| Сторінки (1/45): | « | 1 | » |
в пам'ять про Блаженнішого Любомира Гузара
Журливий вітер, кланяється листя.
Безодня втрати, щем сумний.
І не біда, що особисто
Ніколи ти не спілкувався з Ним.
Завжди був поруч, сльози на очах
Утерти вмів - і страх зникав.
Законом був, показував Він шлях
Як жити праведно, боятися гріха.
Ні крапельки нещирості і зла,
Лиш промені любові й доброти
Спливали із святійшого лиця,
Місток довіри прокладаючи завжди.
Твій заповіт - для нас дороговказ:
Добро творити, гідність берегти,
Чинити милосердя кликав нас,
Правдивою дорогою іти.
Відходиш до Небесного Отця...
Чим пустку ми заповнити змогли б?..
Трудитися, щоб зерна у серцях,
Засіяні Тобою, проросли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736604
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2017
Невідомості сила мани́ть
І малює, немов аквареллю,
Вибираючи кожну мить
Гаму виразну чи пастельну.
В невідомості присмак поли́ну
І терпкого зеленого чаю.
А можливо, і приторно стиглий,
Надсолодкий, такий незвичайний.
Невідомість лякає, неволить
І заковує рухання вільність.
Ну, а може, п’янить мимоволі,
Відчайдушним оберне і хмІльним.
Мов колиска надії, тривоги,
Невідомість – не вчора, а дальність.
Відгадати таємність незмога…
Все на місце поставить реальність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587026
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2015
рік потому...
Пам’яті сотень і пам’яті тисяч
Мирно горить, поглинаючи віск.
Душі героїв сукупно зійшлися;
Звився угору із хмар обеліск.
В перших рядах, як тоді, наготові;
Краплі зневіри, ні смутку в очах.
Участь життя - не проста випадковість.
Обрані небом, хрещЕні в боях.
Пам’яті вічність – мовчання хвилина.
Очі додолу, німіють вуста…
Кача пливе, як торік, по Тисині…
Мати синочка свого пригорта.
Тулить до серденька м’яту світлину,
Він же крильми обіймає самотню…
Свічка горить, догорає невинно
В пам’ять про сина, в пам’ять про сотню…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
П'ятнадцятого чути кроки,
Вітаю всіх із Новим Роком!!!
Радості бажаю і добра,
Миру, злагоди, всіх благ!
Бажаю вірити у чудо,
Вдихнуть снаги на повні груди.
Позаду смуток залишімо.
“Все буде добре”, - так скажімо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Звертаюсь до Тебе я, отче святий,
Пишу, Миколаю, з бажаннями див.
Я знаю,що хочу цьогОріч на свято:
Цукерок мішечок й сніжку небагато.
Хай мама не плаче тихенько щодня,
Як татові дзвонить туди, де війна.
Навідай його у землянці далеко,
Від куль захисти, від біди й небезпеки.
До всіх завітай, хто сумує чи плаче,
Не тільки прийди до колисок дитячих.
Хай кожен повірить в небесну могуть
Нам зло подолати і волю здобуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
Приїжджайте до рідного дому,
Поки світло горить ще у ньому,
Поки тепло і затишно в нім
Й терпеливо чекають синів.
Завітайте у будні і свята,
Як калина цвіте коло хати;
Нагинаються трави таємно,
Мов від дотиків вдячні щоденних.
Пробіжіться полями скоріш,
Як гасали колись босоніж.
Зачерпніть витривалості й сили
І наснаги в небес сизокрилих.
Не шукайте бо інших доріг;
На кінцях рушників оберіг.
На іконах, намолених часом,
ВіднайдЕте розраду ви часто.
Пригорніться до рідних сердець,
Хай журба відпаде нанівець.
Приїжджайте на хвилю, на мить,
Поки в домі ще світло горить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
Замете, припорошить старанно сліди;
Помутніє в уяві перебіг подій.
