| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Щастя приходить, коли тяжчають повіки.
Це зрозумієш з віком –
паспортних даних ліком.
Щастя приходить, коли над губами зморшки -
сліди-візерунки посмішки,
нестерпно подібні на прочерки.
Щастя приходить після 28 лютого
отруйною протиотрутою,
під білим покровом забутою.
---------------------------------------------------------
Щастя вже близько,
бо зі сходженням снігу змінюється відчуття відстані.
І будучи в життя на Півдні,
в такій нереальній дійсності,
зрозумієш :
ти зараз щасливий.
Та ця тавтологія стане тобі нестерпною,
коли в серпневих садах весна
запахне вереснем.
То щастя прОходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Розмокати на кухні від чаю й покривати свідоме пліснявою – то моє.
Перетворюю в губку позбавлені кольору дні.
Таке гидке відчуття, коли щоразу встаєш
І підраховуєш кількість новонабутих і ще не розтрачених «НІ»..
Календарні, відірвані з відчаєм й наповнені розпачем, папірці
Не виносять, падлюки, з собою звичок до смітника.
Кровоточать на совісті недозагоєні рубці.
Тяжко втримати надломлену буднями й атрофовану волю в кістках.
Відвикаю розчісуватись зранку, деградую в циніка - виню рідню.
Розпадаюсь щоразу на фрагменти від такого жаху.
Я з дарованого небом цинку та вогню
Замість будувати, практикую плавити навсезабиваючі цвяхи.
Визначаючи бездіяльність, як власну особливу форму самозахисту,
Переховуюсь від всього у промерзлій до решти квартирі.
Свою лінію долі, пряму і беззахисну
На руках безталанно перемальовую дрібним штрих-пунктиром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Ця бездарність мене ґвалтує.
Повна відсутність екзистенційності.
Депресія вголос нахабно диктує
Рядки без сенсу і емоційності.
Усі ключі вчергове ламаються,
В засос ціловані замками ржавими.
Немає сили якось триматися.
Нулі на волі осіли траблами.
В аптеці жадно пакуюсь ліками.
Жаль, не лікують вони апатію -
Стан, коли лінь заважає кліпати
Й боротись щиро за демократію.
У крові зашкалює рівень відчаю.
Закинула все у сто двадцять п’яте.
Так й не навчилася бути іншою…
Совість вночі кусає за п'яти.
Ні, не навчилась писати - прочерки…
Знаю, поетом мені не бути.
Боюся копій чужого почерку -
Страшно збиватися із маршруту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
Твої патрони такі пусті.
Без краплі совісті ти,
Від шматка шкіри і до кисті.
І… Не молишся.
Що? Думаєш можна все?
Ні! У тебе на все про все одне життя .
І в інших теж.
Потрать з розумом!
Набридли рими вже?
Можу й прозою.
Просто з твоїми метаморфозами
все на сміття.
Запаюєш людям після себе поріз?
Навскіс?
Лезом?
Нетверезо!
Та в твоєму стилі.
Коли просять, щоб відпустив,
розв’язуєш очі та вимикаєш світло.
Кактус на твоєму вікні ніколи не розквітне.
І, знаєш, ви такі схожі…
Може колись і прозрієш,
а поки сліпий,
оминай перехожих
і без води свій зелений чай сам пий.
Кричиш, що просто не такий, як всі.
Ха!.. Промовчу..
Образила? Що ж, merci.
Виклич мені таксі.
Бувай! Та ти й не почув…
Мабуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2013
Ти складала його із обривків фантазій,
Малювала пальцем на спітнілих полотнах вікон.
Добувала із трансцендентних родовищ алмазів,
А отримавши, клялась собі, що навіки
Разом.
Ти заклеювала надто уважні вуха словами,
В них ховаючи його він не свого, чужорідного світу.
Говорила напівзамовчаними рядками,
Щоб не видати замасковані у світлому
Плями.
Ти намагалась любити на повні груди,
Та так, щоб мліли всі заздрісні сусідні хвіртки.
А виявилось, що між вами грудень.
Тримає шлях кохання із пробірки
У нікуди.
Ти розставляла такі свідомі коми
Там, де дуже просяться жирні фінальні крапки.
І замість того, щоб прогнати його з думок і дому
Придбала нові чоловічі кімнатні тапки.
