Марія Гвоздікова

Сторінки (1/23):  « 1»

Де?

Чомусь  важко  дихати
Чомусь  хочеться  плакати  навіть
Давно  відкриті  всі  виходи
Вже  ніч  зірками  й  луною  вабить.

Кава  обпечує  руки  у  скляній  чашці
Не  лізе  в  горло  шматок  чогось
І  чомусь  важко,  як  у  клітці  пташці
І  безжально  бракує  Когось.

Когось  теплого,  свіжого,  хто  пригорне  тихо,
Хто  розуміє  без  слів  –  душею,
Хто  зможе  собою  затулити  лихо
Здається,  світ  сховавсь  на  апогеї.

Без  сну  ніч  проходить,  а  тільки  з  думками,
Хоч  в  ковдрі  і  з  кавою,  та  щось  прохолодно
Закриваю  голе  серце  теплими  руками
І  душу  криваву  виймаю  заодно.

Та  де  ж  та  людина,  що  любити  мусить?
Хочеться  з  нею  чомусь  попрощатись,
Бо  може  вона  душу  мою  відкусить,
А  без  неї  жити  не  можна  й  намагатись.

Бо,  як  завжди,  любов  не  взаємна
Я  люблю,  а  мені  усміхаються
І  в  кінці  жде  розлука  невід'ємна
А  я  за  звичкою  потім  жити  намагаюся.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2013


Пробачте


Пробачте  за  подих  панічних  думок,
Що  вгорі  летять  ключем
За  правди  слів  тонкий  струмок,  
Що  розривається  плачем.

Пробачте  за  колючий  вітер,
Що  в  мріях  об’єднує  каяття
Жорстокий  долі  хворий  витвір,
Який  поєднав  ваше  з  моїм  життям.

Як  хочеться  до  вас  притулитись
Вдихнути  запах  молитов
Пробачте  за  це,  не  треба  злитись
Я  заклинаю  знов  і  знов.

В  думках  моїх  oпале  листя,
Що  покриває  звуки  ліри.
Ступаю  ногами  на  сумління  чисте
В  душі  погас  вже  вогник  віри.

Якби  ж  побачити,  аби  ж  почути
Чи  доторкнутися  до  небуття
Чому  не  можем  ми  збагнути,
Що  не  буває  сильнішого  почуття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013


Якось так

Якось    так  сумно,  не  дивлячись  на  мажорні  акорди
Та  начебто  звикла  втрачати  шмаття  думок  
А  все-таки  лячно  жити  без  всілякої  погорди
Вгорі  ж  бо  лиш  місяць  і  жменька  зірок…

Телефонні  гудки  доводять  до  відчаю  часом,
Коли  вони  лунають  десь  на  самоті
Не  скаже  більш  ніхто  нікому  басом,
Про  те,  що  час  комусь  піти…

І  тиша  загризає  гнітюче-неупинно
В  той  час,  коли  в  очах  порожній  дзвін
І  лиш  годинник  час  зміряє  щохвилинно
Не  варто  мчати  долі  навздогін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Філософія дощу

Про  що  замислюється  дощ,  
Коли  капає  часом  на  дах
Може  про  те,  що  сьогодні  не  прийдеш
А  я  залишусь,  як  самотній  птах.

Та  не  покину  я  тебе  нізащо
Хоч  уникаєш  зустрічі  зі  мною  
Дивишся  на  мене  з-під  лоба  ледащо
А  я  живу  тобою,  лиш  тобою.

А  дощ  все  ллє  і  плаче  про  кохання
Кажуть,  до  добра  прикмета
Я  все  думаю  про  мої  страждання
Ти  —  все  життя  моє,  ти  як  нескорена  планета.

Дощ,  напевне,  знав  про  тебе
І  припустив,  затуляючи  хмарами  сонце
Дивлюсь  у  хмарах  на  сонце  сумне
Заплющу  я  очі,  закрию  віконце.

Я  буду  плакати  дощем  
Я  хочу  стати  вітром  в  полі
Це  лиш  для  того,  щоб  тихцем
Проводити  і  день,  і  ніч  з  тобою.

Крізь  шепіт  трав  почую  схожі  рифми
Росу  побачу  вранці  на  туфлях
Не  перестану  я  себе  корити
За  те,  що  маю  дивний  страх.
 