Замовкає реальності сила біди.
Час лікує…
Не стихне з сумлінням двобій.
Падолист запізнілий вгамує печаль;
Біль утрати у серці тихіш загорланить.
Час дбайливо і ніжно накине вуаль.
Лікарює ж бо він…
Залишається пам’ять.
Подарується кривда з весняним теплом;
І запас гіркоти потече зі снігами,
Промайне непомітно пташиним крилом.
Заліковує час …
Не загояться шрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014
На хвилях вітру розсікає шир
Блакитне золото моєї України.
Пшеничне поле, мов ріка cпішить,
Впиваючись колоссям в небо синє.
Святе знамено - знак від Бога;
Молитвами здобутий, у боях.
Життя віддали тисячі за нього,
Щоб вільно тризуб позолотою буяв.
Підносять гордо на вершині світу
І серце завмирає, cльози на очах.
Хай майорить він швидше вітру,
Злітає гордо, мов відважний птах.
Чарує зір велично на аренах,
В одну родину нас єднає він.
І міцно закипає кров у венах,
Коли тріпоче під Державний Гімн.
Ознаку миру, волі і спокою;
Підіймем гідно синьо-жовтий стяг.
І молим Бога, аби зовсім скоро
Замаяв вперто по усіх містах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519164
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2014
Ця війна не у нас і не з нами,-
Прошепочеш тихенько ти знову.
Скинь химерні тупі окуляри,
Щоб волать не прийшлося потому.
Побіжиш ти по справах буденних,
Переглянувши хутко новини.
Зупинись, поміркуй про воєнних;
Захищають твій спокій щоднини.
Ти заморське повітря вдихаєш
І довкола здається все раєм.
Помолися, про милість благавши,
Щоби пеклом не стала реальність.
Виливається пісня з порога,
Безтурботно святкуєш ти нині.
По сусідству ж в останню дорогу
Проводжають єдиного сина.
Ти по місту гуляєш спокійно,
Фотографій нацокавши з триста.
Сотні ж сіл і містечок в країні
Сплюндрували лихі терористи.
На розкішнім авто в час воєнний
Роз’їжджать – цілковита химера.
Кілометрів за пару… щоденно
По країні гатять БТРи.
Ти поволі звикаєш… Банально…
Не жахає загибель невинних.
Божевільна гірка сюрреальність..?
Не втекти від розправи сумління…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514742
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2014
Вони повернуться сьогодні, може завтра…
Та вже ніколи їм колишніми не буть.
За крок від смерті, під гарматні залпи
Життя перевернулось… взяло іншу суть.
Від нині і назавжди він не просто син,
Не просто лікар, пасажир або водій…
Він той, хто небо боронив. З останніх сил
Під кулі йшов, сміливо рвався в бій.
Віддав здоров’я без вагань за небо синє,
Вогонь долав і пекло. Літо… день спекотний…
Незвичною “відпустка” видалася нині
Під мінометним градом, на пісках окопних.
Вони повернуться не тими, що були.
Земля поклониться їм, кров’ю вмита.
Вони повернуться… очищені. А ти?
Що скажеш їм?.. Як будеш далі жити?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513344
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2014
Я сьогодні востаннє прийшов
На Майдан… і прощаюся з вами.
Надвечіря. Вже сонце зайшло,
Затуляючи рани криваві.
Небеса кровоточать дощами,
Хоч запахло весною в огні.
Ти, матусю, не плач ночами;
Я її наближав, як умів.
За синів я стояв на сторожі,
За безхмарну і вільну весну.
Серед ангелів в місці Божім
Засилаю молитву свою.
Побратими, між вами стою.
І дарма, що не б’є кров у венах.
Бог покликав у Сотню свою,
Боронити Вкраїни знамено.
Пам’ятайте обов’язок свій,
Що давав нам і мужність і силу,
Що в тріскучі морози нас вів…
Допоможу… Стоятиму з тилу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Ми знАйдемо вихід від рабства й зневаги.