Тряпка…
Й таких, як ти, мільйони…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Тіло, облите потом
Кликало дощ на поміч.
Душі, продані оптом,
Бродять по пеклу босоніж.
Більше не в радість засмага.
Жар пропікає мізки.
Вчора твоя перевага,
Сьогодні - лише обрізки.
Тут не керує валюта.
Діють не ті закони.
Всіх посилав до чорта.
Зараз – до Бога в поклони.
Тут не у тренді Armani,
Від «місця під сонцем» нудить.
Попіл думок у дурмані
Совість запізно розбудить.
Зараз отак буває :
За владу лютуєш запекло,
А розкіш здається раєм,
Поки не потрапиш у пекло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2013
Загіркою видалася кава
В час, коли мені так треба ніжності.
Так безглуздо я злилася з більшістю.
Моя музика тобі вже не цікава.
Трохи тяжче вчора стало дихати
Тим повітрям, так заасфальтованим,
Сонцем спеченим і з примісом споминів,
Що маскують всі розумні виходи.
Якось мало так сьогодні неба,
Що не встигло разом нас побачити.
Воно не в силах нам цього пробачити,
А я собі… Та так мені і треба!..
І стимулу якось нестерпно мало
Вперед іти і попереднім далі жити.
Повір, нам краще трохи відпочити.
Тебе дістало… І мене дістало.
У телевізор вимкнений дивлюся.
Люблю цю німіють блідо-сірого екрану
Й пружину із радянського дивану.
Без тебе божевіллям похмелюся.
Залиш мене з папером в симбіозі.
Його весь вечір олівцем кохатиму
І майже мовчки знову жалкуватиму,
Що я в поезії застрягла – ти у прозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2013
Календар з годинником у змові.
Від тяжких картин стомились стіни.
Покосились ледь помітні тіні.
Цього літа всі такі зимові…
Гордий вигин нової гітари
Обіймають сірі частки пилу.
Цим шпалерам більше не під силу
Всмоктувати дим її сигари.
Акварель паркет розцілувала,
Що розбавлена сьогодні з віскі.
З пензлем у руках так близько
Опинилась до межі провалу.
Зрадило тепер тобі натхнення,
З гранчаком лишивши наодинці.
Твоє щастя на старій картинці,
Що далека так від сьогодення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2013
Вона впала в твою свідомість
Блиском атласу нічної сорочки.
Почуттів захотіла. Натомість
Лиш образливе тихе : «Хочу!»
Вона зрадила собі з тобою.
Горді принципи всі підкосились.
І три чверті її спокою
На молекули вмить розчепились.
Зранку вірила ще у кохання,
На ромашці нагадане в’ялій.
Обманула пелюстка остання,
Від сучасних далека реалій.
Це ж для тебе свічки купувала,
В ресторані замовила суші
І журнали для леді гортала,
Де романтики різної учать.
Не згодились чужі настанови
І не встигла свічки запалити.
Без обіймів і без розмови
Зміг безжально її оголити.
Так безглуздо, що ти не помітив
Її душу, родом десь з ренесансу.
Вона більше не вірить квітам,
Що у коси вплітала щоранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013
П'ята хвилина нового дня
Минула.
Місто заснуло, але не я.
Втонула
В світлі, розсіяному по кутках
Від телефону.
І у безглудій надії на звук,
Домофону....
Штори покочуються на вікні
Містично.
Думки розкидані у голові
Хаотично.
В ліжку для двох знову сама.
Одиноко.
Як же дратує відсутність тебе і
Спокій.
Знову придбала білизни два
Комлекти.
Хотіла, щоб ти, а побачить лиш кіт мене
Відверту.
І по ТБ зараз лише кохаються
Пари.
А може і ми так задихатимемось вже
Незабаром?
Ти не подумай, не схиблена я
На інтимі.
Плотські утіхи без жару у серці
Неприпустимі.
Просто так хочу тобі на спину холодні
Ноги.
Змерла сьогодні , а сказати нікому. Веду
Монологи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
Ти була колись платтям вечірнім,
Дорогим, діамантом оздобленим.
Зараз стала ти просто ганчір’ям,
І розтріпаним, і потоптаним.
В шафі довго висіла самотньою.
Виїдалися дирки комахами.
Так ставала на сито подібною.
Зачіпляли зазубринки цвяхами.
Тебе, люба, під ноги кид̀али,
Витирали взуття із грязюкою.
