| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Щось ховається в мені,
те, що згодом може вбити.
І думки всі у вогні.
Я не можу просто жити.
Чорна мітка на душі,
чорне серце, чорний погляд…
Я б віддала всі гроші́,
щоб почути хоча б здогад.
Що ж ховається в мені?
Злоба, ненависть, жадоба?
Навіть сонця промені
в душу дивляться зпідлоба.
Чорна мітка – це біда?
Чорне серце – це хвороба?
Мовчить в дзеркалі німа
із минулого подоба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634388
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2016
[i]Коли все листя з дерев опаде
І холод лютий на землю прийде,
Як день короткий продовжить ця ніч,
Злетить царівна тобі назустріч.
Скоріш ховайся, за нею не йди!
У замку із льоду не буде води.
На крилах з снігу вона прилетить.
Смуток посіє і знову злетить.
Усе живе за собою збире.
Тепло останне в людей відбере.
Усе покриє важкий білий сніг.
Руїни світу. То хто ж переміг?
Вона приходить,коли ти один.
І ти не знаєш, з яких же причин.
Коли вона обіймає тебе,
Серце твоє як камінь стає.
У грудях лід тепер замість серця,
І не пробаче воно й заб’ється.
Прощальну пісню співа соловей.
Вітер шепоче, лякає дітей.
Прокинься ,сонце, зиму розтопи
І новий день для нас ти створи!
Здолай же кригу,що в серці твоїм,
Заб’ється хай і пробаче усім![/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2015
Знову місто все в вогні.
Та не байдуже мені,
Чи прокинусь завтра вранці
У кривавім з снігом танці.
Чи надвечір помолюся,
До ікони прихилюся.
Скільки можна ще чекати
Поки інші будуть спати?
Землю нашу відібрали,
Одне ціле роз’єднали.
Я прошу вас, зупиніться
І землі своїй вклоніться!
Україна в нас єдина
І для батька, і для сина.
Тож давайте прокидайтесь,
України не цурайтесь!
(Лютий 2014)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
Два вікна, а за ними подвір’я.
Я туди вже давно не дивлюсь.
За подвір’ям суцільне безвір’я,
Та і я вже давно не молюсь.
Мені байдуже, що там говорять
За подвір’ям у темнім гаю.
Хай самі собі доленьку творять,
ну а я домалюю свою.
Не любила й не буду любити,
Не чекаю від вас я подяк.
Без кохання ще зможу прожити,
Без поваги, напевно, ніяк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2014
За августом прийдет ,
с собою позовёт
холодная ОСЕНЬ.
И никто не спросит.
Чувства спрятались,
будто скрывались,
будут до весны
замкнутые в сны.
А я дышать хочу всего-то.
пусть обманывает кто-то,
только грустно от чего-то.
Я дышать хочу всего-то.
Я дышать хочу всего-то.
только грустно от чего-то.
Как вернуть нам наше лето?
Вот вопрос ,что без ответа.
Будет обманывать,
правду от нас скрывать-
яркого солнца нет
и не теплый уже рассвет.
Рвет холодними
пальцами тонкими
душы пустые,
глаза грустные.
А я дышать хочу всего-то.
пусть обманывает кто-то,
только грустно от чего-то.
Я дышать хочу всего-то.
Я дышать хочу всего-то.
только грустно от чего-то.
Как вернуть нам наше лето?
Вот вопрос ,что без ответа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418952
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.04.2013
Мы не можем летать.
Тогда зачем эта ложь?
Мы не можем не знать,
что на улице дождь.
Время быстро идет,
кричит : "Не вернусь!"
Боль тихо уйдет ,
останется грусть.
Я хочу обьяснить,
но сама не пойму
зачем нам жить ,
Где? Когда й почему?
Ведь я и ты,
будто цветы,
красиво весною цветем,
но в хрустальной вазе умрем...
Время ,будто вода,
тихо тянет ко дну ,
и течет в никуда,
задевая тропу.
Мы не можем не знать,
что на улице дождь.
И нельзя не страдать,
если счастье ты ждеш.
Я хочу обьяснить,
но сама не пойму
зачем нам жить ,
Где? Когда й почему?