Нам заповідь Божа – вказівка одна.
Дорогою правди, життя і поваги,
Обвита свободою, кличе весна.
В дорозі життя крізь вагання і темінь
Свідомо гартуємо нації силу.
Ми вступим в свою обітовану землю
Народом стійким. Ми розправимо крила.
Лиш в правді є сила і силою – правда.
Хай віра захопить в полон нас сповна.
Ми скарб закладемо - ніхто не завадить.
І вільно ходою наступить весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
КОРОТКІ МОЛИТВИ, ЯКІ БЕЗКОНЕЧНУ КІЛЬКІСТЬ РАЗ ПОВТОРЮЮТЬСЯ:
Господи Ісусе Христе, помилуй нас грішних!!! (цю молитву краще мовити жінкам)
Пресвятая Богородице Спаси нас !!! (ця молитва для чоловіків)
Включаймо ці прості молитви і хай розступляться небеса у заступництві нашої УКРАЇНИ!!!
Це не мої слова. Це казала одна монахиня з ордену сс. Милосердя св. Вінкентія, вчила,що ця молитва має текти в людині постійно!!! Уявіть собі, що по спині тече струмінь води. Це так має текти ця молитва, тоді буде користь і захист!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Чом плачеш, Вкраїно, дощами
І сірим туманом в полях?
Немов би міраж, і не з нами
Жартують сьогодні в верхах.
В очах їх зухвалість й озлоба,
В словах лиш підступна брехня.
Сп’яніла у власній жадобі,
Провадить окрема “сім’я”.
Подобу невинного п’ялять,
Вітають з екранів Майдани.
За мить вже криваво ужалять,
Скувавши свободу в кайдани.
Керує пекельная сила -
Безвиході хвиля прийшла.
Гранати, підпали і вила…
Кричить України душа.
Страждання і сміх над синами
Терпіти доводиться нині.
Поплач, Україно, дощами...
З тобою назАвжди єдині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Прийми вітання, мій народе вільний,
Низький уклін за честь твою і силу.
Твоя жертовність і робота спільна
Чарує світ; нові долає схили.
Я - горда бути краплею у морі,
Страху не мати. З нами Бог Всевишній.
Стояти будем в спільній непокорі!
Не ті ми, що були. Ми – не колишні.
Незламна віра в серці хай палає,
Мов тисячі вогнів горить завзято.
Свободи дух хай землю обіймає,
Й церковні дзвони кличуть лиш на свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.01.2014
Стояти сил не мала. Восьма днина.
Вона присіла на сходині стиха.
А поруч нижче на бетон хлопчина
Вмостивсь. Приліг, і раз у раз лиш дихав.
Його накрила. Хай поспить рідненький.
Поглянув вдячно він, закутавсь смирно.
Четверту за хвилину бив раненько
Годинник площі. Київ – мирний…
Ще мить і брата голос за спиною
Подалі вчула:”Що це? Беркут? Боже?!”
Затьмаривсь Київ. Вдарив грім зимовий.
І чорне пекло – фільмів сцени схоже.
Підвівсь юнак, спокійно глянув. Сниться?
“Маленька, гості в нас?”-спитав очима.
Навколо сполох, бити, грізні лиця…
Прикрив юнак.Рукою і плечима.
Розбитий череп, кров. Лицем об сходи.
Заплакав Київ … Бив четверту гнівно.
В очах дітей – розпука, страх і подив…
Хотіли лиш в Європі жить наївно.
УКРАЇНО, ПАМ'ЯТАЙ!!!!!
УКРАЇНО, НЕ СПИ!!!!!!!
УКРАЇНО, ВСТАВАЙ!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013
Вітаю із світлим святом Успіння. Нехай Матір Божа буде нашою заступницею та покровителькою в небі.
Без тіні первородного гріха
Терпіння чашу випила до дна.