Полоскали і знов викидали.
Припадала гидкою пилюкою..
А коли ще здалося замало,
Безсердечно частинами рвали.
А де рвати погано вдавалось,
Гострим лезом живе дорізали.
А було, перед тобою божилися,
Милувались твоїми деталями.
Зараз, мила, ти просто зносилася.
Й перекочуєшся магістралями.
Порятунку щоразу шукаючи,
За всі тонкії гілки чіплялася.
Злі ж вітри до тебе доторкаючись
З них зривали і знову валялася..
Вийшла з моди, постарішала, вицвіла –
Перестали тобою цікавитись.
Вже не станеш такою, як ти була.
Вся синтетика встигла поплавитись.
Вже навіки усім чужа
Моя сукня – моя душа…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Вдихаю дим чужої сигарети,
Ковтаю згустки не своїх проблем.
Пакую всі думки в сумні куплети.
І мрію про пиріг із мигдалем.
Я слухаю чужу невинну сповідь.
І, навіть, ще поради роздаю.
Та пролітає повз за словом слово:
Замріяна й задумана стою.
Мені б в своїх проблемах розібратись
І зрозуміти: що, куди, і як?
І хоч потрохи плавно намагатись
Душі мозоль лічить, що так набряк.
Тонка цигарка із вчорашньої газети
Рожевим вогником освічує балкон.
Абстрактні димом вимальовує портрети
І розум власниці занурює в полон.
Вона притупить в серці біль і смуток,
Та не усуне жодного з питань.
Фальшивою анестезією окута,
Не збавишся своїх зобов’язань.
А я відсповідаюсь на папері –
Він стерпить все і не судитиме мене
У зошиті сховаю, як в печері,
Все те, що в хворій думці промайне.
І знаєш, може я і старомодна,
Та цю отруту все ж не підпалю.
Якщо ж на шкоду буду я голодна,
То краще з мигдалем пиріг куплю.
А ти вдихаєш дим від сигарети,
Ковтаєш попіл з згустками проблем.
А я пакую всі думки в куплети.
І мрію про пиріг із мигдалем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012
Закінчився день - і, нарешті, я вдома.
Чотири стіни, чашка чаю і втома...
А ще - телефонна коротка розмова:
"Привіт!" і ще на прощання два слова.
А далі - лиш очі зімкнути бажаю!
І все - я реальність земну покидаю.
Полину до неба, до зір доторкнуся,
У мріях й бажання своїх розчинюся.
У сні я зустрінусь з тобою, коханий
І вже розставатись ніколи не стану.
Мій сон - це мій світ, що до ранку існує.
Здалося б, ніщо вже його не зруйнує.
Будильник... О ні!.. У реальність назад.
Дзвінок обірвав сновидінь зорепад.
І я піднімаюсь, вдягаюсь.. Не хочу!!!
О, як набридаютья недоспані ночі.
А потім - робота, робота і люди -
Байдужі, нещасні, жорстокі... Повсюди!
Навколо усіх метушня і проблеми,
Важливі питання, безглузді дилеми.
А стрілки годинника ходять по колу
І час не зупинить ніхто і ніколи.
І знову закінчиться день - і я вдома...
Чотири стіни, чашка чаю і втома..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2012
Згубились кольори у коридорі,
І не освічений промінням більше дім.
Притихли звуки всі різкі надворі,
Втопились у нічному просторі німім.
Це час, коли всі образи заснули.
І облік зараз утрачає роль.
Здається, цілий світ перевернули
І над реальністю утрачений контроль.
Та тільки ніч нам душу відкриває -
Вона покаже справжню суть речей.
І все, що в серці гордо ми ховаєм,
Вночі говорим не ховаючи очей.
Ох, як багато зараз би сказати…
Наволю вириваються слова!
А ще про скільки просто помовчати.
Та відстань всі бажання розрива…
А, може, просто взяти й подзвонити?
Та ні… Вже пізно… Зранку наберу…
І, ненароком, щоб не розбудити,
Я телефон подалі приберу.
Я буду довго розглядати стелю
Через густу і тиху темноту.
Продовжу неможливого чекати
І, мовчки, убивати самоту.
Візьму старий і непотрібний зошит
І виллється все те, що на душі
Це так безглуздо : о півнапершу ночі -
Всі сплять, а я комусь пишу вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2012