А  дощ  все  ллє,  вигадуючи  ноти
Хотіла  б  бачити  тебе  над  усе,
Полинути  в  любові  солодкі  турботи.

Дощ  все  знає,  розуміє,  пам’ятає  мене
Чує  мої  розмови,  допомагає  в  морози.
Часом  говорить  правду,  беручи  за  живе
І  завжди  пробачає  мої  палкі  сльози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012


Де вихід?

Де  вихід?
Життя  для  мене,  як  книга  прочитана
Як  казка  колись  із  героями  та  ворогами
Та  від  неї  лиш  психіка  хворо  розхитана
І  на  обличчі  холоднім  очі  зі  сльозами.

Розкиданими  вчинками  хворіє  майбуття
Закривавлене  стоїть  самотньо  моє  життя
Воно  не  коштує  нічого,  воно  тепер  як  крига
Не  відчуває,  не  бачить,  не  знає  про  життя  спокійне.

Я  хоч  і  бачу  тебе  іноді,  та  все  ж  дуже  сумую
Ти  не  знаєш,  ти  йдеш,  а  я  подих  тамую
Засмічене,  б'ється  те  серце  самотнє
Іноді  ні,  коли  ночі  короткі.

Я  знаю  погано,  за  що  я  борюся
Не  хочу  я  жити  без  тебе,  та  смерті  не  боюся.
І  коли  бачу  тебе,  сльози  рікою
Десь  у  серці  далеко,  я  поряд  з  тобою.    

Самотньо  шукаю  я  вихід  з  проблеми
Вже  дуже  стомилась,  думаю  часом,  чи  треба
Мені  отак  жити,  та  не  можу  я  більше
Починаю  любити  тебе  все  сильніше  й  сильніше.

Не  бачу  я  виходу  із  ситуації  складної
Добиваю  себе  часто  піснею  сумною.
І  крик  виривається  із  душі  тихий
Коли  ж  я  дізнаюсь,  де  в  цьому  світі  вихід?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2012


***

Ось  білий  аркуш  перед    моїми  очима
З'явився  рядок,  на  те  нема  причини
Не  можу  я  більше  писати  про  неї
Всі  аркуші  вже  списані  сумною  поемою.
Хотіла  б  я  заплющити  очі
Зникати  кудись  до  зірок  щоночі
Лиш  там  мені  буде  напевно  спокійно
Лиш  там  відпочину  душею  і  тілом.
Люблю  я  подорожі,  потяги,  трамваї
В  них  ніби  час  мого  життя  застигає
В  них  так  тепло,  меланхолійний  настрій
Там  народжуються  вірші  мої  часом.
В  них  я  розумію,  як  спливає  життя:
Ось  воно  було,  а  через  день  нема…
Але  таке  життя,  потрібно  щось  робити
Потрібно  їхати,  вчити,  мети  досягати,
Успіху  птаха  за  хвіст  упіймати
І  потяг  до  щастя,  до  мрії  наздогнати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2012


А я любила. І люблю.

А  я  любила.  І  люблю.  
І  завжди  буду  я  любити.
Цю  усмішку  твою    ласкаво-чарівну
І  очі  ці  вогняно-сніжнокрилі.
Я  позабула  вже  про  школу
Забула  учнів  та  людей.
Та  лише  ти,  твої  руки  та  мову
Я  пам’ятаю  кожний  день.
Відкрила  ти  мені  кохання  країну  
Жадаю  я  тепер  лише  одне
Побачити  тебе,  поцілувати  у  шию,
Розповісти  про  життя  моє  без  тебе  сумне.
Моє  ти  сонечко,  до  тебе  прихилюся
Так  тепло  враз  стає  у  мене  на  душі
І  спалахну  я  радощем,  і  соромно    всміхнуся
Невже  ми  станемо  колись  чужі?
Колись    -  можливо,  та  не  зараз
Тепер  же  я  не  можу  жити  без  тебе
Ти  моя  муза,  що  вихром  увірвалась
Ми  разом,  поки  зверху  небо  голубе.

А  я  любила.  Я  страждала.
Про  тебе  я  переживала.
Де  ти,  з  ким  ти,  все  в  порядку?
Сьогодні  я  в  твоєму  розпорядку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2012


Я не писала вже кілька днів

Я  не  писала  вже  кілька  днів
Та  я  так  само  сумую,  повір  мені
Нема  тебе  поряд,  і  це  пригнічує
Питання  про  нас  доводить  до  відчаю.