Тихенько відійшла без болю і зітхань,
Віддавши духа радісно Вона.
Лунали ангелів прекраснії пісні
І ніжні пахощі витали навкруги.
Покірно вмерла з Сином уві сні,
Апостолів поклін без крапельки туги.
Найвищий трон для Неї в небесах –
За чесність дар, життя смиренне.
Тремтливо блідне свічка і згаса
У світлі слави Божественного Успення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Більш ніколи! Чуєш? Не приходь в її сни.
Не край серця, не ятри ще болючої рани.
Мов цвіт яблуневий, котрий навесні
Вітер нахабно зрива невблаганний…
Не приходь в її сни, ні на мить , на хвилину;
Не нагадуй про себе, мрії взявши в полон.
Від осколків знов кров…Ніч така швидкоплинна,
І в житті, мов в кіно, місце зустрічі – сон…
Не приходь в її сни, знов і знов наближаючи гріх.
Доля чітко й назавжди перекрила ходи.
Вітер хмари насунув, що було не зберіг.
Всі умови приймає... Серце ж кличе:"Прийди..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2013
Мов книга, повна ілюстрацій;
Уста сміливі заніміли в бездіянні.
В уяві галас, шквал овацій,
Безсилий розум, квітка рання.
Мов вітру ураганного стріла,
Прошив просторість у єдину мить.
Незрячий помах пам’яті крилА -
З минувшини враз пил летить.
Мов лазерного променю сіяння,
Серцеву гладь рубцями вкрив.
Ходу пришвидшило дихАння…
Обом відомо, що є виною усіх кривд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013
До Бога в молитвАх зібралися юрбою
Дощу просити, серед посухи дива.
Та парасольку лиш один приніс з собою…
Це – ВІРА, нездоланна і правдива.
Підкинь дитину вгору, і вона здаля
Регоче від душі, сіяння повна.
Впіймає тато, - впевнене маля…
ДОВІРА це – міцна і безумовна.
До сну збираючись, ми кожну ніч
Живими встать не маєм запоруки.
Будильник ж наставляєм - певна річ…
НАДІЯ це – незримо в серці стука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420016
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2013
Нехай туман засліпить все довкола
І сірим будень обіцяє буть;
Нестримний дощ гуляє хай по колу,
І хмари кучові блокують сонця путь.
Хай снігом захурделить всю дорогу,
Несеться вітер ген за небосхил.
Ми ж очі завертаємо до Бога
Й зустріти ранок просим в повні сил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Слова Тарасові згадаймо знову,
До нас звертається:"Вкраїнський люде!
Ти мови світу опановуй,
Своя ж нехай святою буде!"
Шануймо рідну, немов цвіт лілеї,
Дарунок Божий, іншого не треба.
Віддали тисячі життя за неї,
Щоб вільним птахом розсікала небо.
Спілкуймось нашою, хай знає світ.
Єдина нація, її героям шана.
Любімо солов'їну з ранніх літ,
З усмішки першої і першим словом "мама".
Співаймо українською, ввись пісня лине,
І за морями ехом озоветься.
Творімо нею, аби з часу плином
Її сіяння не тьмяніло в серці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407564
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2013
Вона панує поза місцем й часом,
Щоразу все нові мережива спліта.
В цю мить керує величаво басом,
Мов все життя перед очима проліта.
В октаві вищій править за хвилину.
Уяву запускає у незвідані світи.
З розкритими очима, мов дитина,
Збагнути б все, не просто так пройти.
За мить акордів зміна… й ностальгічно
Потоки пам’яті, мов в травні, задзюрчать.
ТУТ тиші володіння – незаміниме й вічне.
Тут диригента палички в покорі замовчать.
Ти вслухайсь… зупинись на мить…
Лиш серце на ключі не зачиняй.
Нехай радіє, за хвилину хай щемить,
Летить у всесвіт… Відпусти, не зупиняй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2013
до 90-ліття діда Івана, який народився 10.02.1923
В цей день, коли додолу сипле білий сніг,
У дев’яностий раз лютневий ранок зміг би привітати.
