару сніги -
Вже більше ніщо не живе й не озветься...
Лиш тихо собі помира від туги
Розбите кохання, розтоптана гордість
І ніжність, порва́на на шмаття житттям...
Твої чорні очі... За них я б боролась...
Та більше не бачу я в них каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
...І як злетить на небо місяць звільна,
Ми знов поринем в прірву тисячі думок,
Де будем знов, злегка́-злегка́, й повільно
Назустріч один одному робити крок.
Де голі й босі будемо літати,
Шукаючи прощення й каяття,
Де нІчого про вічні сни питати
В пропащого і мертвого життя...
Там будемо кружляти, аж до рання,
У прірві пекла, темряви і снів,
А вдень - шукатимем собі кохання,
Де б промінь сонця хоч на мить зігрів...
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
Нам шлють квітки солодкі мрії,
Та кличе небо вже весну,
І краплі сині нам скида на вії,
І будить, будить від тяжкого сну...
Зривають греблі почуттів потоки
І рвуться струни запашних зізнань,
Всі тонуть у безоднях синьооких
Та у озерах чарівних зітхань...
Усе навколо знову оживає,
Росте, щебече, крутиться, летить,
Немає чорних хмар і заборон немає,
Так хочеться відчути, хоч на мить,
Солодке, пишне, незабутнє дійство,
Що кличе своїм поглядом здаля,
А за вікном кипить розквітле місто,
І пишно вбрана крутиться Земля...
Стискає серце, п*янить розум, душу,
Я прокидаюсь від тяжкого сну...
Я йду вперед. Так треба. Я так мушу.
Бо небо - вже покликало весну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
В мовчанні всі проходять дні,
Хоч кажуть - тиша має власні ноти...
Гучні й бадьорі, тихі і сумні...
В кімнаті я, і тиша є навпроти...
Вона мені відкрила новий світ,
Там зайві є слова, думки і звуки,
Там є лиш незавершений політ,
І сонце, що зі стін стікає в руки...
В кімнаті я і тиша. Й кожен день,
Вона приходить і сидить навпроти.
Вона співає неземних пісень,
Бо кажуть - тиша має власні ноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
На вулицях світили ліхтарі,
Душа летіла в ніч, шукати волі,
А на папері свІ́тились малі
Поламані рядки моєї долі...
Поринули у темряву думки,
Шукаючи натхнення у безодні,
Та там, здається, бу́ли, навпаки,
Лиш сиві сни і спогади холодні...
І раптом, виринув з глибоких ден,
Той спогад,що старалась так забути,
Що линув геть... Та повертався ген,
Варто було тепло мені відчути...
О спогаде, жорстокий і чужий,
Блідим обличчям роз"ятривший рани,
Буваєш, часом, ти такий скупий,
Та розкидаєш знов свої капкани...
Буваєш лагідним, та знов, по бездоріжжю,
Заставиш йти і стерти ноги в кров,
То знов безладно серце моє ріжеш,
То обіцяєш знов навік любов...
О спогаде! Прошу мене покинуть...
Розбитая... Я зможу...Підведусь...
Та думка знов і знов до тебе лине...
Мабуть - навік з тобою залишусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012
У чорних Очах тоне все навколо,
І я тону в озерах тих, безкраїх,
Це моє щастя і нестримне горе,
Та іншого собі я не бажаю...
Ловити погляд, темний, непокірний,
І танути під ним, і відчувати,
Як розливається по тілу знов, повільно,
Солодка труйка... Як її назвати?
Як називати те, чого немає?
Але шукаєш, аби знов відчути
Нікчемну часточку сліпого раю,
Що я ніяк не зможу позабути...
Таємна й тиха гордівливість й сила,
Нестримна влада, що пронизує наскрізь...
Я погляду цього сама просила,
Його жага гризе мене до сліз!
Моя залежність і моє бажання,
Це все, що маю я на даний час...
Це - мій початок... Й подих мій останній...
Цей погляд... Що замінить сотні фраз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012
Сьогодні закінчилася весна,
Востаннє розлетілися надії,
Думки, бажання і рожеві мрії,
Сьогодні я залишилась сама,
І серце звили знов холодні змії.
Сьогодні закінчилася весна,
На зміну їй прийшла зима холодна,
Зчорнілим серцем давиться змія голодна,
І більш немає кольорів у снах,
Й не допоможе віра в надприроднє,
В той день, коли закІнчилась весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
У ритмі кольорів, у ритмі танцю,
Пульсують почуття й пульсує світ,
Сьогодні я тебе чекала вранці,
Коли розпочинала свій політ...
Мої думки вже кружить мить кохання,
Моя душа давно вже грає джаз,
Твої слова, що чула я востаннє:
"Усе навколо світиться для нас!"...
І в цьому ритмі я злітаю в хмари,
Торкаюсь неба, тихо так, здаля,
Тут оживають всі казкові чари,
І вдалині пульсує десь Земля...
Десь вдалині гудуть машини й люди,
Ще хтось розпочинає свій політ,
А я у ритмі танцю жити буду,
Бо ти відкрив для мене цілий світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Коли дивлюсь в твої блакитні очі -
То відкриваю невпізнАнний світ,
В якому звільна плинуть дні і ночі,
І не закінчують ніколи свій політ...
Буття складне, але твій погляд дивний
Шукаю всюди - то моє життя!
У ньому все - і щастя, й дім мій рідний,
Й святе кохання, й дике каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Життя летить, як дикий, вільний птах,
Життя іде...І не питає часу...
Безмежна радість і одвічний страх
По цій дорозі завжди ідуть разом.
Пожовклим листям вкритії віки,
Віки польоту птаха у неволі,
Та розквітають пишно, навпаки,
Хвилини щастя, ніжності й любові...
Життя коротке...І воно пройде...
Та ти не плач за ним, бо кожен, обернувшись,
Він за собою щось таке знайде,
Що змусить відлітати усміхнувшись...
І не жалкуй за пройдені роки -
Вже їм не повернутися ніколи...
Радій, що був людиною, поки
Не відлетів. Ти був. Ти є. Навколо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Спадав важкий туман на плечі вулиць,
Прозорі краплі бились об асфальт,
Десь вторив дощеві приємний альт,
Здавалось, ми з тобою розминулись,
Й розбились об містка глухий кобальт.
Юрбились люди, лаялись, сміялись,
Вливались в ріки кольорових хвиль,
Розносилися на десятки миль,
Під парасолями від сірих хмар ховались,
Переживаючи і ніжне щастя, й біль.
Хто парами, а хто й поодиноко
Стікали вниз по вулиці крізь нас,
Між нас, повз нас, тамуючи глибоке
Чуття того, що їх вогонь вже згас.
Згасали й ми...Розтрощені й розбиті,
Затоптані юрбою і дощем,
Туману сірим покривалом вкриті,
Іще живі,але спустілі вщент...
Згасали й розливались по асфальту...
В кінці кінців - розтанули навік...
Хто зна? Можливо саме сум отого альту
Нас на таку безвихідність прирік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
Крок за кроком - у невідомість,
Не вливаються фарби у світ,
Покалічена плаче свідомість
Й відлітає в останній політ.
Опадають з дерев потьмянілих
Розшматовані думки й слова,
Знов співає пісень чорнобілих
Та душа, що ще вічно жива...
Розсипається все...І навколо
Вже немає нікого...Ніде...
Лиш загублена тінь випадкова
Одинокий притулок знайде.
Крок за кроком - не випадковість.
Це той шлях, що не має мети.
Покалічена плаче свідомість,
Й відліта назавжди з темноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012