Часом  згадую  тебе,  всміхюся  сумно
Прийти  до  тебе,  сказати  буде  нерозумно
Чи  знаєш  ти,  як  ранком  цвіте  роса
Отак  і  я  безсило  люблю,  моя  ти  краса.

Не  можу  передать,  так  якось  тяжко
Жити  без  тебе  вже  звикла,  хоч  це  і  важко
Новий  ноутбук  відволік  мою  увагу
Та  є  лиш  прохання:  не  даруй  мені  зневагу.

Всміхнись,  подивись,  пройди  поряд
А  може  в  честь  свята  скажеш  слово?
Прийми  від  мене  квіти,  нема  більш  таких  гарних
Подивись  і  з  розумієш  все  в  очах  моїх  печальних.

Там  ласка  і  туга  й  безмежне  кохання
Виплескуй  мій  сум,  якщо  можна,  до  остання.
Тільки  ти  здатна  на  такі  дії
Ти  моє  кохання  -  найгарніше  і  всесильне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2012


Залишилось три аркуші в моєму зошиті

Залишилось  три  аркуші  в  моєму  зошиті
Для  віршів  тих  сумних,  тепер  мені  тривожно
Багато  можна  було  б  змалювати
Та  не  можна  було  б  життя  моє  описати.
Живу  ж  бо  я  тобою,  а  ти  багатогранна
Складно  мені  писати  про  наше  кохання
Воно  ж  бо  не  взаємне,
Вже  рік  маю  я  життя  таємне.
Всього  лиш  рік,  та  маю  я  передчуття,
Що  вічність  вже  триває  усе  життя.
І  сумно  мені  з  цього,  бо  нічого  не  пам'ятаю,
Крім  цього,  лиш  твій  образ  там  тримаю.
Шкода,  що  малювати  я  не  вмію
То  буду  я  писати  про  фігуру  чарівну
Твою,  ти  ж  краща  над  усе
Напевно  знаєш  ти  про  це.
В  тебе  чоловік,  двоє  дітей
В  мене  ж  багато-багато  проблем.
Та  про  все  забуваю,  коли  тебе  бачу
Соромлюся  сказати  в  очі  це  одначе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2012


Самотність доводить до відчаю

Самотність  доводить  до  відчаю  іноді
Коли  дивишся  на  дощ  через  вікно  в  інеї,
Коли  дзвонить  на  телефоні  тільки  будильник
І  світ  у  вікні  навіть  не  видно.
Тоді  часом  приходить  думка  в  голові:
"А  чи  таке  життя  треба  тобі?"
Хотілося  б  напевне  їй  не  вірити
Але  таке  життя,  важко  щось  змінити.
Осіннє  листя  падає  холодним  дощем
Змокла  куртка  і  ноги  ущент.
Та  вдома  нічого  робити
Навіщо  кудись  йти  і  чогось  прагнути
Якщо  нікому  розказати  про  досягнуте.
Напевне  життя  пішло  під  укіс,
Якщо  нікому  зігріти  мій  холодний  ніс.
Знайомі  часом  питають:"Як  справи".
Пояснювати  довго,  тож  "Нормально"  відповідаю.
Та  і  кому  цікаве  міє  життя
Часом  напитися  хочеться  до  забуття.
Та  це  не  є  вирішенням  проблеми
Тож  я  не  п'ю,  кажу,  що  так  треба.
Особливо  боляче  восени:
Нічого  робити,  нікуди  іти.  
Хотіла  серйозно  займатися  навчанням
Та  сил  ні  на  що  часом  не  вистачає.
Погляд  мій  змінився,  дива  не  чекаю  
Чи  світ  став  іншим,  чи  я  доросла  стала.  
Та  якось  сумно  іноді  мені  
Тяжко  жити  самотньою,  без  друзів,  без  мети...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012