Проте судилось небесами: інший шлях проліг.
Від нас далеко… звідти не вертати.
Пишу я ці рядки; сльоза наносить тіні.
А пам’ять все нові уривки додає.
Ось постать худорлява, з під кепки срібний іній,
На скрині, припідпершись, люльку дістає.
Якось в дитинстві посідаємо довкола
Й байки життєві дідо стане повідати.
А на Різдво рядки з вертепу прочита до слова
І без любимої “Бог видів” не минали свята.
Був майстром на всі руки, підтвердить кожен нині.
Його старанням зведено немало.
За все життя – нелегке і сумирне
Він заслужив, аби ми вічно пам’ятали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399948
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2013
Знов на стежку я нашу звертаю.
Давно змиті сліди, бляклі тіні.
Проте пам’ять, як сніг не тане,
Повертає в той день осінній.
Знов на нашому місці присяду.
Білим снігом усе замело…
І лиш пам’ять – їй непідвладно
Спопелити обіймів тепло.
Пальцем в небо я нашу пісню
Обираю із ретро творінь.
В цілім світі нам жити затісно.
Всюдисуща минулого тінь.
Ти зненавидів осінь, я знаю.
Ретро збірку закинув подалі.
Ті стежки, мов прокляті, минаєш.
Не зворушити листя опале.
Проминуться січневі морози,
Не розтопиться ж пам’яті лід.
На одній ми зустрілись дорозі.
Зовсім інший обрали політ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
За місяць до Різдва у біле одягнулася земля,
Мороз посріблив хиби; засяяв світ ясніше.
Різдвяних дзвонів відгомін здаля
Із кожним днем донОсився гучніше.
Чим ближче до Різдва – сірів землі кришталь,
Просочувався бруд глибоко в її груди.
Безгрішним світ здаватись перестав…
Лиш дзвоники святкові нагадували людям:
“Шлях рівний оберіть, зверніть до Бога взір,
Забудьте чвари всі, повірте у дива…
Хоч сіре все навкруг – хай сяйво сотні зір
В серцях, біліш від снігу, палає до Різдва !..”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Я оригінальною не буду
Рік Новий бо на порозі.
Бажаю вірити у чудо
І волі не давати сльозам.
Хоч не щіпа мороз за щоки,
І сніг не білим видається.
Я всіх вітаю з кращим роком
Хай щастя через вінця ллється.
Хай під ялинкою вже зранку
Знайдеться те, чого бракує.
Хай цілий рік без перестанку
Лиш вісті добрі в дім крокують.
Хутчіш бажання загадайте
Тринадцятого чути кроки.
Позаду смуток залишайте
Ще раз вітаю з НОВИМ РОКОМ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389027
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.12.2012
18 грудня - Світова спільнота відзначає Міжнародний день мігранта
Чому у дзвони всі не вдариш, Україно,
Засвище Дніпр, підтримають Карпати?
Страшніше ніж ярмо, татарськії руїни –
В твоїх рідних синів на умі мігрувати!
Кожен п’ятий без докорів жодних сумління
Готовий вже завтра на чужину летіти.
А в серці твоєму, мов тьм’яне мерехтіння,
Надія притихла: “Схаменіться, діти!..”
В житті їх ваблять меншії турботи;
Студентів манить якісність освіти;
Лише б спортсмени, ставши на висоти,
Із п’єдесталу не забули передать привіт!
Заморське сонце гарячіше світить…
Трава чомусь там зеленішою здається...
“Ми вболіваємо за тебе!..“- пролунає світом,
На відстані ж любити легше видається?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385948
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2012
Завісу в вічність тихо привідкриють
В її очах вони - короткі миті.
Думки скерують, мов птахів у вирій,
Тепло де, бризом ніжності сповите.
