| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Між тобою і мною врізалися кілометри,
А між нами лежала дорога на тлі зими.
Потираю долоні й ховаю в обійми светра
А в повітрі опівніч. В повітрі незмінне МИ.
Кілометри шляхів. Чи ж єдиного, певно, шляху.
Із металу й асфальту мені розгортають путь.
Так хотілося крил. Почуватись людино-птахом,
Та усі розібрали, і їду тому, мабуть.
«Ковель-Київ» півсонний гість на нічнім вокзалі,
Я торкаюся пальцями криги вагонного скла.
Перехрестя доби – ліпший час, щоб податись далі.
Вкотре стати інакшою, гіршою, ніж була.
Триста двадцять чотири - багато це є чи мало?
Попільничка порожня. От знову та сама я.
«Здрастє, дєвушка, слухай,а чьо це в проході стала?
Ні прайті, нє праєхать» - Пробачте, - сказала я.
Знаєш, «Києве мій», твоє кредо – асимі_ляція
Голосів у тобі – як в мені надпочатих кіл
Це традиція, певно. Така скомпільована нація:
Потонути в тобі,розділивши себе навпіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411156
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.03.2013
Як вінок ромашкового поля,
Дощових розсічених краплин,
Синьо-сіре небо березолю
Квітне ним.
У чорнилі й снах безсмертний лірик.
Стомлена поетова душа.
Між рядків і кишенькових дірок
У віршах.
Потяг вже відбув. Гортаймо далі.
Решту слів втопив тривожний гул.
Квіти сліз на приміськім вокзалі
Не забув.
Часу лет. Мережка довгих років.
З уст слова, всміхаючи, знялись.
Я тебе зустріну, вічноокий.
Знаю, що колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
За "Вальдшнепами" М. Хвильового
Не зовсім знайома я.
Аглая твоїх ілюзій.
На цій пересічній смузі
Лежала любов твоя.
Корінням врости в асфальт.
Спіткатись об вічне «треба».
На плечі спадало небо
На зміну десятків пальт.
В обіймах дзвінкого скла
Розплющити очі. Вічність.
Ненависна ідентичність
Завжди у тобі була.
Настирливість трикрапок.
Амбіцій їдлива суміш.
Невже ні на мить не чуєш,
Істерики власних думок?
Безпомічність каяття
Твоїх віковічних «треба».
Сідає на потяг в небо
Аглая твого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
Блакить заливає повіки
Якщо я заплющу очі,
В долонях моїх щоночі.
Цвітуть орхідеї дикі.
Коса багряніє вітром
І руни не кажуть правди,
Ім’я твоє тліє завжди
Непевним забутим світлом.
Ти був. Я тебе шукала.
З вогнем і верби лозою.
А інша тебе косою
Сплела і зачарувала.
Ну що ж, синьоокий княже,
Червоним твоє прокляття!
Під небо зійде багаття
Й до тебе у постіль ляже...
Я ж бо побіжу у поле,
Співатиму колискову
Я знаю чарівне слово,
Що очі зрадливим коле.
Вдихни, кучерявий Ноде,
Хай миттю розквітнуть маки!
Зійдуться фатальні знаки,
На тімені помсти й свободи...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
На стелі, на стінах, в судинах червоний чай.
Весняний Китай оселився у мене в кімнаті
На цім циферблаті наразі не буде кіл
Завалений стіл, а на ньому сніжинки лапаті.
Мій травень сьогодні у білому,мов самурай.
Повільно вростаю в підлогу, ковтнувши втому
Напевно одному. Тому, хто читав до дір
Потрібен простІр для думок і затИшність дому
Я все ще підлога. Я все ще лежу горілиць.
Кімнатою сонно вовтузяться Духи Предків.
Маленькі кометки – сліди від моїх думок,
Рядок,що забувся, тА був достобіса меткий!
І знов зарікаюсь: в нотатки усе до дрібниць!
Це стеля стікає в очі. Тепер по слову
Я згадую, згудую, згадую. Котра з рим?
Та сміхом моїм заливається все раптово.
Й Піррон з Епікуром хихикають десь з полиць…
А я сміючись, піддаюся на їхню змову.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012