До мами

Подарувала  ти  мені  життя
Вивчала,  любила;  запам‘ятала,  коли  я
Сказала  перше  слово  «мама»  
Для  тебе  це  найкращим  подарунком  стало.
Пройшли  роки,  та  не  змінилась  ти  
Така  ж  ти  гарна,  посмішка  святкова
Несу  тобі  найкращі  в  світі  квіти
Заграє  музика  для  тебе  веселкова.
Це  все  для  тебе:  сонце,  спів  пташок
І  шепіт  трав,  ласкавий  подих  вітру
Сьогодні  в  безлічі  світлих  думок
Не  можу  я  твоєму  святу  не  радіти.
Хочу  привітать  тебе  із  днем  народження
Чекай  на  цікаве  життя  продовження,
Збудуться  всі  наші  бажання
Багато  буде  перемог,  недарма  всі  сподівання.
Люблю  тебе  я  більше  за  усіх,
Люблю  ніжні  очі,  ласкавий  твій  сміх.
І  можу,  пишаючись  цими  словами,
Сказать,  що  краще  нема  в  світі  мами.
Із  днем  народження,  мамо
На  щастя,  воно  в  тебе  не  останнє,
Бажаю  добра,  довгих  років,  здоров’я,
Злагоди,  миру  і  любові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012


Я намагалася покинути писати…

Я  намагалася  покинути  писати
Бо  все  це  біль,  його  не  подолати
Бо  з  кожним  словом  згадую  тебе
Не  можу  забути  те  личко  ясне.
Я  хочу  жити  без  цього  страждання
Яке  дало  нещасливе  кохання
Як  тяжко  бачитись  з  тобою  кожну  днину
Та  не  мати  змоги  поснити  причину
Чому  на  тебе  з  любов'ю  дивлюся
Чому  сумною  іноді  з'явлюся
То  все  через  тебе,  любове  моя,
Не  можу  сказать  про  свої  почуття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2012


Про любов (Наллю тобі гарячу каву…)

Наллю  тобі  гарячу  каву
Ти  вже  прокинулась,  кохана?
Вставай  із  сонечком,  рідненька
Моєму  серцю  ти  миленька.
Тебе  люблю,  як  сонця  промінь
Як  весною  першу  повінь
Таку  красиву,  чарівну
Ні  на  кого  не  проміняю.
Люблю  тебе,  як  райдугу  у  небі,  
Що  після  зливи  прийшла  до  мене,
Яка  подарувала  сім  кольорів
Сім  найжаданіших  утіх.
Люблю,  як  перші  яблука  восени,
Що  після  них  такі  мрійливі  сни.
Люблю,  як  ранішню  росу
Тебе  від  горя  захищу
Крізь  воду  і  вогонь  дбайливо  пронесу
Таку  чарівну,  мою,  прекрасну
Ти  моя  мила,  моя  кохана
Така  чепурненька,  така  ти  остання...
Але  через  декілька  хвилин  розумію,
Заснув  я  у  снах,  потонув  у  мріях
Про  тебе,  про  наше  життя  щасливе
Ти  навіть  не  знаєш,  про  кого  я  мрію
Тож  хай  залишається  все  як  є
Не  хочу  я  зараз  різати  живе
В  тебе  сім'я,  діти,  робота
Навіщо  тобі,  така  як  я  морока.
Кохай  чоловіка,  
живи  щасливо
Не  буду  я  мріять  про  таке  як  ти  диво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2012


Народжена в рожевих пелюстках рози…

Народжена  в  рожевих  пелюстках  рози
Ти  випромінюєш  тепло  і  ласку
І  не  страшні  мені  осінні  грози
Коли  зі  мною  ти,  така  прекрасна.
Таке  чарівне  і  незвідане  кохання
Щось  невідоме  ще  для  мене
Моєї  хворої  душі  зітхання
І  зірка  в  небі,  все  для  тебе.
Ти  ластівка,  ні  ти  весна
Пробуджуєш  у  серці  квіти
У  їхніх  пелюстках  весняна  роса
І  як  цьому  не  можна  не  радіти.
І  як  не  можна  не  всміхатись,
Коли  повз  мене  проходиш  тихо
Щось  у  серці  почина  перевертатись
І  щебет  всіх  птахів  луна  мені  на  втіху.
Пройшли  роки,  та  не  змінилась  ти
Така  ж  ти  гарна,  посмішка  святкова
Несу  тобі  найкращі  в  світі  квіти
Заграє  на  вустах  усмішка  веселкова.
В  душі  моїй  метелик  пролетів
А  ти  всміхнулась  і  поцілувала
І  я  відповіла,  на  радість  всіх  Богів
І  здивувалась:  чим  тебе  я  зчарувала?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2012


Осінь. Школа. Востаннє

Вже  осінь  надходить  в  наш  край  поступово
Подув  вітерець  холодний  раптово
Заливились  дерева  вже  без  листя
Ллє  із  неба  на  наше  спорожніле  місто.