Ще мить, і вирветься сльоза у світ,
Сумна мелодія підніметься у вись.
Самі ж її ми запускаємо в політ,
Хвилини радості спиняючи колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383703
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2012
Запалімо свічу в знак скорботи,
Безневинно загиблих страждання.
Залишімо на мить всі турботи
І вшануєм в хвилині мовчання.
Подамося в далекі тридцяті:
Голосіння, безкровнії рани…
Розгорнули в країні багатій
Смертоносну війну злі тирани.
Загубити наш розум й відвагу,
Спопелить всі думки про свободу.
Обезсилений відчаєм й страхом,
На коліна поставить народ.
З колосками пшениці і жита
Посилання далеке почуто.
Обіцяємо в спільній молитві:
“Ми пам’ятаємо, нам не забути!.. “
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012
Таку історію з життя недавно я
У книзі випадково прочитала.
Професор в семінарі про життя
Усі крапки над "і" поставив.
Студентам раз усім на подив
Скляну він банку висадив на стіл,
Оглянув зал і раптом сходу
Серйозно запитав, що бачать ті.
"Вона - пуста!?"- хтось випалив одразу.
Кивнув професор і мішок дістав.
Каміння в банку закладав ураз
І знов, що бачать, підопічних запитав.
"Тепер вже повна банка!"- зал сказав,
Та лектор невгамовано вів далі
І в банку сипати горОшини почав,
Які прогалини вмить закривати стали.
"І зараз банка - повна!"- всі вторили.
Професор усміхнувсь, мовляв:" Дивіться!"
Й пісок всипАти став сміливо
Аж банка стала повною по вінця.
"Наповнена ущент!"- ревіли всі ряди.
Та лектор хитро термос дістає
І каву ароматну плавно залива туди.
"Ось тільки зараз банка повна є!"
Вона - життя, каміння - це родина,
Сім'я і друзі - те значуще, що в нас є.
Горох - не найважливіше в людини:
Її вбрання, його iPhone, Renault твоє.
Пісок - це те дрібне й рутинне,
Проблеми невеликі, що життя псують.
Насипавши його в посудину первинно,
Горох й каміння місця не знайдуть.
"Нехай пісок не сипле вам у вічі!".
Закінчив лекцію професор, банку заховав.
"А кава...кава - що?" - гука йому на відсіч.
Знов усмішка у лектора, піднялася брова.
"А кава, мої любі,- почав він на порозі,-
У вирі всіх проблем, рутинних перемін
ТЕ пам'ятайте, що завждИ у змозі
Ви відпочити й радісно всміхнутися усім".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379248
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2012
НАУЧИ МЕНЯ ИСКУССТВУ МАЛЕНЬКИХ ШАГОВ.
Антуан де Сент-Экзюпери.
Його навчитися прошу невпинно в Бога -
Мистецтва, що в підніжжі всіх і вся.
Не треба міражів, чудес - не та дорога,
Пізнати хочу силу й неповторність дня.
Хай будні не захоплять полоненим
І в їх лещатах не віддатись сліпоті.
Гострішим розум дай робить щоденно,
Приймати досвід й силу відкриттів.
Дай по життю не проплистИ спокійно;
Дай міру знати, вартісність хвилини.
День кожний дай розбити вірно
Аби сягнути даль, побачити вершини.
Дай пам'ятать, що мудрості й зростання
Нам додають поразки у житті й падіння.
Коли ж бездія здатна розв'язать питання,
Дай, Господи, навчитися терпінню.
Хай місце й час фантазія пізнає,
Знайде того, кому тепло потрібне.
Даруй мені не те, що я собі бажаю,
Подай лиш те, що справді необхідне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2012
Ніхто не забере, я знаю, не осудить
Правда тут єдина, тільки наш закон.
І не хвилює те, що скажуть люди
Ця зустріч - наша, незабутній сон.
Коли засіють зорі синій небокрай,
Серця зіллються вдало в унісон.