Ведь я и ты,
будто цветы,
красиво весною цветем,
но в хрустальной вазе умрем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418951
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.04.2013
В пустих словах немає правди,
немає правди в тій вині.
У кожного із нас є вади ,
та в голові одне лиш "НІ!
Хіба можливо все забути ?
Хіба для того кожен з нас
хотів понад усе збагнути,
чому так швидко минув час?"
Постійні зради та скандали,
як крик в кімнаті пустій.
Можливо, пізно ми згадали
одне лиш слово,слово "стій!"
Стій!
Може досить уже образ!
я сьогодні останній раз
фальшиво тобі всміхнусь
І змінюсь.
Стій!
Чи є правда в цих словах,
чи вона десь у наших снах
заблукала і лиш на мить
злетить?
Ми не знайшли те,що шукали.
І в голові одне лиш "ні!"
Здається, знову заблукали
в пустих словах,в пустій вині.
Можливо,пізно пробачати,
пізно робити перший крок.
Залишилось лише мовчати
в полоні жорстоких думок.
Ні,я не хочу лиш мовчати.
Я хочу раз і назавжди
забути, що таке втрачати.
Прошу,будь ласка,стій!Зажди!
Стій!
Може досить уже образ!
я сьогодні останній раз
фальшиво тобі всміхнусь
І змінюсь.
Стій!
Чи є правда в цих словах,
чи вона десь у наших снах
заблукала і лиш на мить
злетить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2012
Я іду кудись в далеч своїх снів ,
бо реальність лиш викликає гнів.
Правда зникла десь.Правди вже нема.
Захопила світ чорна Ніч німа.
І не зможем йти , і не зможем йти ,
бо кожен крок - це ще страшніший гріх.
І не зможем йти , і не зможем йти!
Ця Темрява забруднює нас всіх.
Брудне серце,брудні руки.
Совість спить , не знає муки.
Тиша відтепер негативний звук.
Я не хочу лиш більше знати мук.
Правду я молю повернутись знов,
бо без неї світ проливає кров.
І не зможем йти , і не зможем йти ,
бо кожен крок - це ще страшніший гріх.
І не зможем йти , і не зможем йти!
Ця Темрява забруднює нас всіх.
Брудне серце,брудні руки.
Совість спить , не знає муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369734
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2012
Вже другий тиждень іде сніг,
лягає прямо на поріг.
Моє серце льодяне розтає
завдяки тобі , сонце моє.
Хочу сказати , забуваю слова,
забуваю адресу, як пишу листа ,
забуваю дорогу , куди мені йти ?
забуваю вночі , що боюсь темноти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
Цвіте моє життя
без каяття.
Цвіте моя любов,
вмирає знов.
Обсипалась душа моя ,
і я уже не я .
Я та квітка , зів'яла без сонця.
Я та квітка , що губить себе.
Я та квітка , що біля віконця
все чекає,чекає тебе.
Ти всю мене зламав,
та права не мав.
Та в чім твоя вина,
кохала ж я...
Обсипалась душа моя.
Та ,мабуть, все дарма.
Я та квітка , зів'яла без сонця.
Я та квітка , що губить себе.
Я та квітка , що біля віконця
все чекає,чекає тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2012
Я прощаюсь, можливо, назавжди.
Ти скажеш лиш: "Зажди",
та пізно повертатись.
І ,напевно, тобі вже всеодно.
Не хочу ,як в кіно,
від долі я ховатись.
Все вирішила. Хвилини й далі йдуть.
Можливо,повернусь ще коли-небудь.
Як в театрі ми ролі маєм,
в кохання граєм ,
фальшиве , нереальне.
Скільки можна губити себе?
Забудь вже мене.
Кохання те фатальне.
Я прощаюсь, можливо, назавжди.
Ти скажеш лиш: "Зажди",
та пізно пробачати.
І ,можливо, дізнаюсь я тоді,
що краще в самоті
піти и не сказати .
Все вирішила. Хвилини й далі йдуть.
Можливо,повернусь ще коли-небудь.
Як в театрі ми ролі маєм,
в кохання граєм ,
фальшиве , нереальне.
Скільки можна губити себе?
Забудь вже мене.
Кохання те фатальне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2012