Вже  набридло  дітям  чути  про  канікули
Нарешті  в  школу,  назараз  це  єдина  втіха  
Хтось  уперше  переступить  поріг  школи
А  для  когось  настане  рік  останній,  заліковий.

Здавалося  мені  колись  давно
Ходити  в  школу,  чи  ні  -  все  одно.
Але  ж  чогось  сьогодні  сумно
Адже  ж  останній  рік  проводжу  тут  я.

Скоро  доведеться  попрощатись  з  усіма
Не  треба  сумувати,  плакати  дарма
Чекає  на  мене  нове  життя
Незвідана  і  загадкова  сторона.

Хіба  ж  я  знаю,  як  там  буде?
Принаймні  школу  я  не  забуду
Провела  тут  вже  десять  років
Досі  пам'ятаю  в  перший  клас  непевні  кроки.

І  заздрю  позаочі  я  першачкам
Таким  маленьким  милим  світлячкам
Не  знаєте  ще,  як  вам  пощастило
Дізнаєтесь  багато  ви,  школа  всі  двері  відкриє.

Хотіла  б  вам  побажати  щастя,  наснаги
Щоб  усе  на  світі  ви  пізнали
Пам'ятайте  мої  слова:
Від  вас  залежить  країни  нашої  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Прощання

Такі  незнайомі  слова
Такі  незнайомі  образи
Чути  твої  каяття
Відчути  отрути  відразу.

Ти  не  зуміла  прийти
Ти  зрозуміть  не  зуміла
Так  легко  ж  було  знайти
Та  ти  і  цього  не  зробила.

Пробачить  тебе  я  зможу
Я  просто  не  хочу  вертатись
До  слів  тих  сумних,  негожих
Нема  більше  чого  сподіватись.

Всі  ті  молитви  до  кохання
Нехай  не  справдяться  ніколи
Я  так  і  буду  до  остання
Жити  і  мріяти  тобою.

Ти  не  схотіла,  ти  пішла
А  я  ж  не  можу  не  заплакать
Нехай;  щоб  щастя  ти  знайшла
А  я  від  болі  буду  плакать.

І  хоч  не  плачу  я  ніколи
І  хоч  ніколи  не  жаліюсь
Та  що  тобі  до  того  всього
Може  на  тебе  я  вже  не  надіюсь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2012


Хвороба тобою

Я  струни  перебираю,  поволі  акорди
Сумними  ладами  чіпляю,  доволі
Я  вже  стомилась,  але  не  здалася
хвороба  ця  вирієм  увірвалася.
Хвороба  страшна,  сумна,  невесела
Звичайно  хворію  тобою,  мрію  про  тебе.
Коли  я  вірші  ці  пишу,  
То  дуже  боляче,  бо  витискаю  душу
І  крізь  себе  пропускаю  кожне  слово
Потім  читаю  -  все  таке  до  болі  знайоме.
Перший  дотик  до  тебе,  перше  страждання
До  тебе,  коханої,  нелюдське  поривання.
О,  як  я  люблю,  я  не  можу  втерпіти
Вже  хочу  в  обійми  твої  полинути
Вже  хочу  торкнутись,  вдихнути  тебе
З  такими  думками  згублю  я  себе.
Та  ні,  я  ще  живу,  іще  борюся
І  нишком  за  тебе  я  помолюся.
І  все  буде  добре:  я  буду  щслива
Не  буду  непевне  тобою  хвороблива.
Коли  побачу,  коли  дізнаюсь,
Що  все  в  тебе  добре,  дарма  я  боялась.
Коли  побачу  твою  усмішку
Трохи  сумну,  можливо,  але  таку  ніжну
Коли  загляну  в  твої  очі
Побачу  там  спокій  і  ночі
Сумні  ті  ночі,  коли  я  
Писала  віршик  цей  дарма
Коли  пропускала  через  себе
Кожне  слово,  всі  ті  почуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012