Забравши все, нам доля залишИла рай -
Ту довгожданну зустріч - ніжний сон.
Ти тільки не забудь, cьогодні завітай
Хай знову ніч нас забере в полон.
І мить зупиниться - прекраснішої не чекай
Життя, як і колись, нам нагадає сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2012
Сидить вона так гордо й величаво
І, посміхаючись, на Україну погляда.
В правиці – факел, мов козацькая булава,
На голові – корона, діадема “золота”.
“Ощадністю ” ця пані в книгах зветься;
Колишній банк довершила яскраво.
Сам скульптор побажав з усього серця
В добробут віри й поступ галицького краю.
Легендами овіяна поважна ця особа
У різний час вкладали різний зміст.
Ми ж , українці, величаємо її СВОБОДА!
І закликаємо піднятись в повен зріст!!!
P.S. Єдина у світі сидяча статуя Свободи розміщена на куполі музею етнографії, на проспекті Свободи. «Свобода» є центром скульптурної групи «Ощадність» авторства Л. Марконі (в 1891 р. будівля була зведена як будинок Галицької ощадної каси).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377339
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.11.2012
Та пісня Вкраїни – мов небо безкрає,
І кожен мотив – зірковий пірует.
Вона підбадьорить, як сум розбирає,
Як серце заплаче – зіллється в дует.
Тужливо дитя заколише до сну
Й мале помандрує в незвідані далі.
Розіб’є незгоди й мовчання стіну;
На щастя злетить, поборовши печалі.
Крокує з народом завжди без упину
І долю його прожива по ролях.
А сила живильна щадить від загину;
Провадить і зараз, Чумацький мов шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2012
Як хмари білі вкрили синє небо
Смуток поцікавивсь у Журби:
"Чом невесела і тужливі очі в тебе
Загублена немов серед юрби?.."
Журба підняла неохоче брови,
Прошила поглядом його згори до ніг.
І Смуток зрозумів, що також не готовий
Скупу усмішку запросити на поріг.
Враз сум сповна зайняв небесну даль,
Сміливо жаль поринула у вись.
День неохоче одягався в чорну шаль,
На Смуток кидавши благальне "Зупинись!.."
Збудивсь останній!.. Взір відчув нестримний...
Схопив Журбу за руку, як серце завеліло.
До сонця потяглись, сум пропадав... й не дивно -
На мінус мінус плюс виходить сміло!
P.S. Як хочеться, щоб закони математики
діяли і тут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2012
В пам'ять моїй любій бабусі,
яка покинула нас 01.11.2009
Вже рік без тебе, дорогесенька, сплива;
День перший листопад дарує знов.
Несе тепло незвичне, сонцем зігріва,
Він вибачення просить в нас немов.
Та пам'ять не обдуриш, в ній кожна мить жива.
Той день недільний, вулиці пустельні за вікном,
Непереборне відчуття зробити щось, та сил нема,
Ось-ось заполонить все довговічним сном...
І ще не раз в той день поверне нас молитва і любов,
Щоб прочитати в погляді останнії слова,
Щоб найніжніших рук тепло відчути знов,
І знову, як колись, ти завжди з нами - будеш, є, була...
01.11.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2012
Послухай, як вона співає,
Як барвами акордів сміло виграва.
І диригент погоджено киває –
Її мелодія сотворює дива…
Ти вслухайсь… в ритмі ніжного Andante
Смичок по павутині тихо проведе.
Божественні думки, немов у Данте,
Cвідомість зачаровано у даль веде.
За мить її вже не впізнати.
Бадьорий Presto вишива канву…
Її відлуння ти попробуй наздогнати,
Красу відчути відтінків живу!
Andante – помірний темп у музиці, темп повільного кроку
Prestо – швидкий темп у музиці, дуже швидко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374172
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2012
Розгубленість панує у дільничних стінах,
Гуляє привид тої, що воскресла із руїни.
