POSTER

Сторінки (1/2):  « 1»

Бокс

Бокс
Я  ото  як  бокс  дивлюся,
То  ж  одразу  знаю,
Що  програє  заграничний,
То  ж  кінця  чекаю.
Ті  Клички  у  цілім  світі
Таку  славу  мають,
Всі  паски  з  отом  кокардом
Зразу  забирають.
Заграничні  тії  хлопи
Трошки  дурнуваті,
На  мій  погляд  –  ту  кокарду
Їм  зразу  віддати.
Як  ідуть  оці  спортсмени,
Музики  так  грають,
Наче  більше  не  побачать,
Гроші  відробляють.
Отой  Гомес  йде  трясеться
З  нуром  головою,
Немов  вийде  не  Кличко,
Сама  смерть  з  косою.
Того  хлопа  так  напудять,
Що  він  вже  не  знає,
Що  ото  на  тому  трапі
Та  його  чекає?
Наш  Віталій  і  той  Влодко
Ще  не  б’ють  щосили,
Якби  пальнули  зо  злості,
То  б  хлопа  забили.
А  доляри  там  великі,
Всі  начнут  кричати,
А  тоді  оцих  людей
Спробуй  вгамувати.
Тії  люди  що  зійшлися  –
То  хочуть  забаву,
От  тому  Клички  спорцменів
І  товчуть  помалу.
Їхні  люди  за  спорцменів
Теж  переживають,
Тому  тягнуть  поєдинки
І  вар’ята  грають.
Їм  напевно  хтось  там  каже,
Коли  треба  бити,
Бо  вони  дають  спорцмену
Трошки  відпочити.
А  ото  як  там  вже  рішать,
Що  хватить  забави,
От  тоді  вони  вже  б’ют,
Аби  решта  знали.
Того  хлопа  розмалюют,
Не  годен  впізнати,
Бо  не  хотів  отой  пасок
Одразу  віддати.
А  як  бій  остановили,
То  так  вже  радіє,
Плаче  бідний  як  дитина,
Що  аж  серце  мліє.
Нащо  ж  хлопе  ти  згодився
Получать  по  пиці?
Будь  ти  краще  чемпіоном
У  своїй  столиці.
Як  ото  Кличків  почуєш
То  втікай  чим  далі,
Бо  пролежиш  зо  два  роки
В  отому  шпиталі.
                 23.03.2010р.
Євген  Мокрій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012


Вибори

Вибори
Як  17  січня,  
Музики  гімн  грали,
Всі  хрещені  українці
Виборів  чекали.
Іще  когут  не  запіяв
Як  ішли  дебати.
Дзвін  сокири  об  косу,
Поверхові  мати.
От  полетів  як  гусак
Телевізор  з  хати.
Наші  зразу  розділились
На  дві  половини,
Одні  з  них  за  БЮТ  кричали,
А  другі  за  синих.
В  кожній  хаті  йшла  війна,
Не  було  спокою,
Навіть  коцур  кітку  товк
В  двері  головою.
Ну  а  в  селах  в  магазині
Навіть  сіль  забрали
Всі  сиділи  по  льохах  –
Щось  страшне  чекали.
А  Микола  то  як  вип’є,
То  так  сі  сховає,
Що  Рябко,  то  пес  його  –
Третий  день  шукає.
Як  по  радіо  хто  вийшов
Вже  передавали,
В  глухуватої  Явдосі
Гралі  відібрали.
Затулили  її  писок,
Аби  вгамувати.
Штири  хлопи  виривало,
Не  хтіла  віддати.
-  Люди  добрі  порятуйте!
Усе  розкрадають!
Вже  і  гралі,  що  до  гною
І  ті  відбирають!
Доки  будем  ми  терпіти
Злодіїв  при  владі!?
Так  лунали  її  крики
Десь  за  клубом  ззаді.
Вгамував  усіх  їх  Йосько
Із  дяком  на  пару.
Що  все  буде  тихо  мирно
У  нашій  державі.
Що  наш  новий  президент  
Буде  все  робити,
Аби  ото  на  Вкраїні
Люди  могли  жити.
Так  помалу  у  село
Розійшлися  люди,
Бо  ніхто  нічо  не  знає,
Що  то  з  того  буде.

                                       03.09.2010
Євген  Мокрій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012