Я випила червоного солодкого вина…

Я  випила  червоного  солодкого  вина
Полинула  у  мрії  веселкові  дарма
Хоч  знаю,  нічого  хорошого  нема
У  цьому  задумі,  та  випила  сповна.
В  думках  тих  хмільно  хворих
Лиш  ти  в  вбранні  чудовім.
Лиш  ти  там  єдина,  одна  і  кохана
Ти  перша  там  є  і  певно  остання.
Твої  милі  очі  давно  вже  не  бачила
Вони  такі  ласкаві,  мрійливі,  непередбачувані.
Я  подивилась  в  дзеркало  сумними  очима
Та  чи  ж  можу  я  бути  така  красива
Як  ти  є.  Непевно  ніколи
Не  відчую  я,  як  бути  такою.
Я  п'ю  поволі  червоного  вина
А  думка  про  тебе  не  відліта.
Вона  все  ближче,  все  жаданіша
Чи  ж  знайдеться  людина  більш  привабливіша?
Напевно  ні.  А  може  десь  блукає
На  зустрч  із  кимось  коханим  чекає.
Я  також  чекаю  назустріч  з  тобою
Помилуватися  хочу  твоєю  красою.
Чекаю  і  мрію,  а  поки  я  п'ю
І  Бога  за  тебе,  кохану,молю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2012


Струни кохання

Я  закохалась.  Я  з  того  щаслива.
Хотілося  б  стати  тепер  на  коліна
Перед  тією,  хто  світ  цей  відкрила
Переворот  душі  моєї  зчинила.
Та,  хто  торкається  струн  тих  спокійних
В  моїй  душі  куточків  інтимних.
І,  сама  не  знаючи,  дуже  чарує
Мені  зрідка  свій  образ  дарує.
Струни  кохання  -  се  тонкая  справа
Зусиль  потребує  вона  чимало.
Хотілось  звернутись  тепер  до  тієї,
Для  кого  написана  ця  поема.
Та  ні,  не  поема,  коротке  послання
Моєї  душі  тонке  переживання.
Так  от.  Я  хотіла  в  сказати  спасибі
Ні,  дякую.  Дуже  я  вдячна  людині
І  усмішка  мила,  і  люблячі  очі,
Й  пряма  та  хода,  і  жести  жіночі.
Не  можу  її  описати  словами
Бо  слів  я  про  неї  на  знайду  до  рання.
Але  найголовніше  сказати  все  ж  можу
Я  вдячна.  що  є  вона  в  мене,  така  хороша.
В  ній  є  щось  рідненьке  для  мене
Таке,  що  ніде  я  не  бачила  досі
Коли  я  торкаюся  рук  і  волосся,
Мене  ніби  струмом  пронзає,  ой  леле.
В  моїй  душі  бринять  ті  струни
Кохання  мого  золотого  відлуння
Розквітла  там  квітка.  квітка  надії
Й  ніжними  пелюстками  тягнеться  до  мрії.
До  мрії  разом  бути
До  мрії  табе  не  забути
Та  всміхаюся  я  нишком
Таке  ж  неможливо,  це  ж  не  книжка.  
Таке  є  життя,  як  роман  фантастичний
Я  в  хмарах  літаю,  немов  герой  трагічний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2012


Фотографія

Дивлюсь  на  фотографію  твою
Порівнюю  я  долі:  твою  і  мою.
Ми  напевне  дуже  різні
Чому  ласкає  усмішка  мене  твоя  капризна?
Не  знаю  я  чому,  не  знаю  я  навіщо
Я  знаю  лиш  одне:  ти  найгарніша
Без  тебе  не  можу  я  тут  бути
Таку  гарну  тебе  не  можу  забути.
Я  далеко  від  тебе,  але  знаю  одне
Фотографія  твоя  зігріває  мене.
Лиш  ти  здатна  мене  звеселити
Тоді,  коли  не  можу  я  більше  тужити.
Очікую  зустрічі,  дуже  сумую
Твій  образ  мене  нерідко  чарує.
Фотографію  бережу,  як  зіницю  очей
Не  можу  я  спати  сумних  цих  ночей.
Сумую,  чекаю,  люблю  і  цілую
Навіки  твоя,  будь  що  подарую.  
Та  якось  хотіла  зірку  дарувати
Але  яскравіше  тебе  не  розшукати.
Тож  дивлюсь  на  фотографію  і  мрію,
Колись  і  я  буду  щаслива,
Колись  прийду  до  тебе  і  всміхнусь
Світ  ляже  до  ніг  моїх:  я  не  здаюсь...
Я  знаю,  що  десь  в  глибині  твого  серця
Знайдеться  й  для  мене  любові  озерце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012