Проживши довго хоч зі штампом “Самостійна”,
На волосині знов свобода України!
Він заглядає пильно нам у вічі,
Шукає розуміння краплю, віри мерехтіння.
В кайдани не закути знов на вічність
Ту, що так гордо величають “Самостійна”!
Його зі сну збудили й на поміч привели
Героїв справжніх сила і місія постійна.
Своє життя поклали , аби велИчно нарекли
Країну рідну ... вИстражданим - “Самостійна”!
28.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373925
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2012
Припадаю я знову до Тебе,
В смутку хвилини і жАлю.
Вкотре молюся в потребі
Вірю, відкинеш печалі.
Знову низенько схиляюсь,
Дяку за радість несу.
В очі я пильно вдивляюсь,
В чисту небесну красу.
Щодня у молитвах я каюсь
Про милість і ласку у Бога.
Всіх під Покровом чекає
Неустанна Твоя допомога.́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012
Як багато не сказано слів,
Як багато ми ще не зробили.
Та чомусь цей раптовий дзвін
Пролунав і не має вже сили...
Опускаються руки додолу
І думки вже не тії, що були;
Скільки мрій, скільки планів з тобою
Не сповнених, так і забули...
Я в пам'яті назавжди збережу;
І Богові про милість помолюсь.
Та більше обіцянок не пишу,
Скажу лише, що я любила - ні,.. люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2012
Живем в епоху ми двох полюсів життя,
Як альфа і омега, народження й кінець буття.
Як ніч і день, як чорна тьма і білий дим;
Як схід і захід, як вогонь і краплі мов води.
Один стоїть весь з голови до ніг в "армані",
Тур по Європі, ланч у Рим - для нього не питання.
Інший ж парком нипає, мішок полатаний тяга;
Дивись, на кутику присяде і тихо руку простяга.
В того сумління чисте, без будь-яких падінь життя веде.
Дорогою, що Бог Мойсею показав, він безкорисливо іде.
А інший - в злуці темній, в думках лиш наміри гріховні,
Він без вагань впаде, шкатулку кривд поповнить.
Є час ще в нас, можливість і знання, і голос Господа дано почути!
Спинись!!! Задумайся!!! Візьмись життя однополісності сягнути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372010
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2012
Ніч змінює чекання ранку
І день новий народжується в нім.
Як добре, що чекаємо світанку,
Як добре, що приходить знову він.
Щасливий той, хто знов його побачить,
Хто невблаганну ніч переживе.
Хто зрозуміє все, простить, пробачить;
Рікою зла не пропливе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012
Останній вальс... без музики,фанфар і зоряних ночей
Банально, ніби в казці, дванадцятку пробив;
Останній блиск..., сяйнувши в погляді його очей,
Мою усмішку на останнє танго запросив.
Останній вальс... на перехресті так знайомих нам доріг
Поставив крапку в непочатому етюді;
Останнє слово..., що його темниці шепіт нам зберіг,
Лунає поруч так усюди...
Останній вальс... вже не повернеться мелодія сердець
Й гітари звук не зможемо почути;
Останній подих..., а за вікном з сніжинок сплетений вінець
Того, чого ніколи в світі не забути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2012
Не треба слів, мов журавлів у небі їх немало,
Летять, не повертаючись, їх втримати дарма.
Землею тягнеться знов біле покривало,
І смуток приховати намагається зима.
А на Хрещатику вже відцвіли каштани,
І вітер переніс їх ніжні сни;
Вони, неначе ті поодинокії питання,
Тиняються у безнадії щовесни.
Тим часом промені спекотні поспішають в гай,
Щоб поглядами обмінятись зі струмками.
Слова тут зайві, все навкруг стиха;
Лиш літній вітер ділиться думками.
Не в силах розібратись, він холодом подує;
Осінній дощ покличе, щоб змити цю печаль.
Не треба слів, бо серце все спростує,
З надією у безнадії попрямує в даль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012