Вірш про сумне

Недописані  вірші,  недочитані  поеми
Кому  усе  це  справді  треба?
Кому  ми  можем  прихилить  плече,
В  тяжку  хвилину  розказать  усе?
Тяжко,  напевне,  одинаком  бути
Та  деяким  людям  це  не  збагнути
Вони  йдуть  і  радіють  і  не  помічають,
Як  інша  людина  поряд  сльози  ковтає.
Не  плаче,  ні,  просто  іде
Іде  в  нікуди,  не  думаючи  про  те.
Просто  по  вулиці,  не  бачачи  нікого
А  життя  не  припиняється  в  цей  час  раптово.
І  прийде  одинак  додому
І  знову  сяде  читати  поему  знайому
Почне  він  писати  вірша  про  сумне
А  може  про  кохання  самотнє,  час  є  
Ще  подумати,  нишком  кохати
Ось  так  про  людей  усіх  забувати...
І  сяде  колись  одинак  почитати
Той  вірш,  який  в  юність  хотів  дописати
Поему,  яку  так  не  встиг  дочитати
І  втрачене  життя,  яке  вже  не  змалювати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012


Про кохання

Хто  б  знав,  як  тяжко  прокидатись
В  чужому  місті,  безнадійно  сподіватись
На  нашу  зустріч  тут,  дарма
Я  хочу  відірватись  від  важкого  ярма
Тебе  немає  поруч,  я  сплю  і  бачу
Як  ходеш  ти  до  мене  в  сні,  наврядчи
Зустрінемось,  я  так  жадаю
Тебе  бачить,  поволі  неначе  звикаю,
Коли  очі  на  мить  закриваю,  
Тебе,  милу,  привітну  одразу  зустрічаю.
І  так  тепло  стає  в  душі,  любо
І  чую  я  лагідний  сміх  звідусюди.
Я  відкриваю  очі  -  тебе  немає  поруч
Щось  так  жалібно  не  серці  коле.
Я  вже  не  можу  жити  так
Чекаю  хоч  якийсь  я  знак
Може  прийдеш,  поцілуєш,  подаш  руку
Як  ще  можна  вижити  з  тобою  цю  розлуку?
Думки  самі  до  тебе  минуть  мо́ї
Хотіла  б  їм  сказати:  "Все,  доволі"
Та  я  не  можу  утерпіти
Не  можу  я  без  тебе  жити.
Ти  мовби  сонечка  промінчик  золотий
Як  літній  вітерець:  привітний  і  легкий
Не  можу  зараз  тебе  поцілувати
Цілунки  ті  я  буду  у  віршах  дарувати
Наврядчи  прочитаєш,  наврядчи  зрозумієш
Та  надію  все  ж  плекаю,  а  раптом  ти  зумієш
Зрозуміти  правильно  мої  почуття
Недаремно  і  є  таке  в  нас  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012


Нащо ті слова…

Нащо  ті  слова,  які  вже  сказані
Нащо  виклики  і  битви  протипоказані
Вже  не  хочеться  боротись,  хочеться  примирень
Чи  може  дочекаюсь,  чи  прийде  день,
Коли  на  землі  буде  злагода,  мирно,
Щоб  жили  люди  всі  спокійно
Адже  не  варто  сподіватись,  
Що  війни  допоможуть;  намагатись
Треба,  щоб  їх  не  було,
Щоб  все  горе  трохи  загуло
Адже  ж  ми  люди,  треба  жити
Всім  разом  в  злагоді  прожити.
Ми  живемо  ж  заради  дітей
Їх  посмішок  ласкавих,  нових  ідей,  
Які  допоможуть  природі,  науці
Подолать  те,  що  у  війнах,  в  розрусі
Загинуло;  відновити  все  те,
Щоб  світ  розквітнув,  породжаючи  нове.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012